CC BY
34
УДК 316.6
М0Б1НГ: СУТИЮТЬ ТА iHCTИTУЦiЙHi ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ПРАЩВНИК1В
® 2018 ЩЕТ1Н1НА Л. В., РУДАКОВА С. Г., ДРОВИНСЬКА К. О.
УДК 316.6
Щетiнiна Л. В., Рудакова С. Г., Дробинська К. О. Мобшг: cyTHicTb та iнституцiйнi засади захисту пращвнимв»
Метою cmammi е розробка пропозицй щодо запровадження на законодавчому pieHi тдпотдальностi за здйснення мобнгу. Дослджено по-няття «мобшг», причини його виникнення, ндикатори прояву та натдки для д'тпьностi як на рiвнi тдприемства, так i з огляду на окрему особу. Розглянуто приклади кран £вропи щодо урегулювання моб'тгу на законодавчому рюш, зокрема в'дпов'дальшсть за здшснення психологiчного тиску. Базуючись на аналiзi нормативно-правових документв заруб'жних кран та укралнсьж правовоi бази, зроблено висновок про важливсть вивчення проблеми психологiчного насильства i боротьби з нею, у тому чит й на державному рiвнi. Було визначено, що нараз в УкраЫ тдсутне законодавчо закр'тлене визначення поняття «мобнг», а отже, немаемеханiзмiв регулювання цього явища. Ключов'1 слова:мобнг, психологiчний тиск, психологiчне насильство, мобер, конфл'шт, запоб'гання моб'тгу. Б'бл.: 10.
ЩетЫна Людмила Валерпвна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри управлння персоналом та економки прац1 Ки/вський нацо-нальний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: sludval@ukr.net
Рудакова Свтлана rp^opieHa - кандидат технчних наук, доцент, доцент кафедри управлння персоналом та економки прац1 Ки/вський нацо-нальний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Дробинська Катерина Олегiвна - студент, факультет управлння персоналом, соцшлогп та психолог/ Ки/вський нацональний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: ekaterynadrobinskaya@gmail.com
УДК 316.6
Щетинина Л. В., Рудакова С. Г., Дробинская К. О. Моббинг: суть и институциональные основы защиты работников
Целью статьи является разработка пропозиций относительно им-плементации на законодательном уровне ответственности за моббинг. Исследованы понятие «моббинг», причины его возникновения, индикаторы проявления и последствия для деятельности как на уровне предприятия, так и с точки зрения отдельного человека. Рассмотрены примеры стран Европы по урегулированию моббинга на законодательном уровне, в частности ответственность за психологическое давление. Основываясь на анализе нормативно-правовых документов зарубежных стран и украинской правовой базы, сделан вывод о важности изучения проблемы психологического насилия и борьбы с ним, в том числе и на государственном уровне. Было определено, что сейчас в Украине отсутствует законодательно закрепленное определение понятия «моббинг» и, соответственно, механизмы регулирования данного явления.
Ключевые слова: моббинг, психологическое давление, психологическое насилие, моббер, конфликт, предотвращение моббинга. Библ.: 10.
Щетинина Людмила Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: sludval@ukr.net
Рудакова Светлана Григорьевна - кандидат технических наук, доцент, доцент кафедры управления персоналом и экономики труда, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Дробинская Катерина Олеговна - студент, факультет управления персоналом, социологии и психологии, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
E-mail: ekaterynadrobinskaya@gmail.com
UDC 316.6
Shchetinina L. V., Rudakova S. G., Drobynska K. O. Mobbing: the Essence and the Institutional Framework for Protection of Workers
The aim of the article is to develop propositions regarding the implementation of responsibility for mobbing at the legislative level. The concept of "mobbing", reasons for its occurrence, indicators of manifestation and consequences for the activity both at the level of the enterprise and from the point of view of an individual are explored. Examples of European countries on the regulation of mobbing at the legislative level, in particular the responsibility for psychological pressure, are considered. Based on the analysis of legal and regulatory documents of foreign countries and the Ukrainian legal framework, it is concluded that it is important to study the problem of psychological abuse and combat it, including at the state level. It is determined that now Ukraine has no legislatively fixed definition of the concept of «mobbing» and, accordingly, the mechanisms for regulating this phenomenon.
Keywords: mobbing, psychological pressure, psychological abuse, mobber, conflict, prevention of mobbing. Bibl.: 10.
