CC BY
41
УДК 340.13
I. М. Паньонко
1нститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBÎBCbKa полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., зав. кафедри цившьного права та процесу,
В. А. Коваль стажист адвоката
СП1ЛЬН1 ТА В1ДМ1НН1 ОЗНАКИ ТРУДОВИХ ДОГОВОР1В ТА СУМ1ЖНИХ ЦИВ1ЛЬНИХ ДОГОВОР1В
© Паньонко I. М. , Коваль В. А., 2015
Проаналiзовано особливост цив1льних договорiв, за допомогою укладення яких особа мае можливкть реалiзувати свою здатшсть до працi. Визначено спiльнi та вщмшш ознаки трудових та сумiжних цив1льних договорiв.
Ключовi слова: договiр, угода, трудовий договiр.
И. М. Паньонко, В. А. Коваль
ОБЩИЕ И ОТЛИЧИТЕЛЬНЫЕ ЧЕРТЫ ТРУДОВЫХ ДОГОВОРОВ И СМЕЖНЫХ ГРАЖДАНСКИХ ДОГОВОРОВ
Проанализированы особенности гражданских договоров, посредством заключения которых лицо имеет возможность реализовать свою способность к труду. Определены общие и отличительные черты трудовых и смежных гражданских договоров.
Ключевые слова: договор, соглашение, трудовой договор.
I. М. Panonko, V. А. Koval
DIFFERENCES AND SIMILARITIES EMPLOYMENT CONTRACTS AND RELATED CIVIL CONTRACTS
The features of civil contracts by entering which a person is able to sell their ability to work. Determined common features of employment contracts and related civil contracts.
Key words: contract, agreement, contract of employment.
Постановка проблеми. Одним з основних соцiально-економiчних прав людини i громадянина е право на працю, яке посщае центральне мюце у ^CT^i трудових прав. Саме воно i е основою усього комплексу соцiально-економiчних прав. Лише завдяки його реалiзацiï створюються матерiальнi блага, забезпечуеться подальше зростання добробуту, множаться матерiальнi i духовш цшносп, досягаються устхи у галузi господарства.
Юридична сутнють права на працю розкриваеться у положеннях ст. 43 Конституци Украши, яка стала правовим полем конституцшного проголошення права на працю та закршленням мехашзму забезпечення реалiзацiï цього права. Вона зародилася разом з прийняттям основного закону загалом в умовах компромюних ршень i вчинюв у протистоянш минулiй радянсько-правовiй доктриш та новiтнiй для Украïни ринковш системi правовiдносин. Вiдповiдно до чинного
укра1'нського законодавства кожен мае право на працю, що включае можливiсть заробляти co6i на життя працею, яку вш вiльно обирае або на яку вшьно погоджуеться. KpiM того, yci громадяни мають право вшьно розпоряджатися сво1'ми здiбностями до пращ, вибирати рщ дiяльностi i професда.
За сучасних умов реалiзацiя громадянами права на працю можлива не тшьки за допомогою укладення трудового договору, а й цившьно-правового, предметом якого е результат особисто! пращ людини. Цивiльне законодавство передбачае низку договорiв, за допомогою укладення яких особа мае можливють реалiзyвати свою здатнють до працi (договори про надання послуг, тдряду, комюи, доручення, оренди транспортного засобу з наданням послуг з управлшня й техшчно! експлуатацп, авторський договiр тощо). При цьому укладення з роботодавцем цившьно-правового договору стае все поширешшим явищем. Варто зазначити, що на вщносини сторш за цивiльними договорами норми законодавства про працю не поширюються, а це, своею чергою, може серйозно погiршити правове становище найманих пращвниюв та негативно вплинути на вщповщш гаранти. Саме тому необхщно вiдмежовyвати трудовий договiр вiд сyмiжних цивiльних договорiв.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. У наш час зазначена тематика не була предметом окремого серйозного дослщження. Окремi питання, що стосуються трудових та сyмiжних цивiльних договорiв, дослщжували такi наyковцi: В. К. Антошкша, М. Д. Бойко, Н. Б. Болотша, В. С. Венедiктов, П. I. Жигалкш, I. Я. Кисельов, I. I. Митрофанов, К.М. Олшник, П. Д. Пилипенко, О.В. Плескун, В. I. Прокопенко, О. I. Процевський, Б.А. Римар, Б. С. Стичинський, О. С. Хохрякова, Н. М. Хуторян, Г. I. Чанишева та ш.
