CC BY
30
УДК 351:328.185
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ДОСВ1ДУ СТВОРЕННЯ ТА Д1ЯЛЬНОСТ1 АНТИКОРУПЦ1ЙНИХ СТРУКТУР КРА1Н ее В РОБОТ1 ЩОДО ЗАПОБ1ГАННЯ ТА ПРОТИДИ КОРУПЦП В УКРА1Н1
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент, докторант (УкрДУЗТ)
У статт1 розглянуто европейський досв1д створення оргатв щодо запобггання й протиди корупцп з метою вироблення основних напрям1в удосконалення правового мехатзму д1яльност1 антикорупцтних структур в Украгни. На основ1 анал1зу основних нормативно-правових акт1в м1жнародного й нацюнального права, досвгду европейських держав аргументовано висловлет положення щодо прюритетних шлях1в вдосконалення чинного законодавства у сфер1 запобггання й протиди корупцп в наш1й держав1. Зроблено висновок, що европейський досв1д протиди корупцп I застосування антикорупцтного законодавства мае на мет1 використання всього арсеналу правових засоб1в боротьби I застосування превентивних Iнструмент1в як прюритетних.
Ключовi слова: корупця, корупцшш прояви, мiжнародний досвiд, Свропейський Союз, мотторинг, правоохоронш органи, фтансовий контроль, громадський контроль.
ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОПЫТА СОЗДАНИЯ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АНТИКОРРУПЦИОННЫХ СТРУКТУР СТРАН ЕС В РАБОТЕ ПО ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ И ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ КОРРУПЦИИ В
УКРАИНЕ
Чередниченко А.Ю., к.е.н., доцент, докторант (УкрГУЖТ)
В статье рассмотрен европейский опыт создания органов по предотвращению и противодействию коррупции с целью выработки основных направлений совершенствования правового механизма деятельности антикоррупционных структур в Украине. На основе анализа основных нормативно-правовых актов международного и национального права, опыта европейских государств аргументировано высказанные положения относительно приоритетных путей совершенствования действующего законодательства в сфере предотвращения и противодействия коррупции в нашем государстве. Сделан вывод о том, что европейский опыт противодействия коррупции и применения антикоррупционного законодательства нацелен на использование всего арсенала средств борьбы и использования, в первую очередь, превентивных инструментов качестве приоритетных.
Ключевые слова: коррупция, коррупционные проявления, международный опыт, Европейский Союз, мониторинг, правоохранительные органы, финансовый контроль, общественный контроль.
© Чередниченко Ю. Вкник економжи транспорту i промисловост № 58, 2017
ORGANIZATIONAL-ECONOMIC ASPECTS OF THE USE OF EXPERIENCE OF CREATION AND ACTIVITY OF ANTICORRUPTION AGENCIES OF THE EU IN THE WORK OF PREVENTION AND COUNTERACTION OF CORRUPTION IN
UKRAINE
Cherednychenko O.U., Candidate of Economic Sciences, associate professor
(USURT)
The article considers the European experience of creation department to prevent and combat corruption with the aim of developing the basic directions of improvement of the activities of anti-corruption agencies in Ukraine. Based on the analysis of the main legal acts of international and national law, the experience of the European States argued made provisions for the priority ways of improving current legislation in the sphere of prevention and counteraction of corruption in our country. It is concluded that the European experience of anti-corruption and anti-corruption legislation aimed to use the whole arsenal of means of struggle. Special attention in European countries on the use of preventive tools, they are treated as the priority that it is important to use in organizing activities to combat corruption in Ukraine.
Keywords: corruption, international experience, the European Union, monitoring, law enforcement, financial control, public control.
Постановка проблема та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Незважаючи на
багатоаспектшсть природи виникнення та поширення корупцшних проявiв у кожнш окремш держав^ до основних факторiв, що сприяють 1х поширенню, можна вщнести, з одного боку, зростаюче зубожшня широких верств населения, попршення
кримшогенно! ситуаци, висок показники нерiвностi розпод^ прибутюв, вщсутшсть системи сощального захисту в одних крашах, а з шшого - нарощування економiчного потенщалу та щорiчне збшьшення фшансових надходжень у виглядi iноземних iнвестицiй - в шших крашах. Аналiз мiжиародного досвiду боротьби з корупщею свiдчить про те, що за сучасних умов прояви корупци стали тими чинниками, що створюють реальну загрозу нацiональнiй безпещ та демократичному розвитку бiльшостi краш свiту, негативно впливають на вс сторони суспiльного життя.
Корупцiя у бшьшосп держав Центрально! та Схщно! Свропи, а також у
крашах, яю виникли на пострадянському простор^ тiсно пов'язана з тим, що вони знаходяться в сташ економiчноi та суспшьно! трансформаций Корупцiя, як сощальне явище, притаманна будь-якому суспшьству та будь-якiй державi. Жодна краша у свiтi сьогоднi не може оголосити себе вшьною вiд корупци. Однак окремим крашам свiту вдаеться ефективно боротися з цим негативним явищем.
