CC BY
13
УДК 331:334.2
ЯК1СТЬ життя М0Л0Д1: ПИТАНИЯ ДОБРОБУТУ
© 2019 ЛУЧИК С. Д., ЛУЧИК М. В.
УДК 331:334.2
Лучик С. Д., Лучик М. В. Яккть життя молодо питання добробуту
Мета cmammi полягае у дотдженн'! добробуту молодих людей як складово/ якостi життя та окресленн шляхю його тдвищення. Анал'з i уза-гальнення наукових публкацй про соцiально-економiчнi проблеми молодi, // ^HHirni ор'кнтири дозволили визначити зростаюч матер'шльш потреби молодих людей для забезпечення високо/ якост'> життя. У результатi досл'дження було виявлено неоднор'дтсть укра/нсько/ молодi, яка об'еднуе «молодь, яка вчиться» i «молодь, яка працюе». Визначено необхiднiсть: пiдвищення со^альних стандарт'¡в до рiвня кра/н ЕС, насамперед прожиткового мiнiмуму i мммально/ заробтно/ плати; у розробц регюнальних механiзмiв «закр'тлення» молодих фахiвцiв у регонах кра/ни через гарантування випускникам виш'в працевлаштування з гiдною зарплатою через запровадження систем п'льгового оподаткування молодi; уроз-витку програм тдтримки малого б'знесу та молод'жного тдприемництва. Перспективами подальших досл'джень у цьому напрям'> е дотдження якост'> життя молодi через призму таких складових, як ам'я, здоров 'я, духовний добробут, дозв'лля, безпека життед'тльност'и Забезпечення /х високого рiвня дозволить задовольнити зростаюч потреби й штереси молодих людей. Ключов'! слова:молодь, яксть життя, добробут, доходи, зарплата, стипенд'т. Рис.: 5. Б'бл.: 15.
Лучик Свтлана Дмитрiвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри облку i аудиту, Чернiвецький торговельно-економiчний 'тститут Ки/вського нацонального торговельно-економiчного ушверситету (Центральна площа, 7, Черн/вц/, 58002, Украна) E-mail: luchiksvitlana@gmail.com
Лучик Маргарита Васил'юна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра фiнансiв, бантсьш справи та страхування, Ки/вський кооператив-ний 'тститут б'внесу i права (вул. Михайла Ломоносова, 18, Ки/в, 03022, Укра/на) E-mail: luchik-margarita@ukr.net
УДК 331:334.2
Лучик С. Д., Лучик М. В.
Качество жизни молодежи: вопросы благосостояния
Цель статьи заключается в исследовании благосостояния молодых людей как составляющей качества жизни и определении путей его повышения. Анализ и обобщение научных публикаций о социально-экономических проблемах молодежи, ее ценностных ориентирах позволили определить растущие материальные потребности молодых людей для обеспечения высокого качества жизни. В результате исследования была выявлена неоднородность украинской молодежи, которая объединяет «молодежь, которая учится» и «молодежь, которая работает». Определена необходимость: повышения социальных стандартов до уровня стран ЕС, прежде всего прожиточного минимума и минимальной заработной платы; разработки региональных механизмов «закрепления» молодых специалистов в регионах страны, например, гарантирование первого рабочего места выпускникам вузов с достойной зарплатой, введения систем льготного налогообложения молодежи; развития программ поддержки малого бизнеса и молодежного предпринимательства. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является исследование качества жизни молодежи через призму таких составляющих, как семья, здоровье, духовное благополучие, досуг, безопасность жизнедеятельности. Обеспечение их высокого уровня позволит удовлетворить растущие потребности и интересы молодых людей.
Ключевые слова: молодежь, качество жизни, благосостояние, доходы, зарплата, стипендия. Рис.: 5. Библ.: 15.
Лучик Светлана Дмитриевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой учета и аудита, Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета (Центральная площадь, 7, Черновцы, 58002, Украина) E-mail: luchiksvitlana@gmail.com
Лучик Маргарита Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, банковского дела и страхования, Киевский кооперативный институт бизнеса и права (ул. Михаила Ломоносова, 18, Киев, 03022, Украина) E-mail: luchik-margarita@ukr.net
UDC 331:334.2
Luchyk S. D., Luchyk M. V. The Quality of Life of Youth: the Issues of Well-Being
The article is aimed at researching the well-being of young people as a constituent part of life quality and defining ways of its improvement. Analysis and generalization of scientific publications on social and economic problems of youth, its value orientations have allowed to define growing material needs of young people towards ensuring the high quality of life. The research identified the heterogeneity of Ukrainian youth, which combines the «youth who learns» and the «youth who works». The following needs are defined: to raise social standards to the level of the EU countries, especially the subsistence minimum and the minimum wage; development of regional mechanisms for «assignment» of young specialists in the regions of the country, for example, guaranteeing of the first working place for graduates with provision of decent salary, introduction of systems of preferential taxation of youth; development of small business and youth entrepreneurship support programs. The prospects for further studies in this direction is researching the life quality of youth through the prism of such components as family, health, spiritual well-being, leisure, safety of life. Directing towards achieving a high level of quality of these components will meet the growing needs and interests of young people.
