CC BY
77Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 179-185.
УДК 342.1
ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ПРАЦ1ВНИК1В ОРГАН1В ВНУТР1ШН1Х СПРАВ ПРИ ПРОВЕДЕНН1 МАСОВИХ ЗАХОД1В
Фатхутдшов В. Г.
Головне управлгння Пенсшного фонду Украгни в Кшвськш обл., м. Кигв, Украгна
У статт аналiзуються питання забезпечення особисто1 безпеки пращвникш мшщп пiд час прове-дення масових заходiв. Визначено основнi причини загроз безпецi пращвникш мшщп, а також шляхи та напрями 11 забезпечення.
Ключов1 слова: особиста безпека, масовi заходи, масовi безладдя, екстремальнi ситуаци, небезпе-
ка
Ор1ентиром розвитку людства на шляху до цившзованого суспшьства завжди було досягнення такого стану, в якому людиш не загрожуе жодна небезпека - ш со-щально-пол1тичного, ш природного, ш техногенного характеру. Сьогодш одним 1з найважливших критерпв розвитку демократ у будь-якш держав1 е захищешсть 11 громадян, яка закршлена у законодавчих нормах та мае ддачий мехашзм реал1зацп, що дозволяе максимально зменшити ризик настання небажаних наслщюв для життя, здоров'я, чесп, пдносп та шших нормативно закршлених прав { законних штерес1в людини.
Побудова в Укра1ш правово!' держави обумовлюе важливють виршення про-блеми забезпечення безпеки 11 громадян. Безпека громадян ключове питання д1яль-ност вс1х державних оргашв. Проте важливим питанням е також забезпечення безпеки пращвниюв державних оргашв, яю повинш забезпечувати безпеку громадян. В першу чергу це стосуеться пращвниюв оргашв внутршшх справ Укра1ни. Останшм часом питання забезпечення безпеки пращвниюв оргашв внутршшх справ набувае нового, бшьш актуального значення. Особливо це стосуеться забезпечення безпеки пращвниюв мшщп шд час проведення масових заход1в.
Таким чином метою статп е принципи та методи забезпечення безпеки пращв-ниюв мшцл шд час масових заход1в, яю досить часто проводяться в Укра1ш.
Питання забезпечення безпеки пращвниюв мшщп при проведенш масових за-ход1в в науковш л1тератур1 вивчалося, але бшьшють дослщжень пов'язано з р1зними напрямами д1яльносп мшци, а окремих цшеспрямованих праць щодо забезпечення безпеки пращвниюв мшци шд час проведення масових заход1в немае. Наприклад, Городянко С. В. у своему дисертацшному дослщженш розглядае загальш питання забезпечення безпеки в д1яльност1 пращвниюв оргашв внутршшх справ Укра1ни, але окремий аспект щодо забезпечення безпеки пращвниюв при проведенш масових заход1в не розглядаеться [1].
Розглядав питання забезпечення особисто1 безпеки пращвниюв податково1 м1-лщп Корнеев Ю. В. у дисертацп «Адмшютративно-правове забезпечення особисто1 безпеки пращвниюв податково1 мшцп», проте питання безпеки шд час масових за-
ходiв в дослщженш не ставилося, адже пращвники податково! мшщ! в дiяльностi щодо охорони громадського порядку та громадсько! безпеки тд час масових захо-дiв участi не беруть [2].
Окремi аспекти забезпечення безпеки працiвникiв мшщи пiд час проведення масових заходiв розглядалося i в дисертацiйному дослщженш Доцента О. С., але зазначеш аспекти розглядалися в щлому, а не конкретно тд час проведення масових заходiв [3].
Питання безпеки працiвникiв органiв внутрiшнiх справ Укра!ни пiд час вико-нання сво!х службових обов'язкiв висвiтлювалося також i в навчальних посiбниках, але згадаш посiбники не розглядали детально проблем забезпечення безпеки саме тд час проведення масових заходiв [4, 5]. Таким чином питання забезпечення безпеки тд час проведення масових заходiв е актуальним.
Ощнюючи безпеку працiвникiв органiв внутрiшнiх справ Укра!ни ми повиннi визначити наступш моменти.
По-перше, будучи громадянами Укра!ни, працiвники органiв внутрiшнiх справ мають невiд'емнi права, закрiпленi Конституцiею Укра!ни, в якiй зазначаеться, що людина, И життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть та безпека визнаються в Укра!ш найвищою сощальною цiннiстю, а утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави.
