CC BY
38
Предложены методические рекомендации по повышению эффективности системы контроля венчурной деятельности на принципах риск-контроллинга, что предполагают определение уровней рисков за этапами венчурного проекта, учитывая факторы риска за каждым из этих этапов и сферами венчурной деятельности. Рассмотрены показатели контроля в зависимости от этапов жизненного цикла венчурного предприятия, исследованы основные задания и разработана технология риск-кон-тролинга.
Ключевые слова: венчурный контроллинг, риск-контроллинг, риски и сферы венчурной деятельности.
Sukhorebska O. Ya. Methodical recommendations of the venture organizations activity's evaluation and control by using risk-controlling
The article offers methodical recommendations of the efficiency increasing of controlling system of venture activity on principles of risk-controlling, that consist of risk levels determination after the stages of venture project with taking into account of risk factors after each of these stages and spheres of venture activity. The indexes of controlling of venture enterprises depending on the stages of their life cycle were considered, basic tasks were studied and technology of risk-controlling was made.
Keywords: venture controlling, risk-controlling, risks and spheres of the venture activity.
УДК 338.1.34 Доц. 1.М. Флис1, канд. полт. наук; здобувач З.1. ПилипчаК
Т1НЬОВА ЕКОНОМ1КА ТА ЕКОНОМ1ЧНА ЗЛОЧИНН1СТЬ: УКРА1НСЬК1 РЕАЛН, ТЕНДЕНЦН, ПРОБЛЕМИ ТА ПРАВОВ1 ЗАСОБИ ВПЛИВУ
Частково проаналiзовано шформащю правоохоронних оргашв за 1995-2010 рр. щодо стану злочинност у сферi економжи та II вплив на тага ютотш напрямки державно! дiяльностi, як конституцшшсть, економiчна, правова i нацюнальна безпека кра!ни.
Ключовг слова: тшьова економжа, корупщя, оргашзована злочиншсть, легал^ защя (вщмивання) доходiв, конфлжт штерешв.
Протягом останшх роюв у засобах масово! шформацп, виступах поль тичних д1яч1в посилено поширюеться твердження, що економ1чна злочиншсть, тшьова економжа 1 корупщя у держав1 набули характеру сощально! ет-демп. Укра!на за цими негативними показниками перебувае на одному з перших мюць у свт, 1 що правоохоронш органи неадекватно протидтть цим явищам, а законодавча база слабка 1 не вщповщае завданням боротьби з ними. Владу обвинувачують у непослщовносп дш, недостатнш р1шучосп 1 вимага-ють приборкати щ явища або довести !х до "цивЫзованого р1вня". Таю вис-новки потребують Грунтовних дослщжень на вс1х р1внях сощального розвит-ку, вщповщного методолопчного анал1зу дшсно! ситуацп в державт Це тим бшьше необхщно, тому що у людей виникають запитання: чи дшсно такими е положення в Украш, чи наведет твердження не е риторичними балачками 1 чи спроможна держава виршити проблеми боротьби з цими явищами?
Постановка проблеми. У робот наведено виб1рковий анал1з законо-давчо! бази 1 результата дотримання законност у сфер1 економ1чно! д1яльнос-
1 ЛНН1 Закарпатського державного утверситету;
2 Достдницький центр при НУ "Льв1вська поттехшка"
тi за 1995-2010 рр. На основi проведеного дослщження розроблено пропозицп щодо запровадження заходiв детшьовизацп економiки i боротьби з корупщею.
З часу здобуття незалежносп, на початковому етапi становлення ви-чизняно1 сусmльно-економiчноl системи укра1нському суспiльству було нав'язане спрощене, iзоляцiонiстське розумiння проблематики економiчноl i нацюнально! безпеки. При цьому громадська думка щодо загрози економiцi i безпещ загалом, через нерозумiння проблеми або свщомо, часто зводилася до формально! необхвдносл протидп внутрiшнiм i зокрема зовшшшм загрозам державного суверенiтету. Конфлжт штерешв, що на початковому еташ неза-лежностi формувався у вщносинах мiж державою (у розумiннi бюрократичного апарату) i суб'ектами господарювання успадковано! адмшстративно!, а також ново!, "ринково!" модет, подолати суспiльству не тшьки не вдалося, але в певному розумшш, завдяки дiючим обставинам, вш отримав пiдтримку.
