CC BY
44
Karpinsky B.A., Grigorenko V.O., Karpinska H.B. Ukraine's Financial and Resource Loss from the Actions of the State-Annexor
The definition of the state - annexor is provided for the first time. The version of the valuation of financial loss from the actions of the state-annexor by using methods of assessing the financial potential of the area, in particular, on the basis of its active part in management decisions is synthesized. It is proved that in addition to direct financial losses due to the annexation of the Crimea, Ukraine loses much indirectly. A part of its natural climatic resources and promising gas fields is primarily annexed by the state-annexor. Only financial losses of Crimean energy segment in Ukraine are estimated to exceed 0.5 trillion dollars. The annexation of the Crimea is emphasised to have a negative impact on the economic complex adjacent to the Crimea regions, which will be forced to intensify the search for other ways of transportation for getting their own products to the consumer. Some negative changes in investment attractiveness regarding Crimea territories that are less attractive to investors are marked. Some additional measures to reduce trade pressure on Ukraine by the State annexor are stated. It is proposed to form an inter-ministerial body for assessing and minimizing financial and resource losses from annexation of the Crimea. The interaction of its components when making management decisions is considered.
Key words: state- annexor, annexation, financial and resource losses, financial potential, area, management decisions, assessment, minimization, block ranking method.
УДК 338.001.36 Астр. 1.В. Бигик1 - Львiвський НУ Ш. 1вана Франка
НОВИЙ ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАШИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛ1КИ
Проан^зовано основш переваги та недолши реформування трудового законодав-ства Украши. Особливу увагу придшено проблемним питанням проекту Трудового кодексу Украши. Прийняття нового трудового кодексу зумовлене необхщшстю у комплексному та взаемопов'язаному виршенш проблем регулювання трудових вщносин, а також потребою послщовно вщобразити в нащональному трудовому законодавствi положения мiжнародно-правових документов iз питань пращ. Особливу увагу придшено недолшам Проекту, який потребуе доопрацювання з урахуванням пропозицш та зауважень гро-мадськосй.
Ключовi слова: Трудовий кодекс Украши, ринок пращ, соцiально-трудовi вщноси-ни, правовi засади, зайнялсть.
Постановка проблеми. Одним iз прюритетних напрям1в i шлянв вирь шення сощальних проблем ринку пращ в УкраЫ е формування вщповвдного нормативно-правового поля. У теорц та практищ трудового права таю акти, як встановлюють правила поведшки учасникам трудових вщносин: пращвникам, роботодавцям, профсшлкам, трудовим колективам, iншим, пов'язаним iз ними суб'ектам, прийнято називати актами законодавства про працю (ст. 4 КЗпП Украши), але останшм часом вживаеться iнший термiн - "трудове законодавство". Акти трудового законодавства виокремили з-помiж законодавчих актав Украши, враховуючи специфiку предмета правового регулювання та кола суб'екпв, на ят поширюеться 1хня д1я. Однак трудове законодавство не вичерпуеться регулюван-ням суто трудових вiдносин, а регулюе й iншi пов'язанi з ними вщносини (щодо працевлаштування, соцiального партнерства, виртення трудових спорiв тощо), ят мають сустльно-трудовий характер. Отже, з правового погляду це означае, що трудове законодавство Украши - це система нормативно-правових актав, якi
1 Наук. кергвник: проф. €.Й. Майовець, д-р екон. наук
ухвалюють уповноважеш органи державно!' влади, мiсцевого самоврядування, посадовi особи вiдповiдно до за^плених за ними повноважень задля правового регулювання суспiльно-трудових вiдносин, встановлюючи правила поведшки !х учасникiв. Вiтчизняне нормативно-правове регулювання у сферi сусшльно-тру-дових вiдносин досi здебiльшого опираеться на норми Кодексу закошв про пра-цю. Украша - едина з колишшх республiк СРСР, яка дониш не прийняла новий Трудовий кодекс, адже ми ще досi працюемо за радянським Кодексом законiв про працю 1971 р.