По-друге, виконання пращвниками органiв внутрiшнiх справ сво!х обов'язкiв у сферi захисту прав, свобод та законних штерешв учасникiв суспiльних вiдносин пе-вною мiрою залежатиме вiд рiвня захищеносп самих правоохоронцiв.
По-трете, нормативно-правове забезпечення безпечного виконання пращвниками оргашв внутршшх справ сво!х професiйних обов'язюв е недосконалим, знач-на кшьюсть правових актiв застарiла або мютить численнi прогалини та суперечно-сп. У зв'язку з цим питання забезпечення особисто! безпеки працiвникiв оргашв внутршшх справ набувають сьогоднi особливо! актуальности
Розглядаючи зазначене питання в першу чергу необхщно зупинитися на змют та особливостях зовнiшнiх факторiв, що потенцiйно здатнi негативно вплинути на особисту безпеку пращвниюв оргашв внутршшх справ, а саме в екстремальних си-туацiях, небезпецi тощо.
Екстремальнi ситуащ! - стан життедiяльностi людини, суб'ективно усвщомлю-ваний нею як такий, що загрожуе И фiзичному та психiчному здоров'ю. Викликае психiчне напруження. Чинниками, що зумовлюють екстремальш ситуаци, е час, ш-формацiя, змiст дiяльностi та ш. 1снують такi рiзновиди екстремальних ситуацш:
швидкоплинна - породжуеться гострим дефщитом часу для прийняття i здшс-нення ефективних рiшень та дш;
тривала - визначаеться поступовим нарощуванням напруженостi, сталою дiею певних подразниюв;
з елементами невизначеностi - зумовлюеться дефщитом шформацп, динамiч-них стереотитв прийняття рiшень в умовах дп рiзнозначних спонук тощо;
з елементами очiкуваностi розвитку подiй - характеризуеться станом пост, го-товностi до виршення складно! ситуацi!, яка передбачаеться (передстартова лихоманка, очшування надмiрних навантажень i впливiв);
1800
«домшантного стану» - з'являеться через неадекватшсть сприйняття дшсносп та усвщомлення необхiдностi певних дiй внаслiдок поперед, впливу надпорогових подразникiв (iлюзi! сприймання, неадекватнiсть реакцiй, прийняття помилкових рь шень);
критична - виникае вiд усвщомлення небезпечностi для фiзичного i психiчного, здоров'я або життя людини.
Небезпека може проявлятися у декшькох видах: потенцшна небезпека, уявна небезпека, провокована небезпека, реальна небезпека.
Пiд потенцшною небезпекою розумiеться ситуацiя, що виникае при будь-якому можливому контакт з негативними якостями об'екпв чи суб'екпв ситуацi!.
Уявна небезпека - е результатом перебшьшення чи хибно! ощнки негативних якостей ситуацi!, поведiнки конкретних ошб, хибного тлумачення мовних повщом-лень.
Провокована небезпека - виникае внаслщок появи окремих особистiсних негативних якостей пращвника (агресивнiсть, грубють, жорстокiсть, пиха, гонор тощо) i вiдповiдно! протиправно! реакцi! на них з боку шших осiб.
Реальна небезпека - це наслщок несприятливо! динамiки оперативно-службово! ситуацi! з реальними факторами загрози життю та здоров'ю працiвника.
Власенко I. В., Федоркш А. Ю. визначають [6], що екстремальна ситуацiя е ра-птово виникаюча та часто змшювана ситуащя, що представляе найбiльшу небезпе-ку, до яко! людина не адаптована. Вона виникае, як правило, тд час виконання пра-цiвником ОВС оперативних завдань, призводить до дестабшзацп поведiнки людини, зриву поставленого завдання при проведенш оперативно! роботи та, у зв'язку з цим, до можливого травматизму i загибель Найбшьш небезпечними, на !х погляд, вважаються такi екстремальнi ситуацi!:
- неочшуваний напад на працiвникiв мшцп (засiдки);
- масовi безладдя;
- стихшш лиха;
- затримання озброених злочинцiв та пiдозрюваних;
- застосування вогнепально! збро! та спецiальних засобiв;
- штурмова операцiя по затриманню групи озброених злочинцiв;
- переслщування злочинцiв чи пiдозрюваних на автотранспорту
- звiльнення заручникiв тощо.
