CC BY
32
8. Пустовгт А. Облж витрат на освоения нових видiв продукци // Бухгалтерський облж i аудит : наук.-практ. журнал. - 2000. - № 10. - С. 40-44.
Станасюк Н.С., Грицай О.И. Развитие системы учетного обеспечения процессов управления затратами на инновации промышленного предприятия
Исследована система учетного обеспечения управления затратами на инновационные процессы промышленного предприятия. Рассмотрены существующие варианты бухгалтерского учета расходов на инновационные процессы и определено номенклатуру статей этих расходов для промышленных предприятий. Установлено несоответствие существующих корреспонденций счетов по учету затрат на инновационные процессы современным потребностям управления. Предложена схема отражения расходов на инновационные процессы путем выделения отдельного синтетического счета "Расходы на инновационные процессы". Учитывая особенности расходов на инновационные процессы, представлена детализация их аналитического учета.
Ключевые слова: учетное обеспечение, управление затратами, инновационные процессы.
Stanasyuk N.S., Gritsay O.I. The Development of Accounting Software of Cost Management for Innovation Processes of the Industrial Enterprise
The system of accounting software of cost management for innovation processes of the industrial enterprise is investigated. The existing options of accounting costs for innovative processes are considered and articles nomenclature of these costs for industrial enterprises is defined. The discrepancy existing correspondence of accounting costs on innovation processes with modern management needs is established. The scheme of the reflection the costs on innovation processes by allocating separate synthetic account "Costs for innovation processes" is proposed. Detailing analytical accounting of the cost on innovation process taking into account their features is presented.
Key words: accounting software, cost management, innovative processes.
УДК336.14:330.131.5:316.4(477)''2002/2012'' Астр. М.Ю. Трофименко -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
ЕФЕКТИВШСТЬ БЮДЖЕТНОГО Ф1НАНСУВАННЯ СОЩАЛЬНО'1 1НФРАСТРУКТУРИ УКРАШИ
Визначено можлнвють застосування шдексу людського розвитку для ощнювання ефективност фшансування сощально! шфраструктури Украши. Проаналiзовано даш ви-конання зведеного, державного та мюцевих бюджепв протягом 2002-2012 рр. та зрос-тання !х спрямованост на сощально-культурш потреби. Простежено екстенсивне розши-рення державного фшансування сощально! шфраструктури через взаемозв'язок наро-щення сощальних видатюв та скорочення ВВП краши. Ощнено ефектившсть фшансування сощальних галузей через показники сощального розвитку краши (ргвень освпн, тривалють життя), що використовуються для обрахунку iндексу людського розвитку. Виявлено потреба збалансування темпiв сощального та економiчного розвитку для до-сягнення належного ргвня стабiльностi та добробуту в Укрщш.
Ключовi слова: сощальна iнфраструктура, бюджетнi видатки, шдекс людського розвитку, фшансування освiти, валовий внутрiшнiй продукт.
Вступ. Головним завданням функцiонування соцiальноí iнфраструктури краши е забезпечення належного ршня життя та шдвищення ршня соцiального розвитку населення. Соцiальнi iнститути охоплюють рiзноплановi потреби насе-лення та подiляються на функщональш комплекси: культурно-освiтнiй, науковий, рекреацшний, соцiально-побутовий. Дiяльнiсть усiх комплексов спрямована на пiдвищення якостi життя людей. Таку ж вдею мае на меп Концепцiя людсько-
го розвитку, якою керуеться бiльшiсть розвинених краш пiд час формування стратегií социально!' та економiчноí полiтики.
Результативним показником Концепцп е 1ндекс людського розвитку, ощ-нюванi складовi елементи якого е вираженням ефективностi функцiонування уах соцiальних iнститутiв та економiчноí политики держави. Цей iндекс може бути застосований як один з показниюв результативносп фiнансування галузей соцiальноí шфраструктури з бюджетiв усiх рiвнiв. Врахування валового внут-рiшнього продукту як головного економiчного показника кра'ни при розрахун-ках iцдексу дае змогу виявити збалансованiсть та взаемозалежнiсть мiж сощаль-ними видатками бюджету та добробутом населення в Украíнi.
Постановка завдання. За останне десятилiття шдекси людського розвитку краш свиу iстотно пiдвищились з середнього показника 0,639 до 0,694. Кра-ши з високим р1внем економiчного та сощального розвитку досягли максималь-них показникiв (вище 0,900) у цьому рейтингу. Головною передумовою такого росту шдексу людського розвитку стало збалансоване зростання соцiальних по-казник1в краш та 1х ВВП. Соцiальнi показники краши е прямим результатом бюджетного фшансування соцiальноí iнфраструктури як найдаевшого державного iнструмецту соцiального розвитку.
