CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 80-86.
УДК 349.2
ПРАВО ПРАЦ1ВНИКА НА ТРУДОВУ ЧЕСТЬ I ПДШСТЬ ЯК ОСОБИСТЕ НЕМАЙНОВЕ ТРУДОВЕ ПРАВО
Лагутша I. В.
Нащональний утверситет «Одеська юридична академ1я», м. Одеса, Украгна
У статп аналiзуються юридична природа i зтст права пращвника на трудову честь та пдтсть, його мюце в системi трудових прав. Формулюються пропозицп, спрямоват на бшьш ефективне забез-печення цього особистого немайнового трудового права.
Ключовi слова: честь, пдтсть, особиста немайновi трудовi права, моральне переслiдування на робочому мiсцi.
Забезпечення сприятливо! психолопчно1 обстановки на робот - це напрямок правового регулювання пращ, який у тепершнш час тшьки формуеться { знаходить вщображення у нормативно-правових актах, актах сощального д1алогу та локальних нормативно-правових актах.
Людиш притаманш таю якосп особистост як честь { пдшсть [1, с. 5]. У право-вш наущ вони визначеш як морально-правов1 категорп з притаманними 1м специфь чними властивостями. Обов'язком кожного е повага чесп, пдност та шших особис-тих немайнових прав.
Основш теоретичш засади проблеми забезпечення прав були сформульоваш видатними науковцями дореволюцшного, радянського та сучасного перюд1в: Алек-сеевим С. С., Бобровою Д. В., Дзерою О. В., Довгертом А. С., Кузнецовою Н. С., Лушниковим А. М., Лушниковою М. В., Меером Д. I., Новицьким I. Б., Петражиць-ким Л. I., Покровським Й. О., Ромовською З. В., Флейшиць К. А., Халфшою Р. Й., Шевченко Я. М., Шершеневичем Г. Ф. та ш.
Найбшьш вагомий внесок у дослщження питань цившьно-правового захисту чесп, пдност та дшово! репутацп зробили вщом1 спещалюти у цш галуз1, а саме: Ашамов А. Л., Ерделевський О. М., Красавчикова Л. О., Мале!на М. М., Паль юк В. П., Стефанчук Р. О., Шимон С. I. та ш.
Метою дано! статп е дослщження юридично! природи права пращвника на трудову честь { пдносп як одного ¡з основних особистих немайнових трудових прав.
Питання про юридичну природу права на честь { пдшсть мае не тшьки теоре-тичне, а й практичне значення. Поняття «честь» визначаеться як суспшьна ощнка особистосп, м1ра 11 духовних, сощальних щнностей. Пдшсть е внутршньою самоо-щнкою громадянина - його властивостей, здатностей, св1тогляду, суспшьного значення [2, с. 58].
Честь е таким самим благом людини, як його життя, здоров'я { свобода. Люди-на, що дорожить своею честю, пор1внюе 11 з1 сво!м добрим 1м'ям { совютю.
80
Пдшсть е не лише самооцшкою, а й сукупшстю об'ективних якостей людини, якi визначають И репутацiю у суспiльствi. Пдшсть людини - це та цшшсть, яко! вона набувае i яку збер^ае в суспiльствi. Серед складових тако! цiнностi виокрем-люють: особисту пдшсть (цшшсть конкретно! особистосп, сукупшсть притаманних !й суспiльно важливих властивостей); колективну гiднiсть (цiннiсть людини як представника певно! сощально! групи — им'!, колективу тощо, належнiсть до яко! надшяе !! певною значимютю); професiйну, трудову гiднiсть (цiннiсть, яка пов'язана з профеиею особистостi та визначаеться основними видами !! суспшьно! дiяльнос-тi); громадянську гiднiсть (цшшсть людини як представника народу, як громадяни-на певно! держави); людську пдшсть (цшшсть людини як представника всього людства) [3].
Слщ зазначити, що честь i гiднiсть - поняття досить широкi за змютом i глибо-ко дiалектичнi за своею природою. Вони можуть сприйматися у сферах морально! свщомосп, етики i права.
В юридичнiй лiтературi категори «честь» i «пдшсть» розглядалися як: 1) еле-мент правоздатносп, 2) соцiальнi блага, що охороняються правом, 3) особливе су-б'ективне право [4, с. 58-59].
Слщ зазначити, що правоздатшсть - це тшьки передумова правоволодiння. Тому якщо вважати право на честь i гiднiсть елементом правоздатностi, то треба тодi визнати, що це право до моменту його порушення юнуе лише в якомусь iмовiрному виглядi i чимось реальним стае тшьки шсля того, як воно було будь-ким чином ура-жено. 1снування права на честь i гiднiсть не залежить вiд того, чи буде воно порушено. В момент порушення виникае лише необхщшсть захисту цього права, а не саме право.
