CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 305-311.
УДК 343.98
КРИМ1НАЛ1СТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОПОЗИЦП АБО НАДАННЯ НЕПРАВОМ1РНО1 ВИГОДИ. В1ДКРИТТЯ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Ком^арчук Р. В.
Нащональний утверситет «Одеська юридична академя» м. Одеса, Украша
Стаття присвячена дослщженню окремих питань методики розслщування комерцшного пiдкупу (хабарництва), його кримшал1стично1 характеристики, оргашзацп розсл1дування. Увага иридшяеться аналiзу кримшал1стично1 характеристики даних правопорушень як системi елеменпв, що визначають напрямок розслiдування, 1х взаемозв'язок, обумовлюють встановлення особи злочинця, способгв вчи-нення i приховування злочину. У дослiдженнi визначено тактику стдчих (розшукових) дш та негласних слiдчих (розшукових) дш, якi сприяють отриманню найбiльш повно1 шформаци про подта злочину.
Ключов1 слова: розсшдування комерцшного пiдкупу (хабарництва), кримiналiстична характеристика, оргашзацш розслiдування, системи сшдчих дш i тактичних операцш.
Вступ. Стаття 369 Кримшального кодексу Укра1ни (далi - КК Укра1ни) визначае ко-мерцiйний пiдкуп через пропозищю або надання неправомiрно1 вигоди службовш особi, як один iз нових видiв корупцiйного спрямування. А все нове теоретичне потребуе й сво-го оновлення практичного[1]. Частина п'ята ст. 369 КК Украши визначае дiяння, перед-бачене частиною другою, третьою або четвертою ща статп, якщо неправомiрна вигода надавалася службовш особ^ яка займае особливо вщповщальне становище, або вчинене органiзованою групою осiб чи 11 учасником. Особа, яка пропонувала, обiцяла чи нада-ла неправомiрну вигоду, звiльняеться вщ кримiнально1 вiдповiдальностi, якщо стосовно не1 були вчиненi дп щодо вимагання неправомiрно1 вигоди i пiсля пропозицл, обiцянки чи надання неправомiрно1 вигоди вона до повщомлення 1й про шдозру у вчиненнi нею злочину добровшьно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого зпдно iз законом мае право повщомляти про тдозру (ч. 6 ст. 369 КК Укра1ни).
На наш погляд, особливост корупцiйних дш, що вчиняються особами, якi зай-мають особливе службове/посадове становище обумовлюють видшення наступних елементiв в структурi 1х кримiналiстично1 характеристики: 1) вщомосп про особу злочинця - корупцюнера; 2) данi про обстановку вчинення кримшального правопо-рушення; 3) шформащя про спосiб пiдготовки, вчинення та приховування злочину; 4) вщомосп про мехашзм слiдоутворення на кожному з цих етапiв; 5) вiдомостi про особу вигодоодержувача; 6) данi про предмет злочинного посягання. Змiст зазначе-них елементiв кримiналiстично1 характеристики, а також особлива структура кореля-цшних зв'язкiв мiж ними вiдображае об'ективно специф^ кримiнальних правопорушень дано1 категорi1. При цьому, системоутворюючу роль вщнрають вiдомостi про
типову характеристику особи корумпованого сшвроб^ника (службово!, посадово! особи, яка займае особливо вiдповiдальне становище) [2].
Крим1нал1стична характеристика особи корумпованого ствроб1тника. Особа ств-роб^ника, який вчинив злочин корумпованого спрямування, мае в кримшалютичнш характеристицi злочинiв дано! категори першочергове значення, оскiльки, таю харак-терологiчнi його якостi як вш, посадове становище, професiйнi знання та навички, психологiчнi особливостi, обумовлюють сферу вчинення злочину, спосiб шдготовки, вчинення i приховування, а також форми i способи протиди розслщуванню.
Найбiльш повну уяву про тишзащю особи корумпованого спiвробiтника надасть розгляд !! кримшалютично! характеристики в системi наступних структурних еле-ментiв: 1) вщомосп про особу злочинця соцiально-демографiчного характеру; 2) вiдомостi про особу корупщонера, характеризуючi його професiйну дiяльнiсть; 3) вiдомостi про особу корупщонера, характеризуют його злочинну дiяльнiсть; 4) вщо-мостi про особу корупщонера, характеризуют його психологiчнi риси i особливостi, а також мотиви особи, яка здшснюе корупцiйну дiяльнiсть.