Shchetinina Ludmila V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: sludval@ukr.net
Rudakova Svetlana G. - Candidate of Sciences (Engineering), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Personnel Management and Labour Economics, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: svetlana.rudakova.home@gmail.com
Drobynska Kateryna O. - Student, Faculty of Human Resources Management, Sociology and Psychology, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: ekaterynadrobinskaya@gmail.com
Вступ. Явище психологiчного тиску е одшею з голо-вних причин дестабшзацп робочого колективу, неспри-ятливого сощально-психолопчного клiмату i, як наслiдок, зниження виробничих показниив i бiзнес-здобуткiв у цко-му. До незалежностi Укра!ни вивченню поняття «мобiнг» не придкялося належно! уваги, i лише нещодавно мобiнг як деструктивний елемент у дiяльностi колективу з'явився в лексикон сучасних пiдприемцiв. Але й доа не iснуе за-конодавчо закршленого визначення цього поняття та ме-ханiзмiв його регулювання. Водночас, як показуе досв^ за-рубiжних кра!н, явище психологiчного тиску широко досль джене за кордоном i врегульоване нормативно-правовими актами. Отже, доцкьно запровадити шституцшний шстру-ментарiй захисту пращвниив вiд мобiнгу.
Поняття «мобiнг» набувае все бiльш великого поши-рення в сучасному сустльств^ де кнуе велика конкурен-цiя, небезпечнi полiтичнi iгри та корупцiйнi схеми. Вперше це поняття запропонував шведський учений Хайнц Лей-манн i описав його як психолопчний терор, що включае систематично повторюване вороже й неетичне поводжен-ня одного або ккькох людей, спрямоване проти шшо! лю-дини [8].
Наразi ж термш «мобiнг» не е новим, i сучаснi нау-ковцi, психологи визначають мобiнг як вид психолопчного насильства, що вiдбуваеться у виглядi психологiчного тиску на особу з метою ц подальшого звiльнення. За результатами проведеного опитування 77 % украшщв стикалися з цим негативним явищем.
Ана^з останнiх дослiджень i публiкацiй. Вивчен-ням проблеми мобiнгу займалися таи сучасш науковцi, як А. Колот [5], О. Качмар [4], О. Сердюк [8], Л. Гаращенко [3], О. Трюхан [10], Н. Мицкевич [6], В. Толстоног [9] та ш. У !х працях увага придкялася переважно причинам мобiнгу та досв^у зарубiжних кра!н щодо особливостей застосування норм у боротьбi з психолопчним тиском. Але не було за-пропоновано конкретних дiй та поправок саме до укра!н-ського законодавства з метою запобкання та безпосеред-ньо! боротьби з мобшгом.
Постановка проблеми. Метою ще! стати е визначення поняття «мобшг» та пропозицiй щодо законодавчо-го визначення в^пов^альноси за його здшснення.
Результати дослiдження. Причиною мобiнгу в тру-дових колективах може бути банальне бажання помсти за давш образи, заздрiсть чи злоба, потреба у самостверджен-ш та навiть звичайна нудьга. Також мобшг може заохочу-ватися з боку кершництва - наприклад, бажання «замши» сшвробггникш через неможливiсть !х звiльнення законним шляхом. За даними опитування серед людей у бкьшоси випадкш iнiцiаторами мобiнгу виступали саме колеги (в^-повiли 53 % опитаних), в шших ж 47 % випадкш мобером був кершник.
Мобшг може бути спрямований на тдлеглих задля залякування з метою тдвищення свого авторитету як ке-рiвника серед колег. Такi люди дотримуються правила одного з давньоримських iмператорiв: «Нехай ненавидять, аби боялися».
Причиною мобшгу може стати незначний конфлжт на роботi. В цiй ситуацп бажання помститися е чимось на зразок вiчного двигуна: поки моббер не доб'еться свого, вш не заспоко!ться.
Нарештi, досить поширеною причиною появи в ро-бочому колективi мобiнгу е нудьга. Людина опиняеться тд психологiчним пресом просто через чиесь бажання роз-важитися чи ствердитися перед колективом ствробпни-к1в [7].
Те, що причин у мобiнгу iснуе велика кiлькiсть, озна-чае, що стати жертвою мобшгу може кожен сшвробпник, починаючи в^ звичайного працшника i закiнчуючи керш-ником. Зазвичай жертвами мобiнгу часто стають та, хто за-ймае високооплачувану або вiдносно високу посаду, тобто мюце, яке мрiе зайняти кожен працшник пiдприемства. I кожен, хто мае бажання 'й зайняти, з заздросп пiдключа-еться до тако! небезпечно'1 гри, як мобшг.
