CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 313-318
УДК 654.197+070
Сучасн тенденцп розвитку журналютських стандарлв на украшському телебаченш
Сорока В.М.
1нститут журналстики Ки/вський нацюнальний унверситет '¡мен! Тараса Шевченка, м. Кив, Украна vik2004@ukr.net
У робот1 здтснюетъся огляд та анал1з сучасних тенденций впровадження европейських стандарт1в журнал1стики на украгнсъкому телебаченш, а також пор1внюетъся теоретичне та практичне розум1ння стандарт1в у мед1а простор7 Украгни.
Автор детально анал1зуе основш, ключов1 етапи, складники, особливост1 процесу впровадження журнал1стсъких стандарт1в на украгнсъкому телебаченш.
Робота акцентуе на тому, що стандарти теленовин маркуютъ телеканал в цыому, виступаютъ у рол1 7ндикатора головних сучасних ценностей, формуютъ передумови розвитку соц^алъних комушкацт.
Ключовi слова: европейсъю стандарти журнал1стики, украгнсъке телебачення, журнал1стсъка д^ялътстъ, телев^зтш новини, ¡нформацтний продукт.
Стандарти журналютсько! дiяльностi на укра!нських телеканалах, у цшому, та стандарти тележурналютики, зокрема, грунтуються на загальних вимогах ушверсальносп знань. Сприймати таку систему знань i ефективно користуватися нею можливо лише за умови володшня фаховими практичними навичками. Очевидною е деяка суперечшсть мiж юнуючою журналютською теорieю i практикою, але, незважаючи на це, предмет нашого дослщження (стандарти) не втрачае свое! актуальносп аш в теори, анi на практищ. Навпаки, цей факт, певною мiрою, стимулюе збiльшення уваги на вузловi явища, категори, тенденци професшносп журналютсько! дiяльностi. Отже, всебiчне дослщження европейських стандартiв, на нашу думку, дасть змогу не тшьки поглибити зв'язки науки й освiти з медiаринком, але й сприятиме спробi запобiгти негативним тенденцiям у виробницга телевiзiйного iнформацiйного продукту.
Метою статт7 е огляд та аналiз сучасних тенденцiй впровадження журналiстських стандарт на украшському телебаченнi, а також визначення характерних явищ в украшському медiапросторi в частинi фахово! тдготовки майбутнiх тележурналiстiв.
Питання журналiстських стандарт на украшському телебаченнi не втрачае свое! актуалъностг i в науковому медiадискурсi. Тема дослiджуеться у роботах М. Андрющенко, Ю. Gлiсовенка, В. 1ванова, В. Качкана, С. Квга, I. Куляса I. Мащенка,
A. Москаленка, М. Нагорняк, М. Недопитанського, Т. Приступенко, М. Присяжнюка,
B. Рiзуна, В. Сердюка, Д. Теленкова, Л. Федорчук, О. Чекмишева, А. Яковця.
Окремо варто згадати захщних дослiдникiв, до чи!х наукових надбань звертаються
украшсью науковцi та практики. Це Е. Фiхтелiус, З. Вайшенберг, М. Стiвенс.
Очевидно, що свою неоднозначну, мiнливу роль у тележурналютищ, зокрема й новиннiй, вiдiграють чинники техшчно-процесуальш: редакцiйна полiтика або И
шдмша гаслами рейтинпв, зв'язюв (або !х вiдсутнiстю) з науковими, експертними та мошторинговими центрами, а також сприяння поширенню (або ^норування в ЗМК) соцiальних комунiкацiй (без обмежень, з обмеженням сощально1 вщповщальносп мас-медiа) тощо.
Загалом сьогоднi е сенс вiдзначити тенденцiю абсолютного ^норування сукупностi всiх правил i стандарт якiсних новин. Скандали, вбивства, «чорнуха», «джинса», плiтки, кровопролиття i псевдорозслщування - такий акцент переважно! частини шформацшних телепрограм, що працюють у формат «Життя - суцiльна катастрофа. Така втрата вщчуття реальностi i можливостi 11 оцiнки несе в собi загрозу суспiльству, а журналюти, як показують факти, своею непрофесшною дiяльнiстю цьому сприяють. Хоча насправдi журналiстська дiяльнiсть, «журналiстське розслiдування - це мистецтво вщбирати право на володшня реальнiстю в сильних св^ цього» [5, 154].