Динамка украшського iндексу людського розвитку залишае бажати кра-щого. Лiдируючi позицií на момент виходу з СРСР серед европейських краш перетворились на останш мiсця у груш краш з високим ршнем розвитку. Рейтинг щорiчно знижуеться, незважаючи на високу якiсть укра1нсько1 освии, яка е одним з дослщжуваних показнишв iцдексу. Дослiдженця в галузi фiнансуванця со-цiальноí шфраструктури здшснюе низка сучасних науковщв: Г. Лопушняк, О. Слабiнська, О. Величко, С. Фрунза, В. Булавинець, В. Горин тощо. Над аналь зом рiвня життя населения та вдосконаленням методологií його оцiнювання в Ук-раíнi працюють: Е. Лiбанова, О. Макарова, В. Манцуров, О. Мацдибура та iншi.
Метою роботи е аналiз ефективностi державних видатк1в на сощальну ш-фраструктуру в контекста шдексу людського розвитку та виявлення передумов для його зростання.
Результати дослщження. ООН щорiчно публiкуе звiти про р1вень людського розвитку у крашах свiту та надае порiвняльнi данi про фактори людського розвитку представлених краш. Рейтинг подшяе краши, згiдно з показником iцдексу людського розвитку (1ЛР), на 4 групи: з дуже високим 1ЛР, з високим 1ЛР, зi середшм та низьким 1ЛР. Розрахунок 1ЛР здшснюеться шляхом ви-ведення середньо1 арифметично1 з шдивщуальних iндексiв тривалостi життя (де-монструе стан здоров'я), рiвця освгги та обсягiв ВВП (вiдображае добробут населення). Характеристику здоров'я дае показник середньо1 очжувано1 тривалостi життя при народженш, р1вень освiти вимрюють показниками письменностi до-рослого населення та охопленням навчанням вiдповiдних його груп, р1вень доб-робуту визначають обсягом ВВП за паритетом кушвельно1 спроможностi у роз-рахунку на душу населення.
Ощнюваш показники прямо та опосередковано залежать вiд рiвня сощ-ально-економiчного розвитку краши, а саме вiд функцiонування галузей сощаль-но1 iнфраструктури та загального рiвня добробуту краши. Так, усi рiвнi освiти та науковий комплекс впливають на освiтнiй потенцiал краши, сфера охорони здо-
ров'я, рекреацшний та соцiально-побутовий комплекси створюють всебiчнi умо-ви для здорового життя населення. Дiевим iнструментом державного регулюван-ця соцiально-економiчного розвитку територц, зокрема соцiальноí шфраструкту-ри, е бюджетна политика. Головною умовою ц дiевостi е прiоритетнiсть фшансу-вання охорони здоров'я, освiти та шфраструктури територií у структурi бюджет-них видатюв. Розглянемо структуру виконання видаттв на соцiальну сферу з бюджетав рiзних рiвнiв.
Табл. 1. Видатки з бюджетiв р'пни.х рiвнiв на сощальну тфраструктуру Украти
Рш
Видатки зведеного бюджету
Сощальш
видатки, %
Видатки держ. бюджету
Обсяги, млн грн
Сощальш видатки
млн грн
%
Витадки мюцевих бюджетов
Сощальш видатки
млн грн
%
2002
60489,5
58,2
35409,5
14254,9
40.0
24738,8
20943,1
84,6
2005
141698,8
63,2
89614,8
46428,9
51,8
52084,0
43143,6
82,8
2006
175284,3
61,2
102957,7
48076,1
46,6
72326,5
59219,2
81,8
2007
226054,4
58,0
129599,3
53411,5
41,2
96455,0
77753,6
80,0
2008
309203,7
60,0
182376,5
83079,7
45,5
126827,2
102393,9
0,7
2009
307399,4
64,4
180257,1
86465,6
47,9
127142,3
111476,6
87,6
2010
377842,8
65,1
225822,5
112887,7
49,9
152020,3
133175,1
87,6
2011
416853,6
62,4
238584,4
105151,4
44,0
178269,1
154932,6
6,9
2012
492454,7
64,7
271221,9
122724,2
45,2
221232,8
196296,7
7
Джерело: складено за даними [9].
Аналiз даних виконання зведеного, державного та мкцевих бюджепв Ук-раши свщчить про зростання íх спрямованостi на сощально-культурш потреби. Частка видаткiв на сощально-культурну сферу впродовж останнiх ротв зросла у структурi державного бюджету до 45,2 %, у структурi мiсцевих бюджетiв - до 88,7 %. Наибшьша частка видаткiв оргашв мiсцевого самоврядування спрямова-на саме на галузi соцiальноí iнфраструктури, оскшьки соцiальна сфера належить до делегованих 1м державою повноважень.