Також у групу ризику психолопчного цькування по-трапляють так зваш «бiлi ворони» - люди, якiвiдрiзняють-ся вiд бiльшостi, тi, хто хоч у чомусь виявився «не схожим на шших». Також часто це бувають люди, яи безтдставно претендують на те, що вони «крут^ за вйх», або неви-правдано вiдчувають себе «порожнiм мкцем».
Потенцiйно небезпечною е ситуацiя приходу в сфор-мований колектив нового керiвника. Особливо якщо цей керiвник починае вносити новизну i мшяти порядки, пору-шуючи усталенi правила та негласш норми. Мобiнг керш-ника з боку пiдлеглих - явище досить поширене [7].
Тодi постае ц1лком логiчне запитання - iак же менеджеру з персоналу чи директору можна розтзнати появу мобшгу в колектив^ яи iндикатори свiдчать про його ви-никнення?
Найчастiше у колективi мобшг проявляеться у бой-коп та демонстративному игорування жертви - таким чином колектив показуе, що цей пращвник небажаний в командi i робить його сощально iзольованим в^ колективу. Цей факт тдтверджуе i статистика - 46 % опитаних стверджували, що через iзоляцiю та навмисне небажання сп1лкуватися найчастше проявлявся щодо них психоло-пчний тиск. Також мобiнг може виражатися i в постiйнiй i часто необгрунтованш критицi поширеннi про ствробгг-ника завiдомо неправдиво! iнформацi! (чуток i плiток), що пiдривае професшну компетентнiсть i репутацiю, про що св^чать вiдповiдi 32 % опитаних. Наступними iндикатора-ми, якими може керуватися управлiнець, можуть бути на-смiшки, висмiювання, зверхнiсть у стлкуванш, агресивнi випади в сторону окремого працшника, постiйнi причiпки та провокацГ! [8]. Як стверджують прац1вники, яи були опитанi, то такi фактори трапляються досить часто, i 7 % людей в^повки ствердно на це питання. Нер^ко можна спостертати прямi образи, залякування й навггь шантаж. Поширеною (12 % респонденпв) е практика, коли жертвi мобшгу доручають роботи, яи принижують почуття влас-но! гiдностi, зокрема, примушення до виконання завдань, що не передбачеш посадовими обов'язками, чи тдпоряд-кування працшникам, якi мають нижчий ршень фахово! квалiфiкацi! [8].
Найбкьш агресивним i серйозним з точки зору на-слiдкiв iндикатор, що св^чить про iснування пресингу, - це факт заподiяння матерiально! (крадiжка, псування особис-тих речей) або фiзично! шкоди. На щастя, в^пов^ей, якi б пiдтверджувати iснування цього факту, небагато - усього 3 %, але все ж вш мае мiсце бути [4].
Якщо ж мобшг йде зверху (такий вид знущань дiстав назву булшг), тобто безпосереднiм iнiцiатором е KepiBH^ цтво, то такий Mo6iHr характеризуеться надмiрним контролем за об'ектом психолопчного тиску, обмеженням його свободи ршень, придушенням iнiцiативностi та заниження досягнень i заслуг працiвника.
Дй моберiв - тих, хто й е власне опозищею до жерт-ви, - нерiдко мають небезпечш наслiдки. Результати мо-бiнгу, в першу чергу, позначаються на здоров"! i психiчному станi людини. Залежно вiд жорсткостi, перiодичностi та тривалост такого впливу i вiд того, насккьки людина пси-хологiчно до нього стшка, люди можуть страждати в^ ць лого ряду розладiв психологiчного та фiзичного характеру: в^ проблем зi сном до нервових зривiв, вiд дратiвливостi до депресп, вiд труднощiв з концентрацiею уваги до пашч-них станш або навггь iнфарктiв. Керуючись вiдповiдями украшцш, якi брали участь в опитуванш, можна зробити висновок, що серед найбкьш поширених наслiдкiв мобiнгу у людей видкяють депресiю (55 % респонденпв), зниження самооцiнки (29 %) та появу шидливих звичок (5 %).
Отже, стрес, депреая, зниження самооцшки, розви-ток фобiй, безсоння, а школи навiть i самогубство - все це спричиняеться дiяльнiстю «небайдужих» моберiв та бездь яльшстю керiвництва, яке навiть не в змозi уявити насл^-ки, зокрема, й для компанй такого невинного явища. А такi наслiдки бувають не тiльки у жертв мобшгу, а й у всього колективу, осильки колеги страждають вiд несприятливо-го соцiально-психологiчного клiмату в робочому середови-щi. На рiвнi тдприемства мобiнг призводить до затрим-ки в робоп, велико! та часто! змши персоналу, зниження ефективностi та продуктивной дiяльностi компанй, по-вно! вiдсутностi iнiцiативи на пiдприемствi, а також до погано! репутаци оргашзацй в цкому. Погана репутацiя, своею чергою, не дозволяе компанй залучати талановитих i компетентних працiвникiв, внасл^ок чого це призводить до зниження прибуткш.
