CC BY
18
УДК 343.985.7 О. I. Ромщв
Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка"
ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 СЛУЖБОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ПРОТИДП
© Ромщв О. I., 2015
Дослщжено особливост виявлення злочинiв у сфер1 службовоТ дiяльностi в умовах перешкоджання процесу розслщування та розкриття даних протиправних д1янь з боку зацiкавлених суб'eктiв.
Ключовi слова: злочин, службова дiяльнiсть, протидiя, розслiдування, виявлення злочину.
Е. И. Ромцив
ПРОБЛЕМЫ ВЫЯВЛЕНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ В СФЕРЕ СЛУЖЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УСЛОВИЯХ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ
Исследовано особенности выявления преступлений в сфере служебной деятельности в условиях препятствования процессу расследования и раскрытия данных противоправных действий со стороны заинтересованных субъектов.
Ключевые слова: преступление, служебная деятельность, противодействие, расследование, выявление преступления.
О. I, Romtsiv
PROBLEMS DETECTION MELFEASANCE IN CONDITIONS COUNTERING
The article investigates characteristics of malfeasance detection in terms of obstructing the process of investigation and disclosure of illegal acts on the part of stakeholders.
Key words: crime, service activities, combating, investigation, detection of crime.
Постановка проблеми. Враховуючи неоднозначнють та активнють полггичних, сощальних та шших процешв, що вщбуваються у cycn№CTBi останш кшька роюв, питання боротьби i3 злочинами, що вчиняються у сферi службово! дiяльностi, все частше знаходяться в ^rnpi уваги як представниюв активного громадянського суспшьства, так i правоохоронних органiв держави. Це вщбуваеться з кiлькох причин. По-перше, дослiжyванi злочини доволi близько межують i3 корyпцiйними проявами, а школи загалом виступають головною складовою корyпцiйних схем, а, по друге, щ злочини становлять неабияку суспшьно-полггичну та економiчнy небезпеку, i як наслщок, гальмують процес реформацiйних перетворень у держава
Зрозyмiлим е i те, що особи, надiленнi владою, перебуваючи у процесi приготування, замаху або вчинення злочину у сферi службово! дiяльностi, не зацiкавленi у власному викритп i застосовують yd можливостi для приховання злочину, а тд час викриття його - протидп розслiдyванню. Це i визначае те, що виявлення злочишв, як передумова !х розслiдyвання, постае перед представниками правоохоронних органiв у виглядi доволi складного завдання iз багатьма невщомими.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Аналiзуючи наукову лiтературу з приводу виявлення злочишв, стае зрозумiлим, що власне цьому питанню було придiлено доволi багато уваги серед вiтчiзняних та закордонних вчених: Р. С. Белкш, Л. В. Бертовский., В. Н. Григорьев, Г. А. Густов, В. С. 1гнатко, О. М. Ларша, В. О. Малярова, В. Г. Танасевич, Т. I. Савчук та ш., як ретельно розглянули поняття, методи та засоби виявлення злочишв та суб'екпв, якi беруть участь у цьому процесс Однак, незважаючи на принципово важливi положення, сформульоваш у працях учених, питання виявлення злочишв в умовах протиди, до того ж тако! окремо! категорп, як злочини у сферi службово! дiяльностi, загалом не розглядались.
Мета роботи - дослщження специфiки виявлення злочишв у сферi службово! дiяльностi та вироблення основних напрямкiв дiяльностi щодо отримання шформацп про ознаки вчинення злочишв ще! категорп.
Виклад основного матерiалу. Як вже зазначалось, виявлення злочину е необхщною умовою для його розслiдування. Виявити злочин, у тому чи^ злочин у сферi службово! дiяльностi, означае встановити: по-перше, ознаки пiдготовки до злочину; по-друге, ознаки вчинення такого злочину; по-трете, ознаки вчиненого рашше злочину та прихованого.