Аналiз останн1х до^джень i публкацй. На сучасному етат розвитку нашо! держави особливого значення набувають науковi дослiджения питань протиди й запобiгання корупци. Теоретичнi питання термшолопчно! визначеностi понять в сферi протиди корупци розглядають у сво1х дослiджениях Г. Атаманчук, С. Серьогш, С. Молдабаев [13]. I. Вггик [4] вивчае окреслену проблему через призму реформування
правоохоронних оргашв. Окремi аспекти свiтового досвiду протиди тшьовш економiцi та вирiшения багатогранних теоретико-методичних проблем щодо корупцiйних проявiв представлено у
BicHHK економпки транспорту i промисловостi № 58, 2017
нayкoвих пpaцях Мyнтiянa В., Corarna О., Чeмepисa I., Чyбaтoï Л., Чyбeнкo I., Утoчкiнoï Ю., Яцюва I. [5-11] та шших дoслiдникiв.
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Вpaхoвyючи знaчнi дoсягнeння вищeзaзнaчeних вчeних y виpiшeннi пpoблeм пpoтидiï кopyпцiï, пoтpeбye пoдaльшoгo систeмнoгo вивчeння питання iмплeмeнтaцiï eвpoпeйськoгo дoсвiдy ствopeння та дiяльнoстi aнтикopyпцiйних стpyктyp з мeтoю poзpoблeння цiльoвих nporpaM щoдo пpoтидiï мaсштaбнiй кopyпцiï.
Метою статi e oбrpyнтyвaння тeopeтикo-мeтoдичних засад та пpиклaдних peкoмeндaцiй щoдo викopистaння y втизнянш пpaктицi зaпoбiгaння та пpoтидiï кopyпцiï eвpoпeйськoгo пoзитивнoгo дoсвiдy ствopeння та дiяльнoстi aнтикopyпцiйних стpyктyp пpoтидiï тшзаци eкoнoмiки Укpaïни.
Виклад основного матepiалу. Чинники yспiшнoï пpoтидiï кopyпцiï вжe дaвнo вiдoмi та aпpoбoвaнi мiжнapoднoю спiльнoтoю. Цe, нaсaмпepeд, вщ^итють влади, пpoзopiсть та зpoзyмiлiсть пpoцeдyp пpийняття дepжaвних piшeнь, дieвi мeхaнiзми кoнтpoлю за дiяльнiстю дepжaвних opгaнiв з бoкy гpoмaдянськoгo сyспiльствa, свoбoдa слoвa, свoбoдa та нeзaлeжнiсть зaсoбiв мaсoвoï iнфopмaцiï.
Oднieю з гoлoвних склaдoвих фopмyвaння i peaлiзaцiï eфeктивнoï систeми бopoтьби з кopyпцieю e те тшьки чiткa взaeмoдiя дepжaвних, y пepшy 4epry пpaвooхopoнних opгaнiв, на peгioнaльнoмy i мiжнapoднoмy piвнях, a i ïx yчaсть y зaxoдax бopoтьби з цим тегативним явищeм, зaпpoвaджeниx y мeжax Opгaнiзaцiï Oб'eднaниx Нaцiй, Рaдoю Gвpoпи, Iнтepпoлoм, Мiжнapoдним валютним фoндoм, Свiтoвим баншм та iншими мiжнapoдними iнститyцiями.
Так, найважлившими сepeд oстaннix дoкyмeнтiв Gвpoпeйськoгo Сoюзy y сфepi бopoтьби з кopyпцieю e Кoмюнiкe Gвpoпeйськoï шмюи вiд 28 тpaвня 2003 p. щoдo кoмплeкснoï пoлiтики Gвpoпeйськoгo
^юзу з пpoтидiï кopyпцiï, в якш визнaчeнo oснoвнi засади бopoтьби з цим тегативним явищeм в €вpoсoюзi та oкpeслeнo пpинципи вдoскoнaлeння пpoтидiï кopyпцiï в нoвиx кpaïнax-члeнax, кpaïнax-кaндидaтax i xperix кpaïнax, а ташж Рaмкoвe piшeння Ради Gвpoпeйськoгo ^юзу № 568 вiд 22 липня 2003 p. «npo бopoтьбy з кopyпцieю в пpивaтнoмy ^^opi», в яшму визнaчaeться пoняття «aктивнoï» та «пaсивнoï» кopyпцiï i встaнoвлюються санкцп y вiднoшeннi oсiб, y тому чист юpидичниx, за вчинeння ташго poдy злoчинiв. Oснoвнoю мeтoю oreope^'i y тpaвнi 1999 poкy «^упи кpaïн пpoти кopyпцiï» (GRECO), щo дie в мeжax Ради €вpoпи, e oцiнкa piвня кopyпцiï в дepжaвax-члeнax opгaнiзaцiï, виявлeння нeдoлiкiв y нацюнальних мexaнiзмax бopoтьби з кopyпцieю, пiдтpимкa в пpoвeдeннi нeoбxiдниx зашшдавчих та iнститyцiйниx peфopм y цш сфepi, здiйснeння кoнтpoлю за вишнанням yгoд i пpaвoвиx дoкyмeнтiв, ^ий^тах Рaдoю Gвpoпи вiдпoвiднo дo пpoгpaми дiй пpoти кopyпцiï.
