CC BY
242
УДК 341.01 I. Б. Кудас,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ФАТФ ЯК М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВА ШСТИТУЦМ
Стаття присвячена юторп створення, аналiзу правових пщстав дiяльностi, форм прийняття рiшень, контролю за !х виконанням, заходам впливу на нацiональнi банкiвськi системи «Цшьово'1 групи з фiнансових заходiв у сферi вiдмивання доходiв» - ФАТФ. Розглядаються питания сучасного статусу мiжнародних органiв у системi суб'eктiв мiжнародного права.
Ключовг слова: мiжнародне ствроб^ництво в боротьбi з мiжнародною злочиншстю, легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, отриманих злочинним шляхом, ФАТФ, мiжнароднi органи, суб'екти мiжнародного права, мiжнародний контроль, мiжнародна банкiвська дiяльнiсть.
Об'ективним результатом глобалiзащi свiтових соцiальних та економiчних процеав стало зростання числа складних проблем, яю не можуть бути розв'язаш державами не тiльки самостiйно, а й на двосторонньому або региональному рiвнi. Одним з й наслщюв е створення умов для виникнення нових форм злочинностi, яка все бшьше набувае транснацiонального характеру. Той факт, що проблема глобалiзащi злочинносп не може бути вирiшена в рамках обмежених нащонально-державних засобiв i методiв, пiдкреслюють представники як укршнсько'1, так i зарубiжноi науки [7, с. 6]. Ефективна протидiя злочинносп в умовах глобалiзащi зумовлюе необхщшсть змiцнювати мiжнародне спiвробiтництво в щй сферi, розширювати кiлькiсть мiжнародних угод з питань протидп цьому явищу й коло учасникiв останнiх, створювати новi форми й утворення в боротьбi зi злочиннiстю.
Одним зi злочинiв, який набув досить значного поширення у свiтi протягом останшх десятилiть, е легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, отриманих злочинним шляхом. Протидiя злочину, який мае доволi давню ютор^, з початку 80-х рокiв ХХ ст. стала чи не головним напрямком мiжнародноi ствпращ в боротьбi з мiжнародною злочиннiстю. Першi кроки в розробленш рекомендацiй щодо боротьби з вщмиванням «брудних кош^в» на мiжнародному рiвнi були зробленi Ком^етом з правил i методiв контролю за банювськими операцiями (Базельським комитетом), який виражав погляди центральних банмв розвинених европейських краш, США та Японп. Так, у груднi 1988 р. Ком^ет приймае декларацiю «Про запоб^ання використання банювсько'1 системи з метою вщмивання грошей, отриманих злочинним шляхом» [13]. У цей же час на ушверсальному рiвнi в рамках Конвенцп ООН «Про боротьбу проти незаконного об^у наркотичних засобiв i психотропних речовин» вiд 20 грудня 1988 р. вперше в мiжнародному правi було визначено поняття «вiдмивання (легалiзацiя) доходiв, отриманих злочинним шляхом» [8]. 1з цього часу цей напрямок у боротьбi з мiжнародною злочиннiстю починае займати окреме мюце i знаходить подальший розвиток у низщ мiжнародно-правових актiв ушверсального й регiонального характеру, як-то: Конвенщя Ради Свропи «Про вiдмивання, пошук, арешт та конфiскацiю доходiв, одержаних злочинним шляхом» 1990 р., Мiжнародна конвенщя про боротьбу з фшансуванням тероризму 1999 р., Конвенщя ООН проти транснащонально'1 оргашзовано'1 злочинностi 2000 р., Конвенщя ООН проти корупци 2003 р., Резолющя ГА ООН «Боротьба з вiдмиванням грошей» 1998 р., Резолюцп Ради Безпеки ООН, Директиви Свропейського Парламенту й Ради Свропи.
Актуальшсть боротьби з вщмиванням доходiв, отриманих злочинним шляхом,
призвела не тшьки до розробки низки мiжнародно-правових акпв, спрямованих на боротьбу i3 цим правопорушенням, а й до створення нових утворень, форм i застосування вiдповiдних заходiв протидп цьому злочину. 1нтереси нащонально'1' безпеки та взаемш економiчнi iнтереси призводять до того, що держави покладають завдання i функци, якi вони ще в недавньому минулому виршували в межах мiжнародних договорiв i мiжнародних органiзацiй, на новi утворення в рамках мiжнародноi системи. Млжнародно-правовi шституцп (мiжнароднi органи, мiжнароднi установи,багатогалузевi органи тощо), якi, формально не будучи мiжнародними органiзацiями, поступово виконують функцп, що належали виключно визнаним суб'ектам мiжнародного права.
