CC BY
14
УДК 316.77
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59034
ДОСЛ1ДЖЕННЯ УКРАШСЬКОГО 1НФОРМАЦ1ЙНОГО МЕД1ЙНОГО КОНТЕНТУ: ПСИХОЛОГО-СОЩАЛЬНИЙ ВИМ1Р
© Н. В. Лещик
До^джено, яким чином укратський тформацшний медшний контент випусюв новин загальнонацiо-нальних телеканалiв Украти на громадян. Наголошено, що для iсторичноï перспективи Украти дiяль-нкть медiа мае вiдбуватися за визначеними алгоритмами змiстово-творчоï концепцИ' мовниюв, вiдоб-ражених у вiдповiднiй нормативнш 6u3i, i впроваджуватися не лише через комерцiйно-ринковi моти-вацп, а з урахуванням прiоритетiв державноï iнформацiйноï полтики
Ключовi слова: загальнонацюнальт телеканали, новинний телепростiр, iнформацiйнi випуски новин, нацюнальна тформацшна полiтика
Investigated how information Ukrainian media content newscasts nationwide TV channels in Ukraine affect citizens. Emphasized that historical perspective for Ukraine, the activities of the media should be defined algorithms for content and creative concepts broadcasters, as reflected in the relevant regulatory framework and implemented not only through commercial market motivation, and given the priorities of the state information policy Keywords: national TV channels, news TV space, information news, national information policy
СОЦ1АЛЬН1 КОМУН1КАЦП
1. Вступ
Ми живемо в еру миттевих новин i дивимося на свгг через призму подш, показаних в телевiзiйному ефiрi. Телебачення може перенести нас у будь-яку точку планети i зробити сводками юторичних моменпв. Розвиток мiжнародного новинного телемовлення шн-ця 1980-х р. та протягом 1990-х р. ввдбувався в умовах геополпичних, економiчних i сощальних змш, а також безперервно! трансформаци свггового шформащйного ринку. Перерозподш свпу тсля зак1нчення «холодно! вiйни» i руйнування радянського блоку, глобалзащя свггово! економiки, розповсюдження комунiкацiйних технологш сприяли процесам створення свггово! шфо-рмацшно! системи, найважливiшу роль у якш вщгра-ють глобальнi новинш потоки. Тим часом Парламент-ська Асамблея Ради £вропи зазначае, що тшьки вiльнi й незалежнi ЗМ1 е важливим показником зрiлостi демократ в суспiльствi [1].
Разом з тим нестаб№ш економiчнi умови й низький рiвень демократично! культури е серйозною загрозою свободi вираження поглядiв, оскiльки роб-лять ЗМ1 iнструментами для вираження полiтичних, комерцшних або iнших iнтересiв. Посилюеться тен-денщя розглядати ЗМ1 як чисто комерцшний продукт, а не особливе культурне, моральне й демокра-тичне джерело. В з'ясуваннi ютинного стану речей на укра!нському телебаченш полягае актуальнiсть та доцiльнiсть обрано! теми для дослiдження.
2. Анaлiз останшх публiкацiй
Велику увагу науковщв, полггишв, журналю-tîb, психолопв та педагопв останшм часом привер-тае до себе контент засоб1в масово! шформацп, а са-ме телебачення.
Про здатшсть телебачення психолопчно впли-вати на людину зазначае Рада £вропи у сво!х реко-мендащях «Про силу в1зуальних образ1в» [2] i засте-ртае про хвилю «вiртуальноï реальностi», яку поро-джують телебачення i комп'ютери.
Журналюти громадсько! органiзацiï «Телекритика» постшно проводять монiторинг новин центра-льних телеканалiв, з метою шдвищення рiвня медiаг-рамотностi украшського суспiльства, стимулювання медiа до вiдповiдальностi та дотримання журналют-ських стандартiв, пiдвищення якосп медiйного продукту та вщповвдно публiкацiï результатiв [3]. Але в бшьшосл випадк1в ïx дослiдження стосуеться поль тики, виборiв, виявлення ознак джинси, дотримання стандартiв.
Украшська вчена Н. Череповська дослвджува-ла спещальш псиxологiчнi теxнологiй, як1 викорис-товуе телебачення для вщвертання уваги ввд важли-вих суспiльниx проблем та ïï спрямування на незнач-m подiï [4].
Кушнарьов С.В., у свош статтi висвiтлив дос-лщження iноземниx вчених щодо впливу ЗМ1 на фо-рмування правосвiдомостi неповнолггшх. Науковцi
медичного факультету Гарвардського унiверситету дослщили, що дитина до настання 18 рошв спостерь гае на екраш телебачення 180 тис. випадк1в насилля, з них - 80 убивств. Вчеш Стенфордського ушверси-тету дослвджували вплив сцен насилля на дггей дошкольного вiку [5].
Укра!нсьш вченi дослiджували iнформацiйнi поввдомлення радiостанцiй [6], медiа поведiнку укра-!нських глядачiв [7], але яким чином впливають ш-формацiйнi випуски новин на дорослих та дггей, перегляд яких практикують ваею сiм'ею, практично не дослiджувалось.
3. Мета та завдання дослщження
Метою нашо! роботи мае стати визначення, як впровадження нових технологiй, а також швидкозро-стаюча комерцiалiзацiя як державного, так i приватного мовлення, призводять на телебаченнi до величе-зних змiн, як1 мають як позитивнi, так i негативш впливи на суспiльство. Змiстом нашо! роботи буде прагнення з'ясувати, яш сьогочаснi можливостi телебачення становлять його позитивний характер i чи призводить до негативного впливу на свщомють людей пасивне споживання матерiалiв мовлення, змен-шення рiзноманiтностi передач, поступове руйнуван-ня сощально прийнятних стандартiв поведiнки, ви-никнення економiчно! й, вiдповiдно, культурно! за-лежностi вiд зовнiшнiх (переважно комерцшних) фа-кторiв [8].
