CC BY
24Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 60-67.
УДК 343.229
ДО ПИТАННЯ ПРО РОЗМЕЖУВАННЯ ФАКТИЧНО1 ТА ЮРИДИЧНО1 ПОМИЛКИ
Комаров О. Д.
Нащональний утверситет «Юридична академя Украгни iменi Ярослава Мудрого»
м. ХарКв, Украта
У статт розглядаються проблеми розмежування фактично! та юридично! помилки. Визначено кри-терш такого иодшу. Обгрунтовано належшсть омани в суспшьнш небезиечносл дiяння до фактичних помилок. Доведено значущiсть врахування помилки особи в обставинах, що виключають злочиншсть дшння при вирiшеннi питання про притягнення до кримшально! вiдповiдальностi. Встановлено перелж обставин, якi складають предмет значущо!, з точки зору кримшального права, фактично! помилки.
Ключовi слова: фактична помилка, юридична помилка, помилка в суспiльнiй небезпечностi, су-спшьна небезпечнiсть, протиправнiсть, обставини, що виключають злочиншсть дшння.
Постановка проблеми. Питання про кримшально-правове значення помилки роз-глядаеться юридичною наукою вже протягом практично трьох столiть. Втiм, наявш дослiдження не призвели до досягнення певного консенсусу у тдходах до виршен-ня спiрних ситуацiй. Пропонуються рiзноманiтнi пiдходи до класифшацп кримшаль-но-правових помилок, квалiфiкацi! поведiнки винно! особи за !х наявностi тощо. I хоча наукова дискушя з окреслених питань i сприяе подальшому розвитку знань про кримiнально-правове значення помилки, наявна ситуащя не може бути визнана за-довiльною з точки зору практичних потреб.
На наш погляд, одним з ключових аспекпв знання про помилку в кримшальному правi, який викликае розбiжностi мiж вченими i, вiдповiдно, в подальшому - рiзнi пiдходи до квалiфiкацi! суспiльно небезпечних дiянь за наявносп омани, е питання про !х класифiкацiю.
Аналгз останшх дослгджень г публгкацШ. У кримiнально-правовiй наущ вир> шенню питань розмежування фактично! та юридично! помилки присвячеш пращ З. Г. Алiева, Т. I. Безруково!, Ю. А. Вапсви, П. С. Дагеля, А. А. Кочеткова, В. Ф. Кривоченка, Б. I. Мелиха, О. I. Рарога, М. Б. Фаткулшо!, В. А. Якушина, тощо. Наявш дослщження не дозволяють провести ч^ку межу мiж фактичною та юридичною помилкою, не дають вщповщь на питання, до яко! категорп належить омана особи стосовно суспшьно! небезпечносп вчиненого дiяння.
Формулювання цыей статтг. Метою статп е визначення критерiю розмежування фактично! та юридично! помилки та виявлення обсягу обставин, як становлять предмет значущо! для виршення питань про кримшальну вiдповiдальнiсть особи фактично! помилки.
Виклад основного матергалу. Серед багатьох запропонованих в кримшально-пра-вовiй 0 не лише втизнянш) науцi пiдходiв до класифiкацi! помилок домiнуючою е
точка зору про те, що помилка подшяеться на фактичну та юридичну. 1ншо! думки притримуються, зокрема, В. Ф. Кириченко [1, с. 18], В. А. Якушин [2, с. 47 - 57] та деяю iншi дослщники, але до розгляду !х позицш ми повернемось трохи пiзнiше.
