CC BY
36
© Степанова О. В., Ярмиш Н. В., Грозна Л. М., Зелена I. I., *Сьомова О. В. УДК 611-018. 26:575. 191
Степанова О. В., Ярмиш Н. В., Грозна Л. М., Зелена 1.1., *Сьомова О. В.
ПЕЧ1НКОВ1 ФЕРМЕНТИ ЯК МАРКЕРИ ПОРУШЕННЯ ЧУТЛИВОСТ1 ДО 1НСУЛ1НУ ТА КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв) *ДУ 'Чнститут терапп ¡м. Л. Т. Малой" НАМН УкраТни (м. Хармв)
Дана робота е фрагментом НДР «Оптим\зувати д\агностику та корекц\ю судинних уражень у хворих на г\пертон\чну хворобу у поеднанн\ з ожир\нням на основ! вивчення функц\онального стану ендоте-л\ю та генетичних порушень», № держ. реестрац\У 011и002385.
Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печ\нки (НАЖХП), яка зайняла пров\дне м\сце по поширеност\ серед хрон\чних захворювань печ\нки, служить не т\ль-ки чинником ризику розвитку захворювань серцево-судинноУ системи, але, як затверджуеться в останн\х досл\дженнях, визначае Ух результат б\льшою м\рою, н\ж результат захворювань самоУ печ\нки [5,8,14]. У хворих на серцево-судинн\ захворювання НАЖХП е як единим проявом порушень л\п\дного обм\ну, так \ складовою частиною метабол\чного синдрому (МС) [8]. НАЖХП включае спектр кл\н\ко-морфолог\чних понять: стеатоз печ\нки, неалкогольний стеатоге-патит (НАСГ) \ ускладнюеться розвитком ф\брозу \ цирозу печ\нки [3]. В патогенез\ НАЖХП вид\ляють 2 основн\ ланки: \нсул\норезистентн\сть \ зм\на проф\лю гормон\в та гормонопод\бних речовин, як\ регулю-ють жировий обм\н. Розвитку \нсул\норезистентност\ (1Р) сприяють спадков\сть, абдом\нальне ожир\ння, недостатня ф\зична активн\сть, переУдання. Накопи-чення абдом\нальноУ жировоУ тканини призводить до зм\ни секрец\У метабол\чно активних та вазоактивних гормонопод\бних речовин, як\ в свою чергу вплива-ють на стан серцево-судинноУ системи та процеси метабол\зму в сам\й печ\нц\ та т\сно корелюють з 1Р. Щодо Генезу НАЖХП, обговорюеться значення ряду механ\зм\в: екзогенних чинник\в, гормон\в, генетичних порушень. Серед екзогенних причин вир\шальне значення мають надм\рне споживання Уж\ \ недостатня ф\зична активн\сть. Прийнято вважати, що част\ше за все (69-100 % випадк\в) неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) поеднуеться з ожир\нням [4,17].
1Р б\льш виражена у хворих на абдом\нальний тип ожир\ння. Ц\ в\дм\нност\ обумовлен\ неоднаковою експрес\ею ген\в адипоцит\в в абдом\нальн\й \ п\д-шк\рн\й жиров\й кл\тковин\ [1,16].
Популяц\йними досл\дженнями встановлено, що у (12-15) % населення присутня НАЖХП \ у (3-4) % -НАСГ. [10]. В\дпов\дно до результат\в проведених досл\джень, у 70 % - 80 % ос\б з ожир\нням д\агнос-тована НАЖХП та у 15 % - 20 % - НАСГ [15]. Ет\олог\я НАЖХП залишаеться невизначеною, хоча й в\дзнача-еться УУ т\сний зв'язок з 1Р. Печ\нка - основна м\шень ураження при стан\ 1Р, фактор ризику прогресування
жировоУ хвороби печ\нки в НАСГ з притаманним цьому стану запаленням та ризиком прогресуван-ня цирозу. Вважають, що НАЖХП е б\льш значимим предиктором 1Р у пор\внянн\ з критер\ями АТР III. За умови в\дсутност\ ожир\ння та д\абету, критер\У МС в недостатн\й м\р\ корелюють з 1Р в загальн\й популяц\У [6,7,12].
