CC BY
19
were performed in commercial software Statistica (Statsoft, USA). All continuous variables were tested for a normal distribution using the Shapiro-Wilk's W test. Continuous variables were presented as median inter-quartile range because of the non-normal distribution. Linear association between two variables was assessed with Spearman Rank order correlation.
Results. Symptoms of the food hypersensitivity on the skin in children of early age (21[6,3;42,9] months) have tendency to the generalization and location on the face ((p<0,05). FH manifestation age is prognostic factor. Debut of the symptoms before 1 year of age correlates with positive skin prick-test, oral challenge test, which reflect immune mechanisms. Severity of the itching correlated with positive results of the skin prick-test (r=0,45, p<0,05).
Conclusions. Skin clinical symptoms of the food hypersensitivity in children vary depending on the age group, age of the manifestation. Debut of the FH skin symptoms before 1 year of age and severe itching correlates with positive results of the standard tests for allergy diagnostics. This fact can be used for differentiation of FH phenotypes.
Key words: children, food hypersensitivity, manifestation, itching, prick-test, challenge test.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 24.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-152-155 УДК 616.36-003.826:616.36-004.2 ГИвторак К. В.
ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ ПРИ НАЯВНОСТ1 ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦП
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iMeHi М. I. Пирогова (м. Вшниця)
ek3727@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри кгмычно! фармацп та кгмычно! фармакологи Вшницького нацюнального медичного уы-верситету iменi М. I. Пирогова «Органопротекторна ефективнють та безпека метаболiчних коректорiв в терапп коморбщних патолопчних стаыв», № державно! реестрацп: 0114и000195.
Вступ. У Преамбул до Статуту Всесвггньо! орга-ызацп охорони здоров'я визначено, що «здоров'яце повне фiзичне, соцiальне i психолопчне благополуч-чя людини», а не просто вщсутнють захворювання.
У медичнм практицi все частiше дослiджуеться якють життя (ЯЖ) хворого, але аналiзуеться лише частота та вираженiсть симптомiв, а для хворого ви-ршальне значення можуть мати тi обмеження, як на нього накладае хвороба. На сьогодн дуже актуальною е проблема коморбщно! патологiI внутрiшнiх оргаыв, що зумовлено високою поширенiстю рiзних захворю-вань i !х тюними патогенетичними взаемозв'язками. Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) -одне з найбтьш поширених захворювань печiнки та на сучасному етат, е важливою проблемою охорони здоров'я, оскiльки асоцюеться з неухильним зрос-танням захворюваносД поширеностi та смертностi
[9]. В даний час доведено, що основною причиною зниження оч^вано! тривалост життя у хворих на НАЖХП е серцево-судинн захворювання [5]. Як предиктор серцево-судинних захворювань та один iз дiа-гностичних критерив раннього виявлення атероскле-ротичного ураження судин сьогодн розглядаеться ендотелiальна дисфункцiя (ЕД) [7]. Запальний про-цес при НАЖХП впливае на судинний ендотелм, що сприяе виникненню кардюваскулярних ускладнень
[10]. Пацiенти на НАЖХП демонструють системну ЕД i пiдвищений серцево-судинний ризик [11]. Пошко-
дження ендотелю призводить до тромбоутворення, адгезiI лейкоци^в, що е ранньою патогенетичною по-дiею у ходi судинних ускладнень, як виникають у цих пащенпв i терапевтично! мiшенню при НАЖХП [8].
У рядi дослiджень визначалось зниження ЯЖ серед хворих на хроычы дифузн запальнi захворювання печшки [6]. Дослiдженнями учених [2,3] показано, що iшемiчна хвороба серця, ппертоычна хвороба обтяжуе перебiг неалкогольно! жирово! хвороби печшки за показниками як фiзичного, так i психосо-цiального здоров'я. Нами не знайден данi про вплив ЕД на якють життя хворих НАЖХП, що i стало метою дослщження.
