CC BY
42Ефектившсть протестантських ЗМ1 Украши: результати соцюлопчного опитування
© м.а. балаклицкий, 2011 Максим БАЛАКЛИЦКИИ, Харьков, Украина_
Максим Балаклицкий
— кандидат филологич. наук, доцент каф. журналистики Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина, докторант Института журналистики Киевского национального университета им. Т.Г. Шевченко. Возглавляет региональную пресс-слуЖбу адвентистской церкви, выпускает интернет-газету «Пуп>» (www.asd.in.ua), является автором сотен журналистских публикаций. Пресвитер 5-й адвентистской общины г. Харькова. Автор более 50 научных работ по богословию, филологии, интеллектуальной истории. Кандидатская монография: «Новая религиозность Ивана Багряного» (Киев, 2005) и докторской монографии «Медиатизация протестантизма в Украине 1991-2010 гг.» (Харьков, 2011). Е-шаД: b@asd.in.ua.
Одна 1з засадничих труднощ1в у вивченш масово1 комушкацп полягае в необхщносп вим1ру ефек-тивност та впливу ЗМ1. Людина лишаеться над-то складним { непередбачуваним об'ектом, щоб мож-на було напевне судити про мотиви 11 конкретних учинюв. Тим паче, коли йдеться про такий аморфний конгломерат, як масовокомушкацшна аудитор1я. Складшсть цього завдання не вщмшяе його актуальности для науковщв. У випадку рел1гшно! комушка-цп ситуащю ускладнюе силове поле сакральних авторитет, котр1 в постмодерний час повертають владу, вщ1брану в них щеолопями Просвггництва, I «викрив-ляють» роботу полггтехнологш, розрахованих на «лю-дину маси».
Методами вивчення явищ рел1гшно1 комушкацп е
рел1гшних
явищ
експертш опитування1, штерв'ювання
2
журналiстiв i представникiв аудитора релiгiиних ЗМ13, монiторинг медiа4, упорядкування системи
1 Спис О. Релггшно-суспшьш та соцюкультурш змши в тзньопроте-стантських громадах (за результатами експертного опитування) / Спис О. // Украшське релтезнавство. — 2005. — № 2. — С. 86-94.
2 Керасиди Ю. Сергеи Вельбовец: интервью с президентом INVICTORY Media Group / Юлия Керасиди // InVictory. — 2006. — № 12. — С. 4-9.
3Акимова А. Хеппи-энд «через Инет»? А почему бы и нет! / Анна Акимова // Благодать. — 2010. — № 1. — С. 41-42; Никитюк З. Евангелие от «Одноклассников». Что христиане делают в социальных сетях / Зоя Никитюк // In Victory. — 2010. — № 7. — С. 10-14.
4 БаптистскиИ журнал: вчера и сегодня (обзор «Братского вестника»): Вып. 1. — К.: О-во «Знание» УССР, 1989. — 56 с.; Мрошниченко С. Релнтя в украшському телееф1р1 / Сергш Мрошниченко // Людина i свгг. — 1996. — № 9. — С. 32-33; Нжпченко О. Образ новггшх релнтй у
ЗМ15, фiксaцiя усних свiдчень очевидцiвб (багато таких матерiалiв представлено в результатах дослщницького проекту «Iсторiя евангельського руху в Сврази», п'ять CD-дискiв, Одеса, 2002-2006), тощо.
Популярним методом вивчення комушкацшних явищ е соцiологiчне опи-тування. Цей метод охоплюе широку аудитора, тож його перевагою е ре-презентативнiсть результатiв. 1нтереси свiтських i релiгiйних дослiдникiв ще! теми зб^аються в бажаннi визначити, наскiльки релшйний шформацш-ний продукт цiкавий свтеькш аудитора. Говорячи релiгiйною мовою, йдеться про його мююнерський потенцiал. Основним виконавцем соцопиту-вань щодо релтйних медiа е представники релiгiйних оргашзацш. Так, «Соцiологiчне опитування, проведене Асощащею «Арращ», показало, що росiйськомовне населення Криму одержуе вщомост про юлам з випадкових, недостовiрних джерел: з радю та телепередач (23%), з власних спостережень за мусульманами (20%), з розмов iз знайомими (17%), з загальнодоступних газет та журналiв (14%), з художньо! лiтератури про краши Сходу (11%), з критично! лтератури (6%). . ..тшьки 8% респондент здобувають такi данi з спещально! релшйно! лiтератури (не зазначено — християнсько! чи юлам-сько!)»7.
