CC BY
15
of the clergy was to open schools and colleges for Mariupolskiy and try to save the Greek language. They also studied spiritual books.
So in the first years of life in the region of the Sea of Azov, the Greeks had no permanent educational institutions. In 1820 a Greek school was opened in the city of Mariupol, which in type was tan original "parish". In 1825 in the region of the Sea of Azov, in Mariupol, there was operated a religious school, but the level of teaching was low, the teachers tried to explain the students the meaning of the prayers that their children learn Greek. This situation of course was so not only in educational work but also even if you used Greek in daily worship, it remained unclear to the parishioners.
It is stated in the article that after the implementation of the Zemstvo reform of the late 60's - early 70-ies of the XIX-th century, the bulk of the Greek population was able to acquire education in the rural schools of the Russian-speaking communities. In new cultural and educational conditions, the potential of the Greek community of the North Azov region was realized in the establishment of the branched network of primary (rural, private, and exemplary of the Ministry of Education or Church Ministry) as well as secondary schools during the second half of the XIX-th century in the Greek settlements.
As of 1901, in Mariupol uyezd there were 213 local schools. In 1873 in the village of Kermenchik Old the first single-class parish school was opened, and in 1909 - a rural single-class school. In 1918, in the village of Constantinople the son of a priest Alexander Barabash opened a private school, and later it was given the status of a state school. However, the creation of the Greek school network was devoid of national content.
In the second part of the paper the authors outline the influence of the Orthodox faith and the rites of Azov Greeks. The rites of the Greek Orthodox traditions were combined with pagan, reflecting the long development path of the interaction of ethnicity and its spiritual culture with the cultural traditions of other peoples. An important place in the religious rituals, being Greek, helds the feast of Panair with its important ethnocosmology function.
Key words: the clergy, education, the Greek community, the Greek language, the North Sea of Azov Region, Orthodoxy, religion.
УДК 007:304:654.19(477)
М. В. Нагорняк
ЯК1СНИЙ МЕД1АПРОДУКТ ЯК ГОЛОВНА ПЕРЕДУМОВА Д1ЯЛЬНОСТ1 СУ СИЛЬНОГО РАДЮМОВЛЕННЯ (ЗА МАТЕРИАЛАМИ УР-1, УР-2, УР-3)
У cmammi подано основт результати монторингу програмних сток трьох загальнонацюнальних каналiв радю - УР-1, УР-2 та УР-3. До^дження провадилося у грудт 2016 р. на замовлення Громадського об'еднання «Детектор медiа». На основi аналiзу тформацтних i тематичних передач запропоновано дieвi шляхи тднесення якостi зм^ту, що е необхiдним в умовах перетворення державного радю на сустльне. При цьому використовувався метод вивчення емтричного матерiалу та узагальнення досвiду роботи редакцт новин i редакцт тематичних програм трьох каналiв Нацюнального радю, що уможливило здтснити глибоке й рiзноаспектне до^дження програмного продукту. Використання дескриптивного методу дозволило зосередитися на особливостях створення медiапродукту для рiзних сощальних груп вiдповiдно до специфти формату УР-1, УР-2 та УР-3. Завдяки порiвняльному методовi вдалося
з1ставити ¡нформацтт, тематичш програми трьох каналгв, визначити в них стльне й вгдмгнне, г на цт основг сформувати модель оптимальног подачг як новинног, так г тематичног ¡нформаци. Серед результат^ е наступт: концепщя ¡нформацтного мовлення зазначених канал1в потребуе суттевих зм1н у частит зм1стового наповнення передач, ширшого застосування радюжанрю, посилення Iнтерактивного чинника, суворого тдходу до в1дбору голоЫв творчих прац1вник1в, як1 претендують бути ведучими новин; аналтичне мовлення усгх трьох каналгв, що представлене, здебшьшого, ток-шоу, необх1дно посилити в частим видовищност1, збшьшити кглькгсть програм економгчного, социального спрямування, урпномаштнити форми подач1 аналтичног ¡нформаци; художньо-публщистичне мовлення мае теж бути посилене завдяки ширшому використанню ¡нтерактивного чинника, уникненню однотипних передач. УЫ три радюканали необх^но доповнити програмами про культуру, гтену духовного життя людини в кожному конкретному вияви
Клю^о^^ слова: медшпродукт, яюсть, сустльне радюмовлення, радюканал, радюпрограма.