Показники соцiальноí iнфраструктури, що безпосередньо використову-ються для розрахунку 1ЛР (освiта, охорона здоров'я, сощальний захист та сощ-альне забезпечення), здебiльшого фiнансуються за рахунок ^естицшних ресур-с1в мкцевих бюджетав, що сформованi з власних та позикових кошт1в. Коригу-вання обсягiв залучення власних доход1в вщбуваеться за рiшенцям самих орга-шв мiсцевого самоврядування, що спрощуе процедуру íх використання. Однак цей обсяг фшансових ресурсiв здатен покривати тшьки поточну дiяльнiсть iн-фраструктурних об'ектав, що потребуе залучення позик на покриття тимчасових касових розрив1в у разi невиконання планових показникiв.
Власними коштами для органу мiсцевого самоврядування е надходження до мiсцевого бюджету (бюджет розвитку), що слугують для покриття значноí частини витрат та виступають фшансовим забезпеченням отриманих кредштв. Бюджет розвитку територiальноí одиницi включае надходження единого подат-ку, кошпв вiд вiдчуженця майна, що знаходиться у власностi територiальноí громади, зокрема ввд продажу земельних ддлянок несшьськогосподарського призначення; надходження дивiдендiв, нарахованих на акцп господарських това-риств; мiсцевi запозичення, субвенцií на виконання ^естищйних проект1в, що мають цiльове призначення та чггко визначений обсяг. Таю субвенцл задхюють у
разi фшансування розвитку прiоритетних галузей, що мають загальнонащональ-ний характер, або якщо держава одночасно виступае в ролi замовника та спожи-вача таких послуг. З 2012 р. до бюджету розвитку зараховуються, також, надхо-дження вiд пайово!' участi в шфраструктурних проектах територiальноí одиницi. До категорп позикових коштiв вiдносять кошти единого казначейського рахун-ку, ят мунiципалiтети можуть отримати через запозичення, та тимчасово вiльнi грошовi кошти суб'екпв господарсько!' даяльносп та населения, тобто фiнансовi ресурси, якi через фшансовий ринок трансформуються в швестицшний капiтал [1, с. 137].
Одшею з найважливiших умов пiдвищения наукового обгрунтування пла-нування витрат, що спрямовуються з бюджету на сощальний розвиток, е засто-сування довгострокових економiчних нормативiв та фiнансових норм. Економiч-нi нормативи, що регулюють фiнансовi вiдносини у соцiальнiй сфер^ мають вь дображати можливостi держави щодо задоволення потреб регiону чи установи у фшансових ресурсах для реалiзацií завдань поточних та перспективних планiв соцiального розвитку. Однак державне фшансування сощально!' iнфраструктури в останш роки залишаеться у межах екстенсивного розширення, через неввдпо-вiднiсть темпов зростання соцiальних стандартов та ВВП [2, с. 76].
Табл. 2. Приркт обсягiв ВВП та бюджетних видаттв на сощальну тфраструктуру Украти протягом перюду 2002-2012 рр.
Рж Обсяги та прирют
Сума ВВП, млн грн Прирют ВВП, % Соц. видатки, млн грн Прирют видатюв, %
2002 225810 - 35198,0 -
2003 267344 + 18,3 41514,9 + 17,9
2004 345113 +29,0 55164,3 +32,8
2005 441452 +27,9 89582,5 +62,4
2006 544153 +23,2 107295,1 + 19,7
2007 720731 +32,4 131156,6 +22,2
2008 948056 +31,5 185473,6 +41,4
2009 913345 -3,8 197942,2 +6,7
2010 1082569 + 18,5 246063,0 +24,3
2011 1302079 +20,2 260084,2 +5,7
2012 1408889 +8,2 318970,3 +22,6
Джерело: розроблено за даними [9].
Даш таблиц демонструють, що темпи зростання видатков бюджету на за-безпечення сощальноо iнфраструктури за останнi 10 ротв мають нестабiльний характер зростання та часто перевищують темпи зростання самого валового внутртнього продукту. Незбалансованiсть темпов нарощення ВВП та сощаль-них видаткiв графiчно подано на рис. 1. Графши вiдображають зв'язок випере-джаючого нарощення видатков соцiального спрямування та зниження темпов приросту валового продукту.
У перiод 2004-2005 та 2007-2008 рр. ввдбувалось значне нарощення сощ-альних видаткiв, яке призвело до скорочення ВВП протягом наступних рокiв. У вiдповiдь на це скорочення у 2006 та 2009 рр., сощальш видатки падали та динамка ВВП вирiвнювалась. Вдаак, соцiальнi видатки демонструють тактичний характер планування, що несе загрозу !'х неефективного використання без належ-ного аналiзу соцiальних потреб.