Мета дослщження - визначити ступ\нь взаемозв'язку м\ж р\внями печ\нкових фермент\в, ви-разн\стю \нсул\норезистентност\, антропометрични-ми показниками у хворих з НАЖХП та метабол\чними порушеннями, як\ супроводжують 1Р для оц\нки ризику виникнення серцево-судинних уражень.
Об'ект i методи дослщження. В проведеному досл\дженн\ обстежено 130 ос\б, середн\й в\к яких становив (55 ± 3,5) рок\в. Серед них було 75 ж\нок та 55 чолов\к\в.
Пац\енти були розпод\лен\ на групи в залежност\ в\д чутливост\ до \нсул\ну (за \ндексом НОМА-1Я) та 1МТ: група (1) складала 30 ос\б без надлишковоУ ваги (1МТ < 27,5 кг/м2), з нормальною чутлив\стю до \нсул\-ну, група (2) - \з 20 ос\б без ожир\ння (1МТ < 27,5 кг/ м2), але з 1Р, група (3) - особи з ожир\нням (1МТ\ 27,5 кг/м2) та 1Р, до складу якоУ ув\йшли 80 пац\ент\в. Зг\дно з даними УЗО печ\нки, у ос\б групи (2) перша ступ\нь жировоУ печ\нки в\дзначена у 12 %, друга ступ\нь - у 0,5 %, третя ступ\нь - не виявлена. В груп\(3) ц\ по-казники становили 1,5 %, 75,5 % та 2,0 %. в\дпов\дно Таким чином, значна к\льк\сть пац\ент\в в груп\ з ожи-р\нням мали НАЖХП.
Визначення \ндексу маси т\ла (1МТ) проводили за формулою Кетле, а також визначали в\дношення охвату тал\У до охвату стегна (ОТ/ОС).
Р\вень глюкози натще визначали глюкозоокси-дазним методом, концентрац\ю \мунореактивного \нсул\ну (IРI) - \муноферментним методом зг\дно з \нструкц\ею до набору («ОЯО 018911081:108", Н\меч-чина). 1ндекс НОМА-1Я обчислювали за формулою: НОМА-1Я = [\нсул\н натще (мкОд/мл) х глюкоза натще (ммоль/л)]/22,5. Р\вень фермент\в печ\нки (алан\н ам\нотрансфераза (АлТ), аспартат ам\нотрансфе-раза (АсТ)) визначали стандартними кл\н\чними методами. Р\вень гамма-глутам\лтрансферази (ГГлТ) визначали колориметричним методом. Наявн\сть НАЖХП визначали за даними УЗО.