Аналiз останшх дослщжень. Правовi аспекти зайнятостi населения в Ук-раíнi висвiтлюються в працях багатьох вiтчизняних вчених i дослiдникiв, серед яких: Д.П. Богиня, О.А. Гртнова, Г.С. Гончарова, ЕМ. Лiбанова, 1.Л. Петрова, Л. С. Лкогор та iншi нашi спiввiтчизники, а також зарубiжнi вченi. Водночас, незважаючи на значну увагу вчених до цих питань, аналiз процедури проходжен-ня проекту Трудового кодексу Украши у Верховнiй Радi Украши та сприйняття його громадськiстю дае шдстави вважати, що цей документ мктить суперечливi положення та потребуе доопрацювання.
Метою роботи е аналiз наявного нормативного-правового регулювання соцiально-трудових вiдносин на ринку працi в Укра'ш, а також обгрунтування необхiдностi вдосконалення трудового законодавства шляхом прийняття Трудового кодексу Украши.
Основнi результати дослщження. За юридичною силою основним актом трудового законодавства е Конститущя Украши, як Основний Закон, що мае на територц Украши найвищу юридичну силу. Це означае, що вс iншi акти трудового законодавства мають 'й вiдповiдати. Друге мкце в структурi трудового законодавства Украши посiдають мiжнароднi договори про працю, яш належним чином ратифшоваш в Украíнi. Наступний щабель у складнiй структурi трудового законодавства Украши вiдводиться Кодексу законiв про працю Украши, який до-тепер дiе на територií Украши зi змiнами та доповненнями. Важливу роль у структурi трудового законодавства Украши вiдiграють закони про працю, ухва-ленi Верховною Радою Украши з уах питань сусшльно-трудових вiдносин, постанови Верховно! Ради Украши, укази Президента Украши, нормативно-правовi акти Кабшету Мiнiстрiв Украши (постанови та розпорядження). Особливе мiсце в системi акпв трудового законодавства Украши належить нормативно-правовим актам Мiнiстерства соцiальноí полiтики Украши, якi грунтуються на нормах Кон-ституцií та мiжнародних договор1в, закошв Украши, указiв Президента та постанов Верховно! Ради Украши, а також ртень Кабiнету Мiнiстрiв.
Окреме мiсце в системi актав трудового законодавства Украши належить колективним угодам. 1х ухвалення базуеться на положеннях Закону Украши "Про колективнi договори, угоди" ввд 1 липня 1993 р. № 3356-Х11. Вони мають вщповвдати нормам Конституцií та мiжнародних договорiв, КЗпП, законiв Украши, указiв Президента та постанов Верховно1 Ради, а також рiшень Кабшету Ш-нiстрiв Украши, актiв уповноважених органiв виконавчо1 влади.
Що ж до Трудового кодексу Украши, необхвдшсть його прийняття обу-мовлена докорiнними змiнами всiеí системи суспiльних вщносин, якi вщбува-ються в УкраЫ через формування ринкових вiдносин та соцiально-економiчнi перетворення, i тою чи шшою мiрою пов'язанi з працею. Виникли значнi пробле-
ми рiзноí вагомосп, що повиннi вирiшуватись засобами трудового права. А зако-нодавство про працю, яке у свош основi представлене ще радянським Кодексом закошв про працю, не завжди може забезпечити належний ршень регулювання трудових вiдносин, що, в шдсумку, негативно позначаеться на рiвнi гарантш тру-дових прав працiвникiв. Кодекс закошв про працю був прийнятий ще 1971 р. За бшьш шж 40 роюв змiнилося дуже багато, виникла нова держава Украша з ш-шою формою правлшня, державного устрою та полiтичним режимом. Вiдповiдно i правова система держави змшилася. На сьогоднi очевидною е необхщнкть прийняття нового нормативного акта, який регулював би трудовi вщносини.
З часу прийняття Украшою незалежносп зазнав iстотних змiн комплекс сусшльних вiдносин з участю профстлок, з'явились новi суб'екти трудового права в особi органiзацiй роботодавцiв. Тому необхщно послiдовно вiдобразити в нащональному трудовому законодавствi положения мiжнародно-правових документов з питань прайд, що е обов'язковими для Украши, а також актив бвропейсь-кого Союзу завдяки здiйсненню Украшою зовнiшньополiтичного курсу в напря-мi европейсько!' штеграцп. За таких умов виникла необхщнкть у комплексному та взаемопов'язаному виртенш проблем регулювання трудових вiдносин, спро-ба якого здiйснена в проекта Трудового кодексу.