У цьому контексп боротьба зi злочиннiстю загалом ставилась в 'Чзольовану i вузьку" залежнiсть вiд успiшностi здiйснення тшьки економiч-них реформ, як ключово! запоруки виживання само! держави. Цю проблему в Укра!ш, як це нам нав'язували певний час i це е очевидним, не можна за юну-ючою зараз традищею списати виключно на рахунок негативно! спадщини радянського минулого. Власне на початку, коли юторичне запитання "що са-ме ми будуемо?" так i залишилося без зрозумшо! вщповда, тема боротьби зi злочиннiстю як такою, i економiчною як !! складовою, на тривалий час, зав-дячуючи неефективним механiзмам правового забезпечення i реалiзацil, пось ла мюце поряд iз "поглибленням реформ", "створенням нових робочих мiсць", "покращенням швестицшного клiмату", "подоланням корупщ!", "боротьби з оргашзованою злочиннiстю" - гаслами, котрi насправдi не можна було втшити у життя.
Виклад основного матер1алу. Аналiз ситуацп. Чи можна облiчити реальний стан оргашзовано! злочинносп i "тшьово! економiки"?
Сьогоднi немае едино! думки щодо того, що потрiбно розумгги пiд економiчною злочиншстю та за якими критерiями потрiбно визначати скла-довi ще! злочинносп. Теоретично недостатньо дослiджено у науковому планi низку ключових проблем, що стосуються, насамперед, соцiально-економiчноl та правово! природи злочинност у сферi економжи, визначення !! понять, тенденцiй i закономiрностей розвитку, головних кримiнолого-економiчних напрямюв превентивно! дiяльностi, функцiй правоохоронних та контролю-ючих органiв, проблем прогнозування, планування i координацп заходiв боротьби з нею [4, с. 3, 4].
У кримiналiзацiю економжи та шших сфер суспiльного життя внесло свою частку також вшьне розумiння демократа i принципу верховенства права, яю набули гшертрофованих форм уседозволеностi. На хвилi боротьби за незалежнють i демократiю, старе нововведене щеолопчне клiше "верховенство права" узагалi пiдiрвало iдею "запоб^ання" i "протистояння" злочиннос-тi як одного з основних напрямiв дiяльностi держави. Як негативний приклад, у 2004-2005 рр. вщбувся масовий вщлк висококвалiфiкованих фахiвцiв iз правоохоронних оргашв, спричинений активною дiяльнiстю окремих пред-
ставниюв депутатського корпусу i ряду державних дiячiв. З "хiрургiчного" незаконного вiдсторонення вщ посад керiвникiв правоохоронних, контролю-ючих оргашв влади та управлiння в цен^ i на мiсцях суспшьство залиши-лось не стiльки без корупцiонерiв, скiльки без корисного впчизняного досвь ду протидп злочинностi, який нагромаджувався десятилiттями. Аналiз корис-но! ди окремих законiв i нормативних актiв у державi показав, що !х реаль-ний вплив на виршення зазначено! проблеми е низьким, основш норми спрацьовують не ефективно. Тшьки з жовтня 1995 р., з часу прийняття Закону "Про боротьбу з корупщею" i до 2005 р., з метою змщнення законносп та правопорядку i протидп корупцп у державi було прийнято понад 20 рiзних законодавчих та нормативних акпв Президента Укра!ни, Верховно! Ради та Уряду, не враховуючи Нащональних програм та Концепцп боротьби з коруп-цiею на довготривалi i не зовсiм термши дл. Констатацiя невдало! спроби на-ведення "порядку" посиленою законотворчiстю "тдтверджуеться" Законом "Про державну службу" [1]. Вщповщно до положень Закону, що регламенту-ють атестацiю та декларування доходiв, понад 99 % державних службовщв подають декларацп про доходи. Реальна ж вщдача вiд ще! акцп практично вiдсутня, оскiльки законодавчий мехашзм контролю за об'ективнiстю пода-них декларацiй не визначено.
В Укра!ш сформувалася багато в чому парадоксальна ситуацiя, коли держава сама створила владно-управлшський вакуум у стратепчнш сферi життедiяльностi, а саме сощально-правовш. Внаслiдок значно ослабленого контрольного мехашзму i явним запiзненням його правового забезпечення у державi виник величезний дисбаланс мiж економiчними i полиичними реалi-ями оновлюваного суспiльства.