Keywords: youth, quality of life, well-being, incomes, salary, scholarship. Fig.: 5. Bibl.: 15.
Luchyk Svitlana D. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting and Auditing, Chernivtsi Trade and Economics Institute of Kyiv National Trade and Economics University (7 Tsentralna Square, Chernivtsi, 58002, Ukraine) E-mail: luchiksvitlana@gmail.com
Luchyk Marharyta V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Banking and Insurance, Kyiv Cooperative Institute of Business and Law (18 Mykhaila Lomonosova Str., Kyiv, 03022, Ukraine) E-mail: luchik-margarita@ukr.net
Молодь ктотно вiдрiзняeться вiд iнших груп на-селення значною географiчною i соцiальною мобiльнiстю, прискореним процесом адапта-ц11, володiнням iнновацiйним потенцiалом, зростанням матерiальних потреб, пов'язаним з необхцшстю фор-мування власного життевого простору. За визначенням Л. Саксельцево!, Ю. Тарського, якiсть життя молодi -це штегральне поняття, що характеризуе рiзнi сторони життедiяльностi молодi, визначае мiру розвитку i по-вноту задоволення усього комплексу потреб i штересш молодих людей, що проявляються як в рiзних видах дь яльностi, так i в самому свгговцчуттЬ Його змiст невц-ривно вц цкей, якi молодi люди ставлять перед собою, пов'язаний з ефектившстю життя в широкому значен-нi слова, а не ткьки iз задоволенiстю сво!м особистим життям, положенням у краМ i свт, що вiдбиваеться на сприйняттi реальност молодими людьми [1, с. 70-71].
Молодь за сво!м соцiальним складом далеко не однородна. В1дмшносп обумовленi вiком, мiсцем прожи-вання молодi (мiська, скьська), характером зайнятосп, способом i рiвнем життя молодих людей. Кожна вжова група мае певш параметри якостi життя. Так, переваж-на бiльшiсть молодих людей у вщ вiд 14 до 22 роив е такими, що здобувають освиу, тому вони формують категорiю «молодь, яка вчиться». Щ молодi люди менш самостiйнi в можливостях регулювання умов якост життя порiвняно з працюючою молоддю, бкьш залежнi вiд ам'1, а отже, вимагають особливо! уваги i шдтримки з боку громадських i державних iнститутiв.
Характеристики, що визначають яюсть життя категори «працююча молодь» (вжом 22-35 рокiв), багато в чому схожi з характеристиками групи «молодь, яка вчиться», але змша соцiального статусу не завжди вц-буваеться легко i безболiсно. Так, сучасш потреби ринку працi не вцповцають об'емам i напрямам випуску кваль фiкованих фахiвцiв. Це призводить до незатребуваност молодих фахiвцiв, появи категори «освiченi безробiтнi». Також успшне проходження спiвбесiди i вступних ви-пробувань з подальшим працевлаштуванням може су-проводжуватись низьким рiвнем оплати пращ молодих фахiвцiв, стресовим перюдом адаптаци до робочого мiсця i нового колективу, вiдсутнiстю можливостi само-розвитку i кар'ерного зростання.
Тому методолопчно i для практичних цкей якiсть життя молодi оцiнюють не лише в цкому, але i в розрь зi 'й основних сфер: сш'я, здоров'я, право, матерiальний i духовний добробут, дозвкля, робота (навчання), без-пека життедiяльностi. Особливу сферу життя молодих людей утворюе добробут. У сучасному свт добробут -це не лише матерiальнi блага та грош1 Добробут - це сприйняття людиною якост та повноти свого життя, 'й емоцшний стан, потенщал для розвитку та здатшсть протистояти життевим викликам [2].