Демократизащя сустльно-полпичних процеав в Укра!ш початку XXI столпгя, а надто його другого десятилптя (2011-2017 рр.), суттеве посилення динамiчностi життя як iз середини, так iз зовш, с^мкють i незворотнють розвитку високих технологш призводять до необхщносп кожному громадяниновi бути пошформованим про поди та явища довкшля. Володшня найточшшою, найвичерпшшою i найправдившою шформащею недарма прирiвнюеться до володшня свпом. Надавати стльнот шформащю високо! якостi покликане суспiльне мовлення, зокрема, радю як один зi складникiв системи ЗМК.
Цiкаво знати, що дискуси щодо створення i функцiонування суспшьного мовлення точаться заледве не вщ часу проголошення незалежностi Укра!ни. До реч^ перший закон «Про систему Суспшьного телебачення i радiомовлення Украши» ухвалено 20 рокiв тому (1997 р.), однак, його реалiзацiя на загальнонацюнальному рiвнi не вiдбулася. Два десятилптя поспшь тривали, радше, риторичш розмови довкола необхiдностi запровадити у державi суспiльне теле- i радюмовлення. 1нтерес до ще! теми з боку спшьноти посилювався лише тод^ коли влада в черговий раз проголошувала намiр реформувати державнi меди у суспшьш. Журналiсти подiбним чином вряди-годи висвплювали дискусп довкола ще! проблеми.
Чергову зацiкавленiсть питаниям суспшьного мовлення фшсуемо на початку 2014 р., коли Верховна Рада Украши ухвалила новий закон «Про Суспшьне телебачення i радiомовлення Украши», про що свщчать матерiали вiтчизняних друкованих i електронних видань. Безсумнiвно, причиною трансформацш стали трагiчнi поди Майдану в ачш-лютому 2014 р., анекая Росiею Криму (березень 2014 р.), повномасштабна вiйна на сходi кра!ни (2014-2017 рр.), внаслiдок чого вщбулася змiна влади. У цих процесах, природно, визрша полiтична воля до ухвалення означеного закону.
Впродовж останнього часу з'явилося чимало методичних рекомендацш, науково-популярних статей i навпь наукових розвiдок стосовно нормативних напрацювань Ради Свропи (РС), Свропейського Союзу СС) про дiяльнiсть суспiльного мовлення в кранах СС, про нормативно-правовi та структурно-функцiональнi складники моделi цього мовлення тощо. Однак, на превеликий жаль, так i не визначено концептуальних засад, яю б об'еднали вс напрацювання i дозволили перейти до практичних кроюв у цш царинi. Але, незважаючи на це, з 1-го вересня 2017 року на базi Нацюнального радiо задекларовано практичне впровадження суспшьного радюмовлення в Укрш'ш.
До означеного питання зверталися чимало укра!нських i зарубiжних дослщниюв соцiальних комунiкацiй. Серед них: Я. Адамовський, Р. Брюнер, С. Гнатюк, О. Гоян, Н. Гусак, Р. Головатенко, С. Здюрук, В. 1ванов, I. Кирич, П. Манчiнi, В. Набруско, Х. Севершсен, А. Шевченко, Т. Шевченко, Л. Яворський та шш1 У працях учених увагу зосереджено, здебшьшого, на класичних моделях суспшьного мовлення, тенденщях, якi властивi цьому процесовi, на порiвняннi юторичних засад створення мовлення в Укра!ш та Польщi, оскiльки модель польського суспшьного мовлення може слугувати зразком для Укра!ни. Але слщ зауважити, що iснуe обмаль праць, в яких автори розробили б мехашзми напрацювання контенту суспiльного радiомовлення та запропонували шляхи тднесення його якосп.