У межах шституцшних засад мiжнародного ствроб^ництва в боротьбi з вiдмиванням доходiв, отриманих злочинним шляхом, окреме мюце займае «Група розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням доxодiв» - ФАТФ. Аналiз юторп ii створення, правовi пiдстави дiяльностi, форми прийняття рiшень, контроль за ix виконанням, заходи впливу тощо мають науковий i практичний iнтерес, принаймнi, у 2-х напрямках, а саме: (а) вплив на багатостороннш правотворчий процес недержавних акторiв i (б) новi форми регулювання мiжнародноi банювсько'1' дiяльностi.
У липнi 1989 р. на нарадi в Парижi голiв держав та урядiв «амки» було прийнято ршення про створення спецiального органу для ощнювання поточних результатiв ствпращ з метою запобiгання використанню банювсько'1 системи i фiнансовиx установ для вщмивання доxодiв i розгляду можливост прийняття додаткових превентивних заxодiв у цш сферi. Англiйською цей орган отримав назву «Financial Action Task Force on Money Laundering» (FATF).
В офщшних документах ООН указана назва вщповщно до глосарш ООН перекладаеться на укра'шську як «Цшьова група з фiнансовиx заxодiв у сферi вiдмивання доxодiв». У публшащях Всесвiтнього банку й МВФ, вживаеться назва «Група розробки фшансових заxодiв боротьби з вiдмиванням доxодiв». 1з формально'1 точки зору ФАТФ не може вважатися мiжнародною органiзацiею, оскшьки вона не заснована на мiжнародному договорi й не мае затвердженого статуту (регламенту дiяльностi) Але досвщ ii дiяльностi з виконання покладених на не'1' функцiй дозволяе видшити певнi особливостi i зробити вщповщш висновки. Розглянемо ix.
1. Правовою пщставою дiяльностi ще'1 групи е ршення про ii створення й ршення, якi приймаються на пленарних засщаннях ФАТФ.
2. Група створена з метою запоб^ання використанню банювсько'1' системи й фiнансовиx установ для вщмивання доxодiв. Головними завданнями ФАТФ на даний час е: (а) розроблення й удосконалення мiжнародниx стандар^в протидп вщмиванню доxодiв i фшансуванню тероризму; (б) вивчення тенденцiй i методiв (типологл) вiдмивання доxодiв i фiнансування тероризму й пiдготовка пропозицш iз цих питань; (в) сприяння поширенню запропонованих ФАТФ заxодiв у глобальному масштаба
3. Для досягнення вказаних цшей ФАТФ мае власну оргашзацшну структуру й вiдповiдний бюджет. Очолюе цю шститущю Президент, який обираеться на один рш iз числа державних посадових осiб - представниюв краiн-членiв ФАТФ. Постiйний Секретарiат ФАТФ складаеться з 10-ти ствробгтниюв, його очолюе виконавчий секретар, кандидатура якого затверджуеться на пленарному засщанш групи. Секретарiат ФАТФ розмiщуеться у примщеннях ОЕСР у Париж1, де вщбуваеться й переважна частина пленарних засщань .
ФАТФ мае допомiжнi органи - робочi групи з довгостроковим i короткостроковим мандатом. До числа основних, що мають довгостроковий мандат, зараз входять робочi групи: (а) з ощнок i стандар^в, (б) з типологii, (в) з проблем протидп вщмиванню доxодiв i фiнансуванню тероризму, (г) з перегляду списку краш i територiй, яю беруть участь у спiвпрацi в цш царинi. За рiшенням пленарного засщання створюються групи з короткостроковим мандатом. Окрем^ найбiльш принциповi питання дiяльностi ФАТФ попередньо розглядаються на засщаннях керiвноi групи, до складу яко'1' входять
представники краш, що головують у ФАТФ на минулш, поточнiй i наступнш сеси, а також 7-8 краш, що представляють на тимчасовiй основi сво'1' регiони.