Проблеми якост життя населення розглядають-ся в працях багатьох в^чизняних i зарубiжних учених i практиюв. Серед них: О. А. Гршнова, Е. М. Лiбанова, В. О. Мандибура, О. А. Мельниченко, Н. В. Стапвка й ш. Аналiз останни дослiджень i публiкацiй дае змо-гу стверджувати, що тема якост життя молодi в УкраМ
мало розкрита. Однак аналiз якост життя молодi, особливо питання матерiального добробуту, надзвичайно важливi для ефективно'1 реалiзацil сощально! полiтики в краМ.
Метою статтi е дослцження добробуту молодих людей як складово'1 якостi життя та окреслення шляхiв його пiдвищення.
Одним iз найбкьш важливих показникiв, що ха-рактеризують добробут населення, у тому чиЫ моло-дi, е рiвень доходiв. Потрiбно зазначити, що за 20022017 рр. наявнi доходи населення Украши у розрахунку на одну особу зросли з 2938,0 грн до 45762,7 грн, тобто у 15,6 разу (рис. 1). У доларовому е^валеш! доходи населення зросли з 550,2 до 1594,5 дол. США, тобто лише утрич1
Даш рис. 2 свцчать про значш коливання реаль-них доходiв украшщв.
Так, у 2009 р. спостер^алось падiння доходiв на 10,0 % до попереднього року, 2014 р. - на 11,5 % i у 2015 рр. - на 20,4 %. У 2016 р. доходи зросли на 2,0 % до попереднього року, у 2017 р. - на 7,4 %. За перший квартал 2018 р. реальш доходи зросли на 25,2% порiв-няно з 1 кварталом 2017 р., за другий квартал цього ж року - на 9,7% порiвняно з аналопчним кварталом 2017 р., за третш квартал - на 10,0 %.
Розрив мiж доходами 20 % самих багатих i 20 % самих бцних украшщв зменшився з 3,5 разу до 3,3 разу. Частка населення, яке мае дохц нижче законодавчо встановленого прожиткового мшмуму, за 2010-2017 рр. скоротилась з 8,6 % до 2,4 % i склала 0,9 млн ойб. Частка населення iз середньодушовими е^валентними загаль-ними доходами у мкяць, яю нижче фактичного прожиткового мшмуму, у 2017 р. склала 34,9 % (для порiвняння: у 2014 р. - 16,7 %, 2015 i 2016 рр. - 51,9 % i 51,1 % вцпо-вiдно).
Отже, майже 35 % населення нашо'1 кра'1ни живе у бцностЬ За даними Свiтового банку, за межею бцносп сьогоднi живе 25 % населення Украши, i рiвень бiдностi зрiс за п'ять роив на 10 % [4]. Високий рiвень бцносп - це потенщйне джерело нестаб1льнос-тi у суспкьствЬ В Украlнi до категори бцних належить, насамперед, значна частка пенсiонерiв, а також тi, хто отримуе мшмальну зарплату, навiть шсля 11 пiдвищен-ня. Досить часто це молодi люди, якi е випускниками на-вчальних закладiв i не мають професiйного досвiду.
В УкраМ на початок 2017-2018 навчального року функщонував 661 заклад вищо'1 освiти. Кiлькiсть студен-тiв, яю здобували вищу освiту в цих закладах, становила 1539 тис. ойб. За даними МОН Укра'1ни, 79 % молодих людей вжом до 26 роив отримують вищу освпу: 60 % отримують за рахунок бюджету, ще 20 % отримують и за власнi кошти [5]. Також у краМ дiе система професшно-технiчноl освiти, яка у 2018 р. охоплювала 756 закладiв, в яких навчалося 269,4 тис. учшв.
СтипендЦ отримують понад 310 тис. студенпв, що навчаються за програмами «молодший спецiалiст», «бакалавр» i «магiстр». 45 % уск студентiв навчаються коштом державного бюджету. Понад 12 % студенпв отри-
Оь
о
о
Ё О X
ш
Рк
2016
2014
2012
2010
2008
2006
2004
2002
45762,7
0 5000 10000 15000 20000 25000 30000 35000 40000 45000 50000 Грн
Рис. 1. Динамка наявних доходiв населення УкраУни у розрахунку на одну особу Джерело: побудовано за даними Державно! служби Укра!ни [3].
%
130,< 120,0 -\ 110,0' 100,0 -90,0 -80,0 -70,0 -60,0
118,0 119,6
109,1
123,9
117,1
113,9
107,4
79,6
50,0 ■
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016
2018 Ик
Рис. 2. Реальний наявний дохщ, у % до вщповщного перiоду попереднього року Джерело: побудовано за даними Державно! служби Укра!ни [3].