Економiчна злочиннiсть - не просто сукупнють передбачених кримi-нальним законом злочишв проти власностi i у сферi господарсько! дiяльностi. Маючи майже оргашзований характер, ставши в економiчному проявi багато-векторною i масштабною, вона заявляе про себе як злояюсне, агресивне соцi-альне середовище, яке виникло i паразитуе на об'ективних i суб'ективних прорахунках реформування i перебiльшенi можливостей правоохоронно! сис-теми як сощального регулятора. Як же вщображала у цi роки економiчну то-тальнiсть правова статистика? За рiзними оцiнками, бурхливий розквiт "тшьовизащ!" у державi припав на середину 90-х роюв, коли !! рiвень, на думку фахiвцiв, збiльшився з 20 % до 65 % офщшного ВВП [5].
У 2005 р. правоохоронш органи виявили понад 45 тис. економiчних злочишв. У наступш 2006-2007 рр. вщбулося неютотне зниження загально! злочинностi, а у 2008-2009 рр. цей показник упав до попереднього ще на 3,3 i 9,7 %. Але насторожують змши у структурi загально! злочинносп, де питома вага злочинiв загальнокримшально! спрямованостi становила 90-92 %, а еко-номiчних вiд 7,7 до 9,4 %. Починаючи з 2006 р., показник економiчноl зло-чинносп досяг бiльше 10 % рiвня, а тенденцiя росту залишаеться стабшьною i сьогоднi, що дае тдстави заявляти, що економiчна злочиннiсть впевнено наступае на суспшьство [6].
Очевидно, кримшально правова статистика вiдображаe лише невелику частку економiчноl злочинностi, що завуальовувала перед органами влади дiйсну кримшальну картину у сферi економiки, ^ на правоохороннi органи (у тодiшньому 1х станi) покладалося завдання, яке не могло бути виршеним -припинити зростання злочинносп, зокрема й економiчноl. Характерною ри-сою економiчноl злочинностi стало також прагнення кримшальних структур закрiпитись не тiльки в економщ, а й у полггищ. Сьогоднi необхiдно зазна-чити, що злочиншсть у сферi економiчних вщносин е "полiпроблемним" яви-щем. Це - чи не головне випробування для Укра1ни як самостшно! незалеж-но1 держави.
Аналiз i вивчення феномена переходу економжи у "тшь", показали його складним модернiзацiйним процесом економiчноl злочинностi. Зазначе-на кримшальна дiяльнiсть охоплюе неконтрольоване суспiльством виробниц-тво, розподiл, обмiн i споживання товарно-матерiальних цiнностей, частину суспiльних структур i господарства, використання державно1 i недержавно1 власностi, власностi громадян у корисливих штересах. Окреслюючи загрози, яю тiньова економiка створюе для нацюнально! безпеки, доречно було б вра-хувати, що тiньова дiяльнiсть е не лише вщповщдю на незбалансованють еко-номiчного органiзму (низький рiвень монетизацп у господарських розрахун-ках, слабюсть банювсько! системи, неадекватнiсть податкових важелiв тощо), але й стимулюеться низкою iнших суспiльних хвороб, а також вщзначити, що розвиток неконтрольовано! державно1 економiчноl дiяльностi сам по собi е iндикатором iснування у державi певних деструктивних тенденцiй. Зрештою, високий рiвень "тшьовизацп" економiки переважно притаманний кра1нам з низькою ефективнютю системи державного управлiння, ключовими ознака-ми яко1 у цьому випадку е вiдсутнiсть перспективного бачення, недостатня професшна пiдготовка керiвних кадрiв, низька мотиващя вiдповiдальних кон-тролюючих установ, недосконалють правово1 системи. Виведення значно! частини коштiв за межi системи державного розподшу насамперед стримуе процес оптимiзацil економiчних вiдносин i, в кшцевому результатi, не вщпо-вщае забезпеченню довготермiнових iнтересiв держави та громадян, зокрема щодо формування ефективно! системи пенсшного забезпечення, охорони здоров'я, зменшення сукупного податкового тиску на доходи фiзичних осiб та суб'екпв пiдприемництва. Нестабiльнiсть законодавства, з одного боку, це ускладнення його правильного застосування, з шшого - його максимальне використання злочинним елементом. Через правовi "щiлини" у законодавствi, фактичну безкарнiсть, у 2009 р. державний бюджет Укра!ни, цiлком ймовiр-но, недоотримав понад 100 млрд грн. За даними МВС Укра!ни (за 8 тс. 2009 р.), у бюджетнiй сферi кра!ни виявлено (офщшно зареестровано) бiльше 5,5 тис. злочишв, а по кожному 6-му збитки становили понад 100 тис. грн, що "великою мiрою е наслщком незавершеност реформ у сферi забезпечення конституцшних прав i свобод громадян, вщсутносл стратепчно! антикримь нально! полиики в державi та спшьно! полиично! волi до необхщно! протидп тотальнш кримiналiзацil суспiльства i держави ".