Говорячи про теоретичну сутнють категорп "виявлення", потрiбно звернути увагу, що в лiтературi вона використовуеться у контекст виконання завдань ОРД. Проте, на нашу думку, - це не зовшм правильно, оскшьки виявлення злочишв не треба зводити лише до безпосереднього викриття ознак злочину, до порушення кримшального провадження у межах оперативного пошуку. Щцтвердженням цього е також позищя "батька" кримшалютики Р. С. Белкша, який видiляе три шляхи виявлення злочишв: виявлення злочишв шд час проведення оперативно-розшукових заходiв; виявлення злочишв безпосередньо громадянами та представниками громадськосп, преси тощо (пiд час проведення контрольних i перевiркових заходiв); по-трете, виявлення злочишв безпосередньо слщчим або прокурором шд час розгляду конкретно! справи [1, с. 399].
Змютовно виявлення злочину полягае в отриманш шформацп про кримiнальну подiю i !! належну фiксацiю у вщповщних процесуальних актах. Лише пiсля виявлення, а значить, i знаходження ознак злочину в подiях соцiального середовища, починаеться його розкриття та розслщування. Тобто дiяльнiсть iз розслiдування злочину ^ вiдповiдно, кримiналiстична методика тако! дiяльностi починають реалiзовуватись з початку пошуку i виявлення необхiдно!' шформацп, яка свщчить про вчинення злочину [2, с. 281-282].
До того ж виявлення, як абсолютно правильно зазначае А. Н. Халшов, з одного боку, е безумовно обов'язковим елементом розкриття злочину, а з шшого, - виступае як окреме завдання кримшалютично! методики розслщування злочишв [3, с. 101].
Виявлення злочишв е комплексом активних дш компетентних оргашв, у центрi уваги якого е конкретне явище об'ективного свггу, ознаки якого i характеризують це явище як злочинне. Змют дш таких оргашв зводиться до дiяльностi щодо винайдення та збирання, реестрацп шформацп про ознаки та слщи такого дiяння, якi, своею чергою, будуть об'ективно свiдчити про кримшальний характер означеного явища.
На думку В. В. Степанова, виявленню злочишв у кримшалютищ придiлено недостатньо уваги, попри те, що своечасна пошформованють компетентних оргашв про вчинений злочин дае змогу ефективно оргашзувати роботу з його розкриття. Виявлення злочишв, - вказуе автор, - е комплексна дiяльнiсть, яка складаеться iз самого факту виявлення явища, яке може розглядатись як злочинне, враховуючи окремi ознаки, а також дiяльнiсть зi збирання необхщних даних, що об'ективно свщчать про кримшальний характер поди. Стосовно досудово! дiяльностi етап виявлення злочину передуе його розслщуванню i включае: 1) перiод вщ моменту пiдготовки або вчинення злочину до виявлення його ознак компетентними особами; 2) в^^зок часу, пов'язаний iз необхщшстю пересвiдчитись у тому, що виявлеш факти мiстять достатш вiдомостi, якi вказують на ознаки злочину [4, с. 146-149].
З шшого боку, дiяльнiсть щодо виявлення злочину включае: 1) факт виявлення ймовiрно кримiнальноï подiï; 2) дiяльнiсть 3i встановлення достатнiх даних, яю вказують на наявнiсть або вщсутшсть ознак злочину; 3) дiяльнiсть, що спрямована на виявлення шших кримшальних проявiв (латентних епiзодiв) [5, с. 68].
Однак, з огляду на те, що сьогодш чинний КПК прийняв за основу европейську модель судочинства, то вищенаведеш тези мають бути в певний спошб роз'яснеш. Сьогодш, шститути порушення кримiнальноï справи та дослiдчоï перевiрки припинили свое юнування, а досудове розслiдування починаеться з моменту подання заяви, повщомлення про вчинене кримшальне правопорушення або тсля самостiйного виявлення прокурором, слщчим з будь-якого джерела обставин, що можуть свщчити про вчинення кримшального правопорушення та внесення вiдповiдних ведомостей до СРДР. Тому, якщо ми говоримо про виявлення злочишв у межах сучасного вiтчизняного кримiнального процесу, то йдеться про процес отримання компетентними правоохоронними органами шформацп та даних, яю вказують на можливють того, що злочин був вчинений. Перевiрка ж та^ iнформацiï та встановлення ïï достовiрностi е безпосередньо завданням вже досудового розслщування.