Подшяючи всi помилки на фактичнi i юридичнi, дослiдники використовують еди-ний критери такого розмежування, яким виступае предмет помилки. Впм, вже змют цього предмета рiзними дослiдниками визначаеться достатньо рiзноманiтно. Зокрема, Л. М. Кривоченко тдставою для класифшаци визнае тi обставини, якi неправильно сприймаються суб'ектом. Якщо невiрне уявлення стосуеться юридичних вла-стивостей, правово! характеристики вчиненого, то помилка е юридичною, якщо це стосуеться фактичних об'ективних ознак вчиненого, то помилка визнаеться фактич-ною [3, с. 176 - 178]. Вказаний шдхщ видаеться невиправдано широким, адже вклю-чае у себе занадто великий перелш помилок, не вс з яких е значущими з точки зору кримшального права. Бшьше того, за наведеного пiдходу залишаеться незрозумiлим i мiсце деяких рiзновидiв омани в тiй чи шшш групi. Наприклад, незрозумiло, до яко! групи мае належати помилка у суспшьнш небезпечностi дiяння, коли остання стосуеться неусвщомлення особою суспшьно небезпечного характеру вчиненого.
Приблизно таку ж позицiю займають П. С. Дагель [4, с. 14 - 16], О. I. Рарог, але останнш вже обмежуе предмет юридично значимо! фактично! помилки лише тим колом обставин, як е об'ективними ознаками складу злочину i визначають характер злочину та ступiнь його суспшьно! небезпечносп [5, с. 88 - 89].
Критикуючи взагалi подш помилок на фактичнi та юридичш, В. А. Якушин на-голошуе, що при такому подiлi мае мюце порушення вимоги «виключност шдста-ви» класифшаци. В якостi аргументу на користь власно! позицi!' вчений зазначае, що при юридичнш помилщ особа перебувае в оманi стосовно факпв злочинностi дiян-нi, квалiфiкацi! вчиненого, розмiру покарання. При фактичнш помилцi, наприклад, в об'ектi посягання мае мiсце омана стосовно юридично значимо! обставини - роду су-спшьних вiдносин на якi особа посягае [2, с. 49]. Такий шдхщ не видаеться достатньо аргументованим. При помилщ в об'екп злочинець жодним чином не помиляеться ш в юридичнш ощнщ його поведшки, нi в його юридичних наслщках. Якщо особа ба-жала вчинити вбивство державного чи громадського дiяча у зв'язку з його дiяльнiс-тю, а замють цього помилково вбила перешчного громадянина, то юридична оцiнка поведiнки особи вiд цього не змшиться, як i правовi наслiдки вчиненого. Дiе загальне правило квалiфiкацi! умисних злочинiв, вiдповiдно до якого квалiфiкацiя вчиненого здiйснюеться за спрямованютю умислу. Отже, i дiяння особи мае квалiфiкуватись за статтею 112 КК Укра!ни, але оскшьки реально! шкоди чи навт загрози !! спричинен-ня саме державному чи громадському дiячу не було, то й вчинене слщ квалiфiкувати як замах на посягання на життя державного чи громадського дiяча [6, с. 188 - 190]. Стосовно ж омани щодо факпв при юридичнiй помилцi, то тут слщ зауважити, що як факти ми можемо сприймати будь-яке явище, яке вiдбулося насправдi, тобто вщ-повiдае об'ективнiй дiйсностi [7, с. 552]. Тому й заборонешсть дiяння i квалiфiкацiю вчиненого i розмiр покарання авжеж можна сприймати як певш факти, встановленi Кримшальним кодексом Укра!ни. Але всi щ факти стосуються безпосередньо лише одного боку вчиненого - його юридично! характеристики i жодним чином не зале-жать вщ волi i свiдомостi особи.
У втизняному кримшальному npaBi дie правило, вiдповiдно до якого юридичш помилки кримiнaльно-прaвового значення не мають (за винятком рiдкiсних випaдкiв, яю особисто, на наш погляд, слщ вiдносити до помилок фактичних). Але шдставою такого висновку мае служити не догматична теза про те, що незнання закону не звшь-няе вiд вiдповiдaльностi. Юридична помилка завжди стосуеться формально! ознаки злочину - його протипрaвностi (до яко!, на наш погляд, варто вщнести i кaрaнiсть). Усвiдомлення протипрaвностi дiяння, тобто зaбороненостi його кримiнaльним законом та юридичних нaслiдкiв вчинення такого дiяння у виглядi конкретного виду та мiри (строку, розмiру) покарання не тотожне усвiдомленню сусшльно! небезпечностi вчиненого. Бiльше того, aнaлiз статей 23 - 25 КК Укра!ни дозволяе зробити висновок, що ознака протиправносп взaгaлi лежить поза межами предметного змюту вини. Проспше кажучи, з точки зору кримшального права, абсолютно байдуже, чи усв> домлювала особа, що вчинене нею дiяння передбачене кримiнaльним законом. Важ-ливо, щоб особа усвiдомлювaлa, а у випадках з необережною формою вини - мала обов'язок та можливють усвщомлювати суспiльно небезпечний характер вчиненого.