Обстановка, способи вчинення корупцтних правопорушень вчинених особами, якг займають особливо в1дпов1дальне становище, механизм сл1доутворення. Особ-ливост обстановки дано! категори правопорушень обумовлеш специфшою сфери, в якш вони вчиняються, тобто умовами здiйснення владних повноважень. До них, передусiм, вщносяться встановлений нормативно-правовими актами i реально юну-ючий порядок здiйснення сшвроб^никами сво!х службових повноважень.
Умови обстановки визначають змiст способу вчинення корупцшного дiяння, а через нього i механiзм слiдоутворення. На сьогоднi в 64% випадюв передача вина-городи передуе вчиненню спiвробiтником кримiнальних правопорушень на користь громадянина. При цьому в 34,2% випадюв незаконнi дп вчинялися спiвробiтником одразу пiсля отримання винагороди, в 22,6% - через кшька годин, в 40,2% - через кшька днiв. Вчинення кримшального правопорушення даного спрямування на користь громадян вiдбуваеться в 42,8 % випадюв в робочому кабшет спiвробiтника (службовця, посадовця), 44,5% - на мющ виявлення злочину або адмшправопору-шення, 12,7% - в шшому мiсцi. Враховуючи те, що можливiсть вчинення таких дiй обумовлена владними повноваженнями особи, вони виконуються в службовий час (83,6%). Використання названих вщомостей мае значення шд час проведення неглас-них слщчих (розшукових) дiй вiдносно посадово! особи, в першу чергу, при шдго-товщ i проведеннi тактично! операци «Затримання на гарячому».
Вщнесення негласних слiдчих розшукових дiй до кримшально-процесуально! дiяльностi ставить !х в один ряд з шшими слщчими дiями. Проводити !х може прокурор, сам слщчий та навггь у разi доручення оперативними пращвниками, останнi користуються повноваженнями слiдчого (ч. 2 ст. 41 КПК укра!ни) [2].
Тому дана методика розслщування буде неповною без висвiтлення питань щодо осо-бливостей окремих негласних слщчих (розшукових) дiй. Важко уявити собi методику розслiдування отримання неправомiрно! вигоди (хабарництва) без !х процедури використання. Адже у кримшальному провадженнi за цим видом злочишв типовими е негласнi слiдчi (розшуков^ дi!, спрямованi на: втручання у приватне спiлкування, а також спосте-реження за особою, аудiо-, вщеоконтроль мiсця, контроль за вчиненням злочину.
До невщкладних слщчих (розшукових) дш по данiй категори кримiнальних пра-вопорушень вiдносяться: огляд мюця подiï; призначення до провадження судових експертиз; призначення iнших дослщжень; пред'явлення для впiзнання; допит свщ-кiв; обшук.
До речi, мiж учасниками корупцiйних дiянь можуть складатися наступнi види взаeмовiдносин: пiдкуп сшвроб^ника правопорушником, вимагання спiвробiтником винагороди за вчинення протиправноï дiï (бездiяльностi) на користь правопорушни-ка, пiдбурювання сшвроб^ника до вчинення протиправних дiй (бездiяльностi) на ко-ристь правопорушника шляхом шантажу.
Аналiз характеру зв'язку мiж учасниками корупцiйного кримiнального правопо-рушення надае можливiсть оцiнити варiанти ïx можливоï поведiнки на етат досудо-вого провадження i судового розгляду та спланувати найбшьш оптимальну тактику проведення окремих слiдчих i судових дш, визначити ймовiрнiсть протиди з ïx сто-рони i заходи по ïx попередженню та нейтралiзацiï.
Характер i специфiка виконуваних службовцями, посадовцями професiйниx обов'язкiв обумовлюють в значнш мiрi вчинення кримшальних правопорушень в складi групи (32,7%). В даному випадку при вчиненш кримiнального правопорушен-ня мае значення намагання злочинщв досягти реалiзацiï свого умислу шляхом вико-ристання можливостей всix членiв групи, при цьому, число учасниюв може зростати, в тому чи^ i керiвного складу (16,3%).