Вс\ результати представлен\ як середне значення ± стандартне в\дхилення в\д середнього значення (М ± ББ). В\рог\дн\сть отриманих даних обчислювали методом парного двохвиб\ркового тесту з
Taблиця
Дэн aнтpoпoмeтpичниx дocлiджeнь тэ пoкaзники мeтaбoлiчниx пopyшeнь у ocí6 з iнcyлiнopeзиcтeнтнicтю
П^нзники Чслсвiки з IP ЖЫки з IP ^УППН 1 IMT < 27,5 кг/м2, бeз IP ^УППН 2 IMT < 27,5 кг/м2з IP ^уппн 3 IMT3 27,5кг/ м2 з IP P
OT/OC 0,89 i 0,07* 0,85 i 0,04* 0,74 i 0,08* 0,75 i 0,0б* 0,93 i 0,05* p^ < 0,0001 p2" < 0,03 p,3 < 0,001
ПЖ 2,8 i 0,3* 3,4 i 0,2* 2,0 i 0,2 2,0 i 0,3* 3,7 i 0,2* p^ < 0,005 p4œ < 0,001
Глoкoзa нaтщe (ммсль/л) 8,5 i 0,1* 7,9 i 0,2* 5,0 i 0,3* 7,7 i 0,4* 9,4 i 0,2* p^ < 0,001 p1;< 0,001 p^ < 0,01
IPI (мЮд/ мл) 13,7 i 2,4 13,5 ± 2,5 8,8 i 3,4* 13,2 iб,5* 13,2 i 8,0* p23 < 0,01 p43 < 0,01
HOMA-IR 5,2 i 0,б 4,8 i 0,4 1,97 i 0,2* 4,53 i 0,4* 5,52 i 0,3* p43 < 0,0001 p^ < 0,01
AËT (ммсль/л. г) 0,35 i 0,05* 0,33 i 0,04* 0,29 i 0,3 0,33 i 0,2 0,3б i 0,3 p чх < 0,001
ACT (ммсль/л г.) 0,5б i 0,1* 0,52 i 0,09* 0,55 i 0,2 0,б1 i 0,3 0,б2 i 0,3 p чх < 0,001
ГГлт Oд/л 25,4 i 2,2* 22,0 i 1,9* 17,1 i 3,05* 23,2 i 4,3 25,б i 4,3* pчж< 0,001; p73 < 0,01
викopиcтaнням t-кpитepiя Cтьюдeнтa [12]. ^a™c-тичнo дocтoвipнoю ввaжaли piзницю пpи p < 0,05.
Розультэти дс^джвнь тэ ïx oбгoвopeння.
Згiднo з cyчacними yявлeннями, aдипoзнa ткaнинa вiдiгpae цeнтpaльнy poль в мeтaбoлiзмi лтщв, глю-кoзи, пpoдyкye шиpoкий ^e^ip aдипoцитoкiнiв, якi знижують (oкpiм aдипoнeктинy) чyтливicть пepифe-piйниx ткaнин дo iнcyлiнy, щo cyпpoвoджyeтьcя пщви-щeнням cтyпeня виpaзнocтi iнcyлiнopeзиcтeнтнocтi. Дiaбeт, диcлiпiдeмiя, гiпepтeнзiя, cepцeвo-cyдиннi зн-xвopювaння !a HAЖXП пoв'язaнi з poзпoдiлoм жиpy тa IP. Caмe aбдoмiнaльний тип oжиpiння пoeднyeтьcя з poзвиткoм дiaбeтy [б]. Пepeвipяючи цю гiпoтeзy, пpo-вeдeнo aнaлiз зв'язку мiж piвнями фepмeнтiв пeчiнки, нaявнicтю IP !a типoм oжиpiння.
Глiкeмiя нaтщe пiдвищyвaлacь iз збiльшeнням сту-пeня oжиpiння тa IP (гpyпa 1 пpoти 2, гpyпa 2 пpoти 3 !a гpyпa 1 пpoти 3: (p < 0,05), (p < 0,01), (p < 0,001). Koнцeнтpaцiя Путину в oбcтeжeниx гpyпax вipoгiд-нo вiдpiзнялacя мiж гpyпaми 1 тн 2, гpyпaми 1 тн 3 (p < 0,01; p < 0,01, вiдпoвiднo) (тэ6л.).
Пpи пopiвняннi тpьox гpyп мiж co6oio пoкaзaнo, щo пpи IMT< 27,5 кг/м2, знaчeння HOMA-IR бу^ в 2,3 тa 2,8 paзiв нижчим в гpyпi чyтливиx дo iнcyлiнy у пopiв-няннi з гpyпoю 2 тa гpyпoю 3 (p < 0,0001) (тэ6л.).