мують шдвищеш академiчнi стипенди. Розмiр звичайно! академiчно! стипенди коливаеться вiд 490 грн (для учшв професiйно-технiчних закладiв освiти) до 1300 грн (для студентГв вищих навчальних закладiв Ш-1У рiвня акре-дитацГ!). Розмiр пiдвищено1 академiчно! стипенди може досягати майже 2500 грн. Така вища категорш стипендь атiв, як учасники та переможщ мiжнародних предмет-них олiмпiад, отримують стипенди президента у розмiрi приблизно 3000 грн (це 106 дол. США за курсом НБУ станом на 30.09.2018 р.). Сощальш стипенди дГтям-сиротам становлять вГд 1180 грн (для учнГв закладiв професiйно! освГти) до 2360 грн. 1ншГ отримувачi сощ-альних стипендш отримують вГд 450 до 1180 грн.
Уряд Укра!ни у 2019 р. плануе скоротити кгльюсть стипендГатГв до 25 %, а в 2020 р. - до 15 %. Отже, кГльюсть студентГв зГ стипендГею скоротиться в три рази з пропорцшним збГльшенням розмГру виплат. У 2020 р. студенти будуть отримувати 3723 гривш [6].
Держави багатьох кра!н свГту не тГльки пГдтриму-ють унГверситети, видГляючи грошГ на освГту студентГв, а й фшансують масштабнГ стипендГальнГ програми, при-значенГ для значного числа студентГв. НайбГльш щедрГ виплати Гснують у европейських кра!нах. Проте у бГль-шостГ випадкГв для отримання стипенди недостатньо бути студентом, а необхГдно шдтвердити, що доходГв сГм'! недостатньо для забезпечення освГти. Так, у Фран-
щ'1 залежно вiд доходiв 6aTbKiB студент може отримува-ти до 5,5 тисяч евро на piK. Подiбна система в Нiмеччинi. Максимальна сума стипенди становить 670 евро на мг-сяць. Проте лише половина цге! суми видаеться безпо-воротно, друга половина - як безвгдсоткова позика, яку студент повинен вгддати пгсля закiнчення навчання про-тягом 20 роив. Шмецький уряд витрачае на стипенди приблизно 1,9 мгльярда евро, надавши стипендГ1 майже 600 тис. студентгв. Кожен студент у Дани, незалежно вгд доходу його сГм1, мае право на отримання 70 мгсячних стипендгальних виплат (у тому випадку, якщо вгн про-довжуе навчання протягом всього цього часу). Ti, хто зг студентгв живе з батьками, отримують меншу суму, нгж тг, хто живе окремо. У першому випадку максимальний розмгр стипенди становить 380 евро, а в разг окремого проживання - 770 евро.
Зггдно з украшським чинним законодавством сту-
денти денно'1 форми навчання мають право на
трудову дгяльшсть. Робота за трудовим договором осгб, якг поеднують 'й з денною формою навчання, е для таких осгб основним мгсцем роботи. Студенти, якг не отримують стипендг1, мають право на податкову со-цгальну пкьгу. Якщо студент отримуе стипендгю, то до його заробгтно! плати така пкьга не може бути засто-сована [7].
За останнг роки таких працюючих студентгв по-бкьшало. Якщо деккька рокгв тому студенти пгдробля-ли лише у лгтнгй пергод, то сьогоднг багато працюють на повноцгннгй роботг, поеднуючи ii гз навчанням. Однгею з причин е необхгднгсть оплачувати навчання, житло, курси гноземних мов та гнше. Пгсля закгнчення вишу студенти з досвгдом роботи за спеЩгальнгстю мають бкьше шансгв знайти хорошу роботу. Оплата пращ пра-цюючого студента залежить вгд його квалгфгкаци, умов конкретного роботодавця г може коливатись вгд мгнг-мально'1 заробгтно! плати до десяти тисяч гривень [8].
Мгнгмальна заробгтна плата в Укра'нг з 1 сгчня 2010 р. зросла з 869 грн (108,8 доларгв США за курсом НБУ станом на 06.01.2010 р.) до 3723 грн (133,5 доларгв США за курсом НБУ станом на 04.01.2018 р.) з 1 сгчня 2018 р. У сгчнг 2019 р. ргвень мшгмально! зарплати становить 4173 грн (150,7 доларгв США за курсом НБУ станом на 03.01.2019 р.). За даними бвростату, наймен-ший ргвень мшгмально! заробгтно! плати в кра'нах 6С у 2018 р. був зафгксований у Болгари (260,76 евро), Руму-ни (407,45), Угорщинг (418,67), Литвг (400), Латви (430), Чехи (468,87). Польщг, Словаччинг (480 евро) [9].