4. Можна видшити 3 форми спiвробiтництва держав,мiжнародних оргашзацш i мiжурядових органiв з ФАТФ, а саме:
а) ФАТФ мае шститут постшних членiв. На сьогодш ïï членами е 31 держава i 2 мiжнароднi оргашзаци. Вщповщно до програмних документiв група передбачае розширення кола сво'1'х членiв, для чого нею розроблено критерп прийому кандида^в у члени ФАТФ, серед яких: (а) наявшсть пол^ично'1' волi для виконання рекомендацiй ФАТФ, (б) повноправне членство й активна участь у робот вщповщного регiонального органу типу ФАТФ, (в) визнання злочинними дiяння, пов'язаш з вiдмиванням доходiв, отриманих злочинним шляхом, i (г) запровадження щентифшацп фiнансовими установами сво'1'х клiентiв;
б) до отримання статусу повноправного члена краши-кандидати за пщсумками попереднього оцiнювання запрошуються взяти участь у робот ФАТФ як спостер^ач^ остаточне ж рiшення приймаеться ïï Пленумом тсля успiшного проходження вщповщно'1' перевiрки. Статус спостерiгача у ФАТФ мають регюнальш групи по боротьбi з вiдмиванням «брудних коштв», як-то: Карибська група розроблення фшансових заходiв боротьби з вщмиванням доходiв (КФАТФ), Азiатсько-Тихоокеанська група по боротьбi з вщмиванням доходiв (АТГ), Спецiальний експертний ком^ет Ради Свропи з ощнювання заходiв боротьби з вiдмиванням доходiв («MONEYVAL»), Група по боротьбi з вщмиванням доходiв у Схiднiй i Швденнш Африцi (ССААМЛГ), Група по розробленню фiнансових заходiв боротьби з вщмиванням доходiв у Пiвденнiй Америщ (ГАФ1СУД), Gвразiйська група по протидп легалiзацiï кримiнальних доходiв i фшансуванню тероризму (САГ), Група Близького Сходу й Швшчно'1 Америки по розробленню фшансових заходiв боротьби з вщмиванням доходiв (МЕНАФАТФ), Мiжурядова група по розробленню заходiв боротьби з вщмиванням доходiв в Африцi (Г1АБА);
в) розглядувана шститущя тiсно спiвпрацюе з такими мiжнародними унiверсальними й регюнальними органiзацiями, як Всесвiтнiй банк, Мiжнародний валютний фонд, Африканський банк розвитку, Азiатський банк розвитку, Свропейський банк реконструкцп й розвитку, Свропейський центральний банк, Свропейський швестицшний банк, Свропол, Мiжамериканський банк розвитку, Мiжнародна асощащя страхових наглядiв, Мiжнародна органiзацiя комiсiй по цiнних паперах, 1нтерпол, Мiжамериканський антитерористичний комiтет, Мiжамериканська комiсiя по контролю за наркотиками, ОЕСР, Офшорна група банювських наглядiв, Управлiння по наркотиках i злочинносп ООН, Контртерористичний ком^ет Ради Безпеки ООН, Всесв^ня митна органiзацiя .
5. ФАТФ мае власш процедури прийняття ршень на пленарних засiданнях, якi проходять тричi на рiк (у лютому, червш й жовтнi). Усi ршення приймаються на засадах консенсусу, тобто через процедуру узгодження позицш уах ïï членiв з оголошенням ршення головою без проведення голосування, якщо немае заперечень з боку хоча б одного з них. До винесення на пленарне засщання проекти ршень й вщповщш матерiали, як правило, розглядаються на засщаннях робочих груп ФАТФ, сфера компетенцiï й керiвники (голови) яких затверджуються пленарним засщанням.
6. Бюджет ФАТФ складае близько 1,5 млн евро на рш i витрачаеться в основному на фiнансовi роботи Секретарiату й регуляторш засiдання. Формуеться бюджет за рахунок щорiчних внескiв членiв ФATФ, розмiри яких визначаються за складною формулою, що враховуе розмiри ВВП i ЗВП на душу населення.
7. Дослщжувана нами шститущя приймае ршення у формi рекомендацiй, яю формально не е обов'язковими аш для ïï членiв, анi для шших держав. Однак навiть за браком обов'язковосп ïï рiшень ФАТФ володiе досить ефективними способами й мехашзмами, що забезпечують досягнення поставлених перед нею завдань.
Першим кроком у встановленш единих мiжнародних стандар^в у сферах протидiï
вщмиванню доходiв i формування правово1 бази вщповщно1 мiжнародноï системи заходiв стало прийняття ФАТФ у 1990 р. Сорока рекомендацш, призначених для застосування вама кранами свiту [10]. Ушверсальнють цього документа забезпечуеться наданням державам можливосп виявляти певну гнучкiсть при реалiзацiï запропонованих у них базових принцитв з огляду на особливосп правових систем та iнших конкретних обставин.