З огляду на це, метою даного дослщження е сформувати розумшня того, якими мають бути засадничi положення створення якiсного контенту, оскшьки саме вiн е головною передумовою успiшного функцiонування суспiльного радiо. Серед завдань визначаемо таю: подати основш результати монiторингу програмних сiток трьох загальнонащональних радiоканалiв УР-1, УР-2 та УР-3, на базi яких почато процес застосування суспшьного радюмовлення, i на основi вивчення програмного продукту запропонувати дiевi шляхи пiднесення якосп змiсту програм.
Емпiричним матерiалом слугувала продукщя згаданих радiоканалiв, яка звучала у межах програмних сггок упродовж друго! половини грудня 2016 року (15.12-31.12). Мониторингу пiддавалися передачi вах видiв мовлення - iнформацiйного, аналничного, молодiжно-розважального, дитячого, художньо-публiцистичного, музичного. Загалом, прослухано та вивчено 127 програм, що становить понад 1000 годин мовлення. Задля досягнення максимально! неупередженосл й точносп даних прослуховувалися кшька програм одного й того ж найменування каналiв.
Задля цього використовувалися рiзнi методи. Примiром, метод вивчення емтричного матерiалу та узагальнення досвщу роботи редакцiй новин i редакцш тематичних програм Нацiонального радiо дав можливють глибоко проаналiзувати змiстовий, структурний, мовно-стилютичний аспекти стосовно !хньо! вщповщносп европейським стандартам iнформацiйного, аналiтичного, художньо-публщистичного мовлення.
Дескриптивний метод застосовано до характеристики особливостей сутносп новинно! й тематично! iнформацiй, !хньо! структурно! побудови, що дало можливють здшснити рiзноаспектне дослiдження програмного продукту, виокреслити тенденци, якi супроводжують його виробництво.
Порiвняльний метод дозволив зiставити випуски новин, тематичш передачi одше! спрямованостi трьох радiоканалiв, манери i стилi ведення передач модераторами, i на цш основi виробити оптимальний варiант подачi вiдомостей рiзного роду.
Бiхевiористський метод дозволив проаналiзувати iнформацiйнi та тематичш передачi з точки зору доефiрноi' пiдготовки ведучих (модераторiв) та !хньо! ефiрноi' поведiнки. Завдяки застосуванню цього методу стало можливим вщслщкувати, як ефiрний образ людини перед мшрофоном кореспондуеться iз !! темпераментом, манерою поведшки, мовленневими умiннями й навичками. Зрештою, визначити, чи вiдповiдае ефiрний образ ведучого (модератора) проблематицi програми. Цей метод уможливив зютавлення шформацшних, тематичних програм трьох каналiв, визначення у них спшьного й вщмшного, внаслiдок чого подана модель оптимально! подачi як новинно!, так i тематично! iнформацГ!.
Такий теоретичний метод, як аналiз, спричинив до заглиблення у сутнють аудiопродукту, у внутршш текстовi зв'язки iнформацГ!, розчленовуючи !! на складники (складовi частини передач^, як-от частини об'екта, вiдтак, розглянуто кожен складник
окремо у межах единого цшого.
Суспiльне радiомовлення е особливим видом аудiовiзуальних медiй. Особливiсть зумовлена необхщнютю працювати в iнтересах спшьноти, зважати на iнтереси широкого загалу, висвгтлювати весь спектр тем i точок зору. За словами I. Кирич, мiсiя цього мовлення полягае в гармоншному розвитку згуртованого громадянського суспшьства за допомогою утвердження нащональних, мiжкультурних та iндивiдуальних цiнностей [1, с. 10]. Така висока мiсiя може реалiзуватися лише завдяки виробництву якюного аудiопродукту. 1накше кажучи, необхщно дотримуватися високо! планки якюно! журналютики. Дослiдниця визначае завдання, якi ставляться перед суспшьним мовленням. Йдеться про те, щоб надавати правдиву шформащю, сприяти обмiну надбаннями культури та мистецтва, полегшувати доступ до досягнень освгти, науки й культури, надавати розважальний контент у контекст «добрих розваг», сприяти розвитку художньо!, литературно!, науково! та освиньо! дiяльностi, створювати суспiльно важливi програми i розповсюджувати !х на територи окремо! кра!ни та за кордоном, розробляти i проводити освiтнi програми, розробляти новi методи створення, розповсюдження контенту й обмшу ним та iнше [1, с. 10-11].
