CC BY
39
5. Поддерьопн А.М. CyTHicTb грошових po3paxyHKÍB пщприемств. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.libr.org.ua/book/97/2755.html.
6. Соляник Л.Г. Оборотш засоби промислового пiдпpиeмства: оптимiзацiя yпpавлiння : моногpафiя / Л.Г. Соляник. - Дншропетровськ : Вид-во НГУ, 2009. - С. 66-67.
7. Ткаченко А.М. Економiчна шформащя та и вплив на планування господарсько'1 дь яльностi промислового пщприемства : моногpафiя / А.М. Ткаченко. - Запоpiжжя : Вид-во ЗДА, 2007. - 236 с.
8. Тюр1на Н.М. Економiка промислового пщприемства : пщручник [для студ. не екон. спец.] / Н.М. Тюрша. - Львiв : Вид-во "Новий свiтм, 2008. - С. 71.
9. Управл1ння оборотними активами. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. vuzlib.net/ukp/4.htm.
Петык М.И., Рудык Н.М. Эффективность управления оборотными активами субъектов предпринимательства
Определена классификация оборотных активов, охарактеризованы факторы, влияющие на эффективность управления оборотными активами, и обоснована необходимость разработки стратегии достижения конкурентных преимуществ субъекта предпринимательства.
Ключевые слова: оборотные активы, оборотные средства, организационно-экономический механизм управления оборотными активами, эффективность управления.
Petyk M.I., Rudyk N.M. Efficiency management of current assets of the business entities
The article suggests the classification of current assets for a number of signs, determined factors that influence on efficiency management by current assets of the business entities.
Keywords: current assets, working capital, organizational-economic management mechanism of current assets, efficiency management.
УДК 336.7(346.231) Здобувач Р. Ф. Турко1 - Львiвська КА
АНАЛ1З ДОСВ1ДУ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТ1В АМЕРИКИ ТА Н1МЕЧЧИНИ В БОРОТЬБ1 З В1ДМИВАННЯМ ДОХОД1В, ЗДОБУТИХ НЕЗАКОННИМ ШЛЯХОМ, ЗА ДОПОМОГОЮ
БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Проаналiзовано мехашзм боротьби з вщмиванням доходiв, здобутих незакон-ним шляхом, за допомогою банювсько'1 системи таких розвинених краш, як Сполу-чеш Штати Америки та Нiмеччина. Розкрито прюритетш напрями дiяльностi iз запо-бiгання вiдмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню теро-ризму у США. Розглянуто дiяльнiсть оргашв нагляду за дiяльнiстю фiнансових уста-нов у США та Имеччиш.
Ключов1 слова: вiдмивання доходiв, брудш грошi, злочиннi доходи, фшансу-вання тероризму, банювсью установи, фiнансовi установи, кредитш установи, орга-ни нагляду, банювська система.
Вступ. В останш роки досить часто здшснюються фшансов1 афери та терористичш акти не тшьки у розвинених крашах, але й в шших крашах, як шдтримують процеси боротьби з фшансуванням тероризму, а також у крашах колишнього Радянського Союзу, особливо Роси. Цьому сприяють так меха-шзми фшансового забезпечення терористичних акпв, як отримання кримь нальних доход1в та вщмивання кошт1в, що були здобул незаконним шляхом.
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Слейко, д-р екон. наук - Льв1вська КА
Прюритетними завданнями економiчноl полiтики низки держав на су-часному етапi розвитку суспшьства е побудова ефективно! системи щодо за-побiгання i протиди вщмиванню грошей та фiнансуванню тероризму.
Останшм часом цьому негативному явищу придшяеться особлива ува-га як з боку державних оргашв, так i науковцiв, якi виконують низку досль джень у сферi функцiонування системи фшансового монiторингу та можли-востей запоб^ання вiдмиванню злочинних доходiв. Серед вггчизняних авто-рiв таких дослщжень варто видiлити: О. Барановського, О. Бережного, О. Глущенка, Я. Грудзевича, С. Дмитрова, А. Сжова, В. Рисша, Н. Швець, О. Фещенка та iнших.