Сорок рекомендацш двiчi переглядалися ФАТФ з урахуванням нових тенденцш у сферi вiдмивання «брудних коштйв» доходiв i передового досвiду протидп цьому, результатом чого стали новi редакцп цього документа, прийнят в 1996 i 2003 роках. В останнш його редакцп також взято до уваги поширення мандата ФАТФ на протидш фшансуванню тероризму.
На даний час Сорок рекомендацш ФАТФ у поеднанш з Дев'ятьма спещальними рекомендащями по боротьбi з фшансуванням тероризму (8 спецiальних рекомендацiй, прийнятих у 2001 р. i доповнених у 2004 р. 9-ю спещальною) становлять собою набiр мшмальних стандартйв, застосування яких необхiдне для устшно1 протидп вiдмиванню доходiв i фшансуванню тероризму. Рекомендацп включають заходи, що передбачають: (а) кримiнальне переслiдування вщповщних дiй, (б) органiзацiю превентивного контролю у фшансових установах та в деяких iнших структурах, (в) створення пщроздшв фшансово1 розвiдки й (г) мiжнародне спiвробiтництво компетентних органiв.
Не маючи статусу мiжнародного правового акта, рекомендацп на практищ отримали загальне визнання як ушверсальш мiжнароднi стандарти ПВД/ФТ. Зокрема, в Резолюцп РБ ООН 1617 (2005), яка мае обов'язковий характер для вах держав-члешв ООН, включае положення щодо виконання державами 40+9 рекомендацш ФАТФ [9]. Оцшюючи ефектившсть програм МВФ по боротьбi з вiдмиванням грошей i протидп фшансуванню тероризму, виконавчi директори Фонду пщкреслили необхiднiсть узгоджувати в подальшому з ФАТФ методологiю проведення оцшювання i визначення критерпв виконання державами програм по боротьбi з вщмиванням «брудних кош^в» [2].
Базельський ком^ет банкiвського нагляду в рамках сво'1'х стандартiв зазначив, що до його намiрiв не входить дублювати дп ФАТФ. Цей Комiтет разом з Офшорною групою банкiвського нагляду продовжують ршуче пiдтримувати прийняття i впровадження рекомендацш ФАТФ, особливо тих, що стосуються банюв, i намагаються узгоджувати стандарти «знай свого ^ента» з пропозищями ще'1 групи [13].
Будучи загальновизнаним розробником мiжнародних стандар^в у сферi протидп вiдмиванню доходiв i фiнансуванню тероризму, iнституцiя провадить значну роботу з роз'яснення останшх. По кожнш рекомендацiï ФАТФ розробляються й публшуються докладнi пояснювальнi записки (interpretative notes) i приклади передового досвщу 1'х реалiзацiï (best practice).
Для забезпечення виконання единих мiжнародних стандарт1в у царинi протидiï вщмиванню «брудних кошт1в» у рамках ФАТФ дiе унiкальна система контролю. Упровадження й дотримання рекомендацiй групи забезпечуються завдяки мехашзму взаемного монiторингу. У рамках ще1 iнституцiï мiжнародне право отримало практично новi форми й методи мiжнародного контролю. З метою контролю за дотриманням рекомендацш крашами-членами ФАТФ застосовуються 2 типи оцшювання (атестацш): (а) самооцшювання на основi стандартно1 анкети (запитальника), що заповнюеться самими членами ФАТФ, и (б) взаемш оцшювання, у ходi яких стан кожно1 нацiональноï системи ПВД/ФТ аналiзуеться й оцiнюеться експертами з шших держав-членiв ФАТФ.
На пiдставi самооцiнювання Секретарiат ФАТФ складае зв^и про загальну ситуацiю з виконанням рекомендацш уама членами групи, яю можуть бути задiянi для подальшого аналiзу i прийняття необхiдних додаткових заходiв. 1з прийняттям у червш 2003 р. ново1 редакц11 Сорока рекомендацш ФАТФ було розроблено нову едину методолопю, що була затверджена на Пленумi ФАТФ у лютому 2004 р. й на засщанш Ради директорiв МВФ i Св^ового банку в березш цього ж року.