Проект Трудового кодексу складаеться iз дев'яти книг (429 статей). У за-гальних положеннях проекту визначено сферу дií трудового законодавства, включено положення, спрямованi на адаптащю трудового законодавства Украши до мiжнародних трудових актiв, а також вперше систематизованi положення що-до ввдносин, що передують трудовим.
Основш змiни до положень, що стосуються сощально-трудових вiдносин на ринку пращ, спрямоваш на внесення бiльшоí визначеносп у трудовi вщноси-ни з огляду на складнiсть застосування рашше чинного законодавства та числен-ш трудовi спори, породженi цiею складнктю. Трудовому договору надаеться значення повнощнного юридичного акта, вихiд за межi якого не допускаеться, а також розмежовано поняття трудових вiдносин i трудового договору як рiзних правових явищ. Також внесено пропозицií щодо замiни механiзму перемiщення працiвникiв та змши iстотних умов працi, подано перелш пiдстав вiдсторонення працiвникiв ввд роботи, значно обмежено можливостi звшьнення за iнiцiативою роботодавця з шдстави невiдповiдностi працiвника.
Проект Трудового кодексу Украши формулюе положення щодо робочого часу, часу вщпочинку, заробiтноí плати, гарантш i компенсаций, охорони пращ, внутртнього трудового розпорядку, соцiального страхування. Положеннями цього документа при рiзних режимах робочого часу встановлюеться, що основою для визначення норми робочого часу е п'ятиденний робочий тиждень з ршною тривалктю роботи кожного дня тижня. Також пропонуеться в колективному до-говорi передбачати порядок встановлення, замiни та перегляду норм пращ, а право 1х встановлення вiдповiдно до умов колективного договору надати роботодав-цевi. Проведено розмежування таких правових категорiй, як винагорода за працю, гарантия та компенсация, що визначали заробину плату.
У Проектi трудового кодексу Украши зосереджено увагу на особливостях регулювання трудових ввдносин за участю окремих категорiй працiвникiв i робо-тодавцiв. Таким чином, пропонуеться встановити додатковi положення, спрямо-
ваш на захист прав i iнтересiв неповнолггшх. Однак тут iснуe певна суперечнкть, оскiльки зазначено, що звiльнення неповнолишх працiвникiв суб'екта малого пiдприeмництва проводиться без отримання згоди служби у справах дией (ст. 303). 1ншим положениям пропонуеться встановити спецiальнi правила, ят поши-рюються на трудовi вiдносини з участю роботодавцiв - суб'екпв малого шд-приемництва (таких, що використовують працю не бшьше 20 осiб (ст. 300 проекту). Зазначено, що "роботодавець - суб'ект малого шдприемництва мае право са-мостiйно встановлювати режим роботи, що передбачае зайняткть у загальн ви-хiднi днi, днi державних i релiгiйних свят..." (ст. 304). Це суперечить шшш нормi проекту - робота у вихвдний день, день державного або релшйного свята опла-чуеться у подвшному розмiрi (ч. 1 ст. 233). Висловити зауваження проти такого режиму пращ може лише профсшлка, а не трудовий колектив. Суперечливi стат-тi проекту обгрунтовуються необхiднiстю шдтримки малого пiдприемництва, однак не виключено, що саме такi положення стимулюватимуть пiдприемцiв вдава-тися до рiзноманiтних махiнацiй, наприклад фiктивного подшу свого шд-приемства. Також Проектом трудового кодексу визначаються особливостi здшснення функцiй роботодавця щодо керiвникiв, вид та змкт трудових догово-рiв з керiвниками. Передбачаеться, що звичайно з керiвниками укладаються тру-довi договори, на якi поширюеться трудове законодавство, якщо iнше не перед-бачено трудовим договором. Втш зазначено, що "якщо колективний договiр не укладено, питання, що мають бути ним урегульоваш вiдповiдно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця...", ят вiн водночас мае право приймати самостiйно. Тому очевидно, що роботодавцевi буде вигадш-ше видавати нормативнi акти, а не колективний договiр, якi можна прийняти в односторонньому порядку i за 1х порушення не передбачена ввдповщальнкть. Положення ст. 380 фактично узаконюють локаут - роботодавець у разi вичерпан-ня можливостей урегулювання конфлжту може зупинити пiдприемство з припи-ненням виплати заробiтноí плати, що в подальшому надае можливiсть роботодав-цевi зупинити будь-який страйковий рух та звести нашвець будь-який трудовий протест.
