CC BY
16
УДК 616.36-003.826:616.12-005.4]-056.527--36.1-085.272.4+615.356:577.164.18
Хухлна О. С., Кузьм/'нська О. Б., Антон'в А. А., Коцюбйчук З. Я., Мандрик О. 6.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ L-КАРНIТИНУ ТА МЕЛЬДОН1Ю ДИГ1ДРАТУ
ДЛЯ Л1КУВАННЯ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ
ПРИ КОМОРБ1ДНОСТ1 З ОЖИР1ННЯМ ТА 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
Мета досл'дження: з'ясувати вплив L-карнiтину та мельдоню диг'драту на перебiг неалкогольного стеатогепатиту на тлi ожирiння та ¡шеммноТ хвороби серця, функцональний стан печ/'нки, стан системи пероксидного окиснення лШд'т та оксидантно-протиоксидантного захисту, лiпiдний спектр кров!, ступнь /нсулнорезистетностi. Матерiал / методи. Обстежено 60 хворих на неалко-гольний стеатогепатит ¡з коморбiдними ожирiнням 1-11 ступеня та '¡шем'чну хворобу серця (стабильна стенокард'я напруги 1-11 ФК) та 30 практично здорових осб. Для визначення ефективностi л-кування було сформовано 3 групи пацieнтiв. Контрольна група (20 осб) отримувала гiпокалорiйну д'ету, базове лкування ¡шемЫноъ хвороби серця, альфа-лпоеву кислоту впродовж 30 днв. Друга група (20 осб) додатково до основного лкування отримувала L-карнiтин (Стеатель) упродовж 30 дню. Третя група (20 ос/'б) отримувала додатково L-карнiтин (Стеатель) та мельдонш (Вазонат) упродовж 30 днв. В результатi досл'дження було встановлено, що комплексна тератя '¡з застосу-ванням L-карнiтину та мельдоню е ефективною у лкуванн хворих з неалкогольним стеатогепа-титом у поеднанн з iшемiчною хворобою серця, сприяе покращенню кл/'н/чно/' симптоматики, зни-жуе активнють цитолтичного та мезенх'шально-запального синдром'в, холестазу, сприяе усунен-ню атерогенноТ дислШдеми, зниженню '¡ндексу атерогенност'!, спричиняе л'кв'дацю синдрому ме-таболмно/ '¡нтоксикацИ шляхом зменшення iнтенсивностi процесв пероксидного окиснення лШд 'т та в 'дновлення антиоксидантного захисту, справляе мембраностабШзуюч'! ефекти.
Ключов1 слова: неалкогольний стеатогепатит, 1шем1чна хвороба серця, ожиршня, дисл1тдем1я, оксидативний стрес, ЫсулЫорезистентнють.
Дана робота е фрагментом НДР «Патогенетичнi механiзми взаемообтяження та клiнiчнi особливостi перебгу неалкого-льноТ жировоТ хвороби печшки та хронiчноi' хвороби нирок, обфунтування диферен^йованого лкування», № державноТ ре-естраци 011Ю006303.
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) в наш час визнана у всьому свт роз-повсюдженим хроычним захворюванням печшки, медичне та со^альне значення яко'Г зумов-лено високою частотою, ураженням оаб молодого i середнього вку, схильнютю до прогресу-вання та розвитком ускладнень як з боку печшки, так i серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1,2,3,6,8].
Даш останшх дослщжень свщчать про те, що НАЖХП можна вважати незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань [2,3,6,7,8]. Проведет дослщження показали, що у па^етчв у групах високого кардюваскулярного ризику наявнють стеатозу печшки посилюе про-цеси атерогенезу i призводить до швидкого про-гресування ССЗ [6,7]. Так, жирова шфтьтра^я печшки з елементами фiброзу виявляеться у 90% па^етчв з кардюваскулярною патолопею, поширеним атеросклерозом та дислiпiдемiею [2,5,6,8].
Враховуючи недостатню ефективнють лку-вання неалкогольного стеатогепатиту, особливо за наявност ожиршня та 1ХС [2,5,7], важливими е пошуки нових схем терапп, як б могли вплива-ти на ряд патогенетичних ланок захворювання.
В останн роки була доведена висока ефективнють у лкуванш НАЖХП L-карштину, що вщь грае ключову роль в окислены жирних кислот та 'х транспорт в м^охондри, сприяе зниженню
вмюту в органiзмi холестеролу i уповтьнюе утворення атеросклеротичних бляшок, а також бере участь у синтезi лецитину в печшц^ що та-кож важливо для зменшення синтезу ендогенно-го холестеролу [9,10].