Натомють фaктичнi помилки мають власний кримшально-правовий змiст i вплива-ють на вирiшення питання про притягнення особи до кримiнaльно! вщповщальносп, правильну квaлiфiкaцiю дiй винного тощо. В законодавствах деяких зaрубiжних кра!н фактична помилка взaгaлi може вщгравати роль виправдувально! обставини. Тaкi по-ложення мiстяться, зокрема, в пaрaгрaфi 2.04 Модельного Кримiнaльного Кодексу Спо-лучених Штaтiв Америки [8]. Але нaспрaвдi рiзниця мiж цими двома групами помилок не нaстiльки ютотна, щоб завжди вести мову про нерiвнознaчну !х оцiнку. Достатньо щкавими е мiркувaння професора К. В. Омонса з приводу спiввiдношення фактично! та юридично! помилок. Розмiрковуючи над значимютю фактичних помилок та незна-чимiстю юридичних, вчений наводить ситуащю, яка в aмерикaнськiй нaуцi отримала назву Mr Fact vs Mr Law. Громадянин А. та громадянин Б. вирушили на полювання за день до початку сезону. Дата початку сезону, з якого полювання е законним, з техшч-них причин кожного року не сшвпадае, але в поточному рощ становить 15 жовтня. При цьому обидва вони вбивають оленя 14 жовтня i припускаються помилки. Гр. А. переплутав поточну дату й тим самим допустив фактичну помилку стосовно часу, вва-жаючи що вбивае оленя 15 жовтня, а гр. Б. допускае помилку юридичну, бо вважае, що сезон охоти починаеться з 14, а не з 15 жовтня [9, с. 3 - 4].
Анaлiз тако! ситуацп, з точки зору втизняного кримiнaльного права, дозволяе прийти до наступних висновкiв:
а) оскшьки КК Укра!ни у ст. 248 передбачае лише умисну форму вини при вчи-неннi незаконного полювання, то добросовюна фактична помилка стосовно поточно! дати виключае умисел (особа не усвщомлюе сусшльно небезпечний характер свого дiяння, не передбачае його сусшльно небезпечних наслщюв i не бажае !х настання), а вщповщно, i кримiнaльну вiдповiдaльнiсть. Отже, гр. А. кримшальнш вщповщальносп за незаконне полювання не тдлягае;
б) нaтомiсть гр. Б., правильно усвщомлюючи поточну дату, припускаеться юридично! помилки, бо помиляеться в юридичнш характеристик вказаного злочину, а саме в тому чаш, з яким закон пов'язуе злочинний/незлочинний характер полювання. Внм, неусвщомлення правових властивостей вчиненого, незнання положень закону не звшьняе гр. Б. вщ кримшально! вiдповiдaльностi.
На наш погляд, зазначеш положення не повною мiрою вщповщають дшсносп. Професор К. В. ^монс, змальовуючи ситуацiю з громадянином Б., насправдi веде мову про те, що наявна не лише юридична помилка, а й помилка особи в оцшщ свого дiяння як суспшьно небезпечного. Гр. Б. не усвщомлюе не тiльки, що закон вс випад-ки полювання до 15 жовтня розглядае як незаконш, а суспiльну небезпечнiсть вчине-ного. Суспiльна небезпечнiсть полювання в недозволений перюд (за день до початку дозволеного) не е очевидною для особи. Отже, усвщомлення суспшьно! небезпечносп цiе! категорi! дiянь безпосередньо пов'язано з усвiдомленням протиправносп.