Метою роботи е розкриття свiтового досвiду, особливо досвщу США та Нiмеччини, щодо особливостей боротьби з вщмиванням коштiв, отрима-них злочинним шляхом, та фшансуванням тероризму. Аналiз досвiду краш, як вже на сьогоднi накопичили в цш сферi вiдповiднi дiевi мехашзми боротьби, дасть змогу пришвидшити запровадження цього досвiду у сво1х крашах.
Виклад основного матерiалу. Реалп сьогодення спонукають пос-тiйно i глибше дослiджувати проблему щодо запобiгання вiдмиванню коштiв, отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню тероризму. Причому роз-глядуване питання хоча i мае глобальний характер, проте й вщповщну специ-фiку для кожно! окремо взято! краши.
Банкiвська система е важливою складовою вЫе! св^ово! фшансово! системи, яка дае можливостi легаизувати значну частину нелегально отриманих грошових ресурсiв, що згодом легалiзуються i спрямовуються до закон-них грошових потоюв або ж на шдтримку терористичних угруповань. А тому ощнка порушень банкiвськими установами вимог чинного законодавства в зазначенш сферi е досить важливим iнструментом для вщповщних органiв, особливо органiв банювського сектору.
Аналiз та оцiнка мiжнародноl практики у сферi вiдмивання доходiв, отриманих незаконним шляхом, потребуе Грунтовного вивчення та розроб-лення адекватних моделей для краши, яка намагаеться виршувати зазначену вище проблему [1, с. 54]. Отже, розглянемо досвщ боротьби з вщмиванням кримiнальних доходiв та фiнансуванням тероризму найбiльш розвиненими крашами, в яких, як свщчить практика, найбiльше проявляеться ця проблема.
Стратепя Сполучених Штатiв Америки з питань запоб^ання вщми-ванню злочинних доходiв та боротьби з фшансуванням тероризму переслщуе посилення та вдосконалення вiдповiдних цiлей i належного порядку в цш проблемi (рис. 1) [2, с. 73; 3, с. 14].
У Сполучених Штатах дiе Закон щодо забезпечення регулювання та здшснення нагляду за належним використанням фшансовими установами встановлених норм i правил. На законодавчому рiвнi передбачеш цившьно-правовi та кримiнальнi санкци за !х порушення. Сектори фшансових послуг контролюються та дослiджуються на предмет !х уразливостi щодо вщмиван-ня доходiв та фiнансування тероризму [2, с. 74; 4, 5].
Прюритетними напрямами дiяльностi iз запоб^ання вiдмиванню до-ходiв отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню тероризму у США в останш роки була низка дiевих заходiв (рис. 2).
OcHOBHi цш занобшання вщмиванню злочинних доход1в та боротьби з фшансуванням тероризму США
Счльш ефективно обмсжувати доступ до фшансово1 систсми для осШ, як! займаються вщмиванням доход1в та фшансуванням тероризму
розширювати можливост! урядових оргашв з вивчення основних оргашзацШ та систем, шо використовуються для фшансування тероризму та вщмивання доходов, отриманих злочинним шляхом
посилити та вдосконалити для фшансових установ порядок реалшцп заход1в з метою запоб1гання вщмиванню доход1в та фшансуванню тероризму
Рис. 1. Основш цШ запобШння вiдмиванню злочинних ôoxoôîe та боротьби з фшансуванням тероризму США (Джерело: склав автор на основi анализу
[2, с. 73; 3, с. 14])
Прюритетш напрями дшльноеп ¡з запоб1гання вщмиванню доход1в отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню тероризму у США
— запоб1гання зловживанню благодшними фондами з метою ф1нансування тероризму
вжиття заход i в з метою зменшення ризику використання кур'ер ¡в з перевезен ня гхтвки для фшансування тероризму та шших злочишв
пере Bip ка можливосп використання фшансовими установами, що пропонують hobî технологи, як! не передбачають безпосереднього контакту з кшентом, вимог 31 ЗВД/ФТ
зоеередження уваги на всеб!чнШ перев1рщ та належному внконанш вимог Закону про банювську таемницю
розширення активних консультацш ¡з приватним сектором, насамперед з питань упровадження вимог ЗВД/ФТ
забезпечення балансу для того, щоб щл1 уряду досягалися без застосування надм1рних обмежень, а також не були занадто витратними для ос¡6, що надають фшансов1 послуги