У статт "Економжа та бiзнес", розмiщенiй у газет "Дело", зазначено, що практично наблизившись до безпечно! критично! (гранично!) 50 % меж^ частка тш у вiтчизнянiй економiцi становить 45,4 % вщ розмiру офiцiйного ВВП, а в абсолютних значеннях об'ем неврахованого ВВП у 2009 р., становив 420 млрд [7]. "Тшьовизащя" економiки переросла по суп на головний фактор ускладнення кримшогенно! ситуацп у кра!ш, а домiнуючим фактором у цьому сегментi е розбалансованiсть та некеровашсть банювсько! системи, !! правова невизначешсть, вiдсутнiсть прозоростi банкiвських операцiй, в чому i зосереджено основнi важелi "тшьовизацп" i корупцп.
Силовими структурами Укра!ни у 2000 р. було розкрито понад 9 тис. злочинiв у фшансово-кредитнш системi. 1з них 7 тис. вчинено в сферi банювсько! дiяльностi, у системi Нацбанку 1,7 тис. злочинiв (найхарактершши-ми з них були розкрадання кредитних кошпв, злочини i махшацп з фшансо-вими ресурсами). Виявлено 8,9 тис. злочишв, пов'язаних з ухиленням вщ сплати податкiв i приховуванням валютно! виручки, лiквiдовано 3 тис. фж-тивних фiрм. У 2008 р. зафжсоване iстотне зниженя, злочинних проявiв у сферi банювсько! дiяльностi - до 4 тис. злочишв, i майже до 45 % -безпосе-редньо в банках [16]. Однак, маючи надзвичайно широк повноваження, На-цiональний банк Укра!ни як державний орган вщповщно до свого невизначе-ного правового статусу не несе вщповщальносп за зловживання у кредитно-банкiвськiй системi. За результатами експертно! консенсус-ощнки газети "Дело", найбшьш "затiньовизованим" сектором укра!нсько! економiки серед легальних видiв дiяльностi е фшансовий, який сво!ми "досягненнями" посту-пився тшьки торгiвлi i будiвництву. У цш галузi приховано 27 % дiяльностi i в абсолютних цифрах у тшьовий ВВП за перше пiврiччя 2009 р. надiйшло 10 млрд грн. Фiнансовий ринок Укра!ни цiлком може претендувати на звання найрозвинешшого сектора вiтчизняноl економiки. Цей рiвень насамперед стимулювався зарубiжними швесторами, якi в докризовi декiлька роюв були надактивними на вiтчизняному фшансовому ринку. Завдяки цьому частка шоземного капiталу в украlнськiй банкiвськiй системi до 2008 р. становила близько 35 %, а на ринку страхування нерецензентам пiдконтрольними пере-бувало близько 30 %.
Дослiдження у структурi нацiонального ринку Укра!ни за зазначений перюд свiдчать про небезпечш зрушення у бiк зростання спрямованосп пев-ного виду виробництва на зовшшнш ринок. Вiтчизняна економiка бшьш як на 70 % пов'язана iз зовнiшньоторговельним обiгом, що майже вдвiчi вище вiд багатьох европейських кра!н, що i дало змогу за рахунок експорту форму-вати близько 50 % ВВП.
Надзвичайно висока експортна спрямованють склалася у чорнш мета-лургil, де !! обсяг становив 75,4 % обсягу виробництва, у хiмiчнiй i нафтохь мiчнiй промисловостi - 80,2 %, деревообробнiй i целюлозно-паперовiй -62,2 %, а у кольоровiй металургп i легкiй промисловостi внаслiдок викорис-тання давальницько! сировини цей показник досяг майже 100 % обсягу виробництва. До 2008 р. операцп з давальницькою сировиною Укра!на здшсню-вала з 50 кра!нами свiту, а поставки укра!нсько! давальницько! сировини
здiйснювалися до 35 кра!н свiту, серед яких 64 % належали Росшсьюй Феде-рацп, а також Казахстану (7 %) i Польщi (4 %)[8]. За iнформацiею МВС i Мь некономiки Укра!ни, у 2005 р. внаслщок незаконних операцiй у державу не надшшло майже 50 % виручки вiд експорту високолжвщно1 продукцп шо-земним фiрмам, а частина валюти незаконно "осша" на рахунках закордон-них банкiв. Вiдтiк в офшорш зони у 2009 р. становив 115 млрд грн [9].