Одним iз оптимальних напрямш корекцп ме-таболiчних порушень при НАСГ та 1ХС може стати доповнення стандартно' терапп препаратами мельдонш дигщрату, який знижуе штенси-внють пероксидного окиснення лт^в, коригуе ендотелiальну дисфункцш, пiдвищуе чутливють тканин до iнсулiну i покращуе метаболiзм глюко-зи та лт^в [2,4,5]. Цi сукупнi механiзми можуть бути важливими в контекстi проблеми лкування НАСГ та 1ХС.
Мета дослщження
З'ясувати вплив L-карнiтину та мельдонш на переб^ НАСГ на ™i ожирiння та 1ХС, функцюнальний стан печшки, стан системи пероксидного окиснення лт^в та оксидантно-протиоксидантного захисту, лтщний спектр кро-в^ ступiнь iнсулiнорезистетностi.
Матерiал i методи дослiдження
Обстежено 60 хворих на НАСГ iз коморбщ-ними ожиршням 1-11 ступеня та 1ХС (стабiльна стенокардiя напруги 1-11 ФК) та 30 практично здорових оаб (ПЗО). Для визначення ефективност лкування було сформовано 3 групи па^етчв, якi були рандомiзованi за вком, статтю, ступенем ожирiння, ступенем активност цитолiтичного си-
ндрому. Контрольна група (1) (20 oci6) отриму-вала ппокалоршну дieту, базове лкування 1ХС (бiсопролол 2,5 мг 1 р/д., розувастатин 10 мг 1 р/д., ацетилсалiцилову кислоту 75 мг 1 р/д., шт-рати коротко! дм при нападах стенокарди), аль-фа-лiпоeву кислоту 600 мг 1 р/д. упродовж 30 дшв. Друга група (2) (20 оаб) додатково до основного лкування отримувала L-карштин (Стеа-тель) по 10 мл перорально 2 р/д упродовж 30 дшв. Третя група (3) (20 оаб) отримувала додатково L-карштин (Стеатель) по 10 мл перорально
2 р/д та мельдонш (Вазонат) (по 250 мг 2 рази в день) упродовж 30 дшв. Середнш вк па^енпв склав 56,6 ± 2,74 рош.
Дiагноз НАСГ встановлювали згщно з ушфн кованим клiнiчним протоколом, затвердженим наказом МОЗ Украши № 826 вщ 06.11.2014 р., згiдно з рекоменда^ями европейськоТ асо^аци
3 вивчення печшки (EASL), европейськоТ асо^а-цп з вивчення ожирiння (EASO), за наявностi критерпв виключення хронiчного дифузного за-хворювання печiнки вiрусного, спадкового, авто-iмунного чи медикаментозного ^енезу, а також результатiв ультрасонографiчного дослщження (УСГ). Дiагностику 1ХС здiйснювали вщповщно до унiфiкованого клiнiчного протоколу «Стабть-на iшемiчна хвороба серця» (Наказ МОЗ Украши №152 вiд 02.03.2016 р.).
Функцюнальний стан печiнки оцшювали за активнiстю аланiнамiнотрансферази (АЛТ), ас-партатамiнотрансферази (АСТ), лужноТ фосфа-тази (ЛФ), гамма-глутамттранспептидази (ГГТП), вмiстом в кровi бiлiрубiну та його фрак-цiй, тимоловою пробою, рiвнем загального бтка, альбумiнiв та глобулiнiв. 1нтенсивнють процесiв вiльнорадикального окиснення (ВРОЛ) вивчали за вмютом в кровi малонового альдегщу (МА), iзольованих подвiйних зв'язш (1ПЗ), дieнових кон'югатiв (ДК), кетодieнiв та спряжених трieнiв (К/СТ). Стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) вивчали за вмютом в еритроцитах глута-тюну вщновленого (ГВ), каталази. Лтщний спектр кровi вивчали за вмютом у кровi загаль-них лш^в, загального холестеролу (ХС), три-ацилглiцеролiв (ТГ), лтопротеТшв низькоТ щть-ност (ЛПНЩ), лтопротеТшв високоТ щiльностi (ЛПВЩ), розрахунку iндексу атерогенностi (1А) за спiввiдношенням вмiсту загального ХС/ЛПВЩ. Стан вуглеводного обмшу встановлювали за рн внем глкемп натще та через двi години пiсля навантаження глюкозою, вмютом у кровi iнсулiну натще, вмютом у кровi глiкозильованого гемо-глобiну (HbA1c), ступiнь iнсулiнорезистентностi (IP) установлювали за величиною 1МТ та шдексу HOMA-IR. Аналiз клiнiчних проявiв НАСГ, бюхн мiчних, лабораторних показниш функцюнально-го стану печiнки, системи ПОЛ-АОЗ, лтщного спектру кровi, вуглеводного обмшу, даних УСГ
проводили в динамiцi через 10 та 30 дшв лку-вання.