Право на честь i пдшсть вщноситься до прав, як формують iндивiдуальнiсть особистосп вiдповiдно до класифшаци особистих немайнових прав залежно вiд !х цшьово! установки, яку наводить Мале!на М. М. Поряд з даною групою прав вчений видшяе особистi немайновi права, якi забезпечують фiзичне благополуччя особистосп i права, спрямоваш на охорону результатiв штелектуально! та шшо! дiяльностi [5, с. 15].
Лiвшиць Р. З. вiдносив право на трудову честь до основних трудових прав, не-майновому елементу трудових вщносин, який пронизуе велику частину шститу^в трудового права. При цьому в змют цього права також включалися правомочностi на ди з оцiнки трудово! честi. До таких належали, з одного боку, конкретш ди, яки-ми високо оцшюеться трудова честь у виглядi заохочень працiвника, просування по робот^ надання пiльг, з iншого - конкретш ди, якими принижуеться трудова честь (притягнення до дисциплшарно! та матерiально! вiдповiдальностi, звiльнення за порушення трудово! дисциплши та ш.) [6, с. 112 -113].
У той же час деяю спещалюти з цивiльного права оскаржували можливють надання праву на честь i гiднiсть позитивного змiсту. Так, Черепахш Б. Б. в 1969 р. писав про право на честь i пдшсть наступним чином: «Його не можна розум^и в сена права на пошану i повагу по заслугам, як це робить 1оффе О. С., визначаючи право на честь i пдшсть як права «громадянина вимагати, щоб громадська мораль-но-полiтична оцiнка його особистосп формувалася i складалася на основi правильного сприйняття того, що вш зробив чи чого вш не зробив» [7, с. 64]. Изшше 1оф-фе О. С. визнав право на честь i пдшсть як чисто охоронне право, що включае тшь-
81
ки правомочнють на захист у раз1 його порушення. Серед спещатспв з цившьного права переважала думка, що право на честь { пдшсть позбавлено позитивного змю-ту, не дае право суб'екту вимагати пошани { поваги, а також заход1в морального зао-хочення, якщо застосування таких заход1в не передбачено в законодавсга за досяг-нення конкретних показниюв або не закршлено в догов1рному порядку [8, с. 58].
Стосовно до трудових правовщносин ця проблема набувае особливого значення, у зв'язку з характером порушень особисто1 пдносп пращвника на робо-чому мющ.
Особливий внесок у розвиток теори особистих немайнових прав у трудовому прав1 вню Бару М. I. [9, с. 15-19], який обгрунтував еднють сшвюнування в трудових правовщносинах майнового 1 немайнового елеменпв. Немайнова сторона трудових правовщносин виражаеться у морально1 ощнки пращ пращвника. Виходячи з цього, Бару М. I. формулюе немайнове суб'ективне право пращвника на трудову честь. Во-но включае в себе право претендувати на моральну ощнку пращ та право вимагати усунення будь-яких порушень та уражень трудово1 чест пращвника.
На думку Лушшково1 М. В., пдшсть людини як об'ект правового захисту, на вь дм1ну вщ чесп та дшово1 репутацп, вказуе на загальноприйнятий р1вний стандарт моральних якостей, притаманних будь-якш людиш в силу 11 природи [10, с. 35]. П-днють вимагае поваги будь-яко1 особи як людини, це безперечна властивють всяко1 особистосп, притаманна 1й вщ народження. Йдеться про природно-правов1 засади поваги пдносп кожно1 людини. Iншими словами, кожна людина мае природне право на пдшсть, на повагу до його з боку шших ос1б. В позитивному прав1 повинен закршлюватися принцип визнання р1вно1 пдносп вс1х члешв суспшьства. В юриди-чному процес пднють людини не потребуе доказування, вона властива будь-якш людиш. Фундаментальне значення категори «пдшсть людини», як основи вс1е1 сис-теми природних прав, закршлено в преамбул1 Загально1 деклараци прав людини (1948 р.), в якш проголошуеться: «Визнання пдност1, яка властива вс1м членам людсько1 с1м'1, 1 р1вних, { невщ'емних 1х прав е основою свободи, справедливост та загального миру». I стосовно до трудових правовщносин ця проблема набувае особливое' значимости в зв'язку з характером порушень особисто1 пдносп пращвника на робочому мющ. Досить нагадати про несамостшний, залежному характер1 пращ, перебування пращвника у дисциплшарнш влад1 роботодавця { межах ще1 влади над пращвником. Ще на початку минулого стол1ття Таль Л. С. писав про проблеми влади над людиною у вщносинах особистого найму [11, с. 110].