Розглянемо окремi вузловi явища та тенденци, яю, варто вiдзначити як iстотнi та характерш для украшського телебачення. Вони тюно взаемопов'язанi один з одним, а часто й взаемозалежш та доповнюють одне одного.
Вузловим явищем е те, що на сучасному еташ свого становлення, телебачення об'ективно втрачае позици оперативностi порiвняно з iнтернет-медiа та рiзного роду сощальними мережами (новiтнi медiа та комушкацшш технологи). Чере це телевiзiйнi новини починають втрачати суто iнформацiйнi риси, а дедалi частiше отримують версифшащю iнформацiйно-аналiтичного жанру, беручи саме нове повщомлення лише за iнформацiйний привщ. Наприклад, iнформацiя про те, що в Черкасах за порятунок на водi треба буде сплачувати, з'явилася в iнтернет-медiа 12 червня 2012 року. Новина про це на телеканалi 1СТУ у ранковому випуску програми «Факти» з'являеться 19 червня, тобто рiвно за тиждень.
З шшого боку, сучаснi технологи дають змогу вести прямi включення безпосередньо з мюця поди. Чiткого визначення поняття прямого включення немае. Однак його визначають як телевiзiйний шформацшний жанр, головне завдання якого дати глядачевi вiдчуття, нiби вiн перебувае на мющ поди i отримуе найоператившшу iнформацiю. Пряме ввiмкнення здшснюегься за допомогою пересувно1 телевiзiйноl станци (ПТС). Журналiстський матерiал для прямого включення пишуть i монтують прямо на мющ поди, а сам кореспондент виходить на зв'язок зi студiею пiд час випуску новин. Тодi на екранi з'являеться плашка «наживо» чи «прямий ефiр», чим аудитора сповiщують про те, що все вщбуваеться саме в цей момент i на цьому мющ.
Та попри те, що сьогодш технологи дають можливють максимально наблизити глядача до реального, не переказаного, не вiртуального переб^у подiй, стандарт чесност з глядачем не дотримуеться. Дедалi частiше журналiсти вдаються до фальшивих прямих включень, записаних заздалепдь чи в студи, що також е порушенням стандартiв як оперативности так i достовiрностi.
Водночас прямi включення не забезпечують iнших стандарив, таких, як баланс думок, повнота шформаци та вiдокремлення фактiв вщ коментарiв. Баланс реального i стандартного мае в сучасних умовах таю межк телеглядачiв у жодному разi не можна вводити в оману тим, що вони бачать i чують у програм^ а отже, застосування поставлених сцен i монтажу не повинш перекручувати поди й хибно !х висвiтлювати
[3].
Фактично кожен канал мае свiй стиль, свш iмiдж, свою манеру, але при цьому вш мае керуватися европейськими стандартами теленовин,
Свого часу, саме завдяки тому, що було змшено стандарти випуску теленовин, канал «1+1» став передовим каналом украшського медiасвiту. Як писав у 1998 рощ дослщник тележурналютики 1гор Слюаренко, «ТСН вiдмовилася вiд концепци протокольних вютей i вiд мiсцевих пол^ичних новин, переорiентувавшись на те, що
Сучасн тенденцп розвитку журналiстських стандарлв..
a^rnopÎH - це пересiчний громадянин. Тому канал почав керуватися гаслом «the news you can use» - новини, якими ви може скористатися, новини, яю зачшають гаманець i шлунок глядача, що разом i3 тим змшило стандарти випуску новин. Програма «ТСН» за короткий час шсля переформатування опинилася першою в рейтингу шформацшних телепередач. Однак уже через десять роюв ситуащя змшилася: рейтинги каналу впали, теленовини дедалi частiше повiдомляли «чорнушнi» та «замовш» матерiали. Сьогоднi програма обрала гасло «ТСН» вражае» i дотримуеться цього формату. Зокрема, верстка випуску програм, здебшьшого, складаеться з сенсацiй та повщомлень кримiнального характеру. Така тенденщя зберiгаеться протягом останнiх рокiв. Причому iншi канали «Украша» та навт СТБ намагаються пiдхопити таку тенденщю, виправдовуючись тим, що це i е потребою глядача, бо це тдтверджують рейтинговi дослiдження.