Суспшьне радiомовлення мае особливий правовий статус, фшансуеться за рахунок абонентсько! плати i (або) державного бюджету (субсидування), i (або) позабюджетних фондiв, i (або) власно! комерцшно! дiяльностi.
Отже, у питанш пiдготовки, презентаци та розповсюдження програмного продукту головна увага мае бути зосереджена на його якюному чиннику. Задля кращого розумшня поняття «якють» звернiмося до Словника укра!нсько! мови. Перша позищя розтлумачуе це, як внутршню визначенiсть предмета, яка становить специфшу, що вiдрiзняе його вщ усiх iнших. У другiй позици йдеться про те, що якють це е стутнь вартостi, щнносп, придатностi чого-небудь для його використання за призначенням. Третя позищя визначае якють як ту чи шшу характерну ознаку, властивють, рису кого-, чого-небудь [2, с. 638].
Отже, коли ми говоримо, що аудюпродукт мае бути якюним, то маемо на уваз^ що вш мусить бути, насамперед, внутршньо окресленим ^ саме це дозволить йому вiдрiзнятися вiд iнших продуктiв), вартюним, цiннiсним, придатним для використання, що мае сво! характернi ознаки, властивосп. Недарма дослiдник В. Лизанчук зауважуе, що палитра радiо - це голоси людей, жива мова, музика, пюш, все багатство звукових барв навколишнього свпу. Але усе ж таки наголошуе, що слово в радюкомушкаци е «сигналом сигналiв», що викликае у мозку людини складну вервечку емоцш i зорових образiв, картин [3, с. 60]. I саме через те мовлене в ефiрi слово потребуе найпильшшо! уваги, повсякчасного вправляння ^ найголовшше, бажання зробити так, щоб воно запам'яталося слухачам.
Але чи вщповщае означеним характеристикам програмний продукт каналiв УР -1, УР-2 та УР-3 Нацiонального радiо? Адже воно позицюнуе себе як радюплатформа суспiльного мовника Укра!ни Нацiональноi суспшьно! телерадiокомпанГ!. Вiдповiдь на це питання подаеться у результатах мониторингу програмних сгток каналiв, що здiйснювався авторкою на замовлення Громадського об'еднання «Детектор медiа» у грудш 2016 року.
По-перше, шформацшне мовлення Нацiонального радю, представлене у коротких iнформацiйних випусках (5-10 хв.) та блокових шформацшних програмах (15-30 хв.), не вщповщае загальноевропейським стандартам подачi новин [4]. Серед основних недолшв видiляемо таю:
- порушуеться технолопчний принцип подачi нового - принцип наслiдування усно! розповiдi;
- неправильна побудова тексту (за обсягом речення е довгими, розволжними (нерщко фраза вибудовуеться так, що складаеться iз 25-30 ошв);
- порушуеться структурованiсть тексту - вщсутне посилання на джерело, мютиться надмiрна деталiзацiя тощо;
- порушуеться принцип збалансованосп;
- перенасичення внутршньою iнформацiею за повно! вiдсутностi шформаци про мiжнародне життя;
- слабка представленють подiй iз регiонiв Укра!ни (порушення географiчного принципу верстки);
- надмiрна кшькють повiдомлень на полiтичнi, економiчнi, военш теми та незначна кiлькiсть на теми культури, мистецтва, освгти, науки, релшп тощо
- часта повторюванють одше! й тсе! ж шформаци у випусках, що йдуть поспшь;
- шнорування жанрами iнформацiйного мовлення (практично вiдсутнi репортаж, iнтерв'ю, вуличне опитування);
- мова i стиль новин бшьше нагадують мову i стиль газетних замiток, значна кшькють граматичних, акцентуацшних помилок;
- монотонна голосова палитра ведучих випускiв новин та шформацшних програм, невмiння штонувати, занадто швидкий темп, що призводить до вщсутносп особистiсного ведення.
