CC BY
42
К таким моделям может быть отнесена социальная модель управления экономикой государства, принципиальные положения которой рассмотрены в данной работе, и которая должна формироваться государственным аппаратом страны в соответствии с принятым политическим решением.
Теоретической основой формирования такой модели может стать методология количественного выражения меры общественных отношений согласно структуре трудового потенциала и его социально-экономической концепции, раскрытой в данной работе и частично в публикациях [4] и [5].
Одним из основных направлений дальнейших исследований по этой проблеме в перспективе является их углубление особенно в части формирования механизма управления оплатой труда, разработки балансов социально-экономических интересов наемного труда и бизнеса, и методов их количественного выражения, а также структурных изменений в экономике.
Список использованных источников
1. Осшчук Т. М. Проблеми ощнювання людсь-кого катталу / Т. М. Осшчук // Вюник Нащонального
ушверситету водного господарства i природокористу-вання: зб. наук. праць. — PiBHe: НУВГП, 2008. — С. 6672.
2. Кримова М.О. Безперервна професшна освгта як фактор пщвищення якоси людського катталу / М.О. Кримова // Вюник Донецького нащонального ушверситету. Серiя В. Економ^ i право. — 2010. — № 1. — С. 89-92.
3. Антонюк В. П. Методические подходы к определению потребительских бюджетов регионов: препринт / В. П. Антонюк, Г. И. Рыбникова, В. Н. Са-венко. —Донецк: ИЭП НАН Украины, 1994. — 90 с.
4. Ковалев В. Н. Влияние характера труда на формирование общественных отношений / В. Н. Ковалев // Вюник економiчноl науки Украши. — 2014. — № 1 (25). — С. 45-52.
5. Ковалев В. Н. Роль труда в формировании общественных отношений : монография / В. Н. Ковалев. — Харьков: «НТМТ», 2015. — 304 с.
6. Ковальов В. М. Облш накопичення вартосп людського катталу та визначення його щнносп для пщприемств / В. М. Ковальов, О. А. Атаева // Соща-льно-трудовi вщносини: теорiя та практика: зб. наук. праць. — К.: КНЕУ, 2012. — № 1 (3). — С. 70-75.
О. П. Коваль
д-р екон. наук м. Кшв
ЩОДО ОКРЕМИХ НОВАЦ1Й ПРОЕКТУ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРА1НИ
Актуальшсть теми. Наразi в Укра!ш е чинним Кодекс закошв про працю, прийнятий ще за чаав СРСР. I хоча на сьогодш документ вже сильно застарiв, вш дос фшсуе «правила гри» для уах суб'екпв, рiвнiв та предметiв трудових вiдносин: найманих пращвниюв, роботодавцiв, професiйних спилок, держави тощо.
Протягом останнiх роюв неодноразово робились спроби щодо вдосконалення та осучаснення законо-давчо-нормативно! бази в цш сферi. Причому всi вони супроводжувались спробою наступу на законш права та iнтереси працiвникiв. Наразi у Верховнiй Радi Ук-ра!ни зареестровано проект Трудового кодексу Украши [1] (далi — проект ТК), деяю новацп якого суттево впливають на права та обов'язки суб'ектiв трудових правовiдносин, забезпечення реалiзацii передбачених Конституцiею Укра!ни трудових прав i гарантiй пра-цiвникiв, створення належних умов працi, забезпечення захисту прав та iнтересiв пращвниюв i робото-давцiв. Проте, трудовi вiдносини, основанi на угодi м1ж роботодавцем i працiвником про особисте вико-нання останнiм за плату трудово! функцп прямо сто-суються десятюв мiльйонiв украшщв, що i визначае актуальнiсть обрано! теми.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Позитивш та негативнi новацп проекту Трудового Кодексу Украши проаналiзовано А. Попхою [2]. Проблемам реаль зацп прав людини у сферi пращ присвячено доробок Г. Чанишево! [3]. Особливосп взаемовiдносин м1ж ро-ботодавцями та пращвниками висвiтлено у статт Т. Рябово! та Л. Шашi [4]. Бачення, регулювання та
використання загальних аспектiв трудового права в кра!нах 6С наведено у [5]. Окремим аспектам регулювання трудових вщносин присвячено пращ [ 6, 7, 8, 9].