Дoсить ч^ка й eфeктивнa систeмa бopoтьби з кopyпцieю, яка спиpaeться на шлщну нopмaтивнo-пpaвoвy базу та oднoзнaчнy пiдтpимкy сyспiльствa дie y Фшлянди. Сaмe цю кpaïнy мiжнapoднa нeypядoвa opгaнiзaцiя no бopoтьбi з кopyпцieю «^pa^^pe^i Iнтepнeшнл» визнaчae як oднy з нaймeнш кopyмпoвaниx ^arn сepeд 133 ^arn свiтy. Фiнляндiя як члeн Gвpoпeйськoгo Сoюзy e yчaсникoм ytix oснoвниx нopмaтивниx дoкyмeнтiв Gвpoсoюзy з питань бopoтьби з opгaнiзoвaнoю злoчиннiстю та кopyпцieю. В тoй жe час, iмплeмeнтaцiя eвpoпeйськиx зaкoнiв y нацюнальну пpaвoвy систeмy здiйснюeться цieю кpaïнoю дoсить вивaжeнo. Гoлoвним ^инцитем цьoгo пpoцeсy e opгaнiчнe пoeднaння нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвствa Фшляндп iз зaгaльнoeвpoпeйським iз мiнiмaльнo мoжливими змiнaми пepшoгo. Для ф^сь^ пpaвoвoï систeми те e xapaктepними зaкoни з викopистaнням тepмiнy «бopoтьбa» з визнaчeнням пeвнoгo виду злoчинy.
В1сник економжи транспорту i промисловост № 5S, 2C1?
Фiнський законодавець заклав принципи попередження та застереження вчинення злочишв у кожному нормативно-правовому актi, що визначають конкретну сферу дiяльностi, а не вид злочину. Згщно з положеннями Кримiнального кодексу Фшлянди, за вчинення дш, що можуть квашфшуватися як «корупщя»,
передбачено санкци вщ штрафу до ув'язнення строком до чотирьох роюв в залежностi вщ ступеня суспшьно'1 небезпеки злочину.
У галузi боротьби з корупщею у Бельги тшли не лише традицiйним, так званим репресивним шляхом -установлення кримшально'1
вщповщальносп за корупцiйнi дiяння, а також подбали про попередження корупци. Так ця проблема знайшла свое вщображення у межах реформи COPERNIC (модершзаци державного управлiння), зокрема у реформi сектору фiнансового контролю. Бельпя розширила поняття корупци стосовно зловживання владою, не обмежуючись лише кримшальним аспектом, а й залишивши мюце для таких понять, як роз'яснення норм (правил, стандартiв), ïx нагадування,
транспарентнiсть поведiнки, що приведе до вироблення кодексу поведiнки
(деонтологи).
Досвщ боротьби з корупцiею у Кмеччиш та Словаччинi свiдчить про ефектившсть задiяння громадськостi для боротьби з корупщею. Зокрема, вщомство кримшально'1 полщи федерально'1 землi Нижня Саксонiя впровадило прийом аношмних повiдомлень вiд громадян про економiчнi злочини. У Федеративны Республiцi Нiмеччина в основу боротьби з корупщею покладено завдання знищення матерiальноï, насамперед фшансово'1 бази злочинних угруповань. Це досягаеться шляхом конфюкаци майна i створення належно'1 правово'1 бази для унеможливлення «вщмивання» «брудних» грошей.
Основне завдання нiмецького уряду у сферi запобiгання корупци полягае в
тому, щоб у результатi законодавчих, органiзацiйних, кадрових та iнших заходiв унеможливити зловживання державного службовця сво!м посадовим становищем [8].
У структурi Мiнiстерства внутрiшнiх справ Словацько! Республiки дiе Антикорупцiйний ком^ет, до повноважень якого входить проведення превентивних заходiв та розслщування фактiв корупци серед спiвробiтникiв мшютерства та полiцейських структур краши. У Словацькш Республiцi лiквiдовано Центральне координацшне управлiния боротьби з корупцiею та Ком^ет боротьби з корупцiею i створено вiддiл боротьби з корупщею Секретарiату Уряду Словаччини, основним завданням якого е координацiя дш мiнiстерств та вiдомств у сферi боротьби з корупцiею. Безпосередньо реалiзацiею заходiв у межах «Нацiональноi програми боротьби з корупцiею» займаються Управлшня боротьби з корупцiею Президii полшейського корпусу МВС Словаччини та Словацька шформацшна служба (С1С). Крiм цього, основш повноваження по боротьбi з корупщею перейшли вiд Мiнiстерства фшанав до Мiнiстерства юстицii Словаччини.
