CC BY
42Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 2. С. 129-135.
УГОЛОВНОЕ ПРАВО И КРИМИНОЛОГИЯ; УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНОЕ ПРАВО; УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС И КРИМИНАЛИСТИКА; СУДЕБНАЯ ЭКСПЕРТИЗА; ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
УДК 343.123.12
КОНТРОЛЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ: ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ
БШчак О. А.
Национальна академ1я Служби безпеки УкраТни, м. КиТв, УкраТна
На оснж ан^зу спещальних наукових джерел, положень кримнального процесуального законодав-ства та практики його застосування, в статп висвгглено змгст контролю за вчиненням злочину як негласно! слщчо! (розшуково!) до. Проаналiзовано спiввiдношення оперативно-розшукового та кримнального процесуального законодавства у правовому регулювант оперативно! та контрольовано! закупки, контрольо-вано! поставки, специального слщчого експерименту, iмiтування обстановки вчинення злочину.
Ключов1 слова: кримшальне провадження, досудове розслщування, негласнi сл1дч1 (розшуковi) дi!.
Постановка проблеми. 1з набуттям чинност Кримшальним процесуальним кодексом Укра!ни до структуры досудового розслщування запроваджено невщомий до того шститут негласних слщчих (розшукових) дш. Поб1жний анал1з норм гл. 21 КПК Укра!ни дае змогу дшти висновку, що переважним чином !х систему складають дп по негласному отриманню шформацп про тдготовлюваний чи вчинений злочин, яю традицшно розглядалися як засоби ведення оперативно-розшуково! д1яльност1. Водночас, результати компаративютського дослщження положень кримшального процесуального та оперативно-розшукового законодавства свщчать, що деяю не-гласш слщч1 (розшуков1) дп дютали свое нормативне закршлення вперше, тому !х змютовне наповнення та особливосп практичного застосування норм, що регламен-тують порядок !х проведення, потребують поглибленого наукового анал1зу.
Науково-практичному дослщженню проблем взаемодп оперативних та слщчих шдроздшв у розкритп та розслщуванш злочишв, використання у кримшальному провадженш в1домостей,здобутихоперативнимшляхом,присвяченанизкапрацьв1т-чизняних { заруб1жних фах1вщв, серед яких Антонов К. В., Аркуша Л. I., Бандурка О. М., Бараненко Б. I., Гевко В. В., Глазков В. А., Глушков В. О., Горяшов К. К., Грохольсь-кий В. Л., Дашко В. А., Дщоренко С. О., Долженков О. Ф., Доля С. А., Доронш I. М., Зажицький В. I., Захаров В. П., Козаченко I. П., Козьяков I. П., Никифорчук Д. Й., Овчинський В. С., Ортинський В.Л., Погорецький М. А., ПоляковП. М., РозовськийБ. Г.,
Рушайло В. Б., Селюков В. А., Сервецький I. В., Смирнов М. П., Тертишник В. М., Хараберюш I. Ф., Цветков А. Г., Шумило М. С., Шумшов О. Ю. та шшь Проте iз вступом в дда Кримiнального процесуального кодексу Укра1ни (2012 р.) проблеми використання на досудовому розслщуванш шформаци, отримано! шляхом застосу-вання негласних форм та методiв дiяльностi, потребують наукового переосмислен-ня та адекватного розв'язання, з метою задоволення практичних потреб дiяльностi уповноважених законом органiв, що обумовлюе мету наукового досл1дження, по-ставленого у цш статтi. Особливо! уваги потребують питання змютовного наповнен-ня та практичного застосування положень кримшального процесуального закону, що регламентують проведення у ходi досудового розслiдування контролю за вчиненням злочину.