Метою статп е запоб^ання спробам порушення на законодавчому рiвнi балансу iнтересiв м1ж найма-ними працiвниками та роботодавцями на користь останшх.
Виклад основного матерiалу. Проаналiзуймо три новацп проекту ТК, а саме: контроль за виконанням пращвником трудових обов'язюв, регламентування роботи на умовах ненормованого робочого часу та змша засад загальнообов'язкового державного соцi-ального страхування.
Чи не найголовншою новацiею проекту ТК, що привернула увагу експертав, стала норма щодо контролю за виконанням пращвниками трудових обов'язюв. Зокрема, стаття 30 проекту ТК наголошуе, що: «роботодавець вправi контролювати виконання пращвниками трудових обов'язюв, у тому чист з вико-ристанням техшчних засобiв, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов'язковим попере-дженням працiвникiв про !х застосування. Шд час здiйснення такого контролю не допускаються дП, що принижують честь i гiднiсть або порушують iншi права працiвникiв».
Поява ще! норми обГрунтовуеться наступними чинниками: роботодавцi та власники пiдприемств справедливо вважають, що кожен пращвник мае сум-лшно виконувати посадовi обов'язки, а адмшстращя мае право контролю за робочим процесом задля запо-
б^ання порушень трудово'1 дисциплiни, неправомiр-ного використання робочого часу та майна пщприем-ства, додержання шформацшно'1 безпеки тощо.
Прагнення роботодавця можна зрозумгти. Проте, з точки зору дотримання прав пращвника запропоно-вана норма виглядае зовам не бездоганною. Звернемо увагу, що згiдно запропонованiй нормi перелiк тех-нiчних засобiв не обмежуеться лише засобами вщео-спостереження, що перше спадае на думку. Пiд 11 дiю пiдпадають також засоби телефонного прослухову-вання та запису, а також програмне забезпечення, яке дозволяе вщстежувати ди спiвробiтникiв за комп'юте-ром (електронне листування, вiдвiдання сайтав тощо).
Натомiсть, Згiдно Конституцп Укра!ни кожному громадянину гарантуеться таемниця листування, теле-фонних розмов, телеграфно! та шшо'1 кореспонденцп. Зазначимо, що гарантш мае розширювальне тлума-чення, а не розповсюджуеться лише на особисте життя, як у законодавствах деяких кра!н. Крiм того, не допускаеться збирання, збер^ання, використання та поширення конфщенцшно'1 шформацп про особу без 11 згоди крiм випадюв, визначених законом, i лише в iнтересах нащонально1 безпеки, економiчного добро-буту та прав людини.
У випадку, якщо статтю 30 проекту ТК буде прийнято у 11 нинiшнiй редакци, вона знiме лише одне застереження. Тобто, вона стане випадком, визначе-ним законом, як того вимагае Конститущя. Проте, вона не знiмае ще двох застережень:
• щодо згоди пращвника. У даному випадку не зовмм зрозумшо, чи може вважатись обов'язкове по-передження працiвника щодо використання техшчних засобiв контролю такою згодою з його боку, чи ш. Ос-таточне слово з цього приводу за експертами з кон-ституцiйного права;
• щодо штеремв нащонально1 безпеки, еконо-мiчного добробуту та прав людини. 6 серйознi пщ-стави сумшватись, що пересiчне пiдприемство, яке встановило технiчнi засоби контролю, зможе довести, що зробило це, тклуючись про нащональну безпеку, а права людини й поготав.