Об'ектом нашого дослвдження мають стати те-лепокази новин, яш, як на наш погляд, становлять на телебаченш у всьому свiтi особливу небезпеку, тому що, накладаючись на мiсцевi особливосп в кожному соцiумi, несуть у собi загрозу глобально! змiни гро-мадянсько! свiдомостi та супутнi з цим змши погля-дiв i поведiнки конкретно взятих людей. Намагаю-чись зацiкавити глядача, для тдвищення рейтингу каналiв власники та адмшстра^ телеканалiв вда-ються до сумшвних прийомiв та манiпулятивних ме-дiа-технологiй, що породжують новиннi телепокази з яскраво негативним забарвленням. Тому це е предметом нашого дослвдження, в результата якого ми маемо вияснити усю гостроту юнуючо! ситуацi!.
Головною зброею революцi!, за словами вида-тного iталiйського фшософа i журналiста Антонiо Грамши, який створив !! сучасну версiю, стало телебачення, а теорiя стала основою сьогочасно! реклами: <^б'еш людей з пантелику, пщрвеш культурнi тд-валини - бери всiх тепленькими, перерозподмй вла-снiсть i владу, як хочеш» [9]. Тому ми вбачаемо в да-ному дослiдженнi як теоретичну так i практичну ва-жливiсть, яке мае пролити свiтло на iстинну сутшсть сьогоднiшнього телебачення.
У дослiдженнi буде використано метод системного аналiзу, а також монiторинг та контент-аналiз аудiовiзуально! iнформацi! вечiрнiх випуск1в новин, анкетування рiзних груп населення. Новизна даного дослщження полягае в тому, що чи не вперше на рiв-т простого телеглядача, осмисливши всю небезпеку впливу негативно забарвлених новин на свщомють укра!нщв, ми закликаемо звернути погляд держави та громадськосп на небезпечну ситуацш, що склалася
на телебаченнi, та вказуемо на можливi варiанти !! полшшення, аби ЗМ1, як наполягае Рада Свропи у сво!х Рекомендацiях «Про культурний вимiр мовлення в £врош», акцентуючи, що мовлення е публiчною послугою (i державне, й приватне), стали засобом творчого вираження, культурно! рiзноманiтностi й мiжнацiонального зв'язку в усiй Gвропi i несли в собi полiтичну, освiтню й культурну роль [2].
4. Телебачення - наймасов1ший засчб комушкацп
4. 1. Телебачення та його сощальш функци
Телебачення (грец. - далеко бачу) - це система зв'язку для передачi на вщстань та прийому рухливо-го зображення й звуков за допомогою радюелектрон-них пристро!в. Виокремлюють чорно-бiле й кольоро-ве телебачення, аналогове, цифрове, кабельне, супут-никове. Зараз в УкраМ вiдбуваеться процес переходу до цифрового телебачення.
Телевiзiйнi поввдомлення реалiзуються у фор-мi рiзноманiтних тележанрiв: телерепортаж, докуме-нтальний та художнiй ф№м, телесерiали, телевиста-ви, телеповiстi, телепрограми i телереклама.
Видiляють iнформацiйну, культурно-просви1-ницьку, iнтегративну, соцiально-педагогiчну, органь заторську, рекреативну та освiтню функци телебачення. Головною функщею телебачення визначають iнформацiйну. Вона полягае в шформуванш людей про подi! в кра!ш та свiтi, показi новин. Телебачення поширюе iнформацiю повнiше i швидше, достовiр-нiше i емоцшшше, нiж iншi ЗМ1.
Телебачення, як зааб масово! комунiкацi!, за-лежне вiд рiзних структур: владних, комерцшних, полтгачних, як1 хочуть бути орiентованими на взае-мозв'язки з глядачами.
Телебачення поширюе культуру та залучае глядачiв до !! цiнностей шляхом висвiтлення подiй мистецького життя, свiтово! культури, що е основою культурно -просвгтницько! функцi!. Слщ визнати, що телебачення для багатьох укра!нцiв - це чи не едина можливють познайомитися з класикою i кращими роботами сучасних майс^в мистецтва. У культурно-просвiтницьких програмах, так чи iнакше, присутнiй елемент морал^ повчальностi.
Так звана штегративна (консолвдуюча, об'ед-нуюча) функцiя телебачення вирiшуеться всiма роз-дiлами мовлення (публщистика, мистецтво, спорт, розваги).
Оргашзаторська функцiя телебачення безпо-середньо нацшена на досягнення певних зрушень у сощальнш дiйсностi людських мас.
Розважальна або рекреативна [10] функцiя до-сягаеться великою кiлькiстю розважальних програм, чим вже помiтно перенаситила аудиторш. Але вод-ночас розважальнi програми можуть виступати i ш-знавальними - багато корисно! iнформацi! можна дь знатися, передивившись ранковi розважальш програми на всiх каналах: «Найрозумшший» («1нтер»), «Зважеш та щасливЬ» (СТБ), «Добро пожаловать» («Укра!на»), «Все буде добре» (СТБ) тощо.
Основою програмно! концепци мовлення теле-радюоргашзацш повиннi бути науково-просвiтницькi
програми [11], що передбачають тзнавальну або навча-льну функцю. Разом з тим, кожна функщя може давати ефект протилежний тому, який очшують.
Телебачення - одне з найбшьших вщкритпв людства, як зауважив вщомий французький телекритик Жорж Елгоз^ - кардинально змшило юнування людства. Людина в найввддалешших куточках Земл1, отримавши одночасний доступ до шформащйного простору, стала повнощнним сшвучасником людсь-ко! цившзаци. Телебачення, завдяки його широким комушкативним функщям i властивостям, кардинально змшило юнування людства i укра!нського гро-мадянина зокрема, i водночас створило для людей масу нових проблем рiзноманiтного характеру, i мо-жуть становити суттеву загрозу для морального здо-ров'я сустльства.
4. 2. Характеристика телепростору УкраТни
Iсторiя укра!нського телебачення розпочалась у 1951 рощ з вщкриття телецентру у Киевг У 1965 рощ запрацював перший телеканал «УТ». Зпдно з даними Нащонально! ради Украши з питань телебачення i радiомовлення в Украiнi нараховуеться 30 за-гальнонацiональних ефiрних телевiзiйних каналiв та 63 регiональнi ефiрнi телевiзiйнi канали [12].