Рис. 1. Ствв1дношення темтв зростання ВВП та видаттв на сощалъну тфраструктуру в УкраМ (розроблено за даними [9])
Графши демонструють непослщовшсть управлшня бюджетними кошта-ми. Вщсутшсть цшеспрямованого стратепчного плаиувания соцiальних видаткiв мае прямий вплив на взаемодш соцiального та економiчного розвитку. Супереч-ностi головних напрямiв розвитку кра'ни прямо позначаються на 1ЛР. Висока ос-вiченiсть та соцiальна захищенiсть поряд iз низьким подушним ВВП, або висо-кий рiвень добробуту на фот низьких соцiальних показникiв не дають краíнi просуватись по шкалi людського розвитку. Розглянемо рiвень бюджетного фь нансування галузей соцiальноí iнфраструктури, функщонування яких забезпечуе формування оцiнюваних в шдека людського розвитку показникiв шляхом прямого та опосередкованого впливу.
Табл. 3. Видатки зведеного бюджету в розр1з1 галузей сощалъног тфраструктури _протягом 2002-2012 рр._
Рж Обсяги, млн грн
Охорона здоров'я Освгга Духовний 1 ф1зич-ний розвиток ЖКГ Сощальний захист та забезпеч. Заг. обсяг сощаль-них видатюв
2002 7537,9 12268,3 1417,9 1392,6 12581,3 35198,0
2005 15476,5 26801,8 3449,8 3914,2 39940,2 89582,5
2006 19737,7 33785,0 4328,4 8024,1 41419,9 107295,1
2007 26717,6 44333,6 5687,8 5900,3 48517,3 131156,6
2008 33559,9 60959,4 7916,1 8968,5 74069,7 185473,6
2009 36564,9 66773,6 8330,2 7498,1 78775,4 197942,2
2010 44745,4 79826,0 11525,4 5431,3 104534,9 246063,0
2011 48961,6 86253,6 10754,9 8679,3 105434,8 260084,2
2012 58453,9 101560,9 13639,6 20059,6 125256,3 318970,3
Джерело: розроблено за даними [3].
Даш таблиц св^ать про збшьшення видатюв сощального спрямування у вах сферах соцiальноí шфраструктури iз бюджепв рiзних рiвнiв протягом ос-таннього десятилiття. Таким чином зростае фшансування видаткiв, що впливають на рiвень iидексу людського розвитку. Структура бюджетних видаткiв демонструе спрямованiсть витрачання кошпв на соцiальний захист та сощальне забезпечення громадян, тодi як на таю видатки сощально"1 сфери як духовний i фiзичний розви-ток, охорона здоров'я, освiта, витрачаеться на порядок менше коштiв.
Видатки по статтях охорона здоров'я, духовний та фiзичний розвиток ма-ють найнижчi показники фiнансування. У видатках на духовний та фiзичний розвиток о^м найнижчо"1 частки (2002 р. - 4 %, 2007 р. - 4,3 %, 2010 р. - 4,6 %, 2012 р. - 4,2 %) простежуються, також, найнижчi темпи зростання. Видатки по статтях осв^и, охорони здоров'я та духовного розвитку демонструють вщносну
стaбiльнiсть y стрyктyрi yсix соцiaльниx видатюв з бюджетy. Видатки на житло-во-комyнaльне господарство здiйснюють нестaбiльнi коливання: 2002 р. - 3,9 %, 2007 р. - 4,5 %, 2010 р. - 2,2 %, 2012 р. - б,2 %. Це розлaгоджye фyнкцiонyвaння соцiaльно-побyтового комплексy краши, який гостро потребye стабтьного фь нaнсyвaння для оновлення зaстaрiлиx основник фондiв та модернiзaцiï процесiв надання побyтовиx послуг.
Видатки на сощальний зaxист та забезпечення становлять найбшьшу час-тину соцiaльниx видaткiв: 2002 р. - 35,7 %, 2007 р. - 40 %, 2010 р. - 42,5 %. У 2012 р. видатки на дyxовний та фiзичний розвиток були в 9,2 раза меншими, нiж видатки на сощальний зaxист та сощальне забезпечення, оxоронa здоров'я - y 2,2 раза, освгга - в 1,3 раза. Прюритетне фiнaнсyвaння галузей соцiaльноï ш-фраструктури протягом останнього десятииття поглиблюeться тiльки y бш фь нансування видaткiв на сощальний зaxист та соцiaльне забезпечення. Водночас, вони демонструють нaйбiльшi коливання темтв приросту протягом aнaлiзовaно-го перюду (рис. 2).