Aктивнocтi ГГлT вipoгiднo вiдpiзнялиcя мiж пaцieн-тaми гpyп 1 (нopмaльнa IMT бeз IP) тa 3 (oжиpiння з IP), p < 0,01. Piзниця мiж гpyпaми з IP з нopмaльнoю мacoю тiлa (гpyпa 2) тa з oжиpiнням (гpyпa 3) дocтo-вipнo нe вiдpiзнялиcя. Maкcимaльнa aктивнicть AлT бyлa в фут з oжиpiнням тa IP, aлe вipoгiднo нe в^^з-нялacя вiд aктивнocтi цьoгo фepмeнтa в гpyпax 1 тa 2. Aктивнicть AcT тaкoж нe вiдpiзнялacя мiж тpьoмa o6-cтeжeними гpyпaми.
Пpoвeдeнo кopeляцiйний aнaлiз мiж знaчeннями aктивнocтi фepмeнтiв, глюкoзи, IPI, iндeкcoм HOMA !a aнтpoпoмeтpичними пoкaзникaми тpьox oбcтeжe-ниx гpyп пaцieнтiв. Bиявлeнo, щo piвeнь aктивнocтi AcT, AлT !a ГГлT кopeлювaв з piвнeм ^ушну нaтщe
(вiдпoвiднo r=0,2, !a r=0,33, r=0,38), з oxвaтoм тaлiÏ (вiдпo-вiднo r=0,18, r = 0,34 !a r=0,37) i piвнeм глюкoзи нaтщe (вщ-пoвiднo r=0,13, !a r=0,29, r=0,31).
Звaжaючи нa тe, щo peфe-peнтнi пoкaзники aктивнocтi пeчiнкoвиx фepмeнтiв вiдpiзня-ютьcя y чoлoвiкiв тa жiнoк, булю дocлiджeнo зв'язoк Ïx aктив-нocтi з нaявнicтю IP (тэ6л.).
Piвeнь глюкoзи нaтщe був вищим у чoлoвiкiв (p < 0,001) у пopiвняннi з жiнкaми, пoкaз-ник HOMA-IR нe вiдpiзнявcя мiж чoлoвiкaми тa жiнкaми, як i кoнцeнтpaцiя iнcyлiнy. У чo-лoвiкiв cпiввiднoшeння OT/OC бyлo вищим (p < 0,0001) у пo-piвняннi з жш^ми, в тoй чac як у ж^к був вищим пoкaзник кiлькocтi пiдшкipнoгo жиpy (ПЖ) (p < 0,005) у пopiв-нянн з чoлoвiкaми.
Piвeнь вcix тpьox фepмeнтiв пeчiнки був вищим у чoлoвiкiв в пopiвняннi з жшгами (p < 0,001). Пpoвe-дeнo кopeляцiйний aнaлiз мiж aктивнicтю пeчiнкoвиx фepмeнтiв, aнтpoпoмeтpичними пoкaзникaми тa пo-кaзникaми вyглeвoднoгo oбмiнy зa sarrio. У жiнoк вcтaнoвлeнi вipoгiднi кopeляцiйнi зв'язки мiж piвнями глюкoзи з iндeкcoм HOMA тa aкrивнicтю ГГлХ Aкrив-нicть AлT дocтoвipнo кopeлювaлa з piвнeм IPI, ^e! мм HOMA тa cпiввiднoшeнням OT/OC, a aкrивнicть ГГлT - з piвнeм глюкoзи тa OT/OC.
Iнший xapanrep кopeляцiйниx зв'язкiв мiж aкrив-нютю пeчiнкoвиx фepмeнтiв, глюкoзoю, IPI, iндeкcoм HOMA тa aнтpoпoмeтpичними пoкaзникaми виявлe-ний cepeд чoлoвiкiв з IP. Cepeд пaцieнтiв цieÏ гpyпи вcтaнoвлeнi нacтyпнi кopeляцiйнi зв'язки: piвeнь пт^зи кopeлювaв з ГГлT тa AлT, IPI - з ГГлХ HOMA - з TOiT тa ArT, cпiввiднoшeння OT/OC - з iндeкcoм HOMA тa aкrивнicтю AлT.