Виклад основного матергалу. У правоохороннш практищ нерiдко виникають ситуаци, за яких попередження та розкриття злочину можливе лише у раз^ якщо пiдроздiли, що ведуть оперативно-розшукову дiяльнiсть чи здiйснюють досудове розслщування, беруть безпосередню участь у дiях, направлених на його пiдготовку та вчинення, контролюючи таким чином перебп подiй. З огляду на аналiз усталено! практики дiяльностi оперативних та слщчих пiдроздiлiв, установлення контролю за вчиненням злочину можливе лише тод^ коли вчинення протиправного дiяння мае пщвищену суспiльну небезпеку, а у ошб, що планують та тдготовлюють його здш-снення, сформувався стшкий намiр у досягненнi злочинно! мети, який неможливо нейтралiзувати шляхом проведення заходiв профiлактичного чи попереджувально-го впливу. Як приклад, можна вказати, що контролем над вчиненням злочину слщ вважати досить поширену оперативно-слщчу практику документування фактiв ха-барництва, чи отримання уповноваженою посадовою або службовою особою непра-вомiрноl винагороди в будь-який iнший спошб [1, с. 6-15]. З метою запобтання вчи-ненню вбивств на замовлення оперативними шдроздшами та органами досудового розслщування проводяться дп, направленi на створення умов, за яких виявляються справжш намiри особи щодо вчинення злочину (спецiальний слiдчий експеримент), або ж вщбуваеться iмiтування обстановки його вчинення, що також е контролем над вчиненням злочину. На перший погляд, таю дп з боку уповноважених сшвробггниюв оперативного пiдроздiлу чи органу досудового розслщування становитимуть склад злочину. Але якщо уважно проаналiзувати практику дiяльностi правоохоронних ор-ганiв, в ходi яких уповноваженими пращвниками приймаеться безпосередня участь у проведенш таких заходiв, можна дшти висновку, що практично завжди у таких випад-ках в уповноважених суб'екпв, якi здiйснюють контроль за вчиненням злочину, вщ-сутнiй основний елемент його суб'ективно! сторони - мотив. Здшснюючи контроль за вчиненням злочину, уповноважеш суб'екти мають на меп передусiм встановлення контролю за дiями осiб, що планують та тдготовлюють протиправш дil, з метою не-допущення настання суспiльно небезпечних наслщюв, якi б обов'язково мали мюце внаслiдок 1х вчинення, якби вщповщний контроль не було би встановлено. Отже, з огляду на аналiз положень законодавства та практики дiяльностi правоохоронних ор-ганiв, можна зробити висновок, що контроль за вчиненням злочину полягае у системi дш суб'екпв досудового розслiдування, направлених на перевiрку iнформацil про пщготовку окремими особами до вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а
також безпосередню участь у вчиненш окремих протиправних дш, з метою MÎHÎMÎ3a-цй' чи вщвернення суспiльно-небезпечних наслiдкiв ïx вчинення, а також розкриття та лшвщаци дiяльностi органiзованиx злочинних груп та оргашзацш Правову основу таких дш утворюють положення ст. 271 КПК Украши, якою визначаеться порядок ïï проведення (за рiшенням прокурора), а також, закршлюються форми контролю за вчиненням злочину (оперативна та контрольована закупки, контрольована поставка, спещальний слiдчий експеримент, iмiтування обстановки злочину) [2, ст. 88].