З метою отримання iнформацii про посадовi злочини та локалiзацii цього явища в правоохоронних структурах установлено спещальну телефонну лiнiю, по якш громадяни кра1ни можуть повiдомляти про вiдомi !м протиправнi дii правоохоронщв. Одночасно в мiжиароднiй iнформацiйнiй мережi «1нтернет» створено веб-сторiнку, де бажаючi можуть висловити сво! пропозицii щодо необхiдних заходiв по боротьбi з корупщею в державних установах.
Крiм того, в деяких державах у боротьбi з корупцiею активно використовуються рiзноманiтнi громадськi органiзацii. Зокрема у Швеци незалежним монiторингом за рiвнем корумпованосп в тих чи iнших сферах суспшьства займаеться створена 1994 року громадська
В1сник економ1ки транспорту i промисловосп № 58, 2017
opгaнiзaцiя «Дeмoкpaтичний аудит», яка oб'eднye в сoбi пpoвiдниx швeдськиx пoлiтoлoгiв, eкoнoмiстiв та iншиx наушвщв. Пopяд iз мoнiтopингoм стану poзвиткy дeмoкpaтичниx свoбoд y швeдськoмy суспшьсга, ця opгaнiзaцiя зaймaeться i вивчeнням спeцифiчниx питань, y т. ч. пoв'язaниx iз бopoтьбoю з кopyпцieю.
Рaзoм з цим слiд зазначити, щo втiлeння в життя eфeктивниx зaxoдiв iз бopoтьби з кopyпцiйними пpoявaми в oкpeмиx кpaïнax те пpoxoдить бeз сyттeвиx пpoблeм, пoдoлaння яких вимaгae пiдвищeння eфeктивнoстi вeдeння бopoтьби з кopyпцieю, ствopeння дieздaтниx систeм пpoтидiï цьoмy нeгaтивнoмy явищу.
Так нe дивлячись на актуальнють вкaзaнoгo питання y Пoльщi, y цш ^ami дoсить дoвгo те ^иймався oкpeмий зaкoнoдaвчий акт щoдo кopyпцiï. Ввaжaлoся, щo дoстaтньoю пpaвoвoю oснoвoю для бopoтьби з кopyпцieю e низка стaтeй Кpимiнaльнoгo кoдeксy, якi пepeдбaчaють вiдпoвiдaльнiсть за piзнi види xaбapництвa та пepeвищeння пoвнoвaжeнь пoсaдoвими oсoбaми. Oднaк зaгpoзливa для дepжaви пoшиpeнiсть кopyпцiï та пoтpeбa бiльш пoвнoï peaлiзaцiï пiдписaниx Пoльщeю (y зв'язку зi встyпoм дo Gвpoпeйськoгo Сoюзy) мiжнapoднo-пpaвoвиx угод стенукала пoльськy владу дo вжиття дoдaткoвиx зaxoдiв. Зoкpeмa, нaпpикiнцi 2002 poRy ypядoм Пoльщi зaтвepджeнo Дepжaвнy пpoгpaмy бopoтьби з кopyпцieю пщ нaзвoю «Aнтикopyпцiйнa стpaтeriя». На вишнання ща пpoгpaми ствopeнa та пpaцюe Надзвичайна кoдифiкaцiйнa кoмiсiя сeймy ^льщ^ яка зaймaeться змiнaми дo Кpимiнaльнoгo, Кpимiнaльнo-пpoцeсyaльнoгo та
Кpимiнaльнo-викoнaвчoгo кoдeксiв
Кpiм тoгo, з 24 сepпня 2006 p. ввeдeнo в дiю Зашн пpo «Цeнтpaльнe aнтикopyпцiйнe Упpaвлiння (ЦДУ, Centralny Urzad Antykorupcyjny)». Oснoвнoю мeтoю дiяльнoстi ЦAУ e бopoтьбa зi злoвживaннями влaдoю та викopистaнням ^ramé^ для дoсягнeння
oсoбистoï i мaйнoвoï кopистi, а тaкoж дiяльнiстю, спpямoвaнoю пpoти eкoнoмiчниx iнтepeсiв дepжaви. ЦДУ тевинте пepeслiдyвaти кopyпцiйнy злoчиннiсть, peтeльнo пepeвipяти мaйнoвi дeклapaцiï чинoвникiв та ^а^внигав сфepи сaмoyпpaвлiння, слiдкyвaти за спpoбaми пopyшити зaбopoнy пoeднaння гpoмaдськиx (дepжaвниx) фyнкцiй iз гoспoдapськoю дiяльнiстю. Для бopoтьби з пpoявaми кopyпцiï в лавах сyддiвськoгo кopпyсy, шших учасниюв сyдoвoгo пpoцeсy, зали пpoвeдeння зaсiдaнь y пoльськиx судах з 2006 po^ пoчaли oблaднyвaтись вiдeoкaмepaми та мiкpoфoнaми, якi дoзвoлять фшсувати xiд сyдoвиx зaсiдaнь та пoвeдiнкy кoжнoгo з ïx yчaсникiв (сyддiв, пpoкypopiв, aдвoкaтiв, пpoтoкoлiстiв). Пpaктикa бopoтьби пpaвooxopoнниx opгaнiв Пoльщi з пpoявaми кopyпцiï свiдчить тaкoж пpo eфeктивнiсть зaстoсyвaння Зaкoнy пpo пpoтидiю ввeдeнню дo фiнaнсoвoгo oбiгy мaтepiaльниx зaсoбiв нeлeгaльнoгo чи нeвизнaчeнoгo пoxoджeння, а ташж пpo пpoтидiю фiнaнсyвaнню тepopизмy вiд 16 листoпaдa 2000p. Дoсить значний eфeкт y спpaвi пpoтидiï кopyпцiйним явищам дoсягнyтo пpи застосуванш Зaкoнy Рeспyблiки Пoльщa вiд 16 листопада 2000 p., яким ствopeнo тевий дepжaвний opгaн фiнaнсoвoï poзвiдки, щo пepeдбaчae втiлeння таких завдань: ^ипитення злoчинниx дiй y фiнaнсoвoмy сeктopi та ствopeння банку даних для всix кoмпeтeнтниx дepжaвниx шстшупв, якi пpoтидiють викopистaнню нeлeгaльниx джepeл дoxoдiв. Гeнepaльний iнспeктop фiнaнсoвoï iнфopмaцiï викoнye