Статистичну обробку результат дослщження проводили за допомогою параметричних (t-критерiю Стьюдента, F-критерiю Фiшера) та не-параметричних методiв (U-критерiй Манна-Утш, Т-критерiй Уткоксона) варiацшноï статистики. Для проведення статистичного та графiчного аналiзу отриманих результат використовували програмнi пакети Statistica for Windows версп 8.0 (Stat Soft inc., США), Microsoft Excel 2007 (Microsoft, США).
Результати дослщження та ïx обговорення
Пюля диференцiйованого лкування з викори-станням L-карнiтину та мельдошю у хворих на НАСГ з коморбщними ожирiнням та 1ХС виявле-но позитивну порiвняльну динамку штенсивносп основних клiнiчних синдромiв на 30-й день лку-вання: прояви диспепсичного синдрому змен-шились у порiвняннi з показником пiсля лкуван-ня у хворих 1 групи вщповщно у 2 груш - у 2,2 рази (р < 0,05), 3 груш - у 2,6 рази, абдомшаль-ного дискомфорту - у 1,6 та 2,0 рази (р < 0,05), гепатомегалп - 1,2 та 1,4 рази вщповщно (р < 0,05), кшшчш прояви холестазу - вщповщно у 2,6 та 2,9 рази (р < 0,05). Вже на 10-й день лку-вання було зареестровано вiрогiдне зниження вмюту загального б^рубшу в кровi у хворих 2 та 3 груп: у 1,5 та 1,6 рази вщповщно (р < 0,05) з бтьш ютотним зниженням даного показника на 30-й день лкування - вщповщно у 1,8 та 2,1 рази (р < 0,05). У той час, як у хворих 1 групи спо-стеркалася лише тенден^я до його зниження на 10-й день лкування (р > 0,05) та зниженням у 1,4 рази на 30-й день (р < 0,05) (табл. 1)
Нами було встановлено зниження активност АЛТ на 10-й день лкування у хворих уах груп: у 1 груш - у 1,3 рази (р > 0,05), у 2-й та 3-ш групах у 1,7 та 1,9 рази вщповщно (р < 0,05) з вiрогiд-ною мiжгруповою рiзницею (р < 0,05); бтьш юто-тна позитивна динамка зниження активност даного показника спостеркалася на 30-й день лку-вання: у хворих 2 та 3 груп - у 2,7 та 3,5 рази вщповщно (р < 0,05) з повною нормалiзацiею даного показника, проти 2,0 рази у па^ен^в 1 групи (р < 0,05). Подiбна динамка спостеркала-ся у вах групах па^етчв щодо зниження актив-ност АСТ: на 10-й день лкування даний показ-ник знизився у 1-ш груш - у 1,2 рази (р > 0,05), 2-ш - 1,6 рази та 3-ш - у 1,65 рази (р < 0,05), на 30-ий день - у 1,9, 2,4 та 2,9 рази вщповщно (р < 0,05). Отже, у па^ен^в з коморбщним перебком НАСГ та 1ХС максимальний вплив на усунення цитол^ичного синдрому мало призначення L-карштину та мельдошю.
Таблиця 1
Показники функционального стану печнки у хворих на неалкогольний стеатогепатит та 1ХС у динамц лкування (М ± т)
Показник ПЗО, п = 30 Група До лкування На 10-й день лкування На 30-й день лкування
Загальний 1 34,58 ± 1,33 * 30,92 ±1,25* 24,40 ± 1,10 */**
бтрубш, 15,90 ± 0,63 2 34,60 ± 1,28 * 23,10 ± 1,09 **/# 19,30 ± 0,75 **/#
мкмоль/л 3 34,50 ± 1,31 * 21,20 ± 1,03 **/# 16,12 ± 0,69 **/#/***
1 79,28 ± 8,05* 61,24 ± 3,45 * 40,20 ± 2,01 */**
АЛТ, од/л 21,30 ± 1,01 2 79,31 ± 7,96* 46,35 ± 3,11 **/# 29,37 ± 1,53 **/#
3 79,30 ± 8,01 * 42,29 ± 2,84 **/# 22,83 ± 1,42 **/#/***
1 64,19 ± 7,18* 53,57 ± 3,08 * 35,10 ± 1,76 */**
АСТ, од/л 20,37 ± 1,10 2 64,23 ± 7,22 * 40,84 ± 2,87 **/# 27,08 ± 1,33 **/#
3 64,24 ± 7,15 * 39,00 ± 2,72 **/# 21,62 ± 1,19 **/#/***
1 61,74 ± 5,79 * 57,6 ± 2,94 * 40,28 ± 2,10 */**
ГГТП, од/л 30,72 ± 1,47 2 61,68 ± 5,78* 44,83 ± 2,33 **/# 32,70 ± 1,42 **/#
3 61,70 ± 5,81* 42,74 ± 2,18 **/# 30,96 ± 1,30 **/#
Тимолова проба, у.о. 1 4,73 ± 0,15 * 4,19 ± 0,19* 3,15 ± 0,13*/**
2,37 ± 0,07 2 4,77 ± 0,13* 3,52 ± 0,10 **/# 2,60 ± 0,07 **/#
3 4,75 ± 0,14* 3,39 ± 0,09 **/# 2,41 ± 0,06 **/#
Примтки: * р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником у практично здорових осб (р < 0,05); ** - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником до лкування (р < 0,05); # - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником пюля лкування у хворих групи 1 (р < 0,05); *** - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником пюля лкування у хворих групи 2 (р < 0,05).