Звiдси випливае ще одне питання, яке не мае однозначного виршення в науцi -питання про мюце помилки в суспiльнiй небезпечносп дiяння в межах вчення про помилку в кримшальному правi взагаль До яко! групи помилок слщ вiднести помил-ку в суспшьнш небезпечностi дiяння? В. Ф. Кириченко, розглядаючи цю проблему, виокремлюе помилку в суспшьнш небезпечносп дiяння в окрему групу, поряд з фак-тичною та юридичною. При цьому шдставу для видiлення цiе! омани в окремий вид вш вбачае у яюснш !! вiдмiнностi вщ помилки в тших фактичних обставинах [1, с. 18]. М. Б. Фаткуллша, вважаючи суспшьну небезпечнiсть юридичною обставиною вчиненого особою дiяння, вщносить помилку в !! наявностi/вiдсутностi до рiзновиду юридично! помилки i не розглядае у вiдривi вiд помилки у кримшальнш протиправ-ностi [10, с. 44 - 47]. Цю точку зору подшяе i З. Г. Алiев [11, с. 50 - 54]. Т. I. Безрукова у власному дослщженш фактичних помилок не придшяе уваги помилщ в суспшьнш небезпечносп, що дозволяе зробити висновок про те, що дослщниця не розглядае !! як рiзновид фактично! помилки [12, с. 57 - 59]. О. I. Рарог розглядае помилку в суспшьнш небезпечносп в межах фактично! помилки [5, с. 90 - 92]. Л. М. Кривоченко, не видшяючи помилку в суспшьнш небезпечносп дiяння, натомють виокремлюе помилку в характерi дiяння як рiзновид фактично! помилки [3, с. 178 - 179]. Внм аналiз наведених прикладiв помилки в «характерi дiяння» дозволяе зробити висновок, що йдеться як раз про оману стосовно наявносп/вщсутносп суспшьно! небезпечносп дiяння.
Розгляд цього ж виду помилки знаходимо й в працях видатного дореволюцшно-го кримшалюта С. М. Будзинського. Розглядаючи фактичну помилку в тотожностi засобу вчинення злочину, вш змальовуе наступну ситуацiю. Якщо хтось, вважаючи шрчану кислоту водою, дае !! випити iншiй людинi, чи хтось стр^е в iншого, вважаючи, що рушниця заряджена холостим патроном, той не може бути визнаний вбивцею умисним. Йому може бути поставлена у провину лише необережшсть [12, с. 116]. Насправдi i тут йдеться не про помилку у засобах вчинення злочину (остання можлива лише за наявносп умислу на його вчинення), а про неусвщомлення особою суспшьно! небезпечносп вчиненого дiяння. Внм, приклад, наведений С. М. Будзин-ським, мае вщмшносп вщ ситуаци, змальовано! К. В. Омонсом. В обох випадках особа не усвщомлюе суспiльну небезпечнiсть вчиненого нею дiяння. Але мисливець, що перебувае в омаш стосовно дати початку сезону полювання, не усвщомлюе !! через незнання ним положень закону (нерозумшня протиправностi дiяння). А особа, яка дае шрчану кислоту замють води, не усвiдомлюе суспiльно небезпечний характер свого дiяння через незнання фактичних обставин - того, що в склянщ знаходиться не вода. Звщси виникае питання - чи можемо ми щ два випадки омани в суспшьнш
небезпечносп дiяння розглядати як рiзнi види помилок через те, що вони мають рiзне джерело свого виникнення - незнання закону та незнання фактичних обставин, якi зумовлюють злочиншсть дiяння?