Аналiзуючи вищенаведеш теоретичш позицiï вказаних науковщв, потрiбно зауважити, що однiею iз важливих теоретичних складових змiсту виявлення злочишв, яка, на жаль, не знайшла вщображення у цих вчених, е процес фшсацп та вщповщного процесуального оформлення iнформацiï, даних, яю вказують на можливiсть того, що злочин був вчинений. По суп, тут можна говорити про певну стадда дiяльностi щодо розкриття злочишв, зокрема i в сферi службовоï дiяльностi, де першим е виявлення факту злочину або викриття ознак його сладв, а до друго1, потрiбно зарахувати процедуру процесуального закршлення такоï отриманоï iнформацiï у вщповщних документах, реестрах iз подальшою ïï реалiзацiею вiдповiдно до вимог кримшально-процесуального законодавства.
Вищенаведенi тези пiдтверджують вiтчизнянi та закордонш вченi [2, с. 282; 6, с. 6], як чггко вказують на те, що виявленими злочинами потрiбно вважати виключно ri злочини, щодо яких були виявлеш не тiльки ознаки такого злочину, а й були таю, як зареестроваш у вiдповiдному процесуальному порядку.
Згiдно з наказом Генерального прокурора Украши "Про Сдиний реестр досудових розслщувань" № 69 вщ 17.08.2012 р., тшьки за умов, що iнформацiя про ознаки злочину або про подда злочину оформлена у вщповщний споаб, а саме: зареестрована та внесена до СРДР iз дотриманням вимог, злочин може вважатися виявленим з юридичного погляду [7].
Дал^ згщно з означеним нормативно-правовим актом та КПК Украши, тсля реестрацп шформацп про можливий злочин вщповщною посадовою особою приймаеться рiшення про ïï оцшку та вирiшення питання про початок досудового розслщування.
Отже, викладене дае змогу зробити перший попереднш висновок щодо сутносп та процесуального змюту "виявлення" як теоретико-правовоï категори кримiнального процесу. Так, виявлення злочишв - це система специфiчних розшукових та процесуальних дiй спецiально уповноважених державних оргашв та посадових ошб iз отримання початковоï iнформацiï щодо ознак злочину (факту вчинення, сладв, предме^в, документiв, iнформацiï та даних тощо) та ïï процесуальноï реестрацп.
Усе вищевикладене повною мiрою вщповщае процесуальному змiсту та теоретичнiй сутносп процесу виявлення злочинiв у сферi службовоï дiяльностi.
Зрозумiлим е той факт, що виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi мае певну кшьюсть специфiчних ознак. Варто зауважити, що виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi вiдрiзняеться доволi великою складнютю, оскiльки воно зумовлене впливом багатьох чинниюв, а саме:
- суб'екти таких злочишв, як правило, освiченi, високоштелектуальш особи, тому, як наслщок, злочини такоï категорiï в^^зняються квалiфiкованими способами пiдготовки та латентними мехашзмами ï^ вчинення [8, с. 81];
- непрозорють та певна закритють iнформацiï про дiяльнiсть посадових ошб органiв влади [3, с. 187-188];
- навмисне створення труднощiв тд час отримання публiчних послуг та вщповщних документа;
- обiзнанiсть суб'eктiв про можливосп, методи та засоби правоохоронних оргашв щодо розкриття злочишв та висока юридична обiзнанiсть [9, с. 78];
- активна протидiя розслщуванню та процесу виявлення спещально уповноважених ошб правоохоронних органiв, як з боку особи, по вщношенню до яко! проводиться така перевiрка, так i з боку ïï оточення (защкавлених осiб);
- незацiкавленiсть керiвництва посадовоï особи, причетноï до скоення злочину, у виявленнi злочинноï дiяльностi свого колеги [10, с. 88];
- корпоративнють професiйноï етики серед службовщв та посадових осiб правоохоронних оргашв, i як наслщок, приховання важливо1' та пошуково значущо1' шформацп [ 3, с. 187-188];
- защкавлешсть двох сторш потерпiлого та пщозрюваного (наприклад, по справах щодо хабарництва) у приховуванш фактiв скоення злочину [11, с. 79];
- вщсутшсть свщюв дiй щодо знищення та приховання слiдiв злочину [12, с. 93];
- наявшсть великого обсягу оперативних та владних повноважень, корумпованих зв'язюв тощо у суб'екта злочину у сферi службово1' дiяльностi [13, с. 98-103];
- високий рiвень безкарностi посадових осiб, що вчиняють злочини у сферi службово1' дiяльностi [ 3, с. 187-188].