В Укра'нг станом на вересень 2018 р. частка штат-них працгвникгв гз заробгтною платою у межах мгнгмаль-но'1 заробгтно! плати склала 7,4 % проти 8,6 % вгд юлькостг штатних працгвникгв в аналоггчному пергодг 2017 р. Се-редньомгсячну заробгтну плату вгд 3723 грн до 4000 грн отримували 15,4 % украшщв (проти 24,5 % в аналоггчно-му пергодг 2017 р.), вгд 4000 грн до 500 грн - 13,1 % (проти 12,2 %), при цьому у 26,8 % штатних працгвникгв нара-хована заробгтна плата перевищувала 10 тис. грн (проти 17,1 % у попередньому роцг). Отже, практично половина (49,6 %) штатних праЩгвникгв отримувала середньомг-
сячну зароб1тну плату в po3Mipi до 6000 грн (212,4 дола-piB США за курсом НБУ станом на 30.09.2018 р.), тобто менше, н1ж м1н1мальна зароб1тна плата у кра'1нах 6С.
Розмip зарплати молодого фахiвця, вчорашнього випускника украшського вишу, в багатьох компанiях зараз прямо залежить в1д т1е*1 коpистi, яку в1н може при-носити. За 1нформац1ею начальника в1дд1лу персоналу концерну «Н1КО» Андр1я Злотникова, виходячи з огля-д1в ринку прац1, зарплати екс-студент1в приблизно на 25 % менше в1д мед1ани (середн1й р1вень зарплат без урахування крайних м1н1мального 1 максимального зна-чень). «На максимальну оплату можуть розраховувати випускники в галуз1 1нформац1йних технолог1й, тому що ще п1д час навчання вони практично працюють 1 до ви-пуску е фах1вцями, що в1дбулися», - уточнюе в1н [10].
Сл1д зазначити, перша професшна робота може бути прибутковим б1знесом. Так, за даними консал-тингово'1 компана Willis Towers Watson, стартова р1чна зароб1тна плата випускника вишу на посади початко-вого р1вня в деяких европейських кра'шах перевищуе 90000 долар1в США. У бврош зарплати р1зко зм1нюють-ся, а розрив м1ж першим 1 останшм ун1верситетом у цьому списку перевищуе 55000 долар1в США (40000 фунт1в стерл1нг1в), але найкраще оплачуван1 фах1вц1 зазвичай знаходяться в крашах П1вн1чно'1 бвропи, найбкьш про-цв1таючих кра1нах континенту. Наприклад, у Швейцар11 р1чний зароб1ток вчорашнього випускника ушверситету на посади початкового р1вня складае 96160 дол. США, Дани - 63021, Норвеги - 59713, Н1меччин1 - 56685, Ав-стр11 - 50009, 1рланд1'1 - 42864, 1тал11 - 36896, Словени -29414, Грец11 - 25132, Португали - 22630 дол. США [11].
У розвинених кра'1нах, таких як Франц1я, США, Н1меччина та Великобритан1я, м1н1мальна оплата прац1 випускник1в ун1верситет1в може бути значно нижчою середньор1чно'1 зароб1тно'1 плати прац1вник1в (рис. 3). В середньому показник м1н1мально'1 зароб1тно'1 плати випускник1в ун1верситет1в складае 106,5 % середньо-р1чно'1 зароб1тно'1 плати в кра'1н1. М1н1мальний р1чний базовий оклад для випускник1в ун1верситету без попе-реднього досв1ду в середньому становить 26105 долар1в США. При цьому в1дм1нност1 м1ж зароб1тною платою випускник1в ун1верситет1в р1зних кра'1н 1стотн1. Молод1 фах1вц1 у Сполучених Штатах, як1 вперше працевлашто-вуються, можуть розраховувати на зароб1ток у 10 раз1в бкьше, н1ж в 1ндонез1'1. М1н1мальна щор1чна зарплата випускника ун1верситету в Мексиц1 перевищуе серед-ньом1сячну зароб1тну плату в кра'1н1 понад 200 %.