Особливосп способу тдготовки, вчинення i приховування кримшальних правопорушень даного спрямування полягае в им, що вш також детермiнуеться сферою службовоï дiяльностi, посадовим становищем корумпованого пращвника, локальною ситуацiею, що склалася в конкретному регюш та оргаш, предметом хабара, а також якостями, притаманними особi корупцiонера, а саме: наявшсть юридичних знань, професiйний досвщ i службове становище.
Зазначене впливае на протидда, планування, пiдготовку, маскування i приховування слiдiв своеï злочинноï дiяльностi. Широкий спектр владних повноважень, в тому числi оперативно-розшукового, кримшально-процесуального та адмшютратив-но-правового характеру (наприклад, особа корупщонера-сшвробггника правоохо-ронного органу) визначае змют протиправних дш цих посадових та службових ошб. Наприклад, використання при вчиненнi кримшального правопорушення службовоï форми спiвробiтника, як атрибута державноï влади виступае фактором, що стимулюе протиправну поведiнку i спрощуе вчинення кримiнального правопорушення. Пере-рахувати всi можливi види таких дш неможливо.
Мехашзм слiдоутворення при вчиненш дослiджуваноï категорiï злочинiв визна-чаеться обраним способом пiдготовки, вчинення i приховування сшвроб^ником зло-чину корумповано1' спрямованостi, а також обстановкою, в якш проходило кримiналь-не правопорушення.
Характеристика особи вигодоодержувача i предмета злочинного посягання. Аналiз кримшальних проваджень по данш категорiï злочинiв показуе, що в 73,6% ви-падкiв у ролi вигодоодержувача виступав чоловiк i лише в 26,4% - жшка. Бшьшють осiб були в вщ 35-45 рр. (32,4%), та 25-30 рр. (32%). Сощальний стан вигодоодержувача: 46,7% - шдприемщ, 34% - представники рiзниx професiй, 19,3% - безробггш.
Вищу освггу мають 36%, 41% - середньо-спецiальна i 23% - середня. 17% вигодо-отримувачiв мали судимiсть. В 76% випадюв спiвробiтник володiв iнформацiею про можливють притягнення вигодоотримувача до кримшально! або адмiнiстративно! вiдповiдальностi. При цьому, вигодоодержувачем може виступати не лише особа, яка безпосередньо вчинила кримшальне правопорушення, але й родичi, друзi тако! особи (28%). Облiк тако! шформацп дае можливiсть визначити корупцшний характер взаемозв'язкiв мiж вигодоодержувачем та корупщонером, про мотиви вступу вигодо-одержувача в корупцiйнi правовiдносини, а також, у випадку звернення в правоохо-роннi органи з заявою про вимагання в нього, наприклад, спiвробiтником правоохо-ронного органу хабара, про мотиви такого вчинку.
В якостi предмета злочинного посягання корупцiйних правопорушень в сферi дiяльностi частiше виступають: майновi (матерiальнi) блага (92%). Предмет незаконно! винагороди дозволяе отримати вщомосп про спошб його передачi i характер дiй (бездiяльностi), вчинених (або таких, що готуються) посадовою особою на користь вигодоодержувача. При цьому слщ враховувати, що особа корупщонера не завжди намагаеться отримати матерiальну вигоду, а може дiяти на основi iнших iнтересiв i зобов'язань, що мають значення для структури, яка корумпувала його.
Особливост1 проведення перев1рки пов1домлення про крим1нальне правопорушення / в1дкриття провадження. Типов1 вих1дм сл1дч1 ситуацп 1 методи гх вир1шення. Основою доказовою бази по провадженнях корупщйного спрямування, вчинених посадовими, службовими особами, складають матерiали, отриманш при проведенш негласних слщчих (розшукових) дш. У цьому зв'язку повнота i якiсть переданих в розпорядження оргашв розслiдування матерiалiв в значнш мiрi визначають, чи буде в наслщку доказана я в якому об'емi вина корумпованого сшвроб^ника.