Новий Трудовий кодекс описуе положення щодо професшно!' пiдготовки, перепiдготовки та шдвищення квалiфiкацií працiвникiв, а також основш положення, яю визначають змiст колективних трудових вiдносин. У щй частинi проекту визнано прюритетне право профсп1лок на представництво i можливостi представлення iнтересiв пращвнитв на пiдприемствi, в установi, оргашзацп. Однак iз проекту Трудового кодексу повнктю вилучено роздiл XVI тепертнього КЗпП " Гарантií д1яльносп професiйних сп1лок щодо захисту трудових та сощаль-но-економiчних прав пращвниюв", що iстотно звужуе повноваження даних орга-нiзацiй. До прикладу, в процеа зв1льнення прац1вника ввд роботодавця вима-гаеться лише погодити з профспшкою зв1льнення, тобто, фактично, лише попере-дити про нього. Проект допускае розiрвання трудового договору з пращвником навiть всупереч мотивованому рiшенню профсп1лки, а роботодавцевi надаеться право бути присутшм п1д час розгляду профкомом питання щодо звшьнення пра-цiвника, що е втручанням у внутрiшню дiяльнiсть профспiлки. Чинний КЗпП передбачае, що звшьнення вiдбуваеться "лише за попередньою згодою" профорга-ну (ч. 1 ст. 43). Щодо кола питань, що мають виртуватись роботодавцем за по-
годженням з профсшлковим органом або вiльно обраними працiвниками пред-ставниками (представником), до нього належать лише п, що складають змiст ко-лективного договору (ч. 2 ст. 364 проекту). В iнших випадках, передбачених Тру-довим кодексом, роботодавець мае право лише запитати думку представницько-го органу (провести консультацп).
Щодо державного регулювання дотримання трудового законодавства, Проектом встановлено загальш правила щодо контролю i нагляду за дотриман-ням правил трудових вiдносин, зокрема законодавства про охорону працi, а та-кож в окремiй главi формулюються норми щодо контролю i нагляду, який здiйснюеться державною шспекщею працi. Встановленi правила ввдповвдальнос-■п сторiн трудових вiдносин стосуються положень про матерiальну ввдповщаль-нiсть пращвнитв, якi переважно запозиченi iз чинного законодавства.
Проектом трудового кодексу визначено судовий порядок виршенпя шди-в^альних трудових спорiв. За згодою мiж роботодавцем i профстлковим органом або вшьно обраними прац1вниками представниками (представником) перед-бачаеться можливiсть створення комiсiй з трудових спорш. Однак деят поло-ження проекту унеможливлюють ефективну дiяльнiсть таких комiсiй. Адже рь шення комiсií з трудових спорш приймаеться за згодою вах членiв комiсií, якi беруть участь у ц засiданнi. А в разi незгоди хоча б одного з члешв комiсií з рь шенням, що пропонуеться до прийняття, воно вважаеться неприйнятим (ч. 1 ст. 435). Половину членiв Комiсií складають представники роботодавця. Згiдно з чинним КЗпП, Комiсiя приймае рiшення бшьшктю голосш членiв, присутнiх на засщаннях (ч. 1 ст. 227), а ршення пiдлягае виконанню у триденний строк пiсля строку для оскарження. Цi норми забезпечують ефективнiше виртення спорiв без звернення до суду.