Багатоукладнють економжи, можливiсть переходу права власносп з одше1 форми в шшу створюють умови для безпосереднього або лобютського тиску на чиновницький апарат з метою правового оформлення таких змш, а також участ самих чиновникiв у розподiлi власносп. Все це створюе обста-вини "в'язко!" тяганини у вирiшеннi низки питань ефективно! економiчноl дь яльносп, що формуе пiдrрунтя для корупцп.
Протягом останнiх рокiв в Укра!ш рейдерство перетворилося на справжню суспшьну катастрофу. Так, за оцiнками експерпв iнвестицiйних компанiй, щорiчний обсяг сегмента поглинань i злиття становить у нас понад 3,5 млрд $, "замша" 60-70 % власниюв це рейдерсью захоплення. Рiвень рейдерства вражае масштабами: в Украш кiлькiсть захоплень сягае майже 3000 на рж з понад 90 % позитивною результативнютю [10].
Криза у сферi створення ефективних механiзмiв управлiння сощально-економiчним розвитком i !х блокування тiньовою економiкою, своею чергою, стимулюе розвиток широкого спектра суспiльних проблем. Тшьова економь ка загалом гальмуе розвиток економiчних проектiв, спрямованих на довгот-ривалу перспективу, опосередковано знижуе iнвестицiйну привабливiсть на-щонально1 економжи, як для мiсцевих, так i для закордонних iнвесторiв. 1но-земш iнвестицil за сприятливих умов у державi своею дiяльнiстю компенсу-ють дефщит нацiональних грошових коштiв. За проведеними розрахунками загальний обсяг необхщних iноземних iнвестицiй в економiку Укра!ни становить понад 40 млрд $. Таю кошти дали б змогу реконструювати прiоритетнi галузi промисловосп, якщо б не недосконалiсть законодавства i його частi змiни, практика коригування нормативних актiв пiд час !х руху вiд верхнiх рiвнiв управлiння до нижнiх, невизначенiсть прюритепв ринкового тран-сформування економiки [11].
Отже, високий рiвень тiньовоl економжи свiдчить про неефективне функцiонування суспiльно-економiчноl системи, i стимулюе 1! подальше роз-балансування. Однiею з особливостей економiчноl злочинностi в Украlнi е 11 безпосереднш зв'язок з корупщею.
Корупцiю Закон Укра1ни "Про боротьбу з корупщею" 1995 р. розумiе як дiяльнiсть осiб, уповноважених на виконання функцш держави, спрямова-ну на протиправне використання наданих 1м повноважень для одержання ма-терiальних благ, послуг, пiльг або шших переваг [3]. Корупцiя як явище тiею чи iншою мiрою притаманна вшм державам. Над 11 подоланням працюють ООН, Свропейський парламент, Оргашзащя безпеки та спiвтовариства в Сврош (ОБСС), iншi мiжнароднi органiзацil. Проте науковi дослiдження ста-тистичних даних результата боротьби з корупцiею характеризують лише один бж проблеми (актуальнють правоохоронних органiв), але в жодному ра-зi не масштаби корупцп у державь
Рiвень i стан корупцп зумовлюе багато рiзних чинникiв та факторiв, i насамперед, це стосуеться недосконалостi чинного антикорупцшного законо-давства. За оцiнкою Мiжнародного Фонду Блейзера, вже кiлька роюв поспiль Укра1на впевнено посiдае 152 мюце зi 182 у рейтингу корумпованост поряд з такими кра1нами, як Малi, Малавi, Бенiн, Сан-Томе та Принсше. Звiт ще1 ор-гашзацп свiдчить, що "корупцiя залишаеться серйозним викликом для всiх регюшв свiту". Згiдно зi загальнонацiональним соцюлопчним опитуванням, 67 % укра1нщв вважають, що протягом року вони були в тш або шшш формi безпосередньо втягнутi в корупцiйнi дп з причини неможливостi вшьно1 ре-алiзацil права на освiту, медичного обслуговування, заняття тдприемниць-кою дiяльнiстю, захисту у судах i правоохоронних органах.