- недовiра населення до правоохоронних оргашв, утруднення отримання шформацп про злочин та втягнення громадськосп у його розкриття тощо.
Звюно, цей перелш не е вичерпним, у ньому вщображеш загальш умови, яю можуть корелюватися вiдповiдно до конкретно!' ситуацп по конкретнiй справi.
Як бачимо, бшьшють iз названих факторiв тiею чи iншою мiрою пов'язаш iз процесом протидiï розкриттю та розслщуванню злочишв у сферi службовоï дiяльностi.
На латентнiсть та прихованють, i як наслiдок, важке виявлення злочишв ^eï категорiï вказують i отримаш данi щодо вивчення матерiалiв кримiнальних проваджень за останнi роки. Так, переважна бшьшють проваджень за такою категорieю справ була вщкрита в результат пошуковоï роботи спещальних уповноважених правоохоронних органiв (ДСБЕЗ, УБОЗ) тощо - 43 %; не останне мюце у цьому процес займають повщомлення фiзичних осiб та засобiв масовоï iнформацiï -29 %; у виглядi офiцiйних результата перевiрок рiзноманiтних контролюючих та наглядових оргашв надшшло 17 % шформацп; 11 % випадюв виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi припадае на виявлення таких факта слщчим у процес досудового розслiдування.
За оцшками окремих фахiвцiв [6, с. 8; 14, с. 25-26], бшьше половини таких злочишв залишаються поза увагою правоохоронцiв. I знову ж таки однieю з головних причин такого стану речей е юридично забезпечеш злочинш механiзми приховування злочину та високий рiвень активноï протиди з боку злочинщв, групи злочинщв та 1х корумпованих зв'язкiв.
Вивчаючи думку практиюв з цього питання, ми визначили, що бшьше половини слщчих, оперативних пращвниюв вiдчували вплив з боку рiзноманiтних суб'eктiв протиди вже на стади виявлення злочишв. Отже, можна говорити, що процес протиди е постшним супутником процесу виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi. Однак, з огляду на те, що iншi респонденти не вщчули такого впливу або його не розтзнали на цiй стадп, iснують й iншi ситуацiï, коли процес виявлення вщбуваеться у звичайних умовах. Проте такий аспект виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi нас не цiкавитиме, оскiльки головною метою роботи е визначення правових, тактичних та процесуальних можливостей щодо оптимiзацiï процесу виявлення розглядуваних злочишв в умовах протидп з боку рiзноманiтних ïï суб'екта.
Варто погодитись iз Т. I. Савчуком, який зазначае, що доцшьно розрiзняти два види дiяльностi, спрямованоï на виявлення ознак злочишв: 1) пошукову дiяльнiсть (дiяльнiсть оперативно-розшукових пiдроздiлiв та дiяльнiсть контролюючих органiв, у процесi якоï виявляються ознаки злочинiв); 2) кримшально-процесуальну дiяльнiсть (дiяльнiсть з перевiрки заяв та повщомлень про злочини та безпосередне виявлення ознак злочину слщчим тд час розслщування) [15, с. 94]. Означена теза у повному обсязi вщповщае розумшню виявлення ознак
злочишв у сферi службовоï дiяльностi. Очевидно, що щ види дiяльностi в^^зняються приводами до початку 1х проведення, а також засобами та методами 1х проведення. Уявляеться, що прюритетним видом дiяльностi, спрямованоï на виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi, все ж залишаеться перший (у виглядi пошуковоï дiяльностi спецiально уповноважених шдроздшв правоохоронних органiв).