Сьогоднi в бiльшостi зарубiжних кра!н знають, що таке мобшг, i вже запроваджено iнструменти законодавчого регулювання протидп цьому явищу. У трудовому правi за-рубiжних кра!н ця проблема вирiшуеться в контекст забез-печення права на справедливi та безпечнi умови працi, недо-пущення приниження честi та идносп кожного працiвника.
Мiжнародне законодавство унеможливлюе дискри-мiнацiю працшникш. Так, Директива бвропейського Союзу вiд 27.10.2000 № 2000/78/6С прямо встановлюе рiвнiсть поводження у сферi працi та зайнятосп, визначаючи по-ведiнку з метою створення ворожо!, принижуючо! пдшсть людини або образливо! обстановки як пересл^ування працшника, що приршнюеться до дискримшаци трудових прав. Хартiя бвропейського Союзу про основш права за-крiплюе недоторканнiсть людсько! гiдностi та гарантуе лю-динi право на власну фiзичну та психiчну цшсшсть (ст. 1). А бвропейська сощальна хартiя (ст. 26) визначае обов'язок держави сприяти припиненню агресивних i принижуючих дш проти працiвникiв на робочих мкцях та вживати необ-х^них заходiв щодо !х захисту в1д дискримiнацiйних дiй з боку роботодавця [3].
Також питання щодо запобйання мобшгу е частиною Директиви бвропейського Союзу 89/391 / EEC про заходи,
яи введет в щлях покращення безпеки i здоров'я працшникш оргашзацй. У Директивi засуджуеться «моральне пе-реслiдування» та «психолопчне насильство» i розглядаеть-ся обов'язок роботодавцш вести перiодичну оцiнку ризиив в компанй, в тому чи^ психологiчних ризикiв для здоров'я та безпеки персоналу, а також вжиття заходiв щодо усунен-ня таких ризикш [6].
Розглядаючи окремi краши-члени 6С, можна зробити висновок, що в бкьшосп держав кнують механiзми та навiть iнститути щодо запобйання та боротьби iз психолопчним тиском на робочих мкцях.
Наприклад, французький уряд видав у 2002 р. спещ-альний Закон про захист працшникш вiд морального пере-слiдування на роботi. I до трудового законодавства Францп було внесено доповнення щодо способш захисту права на идшсть прац1вника тд час трудово! дiяльностi. Згiдно зi ст. L.1152-1 Трудового кодексу Францп «жоден працiвник не повинен страждати через численш випадки психоло-ичного тиску проти нього, якi спрямоваш на погiршення умов працi та можуть порушувати його права i пдшсть, негативно впливати на його фiзичне та психiчне здоров'я або перешкоджати його професiйному майбутньому». Трудовий Кодекс Францп також передбачае санкцй щодо моберiв - позбавлення волi (до одного року) i/або грошо-вий штраф в розмiрi 3750 евро. Кодекс уповноважуе роботодавця дисциплшарно судити працiвника, який здшснюе мобiнг, i мiстить положення про захист жертви мобшгу. Так, працшник, який став жертвою, може шщювати спе-цiальну процедуру посередництва для виршення ситуацй, що склалася. Так само забороняеться проводити будь-яи санкцй чи розривати трудовi вiдносини з пращвником, який став жертвою мобшгу або в^мовився його терпiти. Трудовий кодекс Францп мютить також i норми iз запо-бiгання психолопчному тиску, а саме ст. L.1152-2, зидно з якою роботодавець повинен вжити вск необхiдних заход1в для запобйання поведiнки знущань; ст. L.4121-1, яка за-крiплюе обов'язок роботодавця вжити необх^них заход1в iз забезпечення безпеки та захисту фiзичного та психiч-ного здоров'я працiвникiв: превентивш заходи з приводу соцiально-психологiчного иимату в колективi, iнформа-цiйнi та навчальш заходи з проблемних питань. Роботодавець повинен забезпечити адаптащю цих заходiв з метою врахування мiнливих обставин i спрямувати !х на полiп-шення iснуючих ситуацш [3].