Taким чинoм, cepeд жiнoк з IP пiдвищeний piвeнь ГГлT пoв'язaний бтьш з нaдлишкoвoю вaгoю, a cepeд чoлoвiкiв цeй пoкaзник cвiдчить пpo пpиcyтнicть IP. Цeй виcнoвoк yзгoджyeтьcя з дaними Lee тa шши-ми, якими бyлo вcтaнoвлeнo, щo piвeнь ГГлT тaкoж пoв'язaний з пiдвищeнням pизикy ЦД2, нeзaлeжнo вщ cпoживaння aлкoгoлю [7, 13]. Tarnœ вcтaнoвлe-ний кopeляцiйний зв'язoк мiж piвнeм ГГлT тa ЦД2. [10, 14, 15]. Oтpимaнi нaми дaнi cвiдчaть, щo пiдвищeн-ня piвня ГГлT нaвiть в мeжax вepxньoÏ мeжi нopми тa вищe мoжe бути пoкaзникoм для змiни c™!o життя з мeтoю знижeння вaги aбo для пoчaткy мeдикaмeн-тoзнoгo втpyчaння. Зв'язoк мiж iндeкcoм HOMA ТН ГГлT мoжнa пoяcнити пpoтeкrивнoю poллю ГГлT пpoти oкcидaтивнoгo CTpecy: глyтaтioн е ocнoвним внуфш-ньoкëiтинним зaxиcникoм вiд вiльниx paдикaлiв ТН пepoкcидiв. Пiдвищeння eкcпpeciÏ ГГлT мoжe бути пpoтeкrивнoю вiдпoвiддю нa пepcиcтeнтний oкcидa-тивний cтpec [7].
У oc¡6 без ожиршня, але з IP, присутнють НАЖХП жиру печшкою, про що свщчать дан ¡нших автор1в
може свщчити про порушення оксидативного балан- [17], то диференц1ац1я за статтю свщчить, що вплив
су та ендотел1ально'| дисфункцп, як вщповщають за розподшу жиру може бути бтьш важливим фактором
пщвищення кардюваскулярного ризику [16]. У пац1- у розвитку стеатозу печшки у жшок. Активнють ГГлТ
енпв, у яких не встановлено д1абету, та вщсутне ожи- е бтьш чутливим маркером IP ттьки у чолов^в. Сту-
ршня, але вщзначена акумуля^я жир1в в печшщ, про пшь виразност жировоУ хвороби печшки пов'язана з
що свщчать результати УЗО пащенпв групи 2, д1а- високим кардюваскулярним ризиком у здорових оЫб
гностувалися прояви IP з IP та надм1рною вагою.
Висновки. Таким чином, ршень ГГлТ, але не АлАт Перспективами подальших дослщжень в ви-
або АсАт, зворотньо пов'язаний з HOMA-IR, неза- вчення взаемозв'язку м1ж р1внем печшкових фермен-
лежно вщ абдомшального ожиршня у чолов^в. В т1в та гормонально активними факторами жировоУ
той час, як у жшок р1вень ГГлТ позитивно корелюе ¡з тканини, яю е маркерами кардюваскулярного ризику,
стввщношенням ОТ/ОС (тобто з ожиршням), але не з урахуванням пoлiмoрфiзму генiв та вплив ¿х на роз-
з HOMA-IR. Якщо ГГлТ визнати за маркер акумуляцп виток серцево-судинних ускладнень.
Л1тература
1. Кравченко Н. А. Механизмы развития кардиометаболического синдрома при ожирении / Н. А. Кравченко, Н. Н. Клименко // Проблеми ендокринноУ патологи. - 2012. - № 1. - С. 84 - 93.
2. Лапач С. Н. Статистические методы в медико -биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич - К.: Морион, 2001. - 408 с.