Мета дослщженняоцшити вплив ендотелiально! дисфункцi! на якiсть життя у хворих на неалкогольну жировухворобу печшки.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 223 хворих на НАЖХП. ВЫ дослщжуваы були розподте-н на 6 груп. До першо! групи вiднесли 15 хворих на стеатоз печшки, в яких дiагностували ЕД (8 чолов^в i 7 жшок). Другу групу склали 37 хворих на стеатоз печшки без ЕД (20 чоловшв i 17 жшок). Третя група складалася з 91 хворого на стеатогепатит (НАСГ) з наявнютю ЕД (49 чолов^в i 42 жiнки). Четверта група складалася з 63 хворих на НАСГ без ЕД (34 чоловки i 29 жшок). П'ята група була представлена 21 хворим на цироз печшки (ЦП) з наявнютю ЕД (12 чолов^в i 9 жшок). До 6-о! групи вщнесли 6 хворих на ЦП без ЕД (3 чоловки i 3 жшки). Середнм вiк хворих становив 51,6 ± 3,5 року. Для порiвняльного аналiзу ЯЖ хворих на НАЖХП обстежен 32 здоровi особи (20 чолов^в i 12 жшок), репрезентативних за вком, родинним станом, освггою.
Дiагноз фунтувався на комплексному аналiзi скарг даних фiзикального обстеження, результатах лабораторних та шструментальних дослiджень, вщ-
повiдно до уыфкованого клiнiчного протоколу (Наказ МОЗ Укра1ни № 826 вiд 06.11.2014 року). У ходi обстежен-ня виключались: алкогольне, BipycHe, медикаментозне ураження печЫки, аyтоiмyннi та вpоджeнi захворювання пeчiнки. Вивчення ЕД проводилося за допомогою вимipювання ендотелм-за-лежно! вазодилатацп у плeчовiй артерй' (D. S. Celermajer, 1992).
ЯЖ оцiнювалаcь за нecпeцифiчним для будь-якого захворювання опиту-вальником, який вiдобpажаe змiни у соматичному, пcихiчномy i cоцiальномy стан пацieнтiв. Опитування проводилося у перший день обстеження. Вибip опитувальника Medical Outcomes Study Short Form 36 «MOS SF-36», обумовлений тим, що вiн, будучи загальним, дозволяе оцiнювати якicть життя, пов'язаного зi здоров'ям, pecпондeнтiв з piзними но-зологiями та поpiвнювати цей показник з таким у здо-ровм попyляцiI [1]. При цьому, опитувальник вимipюе загальне здоров'я, тобто т cкладовi здоров'я, якi не е cпeцифiчними для вiкових груп, певних захворювань або програм л^вання. Його методика призначена для вивчення вЫх компонент якоcтi життя. Опитувальник MOS SF-36, що вщповщае 10 необхщним умовам: простота, лeгкicть сприйняття патентом, широта аcпeктiв ЯЖ, вщповщнють змicтy методик реальним cycпiльним умовам, ктькюна оцiнка по-казникiв ЯЖ, вщображення ЯЖ пацiентiв з однаковою ефективнютю незалежно вiд !х в^, cтатi, пpофeciI, виду захворювання, однакова зручнють використан-ня методики для патента i доcлiдника, II висока ва-лiднicть (точнicть) i чутливють, коpeляцiя peзyльтатiв оцiнки ЯЖ з результатами Ыших мeтодiв обстеження пащен^в. Також, маючи досить високу чутливють, вЫ е коротким. Вiн мютить всього 36 питань, що робить його застосування досить зручним [4].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. ЯЖ хворих на НАЖХП була значно нижчою, ыж у здоро-вих оciб, за вciма показниками (шкалами) опитувальника (рис. 1).
Показник фiзичного функцюнування (PF) у хворих на стеатоз, НАСГ, ЦП був у 1,3, 1,4, 1,7 раза нижче вщповщно. Показник фiзичноI здатност виконувати свою роботурольове функцюнування, обумовлене фiзичним станом (RP) був нижчим вщповщно - у 1,2, 1,4, 2 рази. Вплив больового синдрому був незначним - показник Ытенсивнють болю (ВР)у 1,1, 1,2, 1,3 раза нижче вщповщно. Знижен-ня показника сощально! активной (SF) у хворих на стеатоз, НАСГ, ЦП було у 1,2, 1,4, 2,3 раза нижче вщповщно, що свщчило про сутте-вий негативний вплив НАЖХП на ЯЖ пащен™. Значно вираженим було попршання емоцмного стану хворихпоказник рольове функщ-онування, обумовлене емоцмним станом (RE) був знижений у хворих
Рис. 1. Рiвень компонент ЯЖ хворих на НАЖХП та практично здорових оЫб за методикою МОБ БР-Эб в балах. (Умовш позначення - у текст нижче).