Проте, навiть якщо винести конституцшшсть ще'1 норми за дужки, залишаеться ще декшька аспекпв, го-ловними з яких е:
Розпливчатють термту «особливостi виробниц-тва». Нечгтюсть формулювання потребуе критерпв встановлення таких особливостей, iнакше роботодав-цевi залишаеться безбережне поле для фантазш. Три-валiсть вiдсутностi пращвника на робочому мющ та факти розкрадання матерiальних цiнностей найпрос-тше встановити з використанням камер вщеоспосте-реження. Проте, частiше роботодавця щкавить, чим саме зайнятi працiвники протягом робочого часу за екранами моштс^в. Частина компанш обмежують доступ сво'1х працiвникiв до певних програм та сайив, а також до соцмереж. Експерти вважають, що роботода-вцiв найбшьше цiкавить:
• витж комерцшно'1 таемницi та шшо'1 корпора-тивно'1 шформацп;
• морально-етичний облж працiвникiв (публь кацiя вщвертих фото тощо);
• негативш вiдгуки про компашю, керiвництво, колег та ктенив.
З наведеного перелiку до особливостей виробни-цтва можна вiднести хiба що перший пункт, тому пе-
релiк комерцшно'1 таемницi та обсяг корпоративно'1 ш-формацп, заборонено'1 до розповсюдження, мае бути чiтко визначений у внутршшх нормативних документах компанп.
Обмеження ж по другому та третьому пунктах мо-жуть бути розцiненi як втручання у особисте життя, тобто порушення стати 32 Конституцп Украши.
Хоча бiльшiсть експертiв доходять висновку, що заборона доступу до мережi 1нтернет не е ефективною хоча б тому, що доступ до них можливий з телефошв та анонимайзерiв.
Умови збереження тформацн. Лакошзм норми проекту ТК залишае також просир щодо визначення подальшо'1 долi шформацп, отримано'1 у процесi спо-стереження за працiвниками. Якщо погодитись з можливютю контролю роботодавця за пращвниками з використанням технiчних засобiв, одразу постае дею-лька супутшх питань:
1. Якими мають бути умови збереження шформацп? Зокрема, принциповим стане питання запоб^ання несанкщонованого доступу, яке тягне за собою регла-ментацiю облаштування примiщення (стши, дверi, вiкна, сейф тощо) та техшчних засобiв залежно вiд но-сiя шформацп (сигналiзацiя, пожежна безпека, програмне забезпечення тощо). Окремо слщ звернути увагу на можливють (необхщшсть) створення додатко-вих котй.
2. Яю посадовi особи роботодавця матимуть право доступу до шформацп? Хто саме, окрiм техшчних спещалютав, матиме право доступу до результата спостереження: пряме та безпосередне керiвництво, керiвництво iнших пiдроздiлiв, виключно топ-менеджмент тощо?
3. Якою мае бути тривалють зберiгання шформацп? Супутшм питанням е процедура та гарантп пра-цiвнику щодо 11 знищення по заюнчення термiну збе-ртання.
4. Чи матиме об'ект спостереження право на ознайомлення з шформащею? Вочевидь, процедура волевиявлення працiвника та його (волевиявлення) реалiзацil мае бути вщповщним чином регламенто-вана.
Можливкть оприлюднення конфiденцшноi шформацп, отримано' в результатi спостереження. Експерти одностайш в тому, що право контролювати трудову дисциплшу жодним чином не е пщставою для збору та збертання роботодавцем шформацп про особисте життя людини. В цьому контекста вбачаеться необхщ-ним:
визначення перелiку шформацп, яка вважаеться конфщенцшною;
встановлення заборони або, принаймш, жорстка регламентацiя можливосп та процедури 11 оприлюднення, крiм випадюв, визначених законодавством.
Обмеження на встановлення техшчних засобiв. Оскльки гад час здiйснення контролю не допуска-ються ди, що принижують честь i гiднiсть або порушу-ють iншi права працiвникiв, мають бути чгтко регла-ментованi мюця встановлення технiчних засобiв. Вони не повинш встановлюватись в примiщеннях для осо-бисто'1 гiгiени, прийняття 1ж1, вiдпочинку тощо.