У ст. 94 §2 Кодексу пращ Польщi поняття «мобшг» визначене як <^яльшсть або поведшка щодо прац1вника або скерована проти працшника, що полягае в наполегли-вому та довготривалому переслiдуваннi або залякуванш працiвника з метою формування в нього занижено! оцш-ки професшно! придатностi, приниження або осмшвання працiвника, його iзолювання або вилучення iз колективу працiвникiв». У трудовому законодавствi закрiплено обов'язок роботодавця (керiвника) протидiяти мобiнгу як негативному явищу в колективах [10].
Заборона мобшгу на законодавчому ршш була за-проваджена й у скандинавських крашах, зокрема у Данй (1975 р.), Швецй та Норвегй - з 1977 року. Так, 21 вересня 1993 р. у Швецй був прийнятий окремий нормативний акт, спрямований на боротьбу з мобшгом на робочому мющ
(чинний з 1994 року). У першому параграфi вказаного нормативного акта визначено правову дефшщю мобiнгу, яка включае рiзнi форми негативно! поведшки до працiвника з боку роботодавця або його представниюв. Серед таких форм видкено залякування, психологiчне насильство, со-цiальне вiдчуження, домагання, у тому чи^ й сексуальнi домагання.
Указ доручае роботодавцям якомога бкьше працю-вати над тим, аби запоб1гти мобiнгу в компанп та позицю-нувати це явище як неприйнятне. ^м того, роботодавець повинен своечасно усувати незадовкьш умови працi та проблеми оргашзацй працi. Нарештi, роботодавець при перших ознаках мобшгу зобов'язаний розпочати спещаль-не розслiдування, щоб визначити, що е причиною конфлж-ту в колективi, та створити особливi умови для пiдтримки працшника, який став жертвою [10].
У Норвегп, на вiдмiну вiд Швецп, не було прийнято спецiального нормативного акта щодо заборони мобшгу. Чинне законодавство було удосконалено шляхом внесення змш до нього, а саме до Закону про захист робочого се-редовища, який був прийнятий ще у 1977 р. Так, 24 червня 1994 р. було включено окрему статтю (п. 41). Стаття цьо-го нормативного акта наголошуе на тому, що пращвники не повинш тдлягати впливу несприятливих фiзичних або психiчних факторiв i не повиннi зазнавати переслiдувань або тдпадати пiд iнший негативний вплив. Вказуеться та-кож на те, що робота мае бути оргашзована таким чином, щоб не принижувати пдшсть пращвника [3].
Аналiзуючи iншi кра'ни в бвропейському Союзi, можна зазначити, що, наприклад, в Шмеччиш в^сутнш окремий нормативний акт, присвячений заборош мобiнгу або психологiчного пересмдування працiвникiв, вiдсутне також законодавче визначення мобшгу [9]. Однак гсну-ють окремi нормативнi акти, якi так чи шакше стосують-ся регулювання цього питання. Зокрема, нiмецький уряд 12 грудня 1995 р. ухвалив ршення щодо створення Асо-щацц по боротьбi з психосоцiальним стресом i мобiнгом. Згiдно з позищею ще! органiзацГ¿ мобiнг означае знущан-ня, конфлiкт на робочому мкщ, який здiйснюеться у пря-мш або в опосередкованiй формi протягом тривалого пе-рiоду, тобто систематично. ^м того, багато пiдприемств Шмеччини на локальному рiвнi встановлюють правила й норми щодо запобтання мобшгу та боротьби зi стресами на робот [6].
У Бельгй в 2002 р. теж був прийнятий закон «Про захист в^ насильства, мобшгу та сексуального домагання на роботЬ. Закон передбачае специфiчнi правила щодо усунення насильства, сексуального домагання та загалом мобшгу на робочому мкць Закон регулюе обов'язки роботодавця забезпечувати швидке, об'ективне розсл^ування та тдтримку жертви мобшгу, необх^не навчання та ш-формащю i навiть застосовувати превентивнi заходи для усунення стресу та полшшення ^мату серед персоналу. Тягар доказу лягае на особу, яка звинувачуеться в мобшгу i якш необх^но довести, що вiдповiднi дй з 'Й боку не е мобiнгом. У вск працiвникiв е обов'язок брати активну участь в профкактищ психолопчного тиску й утримува-тися вiд будь-яких д1й, яю можуть бути розцiненi як мобшг [6].
Порiвняно з шшими кра'нами, в 1талп вiдмiнною особливютю пiдходу до захисту працiвника в^ мобiнгу е те, що у таких справах пращвник повинен довести факти, що св^чать про домагання, шкоду здоров'ю i причинний зв'язок мiж ними, на вiдмiну в^ iнших кра'1н, де мобер мае виправдовувати себе та сво'1 дй.