"Юридична газета" у статп "Корупцiйнi справи - 1х бшьше, але якiсть хромае" iнформуе читачiв про проблемнi питання та шляхи 1х вирiшення, що обговорювалися у травш 2007 р. у МВС Укра1ни. Зокрема заявлено, що серед викритих у порушенш корупцiйного законодавства держслужбовщ високого рiвня майже вщсутш, судами майже кожний третiй адмшпротокол не розгля-даеться, 16,2 % адмшсправ закрито провадженням [12]. Основною причиною такого стану названо низький професшний рiвень спiвробiтникiв правоохоронних i контролюючих органiв.
Зазначено, що рiвень корупцп залежить вiд традицш, культури, рiзно-манiтностi економiчних умов i полiтичних систем. Тому там, де державш службовцi надiленi розпорядчими повноваженнями в механiзмi регулювання та контролю за господарською дiяльнiстю i мають простiр для прийняття рь шень на свiй розсуд, завжди iснуе пiдrрунтя для корупцп. За приблизними тдрахунками економiстiв, з Партп малого i середнього бiзнесу сума втрат надходжень до бюджету через корупщю тшьки у податковiй системi переви-щувала 70 млрд грн, що становило майже третину дохщно1 частини держбю-джету 2008 р.
Корупцiя дае змогу послабити надмiрний контроль, зменшити суми податкових i митних платежiв i сприяе перемiщенню через митний кордон контрабандних товарiв i продукцп, й ютотно посилюе соцiальний вплив висо-копоставлених державних чиновникiв. Завжди юнують тi, хто прагне отрима-ти переваги перед конкурентами шляхом протиправно1 господарсько1 дiяль-ностi, а у неконкурентному середовищ^ зазвичай, ще й використовуючи не-формальнi зв'язки або протегування державних службовцiв. Унаслiдок цього величина щорiчного валового внутрiшнього доходу може бути не тшьки не-повною, а й неправильно розподшеною. Загалом державнi службовцi одержу-ють винагороду у рiзних формах, у середньому вiд 20 до 30 % належних до сплати сум.
За даними Антикорупцшного бюро МВС Укра1ни, в кризовому 2009 р. по Укра1ш рiзко зросли розмiри хабарiв. Якщо в 2008 р. середнш хабар становив приблизно 90 тис. грн, то в 2009 р. - близько 108 тис. грн та до-сяг 26 млн грн. Найбшьш корумпованою сферою при цьому була визнана "сфера земельних вщносин", яку в Укра1ш давно вже варто було б чесно наз-вати земельним ринком (на жаль, з доповненням слова "чорний"). Глобаль-
ною проблемою свггового спiвтовариства на сьогоднi е спорщнення еконо-мiчноl та оргашзовано! злочинностi.
На XI Конгресi ООН зi запобiгання злочинностi i кримшальному пра-восуддю, що вiдбувся 2005 р. у Бангкоку, заявлено, що оргашзована злочин-нiсть е одшею з головних загроз мiжнародному миру i безпецi у XXI ст. [13]. Сьогодш жодна держава не мае дшових засобiв протистояння !й, а значна бiльшiсть програм та заклики до !! обмеження або лжидаци зазнають зазви-чай, фiаско - як в економiчно розвинених кра!нах, так i в тих, що стали на шлях ринкових вщносин. Можна стверджувати, що за умов глобально! еко-номiки, коли штенсиф^еться вiльний рух товарiв, послуг та катталу i по-ширюеться вплив транснацiональних корпорацiй, органiзована злочиннють набувае транснацiональних масштабiв i становить особливу небезпеку. За да-ними Мшекономжи, обсяг тiньового обiгу за 2007 р. становив у 180 млрд грн, а за тшьовими схемами до Укра!ни контрабандним шляхом надшшло 80 % товарiв широкого вжитку.
Служба боротьби з економiчною злочиннiстю МВС у 2008 р. шфор-мувала про рiст злочишв у сферi економiки i установлену суму матерiальних збиткiв за 11 мюящв цього ж таки року, що сягнула астрономiчного показни-ка - 1015732082 грн. За тдрахунками Нацюнального банку Укра!ни, у 2008 р. поза його контролем в об^ перебувало понад 3,5 млрд грн, тобто 43 % грошово! маси. Щ кошти обслуговували товарообщ який не оподатко-вувався, тобто тшьову економiку, що зрештою призводить до зменшення прибутково! частини бюджету, до розгалужено! системи неплатежiв, невип-лати зарплати, банкрутства багатьох тдприемств, а саме до пiдриву еконо-мiчних основ держави [14].