Процес виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi безпосередньо пов'язаний iз процесом подолання протидп з боку суб'ектiв протидп. Тому, з огляду на це, процес виявлення таких злочишв мае ютотш тактичш особливостi. За змютом цi тактичнi особливостi мають на мет позбавлення суб'екта протидiй тактичноï наступальностi, винайдення низки тактичних "загороджувальних" засобiв щодо недопущення в них навггь думки про можливiсть протидп та попередження можливостей для протидп як таких.
Саме тому процес виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi в умовах протидп мае подати певну оргашзацшно-тактичну модель, вибудовану систему алгоршмчних заходiв щодо: а) устшного отримання iнформацiï про ознаки злочину, ïï перевiрки та вiдповiдноï процесуальноï фiксацiï; б) подолання протидп тд час виявлення вказаних злочишв.
Усе це не може залишитись поза увагою правоохоронних оргашв, а тому змушуе змiнювати пiдходи та розширювати напрямки пошуку шформацп про ознаки злочишв, зокрема, у сферi службовоï дiяльностi. Отже, хотiлося б звернути увагу на низку перспективних напрямюв щодо винайдення пошуково-кримшалютично-, процесуально-значущоï iнформацiï по злочинах у сферi службовоï дiяльностi. До таких, на нашу думку, необхщно зарахувати:
1. Пошук, вивчення, систематизащю iнформацiï, яка мютить ознаки злочинiв у сферi службовоï дiяльностi в мережi Internet. Як вщомо, сьогоднi велика кшьюсть т. зв. "блогерiв" викладають дуже великий обсяг рiзноманiтноï iнформацiï, зокрема i щодо дослiджуваноï категорiï злочишв. Бшьше того, iснують окремi шформацшш портали, що розглядають цю тематику. В умовах сьогодшшшх соцiально-полiтичних змш бiльшiсть такоï iнформацiï заслуговуе на увагу, оскшьки е правдивою. До œï можна зарахувати i встановлення постшного тривалого робочого контакту iз багатьма професiйними журналiстами, якi мають на мет викриття конкретних факпв злочинних дiянь посадовцiв. В умовах протидп виявленню та розкриттю злочишв у сферi службовоï дiяльностi такий контакт е важливим, оскшьки дае змогу привернути увагу суспшьства до конкретноï справи конкретного представника влади, i як наслщок, не дати можливосп "зам'яти" справу та звести ïï нашвець.
2. Наступний напрямок межуе iз попередшм i полягае у постшнш пiдтримцi зв'язку iз означених питань iз вiдповiдними громадськими оргашзащями, якi борються iз корупщею, хабарництвом та зловживанням владою. Таких в Украш станом на 2014 рш бiльше кiлькох тисяч. Вони також мають у своему розпорядженш багато корисноï iнформацiï, що може допомогти виявленню ознак злочишв у сферi службовоï дiяльностi. Не рщюсть е i такi випадки, коли представники цих оргашзацш самостiйно звертаються до правоохоронних оргашв з метою реалiзувати ту чи шшу шформащю щодо "нечесних на руку" чиновниюв, однак неякiсне реагування або злочинне небажання деяких пращвниюв займатись виконанням своïх обов'язкiв, незаохочують цих осiб реалiзувати таку iнформацiю через правоохоронш органи. За умов побудови яюсного процесу взаемодiï iз такими оргашзащями та ï^ представниками постiйне надходження пошуково-значущоï iнформацiï гарантоване. Також цих представниюв оперативний працiвник може доволi продуктивно використовувати на добровiльних засадах для виконання шших важливих для розкриття та розслiдування злочинiв у сферi службовоï дiяльностi.
3. I останнш напрямок, який видаеться також вкрай важливим для виявлення ознак посадових злочишв, - це вщновлення та активна пщтримка iснуючоï системи оперативного обслуговування за лшшним, територiальним, об'ектовим принципами.