Рис. 4 демонструе обернену залежн1сть м1ж на-явн1стю випускник1в ун1верситет1в в робоч1й сил1 краш 1 м1н1мальними початковими ставками зароб1тно'1 плати, як1 роботодавц1 пропонують випускникам ун1верси-тет1в пор1вняно з тими, що виплачуються випускникам середн1х шк1л. В середньому випускники ун1верситет1в можуть оч1кувати, що 1х початков1 ставки зароб1тно'1 плати майже на 50 % вище, н1ж у випускник1в середн1х шкк без досв1ду роботи. У деяких випадках в1дм1нност1 можуть бути досить значними. Наприклад, в П1вденн1й Африц1, Сауд1вськ1й Арави, Мексиц1 та 1нд11 вища осв1та може подво'1ти або нав1ть потро'1ти початкову зароб1тну
Грн 60000
50000
40000
30000
20000
10000
% 250
200
-- 150
-- 100
50
^Э М^мальна щорiчна зарплата випускнимв уыверсите^в, у середньому доларiв США
-ф- Мiнiмальна щорiчна зарплата випускнимв уыверсите^в як вщсоток вiд середнього рiвня заробiтноí плати в кра'Н
Рис. 3. ММмальна щорiчна зарплата випускнимв ушверсителв як вiдсоток вiд середньорiчноi'
3apo6iTHoi плати в кра'ш, 2018 р.
Джерело: Wills Towers Watson 2018 Global Starting Salaries Report, ILO [12].
%
280-260-240-220-200-180-160-140-120-100-80-60-40-20-0
а н и 'l а т cc 'i я е р
т о о
н и п К
е р cc а
р lo н
< а к и л е m н е д m Ь
а н и Z7 Z7 е США Китай а к и р А *m а р А а к и с к е
р а 1
у а к
1— н ь
Кра'на
X
Ф
4
Наявнiсть випускникш ушверсите^в у робочiй силi, %
Перевищення 3apo6i™oi плати випyскникiв ушверсите^в над заробiтною платою випyскникiв середых шкiл, %
Рис. 4. Перевищення початково'' заробiтноi' плати випускникiв унiверситетiв над початковою заробiтною платою
випускнимв середнiх шкiл у 2018 р., %
Джерело: Wills Towers Watson 2018 Global Starting Salaries Report, UNESCO, US Bureau of Labor Statistics, Statistics Canada, Global Bank [12].
0
0
плату пращвника. Це рiзко контрастуе з такими кра!на-ми, як Францiя, Нiмеччина, Росiя та Iталiя, де випускни-ки унiверситетiв можуть очжувати вищу оплату працi лише на 30, а то й навггь 20 %.
Звичайно, що заробина плата е не единим доходом, але обов'язково основним для молодих спеща-лiстiв. Це повиннi враховувати роботодавщ при !х працевлаштуваннi. Наслцки неправильного початку оплати висококвалiфiкованих фахiвцiв можуть бути за-грозливими, тривалими i потенцiйно поширюватись на вй оргашзаци.
В УкраМ спостерiгаеться зростання середньо-мкячно! номшально! заробгтно! плати штатного пра-
щвника шдприемств, установ та органшацш, яка у лис-топадi 2018 р. становила 9161 грн (329,6 дол. США за курсом НБУ станом на 30.11.2018 р.) (рис. 5). 1ндекс реально! заробгтно! плати у листопадi 2018 р. порiвня-но iз жовтнем становив 98,0 %, а вцносно листопада 2017 р. - 111,4 %. На кшець 2018 р. мшшальна заробина плата становила 40,6 % вц середньомiсячно! номшаль-но! заробiтно! плати. Для окремих европейських кра!н спiввiдношення середньомiсячного заробiтку i мш-мально! зарплати було навпъ нижчим: в Чехи - 37,3 %, Словаччиш - 38,5 %, Грещ! - 38,7 %. Найвищi показники у 2017 р. зафжсоваш в Люксембурзi (49,3 %, мшшаль-на зарплата 1998,59 евро), Словени (53,7 %, мiнiмальна зарплата 842,79 евро).
Грн 10000,09000,0 8000,0 7000,0 6000,0 5000,0 4000,0 3000,0 2000,0 1000,0 0,0
9141 9161
8382
7104,0
5183,0
4195,0
376,0
В. ЁИ.
462,0 590,0
806
1041
1351
1806
1906
2250
2648
3041
,03282
,0
3480,0
1 I I I I I I I I I I I I I I „„ I п „„ I з „„ I
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 1 кв- 2 кв- 3 кв-
2017 Перюд
Рис. 5. Динамка середньомкячноТ заробггноТ плати штатних пращвниюв в УкраТж Джерело: побудовано за даними Державно! служби Укра!ни [13].