У правовiй системi 1талй захист вiд мобiнгу врегу-льовано конституцшним i цивiльним законодавством. Так, ст. 32 Конституцй 1талй встановлюе право на захист здоров'я як одне з основних прав людини. Ст. 35 Консти-туцй 1талп захищае працю у вйх 'й формах i проявах. Здiй-снення приватно'! господарсько'1 дiяльностi не повинно су-перечити суспiльним потребам i шкодити безпецi, свободi та людськiй пдность В 1талй термiном «мобiнг» познача-ються явища психологiчного тиску, погане ставлення, вер-бальна агресiя. Вживаються також термши «психологiч-ний тиск» i «психологiчний тероризм». У цш краlнi захист працiвника вiд мобшгу будуеться на широкому судовому тлумаченш необх^носп захисту особистостi прац1вника (ст. 2087 Цивкьного кодексу 1талй) i метою боротьби з пре-сингом е забезпечення захисту пдносп найманого працшника. Також в 1талй була утворена асощащя для боротьби з мобшгом у 1996 р. К головною метою е:
а) сприяння, тдтримка та координащя наукових до-слiджень, консультацiйних дослiджень, публжацш i семiнарiв по темi мобшгу;
б) тдвищення обiзнаностi, тобто шформацшш по-слуги;
в) профiлактика, догляд i фiзична i психологiчна ре-абштащя особам, постраждалим вiд мобiнгу, як у сощальному, так i професшному середовищi, у тому числi проходження стацюнарного лiкуван-ня [3].
Якщо розглядати досв^ у вирiшеннi питань, яи сто-суються мобiнгу серед краш-члешв СНД, то у бкьшосп пострадянських кра'1н вiн вiдсутнiй, осильки це питання недостатньо вивчене, а отже, немае законодавчо закрь плених мехашзмш регулювання. Принципове значення мае питання про ршшсть прац1вник1в [6]. Зокрема, у ст. 2 Трудового кодексу Росшсько'! Федерацй до перелшу осно-вних принцип1в правового регулювання трудових в^носин вiднесено принцип захисту працшниками власно'1 гiдностi пiд час роботи. Проте уряд не розтлумачив змкту цього принципу, обмежившись виключно його нормативним за-крiпленням, i легально не закрiпив заборони на мобшг.
Отже, можна дшти висновку, що у сучасному законо-давствi пострадянських держав категорiя «мобiнг» в^сут-ня, хоча феномен мобiнгу опосередковано розглядаеться в до^дженнях, присвячених аналiзу проблем дискримi-нацй прац1вник1в роботодавцем, психолопчного пресингу в трудовому колективь
Так, i в Украlнi, зокрема на законодавчому ршш, не закршлено чiтких механiзмiв регулювання цього явища, але, наприклад, у ст. 3 Конституцп Укра'ни наголошуеть-ся, що людина, й життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недо-торканшсть i безпека визнаються найвищою сощальною цiннiстю. Також згiдно зi ст. 68 Конституцй Укра'ни «ко-жен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституцй та закошв Укра'ни, не посягати на права i свободи, честь
i пдшсть шших людей. Праву на свободу думки i слова, на вкьне вираження сво'!х поглядiв i переконань в^повь дае обов'язок не поширювати про особу недостовiрну ш-формацiю та таку, що ганьбить ïï гiднiсть, честь чи дкову репутацiю» [1]. А ст. 2 Кодексу закошв про працю Украши закрiплюе право на здоровi та безпечш умови працi як одне з основних трудових прав пращвниив. Право на захист ид-носи, честi та дiловоï репутацй здшснюеться вiдповiдно до вимог Гл. 3 та статей 275-280 Цивкьного Кодексу Украши. Сид зазначити, що основним способом захисту при цьому законодавець визначае судовий. Змют цивкьно-правового захисту чесп, гiдностi та дiловоï репутаци становлять правов^носини, за яких морально потертла сторона на-дiляеться правом вимагати через суд спростування в^о-мостей, якi порочать ÏÏ честь, пдшсть та дкову репутацiю, а друга сторона, яка таи в^омоси поширила, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що в^омосп в^повь дають дшсность