Виклад основного мaтерiaлу. Частина 1 ст. 21 Кодексу закошв про працю Укра1'ни визначае поняття трудового договору як угоду мiж працiвником i власником тдприемства, установи, оргашзацп або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою пращвник зобов'язуеться виконувати роботу, визначену щею угодою, з тдпорядкуванням внyтрiшньомy трудовому розпорядку, а власник тдприемства, установи, оргашзацп або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язуеться виплачувати працiвниковi заробiтнy плату i забезпечувати умови працi, необхщш для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторш [1]. Своею чергою, ст. 626 Цившьного кодексу Укра!ни (z^i - ЦК) визначае цившьний договiр як домовленiсть двох або бшьше сторiн, спрямовану на встановлення, змшу або припинення цивiльних прав i обов'язкiв [2].
Трудовий договiр як i цивiльнi договори, за допомогою укладення яких, особа мае можливють реалiзyвати свою здатнють до пращ, е консенсуальними. Тобто щ договори вважаються укладеними з моменту досягнення згоди мiж сторонами по ушх суттевих умовах. Hi трудовий договiр, нi цивiльнi договори, пов'язаш iз працею, не можуть бути реальними, тому вони обов'язково повинш бути укладеш у письмовiй форм^ Усна форма не повинна бути характерною для цих договорiв, оскшьки письмова форма дае змогу передбачити yd випадки, якi можуть трапитися тд час виконання роботи.
Ще однiею спiльною ознакою для цих договорiв е те, що в процеш 1'х реалiзацil застосовуеться праця - основа буття, основний зашб створення матерiальних i нематерiальних благ, сфера самоствердження та розвитку людини.
Не менш важливою спшьною ознакою трудового та цившьно-правового договорiв е 1'х оплатнiсть. Оплатнiсть е ютотною умовою укладання цих договорiв. Зокрема, В. Бурак та П. Пилипенко зауважують, що мета наймача i мета найманого пращвника фактично однаковi -отримання прибутку кожним iз них, хоч досягають вони цього рiзними способами [3, с. 37]. У цившьно-правовому договорi замовник зобов'язуеться прийняти вщ пiдрядника результати
виконано! роботи та оплатити цю роботу. Що стосуеться оплати за трудовим договором, то питання щодо оплати пращ е необхщною умовою тд час укладення договору, оскiльки у багатьох випадках саме розмiр заробггао!' плати впливае на укладення трудового договору [4, с. 279].
Загальною ознакою цивiльних договорiв, за допомогою укладення яких, особа мае можливють реалiзувати свою здатнiсть до пращ та трудових договорiв, також е свобода укладення, тобто сторони вшьш у виборi того, з ким у подальшому спiвпрацюватимуть у процес виконання договору, а угода, що вшьно досягаеться сторонами, припускае !хне добровiльне волевиявлення. Укладаючи договiр, його сторони домовляються про усi його умови, та лише тсля досягнення едино! думки щодо умов договору можливе його подальше укладення [5, с. 171].
В. Антошкша, Н. Васильченко вважають, що одшею зi спшьних ознак об'ектiв, що дослщжуються, е критерiй щодо сторiн договору. На думку вказаних науковцiв, щ договори е двостороннiми, оскiльки укладаються мiж двома сторонами: трудовий договiр укладаеться мiж працiвником та роботодавцем, цившьно-правовий договiр укладаеться мiж особою, яка зобов'язуеться виконати певну роботу, та замовником - особою, за замовленням яко! виконуються певш роботи [4, с. 280]. З думкою цих науковщв можна не погодитись, оскшьки цившьш договори можуть бути багатостороншми (ст. 626 ЦК).