Методология 2004 р. мютить близько 200 основних i 40 додаткових критерпв, згiдно
з якими експерти оцшюють вщповщшсть нащонально'1' системи рекомендацiям ФАТФ. Рейтинги тако'1 вiдповiдностi встановлюються до кожно'1' з Рекомендацiй з урахуванням основних критерпв i можуть мати 4 таких pÏBHÏ: «вщповщае», «в цiлому вщповщае», «частково вiдповiдаe» й «не вщповщае». У виняткових випадках рекомендащя може бути визначена як «неприйнятна» для конкретно'1' краши. Окрiм того, розглядаються новi форми впливу на неспiвпрацюючi держави. Зокрема, розробляеться спецiальна процедура розгляду скарг на вщмову у ствроб^ницга у сферi протидп вщмиванню доходiв i фiнансуванню тероризму з боку окремих краш.
Ефектившсть способiв i механiзмiв контролю, що забезпечують досягнення поставлених перед ФАТФ завдань, перш за все пщтверджуеться змшами, яких зазнали банкiвськi системи багатьох держав св^у, в тому чист й Украши. У жовтнi 2011 р. ФАТФ прийняла ршення припинити процедуру активного мошторингу Украши у зв'язку з виконанням нею вах рекомендацш групи й удосконаленням нащонального законодавства в царинi боротьби з вщмиванням «брудних коштв» i виключила нашу державу з так званого «чорного списку».
Таким чином, створена як цшьова структура, ФАТФ на сьогодш мае шститут постшних члешв та шститут спостерiгачiв, вщповщну органiзацiйну структуру (систему головних, виконавчих i допомiжних оргашв), права й обов'язки, засоби реалiзацiï сво'1'х цiлей i завдань, мехашзми контролю й реалiзацiï функцiй. Бшьшють науковцiв при дослiдженнi дiяльностi ще'1 шституцп визначають ФАТФ як мiжнародний (мiжурядовий) орган , створений для виршення певних завдань, який мае обмежений строк дiяльностi (iснування) [6, с. 281; 11; с. 118], iншi - як самостшну мiжнародну органiзацiю [4, с. 79]. На своему офщшному сайтi ФАТФ iменуе себе мiжнародною органiзацiею [3].
На вщмшу вiд тривало'1 дискусп щодо мiжнародноï правосуб'ектностi iндивiдiв, науковi кола практично не порушують питання про мiжнародно-правовий статус мiжнародних органiв. I. Лукашук ще 20 рокiв тому зазначив, що постшш мiжнароднi органи - це органи взаемодп держав, що мають обмежену компетенщю i спрощену органiзацiйну структуру [5, с. 92]. Але вш не визнав за ними рiзновиду мiжнародних оргашзацш. Як вбачаеться, зараз перед мiжнародно-правовою доктриною постало питання визначення правового статусу мiжнародних оргашв як суб'екпв мiжнародного права. Ïx внесок у розвиток останнього, так би мовити, «не вмщаеться» в поняття «мжнародний орган». Рiшення й рекомендацп, що приймаються мiжнародними установами, чинять вагомий вплив на нащональш правовi системи. На сьогодш, на наше переконання, мiжнароднi органи становлять собою рiзновид мiжнародних органiзацiй з обмеженою компетенщею, спрощеною органiзацiйною структурою й новою формою мiжнародноï спiвпрацi.
З погляду Н. О. Якубовсько'1, внесок недержавних акторiв у мiжнародний правотворчий процес вважаеться опосередкованим у зв'язку з тим, що ïx продукт вимагае кшцево'1 легалiзацiï або прийняття державами [12, c. 91]. Дiяльнiсть ФАТФ дозволяе зробити iнший висновок: ïï Резолюцп й Рекомендацiï не потребують подальшо'1' «легалiзацiï» державами. Результатом ïx прийняття е внесення змш до нащональних правових систем багатьох краш св^у. Так,з метою забезпечення виконання рекомендацш ФАТФ Украша прийняла спещальний Закон «Про запобiгання та протидп легалiзацiï (вiдмиванню) доxодiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму», внесла змши до Закону «Про банки i банювську дiяльнiсть», до Кодексу Украши про адмiнiстративнi правопорушення, до Кримшального Кодексу Укра'1'ни. Були затверджеш спецiальнi положення й iнструкцiï, регулюючi банкiвську дiяльнiсть Зауважимо, що таким впливом на правовi системи держав володiе не кожний мiжнародний договiр.
О. В. Буткевич зазначае, що мiжнародному праву властивi, з одного боку, контиту'1'тет при змiнниx мiжнародниx вiдносинаx, а з другого - ефективне пристосування до ïx регулювання [1, c. 46]. I ФАТФ - цьому яскравий приклад, який пщтверджуе думку вченого, що мiжнародне право е «живим оргашзмом», системою, що здатна пристосовуватися до змшних обставин.