Вiзьмiмо для прикладу контент основного випуску ТСН за 22 лютого 2013 року. 1з 19 матерiалiв у 3-х - розповщають про кримiнал: стршянину в Киевi, вбивство дитини та озброений напад на житомирянку (при цьому вс три «чорних» сюжети втиснули у першу половину випуску); ще у 3-х - розповщають про порятунок тварин (папуг, акулу з «Оушен Плази» та мешканщв кшвського зоопарку).
Загалом iз 19 сюжепв у випуску 6 - про вбивство, насильство, катування, кримшал. Решта «жовтi» новини про зустрiч коханки i дружини, про порнографда, вовка, якого викрали iз столичного кафе тощо. Таким чином, половина випуску шформацшно1 програми (i така тенденщя спостерйаеться в кожному випуску) -це дайджест кримшально1 хрошки та плiток, iнтриг i «бантиюв» (так називають сюжети, якi слугують легкою приемною окрасою новинно1 програми). Тут доречно апелювати до аудитори i навчати ïï тому правилу, що «ми не можемо довiряти радю-та телемовленню, бо вони в бшьшосп випадкiв вiдверто демонструють, що щна реклами важливiша для них, ашж цiннiсть новин» [5, с. 131].
Пом^но змiнився формат програми «Вшна» на СТБ, що позищонувала себе як незаангажована, проукрашська iнформацiйна програма з чiткою громадянською позищею. Вiд iнформування залишилися лише випуски «Вiкон», якi неодноразово готували сюжети з ознаками цензури та «чорнухи». Окрiм того, варто зазначити, що сьогодш «Вiкна», як i «ТСН» роблять ставку на сенсацшш матерiали, якi подразнюють почуття аудитори. Серед матерiалiв переважають сюжети, якими команда намагаеться здивувати аудиторiю. Якщо «ТСН» - «вражае», то «Вшна» «дивують». Це цiкавi, iнодi дивш iсторiï. Як от, у випуску за те ж саме 22 лютого 2013 року виходить матерiали: «З Латви з'явилося вiдео падаючого небесного тша», «На Луганщинi зупинили рошянина з папугами, залiпленими скотчем», «В 1нди одночасно вибухнули 2 бомби». Так само 21 лютого у годину прайм-тайм виходить сюжет про вовка, що жив бшя гiдропарку, а тепер зник. Хронометраж сюжету - 2 хв. 46 сек. Та попри все якомога бшьше лайфiв, щкава подача та кумедш заголовки - це прюритет «Вiкон», що випдно вiдрiзняе ï^ вiд шших iнформацiйних програм. Так, пiд заголовком «Мистецтво длубання» виходить матерiал про художницю, що викладае картини з юсток iз риби (28 шчня 2013р.). «Затримка» - пiд таким заголовком виходить сюжет про Верховну Раду (21 лютого 2013р.).
При цьому на офщшному сайп зазначаеться, що «Вшна-новини» зорiентованi на штелтентну, iнтелектуальну аудиторiю глядачiв, котра щнуе об'ективний погляд журналiстiв i створеш ними оригiнальнi сюжети на найактуальнiшi теми. Така офiцiйна заява абсолютно не вщповщае дiйсностi.
Iнформацiйна програма «Поди» на каналi «Украïна» також робить акцент на катастрофах, скандалах, кримшаль Пщтвердженням тому, окрiм власне контенту, е остання промо-кампанiя програми. На офщшному сайп, i по всш столицi на бiлбордах рекламують програму «Поди» так, шби це програма про катастрофи.