Враховуючи це, вважаемо, що на еташ перевiрки повiдомлення про вчинене кримiнальне правопорушення (ст. 214 КПК Укра!ни) особливого значення набувають мо-менти взаемодi! органiв досудового розслщування з моменту отримання шформацп про вчинення або тдготовку особою корупщйного дiяння, що надае можливiсть першочер-гово визначити кримiналiстичну ситуацiю, яка склалася, напрямки подальшого розсль дування, джерела доказово! iнформацi! та не допускати !х знищення, уникнути помилок при оформленш i передачi матерiалiв проведено! перевiрки для вiдкриття провадження.
Проводячи класифшащю кримiналiстичних ситуацiй етапу перевiрки повiдом-лення про правопорушення, можна зробити висновок про те, що сприятливою висту-пае ситуащя отримання шформацп про тдготовку сшвробггника до вчинення зло-чину корупщйного спрямування, що дозволяе здшснити документування злочинно! дiяльностi останнього шляхом проведення негласних слщчих (розшукових) дш, в тому чи^ i при реалiзацi! тактично! операцi! «Затримання на гарячому». При цьому найбшьш результативно вказана тактична операщя може бути проведена в ситуацп сшвроб^ництва вигодоодержувача з правоохоронними органами при зверненнi його з заявою про тдготовку вщносно нього сшвробггником корупцiйного дiяння, або, у вираженш згодi пiд час проведення сшвробггниками пiдроздiлiв власно! безпеки негласних слщчих (розшукових) дш або оперативно-розшукових заходiв.
В ситуацi!, коли злочин корупщонером вже вчинено, доказування факту його зло-чинно! дiяльностi суттево ускладнено, а за вщсутносп джерел переконливих доказiв
- практично неможливо. Позищя шдозрюваного корумпованого пращвника вщносно до шкримшованого йому дiяння, як правило, напряму залежить вiд об'ему зiбраниx правоохоронними органами доказiв його вини. Наприклад, сшвроб^ники правоох-оронних оргашв, на вiдмiнно вiд шших категорiй злочинцiв, в силу наявних про-фесiйниx знань i досвщу можуть первинно оцiнити доказове значення шформацн, що викривае ïx, якою володiють органи слiдства, а також визначити судову перспективу вщкритого вщносно них провадження. Тодi, коли мае мюце достатнiй об'ем доказовоï iнформацiï, спiвробiтник, як правило, вину визнае в повному об'емi i йде на спiвпрацю з органами розслщування. В ситуацiï вiдсутностi прямих доказiв вини пiдозрюваного, основною метою дiяльностi слiдчого виступае оперативне виявлення джерел iнформацiï i ïï процесуальне закрiплення. Одночасно слiд провести необхвд-нi заходи якi б виключили подальшу протидiю, необxiдно спрямувати оперативним сшвробггникам доручення на встановлення нових джерел доказiв, перевiрку версiй розслщування i т. д.
В ситуаци вiдмови особи вiд обвинувачення (оголошеноï йому пiдозри (на основi обвинувального акту)) або часткового визнання вини слщ враховувати особливостi його особистосп. Так, якщо корупцiонер мае значний досвщ роботи в органах вну-трiшнix справ, займае керiвну посаду - спроби змiнити його позищю шляхом засто-сування рiзниx тактичних прийомiв в бiльшостi випадкiв приречеш на невдачу. В данiй ситуаци слiдчому не слiд одразу оперувати вшма наявними в кримiнальному провадженш доказами. Необxiдно встановити, якi контраргументи обвинуваченню вш спробуе пред'явити, сконцентруватися на робой зi збору достатньоï доказовоï бази i бути готовим до можливоï протидiï.