Згiдно з дослщженням Iндустрiального телевь зiйного комiтету 42,6 млн. телеглядачiв Укра!ни мають телевiзор. Ефiрне телебачення е найпоширеш-шим. Ним користуються 54 % жителiв, кабельним -30 %, а супутниковим - 16 % [8]. Щодня дивляться телепередачi 66,5 % дорослого населення, учнiв -61,6 %, студентiв - 40,9 % [13].
Академiя Укра!нсько! Преси та 1нституту со-цюлоги НАН Укра!ни видiляють шiсть провiдних укра!нських телеканалiв: «1+1», «1нтер», Новий канал, «Укра!на», СТБ, ICTV.
З 2013 року медiагрупа Inter Media Group на-лежить компанп GDF Media limited, 80 % акцш яко! належить украшському бiзнесмену Дмитру Фiрташу, а 20 % - Серпю Льовочкiну. Загальне покриття «1н-тера» - 99,7 %. Статуту компанп на сайтi немае.
Телеканал «Украша» входить до складу ООО «Медiа Група Укра!на», акцiонером яко! е Ринат Ахметов.
Лише в одного комерцшного каналу, а саме -«Нового каналу» присутнш статут на сайп, але вод-ночас немае шформаци про власнишв
В зонi впевненого прийому сигналу СТБ зна-ходиться бiльше 98 % територп Укра!ни.
Украшський телевiзiйний канал ICTV позищ-онуе себе як Мiжнародне комерцiйне телебачення, який мае змогу дивитись 41 м№йон людей.
Згiдно iнформацii з 1нтернету СТБ, ICTV та Новий канал входять до умовного медiа-холдингу Вiктора Пiнчука.
«Перший Нацiональний» - едина державна нащональна телекомпанiя Украши, що забезпечуе покриття 97 % територи держави; на сайтi компанп е статут та плануеться здшснити переход до нового типу мовлення - громадського телебачення.
Але чи е Украша господарем у власному шфо-рмацiйному просторi? Секретар Нащонально! спiлки
журналiстiв Укра!ни, президент нащонально! радю-компанi! Укра!ни Втор Набруско стверджуе, що ш-формацшний простiр не вiдповiдае нащонально-державним укра!нським iнтересам, а часом i реально становить !м загрозу [14].
Причиною цього е занадто лiберальне законо-давство Укра!ни у сферi мас-медiа. Провiднi рейтин-говi канали належать водночас шоземному капiталу i бiзнесовим укра!нським структурам та особам. В державнш власностi е лише один канал - «Перший Нащональний», що становить 1 % вТд загально! шль-костi каналiв. Захвдт кра!ни мають близько 30-40 % державного та громадського мовлення, а укра!нсью телеканали транслюють переважно росшський та iноземний iнформацiйний продукт. Тому можна смь ливо заявити, що в украшському ефiрi йде шформа-цiйна вiйна та створення негативного образу Укра!-ни. Законодавство Укра!ни [15] установлюе завдання та функци лише для державних телерадюоргашзацш, обминаючи комунальнi, приватнi та громадськi теле-органiзацi!.
Лише 3 вересня 2015 р. було прийнято Закон Украши «Про внесення змш до деяких законiв Украши щодо забезпечення прозоростi власностi засобiв масово! шформаци, а також реалТзацп принципiв державно! политики в сферi телебачення i радюмов-лення», в якому зобов'язують розкриття iнформацi! про к1нцевих бенефщарних власник1в (контролерiв), про пов'язаних оаб та про структуру власностi [16]. Але проведений нами мониторинг веб-сайпв каналiв не дав результатiв щодо шформаци, яку зобов'язуе висвгтлювати вище зазначений закон.
Разом з тим Рада Свропи зазначае, що кожна держава повинна чТтко визначити роль, завдання й вщповвдальнють медiа незалежно вТд того, яким воно е, - державним чи приватним [2]. Ця невизначенiсть у законодавствi Укра!ни не дае можливосл впливати на телеканали, яш в свою чергу не виконують тих функцш та завдань, що покладае на них сустльство та окремий громадянин, не несуть вщповвдальносп за той шформащйний продукт, який вони створюють, що породжуе суспшьш проблеми.
I все ж, Укра!на е повнощнним учасником свь тового телевiзiйного простору, хоча повнютю ще не виробила власно! полижи у наданнi телепродукту.
4. 3. Програми новин - сутшсть сучасного телебачення
Кожна людина окремо Т сустльство в цшому мають суверенне право на отримання факпв та новин, яш !х щкавлять, без будь-яких обмежень (за ви-нятком вщомостей, що стосуються приватного жит-тя). Це всеосяжне право визначено Декларащею прав людини [17] Т зазначено у конститутях вах демокра-тичних держав, в тому числ Укра!ни [18].
Регулярне отримання сощально! шформащ! стало необх1дною умовою повнощнного юнування в сучасному житп. Особливо важливими в робот те-леканалТв е шформацшш випуски новин - про те, що сталося в останш години в свт, або в тому регюш, на який вщае певний канал. Ва шш1 телепередачТ розташовуються в штервалах м1ж випусками новин.
Зрушення випуску новин з традицшного мюця i часу в ефiрi - под1я надзвичайна.
Новиннi повщомлення та новиннi потоки -один з основних шструменпв ЗМ1 - найбшьше зро-зумiлi та доступш людськ1й спiльнотi i найбiльше за-требуванi. Вони, як правило, розраховаш на те, щоб викликати штерес максимально широко! частини глядацько!' аудиторп. Це визначае пiдвищенi вимоги до новин, !х якостi та змюту.
Найпоширенiше ненаукове визначення новини приписуеться Джону Богарту i Чарльзу Дана: «Коли собака кусае людину, це не новина, тому що таке трапляеться часто. Але коли людина кусае собаку, -це новина!» [19].