У трудовому законодавств1 можна було б прямо вказати на завдання трудового законодавства сприяти розвитку зд1бностей особистосп [12, с. 207].
Надал1 важлив1 положення Деклараци були розвинеш в М1жнародному пакт про економ1чш, сощальш та культурш права (ст. 13) та М1жнародному пакт про громадянсью { полггичш права (ст. 17). Вони були розроблеш в рамках ООН та при-йнят в 1966 р. сешею Генерально1 Асамбле1 ООН. Ц акти отримали широке м1жна-родне визнання { авторитет.
Право на честь { пдшсть людини стало одним з невщ'емних конституцшних прав, а його захист - одним з основоположних конституцшних засад суспшьства та держави.
Вщповщно до Конституци Укра1ни життя { здоров'я людини, 11 честь { пдшсть, недоторканнють { безпека визнаються найвищою сощальною щннютю (ч. 1 ст. 3).
82
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституци Укра!ни та закошв Укра!ни, не посягати на права i свободи, честь i пдшсть iнших людей. Гiднiсть та честь фiзично! особи е недоторканними (ч. 2 ст. 297 Цившьного кодексу Укра!ни).
21 грудня 2006 року Укра!на ратифiкувала Свропейську соцiальну хартда (пе-реглянуту) [13]. Укра!на взяла на себе зобов'язання за 74 пунктами з 98 Харти (пе-реглянуто!), серед яких обов'язок виконувати i статтю 26, яка закршлюе право на гiдне ставлення на робот^ зокрема, з метою забезпечення ефективного здшснення права всiх пращвниюв на захист !х гiдностi на робота Сторони зобов'язують-ся, консультуючись з оргашзащями роботодавцiв i пращвниюв поглиблювати поiнформованiсть, поширювати iнформацiю про систематичш або явно негативнi та образливi дп щодо окремих пращвниюв на робочому мiсцi або у зв'язку з вико-нанням роботи, сприяти запобiганню таких дiй i вживати всiх вiдповiдних заходiв для захисту пращвниюв вiд тако! поведшки.
Однак, забезпечення ефективного здiйснення права вих працiвникiв на захист !х гiдностi на роботi е неможливим без надежного аналiзу шформацп про факти порушення даного права, без надання ще! шформацп, зокрема, до Свропейсь-кого комiтету iз сощальних прав, однiею iз функцiй якого полягае у винесенш рь шень щодо вiдповiдностi ситуаци у державах положенням Свропейсько! сощально! харти. Стосовно нацюнальних доповiдей Комiтет робить «заключи висновки», а стосовно скарг приймае «ршення».
Укра!на подала Другу доповщь стосовно застосування положень Свропейсько! сощально! хартi! (переглянуто!) до Ради Свропи 6 жовтня 2009 року [14]. Однак, Укра!на не надала у сво!й Доповiдi iнформацi! щодо пункту 2 статп 26 щодо морального переслщування працiвникiв на робочому мющ.
Комiтет нагадуе, що незалежно вiд пiдстав переслiдування, яке створюе вороже виробниче середовище, що характеризуемся застосуванням до однiе! або бшьше осiб наполегливо! поведiнки, яка може принизити !х гiднiсть або завдати шкодi !х кар'ерi, мае бути заборонено та призупинено таким самим чином як акт дискримь наци. I це незалежно вiд того, що не усяка наполеглива поведшка е актом дискримь нацi!, за винятком, коли це припускаеться законом.
Комггет звертаеться iз проханням надати докладну iнформацiю стосовно нор-мативно-правових акпв або прецедентного права, яю гарантують право осiб на ефе-ктивний захист проти морального переслщування на робочому мiсцi або пов'язаного з роботою.
У Доповщ не надано також iнформацi! стосовно питання про обов'язки робо-тодавця та способи захисту права пращвника на трудову честь i гiднiсть.
Комтет нагадуе, що роботодавцi мають нести зобов'язання по вщношенню до зайнятих або незайнятих ними осiб, яю постраждали вiд сексуальних домагань !х пiдлеглих, або у примiщеннi, яке знаходиться в !х вiдповiдадьностi, вщ самозайня-тих працiвникiв, клiентiв тощо. Вщповщно Комiтет запитуе, чи несе роботодавець вщповщальшсть по вiдношенню до вищезгаданих категорiй осiб та звертаеться iз проханням докладно описати таку вщповщальшсть роботодавця щодо згаданих ви-падкiв.