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Pík Рис. 2. Залежмсть мiж темпами приросту видатюв на сощальний захист та забезпечення i загальними видатками на сощальну тфраструктуру
(розроблено за даними [9])
Випереджаюче нарощення обсяпв фшансування сощального зaxистy та сощального забезпечення населення насамперед впливae на збтьшення загаль-ного обсягу соцiaльниx видaткiв, що згiдно з табл. 2, призводить до зниження ВВП краши y наступн^: зв^нт перiодax. Варто зауважити, що високi темпи зростання видатюв на сощальний зaxист з бюджепв yсix рiвнiв досi не призвели до зрiвняння можливостей системи сощально'1 допомоги та гaрaнтiй iз реальни-ми потребами населення. Це пов'язано з недостaтнiм aнaлiзом потреб рiзниx со-цiaльниx груп та необxiднiстю формування ефективноï структури видaткiв.
"Важливою проблемою реaлiзaцiï соцiaльниx програм y бюджетному процеа Укра1ни e неефектившсть використання коштiв. На думку А. Кривоноса, значна частина вiдповiдниx кошпв спрямовyeться на забезпечення фyикцiонy-вання системи вiдповiдниx фондiв та установ (aдмiнiстрyвaння) i не доxодить до безпосереднix aдресaтiв соцiaльноï допомоги - украш^к^: громадян. З ним згодний i С. Панцир, який зaзнaчae, що фактична частка витрат на адмЫстру-вання соцiaльниx програм становить до 90 %, тобто сощальна полiтикa продов-жye працювати на адмЫстративний апарат, а не на тж, xто потребye зaxистy" [4, с. 82].
Збшьшення фгнансування не зaбезпечye достaтнix ресyрсiв для задово-лення потреб соцiaльноï iнфрaстрyктyри та досягнення eвропейського рiвня со-щального забезпечення населення через розпорошення кошпв на виплату допо-
моги окремим групам населенця без якiсного урахування хх доходiв, соцiального стану та регюнальних чинникiв. Регiональнi вiдмiнностi в ршш життя зумовленi такими параметрами економiчного розвитку територц, як галузева структура, ви-робнича спецiалiзацiя, розвиток сфери послуг. Так виникають вiдмiнностi у доходах рiзних сощальних груп окремих регiонiв та у структурi íх соцiальних потреб. Якщо розглядати соцiальну iнфраструктуру як базу стабшьносп сусшль-ства, спйкосп та потенцiйного економiчного зростанця, приходить усвщомлен-ця в необхiдностi не тшьки збiльшенця обсягiв поточного фшансування витрат, але й iнвестуванця у ц модернiзацiю та розвиток, пiдвищенця адаптацп до зов-нiшнiх змш, тобто розширенця iивестицiйноí д1яльносп мкцевих органiв влади [1, с. 136]. Детальний аналiз потреб та контроль за цшьовим використанцям витрат е загальною умовою ефективного ^естування бюджетами усiх рiвнiв у розвиток всх галузей соцiальноí шфраструктури.
Комплексний пiдхiд е вагомою передумовою розвитку усiх ланок обслу-говування населенця. Комплексний розвиток соцiальноí шфраструктури в районах передбачае: врахування мкцевих чиннитв, що визначають обсяг i структуру потреб населенця в послугах; розроблення i використання нормативов з урахуванням особливостей населених пунктов; досягнення оптимальних меж i внутрiшньорегiональних пропорцш у розвитку соцiальноí iнфраструктури; обгрунтоване визначення обсягiв капiтальних вкладень у галузi соцiальноí ш-фраструктури та ох розподш за пiдгалузями; узгодження будiвництва об'екпв со-цiальноí шфраструктури з потужностями будiвельних органiзацiй тощо [5].
Поряд iз сощальним захистом та забезпеченням, прiоритетним напрямом у структурi видаткiв соцiальноí шфраструктури фахшщ вважають видатки на ос-вiту, що е головною передумовою формування високорозвиненого та високоос-вiченого людського потенцiалу краШи. Цим обумовлено стабшьне значення бю-джетних видатюв на освiту у структурi уах сопдальних видатк1в, яке протягом 2002-2012 рр. коливалось у межах 33 %. "Найбiльшою вiддачею характеризують кошти, ят було вкладено в дошкшьну, початкову та середню освiту. За ощнками фах1вц1в до 30 % приросту ВВП краши отримують за рахунок витрат на початкову та середню освиу, а вища - дае вiдповiдно 8-15 % приросту" [6].