Про позитивний вплив L-карнiтину та мель-дошю на усунення синдрому внутршньопечшко-вого холестазу свщчить зниження рiвнiв ГГТП. Так, у хворих 2 та 3 груп вже на 10-й день лку-вання вщбулося вiрогiдне зниження рiвня ГГТП, iз його нормалiзацieю та зниженням на 30-й день у 1,9 та 2,0 рази вщповщно (р < 0,05) проти 1,5 рази у хворих 1-1 групи (р < 0,05). Про вищий протизапальний ефект терапи L-карнiтину та мельдошю проти призначення лише L-карнiтину свщчать результати дослщження тимолово'Т проби через 30 дшв лкування: вщповщно даний показник знизився у 1,8 рази у па^ен^в 2 групи та 2,0 рази у 3-ш груш (р < 0,05).
При комплекснш терапи iз застосуванням L-карштину та мельдошю, у хворих на НАСГ з ко-морбщним ожиршням та 1ХС було встановлено суттеве зниження штенсивносп ПОЛ (табл. 2), про що свщчить бтьш значне вiрогiдне змен-шення показникiв вмiсту промiжних та кшцевих продуктiв ПОЛ у сироватцi кровi хворих 2 та 3
Показники
групи вже на 10-й день лкування (р < 0,05) у по-рiвняннi iз аналогiчними показниками у 1-ш групi. Так, вмiст МА в еритроцитах хворих 2 та 3 групи пюля 10-денного лкування зменшився у порiв-няннi iз показником до лiкування у 1,34 та 1,44 рази (р < 0,05) проти 0,8 (р < 0,05) у 1 груш (табл. 2) iз наявнютю вiрогiдноТ мiжгруповоТ рiз-ницi (р < 0,05); бтьш ютотне зниження даного показника вщбулося на 30-й день лкування у 1,95 та 2,1 рази у 2-й та 3-ш групах вщповщно (р < 0,05) проти 1,2 у 1-ш груш (р < 0,05). Подiбна динамка спостеркалася щодо зниження вмюту МА в плазмк на 30-ий день лкування вiдбулося зниження вказаного показника у 1,6 та 1,7 рази у хворих 2 та 3 групи (р < 0,05) при зниженш у па-^ен^в 1 групи у 1,5 рази (р < 0,05). Аналопчним чином змшювалися показники вмюту 1ПЗ, ДК, КСТ у кровi хворих на НАСГ та 1ХС з нормалiза-^ею даних показникiв до кiнця лкування у пацн ентiв, якi отримували комплексну терашю iз застосуванням L-карнiтину та мельдонiю.
Таблиця 2
ПОЛ-АОЗ у хворих на НАСГ та 1ХС у динам1ц1 лкування (М ± т)
Показники ПЗО (п = 30) Групи До лкування На 10-й день лкування На 30-й день лкування
1ПЗ, Е220/мл 2,54 ± 0,04 1 7,40 ± 0,10* 6,04 ± 0,09*/** 3,01 ± 0,06*/**
2 7,42 ± 0,11* 5,77 ± 0,09** 2,76 ± 0,04**/#
3 7,42 ± 0,11* 5,50 ± 0,07**/# 2,58 ± 0,04**/#/***
ДК, Е232/мл 1,50 ± 0,02 1 3,39±0,06* 2,98±0,04*/** 1,94 ± 0,03*/**
2 3,40 ± 0,06* 2,73 ± 0,04**/# 1,65 ± 0,025**/#
3 3,41 ± 0,05* 2,51 ± 0,03**/#/*** 1,54 ± 0,02**/#/***
К/СТ, Е278/мл 0,80 ± 0,01 1 1,86 ± 0,05* 1,65 ± 0,03*/** 0,95 ± 0,015*/**
2 1,87 ± 0,05* 1,53 ± 0,02**/# 0,89 ± 0,01**/#
3 1,86 ± 0,04* 1,42 ± 0,03**/#/*** 0,82 ± 0,01**/#/***
МА пл. кр, мкмоль/л 2,44 ± 0,04 1 4,24 ± 0,07* 3,84 ± 0,05*/** 2,89 ± 0,03*/**
2 4,26 ± 0,07* 3,56 ± 0,04**/# 2,65 ± 0,04**/#
3 4,25 ± 0,06* 3,37 ± 0,05**/#/*** 2,49 ± 0,03**/#/***
МА ер., мкмоль/л 7,21 ± 0,10 1 14,64 ± 0,34* 13,47 ± 0,12*/** 9,18 ± 0,11*/**
2 14,66 ± 0,32* 10,92 ± 0, 15**/# 7,51 ± 0,10**/#
3 14,65 ± 0,32* 10,09 ± 0,13 **/#/*** 7,02 ± 0,10**/#/***
ГВ, мкмоль/л 0,94 ± 0,02 1 0,44 ± 0,02* 0,58 ± 0,003*/** 0,63 ± 0,005 */**
2 0,44 ± 0,03* 0,66 ± 0,004**/# 0,83 ± 0,005**/#
3 0,45 ± 0,03* 0,72 ± 0,004 **/#/*** 0,912 ± 0,004 **/#/***
Прим1тки: * - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником у практично здорових осб (р < 0,05); ** - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником до лкування (р < 0,05); # - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником пюля лкування у хворих групи 1 (р < 0,05); *** - р1зниця в1рог1дна пор1вняно з показником пюля лкування у хворих групи 2 (р < 0,05).