На наш погляд, ш, бо корiння вiдповiдi на це питання криеться в розумшш су-спiльно! небезпечностi взагалi. Суспiльна небезпечшсть - це матерiальна ознака злочину, яка полягае у спричиненнi дiянням iстотно! шкоди або загрозi заподiяння тако! шкоди та iснуе об'ективно [14, с. 35], поза залежшстю вщ того, чи передбачена в закош поведiнка, яка !! мютить, як протиправна, злочинна. Завдання законодавця як раз i полягае у виявленш кола дiянь, якi несуть в собi суспiльну небезпечнiсть та закршленш !х в законi шляхом надання ознаки протиправностi. На наш погляд, суспшьна небезпечнiсть дiяння е не юридичною його характеристикою, а натомють - соцiально-фактичною ознакою вчиненого. Отже, i помилку особи в суспшьнш не-безпечностi слiд розглядати як рiзновид помилки фактично!. При цьому не суттево, наслiдком чого стало неусвщомлення особою суспiльно! небезпечносп дiяння - ома-ни стосовно певних фактичних ознак власно! поведшки чи результатом юридично! помилки у злочинах з неочевидною суспшьною небезпечшстю.
Говорячи про помилку в суспшьнш небезпечносп вчиненого, за яко! особа не усвщомлюе шкiдливий характер свого дiяння, слiд зупинитись i на питанш про !! значення. На наш погляд, воно е ушверсальним для вшх випадкiв тако! омани: не-усвiдомлення суспiльно небезпечного характеру вчиненого виключае умисну форму вини, а у випадках, коли кримшальний закон прямо пов'язуе наявнють складу злочину з умислом особи, - кримшальну вщповщальшсть взагалi.
Розгляд класичних приклавдв фактично! помилки (помилка в об'екн, предметi, розвитку причинного зв'язку, засобах вчинення злочину, квалiфiкуючих ознаках) до-зволяе дiйти висновку, що вс цi ознаки характеризують конкретне злочинне дiян-ня з точки зору ступеня його суспшьно! небезпечностi. Усвiдомлення суспшьно-не-безпечного характеру власного дiяння не вичерпуеться лише тим фактом, що особа розумiе здатшсть !! дiяння заподiяти шкоду суспшьним вiдносинам. Усвiдомлення суспiльно! небезпечносп вчиненого передбачае i те, що особа розумiе i тi ознаки, яю безпосередньо визначають ступiнь ще! суспiльно! небезпечностi. А отже, особа мае усвщомлювати не лише сощально-несхвальний характер власного дiяння, його можливi негативнi наслiдки, а й способи й засоби вчинення злочину, час, мюце та обстановку його вчинення тощо у тих випадках, коли закон пов'язуе з ними наявнють об'ективно! сторони складу конкретного злочину. Помилкове уявлення особи стосовно наявносн/вщсутносп цих ознак мае призводити до кватфшаци дiяння як замаху на вчинення бшьш тяжкого злочину чи, навпаки, виключати поставлення у провину тих обтяжуючих вщповщальнють ознак, яю фактично були наявш в дiяннi, втiм зали-шились поза межами усвщомлення суб'екта. По суп, помилка особи в об'ективних ознаках складу злочину е оманою стосовно ознак, яю визначають стушнь суспшьно! небезпечносп вчиненого злочину, i е рiзновидом фактично! помилки.
Але й цим, на наш погляд, не вичерпуеться обсяг значущо!, з точки зору кримшаль-ного права, фактично! помилки. Слщ погодитись з З. Г. Алiевим, який виокремлюе як окрему групу фактичних помилок оману стосовно обставин, що виключають зло-чиншсть дiяння. Такi обставини не вичерпуються виключно об'ективними ознака-
ми складу злочину, а виходять за його меж^ характеризуются обставинами, за яких суб'ект помиляеться стосовно сощально! корисностi чи нейтральностi власно! по-ведiнки, чи стосовно необхiдностi застосування заходiв для вiдвернення (запобпан-ня) настання суспшьно-небезпечних наслiдкiв [11, с. 38]. На користь думки про те, що даний вид помилки мае кримшально-правове значення, свiдчить i той факт, що саме цей рiзновид фактично! помилки знайшов свое безпосередне вщображення в ст. 37 КК Укра!ни про уявну оборону.