Розглянута динамка та структура бюджетних видатюв свщчить про нес-таб1льне та, водночас, стр1мке зростання соцiальних видаткiв, що впливають на пiдвищенця соцiальних показникш розрахунку iндексу людського розвитку в УкраЫ. З 2002 р. загальна частка видаткiв на соцiальну шфраструктуру зросла з 58,1 % до 64,7 % у 2012 р. Динамка ВВП, водночас, демонструе нестабшьш тем-пи покращення добробуту населенця, враховуючи iнфляпiйнi процеси та змшу валютних паритет1в. Для оцiнюванця ефективносп таких умов зростання видат-юв на соцiальну iнфраструктуру, розглянемо динамку шдексу людського розвитку на цьому ж часовому вiдрiзку.
Зпдно з рейтингом ООН за 2012 р. [7], Украша за ршнем 1ЛР займае 78 позицхю зi 187 краШ. Найвищi свiтовi шдекси людського розвитку перевищу-ють украшський показник на 25 % та бшьше: Норвег1я (0,955), Австрал1я (0,938), США (0,937), Шдерланди (0,921), Шмеччина (0,920). УкраШа належить до групи краШ з високим iндексу людського розвитку, однак, вiдстае вiд краш сусiдiв, як
eвpопейcькиx, тaк i членiв колишнього СРСР: Польшд (0,821), Угоpщинa (0,831), Словaччинa (0,840), Румуня (0,786), Бiлоpycь (0,793), Рот (0,788). 1ЛР Укpaïни y 1990-x (0,714) знaчно пеpевишyвaв eвpопейcький (0,701). Сьогодш ж, Укpaïнa вiдcтae iз покaзником 0,740 поряд iз тередшм eвpопейcьким покaзником 0,771. Очiкyвaнa тpивaлicть життя при шродженш в Укpaïнi впaлa зa оcтaннi 20 pокiв. Ha 2012 р. потник cтaновив 68,8 pокiв, що Ha 1 ргк менше, шж y 1990-x, коли пpогнозовaнa тpивaлicть бyлa piвнa 69,8 pокaм. Середня тpивaлicть нaвчaння зpоcлa Ha 3,9 року тa доcяглa покaзникa 11,3 ротв y 2012 р., тода як очiкyвaнa тpивaлicть нaвчaння збiльшилacя Ha 2,9 року з покaзником 14,8 pокiв нaвчaння.
У 2010 р. до рейтинпв людского розвитку Пpогpaмою розвитку ООН бу-ло додaно Iндекc бaгaтовимipноï бiдноcтi тa Iндекc гендерно!' неpiвноcтi. 1ндете бaгaтовимipноï бiдноcтi (1ББ) фоpмyeтьcя Ha оcновi покaзникiв гpaмотноcтi дорогого нacелення, оxоплення шкшьною оcвiтою дней, ршня дитячоï cмеpтноc-тi, доступу до води, електрики, кaнaлiзaцiï, зaбезпеченоcтi оcновними товapaми тa житловим будшництвом. Тaким чином iндекc вимipюe бвднкть як комплекcне поняття, виxодячи зa межi доxодiв нacелення. Вимipювaння 1ндетеу гендеpноï неpiвноcтi (1ГН) здiйcнюeтьcя Ha оcновi дaниx з репродуктивного здоров'я, роз-ширення пpaв тa можливостей жiнок тa yчacтi жiнок Ha ринку пpaцi кожноï ^a-ши. Розширення pейтинговоï бaзи формуе зшчно об'eктивнiший пiдxiд до визш-чення piвня cоцiaльного розвитку кpaïни оxоплюe ширше коло нaцiонaльниx потников. Скоpиговaнi Ha нaцiонaльнi оcобливоcтi покaзники дaють pеaльнy тар-тину cоцiaльного розвитку.
Iндекc гендеpноï неpiвноcтi Укpaïни у 2012 р. cтaновив 0,338, що визт-чae 57 мкце cеpед 148 aнaлiзовaниx кpaïн cвiтy. 3a пiдpaxyнкaми екcпеpтiв ООН, 91,5 % дороетт жiнок в Укpaïнi мaють cеpедню aбо вищу оcвiтy, поpiвняно з 96,1 % чоловшв. Чacткa yчacтi жiнок у робочш cnni cтaновить 53,3 %, тода як aнaлогiчний покaзник у чоловшв - 66,6 %. Ha кожш 100 тиc. нapоджениx живи-ми 32 жшки вмиpaють вiд причин, пов'язaниx з вaгiтнicтю, piвень нapоджyвa-ноcтi cеpед доpоcлиx cтaновить 26,1 нapоджениx Ha 1000 нapоджениx живими [8]. Hезвaжaючи Ha ввдноетий picт iндекcy людcького розвитку у 2009-2012 pp., динш^ рейтингу нaвпaки погipшилacя. У рейтингу RpaiH у 2010 р. Укpaïнa зaймaлa 69-ту позицда, у 2011 р. - 76-ту, у 2012 р. - 78-му.