Марина Кухар зображена на тлi смерч^ у Свгена Мiхiна за спиною iдуть бойовi дп, Олександр Мозговий розповiдаe про корабельну аварда та рятувальну операцiю. При цьому слоган кампанп: «Новини, що змiнюють свгг».
Перший нацiональний як державний канал був створений для повщомлення новин, що важливi для захисту державних, нацiональних, суспiльних штерешв, але перетворився на такий, що обслуговуе винятково державнi органи влади, насамперед Президента, Кабiнет Мiнiстрiв, Верховну Раду. Як вiдзначаe дослiдниця телебачення М. Андрющенко [4], саме через провладну заангажованiсть та неприховану однобiчну орieнтацiю новин тривалий час канал мав невисокий рейтинг. Проте з часом на каналi з'явилася тенденщя до виготовлення якiснiшого медiапродукту. На телеканалi з'явилися продукти виробництва Шмеччини, Францп та iнших кра!н.
Та все ж сьогодш Перший нацюнальний канал i вiдповiдно iнформацiйна програма «Новини» сприймаеться як ресурс, головною функщею якого е обслуговування влади, зокрема адмшютрацп Президента Украши та Кабшету мiнiстрiв. Новини на цьому каналi офiцiйнi, сухi i не розраховаш на украшського глядача. Журналюти фактично нiколи не дотримуються стандарту збалансованост шформацп та нейтральностi позицп. Iнформацiйна програма тут - це абсолютно протилежна крайнiсть у порiвняннi з iншими каналами. У контекст ще! шформацшно! програми в журналютському, а зрештою i журналiстикознавчому середовищi такi матерiали прийнято називати «паркетом», що означае заплановану, заздалегiдь вироблену офiцiйну фабулу поди i вщповщно «сухють» сюжету.
Новини на каналi «1нтер» - «Подробищ» - на рiзних етапах свого розвитку стилютично, тематично та вiзуально були схожими на невдалу копiю радянсько!, а по^м росшсько! програми «Время» на росшському каналi «ОРТ». Власне , за рахунок цього програма тривалий час i зберiгала вiдповiдну аудитора. Ще одна характерна риса «Подробиць» - великi блоки зарубiжноl шформацп. Про таку рису як про ознаку iмперського телебачення за чашв В. Брежнева пише Д. Жарких, зазначаючи, що фактично половину вше! шформацп на телебаченш складав мiжнародний блок новин, i це таким чином звужуе рамки для обговорення внутршшх проблем [6].
Однак тривалий час програма демонструвала свою пол^ичну заангажованють, що е порушенням стандарту новин. Власне ця риса i вщштовхнула значну частку аудиторп. Хоча наприкшщ 2012 року тенденцп висв^лення подiй в Укра1ш на «1нтерЬ> змiнилися, редакцiя демонструвала вiдверту критику уряду. У випусках з'явилися новi теми, новi позицп та погляди, бшьш гострi та проблемнi.
На тлi всеукрашських iнформацiйних програм видшяеться програма «Факти» на каналi «ЮТУ». Вона зберегла класичну форму подачi шформацп, i саме ця риса виокремлюе И серед iнших. Гасло програми: «Факти для людей i про людей. Редакцшна полiтика програми сповщуе принцип оперативно, але якюно не вражати, а повiдомляти новини. При цьому верстка випуску новин не позбавлена сенсацшних матерiалiв. Огляд верстки випусюв свiдчить про те, що журналюти прагнуть показати реальну i повну картину дня, наприкшщ якого збер^аеться адекватне вiдчуття реальност i вiри в наступний день. Одним з важливих принципiв програми е позищя - «Для людей i про людей». Хоча водночас у «Фактах» часто тут присутня вщверта провладна позицiя, що також е, звичайно, вiдхиленням вiд стандарту, а подекуди й його порушенням.
За невиконання норми будь-якого Закону Украши мае наступати вiдповiдальнiсть будь-якого медiаканалу - юридично будь-коли. Чинна влада демонструе зазначеш механiзми «повсюдно i привселюдно». За недотримання ж стандартiв вироблення медiапродуктiв (теленовин) ми не отримуемо своечасних ршучих, справедливих дiй влади, сувдв, прокурорiв та iн. Вщповщно закономiрними супутниками стандартiв (до прикладу теленовин) е шститути (зокрема i норми, функцп, досвiд...) телекритики,
Сучасн тенденцп розвитку журналiстських стандартiв...