пoсepeдницькi функци пo збopy, aнaлiзy, oцiнцi та пepeдaчi даних, а ташж кoopдинaцiï взaeмoдiï мiж piзними фiнaнсoвими iнститyтaми i
пpaвooxopoнними opгaнaми.
Дoсить aктивнo намагаються бopoтися з кopyпцieю ypяди кpaïн Балтл. Oднoчaснo, на думку спeцiaлiстiв, yнaслiдoк нeскoopдинoвaнoстi дiй мiж пpaвooxopoнними opгaнaми Латвп
В1сник економжи транспорту i промисловосп № 5S, 2C1?
(боротьбу з цим негативним явищем у крш'ш здiйснюють аж 16 pi3HHx структур, у т. ч. правоохоронних), краша залишаеться найкорумповашшою у Свропейському Союзi. У зв'язку 3i вступом Литви до Свропейського Союзу у заявi Свропейського Парламенту теж зазначаеться про необхщнють активiзащi боротьби в цiй краiнi з корупщею та оргашзованою злочиннiстю, особливо на кордош.
З огляду на актуальнють проблеми боротьби з корупщею, одним iз головних завдань сучасносп для багатьох держав свiту е перегляд комплексу оргашзацшно-правових та шших заходiв на нацiональному рiвнi з метою ix удосконалення, пщвищення рiвня взаемоди на двосторонньому та региональному рiвняx, а також активiзацiя дiяльностi в межах мiжнародниx оргашзацш у сферi боротьби з корупщею та оргашзованою злочиннютю.
Практика роботи у цьому напрямi правоохоронних оргашв зарубiжниx краiн свiдчить про те, що саме досконалють нормативно-правового забезпечення
протиди вказаному явищу та наявнiсть ефективно'1 системи протиди йому на нацiональному й мiжнародному рiвняx е однiею з головних умов усшшного вирiшення зазначеного питання. Слщ також зазначити, що у багатьох державах св^у з метою здшснення цiлеспрямованиx заxодiв розроблеш, уxваленi та дiють спецiальнi закони щодо боротьби з корупцiею.
Наприклад, у Румуни з 2000 року дiе закон № 78/2000 «Про попередження, виявлення та покарання корупцшних дш», а з 1 березня 2003 р. набув чинностi закон № 39 вщ 21 ачня 2003 р. «Про попередження та боротьбу з оргашзованою злочиннютю».
У деяких крашах св^у iснують закони, яю безпосередньо спрямованi на боротьбу з корупщею, або регулюють окремi аспекти у межах закошв щодо боротьби з оргашзованою злочиннютю або законах, яю регулюють державну службу (Бшорусь, Литва, Румушя).
Так, у ст. 2 Закону Республши Бшорусь № 47-3 вщ 10 червня 1997 р. «Про заходи боротьби з оргашзованою злочиннютю та корупщею» вказуеться, що «види та ознаки дiянь, пов'язаних з органiзованою злочиннютю та корупщею, а також кримiнально-правовi заходи покарання оаб, що ïx ско'ли, встановлюються Кримiнальним кодексом Республши Бiлорусь».
Водночас, у багатьох державах св^у, зокрема в Австри, Чехи, Швеци та в деяких шших, немае единого спещального закону у сферi боротьби з корупцiею. У цих крашах нормативно-правовi документи з вказаних питань охоплюють низку законодавчих актiв, а дiяльнiсть державних органiв регламентована вiдповiдними частинами Кримшального кодексу або, як один iз варiантiв, на основi спiвробiтництва з мiжнародними органiзацiями, насамперед 1нтерполом i Сврополом.