По-друге, тематичне мовлення трьох загальнонащональних каналiв, представлене, здебiльшого, передачами журнального типу, також мае сво! вади. Розглянемо тут результати мониторингу всiх анал^ичних програм, за винятком художньо -публщистичних, оскiльки останнi належать до особливого виду радюмовлення i зосереджеш на окремому каналi УР-3. Основш недолiки наступнi:
- перенасичення програмного продукту однотипними програмами, ведучi яких позицюнують цi ефiрнi вiдрiзки як «ток-шоу», хоча, здебшьшого, це розлоп за обсягом розмови ведучих iз експертами;
- вiдсутнiсть використання видовищного чинника (аудiо - та вщеокомпонешив);
- слабке використання iнтерактивних методiв i прийомiв роботи;
- шнорування жанрами аналiтичного мовлення (коментар, проблемний репортаж, портретне штерв'ю тощо);
- вщсутнють драматургiчних i режисерських прийомiв подачi аналгтично! шформаци;
- вщсутнють передач для деяких сощальних груп населення (жшоцтва, iнвалiдiв, чорнобильцiв, афганщв та iн.);
- замала кшькють програм на сощально-економiчну тематику;
- перенасичення музичним матерiалом, який часто-густо заважае сприймати шформащю;
- мова i стиль новин бiльше нагадують мову i стиль газетних замгток, значна кiлькiсть граматичних, акцентуацшних помилок.
Стосовно останньо! зауваги, то не можна не апелювати до думки знаменитого головного редактора новин шформагенци Ассошiейтед Пресс Рене Дж. Каппоне: «Ыхто не зобов'язував журналю^в бути захисниками мови, яка, попри все, рухаеться власним шляхом. Однак, самозбереження спонукае нас боротися iз дурютю у кожному своему матерiалi. Слова - це наша скарбниця. Ми не можемо дозволити собi перетворювати !х на не функцiонуючi активи, як м'яко кажуть банювсьм працiвники» [5, с. 17]. Але, ясна рiч, що боротися iз дурiстю у сво!х текстах можна лише тод^ коли обiзнаний зi стандартами виробництва аудiопродукту.
По-трете, мониторинг програмно! сiтки каналу УР-3, який позицюнуе себе як
мистецько-просвiтницьке радiо «Культура», дозволяе зробити висновок про те, що мовлення саме ще! структури найбшьшою мiрою продукуе якiсний контент. Повне задоволення культурницьких, освптах потреб спшьноти наближае УР-3 з-помiж шших до стандартiв суспiльного радiомовлення, оскшьки канал чи не единий в аудiовiзуальному просторi Укра!ни виконуе таку призабуту функщю вiтчизняного радiомовлення, як просвпницьку. Адже за iнформуванням, розважанням та рекламою бшьшють слухачiв, на превеликий жаль, не мають змоги слухати передач, яю б тдвищували !хнш iнтелектуальний, освiтнiй та культурний рiвнi. Однак, програми згаданого каналу теж мають сво! недолiки. Звертаю увагу на таке:
- однотипнють передач, що вибудовуються за принципом розмови - питання-вщповщь;
- монолопзащя ефiру (дiалоги iз експертами переходять у довжелезш виступи останшх);
- слабке використання iнтерактивного чинника;
- ^норування жанрами iнформацiйного, аналггачного та художньо -публiцистичного мовлення (практично вщсутш репортаж, iнтерв'ю, огляд, вуличне опитування, коментар, проблемний репортаж, зарисовка, есей тощо);
- вщсутнють призабутих жанрiв художньо-публiцистичного мовлення (радiофiльм, радiолiтопис, радюбесща, радiоперекличка тощо);
- надмiрна кшькють однотипних передач у лiнiйцi музичного мовлення (програма вибудовуеться за схемою - коротке вступне слово ведучого+представлення музичного твору);
- вщсутнють передач про культуру в кожному конкретному виявi - культура мiжособистiсного спшкування, культура спшкування у родиш, культура збереження людського шдивщуума як особистосп, культура у ставленш до природних багатств тощо.
На основi мониторингу програмних сiток трьох каналiв Нацюнального радiо (УР -1, УР-2 та УР-3) подаемо дiевi шляхи пщнесення якостi змiсту, що е надзвичайно актуальним i доцiльним в умовах перетворення державного радю на суспшьне.