Вивчення впливу L-карштину та мельдошю на стан системи АОЗ показало, що у хворих 2 та 3 групи наприкшц лкування спостер^алося бтьш значне вiрогiдне зростання вмiсту ГВ у еритро-цитах (в 1,8 та 2,0 рази (р < 0,05)) у порiвняннi i3 хворими 1 групи (у 1,5 рази (р < 0,05)).
Таким чином, установлено, що застосування L-карштину окремо або у поеднанш з мельдош-ем сприяе нормалiзацil вмюту продуктiв перок-сидаци, реалiзацil антиоксидантного потен^алу, що мае патогенетичне значення щодо вщнов-лення показникiв метаболiчного гомеостазу та е клiнiчно перспективним при лкуванш пацiентiв з НАСГ з коморбщним ожирiнням та 1ХС.
Аналiзуючи показники лiпiдного спектру кровi у динамiцi лiкування (табл. 3) встановлено, що у вах групах мали мюце позитивнi змiни дослн джуваних показникiв. У пацiентiв 1 групи призна-
Показники лiпiдного спектру Kpoei та вуалевое
чення базовоТ терапп iз застосуванням розувас-татину у дозi 10 мг/добу з а-лтоевою кислотою сприяло полiпшенню показниш лiпiдного спектру кровi. Слщ зазначити, що бiльш статистично значима тенден^я зниження вмiсту в кровi ос-новних проатерогенних лiпопротеТнiв (р < 0,05) спостер^алася на 30-й день лкування. Так, вмiст загального ХС на 30-й день лкування у 1 груш знизився у 1,23 рази (р < 0,05), 2 та 3 групах - у 1,4 та 1,5 рази (р < 0,05) (табл. 3). На 30-й день лкування у па^етчв 1 групи рiвень ТГ в кровi знизився у 1,35 рази (р < 0,05), ЛПНЩ - у 1,3 рази (р < 0,05). При цьому у хворих 2 та 3 групи спостер^алося вiрогiдне зниження вмюту в кровi на 30-й день лкування ЛПНЩ у 1,6 та 1,7 рази вщповщно (р < 0,05) та вмюту ТГ - вщповн дно у 1,5 та 1,7 рази (р < 0,05).