Наприклад, у Швеци проблема корупци не розглядаеться як така, що становить значну небезпеку для суспшьства, вщповщно, у кра'ш не iснуе будь-яких спецiальниx урядових програм чи спецiалiзованиx державних оргашв по боротьбi з корупцiею. Питання корупци та хабарництва виписаш у загальному шведському законодавствi, зокрема Кримшальному кодексi, Кодексi про судочинство, Акти про аудит та шших законодавчих i пщзаконних актах.
Нащональне законодавство
Великобритани у сферi боротьби з корупщею е досить розгалуженим, оскшьки певнi норми матерiального права, яю стосуються правовiдносин, що виникають унаслщок вчинення тими чи iншими посадовими особами корупцшних дш, можуть мютитися у рiзниx актах (не тшьки кримiнального, а також iншиx галузях права). З огляду на те, що законодавство у цш сферi не е кодифiкованим, iснувала певна складнють його застосування правоохоронними органами
ВеликобританГ', тому 24 березня 2005р. МВС Великобритани внесло на розгляд
В1сник економ1ки транспорту i промиcловоcтi № 58, 2017
зaiнтepeсoвaниx мiнiстepств i в^мств Вeликoбpитaнiï зaкoнoпpoeкт пpo бopoтьбy з кopyпцieю. Oнoвлeний зaкoнoпpoeкт yзaгaльнюe пoпepeднe aнтикopyпцiйнe зaкoнoдaвствo, i сepeд iншoгo скaсoвye пapлaмeнтський iмyнiтeт вiд
вiдпoвiдaльнoстi за дiяння, щo мiстять oзнaки кopyпцiйниx.
Удoскoнaлeння зaкoнoдaвчoï бази з мeтoю eфeктивнoï бopoтьби з кopyпцieю та opгaнiзoвaнoю злoчиннiстю в бaгaтьox дepжaвax свiтy стaлo пoштoвxoм для poзpoбки кoмплeксy iншиx дoдaткoвиx зaxoдiв opгaнiзaцiйнoгo, пpaвoвoгo та iнфopмaцiйнoгo xaparcrepy. Зoкpeмa, у дeякиx дepжaвax yxвaлeнo нaцioнaльнi стpaтeriï (дoктpини, диpeктиви тoщo) aбo пpoгpaми у сфepi бopoтьби з кopyпцieю, яю мають пepспeктивний xapaктep i пepeдбaчaють здiйснeння кoмплeксy opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx та iншиx зaxoдiв щoдo пoдaльшoгo вдoскoнaлeння iснyючoï систeми пpoтидiï кopyпцiï.
Так, пapлaмeнт Швeйцapськoï Кoнфeдepaцiï, виxoдячи з нeoбxiднoстi aдeквaтнoгo peaгyвaння на пoтeнцiaльнi зaгpoзи внyтpiшнiй бeзпeцi, 3 вepeсня 1999 p. зaтвepдив «Диpeктиви щoдo opгaнiзaцiï та здшсшння пoлiтики бeзпeки», щo стaлo пepшoю фaзoю ствopeння i poзвиткy нoвиx iнстpyмeнтiв у сфepi бopoтьби з кopyпцieю та opгaнiзoвaнoю злoчиннiстю у ^ami. З мeтoю yдoскoнaлeння системи
зaбeзпeчeння нaцioнaльнoï бeзпeки 2002 po^ у Швeйцapiï бyлo фaктичнo зaвepшeнo фopмyвaння нoвoï стpyктypи дepжaвниx opгaнiв у цiй сфepi.
Важливу poль у бopoтьбi з кopyпцieю вщ^ають Нaцioнaльнi пpoгpaми пo бopoтьбi з кopyпцieю, пpийнятi ypядaми бaгaтьox дepжaв свiтy. Пepшoчepгoвy увагу в цих пpoгpaмax пpидiлeнo ствopeнню мexaнiзмiв та системи eфeктивнoгo кoнтpoлю, в т. ч. i за poбoтoю нeдepжaвниx opгaнiзaцiй та шиpoкoгo спeктpy нeзaлeжниx зaсoбiв мaсoвoï iнфopмaцiï. З мeтoю пpoвeдeння eфeктивнoï пoлiтики у сфepi бopoтьби з кopyпцieю у бiльшoстi дepжaв ствopeнi та дiють
спeцiaлiзoвaнi aнтикopyпцiйнi стpyктypи.
Так, типoвoю для бaгaтьox ^arn Зaxiднoï Gвpoпи e стpyктypa спeцiaлiзoвaниx служб у Фpaнцiï: Цeнтpaльнa paxyнкoвa Палата (лишe виявляe пopyшeння), Служба пoпepeджeння кopyпцiï, ^тральна диpeкцiя юpидичнoï толщи, Цeнтpaльнa диpeкцiя зaгaльнoгo iнфopмyвaння, Цeнтpaльний oфiс пoкapaння фiнaнсoвиx пopyшeнь у фiнaнсoвiй сфepi. Усi цi стpyктypи e дepжaвними i фiнaнсyються з бюджeтy, шжна служба пpaцюe у визнaчeнiй для нй сфepi. Oднoчaснo фpaнцyзькi фaxiвцi вважають, щo ствopeння спeцiaлiзoвaниx служб i opгaнiв пo бopoтьбi з кopyпцieю мae poзглядaтися нe як гoлoвнa мeтa, а як зааб для дoсягнeння мeти.