цьому фон вщзначали виражене зниження показни-кiв загального стану здоров'я (ОН) у 1,1, 1,2, 1,8 раза вщповщно, енерпйносД настрою i життездатност - показник життева активнiсть (УТ)1,2, 1,3, 2,1 раза вiдповiдно, психiчного здоров'я (МН)у 1,1, 1,2, 1,7 раза вщповщно. У хворих вщзначали прим взаемини з оточуючими, проблеми у спткуваны з особами про-тилежно! статi. Рiзниця усiх показниюв у порiвняннi з такими у здорових була статистично значущою (Р < 0,05). Аналiз показуе, що найбтыш зниженими були усi показники ЯЖ у хворих на ЦП.
При порiвняннi показниюв якостi життя хворих на НАЖХП з наявнютю ЕД та хворих на НАЖХП без ЕД встановлен статистично значуще нижчi показники (Р<0,05), що стосуютыся як фiзичного компонента здоров'я (РР - фiзичне функцiонування; ЯРролыове функцюнування, обумовлене фiзичним станом; ВРн тенсивнюты болю; ОНзагалыний стан здоров'я), так i психологiчного компонента здоров'я (УТжиттева ак-тивнiсты; ЭР - сощалыне функцiонування; ЯЕролыове функцiонування, обумовлене емоцмним станом; MHпсихiчне здоров'я) хворих при наявност ЕД (табл.).
Все це свщчиты про те, що у цих хворих е проблеми, пов'язан з фiзичним здоров'ям, що знайшло вщ-дзеркалення в обмеженн повсякденно! дiялыностi. Проте, в обмеженн життедiялыностi хворих грае ролы не ттыки фiзичний, але й емоцмний чинник.
Слiд вiдмiтити, що наявнюты ЕД знижувала ЯЖ у пащен™ усiх послiдовних фаз НАЖХП. Так, уже на стадп стеатозу найнижчим був показник ЯР (у 1,2
Таблиця.
Пор1вняльна оцшка якост1 життя хворих на НАЖХП з ЕД та без не'Г за даними опитувальника БР-Эб (М±с)
Групи хворих на НАЖХП Показник ЯЖ (в балах)
PF RP ВР GH VT SF RE MH
без ЕД 68,4± 70,9 + 72,5+ 65,4+ 69,0+ 65,4+ 66,0+ 67,3 +
5,6 8,8 6,8 5,2 5,1 7,4 6,5 3,7
з ЕД 58,0+ 51,2+ 62,4+ 55,1 + 57,2+ 52,5+ 53,4+ 60,0+
4,1 7,6 6,5 4,9 6,4 7,7 5,6 3,5
Р <0,05 <0,05 >0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
Примггка. Рв1ропднють випадково! р1зниц1 м1ж показниками р1вня якост1 життя хворих на
у 1,2, 1,4, 2,2 раза вщповщно. На НАЖХП з ЕД та хворих на НАЖХП без ЕД.
Рис. 2. Порiвняльна оцiнка якост життя здорових oci6 та хворих на стеатоз печшки з ЕД та без не"Г за даними опитувальника SF-36 (в балах).
Рис. 4. Порiвняльна оцшка якостi життя хворих на цироз печiнки з ЕД та без неГ за даними опитувальника SF-36 (в балах).
раза), порiвняно з хворими, як не мали ЕД (рис. 2). yci iншi показники мали тенденцю до зниження.
Рiзниця мiж показниками ЯЖ поглиблювалась у хворих на НАСГ з наявнютю ЕД порiвняно зi здоро-вими особами (рис. 3). Так, найбтьше були знижен показники RP (в 1,6 раза), PF, SF, RE (в 1,5 раза).