Таблиця 3
обмну в хворих на НАСГ та 1ХС у динамц лкування (M ± m)
Показники ПЗО, n = 30 Групи До лкування На 10-й день лкування На 30-й день лкування
Заг. ХС, ммоль/л 4,46 ± 0,10 1 7,29 ± 0,33* 6,74 ± 0,25* 5,93 ± 0,15 **
2 7,31 ± 0,31 * 6,53 ±0,20 * 5,32 ± 0,15 **/#
3 7,30 ± 0,31 * 6,41 ± 0,21 * 5,01 ± 0,12 **/#
ТГ, ммоль/л 1,35 ± 0,04 1 3,17 ± 0,08 * 2,89 ± 0,09 * 2,33 ± 0,06 */**
2 3,18 ± 0,07 * 2,67 ± 0,06 ** 2,07 ± 0,04 */**/#
3 3,17 ± 0,07 * 2,60 ± 0,05 **/# 1,88 ± 0,04 **/#/***
ЛПНЩ, ммоль/л 2,41 ± 0,02 1 4,86 ± 0,09 * 4,52 ± 0,08 * 3,66 ± 0,06 */**
2 4,90 ± 0,11 * 4,43 ± 0,07 ** 3,07 ± 0,03 **/#
3 4,92 ± 0,12 * 4,30 ± 0,06 ** 2,96 ± 0,02 **/#/***
ЛПВЩ, ммоль/л 1,36 ± 0,05 1 0,72 ± 0,02 * 0,75 ± 0,01 * 0,86 ± 0,01 */**
2 0,73 ± 0,03 * 0,79 ± 0,02 ** 1,11 ± 0,03 **/#
3 0,73 ± 0,02 * 0,80 ± 0,02 ** 1,23 ± 0,03 **/#/***
Глюкоза натще, ммоль/л 4,49 ± 0,12 1 5,87 ± 0,13 * 5,67 ± 0,10 * 5,26 ± 0,07 */**
2 5,88 ± 0,11 * 5,42 ± 0,10** 5,14 ± 0,07 **
3 5,88 ± 0,12 * 5,35 ± 0,09 ** 5,03 ± 0,04 **/#
Глюкоза ч-з 2 год. 6,90 ± 0,37 1 9,91 ± 0,34* 8,87 ± 0,32* 8,04 ± 0,22*/**
2 9,95 ± 0,35* 8,56 ± 0,29*/** 7,56 ± 0,19**
3 9,94 ± 0,34* 8,45 ± 0,27*/** 7,31 ± 0,14**/#
1нсулш, мкОД/мл 9,40 ± 2,04 1 21,62 ± 2,19 * 21,30 ± 2,14* 16,84 ± 1,42 *
2 21,61 ± 2,17 * 19,76 ± 2,11* 12,90 ± 1,34 **
3 21,63 ± 2,19 * 19,21 ± 2,10* 11,31 ± 1,33 **/#
HOMA IR 1,84 ± 0,21 1 5,62 ± 1,03* 5,32 ± 0,98* 3,92 ± 0,28*
2 5,64 ± 1,04* 4,72 ± 0,80* 2,91 ± 0,21**/#
3 5,65 ± 1,03* 4,55 ± 0,76* 2,41 ± 0,20**/#
npuMimKu: * - рiзниця вiрогiдна у порiвняннi з показником у ПЗО (р < 0,05);
** - рiзниця вiрогiдна у порiвняннi з показником до лкування (р < 0,05); # - рiзниця вiрогiдна порiвняно з показником псля лкування у хворих 1 групи (р < 0,05); *** - рiзниця вiрогiдна порiвняно з показником псля лкування у хворих 2 групи (р < 0,05).
На 30-й день лкування спостер^алося зростання вмюту ЛПВЩ - основно''' фракци проти-атерогенних лтопроте'шв: у хворих 1 групи да-ний показник зрю у 1,2 рази (р < 0,05), у 2 та 3 групах - у 1,5 та 1,7 рази вщповщно (р < 0,05), досягнувши нормативних показниш у 3 груш.
Таким чином, можна стверджувати про лтщ-коригувальну дш L-карнiтину та мельдошю, осктьки 'х призначення у комбшацп з розуваста-тином призвело до оптимiзацil лтщного спектру на 30-й день лкування, що може посилити ппо-лiпiдемiчний ефект статишв нав^ь за вщсутносп НАСГ i знизити ризик розвитку гострих коронар-
них подш. ^м того, застосування комплексу за-собiв L-карнiтину та мельдошю разом з розувас-татином дае можливють знизити дозу останньо-го до 10 мг/добу, що е важливим для лкування па^етчв з НАСГ, враховуючи можливу гепато-токсичну дш статишв.
Позитивна динамка вищо''' штенсивносп спо-стер^алася також у хворих 2 та 3 груп щодо ко-рекцп глiкемiчного профiлю кровi та показникiв 1Р (табл. 3). У хворих 1 групи на 30-й день лку-вання рiвень глкемп натще знизився на 9,7 % (р < 0,05), у той час як у хворих 2 та 3 груп спосте-р^алося бтьш ютотне зниження вмюту глюкози
в кровi - на 11,6 % та 12,8 % (р < 0,05), iз наяв-нiстю вiрогiдноТ рiзницi з 1 групою (р < 0,05). Зп-дно отриманих даних, вмют глюкози через 2 год шсля навантаження глюкозою у хворих 1 групи на 10-й день лкування знизився у 1,1 рази (р > 0,05), на 30-й - у 1,2 рази (р < 0,05), у хворих 2 та 3 груп вщповщно на 10-й день лкування у 1,16 та 1,18 рази (р < 0,05), на 30-й день - у 1,3 та 1,36 рази (р < 0,05). Вмют у кровi глкозильо-ваного гемоглобшу (НЬА1с) на 30-й день лку-вання вiрогiдно знизився лише в 2 та 3 групах порiвняння (р < 0,05), проте так i не досяг нормативного значення, а у 1 груш показник лише мав тенденцш до зниження (р > 0,05). Вмют у кровi шсулшу натще шсля 30-денного лкування вiрогiдно знизився в уах групах спостереження: у 1 груш - у 1,3 рази, у 2 та 3 групах - у 1,7 та 1,9 рази вщповщно (р < 0,05). Пщтвердженням бтьш ефективного впливу на вуглеводний обмш комплексно' терапп з додаванням L-карнiтину та мельдошю свщчить динамка показниш шдексу 1Р - НОМА ^ (табл. 3): iз вiрогiдним зниженням на 30-й день лкування у хворих 2 групи у 1,94 рази, хворих групи 3 - у 2,3 рази (р < 0,05), про-ти 1,4 у хворих 1 групи (р > 0,05).