Г. Чанишева, Б. Римар зауважують, що схожють трудового i цивiльно-правових договорiв дае пiдстави деяким дослiдникам розглядати трудовий договiр, як рiзновид цившьно-правового. Висловлюеться припущення, що в перспективi трудовий договiр мае трансформуватися у рiзновид цивiльно-правового договору, коли ус трудовi вiдносини будуть регулюватися нормами цившьного права, яю у сукупносп утворюватимуть вiдповiдний структурний елемент цившьного законодавства, його шститут [6, с. 42]. З цими науковцями варто не погодитись, оскшьки мiж вищезазначеними договорами юнуе багато вiдмiнностей.
На нашу думку, вщмшносп мiж трудовим i цивiльно-правовим договором можна подшити на такi групи:
1. Вщмшносп пiд час укладення договорiв. Укладання трудового договору докладно регламентуеться трудовим законодавством. З певними категорiями ошб роботодавець зобов'язаний укласти трудовий договiр. Цивiльно-правовi договори укладаються з дотриманням принцитв добровшьносп та рiвностi сторш та вступають у юридичну силу з моменту !х пiдписання з вщповщними наслiдками, передбаченими цивiльним законодавством [7, с. 118].
При укладанш цившьного-правового договору з працi для сторш достатньо тдписати вiдповiдний договiр на умовах рiвностi та добровшьносп сторiн, у той час, як укладення трудового договору передбачае складшшу процедуру, яка детально регламентуеться трудовим законодавством. При прийомi на роботу для пращвника обов'язковою е вщповщна заява, видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу. Крiм того, про прийняття на роботу до трудово! книжки вноситься вщповщний запис, який свiдчить про включення пращвника до складу трудового колективу вщповщного тдприемства. Крiм того, трудовi книжки пiдтверджують наявнiсть досвiду роботи (виробничого стажу) у певнш области Тому роботодавець зобов'язаний робити записи ведомостей про працiвника та його роботу, переводи на шшу постшну роботу та про звiльнення пращвника, а також про тдстави припинення трудового договору та про нагородження за устхи у робота [8, с. 457].
Щц час укладання будь-якого договору сторони обговорюють умови ще! угоди. При укладанш трудового договору обговорюються питання щодо посади або спещальносп, на яку приймаеться пращвник, розмiр заробггао! плати та дата початку трудових обов'язюв. Для договору тдряду, як i для бшьшосп цивiльно-правових договорiв, iстотними умовами виступають предмет (створена рiч або надання послуги), щна та термш договору, на який вiн укладаеться, i вони переважно мають разовий характер.
Наступна вщмшнють полягае у тому, що особливютю трудового договору е те, що вш, як правило, безстроковий (укладаеться на невизначений строк). Строковий трудовий договiр
укладасться у випадках, коли трудовГ вщносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру подальшо1' роботи, або умов ïï виконання, або iнтересiв працiвника та в шших випадках, передбачених законодавчими актами. Строк цившьного договору визначасться сторонами [9, с. 168].
2. Вщмшносп шд час виконання договорiв. Трудовий договiр на вiдмiнy вщ цившьно-правового договору мае т. зв. персональний характер. Оскшьки предметом трудового договору е реалiзацiя здатносп людини до працi, то зрозумшо, що ця властивiсть за трудовим договором може бути реалiзована тшьки самою людиною, i доручити реалiзацiю своеï здатностi до працi шшш особi людина не може. Звщси випливае, що на сторонi пращвника у трудовому договорi завжди виступае шдивщуальна людська особистiсть, тобто фiзична особа, яка особисто реалiзyе притаманну ш фактичну здатнiсть до пращ. Так реалiзyеться й увесь комплекс пов'язаних з цим фактом трудових прав i обов'язюв. Сторонами цившьно-правового договору, навпаки, можуть виступати як фiзичнi, так i юридичш особи. При цьому замовника не хвилюе питання, хто виконуватиме обсяг роботи за договором. Пщрядчик може виконувати обсяг роботи самостшно або може передоручити виконувати його субтдряднику. Замовника хвилюе тшьки термш та кшцевий результат виконаноï роботи [7, с. 118].