надання краших i бшыи досконалих рекомендацш для фшансових установ
удосконалення послщовносп впроваджения заход1в rii ЗВД/ФТ на федеральному piaiii, на piBHi штат та м1сцевих уря,шв
шдтрнмка переговорного процесу з регуляторами нефедерального р!вня
запуск бази даних BSA Direct, що розроблясться Мережею застосування законодавства щодо фшансових злочишв FinCEN з метою вдосконалення обмшу ¡нформащею м1ж державними органами та фшансовими регуляторами
Рис. 2. Прюритетш напрями дiяльностi iз запобШння вiдмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню тероризму у США
(Джерело: склав автор на основi аналiзу [2, с. 74])
Мережа застосування законодавства щодо фшансових злочинiв (Fin-CEN) стала основним пiдроздiлом у OTCTeMi американських державних орга-шв, який вщповщае за розроблення, розвиток, управлшня та застосування цивiльно-правових санкцш з питань запровадження заходiв iз запобiгання вiдмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню тероризму на територи США. Цей орган створений та дiе у структурi М1тстер-ства фiнансiв, а також паралельно е пiдроздiлом фiнансовоï розвщки США. Вiн також здiйснюе адмшстрування iнформацiï, яка сформована вiдповiдно до Закону про банювську таемницю i вживае кардинальних заходiв щодо за-безпечення ïï конфiденцiйностi та належного ïï використання.
FinCEN надае органам банювського та фiнансового нагляду шформа-цiю про фiнансовi операцiï, а також повщомлення, якi вiн отримав на пiдставi укладених меморандумiв про взаеморозумшня. Крiм цього, з власно1' шщь ативи чи на вщповщний запит FinCEN надае iнформацiю про вщповщш фь нансовi операцiï правоохоронним органам.
FinCEN здшснюе контроль за органами банювського нагляду та шши-ми органами у сферi запоб^ання легалiзацiï коштiв, отриманих злочинним шляхом, та фшансуванню тероризму [2, с. 75]. Зазначимо, що у 2005 р. FinCEN отримало 878 тис. повщомлень про шдозрш фiнансовi операцiï, майже 500 тис. з них надаш банкiвськими установами.
Керуючись завданнями зовнiшньоï полiтики та нащонально1" безпеки США, крiм свое1' дiяльностi, всерединi краши Офiс контролю спостер^ае за iноземними активами та запроваджуе економiчнi й торговельнi санкцiï проти шших держав, терорис^в, мiжнародних торговщв наркотиками та осiб, чия дiяльнiсть пов'язана з розповсюдженням збро1' масового знищення.
За чинним законодавством Сполучених Шта^в Америки, нагляд за дь яльнiстю фiнансових установ здiйснюе низка оргашзацш (рис. 3).
Основним регулятором i наглядовим органом щодо дiяльностi бан-кiвських установ е Офю контролера грошового обiгу Мiнiстерства фшанЫв Сполучених Штатiв Америки.
Центральним банком США е Федеральна резервна система США, цен-тральний апарат яко1' виконуе функцiï методичного керiвництва, а перевiрки банкiвських установ здiйснюють 12 окружних банюв Федерально:' резервно:' системи. Плановi перевiрки банкiвських установ здшснюють у термiн 18 мь сящв, а за наявностi достатнiх шдстав можуть бути призначенi позаплановi перевiрки. Основою для позапланових перевiрок стають умови, коли FinCEN або ж правоохоронний орган повщомляе про дiяльнiсть банку, що може мати ознаки злочину [2, с. 77]. У США функщонуе майже 20 тис. банювських установ, кожна з яких щорiчно в середньому надае 25 повщомлень про фшан-совi операцп, що викликають пiдозру [2, с. 78; 6, с. 95].
Основним документом, який регламентуе процедури проведення нагляду за фшансовими установами щодо виконання ними законодавства з питань запоб^ання вщмиванню доходiв, отриманих незаконним шляхом, та спрямоваш для фшансування терористичних акпв, е Методичш рекомендаци щодо здшснення перевiрок з питань легалiзацiï кош^в, отриманих злочинним шляхом [7], що шдготовлеш пiд керiвництвом Федеральноï Ради з нагля-
ду за д1яльшстю фшансових установ - Радою директор1в Федерально! резервно! системи США, Федеральною корпоращею страхування депозшгв США, Нащональною адмшютращею кредитних сшлок США, Оф1сом контролера грошового об1гу США, Офюом нагляду за ощадними установами США.