Що ж до питання, чому оману в обставинах, що виключають злочиншсть дiян-ня, слiд вщносити до рiзновидiв фактично! помилки, а не виокремлювати в окрему групу, то на користь такого тдходу можуть слугувати наступи аргументи. При цш групi помилок особа невiрно оцiнюе або: а) характер власних дiй як суспшьно-кори-сних/нейтральних, замють вiрно! оцiнки як суспiльно-небезпечних; б) характер дш уявного злочинця; в) фактичш ознаки вчиненого дiяння (особистють затримуваного, наявнiсть та характер небезпеки, характер можливо! шкоди, адекватнiсть оборони посяганню).
Особливе значення мае i помилка особи при вчиненш злочину у сшвучасп. Тут омана може проявлятися у невiрному уявленнi про дшсш мотиви та цiлi сшвучас-ниюв, !х вiк та стан осудносп/неосудностг Специфiчного кримiнально-правового значення набувають помилки сшвучасниюв стосовно об'екту, на який здшснив по-сягання виконавець. Оскшьки всi цi фактори щодо сшвучасниюв виступають зов-нiшнiми, об'ективними чинниками, е фактами зовшшнього свiту, то й розглядати !х доцiльно в межах вчення про фактичну помилку.
Висновки. Таким чином, фактична помилка вщмежовуеться вщ юридично! за предметом. Юридична помилка стосуеться ознак, яю визначають протиправнiсть дiяння, стосуються формально! ознаки злочину. I в цьому, певно, слщ погодитись з В. А. Якушиним, який використовуе замють поняття юридична помилка термш помилка в протиправностг Натомiсть фактична помилка виражаеться в оманi стосовно:
- суспшьно! небезпечностi власного дiяння;
- об'ективних ознак складу злочину, що визначають характер i стутнь суспiльно! небезпечностi вчиненого;
- обставин, що виключають злочиншсть дiяння;
- суб'ективних ознак, що характеризують сшвучасниюв.
Зрозумiло, що особа може помилятись i стосовно iнших фактичних обставин вчиненого. Неможливо охопити всю безлiч життевих ситуацiй, якi можуть мати мюце при вчиненнi конкретного злочину. Впм, iншi рiзновиди помилки не матимуть жод-ного значення для виршення питання про обсяг поставлення у провину та про межi кримiнально! вiдповiдальностi в конкретному випадку.
Список лiтератури:
1. Кириченко В. Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву / В. Ф. Кириченко. - М. : Изд-во АН СССР, 1952. - 96 с.
2. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение / В.А. Якушин. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1988. - 126 с.
3. Кримшальне право Украши: Загальна частина: тдручник / Ю.В. Баулш, В.1. Борисов, В.1. Тютюгш та ш.;за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тацш. - 4-те видю, переробл. [ доповю. - Харкв : Право, 2010. - 456 с.
4. Дагель П. С. Обстоятельства, исключающие виновность субъекта и влияющие на форму вины / П. С. Дагель // Советская юстиция. - 1973. - № 3. - С. 14 - 16
5. Рарог А. И. Субъективная сторона и квалификация преступлений / А. И. Рарог. - М.: ООО «Профобразование», 2001. - 133 с.
6. Горностай А. В. Фактична помилка в об'екп та ii значення для кватфжацп вчиненого як замаху на злочин // Державна полгтика у сферi захисту прав потерпших вщ кримшальних правопорушень: ма-терiали «круглого столу» 25 квгт. 2013 р. / редкол.: В. I Борисов (голов. ред.), Б. М. Головин (заст. голов. ред.) та ш. - Х.: Право, 2013. - С. 188 - 190
7. Словник укра1нсько1 мови/ Г. М. Гнатюк; ред. тома А. А. Бурячок. - К. : Наук. думка. Т. 10. Т -Ф. - 1979. - 658 с.