До прийняття Кримiнального процесуального кодексу Украши (2012 р.), проведення переважноï бшьшосп дiй, якi становлять окремi форми контролю за вчинен-ням злочину, вiдбувалося в межах оперативно-розшуковоï дiяльностi. Причому деякi з них дютали нормативне закршлення (оперативна та контрольована закупка, кон-трольована поставка), iншi - юнували як певш теоретичнi категори (оперативний експеримент). Абсолютною новелою КПК Украши е унормування шдстав та порядку оргашзаци дiй, направлених на iмiтування обстановки злочину, хоча практика дiяль-ност оперативних пiдроздiлiв щодо попередження та розкриття протиправних дiянь шляхом iмiтування обстановки та обставин ix вчинення е достатньо сформованою. Таким чином, ус представленi у ст. 271 КПК Украши форми контролю за вчиненням злочину е нормативно закршленими моделями дш оргашв досудового розслщуван-ня, що мають на мет запобiгання та розкриття тяжких, особливо тяжких злочишв, яю здiйснюються у особливий спошб - шляхом безпосередньо].' чи опосередкованоï участi у вчиненш протиправних дiянь суб'ектами досудового розслщування. Безпо-середньою слiд вважати пряму участь особи, що здiйснюе досудове розслщування, у проведеннi негласноï слщчо].' (розшуковоï) ди. Наприклад, пiд час проведення контролю за вчиненням злочину, слщчий, що веде досудове розслщування, виступае ле-гендованою особою, яка проводить оперативну закупку товарiв, предмеив, речовин, вилучених з обпу, забезпечуе iмiтування обстановки злочину тощо. Опосередкована участь органiв досудового розслщування у контролi за вчиненням злочину, на наш погляд, полягае у системi дш, направлених на створення необxiдниx умов для його проведення (вщстеження маршрутiв руху об'ектiв контрольовано].' поставки, виготов-лення несправжнix ^мгацшних), iдентифiкованиx (помiчениx) засобiв, необxiдниx для проведення оперативно].' закупки або iмiтування обстановки вчинення злочину тощо). Причому, стд зауважити, що в жодному разi така участь не повинна сприяти досягненню реатзаци злочинного задуму об'ектiв контролю. Встановлюючи контроль за злочинними дiями окремоï особи (ошб), орган досудового розслiдування мае на мет розкриття усix можливих спiльникiв, мiсць зберiгання матерiальниx об'екпв, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свщюв, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, i, як наслiдок, ïx усунення.
Порiвняльний аналiз норм Закону Украши «Про оперативно-розшукову дiяль-нють» i Кримiнального процесуального кодексу Украши вказуе на те, що окремi фор-ми контролю за вчиненням злочину, а саме, оперативна та контрольована закупка, контрольована поставка до початку кримшального провадження можуть проводи-тись як оперативно-розшуковi заходи. Спецiальний слщчий експеримент та iмiтуван-ня обстановки злочину, вщповщно положень дiючого законодавства та ст. 271 КПК Украши, проводяться лише в межах кримшального провадження. На наш погляд,
подвшна правова природа оперативно! та контрольовано! закупки, контрольовано! поставки обумовлюсться юнуванням усталено! практики оргашзаци вiдповiдних за-ходiв Î3 протиди злочинностi. Ди, що становлять спещальний слiдчий експеримент у кримiнальному провадженш, в теори та практицi оперативно-розшуково! дiяльностi розглядаються як оперативний експеримент. Проте, незважаючи на широке застосу-вання оперативного експерименту у дiяльностi уповноважених суб'eктiв, що вщбу-васться з метою виявлення пiдготовки та вчинення окремими особами кримшально караних дiянь, нормативного закрiплення ця категорiя не одержала. Описи тако! категорий як оперативний експеримент, мютяться у рiзного роду науковiй лтератур^ опублiкованiй як на Украïнi, так i за кордоном. Спiльнiсть позицш авторiв полягае в тому, що необхщними умовами проведення оперативного експерименту повинш бути вiдсутнiсть провокацiй з боку посадових та службових ошб уповноважених держав-них органiв, що його здшснюють. Зокрема, Смiрнов М. П. з цього приводу вказував, що умови проведення експерименту не повинш провокувати, тдштовхувати особу до вчинення протиправних дш, ставити ïï в обставини, що утруднюють задоволення своïх потреб законними способами [4, с. 175].