3. Семендяева М. Е. Неалкогольная жировая болезнь печени как медицинская и социальная проблема / М. Е. Семендяева // Клиническая практика. - 2012. - № 2. - С. 71-80.
4. Успенский Ю. П. Метаболический синдром и неалкогольный стеатогепатит: причинно-следственный континуум / Ю. П. Успенский // Consilium medicum. - 2009. - № 1. - С. 41 - 46.
5. Bellentani S. Epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease / S. Bellentani, F. Scaglioli, M. Marino, G. Bedogni // Dig. Dis. -2010. - Vol. 28. - P. 155-161.
6. Bloomgarden Z. T. Second World Congress on the Insulin Resistance Syndrome: insulin resistance syndrome and nonalcoholic fatty liver disease / Z. T. Bloomgarden // Diabetes Care. - 2005. - Vol. 28. - P. 1518-1523.
7. Chang Y Higher concentrations of alanine aminotransferase within the reference interval predict nonalcoholic fatty liver disease / Y Chang, S. Ryu, E. Sung, Y Jang // Clin. Chem. - 2007. - Vol. 53. - P. 686-692.
8. Chen S. Н. Relationship between nonalcoholic fatty liver disease and metabolic syndrome / S. H. Chen, F. He, H. Zhou [et al.] / / Journal of Digestive Diseases. - 2011. - Vol. 12. - P. 125-130.
9. Krauss R. M. Diagnosis and management of the metabolic syndrome. An American Heart Association/National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement. Executive summary / R. M. Krauss, P. J. Savage, Jr. S. C. Smith [et al.] // Cardiol. Rev. -2005. - Vol. 13. - P. 322-327.
10. Lee D. H. Association between serum gamma-glutamyltransferase and C-reactive protein / D. H. Lee, D. R. Jr. Jacobs // Atherosclerosis. - 2005. - Vol. 178. - P. 327-330.
11. Lee D. H. Gamma-Glutamyltransferase is a predictor of incident diabetes and hypertension: the Coronary Artery Risk Development in Young Adults (CARDIA) Study / D. H. Lee, D. R. Jr. Jacobs, M. Gross [et al.] // Clin. Chem. - 2003. - Vol. 49. - P. 1358-1366.
12. Musso G. Should Nonalcoholic Fatty Liver Disease Be Included in the Definition of Metabolic Syndrome? A cross-sectional comparison with Adult Treatment Panel III criteria in nonobese nondiabetic subjects / G. Musso, R. Gambino, S. Bo [et al.] // Diabetes Care. - 2008. - Vol. 31. - P. 562-568.
13. Schindhelm R. K. Alanine aminotransferase predicts coronary heart disease events: a 10-year follow-up of the Hoorn Study / R. K. Schindhelm, J. M. Dekker, G. Nijpels [et al.] // Atherosclerosis. - 2007. - Vol. 191. - P. 391-396.
14. Simonen P. Cholesterol synthesis is increased and absorption decreased in non-alcoholic fatty liver disease independent of obesity / P. Simonen, A. Kotronen, M. Hallikainen [et al.] // J. Hepatol. - 2011. - Vol. 54 (1). - P. 153-159.
15. Targher G. Nonalcoholic fatty liver disease and risk of future cardiovascular events among type 2 diabetic patients / G. Targher, L. Bertolini, F. Poli [et al.] // Diabetes. - 2005. - Vol. 54. - P. 3541-3546.
16. Targher G. Relations between carotid artery wall thickness and liver histology in subjects with nonalcoholic fatty liver disease / G. Targher, L. Bertolini, R. Padovani [et al.] // Diabetes Care. - 2006. - Vol. 29. - P. 1325-1330.
17. Thamer C. Elevated serum GGT concentrations predict reduced insulin sensitivity and increased intrahepatic lipids / C. Thamer, O. Tschritter, M. Haap [et al.] // Horm. Metab. Res. - 2005. - Vol. 37. - P. 246-251.