Найбiльше дискусiй в наукових колах пiд час обговорення проекту Трудового кодексу виникае навколо питання збшьшення тривалостi робочого часу ввд 8 до 12 год i скорочення часу на вiдпочинок мiж змiнами до 12 год. "Робочий день у будь-якш компанií може бути продовжений до 12 годин, а за наявносп достатнiх пiдстав i бшьше". Зловживання можуть бути спровоковаш тим, що ви-черпний перелш таких пiдстав не надаеться, i хоч зазначено, що продовження робочого дня можливе тiльки за письмовою згодою того, хто працюе, проте, на думку фахiвцiв, в умовах безробтя це не е достатшм аргументом. Доволi критично громадськктю сприймаються положення про дозвш вiдеоспостережения за працiвниками, а також норма, яка дае змогу звшьняти пращвника за розголо-шення комерцшно1 таемницi. Такою таемницею, згiдно з прописаними на пiд-приемствi нормами, може бути, наприклад, сума заробино!' плати. Вiдповiдно, це робить систему виплат непрозорою.
Отож, можна видшити такi основнi недолiки проекту Трудового кодексу: можливкть звiльнения прац1вника навiть всупереч позицií профспiлки; звшьнен-ня за розголошення комерцiйноí таемницц дозвiл на вiдеонагляд на робочому мiсцi; роботодавець самостiйно може виртити встановити шестиденний робочий тиждень; заохочення фiктивно "дрiбнити" пiдприемства на окремi юридичнi особи ("суб'екти малого шдприемництва") до 8 осiб, на яких допускаеться зв1ль-нення за один мкяць i погiршения ктотних умов працi - з попередженням за 2 тижнi (у чинному КЗпП обидва строки становлять 2 мкящ); можливкть робо-
тодавця видавати власш нормативнi акти, уникаючи укладання колективного договору. Кодекс також вводить новi критерií випробувальних термшв. Таким чином, забороняеться встановлювати випробувальш термiни для: неповнолинх; солдатш, якi прийшли з армií не шзшше року тому; студентiв вишiв i ПТУ, для яких це перша робота за спещальнктю; ваптних жiнок i працiвникiв, якi мають дiтей до трьох рокiв; ^алвдв i переможц1в конкурсiв. Для робинитв строк вип-робування не може бути бшьше мiсяця, для решти - не бшьше трьох. Натомкть для керiвникiв, головних бухгалтерш, начальнитв вiддiлiв вiн може бути й шв-року. Роботодавець може сам розширити перелiк тих, хто попадае шд довготер-мiнове випробування.
Як зазначаеться у пояснювальнш записцi проекту, прийняття Трудового кодексу повинно забезпечити правове регулювання трудових i пов'язаних iз ними правовiдносин, дотримання державних гарантiй трудових прав працюючих, ство-рення належних умов захисту штересш працiвникiв i роботодавцiв у сферi орга-нiзацií виробничих вiдносин, а також можливостей для розвитку сощального партнерства всiх учасниюв трудових i пов'язаних iз ними правовiдносин. Однак цей проект Трудового кодексу е доволi антисощальним та таким, що спрямова-ний на iстотне звуження наявного обсягу прав найманих пращвниюв та зростан-ня повноважень та можливостей для зловживань роботодавцiв. А це водночас може стати ще одним стимулом для зростання трудово!' мграцц з Украши у бшьш розвиненi краши, в яких права прац1вник1в захищенi, а ршень життя ви-щий. Особливо це стосуеться освiченоí молодi. По сутi система освии, яка готуе фахшцш за бюджетний рахунок, буде працювати на економжи iнших краш, а не Украши. До того ж кнують численнi неточностi та неузгодженостi, що надалi можуть призвести до неправильного застосування норм трудового законодав-ства. Прийняття Трудового кодексу в наявшй редакцií призведе до зростання сощального напруження та чергових масових протестов громадян. Тому приймати такий Трудовий кодекс iз iстотними недолiками е недоцiльно, вш потребуе дооп-рацювання з урахуванням пропозицiй та зауважень громадськостi.