Особливо небезпечними е масовi безладдя - це заворушення, що супроводжу-ються протиправними дiями, якi спричинили порушення громадського порядку i являють собою загрозу для громадсько! безпеки i при цьому у них беруть участь маси людей. Безладдя можуть бути як трупов^ так i масову вiдбуватися на великiй територп. Супроводжуватися пiдпалами, погроми, опором представникам влади, що призводить до порушення певного порядку, певного ладу у суспшьсга, держава Досить часто масовi безладдя виникають пiд час проведення масових заходiв або в результат втрати контролю правоохоронних органiв над ситуащею пiд час масових заходiв.
Масовi безладдя, як правило, оргашзоваш, виникають унаслiдок заворушень, в яю втягнуто маси невдоволених людей. Тобто на першому етапi ще немае ознак
безладдя, масов1 заходи проходять мирно, без ексцешв. При цьому наявшсть натов-пу не е основною ознакою цього явища. Певш групи населення намагаються вчиня-ти ошр представникам влади. Таке явище охоплюе велику територ1ю вщ одного до юлькох населених пунктов, адмшютративних одиниць, е довготривалим - вщ юль-кох дшв до тижня, а у раз1 загострення обстановки та невдалих дш оргашв державного управлшня може вщбуватися й довше 1 мати серйозш негативш наслщки.
Для цього типу безладдя характерними е таю ознаки:
а) велика територ1я охоплення;
б) втягування широкого кола населення, при цьому внаслщок слабко1 протидп оргашв влади та роботи аптатор1в це здшснюеться постшно;
в) створення воешзованих груп;
г) прогнозованють виникнення;
д) масштабш порушення громадського порядку. Таю масов1 безладдя у раз1 пе-вного негативного розвитку та неможливосп 1х лшвщувати звичайними способами е тдставою для запровадження певного правового режиму на територп, що охопле-на ними.
Другий тип безладдя е найбшьш небезпечною надзвичайною обставиною 1 пот-ребуе значних зусиль як оргашв влади, так { правоохоронних оргашв на вс1х етапах 1х переб1гу.
Пщгрунтям для масового безладдя стають масов1 заходи. Щд якими розум1еться заздалепдь сплановане 1 певне за мюцем, часом, юльюстю учасниюв { причин з1б-рання людей, носить характер свята, культурного або рекламного заходу, або дшо-во1 зустр1ч1. В основному масов1 заходи визначаються як заходи громадсько-полтоичного, релшйного, спортивного, культурно-видовищного характеру за учас-тю значно1 юлькосп громадян, що проводяться з нагоди вщзначення державних, професшних, релшйних свят, пам'ятних дат, а також пол1тичних партш, рух1в, гро-мадських об'еднань, релшйних конфесш, громад, окремих громадян, спортивних оргашзацш, заклад1в культури тощо.
Характерними ознаками масових заход1в е:
- оргашзована форма активних дш;
- наявшсть дш сощальних мас;
- нормативна регламентащя порядку проведення масових заход1в;
- наявшсть цшей або одше1 конкретно визначно1 мети;
- це спошб вироблення едносп установок особистост { суспшьства загалом.
Разом з тим переростання масових заход1в у масов1 безладдя явище досить по-
ширене в сучаснш юторп.
Масов1 безладдя несуть небезпеку, що проявляеться у стресовому фактор^ кот-рий вщображае стушнь усвщомлення пращвником мшцп обставин, за яких поведь нка правопорушниюв, д1я стихшних лих, аварш чи катастроф тощо, можуть завдати йому або членам його с1м'1 ф1зично1, матер1ально1 або психолопчно1 шкоди, призве-сти до нещасного випадку, можливо й загибелг
Особливо небезпечними е масов1 безпорядки, яю виникають на грунт м1жна-цюнальних конфл1кпв. Ця проблема набувае свого значення на фош тих подш, що вщбуваються в Автономнш республщ Крим. Характерною ознакою цих явищ, з
1822
нашо! точки зору е консолщуючий фактор, який визначаеться нацюнальною належ-шстю. В цих випадках можливi погроми та пiдпали помешкань громадян iншо! нацiональностi, побиття, а також убивство людей з особливою жорстоюстю.
Пщ час таких безпорядкiв озвiрiлi натовпи не реагують на попереджувальш дi! сил правопорядку, поводять себе зухвало та нагло; озброенi учасники безпорядюв не тiльки вчинюють активний отр особовому складу органiв внутршшх справ, але i нападають на будiвлi мiлiцi! з метою заволодшня зброею i звiльнення ранiше за-триманих злочинцiв тощо.