УДК 616. 36-004. 2-092:547. 458. 6:615. 355
ПЕЧ1НКОВ1 ФЕРМЕНТИ ЯК МАРКЕРИ ПОРУШЕННЯ ЧУТЛИВОСТ1 ДО 1НСУЛ1НУ ТА КАРДЮВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧ1НКИ
Степанова О. В., Ярмиш Н. В., Грозна Л. М., Зелена I. I., Сьомова О. В.
Резюме. Обстежено 130 оЫб (75 жшок та 55 чоловшв), вком (55 ± 3,5) роюв. Па^енти були розподшенл на групи: група (1)- 30 оаб без надлишковоУ ваги (1МТ < 27,5 кг/м2), без IP, група (2) - 20 оаб без ожиршня (1МТ < 27,5 кг/м2), але з IP, група (3) - 80 па^ентв з ожиршням (!М^ 27,5 кг/м2) та IP.
Серед жшок з IP пщвищений рiвень ГГлТ пов'язаний бтьш з надлишковою вагою, а серед чоловшв цей показ-ник свщчить про присутнють IP. Пщвищення рiвня ГГлТ може бути маркером для змши стилю життя, зниження ваги або для початку медикаментозного втручання.
У оаб без ожиршня, але з IP, присутнють НАЖХП може свщчити про порушення оксидативного балансу та ен-дoтелiальнoí дисфункцп, що призводить до пщвищення кардюваскулярного ризику. У па^ен^в без дiабету та ожиршня, але з наявнютю акумуляцп жирiв в печш^ дiагнocтували прояви IP
У чоловшв р1вень ГГлТ зворотньо пов'язаний з HOMA-IR, незалежно вщ абдомшального ожиршня. У жшок pi-вень ГГлТ позитивно корелюе i3 cпiввiдношенням ОТ/ОС , але не з HOMA-IR. Вплив розподшу жиру може бути бшьш важливим фактором у розвитку стеатозу печiнки у жiнок. Активнють ГГлТ е бiльш чутливим маркером IP тшьки у чоловiкiв. Ступшь виpазноcтi жировоУ хвороби печiнки пов'язана з високим кардюваскулярним ризиком у оаб з IP та надмipною вагою.
Ключов1 слова: неалкогольна жирова хвороба печшки, аланiн амiнотpанcфеpаза (АлТ), аспартат амшотранс-фераза (АсТ), гамма-глутамштрансфераза (ГГлТ), серцево-судинний ризик.
УДК 616. 36-004. 2-092:547. 458. 6:615. 355
ПЕЧЕНОЧНЫЕ ФЕРМЕНТЫ КАК МАРКЕРЫ НАРУШЕНИЯ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ К ИНСУЛИНУ И КАРДИО-ВАСКУЛЯРНОГО РИСКА У БОЛЬНЫХ НЕАЛКОГОЛЬНОЙ ЖИРОВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПЕЧЕНИ
Степанова Е. В., Ярмыш Н. В., Грозна Л. Н., Зелена И. И., Сёмова О. В.
Резюме. Обследованы 130 больных (75 женщин та 55 мужчин), возрастом 55 ± 3,5лет, которые были поделены на группы в зависимости от чувствительности к инсулину и ИМТ: группа (1) - 30 человек без ожирения (ИМТ < 27,5 кг/м2), без ИР; группа (2) - 20 человек без ожирения, но с ИР; група (3) - 80 пациентов с ожирением и ИР.
У женщин с ИР повышеный уровень ГГлТ связан с избыточной массой тела, а у мужчин показывает наличие ИР. Повышение уровня ГГлТ может быть маркером для начала изменения стиля жизни, снижения веса, или для начала медикаментозного лечения.