1. Необхiдно змiнити шформацшш програми й випуски у напрямi використання !хшх найсильнiших сторiн: насамперед, оперативности мобiльностi, емоцiйностi.
2. Доцшьним е розширити спектр пропоновано! шформаци, адже недопустимо, щоб кожен випуск новин починався шформащею iз зони бойових дш, або щоб цший ефiрний вiдрiзок був насичений военною або ж политичною iнформацiею.
3. Посилити гостроту й актуальнють тем.
4. Знизити обсяг офщшних повщомлень.
5. Пiдвищити роль i обсяг повщомлень iз регiонiв Укра!ни.
6. Значно ширше використовувати жанрову пал^ру шформацшного мовлення (пряме ввiмкнення iз мiсця под11, репортаж, iнтерв'ю, огляд).
7. Посилити голосову, штонацшну пщготовку ведучих (бiльш ретельний вiдбiр пращвниюв iз приемними голосами), прискорення мовленневого темпу подачi iнформацii, робота над тембром (забарвленням) голосу тощо.
8. Зменшити кшькють однотипних аналгтичних програм, яю позицюнуються як «ток-шоу».
9. Запровадити передачi для усiх без винятку прошарюв населення.
10. Активнiше використовувати штерактивш методи й прийоми роботи.
11. Залучити драматурпчних i режисерських прийомiв у подачi аналiтичноi шформаци.
12. Уникати монолопзацп ефiру, ширше залучати слухачiв до виробництва
продукту.
13. Звернути особливу увагу на грамотнють викладу шформаци рiзних типiв i
видiв.
Таким чином, радюмовлення на всiх етапах розвитку вщ самого зародження продемонструвало високу мобшьнють у реакцiях на умови й обставини, що постшно змiнюються. Це пояснюеться природою радю. Його iсторiя засвiдчуe: програми радю постiйно перебувають у русi, у розвитковГ Такi процеси найтiснiшим чином пов'язаш i3 суспiльно-полiтичним життям суспшьства, удосконаленням його технiко -технолопчного складника, з конкретними завданнями, яю радiо змушене було вирiшувати в рiзнi перiоди свого становлення [6, с. 193-195].
Змша полiтичноï системи суспшьства спричинила кардинальш змiни змюту i форм мовлення. Суспiльне радюмовлення, упровадження якого вщбуваеться на нишшньому етапi розвитку Украши, е своерщною вiдповiддю на суспiльнi виклики 2014-2017 роюв. Головною запорукою успiшностi цього процесу е виробництво якюного медшного продукту. Адже тiльки та людина може називатися iстинним громадянином, патрютом своеï держави, яка володiе цшсним масивом iнформацГï про найвагомiшi поди довкшля i бере участь у творенш вiдомостей.
Наразi ще зарано говорити, що контент трьох загальнонацюнальних каналiв Нацiонального радiо повною мГрою е цГннГсним, вартiсним для вггчизняного слухача, однак, тГ першi спроби, яю робляться у цьому напрямГ свiдчать про неухильне бажання служити на благо народу, перетворювати його на свщому громадянську спГльноту шляхом забезпечення потреб аудитори у якюних радГопрограмах. У цьому й полягае основна функщя суспГльного мовлення. Запропоноваш шляхи пГднесення якостГ аудГопродукту стануть надто своечасними й необхщними у перюд кардинальних змГн нацГонального радюмовлення.
Список використаноУ л1тератури
1. Кирич I. В. СуспГльне радГомовлення: моделГ функцГонування та шляхи реалГзацп : автореф. дис. ... канд.наук Гз соц. комушкацш / 1рина ВолодимирГвна Кирич ; ДнГпропетр. нац. ун-т Гм. О. Гончара. - Дншропетровськ, 2014. - 16 с. ; Kyrych I. V. Suspilne radiomovlennia: modeli funktsionuvannia ta shliakhy realizatsii : avtoref. dys. . kand.nauk iz sots. komunikatsii / Iryna Volodymyrivna Kyrych ; Dnipropetr. nats. un-t im. O. Honchara. - Dnipropetrovsk, 2014. - 16 s.