Одшею iз форм контролю за вчиненням злочину, що проводиться в межах ст. 271 КПК Украши, е iмiтування обстановки його вчинення [2, ст. 88]. У 1нструкци «Про оргашзащю проведення негласних слщчих (розшукових) дш та використання ïx ре-зультатiв у кримiнальному провадженш», вказуеться, що iмiтування обстановки зло-чину полягае в дiяx слiдчого, уповноваженоï особи, з використанням iмiтацiйниx за-собiв, яю створюють у оточуючих уяву по вчинення реального злочину, з метою його запобиання та розкриття вiдомоï чи невiдомоï особи, яка планувала чи замовляла його вчинення [5]. 1з аналiзу наведено1' норми випливае, що iмiтування обстановки злочину полягае у системi дiй, якi не пщлягають чiткому нормативному визначен-ню та детальному врегулюванню. Досвщ практично!' дiяльностi вказуе, що сутнiсть дш слiдчого, iншиx суб'ектiв, якi залучаються до провадження такоï негласноï слщ-чоï (розшуково1) дiï, залежить вщ того, на запобiгання вчинення або розкриття яко-го саме злочину вона направлена. Наприклад, органами досудового розслщування може бути проведене iмiтування обстановки злочину з метою розкриття хабарництва та шших злочинiв, вчинених у сферi службовоï дiяльностi, попередження вчинення вбивства на замовлення, незаконного перетину державного кордону Украши, контра-банди наркотичних речовин або прекурсорiв, iсторико-культурниx цiнностей тощо. Безперечно, у кожному випадку ди суб'екта досудового розслщування направлен на те, щоб створити у конкретноï особи (ошб) стiйке переконання, що вона дiе в кон-кретних умовах, яю забезпечать 1й можливiсть досягти кшцевого результату, який охоплювався ïï умислом, суттево вiдрiзнятимуться за змiстом. Також iндивiдуально обиратимуться засоби проведення негласноï слiдчоï (розшуковоï) д^, в тому числ^ несправжнi (iмiтацiйнi). У зв'язку з тим, що iмiтування обстановки вчинення злочину, як негласна слщча (розшукова) дiя може виражатись у великш кiлькостi комбiна-цш оперативно-слiдчиx дiй, тому цiкавою та рiзнорiдною е практика ïx здшснення у досудовому розслiдуваннi. Зокрема, наведене стосуеться використання результатiв контролю за дачею хабара (ст. 364 КК Украши). У переважнш бшьшосп випадюв приводом для ïï проведення е заява або письмове повщомлення зацiкавленоï осо-
би, а обов'язковими складовими - дотримання та належне посвщчення законносп проваджуваних дш, в тому числ^ шляхом застосування техшчних засобiв фiксацiï iнформацiï.
Не менш цiкавою та неоднорiдною е практика проведення контролю за вчиненням злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК Украши. ^тування обстановки злочину iнодi е единим шляхом попередження вбивств на замовлення, оскшьки за наяв-ност ч^ко сформованого умислу особа, що готуе злочин, буде наполегливо шукати шляхи для досягнення своеï мети. 1ншою ознакою убивств на замовлення е високий рiвень латентностi таких злочишв. Якщо ïx не вдалося попередити на стадп шдго-товки - розкрити ïx досить важко, оскшьки вони, як правило, ретельно плануються, защкавленими особами розраховуються ус можливi варiанти розвитку подiй, вщпра-цьовуються алiбi. Виконавцями, як правило, е особи, що не мають прямих мотивiв до вбивства, тому розкриваються «замовш» вбивства досить важко. Обов'язковою умовою контролю за вчиненням злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК Украши, е участь осб, яю на негласнш основi сшвроб^ничають з органами досудового роз-слiдування, та використання iмiтацiйниx (несправжнix) засобiв.