У пациентов без ожирения, но с ИР наличие НАЖБП может свидетельствовать о нарушении оксидативного баланса и эндотелиальной дисфункции, что обусловливает повышение кардиоваскулярного риска. У пациентов без диабета и ожирения, но с наличием аккумуляции жиров в печени, диагностировали проявления ИР
У мужчин уровень ГГлТ обратно связан с HOMA-IR, независимо от абдоминального ожирения. У женщин уровень ГГлТ позитивно коррелирует с соотношением ОТ/ОБ, но не с HOMA-IR. Распределение жира может быть более важным фактором развития стеатоза печени у женщин. Активность ГГлТ является более чувствительным маркером ИР только у мужчин. Степень выраженности жировой болезни печени связана с высоким кардиоваскулярным риском у лиц с ИР и избыточной массой тела.
Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени, аланин аминотрансфераза (АлТ), аспартат амино-трансфераза (АсТ), гамма-глутамилтрансфераза (ГГлТ), сердечно-сосудистый риск.
UDC 616. 36-004. 2-092:547. 458. 6:615. 355
Liver Enzymes as Markers of Impaired Insulin Sensitivity and Cardiovascular Risk in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease
Stepanova О. V., Yarmysh N. V., Grozna L. N., Zelena I. I., Siomova О. V.
Abstract. Nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) serves as a risk factor for development of diseases in the cardiovascular system and influences their course. NAFLD includes a range of clinical-morphological concepts: liver steatosis, nonalcoholic steatohepatitis, and is complicated by the development of fibrosis and cirrhosis of the liver.
We examined 130 people (75 women and 55 men) at the age of (55 ± 3.5) years. The patients were distributed into groups: group (1) - 30 cases without overweight (BMI < 27. 5 kg/m2), without IR; group (2) - 20 cases without obesity (BMI < 27.5 kg/m2), but with IR; group (3) - 80 patients with obesity (BMI i 27.5 kg/m2) and IR.
It was found out that the activity levels of AST, ALT and GGT correlated with the level of insulin on an empty stomach (respectively, r=0.2, r=0.3 and r=0.38), waist circumference (respectively, r=0.18, r=0.34 and r=0.37) and the level of glucose on an empty stomach (respectively, r=0.13, r=0.29 and r=0.31). Reference indices of liver enzymes in men and women differed. The level of glucose on an empty stomach in men (p < 0.001) was higher than in women, the HOMA-IR index and insulin concentration in men versus women did not differ. The WC/HC ratio of men exceeded (p < 0.0001) that of women. The levels of all three liver enzymes in men were higher than in women (p < 0.001). There were probable correlations in women between their glucose levels, HOMA index and GGT activity. ALT activity reliably correlated with the IRI level, HOMA index and WC/HC ratio, GGT activity reliably correlating with the glucose level and WC/HC.
In men with IR, the following correlations were revealed: their glucose level correlated with GGT and ALT, IRI with GGT, HOMA with GGT and ALT, WC/HC ratio with the HOMA index and ALT activity.
In women with IR their higher GGT level was more associated with overweight, the above index in men indicating the presence of IR. A higher level of GGT could be a marker for changing the lifestyle, decreasing the body mass or starting some medicamentous intervention.
In people without obesity but with IR, the presence of NAFLD could indicate a disturbance in oxidative balance and endothelial dysfunction with a resultant increase of the cardiovascular risk. In patients without diabetes and obesity but with the presence of accumulation of fats in their liver, IR manifestations were diagnosed.
In men, their GGT level was inversely associated with HOMA-IR irrespective of abdominal obesity. In women, their GGT level positively correlated with the WC/HC ratio rather than with HOMA-IR. The influence of fat distribution could be a more important factor for the development of liver steatosis in women. GGT activity was a more sensitive marker of IR only in men. The level of manifestation of fatty liver disease was associated with a high cardiovascular risk in people with IR and overweight.
Keywords: nonalcoholic fatty liver disease, alanine aminotransferase (ALT), aspartate aminotransferase ^S^, gamma glutamyltransferase (GGT), cardiovascular risk.
Рецензент - проф. Скрипник I. M.
Стаття надшшла 12. 09. 2014 р.