Вiдмiнностi мають також кримшалютичш ситуацiï досудового розслщування, ви-ходячи з конкретного напрямку дiяльностi, в якому вчинено корупцшне кримiнальне правопорушення. Так, в сферi адмiнiстративно-правовоï дiяльностi корупцiйнi правопорушення часто отримують вщображення в службовш документаци, а особи, якi ïx вчинили, значно менше освщомленш вщносно оперативно-розшукових засобiв i методiв, кримшалютичних прийомiв розслiдування, не знайомi зi всiма тонкощами правового значення тих чи шших доказiв, що спрощуе проведення вiдносно них роз-слщування. Водночас, спiвробiтники, якi вчиняють кримшальне правопорушення в сферi оперативно-розшуковiй i кримшально-процесуальнш дiяльностi, скрупульозно обдумують шдготовку, вчинення та приховування кримiнального правопорушення i швидко орiентуються в ситуаци затримання ïx на гарячому, планують тактику своеï поведiнки в xодi досудового розслiдування та судового провадження. Також слщ враховувати особливий правопорядок, пов'язаний з вилученням матерiалiв опера-тивно-розшуковоï дiяльностi та негласних слщчих (розшукових) дiй, в яких можуть бути вщображеш слiди злочинноï дiяльностi, i особливий правовий статус слщчого та прокурора, слiдчого суддi.
Викликае штерес класифiкацiя кримiналiстичниx ситуацiй досудового розслщу-вання, виходячи з рiвня посади, яку обiймае корумпована особа. Ситуащя притяг-нення до вщповщальносп корумпованого керiвника викликае особливу складшсть, що викликано в першу чергу, значним рiвнем протидiï розслiдуванню, страхом шд-порядкованих 1'й спiвробiтникiв та шших ошб, що впливае на подальшу сшвпрацю зi
слщством, високим штелектуальним та професшним piBHeM. В данш ситуацiï, вва-жаемо, слiд досягти постановки кримшального провадження на контроль у вище-стоящого кepiвництва i, за наявностi достатнiх пiдстав, взяти особу шд варту, арешт.
Ситуащя вiдкpиття кpимiнального провадження про корупцшний злочин кepiвни-ка сepeдньоï ланки бшьш сприятлива, але тим не менш збepiгаe в собi ряд визначених вище момeнтiв.
В якост основного кpитepiю класифiкацiï слiдчих ситуацш при pозслiдуваннi ко-мepцiйного шдкупу на початковому eтапi pозслiдування пропонуемо використовува-ти характер iнфоpмацiï, що визначае часовi мeжi подiï злочину (подiя вже мала мiсцe або лише може вщбутися) i подшити всi слiдчi ситуацiï на двi групи: 1) пepспeктивнi слiдчi ситуацп - особа, що займае посадове або службове мюце, плануе його вчини-ти. Основу методики розслщування цiеï катeгоpiï справ складае така тактична ком-бiнацiя, як «Затримання на гарячому»; 2) ретроспективш слiдчi ситуацiï - кримшаль-не правопорушення вже мало мюце. Можливi таю тактичш комбiнацiï, як «Викриття винного», пepeвipочнi тактичнi комбiнацiï.
Всi подальшi кpитepiï, що виступають пiдставою для класифшацп слiдчих ситуа-цiй, яю виникають при pозслiдуваннi дослiджуваних кримшальних правопорушень, можуть бути притаманними як для ретроспективно!' так i для перспективно!' слщ-чих ситуацiй. До них вщносяться: 1) характер шформацп, що характеризуе лiнiю повeдiнки службовця-корупцюнера комepцiйноï оpганiзацiï, або посадовоï особи; 2) характер дш хабарника (ix законнiсть, нeзаконнiсть); 3) джерело вихiдних даних про злочин; 4) статус суб'екта хабара (комepцiйного пiдкупу).
Характерш особливостi основних тактичних комбiнацiй, що використовуються при виявлeннi i розслщуванш комepцiйного пiдкупу (хабарництва), слiд дослщжу-вати через призму наступних груп тактичних комбшацш: 1) «Затримання на гарячому»; 2) «Захист доказовоï iнфоpмацiï»; 3) «Документи»; 4) «Захист iдeальноï ш-формацп»; 5) «Захист речових доказiв»; 6) «Пepeвipка свщчень заявника про факт хабарництва»; 7) «Пepeвipка свiдчeнь особи, що зiзнаеться у вчинeнi злочину».