Уpядoм Румунп у бepeзнi 2003 poкy e^opera спeцiaлiзoвaнa стpyктypa пo бopoтьбi з кopyпцieю - Нaцioнaльнa Пpoкypaтypa пo Aнтикopyпцiï. (Зaзнaчeнa пpoкypaтypa poзслiдye с^ави, в яких спpичинeнa мaтepiaльнa шшда дopiвнюe eквiвaлeнтy 100 тис. eвpo aбo пpoтипpaвнi ди, якi ^oern члeнaми пapлaмeнтy, ypядy, сyдoвиx opгaнiв, пpeфeктaми, кepiвникaми дepжaвниx opгaнiзaцiй, банюв тoщo).
В Ггали для бopoтьби з opгaнiзoвaнoю злoчиннiстю, в тому чит й кopyпцieю, ствopeнo мiжвiдoмчий спeцiaльний opгaн - «Упpaвлiння poзслiдyвaнь Aнтимaфiя» (Д^). Oснoвнa частина кaдpiв Д]Л складають фaxiвцi слiдчиx opгaнiв Дepжaвнoï пoлiцiï, кapaбiнepiв та Фiнaнсoвoï гвapдiï iз зaлyчeнням цивiльниx фaxiвцiв у гaлyзi iнфopмaтики, тexнiчнoгo та
aдмiнiстpaтивнoгo зaбeзпeчeння. Дo кoмпeтeнцiï ^oro opгaнy вiднeсeнo злoчини з наявнютю oзнaк «yгpyпoвaння мaфioзнoгo типу». Як гозитивний пpиклaд e втiлeння в пoлiтикo-пpaвoвe пoлe Iтaлiï пpинципiв poзпoдiлy влад, нeзaлeжнoстi сyдoвoï влади вщ ypядoвoгo впливу та втpyчaння шших г^к влади. Завдяки цьoмy Ггалшська сyдoвa систeмa e нaйвaжливiшoю iз тpьox гiлoк влади в систeмi мexaнiзмiв бopoтьби з кopyпцieю. В
Вкник економ1ки транспорту i промисловосп № 5S, 2C1?
Конституци Гталп втшено пол^ичне рiшення про надання Верховнiй Радi суддiв виключних прав на заохочення та покарання суддiв. Двi третини членiв Ради обираються суддями, i одна третина -пол^ичними партиями [7]. Крiм того, адмiнiстративнi комюи мають статус судiв, а Конститущя передбачае адмiнiстративне провадження з деяких кримшальних справ. Девим антикорупцiйним мехашзмом слiд визнати також те, що судд^ прокурори i слiдчi вважаються членами одта професи i регулярно м^ються ролями. Кожна прокуратура е автономною. Кожний прокурор мае таю ж гарантл незалежносп, як i суддь
У деяких iнших державах повноваження щодо протиди корупци покладено на одну iз силових структур або ix розподiлено мiж кiлькома вiдомствами.
З метою координаци дiяльностi державних органiв у сферi боротьби з корупщею на нащональному рiвнi та пiдготовки пропозицiй щодо вдосконалення юнуючох системи протиди цьому явищу в багатьох державах створено мiжвiдомчi комюи з представниюв профiльниx мшютерств i вiдомств.
Зокрема в Угорськш Республiцi було створено комiсiю з фаивщв у галузях права, управлшня та економiки, якою на сьогодш розробленi проекти та внесенi змши i доповнення до понад 20 законодавчих актив. Серед основних нововведень, спрямованих на протидiю корупци, експерти вщзначають: обмеження обiгу готiвковиx коштив i запровадження порядку здiйснення розрахунюв мiж господарськими структурами на суми понад 200 тис. форинтив (одна тисяча доларiв США) лише через банювсью установи; зменшення кола оаб, яю мають вiдстрочки та пшьги у сплатi податку та митних зборiв; звуження поняття податково! таемницi та пiдвищення рiвня шформованосп державно-адмiнiстративниx органiв (передусiм податкового управлшня, полши та фшансово-митнох служби).
Згщно з прийнятою мiжнародною
спiльнотою Кримшальною конвенцiею «Про боротьбу з корупщею» та ратифкованою Верховною Радою Укра'ни 16 березня 2005р. Цивiльною конвенщею «Про боротьбу з корупцiею», розроблених Радою Свропи 1999 року (м. Страсбург), а також Конвенщею ООН проти корупци (Резолющя вщ 31 жовтня 2003 р.), убачаеться за дощльне iмплементувати мiжнародно-правовi норми вказаних документiв в укра'нське правове поле з метою його гармошзаци з мiжнародними правовими стандартами та впровадити свiтовий досвiд у сферi протиди корупци, дотримуючись виважено' пол^ики у цьому питаннi.