Захист вiд морального переслщування на робочому мiсцi або пов'язаного iз роботою мае мютити ефективнi засоби судового захисту, включаючи право звернення до незалежного органу у випадку переслiдування. Комiтет звертаеться iз проханням,
83
щоб у наступнш Доповщ мiстилася iнформацiя стосовно cnoco6iB та 3aco6iB захис-ту у випадку морального переслiдування на робочому мющ.
Наприклад, в Голландп забезпечення сприятливого соцiально-психологiчного клiмату на робочому мющ мае велике значення для пращвниюв. Атмосфера на робот е одним з найбшьш важливих мотивiв при працевлаштуваннi на роботу разом з розмiром зароб™о1 плата i цiкавою роботою.
У 2009 року, близько 19% вшх голландських працiвникiв повiдомили, що е жертвами залякування з боку третьо1 особи протягом 12-мiсячного перюду, в той час як залякування з боку колег або роботодавщв складало 11%. Чверть голландських пращвниюв повiдомили про конфлiкти з колегою. Один з п'яти повiдомили про конфлшт з керiвником i один з 10 повщомили про конфлшт зi сво1м роботодавцем
[15].
В Австрп, що стосуеться психологiчних факторiв ризику, особливо примiтно, що майже третина (30,4%) вшх австрiйських пращвниюв працюють в умовах браку часу. Завантаженють роботою, тобто вимоги по виконанню безпосереднього керiв-ника чи роботодавця певного кола завдань у короткий промiжок часу, найбiльш по-ширений психосоцiальний фактор ризику на робочому мющ. Значно менше пращв-никiв пiддаються переслiдуванням чи залякування (3,2%), насильство чи загроза насильства (1,2%) або шших психосощальних ризиюв для здоров'я (4,2%) на робочому мющ. Праця шд тиском безпосереднього керiвника чи роботодавця бшьш по-ширена серед високо квалiфiкованих працiвникiв: 38% випускникiв унiверситетiв доповши про цей факт, у порiвняннi з 21% працiвникiв, якi пройшли дев'ять рокiв обов'язково1 освiти [16].
Чинне нащональне законодавство не мютить визначення понять гiдностi, честi, оскшьки вони е морально-етичними категорiями й одночасно особистими немайно-вими правами, яким закон надае значення самостшних об'екпв судового захисту (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про захист пдносп та чест фiзичноï особи, а також дшово1 репутаци фiзичноï та юридично1 особи») [17].
В той же час Закон «Про захист персональних даних» вщ 01.06.2010 № 2297-VI [18], який регулюе вiдносини, пов'язанi iз захистом персональних даних пiд час ïx обробки, передбачае, що суб'ект персональних даних мае право на захист сво-ïx персональних даних вщ незаконноï обробки та випадковоï втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоечасним ïx наданням, а також на захист вiд надання вщомостей, що е недостовiрними чи га-ньблять честь, гiднiсть та дшову репутацiю фiзичноï особи (п. 7 ч. 2 ст. 8). Суб'ект персональних даних - це фiзична особа, стосовно я^' вщповщно до закону здшс-нюеться обробка ïï персональних даних (ст. 2).
Також, у статп 3 проекту Трудового кодексу Украши [19] визначаються основ-нi засади правового регулювання трудових вщносин, серед яких - забезпечення судового захисту трудових прав, чесп та пдносп учасниюв трудових вщносин ( п. 15).
Трудовим законодавством необхщно передбачити форми та способи захисту права пращвника на трудову честь i пдшсть. У в деяких европейських державах, наприклад, у Швеци, Франци, Шмеччиш вже прийнят закони про моральне перес-лщування на робочому мiсцi. Iншi краши розробляють подiбнi закононопроекти.
84
В проект Трудового кодексу Укра!ни слщ закрiпити наступи способи захисту права працiвника на трудову честь i гiднiсть: а) пращвник надiляеться правом при-зупинити роботу у випадку, якщо е обгрунтоваш шдстави вважати, що робоча обстановка являе собою для нього неминучу i серйозну небезпеку, а години простою шдлягають оплату б) працiвник мае право попередити, направити вiдповiдну скаргу (наприклад, про моральне переслщування) в представницькi органи на тдприемст-вi; в) пращвник може подати скаргу державному шспектору пращ, який зобов'яза-ний вжити спроби щодо примирення сторiн конфлшту, звернутися до суду; г) пред-ставники профспшкових органiзацiй можуть звернутися до суду з позовом на захист пращвниюв, яю зазнали морального переслщування, за умови що на це е його пись-мова згода.