Науковщ ЕвереттДеннiс i Джон Мерiлл дають таке визначення: «Новина - це поввдомлення, в якому представлений сучасний погляд на дшсшсть щодо конкретного питання, поди чи процесу» [20]. В нови-нi простежуються важливi для iндивiда або суспшьс-тва змши, те що цiкавить аудиторш, залежно вiд внутрiшнiх i зовнiшнiх обмежень редакци. Новини -це результат щоденного сортування подiй, як1 вщбу-ваються за конкретний пром1жок часу для створення швидкопсувного продукту.
Васильева Л. А. у навчальному посiбнику «Ро-бимо новини» дае таке визначення новин: «Новини -продукт соцiальний, що вiдображае спробу усвщоми-ти, що ж вiдбуваеться в суспшьствЬ» [20].
I. Куляс, О. Макаренко у поабнику «Ефектив-не виробництво теленовин: стандарти шформащйного мовлення; професiйна етика журналюта-шформа-цiйника» [21] головними стандартами вгтчизняних теленовин визначили оперативнiсть !хньо! подач^ яка полягае у поданнi шформацп в найближчому ефiр-ному випуску новин у найяшсшшому виглядi, пере-вiрцi iнформацi! у надiйних джерелах (наприклад, ВВС вимагае перевiрки поди у двох надшних джерелах) [21], баланс думок - чгткому викладi позицiй усiх сторiн будь-якого конфлшту, аргументацп пози-цiй конфлжтуючих сторiн з усiх точок зору, неупере-дженому та доброзичливому ставленш до стврозмо-вник1в та респонденпв, достовiрностi та простотi по-дачi шформацп.
Росiйськi автори С. Г. Корконосенко i Л. А. Васильева доповнюють цей список ще такими стандартами: актуальнiсть, суспiльна значущiсть або штерес, об'ектившсть [20, 22].
У подручниках журналiстики можна знайти справедливе судження про те, що преса (у тому числi електронна) виражае i формуе громадську думку.
Новини умовно можна подшити залежно вщ того, рiзновид яко! шформацп зi сфери суспiльства переважае в них, на поттичт, культурнi, новини шоу^знесу, економiчнi, науковi та 1Т, кримшальш новини, соцiальнi, спортивнi, свiтськi тощо. Також новини можна подiлити за належшстю до територi!: мiжнароднi, новини вщповвдно! кра!ни, районнi, мш-цевi та iн. Цей подiл е умовним, тому що новина за-звичай стосуеться дек1лькох сфер суспшьства, одна з яких переважае. Зпдно такого подiлу ми будемо здшснювати дослiдження новин на найпопулярнiших телеканалах Укра!ни.
Теленовини регулярно звертаються до подiй з негативним забарвленням i кiлькiсть !х збшьшуеть-ся, хоча свiтова практика така: випуск новин не повинен залишати у людей почуття безвиходi та приг-нiченостi [21].
4. 5. Новинний телепроспр УкраТни
Головним продуктом кожного каналу в Укра-!т е iнформацiйнi випуски новин, вiщання деяких каналiв складаеться з цiлодобового новинного потоку: NEWS ONE, Телеканал новин «24». Дослщжен-ня 1нституту сощально! та полгшчно! психологи АПН Укра!ни свщчать, що 81,9 % населення Укра!-ни дiзнаються про новини з життя суспiльства з телепередач. Але лише 50 % дорослих помiчають роз-бiжностi мiж змютом випуск1в новин та життевими реалiями.
Приблизно ввд 31 % до 42 % (залежно ввд в!ку) опитаних для зiставлення рiзних тлумачень подiй пе-реглядають випуски новин дешлькох телеканалiв. Молодь та особи середнього в!ку звертаються за тлу-маченнями подiй до 1нтернету, а люди похилого вь ку - до газет або шших оСб. Це свiдчить про те, що населення Укра!ни в повнiй мiрi не довiряе шформа-цiйним випускам новин одного чи, навiть, дешлькох телеканалiв, перевiряючи iнформацiю у глобальнш мереж!, де немае цензури i журналiст своею думкою не може вплинути на думку глядача [23].
1нститутом Горшенiна були проведенi опиту-вання щодо iнтересiв громадян стосовно тематики шформацшних випусшв новин. Результата сввдчать, що пол1тичними новинами щкавляться - 51,7 %, со-щальними - 35,6 %, кримiнальними - 8,9 %, спорти-вними - 25,5 %, культурними, шоу-бiзнесу - 24,8 %, гумаштарними (наука, освгга) - 17,4 %, шшими -
2.8 %; всеукрашськими новинами не щкавляться -
1.9 %, не ввдпов!ли на питання - 1,5 %.
Академiя укра!нсько! преси разом з 1нститутом соцюлогп НАН Украши перюдично вивчають та проводять мошторинги новин проввдних телеканал1в Укра!ни, як фшсують збiльшення злочинносл з 2008 по 2012 рж в тематичнш картин! новин проввдних укра!нських телеканал!в з 14 % до 20 % [24].
Результата мониторингу сввдчать:«1нтер» спе-щал1зуеться на м!жнародних новинах; СТБ - на поль тичних, транслюючи найбшьше поввдомлень з двома точками зору; «1+1» мае найбшьше поввдомлень у конфлжтному i негативному контекстах. Перший Нацюнальний позицюнуеться як канал офщшних новин; Новий канал та ICTV намагаються у новинах уникати полггачно! одноб!чностц «Укра!на» ввддае перевагу думкам громадян перед думками офщшних оаб. За останшми оцшками Академ!! укра!нсько! преси, найб!льш збалансований за подачею шформацп канал - СТБ.
У пор!внянш !з загальноукра!нськими новини регюнальних телеканал1в вир!зняються б!льшою теплотою, близьшстю до сво!х глядач!в, наявнютю «по-зитивних» сюжепв. У мюцевих новинах менше ката-строф!зму, але мюцев! телеканали бшьше тддаються цензур! та тиску з боку влади. Часто владш структу-ри вважають мюцев! телеканали своею власшстю i
використовують 1х для власного тару та ввдповщно! полггично1 сили.