Пояснениям цьому е не надто "високопрофесшний" рiвень правоохо-ронних органiв, слабюсть державних установ, наявнiсть корупцп i вплив кор-поративно-бюрократичних структур, зумовлений наведеними вище негативни-ми явищами. Уже тепер науковщ стверджують, що постшне зростання злочин-ностi взагалi може призвести до переродження держави в кримшальне суспшь-ство, про формування злочинно! держави. Тому прогностичнi оцшки мають прiоритетне значення для стратеги виведення суспiльства з анемiчного стану, оскшьки Укра!на, на нашу думку, вже сягнула свого кримшального тку.
Висновки. Прогнозувати тенденцil злочинностi у перехщних умовах полiтичноl та економiчноl нестабiльностi, тим бiльше у зв'язку з майбутнiми реформами правових основ функцюнування держави досить проблематично. Проте не шдлягае сумнiву, що проблема полягае в тому, як розтзнати, про-аналiзувати й максимально послабити руйшвш наслiдки злочинностi на вшх рiвнях.
Нейтралiзацiя тiньовоl економiки залежить також вiд вдалого визна-чення i компонування прiоритетiв держави у сферi бачення власних нацi-ональних iнтересiв та !хнього захисту. Досвщ багатьох кра!н свiдчить на ко-ристь необхiдностi мобiлiзувати ресурси на подолання проблем внутршньо-го соцiально-економiчного розвитку, намагаючись максимально нейтралiзу-вати зовшшш впливи, здебiльшого спрямованi на стимулювання вiдцентро-
вих тенденцш в укра1нському суспiльствi та зниження конкурентоспромож-ностi в1тчизняно1 економiки.
Неабияким стимулом для подолання тшьових явищ в економщ е зростання рiвня життя населення та формування мщного середнього класу, зацiкавленого у зрозумших та загальнообов'язкових правилах ведення еконо-м1чно1 дiяльностi на всiх рiвнях. "Бiй з тiнню" виграти неможливо, проте можливо i необхiдно налагодити правову систему кра1ни на рейки цивЫзова-ного управлiння, i насамперед лущащею iнститутiв недоторканностi i теле-фонно1 вседозволеностi, кланово-родинного управлiння та владарювання на вшх рiвнях державно1 дiяльностi, а також реалiзувати право доступу до всшя-ко1 шформацп, яка повинна бути об'ективною i повноцiнною. Реалiзувати те-оретичнi обгрунтування та актуальнi науково-практичнi завдання з винаходу державного механiзму протидп тшьовш економiцi [15]. Використати на прак-тицi соцiально-економiчнi концепцп тшьово1 економ1ки, ушверсально-коре-гувальнi методи пiдрахунку обсяпв тшьово1 економiки, висновки та рекомен-даци, запропонованi фахiвцями, якi потрiбнi для створення механiзму державного управлшня щодо скорочення сектору тшьово1 економiки.
Л1тература
1. Закон Укра1ни "Про державну службу" // Вщомосп Верховно!' Ради Укра1ни, № 52, ст. 490. - 1993 р.
2. Закон Укра1ни "Про нацюнальний банк Укра1ни" // Вщомосп Верховно1 Ради Укра-1ни, № 29, ст. 238. - 1999 р.
3. Закон Укра1ни "Про боротьбу з корупщею" // Вщомосп Верховно1 Ради Укра1ни, № 34, ст. 266. 1995 р.
4. Базярук 1.М. Економ1чна злочиншсть та 11 ознаки // Науковий вюник Льв1вського ДУВС : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во ЛДУВС. - 2008. - № 2. - С. 3-4.
5. Трущенко О.О. Тшьова економжа як негативний фактор економ1чно1 безпеки Укра-1ни / О.О. Трущенко // Актуальш проблеми м1жнародних в1дносин. - 2007. - Вип. 54, ч. 1. - С. 7-11.
6. Департамент технолопчних шформацш МВС Укра1ни : звгг. - К., 2009. - 236 с.
7. Даведенко Б. Газета "Дело" / Б. Даведенко, Т. Герасименко. - Сер.: Економжа та б1з-нес, 7.12.2009.
8. Зубарев В. Збалансовашсть шальки терез1в попиту 1 пропозицш / В. Зубарев, М. Яку-бовський // Урядовий кур'ер, 2006 р. - 18 груд. ... тдрахунки мш. економжи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.slv/com/ua/darom/svitovaekonom/016/html.