8. Model Penal Code - Selected provisions. Режим доступу: http://www1.law.umkc.edu/suni/CrimLaw/ MPC_Provisions/model_penal_code_default_rules.htm
9. Simons К. W. Mistake of Fact or Mistake of Criminal Law? Explaining and Defending the Distinction / Kenneth W. Simons // BU Law Working Paper. - 2008. - 08 - 32 (Nov 17). - 35 p.
10. Фаткуллина М. Б. Юридические и фактические ошибки в уголовном праве (Проблемы квалификации): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Фаткуллина Маргарита Борисовна; М-во образования Российской Федерации; Уральская государственная юридическая академия; науч. рук. Сабанин С. Н. - Екатеринбург, 2001. - 199 с.
11. Алиев З. Г. Ошибка как особое обстоятельство оценки поведения субъекта преступления и ее уголовно-правовое значение: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Гаджиевич Алиев Зияфат; Сургутский государственный университет; науч. рук. Ревин В. П., Соловьев И. Н. - Сургут, 2007. - 213 с.
12. Безрукова Т. И. Фактическая ошибка: вопросы классификации и квалификации: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Безрукова Татьяна Ивановна; Уральская государственная юридическая академия; науч. рук. Козаченко И. Я. - Екатеринбург, 2008. - 148 с.
13. Будзинский С. Начала уголовнаго права / С. М. Будзинский. - Варшава, 1870. - 376 с.
14. Епифанова Е. В. Общественная опастность как научная категория, законодательная дефиниция: история и современность: монография / Е. В. Епифанова. - М.: Юрлитинформ, 2012. - 152 с.
Комаров А. Д. К вопросу о разграничении фактической и юридической ошибки/ А. Д. Комаров
// Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). №. 2-1 - Ч. 1. - С. 60-67.
В статье рассматриваются проблемы разграничения фактической и юридической ошибки. Определен критерий такого деления. Обоснована принадлежность заблуждения в общественной опасности деяния к фактическим ошибкам. Доказана значимость учета заблуждения в обстоятельствах, исключающих преступность деяния при решении вопроса о привлечении к уголовной ответственности. Установлен перечень обстоятельств, которые составляют предмет значимой, с точки зрения уголовного права, фактической ошибки.
Ключевые слова: фактическая ошибка, юридическая ошибка, ошибка в общественной опасности, общественная опасность, противоправность, обстоятельства, исключающие преступность деяния.
CONCERNING MISTAKE OF FACT AND MISTAKE OF LAW DELIMITATION
Komarov O. D.
National University «Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise», Kharkiv, Ukraine
Article is devoted to the discussion of controversial issues of distinguishing mistake of fact and mistake of law. There are considered the positions of outstanding domestic and foreign scholars regarding this problem. The main approach is that the line between mistake of law and mistake of fact should be clearly drawn. The significance of this is that depending on what kind of person's mistake is present in case, the question of his criminal liability should be solved differently.
The fundamental distinction between the misleading in law and mistake of fact is in characteristic of the crime which it refers. If the error concerns the fact of prohibition of conduct by law, qualification of such conduct or type and severity of punishment such misleading should be treated as mistake of law.
Author concluded that if a person is not aware of the social danger of his behavior and the possibility of causing harm, the error must be considered as the factual. Public danger of conduct is the material characteristic
KoMapoe O. ff.
of the crime and exists regardless of legislative recognition of such acts as illegal. That's why the mistake in the social danger of the conduct should be attributed to the factual one.
Errors in the objective elements of the corpus delicti such as in the object, means, instrumentalities of crime also should be considered as mistakes of fact. Author concluded that mistake in «general defenses» such as self-defense and prevention of crime or necessity also should be examined as the kind of mistake of fact.
The actor's misleading of age (infancy), sanity/insanity (mental disorder), subjective motives and purposes of accomplices should be classified as mistake of fact.
Key words: mistake of fact, mistake of law, mistake in public danger of conduct, public danger, illegality, general defenses.