Невщповвдшсть шформацп, яка подаеться у випусках новин, реальнiй ситуацй' в Укра1ш показало проведения 6ВР0-2012. Беручи за основу випуски новин провiдних наших телекомпанш та довiряючи !м, шоземш медiа представляли Украшу сво1м гро-мадянам як крашу злочинностi, кримшалу та хвороб. Свропейсьш вболiвальники, побувавши в Укрш'ш, вь дмiчали, що побоювання щодо нашо! кра1ни вияви-лись безшдставними.
Висвiтления Антитерористично! операци на мiжиародному рiвнi, в Росп та безпосередньо на те-ритори Украши також мае рiзнi тдходи та штерпре-таци. Але це велика та щкава тема для наступного дослiдження.
Тому увагу в сво!й працi ми звернемо на те, якою мiрою iнформацiйнi випуски новин провщних телеканалiв звертаються до подш, що вiдхиляються вiд нор-ми, - збройш конфлiкти, кримiнальнi нови-ни (вбивства, згвалтування, крадiжки), аварп, катас-трофи i т. п.
5. Результати дослщжень
Нами було проведено дослвдження, що поля-гало у мониторингу вечiрнiх випуск1в новин найпо-пулярнiших украшських телекаиалiв протягом одного мiсяця.
Мета дослщження: монiторинг та порiвияль-ний контент-аналiз змiсту вечiрнiх випуск1в новин найпопуляршших укра1нських телеканалiв.
Предмет дослiджения: вечiрнi випуски новин телекаиалiв «1нтер», «1+1», ICTV, СТБ, «Украша», Новий канал.
Методи дослвдження: монiторинг та контент-аиалiз аудiовiзуальноi шформацп вечiрнiх випусшв новин протягом мiсяця, анкетування рiзних груп на-селення.
У процеа дослщження вТдбулося як1сне уза-гальнення категорш тем новин: полгтичш (мТжнарод-не та украшське полгтичне життя); економТчш та фь нансовц сощальш (сощальний захист, комунальш проблеми, життя громадян), кримшальщ свгтсьш но-вини, новини шоу-бТзнесу; культурш, науковТ та освь тш новини; шшТ та шльшсне узагальнення, вщобра-жене обчисленням кожио! кшькосп тематично! кате-гори за мюяць, та виведення значень у чисельному та процентному показниках.
Було проаналТзовано 183 випуски новин та 2397 повТдомлень.
Найбшьш насичений за к1льк1стю повТдомлень у випусках новин канал «1+1» (середня к1льк1сть по-вТдомлень ТСН - 15,4); менш насичеш повдомлення-ми - Новий канал, «Укра!на» та «1нтер» (вадповадно «Репортер» - 14,3, «События» - 14,2 та «Подробности» - 13,4). Найменш насичеш випусками новин кана-ли: ICTV «Факти» - 10,0, СТБ «Вшна» - 9,6.
Сощальна тематика новин переважае на вах телеканалах, але лщерами у цих показниках е «1+1» (57 % уах повщомлень за мюяць, чим вш значно ввд-риваеться вТд шших каналТв) (рис. 1), «1нтер» (42,5 % повщомлень) (рис. 2) та Новий канал (40 % повщом-лень) (рис. 3), ЮТУ (35,6 % повщомлень) (рис. 4), СТБ (30 % повщомлень) (рис. 5), Украша (25,5 % по-вщомлень) (рис. 6).
Перше мюце у висвгтленш негативних сторш життя (катастрофи, злочиншсть) у теленовинах пось дае канал «1+1», що становить 19 % уах повТдом-лень. Друге мюце поав канал «Укра1на» - 14 %, на третьому мющ ICTV - 12,5 %. 1ншТ канали - Новий, «1нтер» подають лише по 7,8 % новин з вТдповТдним змютом. Найменше таких подш висвттлюе канал СТБ - лише 5,8 % вщ уае! кшькосп.
СшввТдношення тематики випуск1в новин ка-налТв «1нтер», «1+1», ЮТУ, СТБ, «Украша», Новий канал показано на рис. 7.
Канал 1+1 "ТСН" (%сшвщношення тематики випусшв новин)
Полпичн! 64
Сошальш 65%
Рис.1. Канал 1+1 "ТСН"
Канал 1нтер "Подробности" (% ствщноииення тематики випусюв новин)
По/мтмчш 23,7%
Соцмльи 42,5%
Рис. 2. Канал 1нтер «Подробносп»
Новий канал "Репортер" (%сшвщношення тематики випусмв новин)
Софльж40}6
Рис. 3. Новый канал «Репортер» Канал ICTV "Факти" (% ствщношення тематики випусшв новин)
Сощальш 35,6%
Рис. 4. Канал ГСТУ«Факги»
Канал СТБ "Вжна" (% спЫдношення тематики випусюв новин)
Культурж 20%
Сощальж 30%
Рис. 5. Канал СТБ «В1кна»
Канал Укра1на "События" (% спшдношення тематики випусыв новин)
Софальн 25,5%
Рис. 6. Канал Украша «События»
Порiвнюючи показники культурних, наукових та освiтнiх новин, звертае увагу на себе той факт, щощ показники найменшi у каналу «1+1». З цього ми можемо зробити висновок, що цей канал зб№шуе кь лькiсть негативно-забарвлених та сощальних новин за рахунок вище зазначених.
Наступним етапом нашого дослщження стало анкетування, проведене серед жт^в Броварiв та Киева щодо вечiрнiх випуск1в новин, у якому взяли участь 183 особи. Результата анкетування сввдчать, що бшь-шiсть опитуваних щодня дивляться телевiзор вщ 1 год. до 3 год. Найбшьш популярними каналами в уСх вш> вих категор1ях е «1+1», «1нтер», Новий канал та СТБ. Близько 95 % опитуваних обирають саме цi канали для перегляду новин за такими принципами: зручний час трансляци, iнформацiя викладаеться доступно та об'ективно та канал викликае довiру. Найбiльший ште-рес викликають новини щодо ситуацi! в Украíнi, сощальш та економiчнi, культурнi, свггсьш та науковi новини, на другш позици для них, найменш зацiкавленi опи-туванi в кримшальних та спортивних новинах.