Нещодавно до боротьби з мобшгом долучилися на-родш депутати, i, як наслiдок, було зареестровано законопроект № 7005, в якому було визначено правки та змши до чинного трудового i кримшального законодавства з метою протидп такому явищу, як мобшг. Зокрема, у Кодека закошв про працю автори пропонують прописати, що власник тдприемства та установи «зобов'язуеться протидiяти мобшгу як негативному явищу в службово-трудових в^носи-нах», а об'екту цькування хочуть дозволити не в^працьову-вати два тижш тсля подання заяви про звкьнення на ршш з вагггними, тими, хто виходить на пенсш, пере'1жджае чи доглядатиме за дитиною. ^м того, роботодавця пропонують зобов'язати виплатити вих^ну допомогу в розмiрi не менше середньомiсячного заробпку працiвниковi, який звiльняеться через мобшг. «У разi ушкодження здоровья працшника, причиною якого став мобшг, заподiяну шкоду мае бути в^шкодовано у розмiрi понесених витрат на лшу-вання та грошово'1 компенсаци морально'1 шкоди, яка в^-повiдае розмiру заробiтноï платнi працшника за час пере-бування на лiкарняному» - йдеться у законопроекта. Щодо кримшально'1 в^пов^альноси, то систематичне порушен-ня прав працшника шляхом застосування психолопчного насилля та шших елементш мобшгу буде каратися штрафом в^ 34 тис. грн до 51 тис. грн або позбавленням права обшмати певш посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокш, або виправними роботами на строк до двох рокш. ^м того, шщатори вважають дощльним зазначити у закош «Про зайняткть населення», що держава гарантуе захист в^ дискримiнацiï у сферi зайнятостi, необгрунтовано'1 вiдмови у найманш на роботу, мобiнгу та незаконного звкьнення [2].
Таким чином, як показуе аналiз чинного трудового законодавства зарубiжних краш та к поршняння з Укра'1-ною, е тдстави стверджувати, що запровадження мехашз-мiв урегулювання цього питання - це необх^ш дй задля забезпечення повною мiрою прав та iнтересiв пращвниив, вдосконалення украшського законодавства та уточнення термшв, якi вже iснують у нормативно-правових актах на-шо'1 держави. Тому вважаемо за доцкьне:
Закршити та визначити у вiтчизняному трудовому законодавствi поняття «мобiнг» i навести його тлумачення як «форму психолопчного насильства, яка полягае в трива-
лому та систематичному цькуванш працшника в колектив^ сексуальному домаганш, психолоичному тиску»;
Передбачити обов'язок роботодавця протидiяти мобiнгу, вживати профiлактичних заходiв з метою уне-можливлення появи цього явища в трудовому колективi -укладання трудового договору з прописаними пунктами щодо протидп та запобпанню мобшгу, запровадження корпоративно'1 культури, етики, тдтримання постiйного зворотного зв'язку, запровадження психолопчних тренiн-гiв i ведення перюдично'1 оцiнки психологiчних ризик1в для пращвниив;
Визначити в^пов^альшсть роботодавця за допу-щення мобiнгу в колективi (осильки роботодавець повинен втручатися в конфлжти серед персоналу i мае забез-печувати усiм рiвнi справедливi умови працi) - вiдшкоду-вання морально'1 шкоди працiвниковi, який став жертвою психолопчного насильства, i надати працiвниковi право звкьнятися в будь-який момент без обов'язку в^працю-вання;
Впровадити в^пов^альшсть мобера, якщо його вину буде доведено, у виглядi дисциплшарного стягнення на пiдприемствi, матерiальноï компенсацп постраждалому або звiльнення з займано'1 ним посади задля недопущення повторювання тако'1 ж ситуацй в майбутньому;
Надати право моберу довести свою невинуватють -в трудовому договорi мае бути передбачено випадок зво-ротних доказiв - особа, яку звинувачують в протиправних дiях, може довести, що щ дй не були психолоичним тиском. Це дасть змогу об'ективно ощнити ситуацiю та визначити, чи дшсно це е мобшгом;
Внести до законодавства Украши визначення щодо тягаря доказiв, тобто в законодавств^ яке стосуеться мобшгу, мае бути прописано, що саме вважаеться «психолоичним насильством», як його довести та яи е його шди-катори.