Spisok literaturi:
1. Kirichenko V. F. Znachenie oshibki po sovetskomu ugolovnomu pravu / V. F. Kirichenko. - M.: Izd-vo AN SSSR, 1952. - 96 s.
2. Yakushin V.A. Oshibka i ee ugolovno-pravovoe znachenie / V. A. Yakushin. - Kazan : Izd-vo Kazan. un-ta, 1988. - 126 s.
3. Kriminalne pravo Ukraeini: Zagalna chastina: pidruchnik / Yu.V. Baulin, V.I. Borisov, V.I. Tyutyugin ta in.;za red. V.V. Stashisa, V.Ya. Tatsiya. - 4-te vidyu, pererobl. I dopovyu. - Harkiv.: Pravo, 2010. - 456 s.
4. Dagel P. S. Obstoyatelstva, isklyuchayuschie vinovnost sub'ekta i vliyayuschie na formu vinyi / P. S. Dagel // Sovetskaya yustitsiya. - 1973. - № 3. - S. 14 - 16
5. Rarog A. I. Sub'ektivnaya storona i kvalifikatsiya prestupleniy /A. I. Rarog. - M.: OOO "Profobrazovanie", 2001. - 133 s.
6. Gornostay A. V. Faktichna pomilka v ob'ekti ta yiyi znachennya dlya kvalifikatsiyi vchinenogo yak zamahu na zlochin // Derzhavna politika u sferi zahistu prav poterpilih vid kriminalnih pravoporushen: materiali «kruglogo stolu» 25 kvit. 2013 r. / redkol.: V. I Borisov (golov. red.), B. M. Golovkin (zast. golov. red.) ta in.
- H.: Pravo, 2013. - S. 188 - 190
7. Slovnik ukrayinskoyi movi/ G. M. Gnatyuk; red. toma A. A. Buryachok. - K.: Nauk. dumka. T. 10. T
- F. - 1979. - 658 s.
8. Model Penal Code - Selected provisions. Rezhim dostupu: http://www1.law.umkc.edu/suni/CrimLaw/ MPC_Provisions/model_penal_code_default_rules.htm
9. Simons K. W. Mistake of Fact or Mistake of Criminal Law? Explaining and Defending the Distinction / Kenneth W. Simons // BU Law Working Paper. - 2008. - 08 - 32 (Nov 17). - 35 p.
10. Fatkullina M. B. Yuridicheskie i fakticheskie oshibki v ugolovnom prave (Problemyi kvalifikatsii): dis. ... kand. yurid. nauk: 12.00.08 / Fatkullina Margarita Borisovna; M-vo obrazovaniya Rossiyskoy Federatsii; Uralskaya gosudarstvennaya yuridicheskaya akademiya; nauch. ruk. Sabanin S. N. - Ekaterinburg, 2001. - 199 s.
11. Aliev Z. G. Oshibka kak osoboe obstoyatelstvo otsenki povedeniya sub'ekta prestupleniya i ee ugolovno-pravovoe znachenie: dis. . kand. yurid. nauk: 12.00.08 / Aliev Ziyafat Gadzhievich; Surgutskiy gosudarstvennyiy universitet; nauch. ruk. Revin V. P., Solovev I. N. - Surgut, 2007. - 213 s.
12. Bezrukova T. I. Fakticheskaya oshibka : voprosyi klassifikatsii i kvalifikatsii: dis. ... kand. yurid. nauk: 12.00.08 / Bezrukova Tatyana Ivanovna; Uralskaya gosudarstvennaya yuridicheskaya akademiya; nauch. ruk. Kozachenko I. Ya. - Ekaterinburg, 2008. - 148 s.
13. Budzinskiy S. Nachala ugolovnago prava / S. M. Budzinskiy. - Varshava, 1870. - 376 s.
14. Epifanova E. V. Obschestvennaya opastnost kak nauchnaya kategoriya, zakonodatelnaya definitsiya: istoriya i sovremennost: monografiya / E. V. Epifanova. - M.: Yurlitinform, 2012. - 152 s.