Haйкpaщим в Укpaïнi е cтaн оcвiти тa гpaмотноcтi - 0,860 (29 мicце у cвi-тi), покaзники здоров'я тa довголiття мaють cеpеднiй рейтинг - 0,760, одтак по-кaзники економiчного розвитку е доcить низькими - 0,615. Сaме економiчнi потники, якi визнaчaють piвень життя давления, негaтивно познaчaютьcя Ha íh-дека людcького розвитку Укpaïни тa понижують нaшy позицiю у cвiтовиx pейтингax. Тaким чином екcтенcивний ефект зpоcтaння cоцiaльниx видaткiв дер-жaви пpоявляeтьcя у пеpеpозподiлi бюджетниx pеcypciв Ha користь cоцiaльного розвитку.
Pозглянyтa в xодi доcлiдження пpоблемa pегiонaльниx вiдмiнноcтей тещ-aльниx тa економiчниx по^нимв життя людей не дae змоги отри^ти детaльнy кapтинy iндекcy людского розвитку для aнaлiзy тa вироблення pекомендaцiй щодо розвитку окpемиx регютв зa методологieю pозpaxyнкiв ООН. Для цього було виведено Iндекc pегiонaльного людcького розвитку (1РЛР), що обчж-люeтьcя шлжом нaцiонaльниx pозpaxyнкiв у pегiонaльномy pозpiзi. Доцiльнicть
його використання обумовлена врахуванцям вагомостi окремих сощальних по-казникiв, що пiдвищуе достовiрнiсть аналiзу в процесi визначенця потенщалу розвитку всiх областей Украши та формування цiлеспрямованоí соцiальноí поль тики на регюнальному рiвнi.
Сьогоднi високе значення показника освiтнього ршня спростовуеться економiчними показниками Украши, що визначають ршень життя населення. У разi погiршенця якостi чи доступностi освии для населення, збереження сучас-ного стану охорони здоров'я та економши, тенденщя негативноí динамiки досль джуваного iцдексу (2010 р. - 69 мкце, 2012 р. - 78 мкце) може вивести Украшу в групу краш зi середнiм рiвнем людського розвитку. Саме тому забезпечення зростання рiвця життя громадян та прискорення людського розвитку шляхом шдвищення ефективностi та забезпечення стабiльностi сощального захисту, пок-ращення якостi i доступностi медичноí допомоги та освгги е актуальним невщ-кладним завданням для Украши.
Для вирiшенця проблеми бюджетного забезпечення соцiальноí шфрас-труктури, важливо встановити спiввiдношенця мГж витратами на фiнансуванця соцiальноí iнфраструктури та економiчноí даяльносп. З одного боку, довгостро-ковГ нормативи фiнансувания сощальних шститупв та соцiального забезпечення населення, ефективний розподал спiввiдношения видаткiв мГж бюджетами та га-лузями сощальноí iнфраструктури е важелями досягнення сощального розвитку. З шшого боку, спрямування кошпв на нацiональне господарство здатне створи-ти передумови для нарощення ВВП. Високий рiвень добробуту краши збiльшуе бюджетнi можливосп фiнансувания сощальних установ та, водночас, приваблюе приватш, зокрема iноземнi Гнвестицп у сощальш галузi. Таким чином, розвиток соцiальноí iнфраструктури здiйснюеться шляхом створення умов для шд-приемницькоí активностi та залучення приватних iивестицiй. Бюджет, водночас, звшьняеться вщ значного тягаря сощальних витрат. Така стратепя бюджетноí поливки може стати передумовою стабiльного зростання Гцдексу людського розвитку Украши.
Висновки. Належний рiвень соцiальних стандартiв можливий тшьки за високого рГвня економiчного розвитку краши. 1снуюча суперечнiсть економГчно-го та соцiального розвитку пов'язана з ввдсутнктю послвдовного стратегiчного управлшня бюджетними видатками та ох неефективною структурою. Аналiз да-них за останне десятилптя показав, що значний приркт видаткш на соцiальний захист призводить до зменшення приросту ВВП у наступному бюджетному перь одг Вiдтак, зростання частки соцiальних видатюв досягаеться через перерозпо-дл та вГдплив ресурсiв з напрямiв економiчного розвитку держави.