Зважаючи на таю аспекти треба визначити що особиста безпека пращвника ор-гашв внутрiшнiх справ - це комплекс основних та допомiжних заходiв, спрямова-них на зниження рiвня небезпечних факторiв до реально-можливого мiнiмуму, що дозволяе гарантувати збереження життя i здоров'я, нормального псиичного стану i дiездатностi працiвника пiд час виконання функцiональних обов'язкiв, професiйних завдань як у буденних, так i в екстремальних ситуацiях пiд час проведення масових заходiв.
Науковцi видiляють декшька напрямiв заходiв особисто! безпеки пращвниюв мiлiцi!. До них вiдносяться професшш, духовнi, правовi, тактичнi, психолого-педагопчш, фiзичнi, iндивiдуальнi.
1. Професiйнi заходи передбачають набування та удосконалення досвщу служ-бово!, бойово!, оперативно! шдготовки, з метою його умiлого використання.
2. Духовнi заходи передбачають дотримання культури поведiнки з колегами по роботу громадянами, iноземними громадянами, ОБГ, в им'!, iз стороннiми особами та стшку моральну поведiнку в рiзних ситуацiях.
3. Правовi заходи - це вщповщшсть правово! нормативно! бази об'ективним умовам i завданням професiйно-службово! дiяльностi. Вони передбачають знання правових норм, тримання !х при виконанш службових обов'язкiв та розробку вщпо-вiдних нормативних актiв.
4. Тактичш заходи - знання тактики дш злочинцiв, i з урахуванням цього умше застосування сво!х тактичних дш з метою затримання злочинця, одержання перемоги над ним з мшмальними втратами i максимальними прибутками.
5. Психолопчно-педагопчш заходи - передбачають мобшзовашсть психiки, настроенiсть на бшьш доцiльнi, активнi, рiшучi ди та готовнiсть до дiй в складних чи небезпечних для життя чи здоров'я ситуащях.
6. Фiзичнi заходи - вмiння застосовувати заходи протидп злочинним посяган-ням на життя i здоров'я. Вони передбачають фiзичний розвиток, володiння прийо-мами рукопашного бою, а також формування стшкого психомоторного стану до зо-вшшшх проявiв небезпеки, з метою захисту виконання професшних дiй.
7. 1ндивщуальш заходи - сукупнiсть iндивiдуальних якостей i властивостей спiвробiтника, його здiбнiсть ефективно застосовувати необхiднi заходи i засоби з метою забезпечення особисто! безпеки [7].
Ми можемо видшити також допомiжнi заходи особисто! безпеки - кадрову ор-гашзацшш, психомоторнi, керiвнi, медичнi, матерiально-технiчнi, сощальш, еконо-мiчнi.
1. Кадров! заходи - забезпечення ефективно1 д1яльност1 сшвроб^ниюв у вщпо-вщносп з професшною придатшстю, кватфшацшним р1внем та перспективою удо-сконалення професшно1 майстерносп пращвника.
2. Оргашзацшш заходи - забезпечення оргашзацшно-управлшськими заходами зпдно з чинним законодавством та спрямування д1яльност1 пращвниюв на виконан-ня завдань кер1вництва.
3. Психомоторш заходи - розвиток у сшвроб^ниюв штелектуальних, рухових та психомоторних якостей.
4. Кер1вш (управлшсью) заходи - проведення заход1в з боку кер1вництва по за-безпеченню безпеки тдлеглих. Передбачено проведення iнструктажiв, занять, роз-бору ситуацш, доведення вiдповiдних наказiв та контроль за виконанням вщповщ-них розпоряджень та вказiвок.
5. Медичш заходи - спроможнiсть надати долшарську допомогу потерпiлому як в буденних, так i екстремальних ситуацiях з використанням наявних медичних i тдручних засобiв.
6. Матерiально-технiчнi заходи - забезпечешсть працiвникiв необхiдними та сучасними матерiально - технiчними засобами ( зброя, спещальш засоби, спецтех-шка, iндивiдуальнi засоби, вiдеозйомка, зв'язок, транспорт тощо.) з метою оперативного та ефективного виршення службових завдань та функцюнальних обов'язкiв.
7. Сощальш заходи - наявнiсть соцiальних гарантш працiвникiв мiлiцi1 (обов'язкове страхування у разi нещасних випадкiв при виконанш службових обов'язкiв, медичне обслуговування , створення вiдповiдних умов для пращ та вщ-починку) та тдвищення позитивного iмiджу професi1.
8. Економiчнi заходи - спроможнiсть працiвникiв задовольнити сво1 матерiаль-нi потреби та потреби свое1 сiм'1.