Список л^ератури
1. Придворов Н. А. Достоинство личности и социалистическое право/ Н. А. Придворов. - М. : Юрид. лит., 1977. - 136 с.
2. Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан: [Пособие для слушателей народных университетов] / М. Н. Малеина. - М. : Знание, 1991. - 127 с.
3. Блюмкин В. А. Честь, достоинство, гордость / В. А. Блюмкин. - М., 1963. - 356 с.
4. Рафиева Л. К. Честь и достоинство как правовые категории /Л. К. Рафиева //Правоведение. -1966. - № 2. - С. 57-64.
5. Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан: [Пособие для слушателей народных университетов] / М. Н. Малеина. - М. : Знание, 1991. - 127 с.
6. Личность в советском трудовом праве / [Иванов С. А., Лившиц Р. З.] / [Отв. ред. Иванов С. А.]. - М. : Наука, 1982. - 232 с.
7. Иоффе О. С. Личные неимущественные права и их место в системе советского гражданского права / О. С. Иоффе // Советское государство и право. - 1966. - № 7. - С. 51-59.
8. Гражданско-правовая охрана интересов личности / [Иоффе О. С., Поссе Е. А., Потюков А. Г., и др.] / [Отв. ред. Черепахин Б. Б.]. - М. : Юрид. лит., 1969. - 256 с.
9. Бару М. И. Охрана трудовой чести по советскому законодательству / М. И. Бару. - М. : Юрид. лит., 1966. - 103 с.
10. Лушникова М. В. Сущность и природа работника на защиту достоинства, трудовой чести и деловой репутации / М. В. Лушникова// Вестник Пермского университета. - Пермь: Изд-во Перм. унта, 2010. - № 1 (7). - С. 32-38.
11. Лушников А. М. Права работника на защиту трудовой чести и достоинства и обеспечения равенства возможностей на продвижение по работе (теоретико-прикладной анализ ст. 2 Трудового кодекса РФ) / А. М. ЛУшников // Трудовое право. - 2009. - № 2 (108). - С. 107-112.
12. Ротань В. Г., Пашков А. С. Социальная политика и трудовое право / В. Г. Ротань, А. С. Пашков. - М. : Юрид. лит., 1986. - 240 с.
13. Про ратифжацгю Свропейсько! сощально! харти (переглянуто!): Закон Украши ввд 21 грудня 2006 року// Офщшний вюник Украши. - 2006. - № 40. - Ст. 2660.
14. Друга нацюнальна доповщь Уряду Укра!ни щодо реатзацп положень Свропейсько! сощально! харти (переглянуто!)// [Електронний ресурс]/ Сайт Мшстерства сощально! полижи Украши. -Режим доступу:
www.m1sp.gov.ua/document/97933/Report_2009_ukr.doc
15. Roozeboom M. B., Houtman I.. Social climate at work important to workers// [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.eurofound.europa.eu/ewco/2010/05/NL1005019I.htm
16. Marion Vogt. Physical and psychosocia1 risk fadors at the wo^p^e// [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
http://www.eurofound.europa.eu/ewco/2009/12/AT0912019I.htm
85
17. Про судову практику у справах про захист пдносп та чесп фiзичноl особи, а також дшово! репутаци фiзичноl та юридично! особи: Постанова Пленуму Верховного Суду ввд 27.02.2009 № 1// Вгсник Верховного суду Укра!ни 2009. - № 3.- С. 7.
18. Про захист персональних даних: Закон Укра!ни вщ 01.06.2010 // Вщомоста Верховно! Ради Укра!ни. - 2010. - № 34. - Ст. 481.
19. Трудовоий кодекс Укра!ни: Проект №1108 ввд 04.12.2007 (Тираж 02.04.2012)// [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30947
Лагутина И. В. Право работника на трудовую честь и достоинство как личное неимущественное трудовое право / И. В. Лагутина// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012. - С. 80-86.
В статье анализируются юридическая природа и содержание права работника на трудовую честь и достоинство, что позволит понять его место в системе трудовых прав. Формулируются предложения, направленные на более эффективное обеспечение этого личного неимущественного трудового права.
Ключевые слова честь, достоинство, личные неимущественные трудовые права, моральное преследование на рабочем месте.
Lagutina I. The right of an employee labour on the honor and dignity as a personal non-property labour right / 1 Lagutina // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - Р. 80-86.
The article analyzes the legal nature and content of the right employee for the honor and dignity of labour that will understand his place in the labour rights. Formulated proposals designed to ensure that more effective personal non- property labour right.
Keywords: honor, dignity, personal non-property labour rights, moral harassment in the workplace.
Статья поступила в редакцию 10.01.2012.
86