Органи нагляду за Д1яльжстю фшансових установ у США
Оргашзацп Функци та параметри
Оф1с контролера грошового обшу
Нагляд за 1818 створеними за дозволами федерально! адмшютрацп комерцшними банками Ь сумарними активами в 6 трлн дол. США 1 50 федеральними фшями (зокрема п'ять 13 сумарними активами в 36 трлн дол. США) та установами ¡ноземних банк[в ¡з сумарними активами 110 млрд дол. США
Федеральна резервна система США
Нагляд за створеними за дозволом адоишетращ! окремих шт;тв 907 банками ¡з сумарними активами 1,3 трлн дол. США, ям с членами РЯБ, та 204 незастрахованими фипями чи установами ¡ноземних банюв у США ¡з сумарними активами в 1,2 трлн дол. США
Федеральна корпорация страхування депозипв
Нагляд за 5245 створеними за дозволом адмшютрацп штат ¡в КОМерЩЙНИМИ та ощадними банками, як1 не е членами Федерально! резервно"! системи, ¡з сумарними активами 2 трлн дол. США та 8 фшями ¡ноземних башавських установ
Оф[с нагляду ощадними установами
11агляд за 862 ощадними асощащями ¡з сумарними активами 1,5 трлн дол. США
Наиюнальна адмшетрашя кредитних сшлок
Регулювання 5393 кредитних сшлок, створених за дозволом федерально']' админстрацп. Кр1м того, 3302 спилки, що е застрахованими в [ 1АКС, створет за дозволом адмшютра-ЦП окремих штат!в, IX регулювання здшснюсться наглядовими органами штат!в, а також 319 кредитних сшлок, як) с приватно застрахованими, створен 1 за дозволом адмь нicтpaцiй окремих штат!в 1 1х регулювання здшснюггься наглядовими органами штат!в
Рис. 3. Основт органи нагляду за дьялъшстю фшансовихустанов у США
(Джерело: склав автор на основа анализу [2; с. 76-77])
Основою цього документа стали чинш у практищ процедури для виз-начення фшансовими установами р1вня ризику вщповщних категорш \ фшансових операцш, зокрема: електронний банюнг, управлшня активами, кушвля та продаж монетарних шструменив певних груп ф1зичних та юридичних оЫб, зокрема: нерезиденпв, небанювських фшансових установ, шдпри-емницьких структур, яю активно використовують гот1вку, шоземних банюв-кореспонденпв, траст1в, а також шш1 критери.
На основ1 цього документа шляхом здшснення шспекцшно! перев1рки визначаеться дотримання банювською установою вимог Закону про банювську д1яльшсть та шших нормативних вимог щодо запоб1гання вщмиванню до-ход1в, отриманих незаконним шляхом, та фшансуванню терористичних акпв. Перев1рка операцш мае на мет ощнити достатшсть дотримання банком нормативних вимог, визначити ефектившсть полпики, процедур \ процеЫв, зап-роваджених банком, \ ощнити системи мониторингу шдозрших операцш.
У Сполучених Штатах Америки за результатами nepeBipoK у pa3i вста-новлення факпв ненадежного виконання фiнансoвими установами вимог щодо запоб^ання вiдмиванню дoхoдiв, отриманих незаконним шляхом, та фь нансуванню тероризму приймаються досить сувopi санкцiï та значнi за сво-1ми обсягами штрафи. Так, Pirre банк, свого часу, за незначне порушення у цiй сфepi сплатив штраф у сумi 25,0 млн дол. США [2, с. 78-80].
Досить значну увагу у вищезазначених питаннях придшяють краши Свросоюзу. У Шмеччит у 2002 poцi ухвалили Закон про запoбiгання вщми-ванню грошей, який визначае, що шдроздш фiнансoвoï poзвiдки Нiмeччини належить до складу полщи.