Такий шдхщ до розумiння безпеки дiяльностi пращвниюв органiв внутрiшнiх справ дозволяе зробити декшька теоретично-практичних висновкiв щодо сут^ по-няття та юридично1 природи 11 забезпечення.
По-перше, сутшсть безпеки дiяльностi працiвникiв ОВС полягае в надшному захистi життя, здоров'я, чесп, гiдностi та недоторканостi останнiх тд час виконання ними сво1х посадово-функцюнальних обов'язкiв стосовно охорони й забезпечення прав, свобод та законних штереав учасниюв суспiльних вiдносин.
По-друге, поняття безпеки дiяльностi працiвникiв органiв внутршшх справ ви-значимо як систему економiчних, правових, матерiально-технiчних, соцiальних, психолопчних, кадрових, iнформацiйних та спецiально-технiчних заходiв, спрямо-ваних на усунення небезпечних для життя, здоров'я, честi, пдносп i недоторканостi осiб рядового i начальницького складу факторiв пiд час виконання ними сво1х поса-дово-функцюнальних завдань та обов'язюв.
По-трете, до основних завдань органiзацiйно-управлiнсько1 дiяльностi вщнесе-но наступнi: а) вивчення та аналiз головних факторiв i причин трапчних випадкiв пiд час виконання професшних обов'язкiв; б) впровадження спещальних програм по пiдготовцi до дш у небезпечних ситуацiях; в) регулювання питань професiйного за-хисту пращвниюв; г) усунення небезпечних умов професшно1 правоохоронно-правозабезпечувально1 дiяльностi.
1844
По-четверте, юридична природа безпеки дiяльностi пращвниюв оргашв внут-рiшнiх справ полягае в необхiдностi нормативного визначення ycix найважливiших питань щодо здшснення системи заходiв по усуненню негативних, небезпечних фа-кторiв, якi створюють загрозу життю, здоров'ю, честi, пдносп та недоторканностi особи рядового чи начальницького складу.
Список лiтератури
1. Городянко С. В. Оргашзацшно-правове забезпечення безпеки д1яльност1 пращвниюв ОВС: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С. В. Городянко - Х., 2007. - 209 с.
2. Корнеев Ю. В. Адмшстративно-правове забезпечення особистсй безпеки пращвниюв податко-воï мiлiцiï: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.07. / Ю. В. Корнеев - Х. 2002. - 234 с.
3. Доценко О. С. Оргашзащя управлшня мшщею громадськоï безпеки в сучасних умовах: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. С. Доценко. - К., 2003. - 206 с.
4. Адмшстративна дшльшсть оргашв внутршшх справ: [Навчальний поибник] / [За заг. ред. Мойсеева G. М.] / [Олефiр В. I., Константшов С. Ф., Лошицький М. В. та in.]. - К. : ТОВ НВП 1НТЕРСЕРВГС, 2010. - 428 с.
5. Адмшстративна дiяльнiсть: [навчальний поибник] / [М. В. Ковалш, З. Р. Кисшь, Д. П. Калаянов та ш.]. - К. : Правова едтсть, 2009. - 432 с.
6. Власенко И. В., Федоркин А. Ю. Анализ эмоционального стимулирования работника милиции в экстремальных условиях // Право i безпека. - № 4 (3). - 2005. - с. 177 - 179.
7. Власенко 1.В., Криворучко Л.С. Дослвдження експлуатацшних властивостей засоб1в шдивщу-ального бронезахисту та ïх вплив на пращвника мiлiцiï // Вгсник НУВС. - № 30. - 2005. - С. 387 - 394
Фатхутдинов В. Г. Личная безопасность сотрудников органов внутренних дел при проведении массовых мероприятий / В. Г. Фатхутдинов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 179-185.
В статье анализируются вопросы обеспечения личной безопасности работников милиции во время проведения массовых мероприятий. Определено основные причины угроз безопасности работников милиции, а также пути и направления ёё обеспечения
Ключевые слова: личная безопасность, массовые мероприятия, массовые беспорядки, экстремальные ситуации, опасность
Fathutdinov V. Personal safety of police officers during public events / V. Fathutdinov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 2. 2011. - Р. 179-185.
In the article the analyses of the questions of providing personal safety of the militiamen during mass gathering is done. The main reasons of the threats to the safety of militiamen are outlined and the ways and directions of its providing are formed
Keywords: personal security, mass gatherings, mass riots, extreme situations, danger
Поступила в редакцию 25.10.2011 г.