9. Тимошенко Ю.В. Нарада з питань хiмiчно1' промисловост1 / Ю.В. Тимошенко. - Севе-родонецьк, 14 листопада 2009 р. - 126 с.
10. Васильчик С.В. Рейдерство та його вплив на фшансово-екож^чну безпеку шд-приемства / С.В. Васильчик, Е.О. Вишкеба // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 261-263.
11. Тацш В. Проблеми iноземного швестування в Укра1ш. Боротьба зi злочиншсть у сферi економiчних вiдносин як виршальний напрямок дiяльностi правоохоронних оргашв / В. Тацiй // Вюник прокуратури. - 2002. - № 1. - С. 6.
12. Юридична газета вщ 07 червня 2007 р., № 23.
13. Бойко А. Оргашзована екож^чна злочиншсть у перюд переходу Укра1ни до ринко-во1 економiки / А. Бойко // Вюник Львiвського нацюнального унiверситету iм. 1вана Франка. -Сер.: Юридична. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2008. - Вип. 46. - С. 169-177.
14. Департамент шформацшних технологш МВС Укра1ни // Вiдомостi про матерiальнi збитки у сферi економiки та 1х вiдшкодування. 11 мiсяцiв 2008 р.
15. Серафимов В.Н. Державний мехашзм протиди тiньовiй економiцi / В.Н. Серафимов // Вюник Донецько1 державно1 академi1' управлiння Мiн. освгги i науки Укра1ни. - Донецьк : Вид-во Донецько1 ДАУ, 2007. - С. 123-128.
Флыс И.М., Пылыпчак З.И. Теневая экономика и экономическая преступность: Украинские реалии, тенденции, проблемы и правовые механизмы влияния
Частично проанализирована информация правоохранительных органов за 19952010 гг. относительно состояния преступности в экономической сфере и ее влияние на такие существенные направления государственной деятельности, как конституционность, экономика, правовая и национальная безопасность страны.
Ключевые слова: теневая экономика, коррупция, организованная преступность, легализация (отмывание) прибыли, конфликт интересов.
Flys I.M., Pylypchak Z.I. Shady economy and economic crimes: Ukrainian realities, trends, problems and legal means of influence...
The article partly analyzes the data provided by the law enforcements, institutions during 1995-2010 concerning the crime rate in the economic field of Ukrainian and its influence upon such important branches of the state activity as Constitutional, economical, law and national security.
Keywords: shady economy, corruption, organized crime, legalization (laundring) of revenues, conflict of interests.
УДК 338.532.42 Доц. Л.О. Шкварчук, д-р екон. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
СИСТЕМА ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАН1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Ц1Н НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
Проведено дослщження форм взаемодп суб'ек™ державного регулювання цш на продовольчому ринку, визначено !х особливу форму шдпорядкування та сшвпра-щ у реалiзацii завдань гарантування цшово! стабшьностг Визначено основш напрям-ки змши форм оргашзаци та методiв реалiзацii повноважень мюцевих оргашв самов-рядування на продовольчому ринку.
Ключовг слова: суб'ект регулювання цш, повноваження оргашв регулювання, функци оргашв самоврядування.
Постановка проблеми. В основ! розвитку продовольчого ринку ле-жить певний цшовий мехашзм, який об'ективно визначае форму, динам1ку та напрямок розвитку ринку. Такий мехашзм формуеться як необхщно-доцшьна сукупшсть дш основних суб'екпв ринку: покупщв та продавщв. Вщносна розр1зненють дш споживач1в продукцп на продовольчому ринку, як через об'ективш обставини не можуть бути единим шститутом ^ вщповщно, дикту-вати вимоги щодо оптимальних цш, спонукае до залучення до процесу розпо-д1лу продовольчо! продукцп додаткового учасника. Таким учасником е держава, на яку покладаеться виконання двох назагал суперечливих функцш: гарантування доступного р1вня цш на продовольч1 товари споживачам та забез-печення достатнього для розширеного вщтворення р1вня цш виробникам. Внутршня суперечнiсть необхiдних дш держави щодо регулювання цш на продовольчому ринку багато в чому визначае низьку результативнiсть такого регулювання. Одним 1з спосо61в подолання зазначено! суперечностi е форму -вання вщповщно! структури суб'екта регулювання цш, якш властива адап-тившсть, гнучюсть та трансформативнють у прийнятп рiшень.