Рейтинги матерiального добробуту громадян рiз-них кра!н регулярно складаються Мiжнародною оргаш-зацiею пращ (МОП) за принципом середньостатистично-го мшячного доходу на душу населення. За даними МОП, зростаюча тенденцш заробiтно! плати в свiтi ктотно сповкьнилася пiд впливом економiчно! кризи. У 2017 р. рейтинг заробиних плат очолила одна з найрозвине-нших i найбагатших кра!н свиу - Швейцар1я, показник яко! склав 3855 доларiв США (нетто) на душу населення. Аутсайдером списку опинилася кра!на африканського континенту - республжа Зшбабве, !! показник доршнюе 21 дол. США (нетто) на людину. Укра!на з показником 194,88 дол. США розмктилась на 103-му мкщ [14].
Уструктурi доходу укра!нця у третьому кварталi 2018 р. заробина плата склала 47,0 % проти 45,2 % за аналопчний перюд 2017 р. Значну частку ста-новили соцiальнi допомоги й iншi одержанi поточнi трансферти. Це 28,9 % проти 29,8 % у 2017 р. Частка при-бутку й шшого змшаного доходу зменшилась з 22,1 % до 21,6 %. Одержат доходи населенням в1д власност склали 2,5 %.
За даними дослiдження «Укра!нське поколiння 7», разом з батьками живуть 46 % респондент вжом вiд 25 до 29 роив. Як цкком справедливо припускають дослцники, це пов'язано зi станом ринку пращ для мо-лодi, зокрема, й iз можливiстю орендувати житло. 1нш^ наприклад европейськi дослiдження, показують зв'язок мiж статусом зайнятостi та проживанням молодо! лю-дини з батьками: частше це тi, хто мае проблеми з робо-тою. Серед тих молодих укра!нцiв, хто все ж таки меш-кае окремо в1д батькiв, житло придбали самостiйно або разом iз партнером чи партнеркою лише 6 %. У вжовш групi 25-29 роив частка таких людей зростае, але не на-багато - до 12 % [15].
висновки
Отже, яюсть життя населення е базовим показником економiчного розвитку кра!ни, а його регулюван-ня - одним iз основних завдань модершзащ! економiки кра!ни. Сучасний етап соцiально-економiчних перетво-рень носить соцiальну спрямовашсть, що викликае не-обхiднiсть шдвищення якостi життя населення в цкому i особливо молодi. Економiчний добробут - серед клю-
чових прюритейв украшсько! молодi. Для забезпечення високого piBM добробуту i подолання бцност украшсько! молодi необхцно:
f пiдвищити piBeHb соцiальних стандарйв, на-самперед прожитковий мiнiмум i мiнiмальну заробiтну плату, до рiвня кра'1н 6С; f розробити регюнальш механiзми «закршлен-ня» молодих фахiвцiв через, наприклад, гаран-тування випускникам вишiв працевлаштування з гiдною зарплатою, використання систем пкь-гового оподаткування молодо f розвивати програми шдтримки малого бiзнесу та молодiжного шдприемництва. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Саксельцева Л. Я., Тарский Ю. И. Качество жизни молодежи: социологическое измерение. Вестник Поволжского института управления. 2015. № 5 (50). С. 70-76.