Вищевказанi та деяю iншi аспекти запровадження контролю з використанням техшчних засобiв неод-мшно створять невиправданий психологiчний тиск на пращвника у процеа виконання ним сво'1х посадових обов'язюв. Одним з метсщв зниження такого тиску е
34
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
розроблення та затвердження адмшстращею тдпри-емства внутрiшнього нормативного документу, який мав би врегулювати усi особливостi контролю з вико-ристанням технiчних засобiв. Причому такий документ мае бути розроблений та затверджений робото-давцем не одноосiбно, а виключно за погодженням з виборним органом первинно! профстлково! оргашзацп (профспiлковим представником).
1ншою новацiею проекту ТК, гщною всгляко! уваги, е регламентування роботи на умовах ненормо-ваного робочого часу та надурочно! роботи. Так, згщно статтi 153 проекту ТК: «Робота на умовах ненормова-ного робочого часу передбачае, що пращвник етзо-дично за вказiвкою роботодавця або без тако! зо-бов'язаний працювати понад норму робочого часу. <...> У разi якщо працiвник з ненормованим робочим днем залучаеться роботодавцем до роботи понад норму робочого часу систематично (двiчi протягом мь сяця), така робота вважаеться надурочною ...».
Насамперед зазначимо, що це едина стаття проекту ТК, яка регламентуе особливостi роботи на умовах ненормованого часу. Лакошзм ще! статтi залишае уах зацiкавлених осiб без вiдповiдi на так! запитання:
• чи е несистематичшсть единою вщмшшстю роботи на умовах ненормованого робочого часу вщ надурочно! роботи, яюй присвяченi статл 149—152 проекту ТК?
• чи юнують яюсь обмеження по категорiях працiвникiв для залучення до роботи на умовах не-нормованого робочого часу?
• чи юнують граничш норми роботи на умовах ненормованого робочого часу?
Зазначимо, що чинний КЗпП не мютить термiну «ненормований робочий час», а отже й поняття «ро-боти на умовах ненормованого робочого часу».
Проте, на думку автора, основна проблема штучного розмежування регламентування роботи на умовах ненормованого робочого часу та надурочно! роботи не в тому. Внаслщок лакошзму статл 153 проекту ТК ро-ботодавець отримуе можливють один раз на мюяць змушувати працiвника працювати больше 40 годин на тиждень без додатково! оплати, тобто фактично лега-лiзуеться механiзм примусово! працi, оскГльки: «.За роботу на умовах ненормованого робочого часу пра-щвникам надаеться щорiчна додаткова трудова вщпу-стка чи/! встановлюеться тдвищений розмГр оплати працi». Тобто, для лептимГзацп роботи на умовах ненормованого робочого часу роботодавцю достатньо внутршшм нормативним документом встановити до-даткову трудову вщпустку, тривалють яко! вш визна-чае на власний розсуд. Такий собГ щомюячний «су-ботник» на цглком законних пщставах.
До того ж, згщно пункту 3 статл 153 проекту ТК роботодавець може прийняти вщповщний внутршшй нормативний документ « ... тсля проведення консуль-тацiй (видыено автором) з виборним органом первинно! профстлково! оргашзацп (профспглковим представником)». Проте, проведення консультацш зовсГм не означае отримання згоди профстлкового пращв-ника.
Натомють проект ТК, як ! чинний КЗпП, мютить низку статей, що регламентують надурочш роботи. Трактування сутностГ надурочних робГт в обох документах майже тотожне. Проте, регламентування цього явища досить суттево вщрГзняеться:
1. КЗпП мютить вичерпний перелГк випадюв, в яких роботодавець може застосовувати надурочш роботи. Документ називае таю випадки винятковими. Отже, в уах шших випадках, яю не входять до наве-деного перелГку, надурочш роботи не допускаються.
Проект ТК також мюить аналопчний перелГк. Проте, на вщмшу вщ КЗпП, вш не називае так! випадки винятковими, обмежуючись лише декларащею, що: «Надурочш роботи, як правило (видыено автором) не допускаються». Отже, перелГк обставин, у яких мо-жуть застосовуватись надурочш роботи згщно проекту ТК, не е виключним. Тобто, роботодавець може вста-новити й шшГ обставини на власний розсуд. На нашу думку, це е суттевим обмеженням прав пращвниюв.