Основним завданням шдроздшу фiнансoвoï poзвiдки е: збip на аналiз звiтiв про пiдoзpiлi фiнансoвi oпepацiï; передача peзультатiв аналiзу до право-охоронних opганiв; публiкацiя щopiчних звiтiв; забезпечення установ, що зо-бoв,язанi здiйснювати фiнансoвий мoнiтopинг; шформащя про типoлoгiï та методи вщмивання кримшальних дoхoдiв; спiвпpаця з шшими пiдpoздiлами фiнансoвoï poзвiдки.
У 2005 р. до шдроздшу фшансово1' розвщки було надано 8241 повь домлення про шдозрш фiнансoвi операцп, з них: банками - 6662 повщомлен-ня; страховими компашями - 18; установами, що надають фiнансoвi послу-ги, - 1500; фiнансoвими оргашзащями на зразок пунктiв oбмiну валют - 4; казино - 6; державними оргашзащями - 9; шшими особами, що зобов'язаш надавати звгги, - 41 повщомлення.
Шмецьким законодавством i передуЫм Законом про запоб^ання вщ-миванню грошей, покладено на кредитш установи низку oбoв,язкiв (рис. 4).
Обов'язки кредитних установ у сфер1 загюбЬання вщмиванню грошей
Здшснення щентифшацн юненпв, яю встановлюють довготермшов1 В1ДНОСИНИ або здшснюють фшансов1 операцп на суму бшыне шж 15,0 тис. евро, а також у раз1 виникнення мотивовано'1 тдозри
Установления економ1чного бенефщара
Здшснення обл1ку та збер1гання даних
Зв1тування про операцп, що викликають шдозру
Уживання з метою виконання вимог щодо внутршньо! безиеки вщповщних заход1в, а саме: - призначення пращвника, вщповщального за здшснення заход1в 13 запоб^ання легал1зацп кримшальних доход1в; - застосування у внутршшх процедурах шдходу до кл1ент1в, що грунтуеться на ощнщ ризиюв; - вщповщна перев1рка пращвниив банку
Забезпечення банкшською установою виконання встановлених ви мог щодо запоб1гання вщмиванню грошей своими шоземними фшкми
Рис. 4. Обов'язки кредитних установ у сферi запоб^ання вiдмиванню грошей
(Джерело: склав автор на основi анализу [2, с. 81-82])
Основним органом, який здшснюе нагляд за дiяльнiстю фiнансових установ у Нiмеччинi, е Федеральне вiдомство нагляду за дiяльнiстю фшансо-вих установ (BaFin - Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht). Цей орган здшснюе нагляд за дiяльнiстю: 2100 кредитних установ; 750 оргашзацш, яю надають фiнансовi послуги; 112 фшш iноземних банкiвських та фiнансових установ; 160 страхових компанiй, якi проводять операцн iз страхування жит-тя та страхування вщ нещасних випадюв iз премiальним вiдшкодуванням. Група нагляду за здшсненням фiнансовими установами заходiв iз запобiгання легалiзацiï кримiнальних доходiв BaFin вимагае чотири сектори (рис. 5).
ОргашзацШно-функцюнальна структура групи нагляду за здшсненням фшансовими установами заход1в Î3 запоб^ання легал!заци кримшальних доход1в
сектори
Пол1тичних ршень i ипжнародного сп i вроб ¡тни цтва
здшснюе
• представництво BaFin на м1жнародних зустр1чах, форумах; ■ представництво поряд з шшими державними органами Шмеччини у FATF ;
-вивчення, анал1з та прийняття ршгення з правових питань
nepeBipoK банювських установ
I
■ перев1рку щор1чних звтв банеав у частиш запобнання вщмиванню злочинних доход1в
IlepeBipoK страхових компанш та установ, яю здшснюють псрсказ грошей
X
■ проведения спешального аудиту банюв з питань запоб1ганн я злочинним доходам на ротацшшй ochobî чи на пшстав! анал!зу конкретних ПОД1Й
Системи шформацп" про рахунки
- автомагичний пошук ¡нформаци про рахунки
Рис. 5. ОргашзацШно-функцюнальна структура групи нагляду за здшсненням фшансовими установами заходiв b запобнання легалiзацiï кримшальних doxodie
(Джерело: склав автор на основi анализу [2, с. 82-84])
Потрiбно зауважити, що центральний банк Шмеччини - Бундесбанк, на вщмшу вщ центрального банку (ОРРС) США, не входить у систему оргашзацш, яю здшснюють функцн регулювання та нагляду у сферi запобшання вщмиванню доходiв, отриманих злочинним шляхом, та фшансуванню тероризму. А осюльки Бундесбанк здшснюе фiнансовi операцн, що вiднесенi до категорн комерцшних, то вiдповiдно до нiмецького законодавства вш е фь нансовою установою, яка надае банювсью послуги i, таким чином, зобов'яза-ний звгтувати про операцн.