Рис. 3. Порiвняльна оцшка якост життя здорових о^б та хворих на стеатогепатит печшки з ЕД та без неТ за даними опитувальника БР-Зб (в балах).
У хворих на ЦП з наявнютю ЕД значно попршу-валась ЯЖ. Порiвняно зi здоровими особами показники були знижен наступним чином: РР, ОН, МН - в 1,8 раза, ЭР - у 2,1 раза, ЯР - у 2,3 раза, ЭР, ЯБ - у 2,4 раза, ВР - у 1,2 раза. Як видно з дiаграми (рис. 4), рольове функцюнування, обумовлене фiзичним станом (ЯР) та рольове функцюнування, обумовлене емоцмним станом (ЯБ) найбiльше турбувало хворих на ЦП, що проявлялося стомлюванiстю, об-меженням активности зниженим емоцiйним станом. Звертае увагу значне зниження соцiального функць онування (ЭР).
Висновки
1. Якють життя хворих на неалкогольну жирову хворобу печЫки знижена порiвняно з якютю життя здорових осiб. Аналiз показуе, що якiсть життя була найбтьш зниженою у хворих на цироз печЫки.
2. Наявнiсть ЕД поглиблюе зниження якостi життя в у^х послiдовних фазах НАЖХП.
Перспективи подальших дослiджень. В по-дальшому перспективно дослiдити вплив лiкарських препара^в на полiпшення якостi життя хворих на НАЖХП з наявнютю ЕД.
Л^ература
10
11
Afanas'yeva EV. Otsenka kachestva zhizni, svyazannogo so zdorov'yem. Kachestvennaya klinicheskaya praktika. 2010;1:36-8. [in Russian]. Ivachevska VV, Chopei IV. Otsinka yakosti zhyttia patsiientiv iz poiednanym perebihom nealkoholnoi zhyrovoi khvoroby pechinky ta stabilnymy formamy ishemichnoi khvoroby sertsia. Hastroenterolohiia. 2014 Ver 18;3(53):35-7. [in Ukrainian].
Mashura HIu, Hanych TM. Yakist zhyttia khvorykh na nealkoholnu zhyrovu khvorobu pechinky v poiednanni z hipertonichnoiu khvoroboiu. Lvivskyi klinichnyi visnyk. 2015; 2(10)-3(11):51-4. [in Ukrainian].
Novik AA, Matveev SA, lonova TI. Otsenka kachestva zhizni bol'nogo v meditsine. Klinicheskaya meditsina. 2000;2:10-3. [in Russian]. Skrypnyk IM, Shcherbak OV, Maslova HS. Vplyv nealkoholnoho steatohepatytu na kharakter perebihu ta prohresuvannia ishemichnoi khvoroby sertsia. Wiadomosci Lekarskie. 2017 Kvit 20;70(2):236-40. [in Ukrainian].
Stepanov YuM, Zyhalo EV. Analiz doslidzhen yakosti zhyttia u khvorykh na khronichni dyfuzni zapalni zakhvoriuvannia pechinky. Hastroenterolohiia. 2012;46:414-24. [in Ukrainian].
Tsyntar TP, Fediv Ol, Stupnytska Hla, Hluhovska SV. Endotelialna dysfunktsiia ta morfofunktsionalni vlastyvosti erytrotsytiv pry nealkohol-nomu steatohepatyti, poiednanomu z khronichnym obstruktyvnym zakhvoriuvanniam lehen, u khvorykh na ozhyrinnia. Mizhnarodnyi en-dokrynolohichnyi zhurnal. 2017 Zhovt;13(6):415-9. DOI: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.13.6.2017.112881 [in Ukrainian]. Cai J, Zhang Sh, Huang W. Association between nonalcoholic fatty liver disease and carotid atherosclerosis: a meta-analysis. Int J Clin Exp Med. 2015 May 15;8(5):7673-8.
Karbasi-Afshar R, Saburi A, Khedmat H. Cardiovascular Disorders in the Context of Non-Alcoholic Fatty Liver Disease: A Literature Review. J Teh Univ Heart Ctr. 2014 Jan 12;9(1):1-8.