2. Згщно КЗпП надурочш роботи можуть прово-дитись лише з дозволу виборного органу первинно! профстлково! оргашзацп (профспглкового пращв-ника). Натомють згщно проекту ТК: «Роботодавець може застосовувати надурочш роботи <...> з обов'яз-ковим попередшм повщомленням виборного органу первинно! профспглково! оргашзацп (профстлкового пращвника)». 1ншими словами, згщно проекту ТК на вщмшу вщ КЗпП дозвГл профспглкового представника вже не е обов'язковим, тобто дозвгльний принцип замшено на повщомний. На нашу думку, це також об-межуе права пращвниюв.
3. Обидва документи регламентують заборону за-лучення до надурочних робгт. Причому категорГ! пращвниюв, якГ пГдпадають пГд таку заборону, майже ствпадають. Але згГдно з КЗпП перелГк пращвниюв не е виключним, оскГльки мГстить обмовку, що зако-нодавством можуть бути передбачеш Г ГншГ категорГ! пращвниюв, що !х забороняеться залучати до надурочних робГт. ТодГ як у проект ТК така обмовка вщ-сутня, тобто наведений перелГк категорш працГвникГв, що не можуть залучатись до надурочних робГт, е виключним. На нашу думку, така новащя також не на користь працГвникГв.
Отже, проект ТК в частиш регламентування ро-боти на умовах ненормованого робочого часу та над-урочно! роботи:
• штучно розмежуе щ два поняття. Таке розмежування вкут з вщсутшстю низки необхГдних обме-жень та диспозитивностГ формулювань уможливлюе примушення роботодавцем працГвникГв до примусово! пращ один раз на мюяць без скГльки-небудь суттево! компенсаций;
• значно звужуе права пращвниюв в частиш надурочних робГт за такими суттевими умовами: обставини для застосування, дозвгл профспглок та обмеження категорш залучених працГвникГв.
Наостанок висловимо деяю мГркування щодо глави 11 проекту ТУ «Загальнообов'язкове державне сощальне страхування». Насамперед зазначимо, що питання загальнообов'язкового державного сощаль-ного страхування взагалГ не повинш бути предметом цього документу, оскГльки вони регулюються низкою спещальних закошв.
ДалГ, викликае зауваження норма пункту 2 стати 286 проекту ТК, яка наголошуе, що: «Несплата або не-своечасна сплата роботодавцем единого внеску на за-гальнообов'язкове державне сощальне страхування не може бути пщставою для вщмови пращвникам у на-данш матерГального забезпечення (у тому числГ ви-плати пенсГ!) та сощальних послуг Гз фонду загально-
КУЗЬМЕНКО Л. М, СОЛДАК М. О.
обов'язкового державного сощального страхуван-ня ...».
Головне науково-експертне управлшня Апарату Верховно! Ради Украши цепком слушно зауважуе, що: «Зазначена iнiцiатива суперечить основному принципу збору та ведення обл^ единого внеску щодо обов'яз-ковостi його сплати (стаття 3 Закону Украши «Про збiр та облж единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiапьне страхування»). Пропозицiя щодо зарахування цих перiодiв роботи до страхового стажу без сплати страхових кошив до Пенсшного фонду не узгоджуеться з принципом загальнообов'язкового державного пенсшного страхування стосовно <^вно-правноси застрахованих осiб щодо отримання пенсш-них виплат та виконання обов'язюв стосовно сплати страхових внесюв на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» (стаття 7 Закону Украши «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування»)» [10].
Зазначимо також, що реалiзацiя запропоновано'1 шщативи порушуе один з наржних принципiв сощ-ального страхування — принцип платносп, який разом солщаршстю та еквiвапентнiстю вiдшкодування скла-дае триединий страховий принцип. Простше кажучи: нема внесюв — нема страхового захисту.
Отже, незважаючи на удавану справедливють ш-цiативи, вона не може бути тдтримана з огляду на ос-новоположнi засади страхування як шституту соцiапь-ного захисту громадян.