2. Словник украшсь^' мови : в 11-ти т. [Електорнний ресурс] / АН УРСР. 1нститут мовознавства; за ред. I. К. Бшодща. - Кшв : Наукова думка, 1980. - Т. 11 : Х-Ь. - 699 с. - . Режим доступу : www.sum.in.ua ; Slovnyk ukrainskoi movy : v 11-ty t. [Elektornnyi resurs] / AN URSR. Instytut movoznavstva; za red. I. K. Bilodida. - Kyiv : Naukova dumka, 1980. - T. 11 : Kh-Ь. - 699 s. - . Rezhym dostupu : www.sum.in.ua
3. Лизанчук В. Основи радюжурналютики : пщруч. / В. Лизанчук. - Кшв : Знання, 2006. - 628 с.; Lyzanchuk V. Osnovy radiozhurnalistyky : pidruch. / V. Lyzanchuk. - Kyiv : Znannia, 2006. - 628 s.
4. СуспГльне мовлення. На шляху до суспГльного радю [Електронний ресурс] // Нацюнальна радюкомпашя Украши. - Режим доступу : http://www.nrcu.gov.ua/Public_broadcasting ; Suspilne movlennia. Na shliakhu do suspilnoho radio [Elektronnyi resurs] // Natsionalna radiokompaniia Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://www.nrcu.gov.ua/Public_broadcasting
5. Каппон Р. Дж. Настанови журналютам АссошГейтед Пресс : ПрофесГйний порадник / Р. Дж. Каппоне; пер. з англ. А.1щенка. - Кшв : Киево-Могилянська академГя, 2005. - 158 с. ; Kappon R. Dzh. Nastanovy zhurnalistam Assoshieited Press : Profesiinyi poradnyk / R. Dzh. Kappone; per. z anhl. A.Ishchenka. - Kyiv : Kyievo-Mohylianska
akademiia, 2005. - 158 s.
6. Смирнов В. В. Формы вещания : функции, типология, структура радиопрограмм : учеб. пособ. / В. В. Смирнов. - Москва : Аспект Пресс, 2002. - 203 с. ; Smirnov V. V. Formy veshchaniya : funktsii, tipologiya, struktura radioprogramm : ucheb. posob. / V. V. Smirnov. - Moskva : Aspekt Press, 2002. - 203 s.
Стаття надшшла до редакци 25.08.2017
M. Nagornyak
A HIGH-QUALITY MEDIA PRODUCT AS A PREREQUISITE FOR THE ACTIVITIES OF PUBLIC BROADCASTING (ON MATERIALS OF UR-1, UR-2, UR-3)
The article presents the main results of monitoring of the networks of three national radio channels - UR-1, UR-2 and UR-3. The research was conducted in December 2016 at the request of the Public Association «Detector Media». Based on the analysis of information and thematic programs, the author proposes effective ways of raising the quality of content, which is necessary in the conditions of transformation of the state radio into the public one. In this case, the author used the method of studying empirical material and the method of generalization of the experience of news editors and thematic programs editors of the three channels of the National Radio, which made it possible to carry out a deep and diverse study of the software product. Usage of the descriptive method allowed the author to focus on the peculiarities of creating media products for different social groups according to the specifics of the format of UR-1, UR-2 and UR-3. Thanks to the comparative method, we managed to match the information and thematic programs of the three channels and to determine the common and different in them. In addition, on this basis the author forms a model for optimal presentation of both news and thematic information.
Among the results we state the following ones: the concept of information broadcasting of these channels requires significant changes in the content transfer, wider use of genres of news broadcasting, strengthening the interactive factor, strict approach to the selection of votes of creative workers who claim to be news presenters; analytical broadcasting of all three channels presented, mostly, talk shows, should be strengthened in part of spectacle, increase the number of programs of economic and social orientation, diversify the forms of presentation of analytical information; artistic and journalistic speech must also be strengthened through the use of an interactive factor, the avoidance of the same type of programs. All three radio channels must be supplemented with programs on culture, hygiene of the spiritual life of a person in every concrete expression.