Якщо громадянин виконуе роботу за цившьно-правовим договором, то час цiеï роботи не зараховуеться йому, як стаж роботи зi спещальносп, та не вноситься у трудову книжку, на нього не поширюеться трудове законодавство, колективний договiр оргашзацп, вш не мае права брати участь у страйку тощо.
Чинне трудове законодавство зобов'язуе пращвника дотримуватись правил внутршнього трудового розпорядку, режиму робочого часу, затвердженого на конкретному тдприемства тдкорятись законним розпорядженням роботодавця, виконувати певну працю за певний промiжок часу, дотримуватись правил охорони пращ, виробничо1' безпеки. У разi недотримання цих умов та шших правил, встановлених локальними нормативно-правовими актами роботодавця, стосовно пращвника може бути порушене дисциплшарне провадження з метою притягнення до вщповщальносп. Це означае, що роботодавець мае певну владу над пращвником, вони не можуть визнаватись рiвноправними [8, с. 457].
Якщо вищезазначеш договори в належний спошб виконуються, то результати 1'хньо1' пращ мають бути оплачет. Варто зауважити, що оплата за трудовим договором е гарантованою. Заробггна плата виплачуеться не рщше двох разiв на мюяць через промiжок часу, який не перевищуе 16 календарних дшв (ст. 115 КЗпП), а затримка виплати зарплати може спричинити застосування до керiвника санкцш, визначених законодавством. Держава гарантуе пращвников^ що розмiр заробiтноï плати не може бути меншим вiд мшмального розмiрy заробiтноï плати, встановленого законами Украши, так само, як i оплата роботи у шчний час, у вихщш, святковi та неробочi днi, надyрочнi роботи тощо здшснюеться за законодавчо визначеними нормами [10]. За цившьно-правовою угодою виконавець робгг (послуг) отримуе за виконану роботу винагороду, розмiр i порядок виплати яко1' визначаеться сторонами у договорi за взаемною згодою. Законодавчi гарантп щодо оплати працi на виплату винагороди не поширюються.
Крiм того, В. Бурак та П. Пилипенко зауважують, що за виконання роботи зпдно з цившьно-правовим договором потрiбно оплачувати результат ще1' роботи, а за трудовим договором - оплат тдлягае сама праця. I знову ж таки все це доволi умовно, тому що в обох випадках видатки на оплату пращ (роботи) списуються за статтею "затрати виробництва" iз вiдповiдними вщрахуваннями до соцiальних фондiв та сплатою податюв. А з погляду пращвника (виконавця робгг) немае значення, як будуть назван отриманi ним кошти - заробiтною платнею, чи винагородою за виконану роботу. Для нього також важливий результат - факт оплати, тобто свого роду прибуток [3, с. 37].
Важливою вщмшнютю мГж трудовим договором та цившьно-правовими договорами з працi е надання певних гарантш працiвниковi. Укладення трудового договору е шдставою для одержання пращвником незалежно вщ його трудових обов'язюв усГх гарантiй та компенсацш, передбачених
трудовим законодавством, включаючи право на одержання заробггао1 плати не менше за встановлений розмiр за вiдповiдною посадою, право на щорiчну оплачувану вщпустку, робочий тиждень не бiльше 40 год, скороченого робочого часу для певних категорш пращвниюв, встановлення знижених норм пращ для неповнолптах i ошб 3i зниженою працездатнiстю, надання оплачуваного вшьного часу для здшснення громадсько! дiяльностi працiвником, обраним до складу виборних оргашв профспiлок та ушх iнших гарантiй та компенсацш, встановлених для тieï чи шшо1 категорiï працiвникiв (для жiнок, ошб, що мають малолiтнiх дiтей, неповнолггшх осiб, iнвалiдiв, осiб, що навчаються у рГзних навчальних закладах) тощо.