медiаосвiти, телевiзiйного монтiорингу, громадських рухiв та професшних дiй медiапрацiвникiв тощо.
Як називати розглянут нами стандарти - «европейсью» чи «украшсью» - питання швидше термiнологiчне. В жодному разi це не зменшуе вагомiсть цих стандарта. Значущими i домiнантними е питання вщповщносп стандарту, умови критики i самокритики, доступнi засоби мошторингу i оцiнки, систематичнi регуляторнi ди як професiйних медiагруп, так i аудитори - громадян Украши. Бо вщ вмiння дотримуватися базових стандарта журналютами залежить в кiнцевому результат формування в багатомшьйонно1 аудитори правдивого й об'ективного чи потворного й хибного уявлення про поди в Укра1ш та свт i про 1хш результати чи наслiдки для розвитку суспшьства, вони формують i громадську думку загалом, визначають загальну атмосферу i тенденцп суспiльного розвитку чи занепаду.
Список лiтератури
1. Кодекс професшно! етики украшського журналюта [Електронний ресурс] / Приступенко Т. О. // Етичш та правовi засади дiяльностi засобiв масово1 шформаци.
- Режим доступу: http://pidruchniki.ws/14940511/zhurnalistika/zvernennya_ zhurnalistskoyi_initsiativi_zhurnalisti_chisti_vibori#629
2. Мiжнародна декларацiя принципiв поведшки журналiстiв [Електронний ресурс] // Нацюнальна спiлка журналiстiв Украши [сайт]. - Режим доступу: http://www.nsju. org/tabmenu/kodeks_etiki. - Назва з екрана.
3. Редакцшш принципи Бi-Бi-Сi для авторiв випусюв новин та iнформацiйних програм [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/16520205/ zhurnalistika/dodatki_teoriya_zhurnalistiki
4. Андрющенко М. Iмiджевi iмперативи украшського телебачення : монографiя / М. Ю. Андрющенко ; Кшвський нацiональний ун-т iм. Тараса Шевченка. - К. : Щек, 2008. - 216 с.
5. Ассанж Д. Неавторизована автобiографiя / Джутан Ассанж. - К. : Темпора, 2012. - 368 с.
6. Жарких Д. 1нформацшна безпека. Витоки мiфотворчостi / Денис Жарких // День. - 2000. - № 206.
Сорока В.Н. Современные тенденции развития журналистских стандартовна украинском телевидении // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации»
- 2014. - Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 313-318
Работа посвящена обзору и анализу современных тенденций развития журналистских стандартов на украинском телевидении, а также сравнению практического и теоретического понимания стандартов в национальном медиапространстве.
Автор детально анализирует основные, ключевые этапы, составляющие, особенности процесса продвижения журналистских стандартов на украинском телевидении.
Работа акцентирует на том, что стандарты теленовостей маркируют телеканал в целом, выступают в роли индикатора главных современных ценностей, формируют условия развития социальных коммуникаций.
Ключевые слова: стандарты журналистики на телевидении, журналистская деятельность
Soroka V. M. The standarts of journalism on Ukrainian television // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - Vol. 27 (66). No 1.1 - P.313-318
The article is a review and analysis of current trends in journalistic standards on Ukrainian television. It's a comparing theoretical and practical understanding ofstandards in the national mass media.
In the article is carried out a review and analysis of contemporary trends of the implementation of the European standards of journalism on Ukrainian television, as well as compares theoretical and practical understanding of the standards in the media space of Ukraine.
The author in detail analyzes key, the key steps components, special features of the process of implementation ofjournalistic standards on Ukrainian television.
The article focuses on the fact that the standards of news mark the channel as a whole, act as the main indicator of modern values, form the preconditions for the development of social communication.
Keywords: standards of journalism on television, journalism
Поступила до редакцИ' 13.05. 2014 р.