2. Оцшка укра'нською молоддю свого добробуту. URL: https://www.radiosvoboda.Org/a/28857697.html
3. Доходи населення по регюнах Укра'ши (2002-2017) / Статистична шформа^я: Регiональна статистика: Демографiчна та соцiальна статистика // Державна служба статистики Укра'ши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
4. Украшц стали однi£ю з найбщнших нацiй свiту. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4023698-ukraintsi-staly-odniieui-z-naibidnishykh-natsii-svitu
5. Вища освiта в УкраМ URL: https://osvita.ua/vnz/56653/
6. Лише 15 % студенпв будуть 3i стипендiями - плани Мш-фшу. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2017/08/14/225876/
7. Працевлаштування студенев денно'' форми навчання. URL: https:// uteka.ua/ua/publication/budget-13-byudzhet-oplata-truda-i-kadrovaya-rabota-50-trudoustrojstvo-studentov-dnevnoj-formy-obucheniya
8. Робота для студенев: де i скiльки. URL: https://24tv.ua/ ukrayina_tag1119
9. Labour market. Earnings. Minimum wages // European Commission. Eurostat. Data. Database. URL: http://ec.europa.eu/ eurostat/data/database
10. З дипломом якого вузу роботу знайти найлегше (рейтинг). URL: https://www.unian.ua/society/359700-z-diplomom-yakogo-vuzu-robotu-znayti-naylegshe-reyting.html
11. Початковi зарплати в 18 £вропейських кра'нах, кла-сифтуються вiд найнижчого до найвищого. URL: https://nordic. businessinsider.com/how-much-people-in-europe-earn-2018-4/
12. Graduate pay trends around the world. Does it still pay to go to school in 2018? URL: https://www.willistowerswatson. com/en/insights/2018/05/graduate-pay-trends-around-the-world
13. Динамта середньомочно''' заробггно''' плати за видами економiчноl' дiяльностi / Статистична шформа^я: Демо-графiчна та со^альна статистика: Ринок працi: Оплата прац та соцiально-трудовi вiдносини // Державна служба статистики Укра'ши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
14. Средние зарплаты в мире. URL: https://bcb.su/ srednyaya-zarplaty-v-mire.htm
15. Кохання без пошху. Портрет украшсько''' ам1''. URL: https://tyzhden.ua/Society/209165
REFERENCES
"Dokhody naselennia po rehionakh Ukrainy (2002-2017) / Statystychna informatsiia: Rehionalna statystyka: Demohrafichna ta sotsialna statystyka" [Income in the regions of Ukraine (20022017) / Statistical information: Regional statistics: Demographic and social statistics]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua
"Dynamika serednyomisiachnoi zarobitnoi platy za vydamy ekonomichnoi diialnosti / Statystychna informatsiia: Demohrafichna ta sotsialna statystyka: Rynok pratsi: Oplata pratsi ta sotsialno-trudovi vidnosyny" [Dynamics of average monthly wages by type of economic activity / Statistical information: Demographic and social statistics: Labor market: Labor and social and labor relations]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua "Graduate pay trends around the world. Does it still pay to go to school in 2018?" https://www.willistowerswatson.com/en/ insights/2018/05/graduate-pay-trends-around-the-world
"Kokhannia bez pospikhu. Portret ukrainskoi simi" [Love is in no hurry. Portrait of the Ukrainian family]. https://tyzhden.ua/ Society/209165
"Labour market. Earnings. Minimum wages". European Commission. Eurostat. Data. Database. http://ec.europa.eu/euro-stat/data/database
"Lyshe 15 % studentiv budut zi stypendiiamy - plany Min-finu" [Only 15 % of students will receive scholarships - plans of the Ministry of Finance]. https://life.pravda.com.ua/society/ 2017/08/14/225876/
"Otsinka ukrainskoiu moloddiu svoho dobrobutu" [Assessment of Ukrainian well-being by Ukrainian youth]. https://www. radiosvoboda.org/a/28857697.html
"Pochatkovi zarplaty v 18 yevropeiskykh krainakh, klasyfi-kuiutsia vid nainyzhchoho do naivyshchoho" [Initial salaries in 18 European countries are ranked from the lowest to the highest]. https://nordic.businessinsider.com/how-much-people-in-europe-earn-2018-4/
"Pratsevlashtuvannia studentiv dennoi formy navchannia" [Employment of full-time students]. https://uteka.ua/ua/publica-tion/budget-13-byudzhet-oplata-truda-i-kadrovaya-rabota-50-trudoustrojstvo-studentov-dnevnoj-formy-obucheniya
"Robota dlia studentiv: de i skilky" [Work for students: where and how much]. https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
"Sredniye zarplaty v mire" [Average salaries in the world]. https://bcb.su/srednyaya-zarplaty-v-mire.htm
Sakseltseva, L. Ya., and Tarskiy, Yu. I. "Kachestvo zhizni molo-dezhi: sotsiologicheskoye izmereniye" [Quality of life of young people: a sociological dimension]. Vestnik Povolzhskogo instituta upravleniya, no. 5 (50) (2015): 70-76.
"Ukraintsi staly odniieiu z naibidnishykh natsii svitu" [Ukrainians have become one of the poorest nations of the world]. https://ua.korrespondent.net/ukraine/4023698-ukraintsi-staly-odniieui-z-naibidnishykh-natsii-svitu
"Vyshcha osvita v Ukraini" [Higher education in Ukraine]. https://osvita.ua/vnz/56653/
"Z dyplomom yakoho vuzu robotu znaity nailehshe (re-itynh)" [The diploma of which university is the easiest to find a job (rating)]. https://www.unian.ua/society/359700-z-diplomom-yakogo-vuzu-robotu-znayti-naylegshe-reyting.html