Таким чином, 30-денна терашя iз застосуван-ням комплексу засобiв L-карнiтину та мельдонiю чинить позитивний вплив на показники вуглево-дного обмшу, знижуе синдром шсулшорезистен-тностi. Однак, наприкiнцi лiкування не вщбулося повноТ нормалiзацiТ дослiджуваних показниш, що, очевидно, пояснюеться недостатньою три-валiстю (в даному випадку 30 дшв) проведеноТ терапп i вимагае застосування бтьш тривалого курсу лкування (близько 3-х мiсяцiв) для досяг-нення стiйкоТ компенсацп вуглеводного обмшу при порушенш толерантностi до вуглеводiв, ре-сенситизацп iнсулiнових рецепторiв та усунення синдрому 1Р.
Висновки
Комплексна терашя iз застосуванням L-карштину та мельдонiю е ефективною у лкуван-нi хворих з неалкогольним стеатогепатитом у поеднанш з 1ХС, сприяе покращенню клiнiчноТ'
симптоматики, знижуе активнють цитолiтичного та мезенхiмально-запального синдромiв, холес-тазу, сприяе усуненню атерогенноТ дислтщемп, зниженню iндексу атерогенностi, спричиняе лк-вiдацiю синдрому метаболiчноТ штоксикацп шляхом зменшення iнтенсивностi процеав перокси-дного окиснення лiпiдiв та вщновлення антиок-сидантного захисту, справляе мембраностабтн зувальнi ефекти.
Перспективою подальших наукових дослн джень у цьому напрямку е розробка методу ран-ньоТ дiагностики фiброзування печiнки за бюхн мiчними маркерами фiброзоутворення при неалкогольному стеатогепатит та 1ХС.
References
1. Babak OYa, Kolesnikova EV, Syitnik KA. Profilakticheskie meropriyatiya pri nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni: suschestvuet li sposob snizit risk razvitiya zabolevaniya? [Preventive measures for non-alcoholic fatty liver disease: is there a way to reduce the risk of the disease?]. Suchasna gastroenterol. 2016; 3(71): 103-9. (Russian).
2. Khukhlina OS, Drozd Vlu. Optymizatsiia likuvannia nealkoholnoho steatohepatytu u khvorykh na ozhyrinnia ta ishemichnu khvorobu sertsia. [Optimization of treatment of nonalcoholic steatohepatitis in obese patients and coronary heart disease]. Liky Ukrainy. 2016; 9(205): 46-52. (Ukrainian).
3. Khukhlina OS, Mandryk Ole. Nealkoholnyi steatohepatyt ta hipertonichna khvoroba: osoblyvosti komorbidnoho perebihu, optymizovani pidkhody do likuvannia: Monohraffia [Non-alcoholic steatohepatitis and hypertension: features of the comorbid course, optimized approaches to treatment: Monograph] Chernivtsi; 2014. 204 p. (Ukrainian).
4. Pankiv VI. Izuchenie effektivnosti preparata Vazonat v kompleksnom lechenii bolnyih saharnyim diabetom 2-go tipa [The study of the effectiveness of Vasonate in the complex treatment of patients with diabetes of 2nd type]. Mizhnar. endokrynol. Zhurnal. 2016; 4(76): 80-4. (Ukrainian).
5. Samorodskaya IV. Meldoniy: obzor rezultatov issledovaniy. [Meldonium: review of research results]. RMZh. 2013; 36:1818. (Russian).
6. Brea A, Puzo J. Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular risk. Int. J. Cardiol. 2013; 167: 1109-17. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2012.09.085
7. Colak Y, Senates E, Yesil A. Assessment of endothelial function in patients with nonalcocholic fatty liver desease. Endocrine. 2013; 43(1): 103-7. doi: 10.1007/s12020-012-9712-1.
8. Kowdley K. Advances in the diagnosis and treatment of nonalcoholic steatohepatitis. Gastroenterol. Hepatol. 2014; 10(30): 184-6.