Сучасна практика свщчить, що виконавщ роботи за договором пщряду або договором про надання послуг, яю не розумши наслiдкiв укладення саме цих договорГв, найчастiше звертаються до суду з приводу вщмови у наданш вщпусток, оплати листов тимчасовоï непрацездатностi, внесення записiв про роботу до трудовоï книжки тощо. Суд в окремих випадках задовольняе таю позовш вимоги, визнаючи укладенi договори трудовими, якщо пщ час розгляду справи у сущ будуть встановлеш вщповщш пiдтвердження того, що вщносини мали ознаки трудових. Наприклад, власник вимагав тдпис, ознайомлюючи працiвника з умовами пращ; в угодГ зазначено, що пращвник мае дотримуватись виробничоï дисциплши, технiки безпеки, протипожежноï безпеки; пращвник зобов'язувався викопувати правила внутршнього трудового розпорядку; виданий наказ, у якому зазначено розмГр оплати пращ; прiзвище працiвника е в табелi облшу робочого часу та йому регулярно виплачувалась заробггаа плата тощо [11, с. 304].
3. Вщмшносп щодо припинення та вщповщальносп за договорами. Трудовий договГр укладаеться, як правило, на невизначений час i припиняеться лише з тдстав, передбачених законодавством. Цившьш договори про працю укладаються щодо виконання певно1' роботи i вичерпуються виконаною роботою (послугою, продукцiею). Специфiка предмета визначае й дда договорГв, що розглядаються, у часк цившьний договГр припиняеться з моменту виконання сторонами прийнятих на себе обов'язюв, трудовий догов¡р мае триваючий характер, тобто, виконання сторонами сво1'х обов'язюв стосовно один одного не припиняе дда договору.
Пщ час розiрвання трудового договору необхщним е дотримання певно1' чгтко визначено1' процедури, передбачено1' трудовим законодавством. Тюний зв'язок робочого договору з особистютю робiтника особливо позначаеться на розривГ трудових вГдносин. Це виражаеться у таких положеннях: а) для припинення робочого договору, крГм загальних тдстав (закшчення строку, угода сторш, смерть пращвника), передбачаються шдстави, зумовлеш особливостями трудових вщносин; б) закон мютить багато постанов, якГ спрямоваш проти раптового розриву безстрокового робочого договору без достатшх пiдстав. Коли договГр укладений на невизначений строк, кожна сторона повинна заздалепдь попередити шшу сторону про свГй юмГр розiрвати договГр; в) достатнiми приводами для одно6Гчного розiрвання робочого договору визнаються обставини, що не мають такого значення в шших зобов'язальних договорах [5, с. 165-166]. Усе це свщчить про особливу природу тдстав припинення трудового договору порГвняно з тдставами припинення цившьно-правових зобов'язань.
Пщстави ж припинення цившьно-правового договору на виконання тих чи шших робгт установлюються шдивщуально для кожного договору, причому умовами цих договорГв може бути передбачена матерiальна вщповщальшсть у разi одностороннього розiрвання договору як для пращвника, так i для роботодавця. Така вщповщальшсть, як правило, встановлюеться у виглядГ неустойки, штрафу, так i в шших формах.
Ризик втрачено1', зшсовано1' продукцп, роботи без вини пращвника несе роботодавець. За цившьним договором такий ризик лежить на пращвниковг За шкоду, заподiяну пщприемству внаслщок порушення покладених на працiвникiв трудових обов'язюв, вони несуть матерiальну вiдповiдальнiсть, проте ними вщшкодовуеться тГльки пряма дшсна шкода, а в цивГльному правi -також неодержанi прибутки. У трудовому правi вiдшкодування може бути спрямоване тшьки на заробiтну плату пращвника, а не на щось шше, зокрема, майно пращвника. Матерiальна
вщповщальнють пращвника можлива тшьки за наявносп вини, а в цившьному правi - й у разi И вщсутносп (наприклад, заподiяння шкоди джерелом пщвищено! небезпеки). У разi заподiяння матерiальноl шкоди кiлькома особами у трудовому правi застосовуеться часткова вщповщальнють. Солiдарна вiдповiдальнiсть можлива лише у раз^ коли шкоду заподiяно злочинними дiями кiлькох осiб [9, с. 168].