Iмiтування обстановки вчинення злочину може вщбуватися не лише як негласна слщча (розшукова) дiя, аналогiчнi за змiстом заходи можуть проводитися в опера-тивно-розшуковш дiяльностi, проте на нормативному рiвнi ïx здiйснення не мае до-статнього правового пiдrрунтя. З викладеного можна зробити висновок, що контроль за вчиненням злочину як негласна слщча (розшукова) дiя може вщбуватися в межах кримiнального провадження, поряд з тим, оперативно-розшуковi заходи, що за своею сутшстю складають окремi форми контролю за вчиненням злочину, можуть здшс-нюватися оперативними шдроздшами в xодi ОРД. Проте недостатшсть нормативно-правового регулювання оперативно-розшуковоï дiяльностi, зокрема, вiдсутнiсть закрiплениx законом поняття та системи оперативно-розшукових заxодiв, значно утруднюють ïx використання в оперативно-розшуковому провадженш Неч^юсть законодавства призводить до розбiжностей у тлумаченнi його положень науковцями та практиками, в тому числ^ не сприяе у нормотворчость Наприклад, надаючи характеристику ^CT^i оперативно-розшукових заxодiв, вiдповiдно положень ч. 1 ст. 8 Закону Украши «Про оперативно-розшукову» дiяльнiсть, Грошевой Ю. М., Фомiн С. Б. не розмежовують таю заходи, як оперативна закупка та контрольована закупка, що суперечить теорн i практищ ОРД [3 с. 39]. З огляду на сучасну практику дiяльностi оперативних пiдроздiлiв можна стверджувати, що сутшсть дiй, покладених в основу оперативноï та контрольованоï закупки, досить чiтко розмежовуеться. Критерiем розмежування виступае предмет закупки, у оперативнш - це товари, предмети та речовини, вилучеш з обпу або обмеженi в обiгу. На противагу украïнському, росш-ським законодавством регламентуеться проведення перевiрноï закупки, предметом якоï е речi та предмети, що знаходяться в цившьному оброт^ а також вилученi з нього [4, с. 127]. Не розмежовуеться оперативна закупка та контрольована закупка i опера-тивно-розшуковими законами низки краш СНД.
Обов'язковою умовою проведення контролю за вчиненням злочину е дотримання положень ддачого законодавства. А саме, контроль за вчиненням злочину е допу-стимим за умов, якщо встановленими або невстановленими особами шдготовлюеть-
ся або вчиняеться тяжкий або особливо тяжкий злочин, розкриття та розслщування якого шляхом провадження шших гласних та негласних слщчих (розшукових) дш неможливо; цей злочин е незакшченим, а також установлення контролю з боку органу досудового розслщування забезпечуе можливють припинення злочинноï дГяль-ностi на раншх стадiяx ïï вчинення. Крiм перерахованих вище, умовами контролю за вчиненням злочину, за змютом ч. 2 ст. 271 КПК Украши, е те, що ця негласна слщча (розшукова) дiя не проводиться, якщо внаслщок при цьому неможливо повшстю за-побiгти:
1) посяганню на життя або заподiянню особi (особам) тяжких тшесних ушкод-жень;
2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
3) втечi осiб, якi вчинили тяжкi чи особливо тяжю злочини;
4) еколопчнш або теxногеннiй катастрофi.
Виxiдною передумовою контролю за вчиненням злочину, вщповщно ч. 3 ст. 271 КПК Украши е те, що пщ час пщготовки та проведення цiеï негласноï слiдчоï (роз-шуковоï) ди забороняеться провокувати (пiдбурювати) особу на його вчинення з метою його подальшого викриття, допомагаючи особi вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слщчий цьому не сприяв, або з щею самою метою впливати на ïï поведшку насильством, погрозами, шантажем. Також, вiдповiдно змiсту цiеï статп, як провокацiя розглядатимуться насильницькi дп щодо особи (фiзичний примус) або психолопчний тиск (погрози, шантаж), направлеш на примушення особи до вчинення злочину. Здобут в такий спошб речi i документи не можуть бути використаш у кримшальному провадженнi.