Висновок. Мобшг е дуже складним i небезпечним явищем у трудових колективах. Зазвичай саме цей вид психолопчного впливу е найбкьш небезпечним, осккьки спричиняе собою ряд насл^кш, яи негативно впливають на людину, до яко'1 використовуеться це явище, та на весь колектив, в якому можна його спостерйати. Аби недопус-тити розвиток i подальше поширення мобшгу, важливим е запровадження шструменив його регулювання на зако-нодавчому ршш. Наразi ж в УкраМ ткьки розпочинаеться процес запровадження механiзмiв протидп психолопчному тиску на робочому мкщ, i його подальший розвиток саме в нормативно-правових рамках об'ективно сприятиме захисту як найманих працшникш, так i роботодавцш, тдтри-манню здорового сощально-психолоичного иимату в ко-лективах та ефективнш дiяльностi пiдприемств в ц1лому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kонституцiя УкраТни : Закон УкраТни вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство Украши» / Верховна Рада Украши. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
2. Проект Закону про внесення змш до деяких закоыв УкраТни (щодо подолання мобшгу : текст законопроекту вщ
25.07.2017 № 7005. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=62371
3. Гаращенко Л. П. Правове регулювання заборони мобшгу в законодавствi зарубiжних кра'ш. Юридичний вкник. 2016. № 3 (40). С. 95-98.
4. Качмар О. В. Мобшг як рiзновид психолопчного насильства в трудовому колективк Актуальн'1 проблеми фшософп тасоцюлогИ 2016. Вип. 14. С. 58-61.
5. Колот А. М. Соцiально-трудовi вщносини: теорiя i практика регулювання : монографiя. Кшв : КНЕУ, 2004. 230 с.
6. Мицкевич Н. Моббинг на рабочем месте. URL: http:// www.mobbingu.net/articles/detail/160/?sphrase_id=550626
7. Мобшг: поняття, види, причини, нашдки, профтакти-ка, як боротися URL: http://mykniga.com.ua/biograph/mobing-ponyattya-vidi-prichini-naslidki-profilaktika-yak-borotisya.html
8. Сердюк О. I. Мобшг як деструктивне явище в креативному колективь що гальмус шновацшний розвиток пщ-присмства. URL: http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/ nppdaa/6.2/269.pdf
9. Толстоног В. Правовые способы защиты от моб-бинга на рабочем месте в Германии. URL: https://ru.exrus.eu/ Pravovyye-sposoby-zashchity-ot-mobbinga-na-rabochem-meste-v-Germanii-id51da9e3b6ccc193c09003eb3
10. Трюхан О. А. Захист пра^внигав вiд мобiнгу на робочому мкцк теоретико-правовий аспект. Актуальн проблеми ei-тчизняно)'юриспруденцп. 2017. № 4. С. 42-46.
REFERENCES
Harashchenko, L. P. "Pravove rehuliuvannia zaborony mobinhu v zakonodavstvi zarubizhnykh krain" [Legal regulation of the prohibition of mobing in the legislation of foreign countries]. Yurydychnyi visnyk, no. 3 (40) (2016): 95-98.
Kachmar, O. V. "Mobinh yak riznovyd psykholohichnoho na-sylstva v trudovomu kolektyvi" [Mobing as a kind of psychological
violence in the workforce]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii, no. 14 (2016): 58-61.
Kolot, A. M. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia i praktyka rehuliuvannia [Social-labor relations: the theory and practice of regulation]. Kyiv: KNEU, 2004.
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=62371
"Mobinh: poniattia, vydy, prychyny, naslidky, profilaktyka, yak borotysia" [Mobing: the concept, types, causes, consequences, prevention, how to fight]. http://mykniga.com.ua/biograph/mob-ing-ponyattya-vidi-prichini-naslidki-profilaktika-yak-borotisya. html
Mitskevich, N. "Mobbing na rabochem meste" [Mobbing in the workplace]. http://www.mobbingu.net/articles/ detail/160/?sphrase_id=550626
Serdiuk, O. I. "Mobinh yak destruktyvne yavyshche v kreatyvnomu kolektyvi, shcho halmuie innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstva" [Mobing is a destructive phenomenon in the creative community, which hinders the innovative development of the enterprise]. http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/ nppdaa/6.2/269.pdf
Tolstonog, V. "Pravovyye sposoby zashchity ot mobbinga na rabochem meste v Germanii" [Legal ways to protect against mobbing in the workplace in Germany]. https://ru.exrus.eu/Pra-vovyye-sposoby-zashchity-ot-mobbinga-na-rabochem-meste-v-Germanii-id51da9e3b6ccc193c09003eb3
Triukhan, O. A. "Zakhyst pratsivnykiv vid mobinhu na robo-chomu mistsi: teoretyko-pravovyi aspekt" [Protecting workers from mobing in the workplace: a theoretical and legal aspect]. Aktualni problemy vitchyznianoi iurysprudentsii, no. 4 (2017): 42-46.