Пiдвищения социального розвитку Украши можливе тшьки за одночасноí реалГзацп стратеги стр1мкого економiчного зростання та нарощення рГвня сощ-альних послуг Г соцiальноí шдтримки населення шляхом щльового спрямування бюджетних ресурсГв. Бюджетна полиика мае бути переоркнтована Гз нарощення обсяпв фшансування на шдвищення ефективносп щльового використання ре-сурсГв. Необхщним стратепчним завданням е реструктуризащя бюджетних витрат у напрямку гармошзацц сощального та економГчного розвитку через шдвищення економГчних показнитв, залучення Гнвестищй у сощальну шфраструкту-ру та зниження сощального навантаження на бюджети.
Лiтература
1. Слабшська О. 1нвестицшш ресурси фшансування сощально! шфраструктури адмшстра-тивно-териге^альних одиниць / О. Слабшська // Науков1 пращ ЧДУ iM. Петра Могили. - Сер.: Державне управлшня. - ЧДУ iM. Петра Могили. - 2012. - Т. 208, вип. 196. - С. 135-140.
2. Трофименко М.Ю. Структурний аншпз фiнансування розвитку галузей сощально! шфрас-труктури в Украiнi / М.Ю. Трофименко // Економжа i держава : матер. Мiжнар. наук.-практ. журнал. - К. : Вид-во "Либвдь". - 2013 р. - № 1. - С. 75-79.
3. Зубенко В.В. Бюджетний мониторинг: Аналiз виконання бюджету за 2012 рж / В.В. Зубен-ко, 1.В. Самчинська, А.Ю. Рудик та ш. // Проект "Змщнення мюцево! финансово! iнiцiативи", USA-ID. - К. : Вид-во 1БСЕД 2013. - 73 с.
4. Величко О.В. Бюджетний мехашзм забезпечення розвитку сощально! шфраструктури / О.В. Величко // Економiчний вiсник Донбасу. - Донецьк. - 2013. - № 2 (32). - С. 79-86.
5. Фрунза С. А. Проблеми регюнального розвитку та фiнансового забезпечення сощально! шфраструктури Украши / С.А. Фрунза // Наука в шформацшному простер : матер. У1-о'1 Мiжнар. наук.-практ. конф. - 2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcon-tact.com/20100916/ek_frunza.htm.
6. Павлюк К.В. Бюджет i бюджетний процес в умовах транзитивно! економжи Украши : мо-нографiя / К.В. Павлюк. - К. : Вид-во НДФ1, 2006. - 297 с.
7. База даних ООН про 1ндекс людського розвитку та його складовi за 2012 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://data.undp.org/dataset/Table-1-Human-Development-Index-and-its-components/wxub-qc5 k.
8. Доклад о человеческом развитии ПРООН 2013. Возвышение Юга: человеческий прогресс в многообразном мире. - М. : Изд-во "Весь мир", 2013. - 212 с.
9. Статистичний щорiчник Украши за 2012 рж / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во ТОВ "Август Трейд". - 2013. - 551 с.
Трофименко М.Ю. Эффективность бюджетного финансирования социальной инфраструктуры Украины
Определена возможность применения индекса человеческого развития для оценки эффективности финансирования социальной инфраструктуры: Украины. Проанализированы данные выполнения сводного, государственного и местных бюджетов в течение 2002-2012 гг. и рост их направленности на социально-культурные нужды. Прослежено экстенсивное расширение государственного финансирования социальной инфраструкту-ры1 через взаимосвязь наращивания социальных расходов и сокращения ВВП страны. Оценена эффективность финансирования социальных отраслей через показатели социального развития страны (уровень образования, продолжительность жизни), которые используются для расчета индекса человеческого развития. Выявлена необходимость сбалансирования темпов социального и экономического развития для достижения надлежащего уровня стабильности и благосостояния в Украине.
Ключевые слова: социальная инфраструктура, бюджетные расходы, индекс человеческого развития, финансирование образования, валовой внутренний продукт.
Trofymenko M.Yu. The Efficiency of Budget Financing of Ukraine's Social Infrastructure in the Human Development Index
The possibility of applying the human development index for evaluating the effectiveness of financing social infrastructure in Ukraine is studied. Some data of consolidated, state and local budget during 2002-2012 and the increase of their focus on social and cultural needs are analysed. The extensive expansion of state financing of infrastructure through the increase of the relationship of social spending and reducing the country's GDP is indicated. The efficiency of financing social sectors is evaluated through indicators of social development (education, life expectancy) used to calculate the human development index. The necessity of balancing the pace of social and economic development to achieve an adequate level of stability and prosperity in Ukraine is proved.
Key words: social infrastructure, budget expenditures, human development index, education funding, the gross domestic product.