У 99 % опитуваних негативш новини (кри-мшал, вбивства, насилля, жорстошсть, авари, ката-строфи тощо) викликають вщразу, пашку, жах та бажання захистити себе. 35 % людей не дивляться негативш новини в повному обсяз1 - вони вщвер-тають погляд, перемикають канал, або ж взагал1 вимикають телев1зор. Але для 15 % молод1 щ новини становлять певний штерес, хоча !хня свщо-м1сть зазнае бшьшого впливу в1д под1бно! шфор-мацп, шж у дорослих.
Близько 95 % респонденпв вважають, що по-д1бш новини непотр1бш в такш юлькосл, хочуть ба-чити шформащю лльки про масштабш катастрофи та злочини, - у такш форм1, щоб не викликати вщрази. Близько 3% вважають, що так новини взагал не по-тр1бш на телебаченщ Бвдьшють дорослих намага-ються не дивитися новини разом з дпъми, бо вважають, що шформащя, яка подаеться в них, може погано вплинути на дитячу психшу та поведшку. Близько 30 % повщомили, що не дивляться под1бш новини, тому вони шякого впливу на них не мають.
Пор1вняльна характеристика тематики випусшв новин (%)
I1- --^ I I
0,0% 10,0% 20,0% 30,0% 40,0% 50,0% 60,0%
1+1 У краТна Новий канал 1С TV 1нтер СТБ
■ Е кономнш 4,6% 4,3% 4,0% 6,8% 7,0% 11,7%
■ Культурн 3,0% 20,0% 21,6% 12,7% 9,0% 20,0%
■ Ос в ¡та 1 наука 3,9% 2,8% 6,6% 7,6% 7,4% 7,8%
■ С в1тськ), шоу-б!знесу 2,5% 3,4% 3,0% 2,3% 3,0% 2,0%
■ ПОЛ|ТИЧН1 10,0% 30,0% 17,0% 22,5% 23,7% 23,5%
■ Катастроф и, кримжал 19,0% 14,0% 7,8% 12,6% 7,4% 5,8%
■ С ОфЭлььн 57,0% 25,5% 40,0% 35,6% 42,5% 30,0%
Рис. 7. ПорТвняльна характеристика тематики випусшв новин телеканатв «1нтер», «1+1», 1СТУ, СТБ, «Украша», Новий канал
У 50 % опитуваних тд час перегляду подiбних новин попршуеться самопочуття, вони починають нервувати i !хнш настрш рiзко змiнюеться. Ще 27 % людей подiбнi новини змушують задуматись над сво-!м майбутнiм та майбутшм сво!х рвдних i викликають розумiния того, що у свт багато нещасних людей. А 3 % опитуваних вважають, що там новини вихову-ють у них та у !хшх дiтей злють та жорсток1сть, i дiти у майбутньому можуть повторювати злочини, як транслюються по телебаченню.
На жаль новини щодо проведения Антитеро-ристично! ситуацй' в Укрш'ш, терористичнi акти по всьому свггу збiльшують к1льк1сть негативних новин, яш глядачi переглядають.
Використовуючи данi опитування 1нституту Горшенiна щодо iнтересiв громадян стосовно тематики iнформацiйних випусшв новин та дослвдження вечiрнiх випусшв новин провщних каналiв i анкету-вання громадян та враховуючи похибку з обох сто-рш, можемо зробити вiдповiднi висновки.
Особливу увагу привертае до себе канал «1+1», який збiльшуе шльшсть новин про злочини та катастрофи за рахунок зменшения кiлькостi культур-них, наукових та освiтнiх новин, що не вщповщае за-питам суспшьства.
Вечiрнi випуски новин бшьшосп телекаиалiв не вщиоввдають очiкуваиням та запитам суспiльства, вони неадекватно та однобiчно ввдображують дiйснiсть, ви-кривлюючи Г! та формуючи у сввдомосп людей негати-вне ставлення до життя, впливаючи на суспiльиу мораль. Завдяки телебачению, думка, що наша краТна - це крана злочинносп, катастроф та аварiй, присутня не лише у громадян Украши, а й у шоземних гостей.
Шляхом виходу з ще! ситуацй могло б стати утворення консультативних комгтепв для проведення опитування громадян стосовно штереав щодо тематики шформацшних випуск1в новин. ЦТ оргашзаци формували б шформацшну политику, враховуючи потреби й запити рТзних груп сусшльства в програмно-му мовленш.
6. Висновки
Опрацювавши значний матерТал щодо виник-нення, функцюнування та розвитку телебачення в Укра!ш та свт, ознайомившись Тз структурою та змютом мовлення основних вичизняних телеканалТв, тенденщями та розвитком передач, зокрема шформацшних випусшв новин, мусимо зазначити, що укра!-нський телепроспр, передовым, потребуе значно! ко-ординаци щодо свое! вадповадносп мТжнародним ме-дТа-стандартам.
Телебачення, завдяки його широким комушка-тивним функцТям Т властивостям, кардинально змши-ло юнування людства Т укра!нського громадянина зокрема, Т водночас створило для людей масу нових проблем рТзномаштного характеру. Необхщно визна-ти, що передовТ свгтовТ телекомпани мають бшьший досвТд дТяльносл, набагато розвинешшу шфраструк-туру, та, найголовшше, - давно сформований медТа-ринок, де набагато виважешше враховаш ус позити-вш Т негативш виклики, як1 породжують мас-медТа.
Враховуючи надзвичайну популярнють теле-бачення та його вплив на масового глядача, а над-то - на молодь, ми дшшли висновку, що шформа-цшш випуски новин, яш формуються на телебаченш за сучасними медТатехнолопями, можуть мати для
переСчного нешдготовленого глядача непоправш наслщки i не вщповвдають прагненням украшського суспшьства.