On the basis of monitoring of the networks of the three channels of the National Radio (UR-1, UR-2 and UR-3), we provide the effective ways to enhance the quality of content, which is extremely relevant and expedient in the context of creating public broadcasting in Ukraine. It is necessary to change the information programs and issues in the direction of using their strongest parties: first of all, efficiency, mobility, and emotionality. It is expedient to expand the range of information provided, since it is inappropriate for each news release to begin with information from the combat zone so that the entire broadcasting segment is full of military or political information.
It is necessary to strengthen the acuteness and urgency of the topics, to reduce the amount of official news, to increase the role and amount of news from the regions of Ukraine, to broadly use the genre of information broadcasting palette (direct activation from the scene,
reporting, interview, and review), to strengthen the voice and intonation of the presenter (more careful selection of employees with pleasant voices), acceleration of the speech rate of information, work on the timbre (colour) of the voice, etc., to reduce the number of similar analytical programs that position themselves as a «talk show», to introduce transfers for all population groups without exception, to use more actively interactive methods and techniques of work, to involve dramatic and directing techniques in the presentation of analytical information, to pay particular attention to the literacy of the presentation of news and analytical information, to avoid monologizing the ether, broadening the involvement of listeners to the production of the product.
Key words: media product, quality, public broadcasting, radio channel, radio program.
УДК 821.161.2-92(045)Вороний
М. В. Школьченко, Т. М. Школьченко ПРОСВ1ТНИЦЬКА В1З1Я ПУБЛ1ЦИСТИКИ МИКОЛИ ВОРОНОГО
У cmammi робиться спроба визначити мтце Миколи Вороного у культурницькому процеЫ Украти початку ХХ сторiччя. М. Вороний - талановитий поет, лтературний i театральний критик, упорядник альманахiв, публщист, актор, режисер, перекладач з тших лтератур украшською мовою. Поетична творч^ть митця привернула до себе увагу певно1 ^bm^i критиюв, однак його публщистичний доробок ще чекае на свого до^дника. Проаналiзована публщистика письменника, визначаеться ïï роль у культурному процеа Украши.
Ключовi слова: украшська лтература, Микола Вороний, поет, лтературний критик, публщист, укратофш, полем^т, перекладач.
Перехщш перюди в розвитку нащонально'1 культури, мистецтва е надзвичайно щкавими для дослщниюв, адже саме на зламi юторичних епох вщбуваеться перехрещення, взаемовплив i трансформащя художшх концепцш рiзних поколшь. Таким в ютори украшського письменства був кшець Х1Х-початок ХХ столптя. Завважимо, що доба помеж1в'я двох столпъ стала початком перетворень уах сфер буття - вщ наукового знання до колективно'1 поведшки, вщ релЫйно!' дiяльностi до художнього сприйняття, вщ ново! свщомосп до власне життевого укладу. «Гостра духовна криза, пережита романтизмом у Франци, Имеччиш i, меншою мiрою, шшими европейськими крашами, спричинила з'яву свгтогляду кшця позаминулого вжу - «fin de siecle», найпоказовшою настановою якого був пщкреслений iндивiдуалiзм, космополитизм, витонченють, вишуканiсть форм та аристократична зневага до всього буденного» [17, с. 10]. У мистецт був сформований новий стиль, що одержав назву модерн (вщ лат. мodemus - новий, сучасний). Модерн - стиль синтетичний, своерщна спроба узагальнення художшх традицш Заходу та Сходу, античности й Середньовiччя, класицизму i романтизму.
Украшська лгтература зламу вiкiв розвивалася в жорстких умовах утисюв i заборон рщного слова, була письменством територiально й полiтично роз'еднано'1 наци. Незважаючи на це, в нш з'являються новi напрями, художнi течп, постають незнанi досi образи, мотиви, теми, вщбуваеться взаемодiя жанрiв, родiв, стильових тенденцiй, що посутньо змшюе нацiональне лiтературне тло: рiвнобiжно культивуються реалiзм i символiзм, натуралiзм i неоромантизм, експресюшзм та iмпресiонiзм. Саме в цей