Висновки. Оскiльки одним з основних напрям1в щодо забезпечення захисту конституцшних прав громадян у сферi зайнятосп та ринку працi е вдоскона-лення чинного трудового законодавства i Кодексу законiв про працю, прийняття Трудового кодексу Украши е необхндним кроком у процеа покращення трудового законодавства i в ньому варто передбачити: мшшальш гарантií у сферi зайня-тост! та сощально-трудових вiдносин; змiну принципiв 1х регулювання, розши-рення догов!рних засад i досягнення р1вноваги м!ж iнтересами пращвнитв i робо-тодавц1в; пiдвищення р!вня соцiальноí захищеностi за умов структурно1 перебу-дови економiки, банкрутства тдприемств тощо. Важливою складовою вдоскона-лення трудового законодавства на сучасному еташ е законодавче закрiплення в новому кодека процедури колективно-трудового регулювання, активiзацiя науко-вих дослiджень, законодавче за^плення трудового процесу як самостiйноí галузi права. Прийняття Трудового кодексу Украши повинне сприяти вдосконаленню не лише змкту та структури цього, у майбутньому основного, акта, але i стимулюва-ти пiдвищення р!вня ефективносп правозастосовно1 д1яльност! в ц!й цариш правового регулювання сусп1льних вщносин. Вирiшення зазначених проблем дасть змогу захищати права вс!х суб'ектгв трудових в!дносин, збалансувати íхнi iнтере-си i внаслiдок позитивно впливатиме на економiчний розвиток кра1ни.
Лiтература
1. Кодекс законв про працю Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://rada.gov.ua.
2. Проект Трудового кодексу Украши вщ 03.12.2007. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// rada.gov.ua.
3. Стадник М.П. Новий Трудовий кодекс Украши: проблеми вдосконалення колективно-до-гов1рного регулювання / М.П. Стадник // Правова держава: Щор1чник наукових праць. - 2010. -Вип. 21. - С. 299-305.
4. Скрипник О. Кодекс для поневолення / О. Скрипник // Дзеркало тижня вщ 26.01.2013.
Билык И.В. Новый трудовой кодекс Украины: преимущества и недостатки
Проанализированы основные преимущества и недостатки реформирования трудового законодательства Украины. Особое внимание уделено проблемным вопросам проекта Трудового кодекса Украины. Вопрос принятия нового трудового кодекса обусловлен необходимостью в комплексном и взаимосвязанном решении проблем регулирования трудовых отношений, а также потребностью последовательно отразить в национальном трудовом законодательстве положения международно-правовых документов по вопросам труда. Особое внимание уделено недостаткам проекта, который требует доработки с учетом предложений и замечаний общественности.
Ключевые слова: Трудовой кодекс Украины, рынок труда, социально-трудовые отношения, правовые основы, занятость.
Bilyk I. V. The New Labour Code of Ukraine: Advantages and Disadvantages
The main purpose of this research is to analyse the advantages and disadvantages of the labour legislation reforming in Ukraine. Particular attention is paid to the problematical issues of the Labour Code Draft of Ukraine. The problem of the adoption of the new Labour Code is determined by the need of complex and interdependent solving of the issues dealing with labour relations and with the need to reflect positions of the international law on labour in the national labour law. Special attention is paid to the shortcomings of the Draft that needs further changing with the suggestions and comments of the public.
Key words: the Labour Code of Ukraine, labour market, Labour Relations, principles of law, employment.
УДК 330.341.1 Докторант О.Л. Чернелевська1, канд. екон. наук,
канд. юрид. наук - Нащональний ушверситет харчових технологш
ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРА РОСТУ НА РИНКУ
КУРЯТИНИ
Одним iз вдалих ринюв для створення шновацшних кластерiв росту в харчовш про-мисловост е ринок курятини. За декшька роюв Украша може стати одним iз лщергв за поставками курятини на зовншш ринки. Найбшьшими виробниками курятини в Укрщш е ПАТ "Мирошвський хлiбопродукт" та ТОВ "Комплекс Агромарс".
Шд час дослщження структури двох найбшьших груп шдприемств iз виробництва курятини виявлено що у !х структурi вщсутш центри шновацш, а саме науковi установи та заклади осв^и, як б готували профшьних спецiалiстiв саме для потреб галуз^ Як насль док, практично все обладнання, яке було установлено шд час модершзацп виробничих по-тужностей, е шоземним та поглиблюе залежнiсть вiд його промислового обслуговування.
Конкурентоспроможнiсть галузi з виробництва курятини в Укрщш не е тривалою, а тому лише створення кластерiв росту для переходу галузi на шновацшний шлях розвитку може забезпечити ш довготривалу конкурентну перевагу.
1 Наук. консультант: проф. Мостенська Тетяна Леонщвна, д-р екон. наук