9. Sakai Y, Nishikawa H, Enomoto H, Yoh K, Iwata Y, Hasegawa K et al. Effect of L-Carnitine in Patients With Liver Cirrhosis on Energy Metabolism Using Indirect Calorimetry: A Pilot Stud. J Clin Med Res. 2016 Dec; 8(12): 863-9.
10. Somi MH, Fatahi E, Panahi J, Havasian MR, Judaki A. Data from a randomized and controlled trial of L^arn^ine prescription for the treatment for Non-Alcoholic Fatty Liver Disease. Bioinformation. 2014 Sep 30; 10(9): 575-9. doi: 10.6026/97320630010575.
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ L-КАРНИТИНА И МЕЛЬДОНИЯ ДИГИДРАТА ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТА ПРИ КОМОРБИДНОСТИ С ОЖИРЕНИЕМ И ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА Хухлина О. С., Кузминская О. Б., Антонив А. А., Коцюбийчук З. Я., Мандрик О.Е.
Ключевые слова: неалкогольный стеатогепатит, ишемическая болезнь сердца, ожирение, дислипидемия, оксидативный стресс, инсулинорезистентность.
Цель исследования: выяснить влияние L-карнитина и мельдония на течение неалкогольного стеа-тогепатита на фоне ожирения и ишемической болезни сердца, функциональное состояние печени, состояние системы перекисного окисления липидов и оксидантно-протиоксидантной защиты, липид-ный спектр крови, степень инсулинорезистентности. Материал и методы. Обследовано 60 больных неалкогольным стеатогепатитом с коморбидными ожирением I-II степени и ишемической болезнью сердца (стабильная стенокардия напряжения I-II ФК) и 30 практически здоровых лиц. Для определения эффективности лечения было сформировано 3 группы пациентов. Контрольная группа (1) (20 человек) получала гипокалорийную диету, базовое лечение ишемической болезни сердца, альфа-
липоевую кислоту в течение 30 дней. Вторая группа (2) (20 человек) дополнительно к основному лечению получала L-карнитин (Стеатель) в течение 30 дней. Третья группа (3) (20 человек) получала дополнительно L-карнитин (Стеатель) и мельдоний (Вазонат) в течение 30 дней. В результате исследования было установлено, что комплексная терапия с применением L-карнитина и мельдония является эффективной в лечении больных с неалкогольным стеатогепатитом в сочетании с ишемической болезнью сердца, способствует улучшению клинической симптоматики, снижает активность цитоли-тического и мезенхимально-воспалительного синдромов, холестаза, способствует устранению атеро-генной дислипидемии, снижению индекса атерогенности, вызывает ликвидацию синдрома метаболической интоксикации путем уменьшения интенсивности процессов перекисного окисления липидов и восстановления антоксидантной защиты, производит мембраностабилизирующие эффекты.
Summary
THE EFFICIENCY OF L-CARNITINE AND MELDONIUM DIHYDRATE IN THE THERAPY OF NON-ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS
AND COMORBID OBESITY AND CORONARY HEART DISEASE
Khukhlina O. S., Kuzminska O. B., Antoniv A. A., Kotsiubiichuk Z.Ya., Mandryk O.Ye.
Key words: non-alcoholic steatohepatitis, coronary heart disease, obesity, dyslipidemia, oxidative stress, insulin resistance.
The aim of the study was to investigate the influence of L-carnitine and meldonium on the course of NASH with comorbid obesity and coronary heart disease (CHD), functional state of the liver, the state of the lipid peroxidation system and antioxidant protection, lipid profile of the blood, degree of insulin resistance. Materials and methods. The study involved 60 patients with NASH and comorbid obesity of I-II degree and CHD (stable angina pectoris of l-ll FC) and 30 healthy individuals (PHP). To assess the efficacy of the therapy, 3 groups of patients were randomized according to age, sex, degree of obesity, and degree of the cytolytic syndrome markedness. The control group (I) (n=20) received hypocaloric diet, baseline treatment of CHD, alpha-lipoic acid for 30 days. The second group (II) (n=20), in addition to the standard therapy, received L-carnitine for 30 days. The third group (III) (n=20e) received additional L-carnitine and meldonium for 30 days. The average age of patients was 56.6 ± 2.74 years. The statistical processing of the results obtained was carried out by using parametric (t-criterion Student, Fisher's F-criterion) and non-parametric methods (Mann-Whitney U-criterion, Wilcoxon T-criterion) of variation statistics. The study has found out that the therapy with L-carnitine and meldonium is effective for patients with NASH with comorbid CHD; it reduces clinical symptom presentation, reduces the intensity of cytolytic and mesenchymal-inflammatory syndromes, cholestasis, eliminates atherogenic dyslipidemia, reduces the index of atherogenicity, decreases the metabolic intoxication syndrome by reducing the intensity of lipid peroxidation processes and restoring antioxidant protection, as well as has marked membranoprotective effects.