Сьогодш в сучаснш мiжнароднiй системi дie велика кiлькiсть мiжнародно-правових iнституцiй , яким бракуе визнано1 правотворчо1 компетенцп, але такий 1х статус не зменшуе 1х ролi в регулюванш мiжнародно-правових вiдносин. Наступний етап розвитку мiжнародного права дасть 1м змогу зайняти належне мюце серед суб'екпв цього права.
Список Mimepamypu: 1. Буткевич О. В. Мiжнародне право ХХ1 ст.: утвердження концепцп живого права / О. В. Буткевич // Альманах междунар. права. - Вып. 2. - Одесса: Феникс, 2010. - С. 37-47. 2. Годовой отчет МВФ за 2012 год [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: www.imf.org. 3. Заява ФАТФ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.fatf-gafi.org. 4. Киевец Е. Роль международных специализированных организаций по борьбе с отмыванием денег (на примере FATF) // Е. Киевец // Пщпр-во, госп-во i право. - 2003. -№ 7. - С. 79-81. 5. ЛукашукИ. Международное право: Особ. ч.: учебник. - М.: Изд-во БЕК, 1997. - 393 с. 6. Мiжнародно-правовi аспекти боротьби з легалiзацiею доходiв, здобутих злочинним шляхом / М. I. Журавель, А. С. Мацко, I. О. Шашкова-Журавель. // Часоп. Ки1в. ун-ту права. - 2010. - № 1. - С. 280-286. 7. Овчинский В. С. ХХ1 век против мафии. Криминальная глобализация и конвенция ООН против транснациональной преступности: моногр. / В. С. Овчинский - М.: ИНФРА-М, 2001. - 148 с. 8. Про боротьбу проти незаконного обшу наркотичних засобiв i психотропних речовин // Конвенщя ООН вщ 20.12.1988 р. // Мiжнародне право в документах / за ред. М. В. Буроменського. - Х., 2006. -С. 278-283. 9. Резолюция 1617 (2005), СБ ООН от 29.07.2005 г. [Электрон. ресурс]. Режим доступа: www.un.org. 10. Сорок рекомендацш Групи з розробки фшансових заходiв боротьби з вщмиванням грошей (FATF) // Уряд. кур'ер. - 2003. - № 179. 11. Сухонос В. Деяю аспекти мiжнародного ствробггництва у сферi боротьби з легалiзацiею (вщмиванням) злочинних доходiв та фшансуванням тероризму / В. Сухонос // Вюн. прокуратури. - 2011. - № 3 - С. 117-122. 12. Якубовская Н. А. Негосударственные актеры как участники международного правотворческого процесса // Н. А. Якубовская // Альманах междунар. права. - Вип. 2. - Одесса: Феникс, 2010. - С. 84-91. 13. Enhancing corporate governance for banking organisations, op. cit; Principles for the management of interest rate risk // Basle. September, 1997 (http://www.bis.org/publ/bcbs41.pdf); Framework for internal control systems in banking organisations. Basle. September 1998 (http://www.bis.org/publ/bcbs40.pdf); Enhancing bank transparency, op. cit.; Principles for the management of credit risk. Basel. September 2000 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs75.pdf.
ФАТФ КАК МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВАЯ ИНСТИТУЦИЯ
Кудас И. Б.
Статья посвящена истории создания, анализу правовых оснований деятельности, форм принятия решений, контроля за их выполнением, мерам воздействия на национальные банковские системы «Целевой группы по финансовым мерам в сфере отмывания доходов» - ФАТФ. Рассматривается вопрос современного статуса международных органов в системе субъектов международного права.
Ключевые слова: международное сотрудничество в борьбе с международной преступностью, легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путем, ФАТФ, международные органы, субъекты международного права, международный контроль, международная банковская деятельность.
FATF AS INTERNATIONAL LAW INSTITUTE Kudas I. B.
The article is devoted to the history of creation, analysis of the legal bases of activity, forms of decision-making, control over their implementation, measures of impact on the national banking system «of the Task force on financial measures in the sphere of money laundering». In article also addressed the question of the modern status of international bodies in the system of subjects of international law.
Key words: international cooperation in the fight against international crime; legalization (laundering) of incomes obtained in a criminal way; the FATF; international bodies; subjects of international law; international control; the international banking activities.
Hadiuwna do peda^ii 13.05.2013 p.