Директива СС щодо боротьби з вщмиванням грошей вимагае обов'яз-ковоï iдентифiкацiï клiентiв кредитними та фшансовими шститутами краш-учасниць. Ця вимога поширюеться не лише на фiзичних та юридичних оЫб, якi ведуть масштабну або шдозршу дiяльнiсть, а й на певш операцн.
Майже в усiх крашах створеш спецiальнi органiзацiï, що займаються питаннями боротьби з вщмиванням грошей. У США, як зазначалось вище, це - Департамент iз посилення боротьби з фшансовими злочинами, що ство-рений при Мiнiстерствi фшанЫв США; у Канадi - Центр аналiзу фiнансових
операцш; у Япони - Японський офiс фшансово1 розвiдки; у Грецп - Спець альний ком^ет боротьби з вщмиванням грошей; в Аргентинi - Комгтет з фь нансово1 шформаци; у Бразили - Рада з контролю за фшансовою дiяльнiстю. У Мексищ iснують двi спeцiальнi оргашзаци - Генеральний директорат для роз^дування трансакцш i Агентство боротьби з вщмиванням грошей. Проблемою вiдмивання кош^в у фiнансових установах Бельги займаеться створе-ний при Мiнiстeрствi фшанЫв i юстици Сектор оброблення фшансово! ш-формаци, який аналiзуе шдозрш операцп, а також повiдомлeння полщейсь-ких, митних та iнших державних оргашв, а в разi необхщносл пeрeвiрки ш-формаци призупиняе шдозрш операцп [7, с. 10-17].
Висиовки. Внаслщок аналiзу свiтового досвiду запобпання та проти-дп вiдмиванню злочинних доходiв та фiнансування тероризму можна зробити таю висновки:
• основним завданням боротьби з вщмиванням грошей мае стати повсякденна та планом1рна робота мiжнародноl стльноти щодо встановлення суворого спещального контролю над вщмиванням доход1в, отриманих злочинним шляхом, та фшансуванням тероризму з метою л1кв1дацн цього виду злочин-ност1, а також ус1х причин та умов, яю його породжують;
• надзвичайно важливою частиною стратеги у сфер1 боротьби з вщмиванням грошей, отриманих незаконним шляхом, повинно бути запровадження ефек-тивних контрзаход1в i спшьна робота м1жнародних оргашзацш у цш сферц
• мiжнароднi оргашзаци д1йшли згоди, що боротьба з ввдмиванням грошей, на-бутих злочинним шляхом, у баншвському сeкторi eкономiки - справа винят-кова. Щоб запобшти лeгалiзацil брудних грошей, зазначeнi установи вдають-ся до рiзних мeтодiв i способiв та застосовують рiзнi заходи, зокрема розроб-ляють й ухвалюють вiдповiднi закони та iншi нормативно-правовi акти.
Л1тература
1. Дмитров С. Моделювання оцшки ризиюв використання послуг банюв з метою лега-л1зацй кримшальних доход1в або фшансування тероризму / С. Дмитров, О. Меренкова, Л. Левченко // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2009. - Очень. - № 1. - С. 54-59.
2. Дмитров С.О. Фшансовий мошторинг в банку : навч. поабн. / С.О. Дмитров, В.В. Коваленко, А.В. Сжов, О.Б. Бережний / за ред. С.О. Дмитрова, В.В. Коваленко. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2008. - 336 с.
3. Financial Action Task Forse (FATF): Third mutual evaluation report on Anti-Money Laundering and Combating of Financing of Terrorism (United States of America, 23 June 2006, P. 14).