Украíнськi телеканали доволi часто звертають-ся до новин з негативним забарвленням, та, як показали данi проведеного нами опитування, це далеко не те, чого прагне украшське суспiльство. У 99 % опи-туваних негативш новини (кримiнал, вбивства, на-силля, жорсток1сть, аварií, катастрофи тощо) викли-кають ввдразу, панiку, жах та бажання захистити себе. 35 % людей не дивляться негативш новини в пов-ному обсязi - вони ввдвертають погляд, перемикають канал або ж взагалi вимикають телевiзор, але для 15 % молодi цi новини становлять певний штерес. Тому доцiльним було б зменшення кiлькостi подiб-них новин, подача !х у бiльш сприйнятливш для люд-ськоí психiки формг ЗМ1 повиннi бути засобом твор-чого вираження, культурноí рiзноманiтностi й зв'язку як в Укра1ш, так i в усiй Gвропi, i виконувати, перед-усiм, освiтню й культурну роль.
Важливим дiйовим мехашзмом повинно стати визначення у вщповвднш нормативнiй базi ролi, за-вдання й вiдповiдальностi за iнформацiйний продукт, який створюють медiа, незалежно ввд того, яким воно е, - державним, комунальним чи приватним танала-годження дiевого контролю за дотриманням законо-давства з боку держави.
Держава зобов'язана сприяти утворенню неза-лежних регулювальних органiв, як1 повиннi мати на-лежнi права й засоби для регулювання показу шфор-мацп з негативним забарвленням та використання психотехнологiй на нацiональному рiвнi. Завдання цих органiзацiй - формувати полгтику телеканалiв та спрямовувати !х на тднесення культури та духовнос-п громадян Украíни.
Якщо дбати про юторичну перспективу Укра!-ни щодо нацюнально1 шформацшно1 полiтики, то ниш, шд час переходу iнформацiйного поля держави до цифрового мовлення, який мае вщбуватися за чгт-ко визначених алгоритмш змiстово-творчоí концепцй' мовнишв, на нашу думку, слад виходити з наступних чиннишв: новiтнi шформацшш технологй' повиннi впроваджуватися не лише через комерцiйно-ринковi мотиваци, а й з урахуванням прiоритетiв державно1 шформацшнох' полiтики.
На жаль, Украíна е одшею з останнiх краíн в £врош, що впроваджують суспiльне мовлення. Вщ-поввдним законом [15] передбачено створення Нащ-онально1 суспiльноí телерадюкомпанп Укра1ни, пов-ноцiнний запуск яко1 очiкуеться в другому кварталi 2016 року [26].
Повноцiнна робота суспiльного мовлення буде сприяти забезпеченню прав громадян на отримання рiзноманiтноl iнформацií та ознайомлення з рiзними точками зору, на вшьний рух iнформацií, wi' i думки. Такий позитивний свгговий досвiд - найкоротший шлях для украшського телемедiаринку у справi по-долання ним негативного iмiджу та досягнення дос-коналостi.
Лiтература
1. Freedom of expression and information in the media in Europe [Electronic resource]. - Parliamentary Assembly. - 2001. -
Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRet7Xref-XML2 HTML-en.asp?fileid= 16888&lang=en
2. Power of the visual image [Electronic resource]. - Parliamentary Assembly. - 1995. - Available at: http://assembly.coe. mt/nw/xml/XRefX2H-Xref-ViewPDF.asp?FileID= 15310&lang=en
3. Куляс, I. Професшна яюсть украшських теленовин [Текст] / I. Куляс // Телек^щим. - 2009. - Режим доступу: http://www.telekritika.ua/medialiteracy/2009-06-15/46224
4. Череповська, Н. Вiзуальна медiа культура учшв ЗОШ [Текст] / Н. Череповська. - Ки!в: 1нститут сощально! та полгтично! психологii НАПН Украши, 2010. - 155 с.
5. Кушнарьов, С. В. Вплив засобiв масово! шфор-мацii на формування правосвщомост неповнолiтнiх: за-рубiжний та вгтчизняний досвiд [Текст] / С. В. Кушнарьов // Сощальна педагогiка: теорiя та практика. - 2009. - № 2. -С. 24-31.
6. Нагорняк, М. В. Як зробити новини привабливими (на прикладi повiдомлень радiо "Свобода" та радю Бi-Бi-Сi) [Текст] / М. В. Нагорняк // Бiблiотека 1нституту журналгсти-ки. - Режим доступу: http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php? act=article&article=2325
7. Крайнiкова, Т. С. Медiаповедiнка укра!нських те-леглядачiв: аналiз стратегiй, iнформацiйних потреб та ште-ресiв [Текст] / Т. С. Крайшкова // Вiсник Харкiвськоi державно! академн культури. - 2014. - Вип. 43. - Режим доступу: http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v43/36.pdf
8. Cultural dimension of broadcasting in Europe [Electronic resource]. - Parliamentary Assembly. - 1987. - Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp? fileid= 15101 &lang=en
9. Кара-Мурза, С. Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Г. Кара-Мурза. - Москва, 2000. - 485 с.
10. Корконосенко, С. Основы журналистики [Текст]: учебник / С. Корконосенко. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 287 с.
11. Закон Укра!ни «Про телебачення i радюмовлен-ня» [Електронний ресурс]. - Верховна Рада Украши, 1993. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3759-12
12. Князев, А. Основи тележурналистики и телерепортажа [Текст]: уч. пос. / А. Князев. - Бишкек: Киргизско-российский славянский университет, 2001. - 34 с.
13. Медаа-культура населення Украши [Текст] / за. ред. Л. А. Найдьоново!, О. Т. Баришпольця. - Кшв, 2008. - 52 с.