Висновки. Отже, трудовий договiр за ознаками iстотно вiдрiзняеться вщ цивiльних договорiв, за допомогою укладення яких, особа мае можливють реалiзувати свою здатнють до пращ.
Вищезазначений перелш вiдмiнностей трудового договору та цившьних договорiв, за якими особи можуть залучатися до працi, не е вичерпним. Розумшня правово! природи цих видiв договорiв та !х правильне застосування е запорукою уникнення можливих непорозумшь та спорiв мiж сторонами.
Як вбачаеться з вщмшностей трудового договору i сумiжних цившьних договорiв для роботодавцiв вигiднiше залучати громадян та iнших осiб до роботи, укладаючи саме цившьно-правовi договори. Тому в наш час роботодавщ зловживають сво!ми правами i доволi часто укладають цивiльно-правовi договори замють трудових договорiв, тим самим нехтують соцiальними правами людини. Для того, щоб це попередити, на нашу думку, необхщно Кодекс про адмшютративш правопорушення Укра!ни доповнити статтею, в якiй передбачити вiдповiдальнiсть за незаконне укладання цившьно-правових договорiв замють трудових договорiв у виглядi штрафу вщ 200 до 1000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
1. Кодекс закомв про працю Украгни в1д 10.12.1971 (з наст. змтами 7 доп.). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08. 2. Цивыьний кодекс Украгни в1д 16 ачня 2003 р. (з наст. змтами 7 доп.). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15. 3. Трудове право Украгни: Академ1чний курс: тдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та т.; за ред. П. Д. Пилипенка. - 2-ге вид., перероб. 7 доп. - К.: Видавничий Д1м "1н Юре", 2006. - 544 с. 4. Антошюна В. К., Васильченко Н. В. Догов1рне регулювання пращ в галузевих тститутах трудового та цивыьного права //В1сник Донецького нащонального умверситету, сер. В: економта 7 право. - 2009. - №2. - С. 277-281. 5. Митрофанов I. I. Трудовий догов1р як юридичний факт у трудовому прав1 : монограф1я /1. I. Митрофанов, О. В. Плескун; за заг. ред. I. I. Митрофанова. -Одеса: Видавництво "Феткс", 2014. - 272 с. 6. Чанишева Г. I., Римар Б. А. Види трудового договору за законодавством Украгни: монограф1я / Г. I. Чанишева, Б. А. Римар. - Одеса : Фемкс, 2011. - 176 с. 7. Ол1йник К. М. В1дмежування трудового договору в1д цивыьно-правових договор1в, пов'язаних 7з працею / К. М. Ол1йник // Наше право. - 2013. - № 11. - С. 116-119. 8. Плескун О. В. В1дмежування трудового договору 7 сум1жних цивыьно-правових договор1в / О. В. Плескун // Актуальм проблеми права: теор1я 7 практика. - 2012. - № 25. - С. 454-462. 9. Трудове право : тдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В. В. Жернаков, С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко та т. ; за ред. В. В. Жернакова. - Х. : Право, 2012. - 496 с. 10. Чернега М. У чому полягае в1дмттсть трудового договору в1д цивыьно-правовог угоди? - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://t-v. te. ua/korysne/u-chomu-vidminnist-trudovogo-dogovoru-vid-civilno-pravovoyi-ugodi/. 11. Бойко М. Д. Трудовий догов1р: теор1я 7 практика: навч.-практ. поаб. - К.: Ат1ка, 2009. - 308 с.