4. Звгг про стратегию мiжнародного контролю за наркотиками (2006): Пщготовлена Бюро зi справ мiжнародного контролю за наркотиками та правоохоронних оргашв США (бере-зень 2006 р.).
5. Оцшка Сполученими Штатами Америки загроз вщмивання коштив: Пщготовлено МЫстерством фшанав США, Мшютерством безпеки США, Радою директс^в Федерально:! резервной системи США, Поштовою службою США (грудень 2005 р.).
6. Financial Action Task Forse (FATF): Third mutual evaluation report on Anti-Money Laundering and Combating of Financing of Terrorism (United States of America, 23 June 2006, P. 95).
7. Барановський O.I. Боротьба з "вщмиванням" грошей у банювському сeкторi еконо-шки / ОТ Барановський // Вюник НБУ : зб. наук. праць. - 2002. - № 5. - С. 10-17.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sdfm.gоv.uа.
9. Закон Укра'ни "Про запобшання та протидш легашзацп (вiдмиванню) доходiв, одер-жаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму" ^з змiнами та доповненнями) // Bi-домостi Верховной Ради Украши (ВВР). - 2003. - № 1. - Ст. 2.
Турко Р.Ф. Анализ опыта Соединенных Штатов Америки и Германии в борьбе с отмыванием доходов, добытых незаконным путем, с помощью банковской системы
Проанализирован механизм борьбы с отмыванием доходов, добытых незаконным путем, с помощью банковской системы таких развитых стран, как Соединенные Штаты Америки и Германия. Раскрыты приоритетные направления деятельности по предотвращению отмывания доходов, полученных незаконным путем, и финансирования терроризма в США. Рассмотрена деятельность органов надзора за деятельностью финансовых учреждений в США и Германии.
Ключевые слова: отмывание доходов, грязные деньги, преступные доходы, финансирование терроризма, банковские учреждения, финансовые учреждения, кредитные учреждения, органы присмотра, банковская система.
Turko R.F. Analysis of U.S. and German experience in combating laundering of illegally attained money via banking system
The combating mechanism of laundering of illegally attained money via banking system in such developed countries like USA and Germany was analysed. The key activities of prevention of laundering proceeded from illegal way and terrorist financing in the U.S. were revealed. Activities of the supervisor authority on financial institutions in the U.S. and Germany were examined.
Keywords: money laundering, dirty money, criminal income, terrorist financing, banking institutions, financial institutions, credit institutions, supervisor authority, banking system.
УДК 657.004 Студ. О. О. Фарйон;
доц. М.Я. Яструбський, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехшка"
ДЕБГГОРСЬКА ТА КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАШСТЬ: КОНТРОЛЬ ТА УПРАВЛ1ННЯ ЯК ЗАПОРУКА УСП1ШНОГО
РОЗВИТКУ
Розглянуто методолопчш засади щодо формування та облшу деб^р^ш^ i кредиторской заборгованосп. Визначено причини виникнення та юнування, а також представлено шляхи для устшного контролю за рiвнем i динамшою цих економiч-них категорш.
Постановка проблеми. Розрахункам за дебггорською i кредиторсь-кою заборговашстю належить чшьне м1сце у систем! бухгалтерського облшу. Проте одним з найбшьш складних i суперечливих питань бухгалтерського облжу все таки е облж дебiторсько-кредиторськоi заборгованосп, що пов'язано з юнуванням проблеми неплатежiв.
Розрахунки з дебиторами та кредиторами пов'язаш з вхщними та вихщ-ними фшансовими потоками. Стан цих розрахунюв у певний момент розкри-ваеться через суми дебгторсько1 та кредитор^^' заборгованосп. Дебгторська та кредиторська заборговашсть мае великий вплив на ф^нсов! результати шд-приемства та на господарську д!яльшсть загалом. Так, значш обсяги дебгторсь-ко! заборгованосп призводять до зменшення оборотних кошт!в тдприемства i це, своею чергою, зумовлюе збшьшення кредитор^^ заборгованосп перед постачальниками, заборгованосп за податками та шшими платежами.
Аналiз останшх дослвджень. Багато науковщв займалися дослщжен-ням питання щодо облжу дебiторськоi та кредиторськоi заборгованостi. Ве-лику увагу придшяли цш проблемi як впчизняш, так i зарубiжнi науковцi.