Висновки. Виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi - це система специфiчних розшукових та процесуальних дш спецiально уповноважених державних оргашв та посадових ошб iз отримання початковоï iнформацiï про ознаки злочину (факт вчинення, слщв, предмета,
документа, шформацп та даних тощо) та ïï процесуальноï реестрацп. Виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi мае певну специфшу, яка визначаеться кшькома стрижневими елементами, серед основних: умови вчинення (штелектуальнють та освiченiсть суб'екта злочину; корпоративнють професшного осередку; закритють управлiнськоï системи для суспiльства; безкарнють посадових осiб, що вчиняють злочини у сферi службовоï дiяльностi тощо) та тактичш особливостi, якi, своею чергою, визначаються безпосередньо видом злочину, умовами, формами, способами протидп розслщуванню тощо.
Переважна бшьшють злочишв у сферi службовоï дiяльностi виявляються саме в умовах протиди з боку злочинщв та шших защкавлених осб. Протидiя залишаеться супутником усiх еташв виявлення злочинiв цieï категорiï. Потрiбно зауважити, що дуже часто процес виявлення злочишв у сферi службовоï дiяльностi та процес подолання злочинноï протидiï неможливо виокремити в дiяльнiсть, тому iнколи заходи щодо виявлення е одночасно i заходами подолання протиди. Однак це факультативний чинник, який пщтверджуе специфiчнiсть та неоднозначнють процесу виявлення злочишв у службовш сферi в умовах протидiï.
1. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3-х т. - Т 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации / Р. С. Белкин. - М. : Юристъ, 1997. - 480 с. 2. Халиков А. Н. Должностные насильственные преступления, совершаемые в правоохранительной сфере: характеристика, психология, методика расследования / А. Н. Халиков. - М. : Волтерс Клувер, 2011. - 544 с. 3. Халиков А. Н. Теория и практика выявления и расследования должностных преступлений (криминалистический аспект): дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.09 / А. Н. Халиков. - Уфа, 2011. -538 с. 4. Курс криминалистики: в 3 т. - Т. 1: Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика / под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова. - СПб.: Юридический центр-пресс, 2004. - 681 с. 5. Тотиков Т. М. Выявление и расследование незаконных методов ведения следствия (дознания) в досудебных стадиях уголовного процесса: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Т. М. Тотиков. - Саратов, 2008. - 233 с. 6. Оболенцев В. Ф. Актуальна проблеми латентног злочинност1: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 /В. Ф. Оболенцев. -Харю в, 2001. - 15 с. 7. Про Сдиний реестр досудових розсл1дувань: Наказ Генерального прокурора Украгни. - № 69 в1д 17.08.2012 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/file_downloader. html?_m= fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=178960. 8. Слуцька Т. А. Крим1нальна в1дпов1дальтсть за перевищення влади та службових повноважень: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Т. А. Слуцька. - К., 2010. - 232 с. 9. Бондаренко Д. А. Розсл1дування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень (кримтал1стична характеристика та початковий етап розсл1дування): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 /Д. А. Бондаренко. - Запор1жжя, 2008. - 237 с. 10. Бодяков В. Н. Расследование должностных преступлений в уголовно-исполнительной системе: дис. ... канд юрид. наук. - 12.00.09 / В. Н. Бодяков. - Владимир, 2009. - 210 с. 11. Мишков Я. В. Методика розсл1дування хабарництва: дис. ... канд юрид. наук: 12.00.09 /Я. В. Мишков. -Харюв, 2005. - 179 с. 12. Ханько А. В. Методика расследования преступлений, совершаемых с использованием должностным лицом своих служебных полномочий в условиях информационной неопределенности: дис. ... канд наук: 12.00.09/А. В. Ханько. - Хабаровск, 2006. - 230 с. 13. Аркуша Л. I. Риси та ознаки оргамзованог' злочинног д1яльност1 за наявност1 корумпованих зв 'язюв / Л. I. Аркуша //Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи гх виршення. - К.: Науково-досл1дний институт "Проблеми людини", 1998. - Т. 10. - С. 98-103. 14. Хашев В. Г. Крим1нальна в1дпов1дальтсть за зловживання владою або службовим становищем: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В. Г. Хашев. -Днтропетровськ, 2007. - 259 с. 15. Савчук Т. I. Про виявлення економ1чних злочишв / Т. I. Савчук // В1сник Харювського нащонального университету внутрштх справ. - 2010. - № 1 (48). - С. 93-99.