Проведений аналiз особливостей боротьби з корупцiйними злочинами в крашах Свропейського Союзу дозволяе сформувати уявлення про основи передово' нащонально'1 антикорупцшно'1 стратеги, розвиток яко'1 необxiдний в сьогоденнi Укра'ни:
- сильна пол^ична воля вищого керiвництва держави до боротьби з корупщею i сформована на ii основi едина державна полiтика в области боротьби з корупщею, яка б включала комплекс заxодiв державного, поличного, економiчного, соцiального i правового характеру. Hi законодавч^ нi адмiнiстративнi, ш будь-якi iншi заходи, що направлеш на протидiю корупци не можуть бути ефективними, якщо немае пол^ично' волi на всix рiвняx влади;
- оргашзований соцiальний контроль з боку громадянського суспiльства за ваею системою державного адмiнiстрування (неодмшною умовою для цього е створення атмосфери прозоросп) i забезпечена можливють порушення в цих рамках кримшального переслщування правопорушникiв. Важливу роль тут вщграють дiйсно незалежнi засоби масово' шформаци;
- незалежнiсть судово' влади. Такий пщхщ всебiчно iлюструе правоохоронна система Гталп, Великобритани, Франци та шших кра'н;
В1сник економпки транспорту i промисловост № 58, 2017
- жорстка пiдзвiтнiсть оаб, яю надiленi владними повноваженнями, перед реально незалежним органом, що здшснюе монiторинг чистоти дiяльностi державних службовщв, а також надiлений повноваженнями по притягненню до вiдповiдальностi посадовщв незалежно вiд 1х мiсця в ieрархiчнiй структурi влади.
Висновки. Для правових систем деяких розвинутих кра!н узагалi не характерно використання в законодавсга термiну «боротьба» - законодавщ закладають в нормативно-правовому актi принципи попередження правопорушень, якi стосуються певно! сфери дiяльностi. За умов масштабно! корупцп акцент робиться саме на усуненш причин, а не на боротьбi з конкретними проявами.
Укра1на прийняла всеосяжну правову основу для боротьби з корупщею, та створила незалежш антикорупцшш органи, якi мають певний кредит довiри з боку суспiльства.
Результати гармошзаци мають сприяти стабшзаци ситуацп в цiй сферi, оскiльки за останш роки рiвень корупцп в Укра1ш вирiс i вона стала одшею з найгострiших проблем сучасносп. Це негативне явище створюе реальну загрозу безпецi, демократичному розвитку держави i суспiльства, констуцiйного ладу. Украiнi потрiбно врахувати позитивний досвiд антикорупцшно! дiяльностi европейських кра1н у практичнш роботi з викоренення цих ганебних явищ.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Атаманчук Г.В. Сущность государственной службы . история, теория, закон, практика: Могорафия / Г.В. Атаманчук. - М.: РАГС, 2002. - 272 с.
2. Серьогш С. М. Мета, завдання та функци державно! служби / С. М. Серьогш
// Аспекти публiчного управлiння. - 2013. -№ 1. - С. 58-65.
3. Молдабаев С. Коррупция как социально-правовое явление / С. Молдабаев // ВюникНащонально! Академи прокуратури Укра1ни. - 2009. - № 3. - С. 104-109.
4. В^ик I. Боротьба з корупщею в Укра1ш ^зь призму реформування правоохоронних оргашв: окремi нотатки до Закону Укршш "Про засади запобiгання та протиди корупцп" / I. В^ик // Право Укра1ни. - 2010. - № 11. - С. 39-43.
5. Муш!ян В. I.Економiчна безпека Укра1ни: монографiя / В. I. Мунтсян. - К.: Вид-во Н1СД при Президентовi Укра1ни, 1999. - 457 с.
6. Соснш О. Про необхщшсть використання свiтового досвщу в боротьбi з корупцiею у втизнянш практицiь // Вiче. — 2014. — № 1. — С. 17.
7. Чемерис I. Зарубiжний досвщ протиди корупцп в системi державного управлшня // Стратепчш прiоритети. — 2009. — № 3(12). — С. 13-16.
8. Чубата Л. В. Мiжнародний досвщ боротьби з проявами корупцп / Л. В. Чубата // Часопис Ки1вського ушверситету права. - 2010. - № 2. - С. 338-342.
9. Чубенко I. Зарубiжний досвщ боротьби з корупщею в органах виконавчо! влади / I. Чубенко // Вюник державно! служби Укра1ни. - 2003. - № 1. - С. 81-87.
10. Уточкша Ю. А. Мiжнародний досвщ протидп корупцшним проявам / Ю. А. Уточкша // Вюник Луганського державного ушверситету внутршшх справ iменi Е.О. Дщоренка. - 2012. - № 5 : Спещальний випуск: Адмiнiстративне право та процес: реалп й перспективи розвитку. - С. 258-264.
11. Яцюв I. Деяю питання застосування мiжнародних механiзмiв протидii корупцii в Укра1ш / I. Яцкiв // Право Укра1ни. - 2010. - № 11. - С. 259-265.
Вкник економ1ки транспорту i промисловостi № 58, 2017