Pasarin M, La Mura V, Gracia-Sancho J. Sinusoidal Endothelial Dysfunction Precedes Inflammation and Fibrosis in a Model of NAFLD PLoS One. 2012 Apr 3;7(4):e32785.
Villanova N, Moscatiello S, Ramilli S, Bugianesi E, Magalotti D, Vanni E, et al. Endothelial dysfunction and cardiovascular risk profile in nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2005 Aug;42(2):473-80.
ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ ПРИ НАЯВНОСТ1 ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО'|' ДИСФУНКЦП
niBTopaK К. В.
Резюме. В po6oTi проведена оцiнка впливу ендотелiальноï дисфункци на якiсть життя (ЯЖ) хворих в ycix послiдовних фазах розвитку неалкогольноï жировоï хвороби печшки (НАЖХП). Оцiнка ЯЖ проводилася при первинному обстеженн хворих за опитувальником «MOS SF-36». Порiвняно з ЯЖ здорових оЫб у хворих на НАЖХП вiдмiчено статистично значуще зниження показниюв ЯЖ. Наявнiсть ендотелiальноï дисфункци поглиблюе зниження якостi життя в уЫх послiдовних фазах НАЖХП. Доотдження свiдчить про суттевий вплив ендотелiальноï дисфункцiï на формування ЯЖ в умовах прогресування НАЖХП.
Ключoвi слова: неалкогольна жирова хвороба печшки, ендотелiальна дисфунк^я, якiсть життя.
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ ПРИ НАЛИЧИИ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ
Пивторак Е. В.
Резюме. В работе проведена оценка влияния эндотелиальной дисфункции на качество жизни (КЖ) больных во всех последовательных фазах развития неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП). Оценка КЖ проводилась при первичном обследовании больных по опроснику «MOS SF-36». По сравнению с КЖ здоровых лиц у больных НАЖБП отмечено статистически значимое снижение показателей КЖ. Наличие эндотелиальной дисфункции углубляет снижение КЖ во всех последовательных фазах НАЖБП. Исследование указывает на существенное влияние эндотелиальной дисфункции при формировании КЖ в условиях прогрессирования НАЖБП.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, эндотелиальная дисфункция, качество жизни.
QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE WITH ENDOTHELIAL DYSFUNCTION
Pivtorak K. V.
Abstract. Ischemic heart disease and arterial hypertension are aggravating the course of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in terms of both physical and psychosocial health. Endothelial dysfunction (ED) is considered as a predictor of cardiovascular disease and one of the diagnostic criteria for early detection of atherosclerotic vascular lesions.
The purpose of the study is to evaluate the effect of endothelial dysfunction on the quality of life in patients with non-alcoholic fatty liver disease.
Object and methods. 223 patients with NAFLD were examined. All subjects were divided into 6 groups. 32 patients (20 men and 12 women), representative of their age, family status, and education were examined for comparative analysis of patients with NAFLD. The study of ED was performed by measuring endothelium-dependent vasodilatation in the shoulder artery (D. S. Celermajer, 1992). The verification of the diagnosis of NAFLD was performed in accordance with the recommendations of the unified clinical protocol. The quality of life was assessed by the questionnaire nonspecific for any disease, which reflects changes in the somatic, mental and social state of patients. The Medical Outcomes Study Short Form 36 questionnaire «MOS SF-36» was used.
Results and discussion. Quality of life in patients with NAFLD was significantly lower than in healthy individuals, according to all indicators (scales) of the questionnaire. Comparing the quality of life of patients with NAFLD with the presence of ED and patients with NAFLD without ED, statistically significant lower values (P <0.05) were found concerning physical functioning, role-based functioning, caused by physical condition, general health status, vital activity, social functioning, role-playing, caused by the emotional state and mental health.
Conclusions. The quality of life of patients with non-alcoholic fatty liver disease is reduced in comparison with the quality of life of healthy individuals. The analysis shows that quality of life was most reduced in patients with liver cirrhosis. The presence of ED significantly reduces the quality of life in all stages of NAFLD.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, endothelial dysfunction, quality of life.
Рецензентпроф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 23.01.2018 року