14. Набруско, В. Чи стане Укра!на господарем у власному шформацшному просторi? [Текст] / В. Набруско // Дзеркало тижня. - 2008. - № 34. - Режим доступу:
http ://gazeta.dt. ua/SOCIETY/viktor_nabrusko_chi_stane_ukra
yina_gospodarem_u_vlasnomu_informatsiynomu_prostori.html
15. Закон Укра!ни «Про Суспшьне телебачення i радюмовлення Укра!ни» [Електронний ресурс]. - Верховна Рада Укра!ни, 2014. - Режим доступу: http:// zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1227-18
16. Закон Украши «Про внесення змш до деяких за-конiв Укра!ни щодо забезпечення прозорост! власностi за-собiв масово! шформаци та реалiзацii принципiв державно! полгтики у сферi телебачення i радюмовлення» [Електронний ресурс]. - Верховна Рада Укра!ни, 2015. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/674-19
17. Декларацш прав людини [Електронний ресурс]. -Верховна Рада Украши, 1948. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/995_015
18. Конститущя Украши. Вщомост1 Верховно! Ради (ВВР) [Текст]. - Верховна Рада Украши, 1996. - № 30. - С. 141.
19. Цвик, В. Л. Введение в журналистику [Текст]: уч. пос. / В. Л. Цвик. - изд. 2-е, доп. и пер. - Москва.: Изд-во МНЭПУ, 2000. - 77 с.
20. Васильева, Л. А. Делаем новости! [Текст]: уч. пос. / Л. А. Васильева. - М.: Аспект Пресс, 2003. - 114 с.
21. Куляс, I. Ефективне виробництво теленовин: стандарти шформацшного мовлення; професшна етика
журналюта-шформацшника [Текст]: практ. пос. / I. Куляс, О. Макаренко. - Кжв: ХББ, 2006. - 120 с.
22. Корконосенко, С. Основы журналистики [Текст]: учебник / С. Корконосенко. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 287 с.
23. Шнайдер, В. Новий поабник з журналютики та онлайн-журналгстики» [Текст] / В. Шнайдер, П.-Й. Рауе; за заг. ред. В. 1ванова. - К.: Центр Вшьно! Преси, Академiя Украшсько! Преси, 2014. - 358 с.
24. Наливайко, О. Повноцшний запуск Национально! суспшьно! телерадюкомпанц очжусться в другому кварталi 2016 року [Текст] / О. Наливайко // Урядовий портал. - 2015. -Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=248724631 &cat_id=244277212
References
1. Freedom of expression and information in the media in Europe (2001). Parliamentary Assembly. Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid= 16888&lang=en
2. Power of the visual image (1995). Parliamentary Assembly. Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/ X2H-Xref-ViewPDF.asp?FileID= 15310&lang=en
3. Kulas, I. (2009). Professional quality Ukrainian TV news. Telekritika. Available at: http://www.telekritika.ua/ medialiteracy/2009-06-15/46224
4. Cherepovska, N. (2010). Visual media culture school students. Kyiv: Institute of Social and Political Psychology of NAPS of Ukraine, 155.
5. Kushnarev, S. (2009). The impact of the media on the formation of justice of minors: foreign and domestic experience. "Social Pedagogy: Theory and Practice", 2, 24-31.
6. Nagornjak, M. V. How to make attractive news (for example, reports radio «Svoboda» and radio BBC). Biblioteka Instytutu zhurnalistyky. Available at: http://journlib.univ. kiev.ua/index.php?act=article&article=2325
7. Kraynikova, T. S. (2014). Mediapovedinka Ukrainian viewers: an analysis of strategies, information needs tai nteresiv. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, 43. Available at: http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/ v43/36.pdf
8. Cultural dimension of broadcasting in Europe (1987). Parliamentary Assembly. Available at: http://assembly.coe.int/ nw/xml/XRefXref-XML2HTML-en.asp?fileid= 15101 &lang=en
9. Kara-Murza, S. G. (2000). Manipulation of consciousness. Moscow: EKSMO Press, 485.
10. Korkonosenko, S. (2004). Journalism Basics. Moscow: Aspect Press, 287.
11. The Law of Ukraine. On information (1993). Verhovna Rada Ukrai'ny. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2657-12/
12. Knjazev, A. (2001). Osnovy telezhurnalystyky y telereportazha. Byshkek: Kyrgyzsko-rossyjskyj slavjanskyj unyversytet, 34.
13. Naydenov, L. A., Baryshpolets, O. T. (Eds.) (2008). Culture Media population Ukraine: Newsletter. Kyiv: Institute of Social and Political Psychology Ukraine, 52.
14. Nabrusko, Q. (2008). Ukraine will host in their own media space? Kyiv: Zerkalo Nedeli, 34.
15. Law of Ukraine. On Public Television and Radio Broadcasting of Ukraine (2014). Verhovna Rada Ukrai'ny. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1227-18
16. The Law of Ukraine. On amendments to some laws of Ukraine on providing transparency of ownership of media and implementing the principles of the state policy in the field of television and radio broadcasting (2015). Verhovna Rada Ukrai'ny. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/674-19
17. Declaration of Human Rights (1948). Verhovna Rada Ukrai'ny. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_015
18. The Constitution of Ukraine. Supreme Council (VVR) (1996). Verhovna Rada Ukrai'ny, 30, 141.
19. Tsvyk, V. L. (2000). Introduction to journalism. Moscow: Publishing House of MNEPU, 77.
20. Vasilieva, L. (2003). Making the news! Moscow: Aspect Press, 114.
21. Kulas, I., Makarenko, A. (2006). Efficient production of TV news, information broadcasting standards; professional ethics of a journalist. Kyiv: HBB, 120.
22. Korkonosenko, S. (2004). Journalism Basics. Moscow: Aspect Press, 287.
23. Schneider, W., Raue, P.-J.; Ivanov, V. (Ed.) (2014). The new manual on journalism and online journalism. Kyiv: Center of the Free Press, Academy of Ukrainian Press, 358.
24. Nalyvayko, A. (2015). A full launch of the national public broadcasting company is expected in the second quarter of 2016. Urjadovij portal. Available at: http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=248724631&cat_id=244277212
Рекомендовано до публгкацИ' д-р фтол. наук Харлан О. Д.
Дата надходження рукопису 24.12.2015
Лещик Надiя Всеволодiвна, завщувач сектору зовтшшх комуткацш, Державна наукова установа «1н-ститут модершзаци зм1сту освгги», вул. Митрополита Василя Липшвського, 36, м. Кшв, Украша, 03035 E-mail: leschik.n@gmail.com