Висновки. Проаналiзованi новацп проекту ТК в щлому не сприяють забезпеченню реашзацп передба-чених Конституцiею Украши трудових прав i гарантiй працiвникiв та створенню сприятливих умов пращ. Скорше мова може йти про спробу змщення зафж-сованого у чинному КЗпП балансу iнтересiв пращвни-юв та роботодавцiв на користь останшх. Тому для збе-реження такого балансу доцшьно:
1. Внести до статп 30 проекту ТК вимогу щодо обов'язкового прийняття роботодавцем за погоджен-ням з профспшковим представником внутршнього нормативного документу, що регламентуе особливостi контролю за працiвниками з використанням техшчних засобiв.
2. Усунути штучне розмежування роботи на умо-вах ненормованого робочого часу та надурочно'1 роботи, вилучивши статтю 153 з проекту ТК.
3. Вилучити пункт 2 стати 286 проекту ТК як та-кий, що суперечить основоположним засадам сощаль-ного страхування.
Список використаних джерел
1. Трудовий кодекс Украши (реестр. № 1658 вщ 20.05.2015 р. доопрацьований) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=53221.
2. Поиха А. Перспективи прийняття Трудового кодексу Украши / А. Попха // Громадська думка про правотворення. —2015. — № 3. — С. 13-18.
3. Чанишева Г. Реалiзацiя прав людини у сферi працi та соцiального забезпечення: проблеми теори та практики [Електронний ресурс] / Г. I. Чанишева. — Режим доступу: http://naukovipraci.nuoua.od.ua/ arhiv/ tom9/16.pdf.
4. Рябова Т. Сощальна вщповщальшсть бiзнесу як фактор збалансування ринку пращ [Електронний ресурс] / Т. В. Рябова, Л. I. Шаша. — Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_перiодика/ vestnik/Технiчний%20прогрес%20та%20ефективнiсть %20виробництва/2015/25/С0Ц1АЛЬНА%20ВЩП0В1 ДАЛЬНIСТЬ%20БIЗНЕСУ%20ЯК%20ФАКТОР.pdf.
5. Программа Европейского Союза Europe Aid для Российской Федерации. Трудовое и социальное право Европейского Союза: документы и материалы. — М.: «Права человека»,2005. — 98 с.
6. Шедяков В. Удосконалення трудових вщносин як основа стшкосп та розвитку громадянського суст-льства / В. 6. Шедяков, О. А. Блшов, П. Д. Морозов; [за заг. ред. П.Д. Морозова]. — Ки1в : Задруга, 2014. — 318 с.
7. Щербак Н. Диференщащя регулювання трудових вщносин в Укра1ш / Н. Ю. Щербюк ; М-во освгги i науки Украши, Луц. нац. техн. ун-т. — Луцьк : Гадяк Ж. В., 2014. — 167 с.
8. Байрак Д. Правове регулювання комерцшно! таемнищ в трудових вщносинах : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Байрак Дарiя Володимирiвна; М-во освгга i науки Украши, Ки1в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. — Ктв, 2014. — 18 с.
9. Сидоренко А. Зловживання правом суб'ектами трудових правовiдносин: теоретико-практичне дослi-дження / А. С. Сидоренко ; Нац. юрид. ун-т iм. Ярослава Мудрого. — Харюв : Право, 2014. — 197 с.
10. Висновок Головного науково-експертного управлшня Апарату Верховно! Ради Украши на проект Трудового кодексу Укра!ни (№ 1658 вщ 20.05.2014 р., доопрацьований) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id =&p f3511=53221&pf35401=327070.
Л. М. Кузьменко
д-р екон. наук
М. О. Солдак
канд. екон. наук м. Ки'в
МШРЕГЮНАЛЬНЕ СШВРОБГГНИЦТВО ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ГЕРИГОРП
Остант поди у полгтчному житп Украши про- ництва. Сумшви у мщносп та цтсносп простору кра-демонстрували сусп1льству важпивiсть та актуапьнiсть 1ни мали пiд собою пiдстави вже протягом багатьох проблеми мiжрегiонального економiчного спiвробiт- рок!в. У науковiй доповда <Територiапьний розвиток
36
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