Таким чином, резюмуючи все вищезазначене, автор дшшов наступного виснов-ку: крим1нал1стична характеристика корупцшних кримшальних правопорушень, що вчиняються особами, яю займають особливе становище, - це система кримгналг-стично-значущих типових ознак даног категорИ' злочимв, що проявляв себе в осо-бливостях способу i обстановки тдготовки, вчинення i приховування злочимв, ме-хамзму ^iдоутворення, особи вигодоотримувача i предмета злочинного посягання, обумовлених специфiкою особи-спiвробiтника/службовця/посадовця i сферою його службових повноважень, i мае свое призначення - конструювання моделi процесу (технологи) роз^дування i судового розгляду даног категорИ' кримшальних правопорушень.
Список лггератури:
1. Кримшальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 05.04.2001 № 2341-Ш // Ввдомосп Верховна Ради Украши. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
2. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 13.04.2012 № 4651-VI // Ввдо-мост Верховнл Ради Украши. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - Ст. 88.
Комисарчук Р. В. Криминалистическая характеристика предложения или предоставления неправомерной выгоды. Открытие уголовного производства / Р. В. Комиссарчук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. -2013. - Т. 26 (65), № 2-2. - С. 305-311.
Статья посвящена исследованию отдельных вопросов методики расследования комерчесского подкупа (взяточничества), его криминалистической характеристики, организации расследования. Внимание уделяется анализу криминалистической характеристики соответствующих правонарушений как системе элементов, определяющих направление расследования, их взаимосвязь, обуславливающую установление личности преступника, способов совершения и сокрытия преступления. В исследовании тщательно изучена тактика следственных (розыскных) действий и негласных следственных (розыскных) действий, способствующих получению наиболее полной информации о событии преступления.
Ключевые слова: расследование комерчесского подкупа (взяточничества), криминалистическая характеристика, организация расследования, системы следственных действий и тактических операций.
CRIMINALISTICS DESCRIPTION OF SUGGESTION OR GRANT OF ILLEGAL BENEFIT. OPENING OF CRIMINAL PRODUCTION
Komisarchuk R. V.
National University «Odessa Law Academy», Odessa, Ukraine
Is devoted to the study of the methodology for investigating bribery, its criminalist characteristics, organizing the investigation.
The paper focuses on the analysis of the criminalist characteristics of bribery as a system of elements that determine the direction of the investigation their interaction, condition the identification of the offender as well as ways to commit and conceal a crime. In this respect the author looks at the ways to commit bribery in newly-shaped management and bank institutions.
The pays attention to the tactics of the initial investigative actions that allow to acquire the most complete information as to the fact of the crime. The paper analysis the process of organizing the investigation of bribery, where the author mostly studies the process of creating investigative versions and their dependence on typical situations.
Over the past decade, the repressive legal and regulatory environment in transition economies has received considerable attention in the literature. This widespread interest focuses on the resulting distortions and distributional consequences for operating in a hostile economic and policy environment. In Ukrain, this framework has resulted in an environment in which rules and regulations govern almost all aspects of economic activity. The elaborate system of regulations with which firms must comply, in combination with a lack of accountability for regulatory enforcers, has created a corrupt cadre of government officials who frequently engage in rent-seeking behavior while monitoring and enforcing firm compliance. The objective of this is to investigate the manner in which corruption affects micro and small enterprises in Ukrain. Empirical evidence suggests that micro and small enterprises vary substantially in reporting how problematic corruption is for their enterprise. A theoretical model explores why extortion from regulators may occur in a non-uniform manner across firms. The theoretical model postulates that government regulators customize the nature of their rentseeking activities towards firms (i.e. the number of times they demand a bribe as well as the price that they charge), similar to a price-discriminating monopolist facing hidden information.
The model shows that production technologies, input choices, and other firm characteristics such as location play a role in determining the bribe price that a regulator will charge a firm, as well as the number of times he will return to collect it. In particular, certain types of technologies signal to regulators a higher ability to pay a bribe, and firms that use them are more likely to experience higher degrees of regulatory extortion. Finally, I examine the welfare effects associated with differential bribe payments across firms. Simulations of the theoretical model demonstrate that the presence of corruption most strongly impacts firms that are the least profitable, or that are run by entrepreneurs with few alternative income-generating activities. Supportive evidence comes from survey data collected on Ukrain microenterprises. The model described above is tested using econometrics, and numerical simulations.
Key words: investigation of bribery, criminalist characteristics, organizing the investigation, the system of investigative actions and tactical operations.