Висновки. З огляду на об'ективно юнукта проблеми правооxоронноï дiяльностi в Украïнi, нормативне закрiплення окремих форм контролю за вчиненням злочину е прогресивним кроком законодавця, направленим на створення достатньоï правовоï основи для дiяльностi уповноважених законом оргашв щодо унормування порядку втручання контролюючого суб'екта в особi представника оперативного пщроздшу або слiдчого в дiяльнiсть окремих осiб, направлених на пщготовку або вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину з метою запобпання його вчиненню, вщвер-нення загрози настання суспiльно небезпечних наслiдкiв. Поряд з тим, потребують удосконалення правовi норми, що регламентують проведення вщповщних дiй у xодi ведення оперативно-розшуковоï дiяльностi.
Список лiтератури:
1. Благодир В. С. Доказування у судових стад1ях кримшального процесу у справах про одержання хабара : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В. С. Благодир. - 1ртнь : Нацюнальний унiверситет Державноï податковоï служ-би Украши, 2012. - 17 с.
2. Кримшальний процесуальний кодекс Украши КПК Украïни // Ввдомосп Верxовноï Ради Украши (ВВР). - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13.- Ст. 88.
3. Грошевой Ю. М. Кримшальне процесуальне доказування та оперативно-розшукова д1яльшсть : [пос1бник] / Ю. М. Грошевой, С.Б. Фомгн. - Х. : Право, 2010. - 112 с.
4. Смирнов М. Н. Комментарий к оперативно-розыскному законодательству РФ и зарубежных стран : [учебное пособие] / М. Н. Смирнов. - М. : Экзамен. - 2003. - 544 с.
5. Наказ Генеральноï прокуратури Украши, МВС Украши, СБ Украши, Мшстерством фшан^
Украши, Адмшстращею ДПС Украши та Мшстерством юстицп Украши ввд 16.11.2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1681/51 «Про затвердження 1нструкци про оргашзащю проведення негласних сшдчих (розшукових) дш та використання 1х результата у кримшальному провадженш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12.
Биличак Е. А. Контроль над совершением преступлений: понятие и формы / Е. А. Биличак //
Учёные записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). - № 2. - С. 129-135.
На основе анализа специальных научных источников, положений уголовного процессуального законодательства и практики его применения, в статье освещено содержание контроля над совершением преступления как негласного следственного (розыскного) действия. Проанализированы соотношение оперативно-розыскного и уголовного процессуального законодательства в правовом регулировании оперативной и контрольной закупки, контрольной поставки, специального следственного эксперимента, имитирования обстановки совершения преступления.
Ключевые слова: уголовное производство, досудебное расследование, негласные следственные (розыскные) действия.
CRIME CONTROL: CONCEPT AND FORMS Bilichakh O. A.
National Academy of Security Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine
The article is based on the analysis of special scientific sources, the criminal procedural law and practice of its realization, deals with a content control for the offense as a tacit investigative (detective) action. The ratio of operational and investigative and criminal procedural law in the legal regulation of timely and controlled purchases of controlled deliveries, special investigator of the experiment, simulate the situation of the crime is analyzed. It was determined that before the adoption of the Criminal Procedure Code of Ukraine, the rapid and controlled purchases of controlled deliveries had been carried out only within the limits of operational activities. It is proved that expanding the list of investigator (detective) actions by putting covert forms is an essential achievement of national law, and will improve the efficiency of the public authorities in the sphere of combating crime.
With the introduction of the system of criminal proceedings institute covert investigative (detective) and controlling crimes actions particularly was proved that significantly are expanding pre-trial investigation in combating crime means, as an opportunity to directly influence the individuals actions who intend to commit serious and particularly serious crimes, and during this control distract or neutralize socially dangerous consequences that would occur in the absence of the steering influence of the controlling entity. The attention is focused on what assumptions control for the offense is a ban on provocative actions on the part of the pre-trial investigation on inciting a person to commit a crime or committing violent acts in relation to it, influence behavior by threats or blackmail.
On the basis of the study the author found that taking into account the state of the rule of law in Ukraine, legislator's increased attention need the problems requiring operational activities legal regulation improvement of the legal consolidation of searching operations system.
Key words: criminal proceedings, pre-trial investigation undercover investigation (investigative) action.