Зазвичай дослщники студiюють електроннi медiа через широту !х аудитора. 2008 року Мiжнародна маркетингова група вивчала потенцшну та на-явну аудитора заснованого протестантами «Свiтлого радiо Еммануш» (Ки-!в). Опитано тисячу мешканщв столицi. Виявлено такi причини слухання радiо «Еммануш»: 1) «вони вiруючi», 2) подобаеться тематика, 3) подоба-еться музика, 4) едине християнське радю в Укра1ш. Усi назваш фактори вказують на нiшевий характер радюстанци. Бiльша частина респондентiв — 64% — уважае, що у радю «Еммануш» немае недолтв. Серед вiдмiчених ганджiв можна видiлити незручну частоту й погану якiсть прийому. Бшь-шiсть аудитора цього радю складають жшки старше 31 року. 73% аудитора перебувають у шлюбь Рекомендаци маркетологiв: «використання частоти 67,28 БЫ суттево знижуе потенцiйну аудиторда слухачiв (iз трьох мiльйонiв ошб до приблизно одного мiльйона) й обмежуе контакт iз молоддю й актив-ним працездатним населенням. Ретранслювання програм радiо «Еммануш»
засобах масово1 шформаци / О. Нштченко // Релнчйна свобода: мас-меда, школа i церква як сус-пiльнi фактори утвердження. Науковий щор1чник / За заг. ред. А. Колодного. — К., 2001. — С. 8287; Свистунов С. Голос церкви мае бути почутий в штернета / С. Свистунов // Релшйна свобода: мас-медiа, школа i церква як суспiльнi фактори утвердження. Науковий щорiчник / За заг. ред. А. Колодного. — К., 2001. — С. 90-92.
5 История евангельско-баптистского движения в Украине. Материалы и документы. Сост. Головащенко С.И. — Одесса: Богомыслие, 1998. — С. 276-277; Назаркша О. Протестантсью конфесй в 90^ роки ХХ ст.: баптистсью та п'ятидесятницью течи / Назаркша Олена 1вашвна. Дис... канд. iст. наук. 07.00.01 — юторш Украши. — Донецьк, 2003. — С. 211.
6 Франчук В. Просила Россия дождя у Господа. — К.: Свгганкова Зоря, 2001. — Т. 1. — 648 с.; Т. 2. — 376 с.
7 Кирюшко М. 1сламська освгга та преса — св^ення релшйно1 свободи для мусульман в Украш / М. Кирюшко // Релггшна свобода: мас-медiа, школа i церква як суспшьш фактори утвердження. Науковий щорiчник / За заг. ред. А. Колодного. — К., 2001. — С. 81.
на шших частотах, зокрема в дiапазонi 87,5 — 108 FM дозволить залучити до слухацького загалу найактившшу аудиторiю — молодь (12-19 роюв), студентство (19-22 роки), молодих i досвiдчених спецiалiстiв (22-28 i 29-40 рокiв вщповщно)»8, урiзноманiтнювати музичний дiапазон, створювати про-грами для дтей, молодi та шмей.
У повiдомленнi на сайтi радюстанци про результати цього опитування знаходимо iншi акценти: «загальна кшьюсть потенщйних слухачiв «Свiтлого радю» в столищ приблизно 2,8-3 мiльйони осiб, або 1,2% вшх радiослухачiв мiста. Зпдно дослiдження, радiо «Еммануш» мае вищий рейтинг у порiв-няннi з деякими достатньо вщомими радiостанцiями верхнього FM-дiапазону». «Свiтле радю» перебувае на 21 мющ з 36. Менший рейтинг ма-ють: «Народное радио» (1,09%), «Musik Radio» (0,95%), «Промшь» (0,95%), «Культура» (0,68%), «Просто радио» (0,68%), «Бизнес радио» (0, 41%), «Radio One» (0,27%), «Ренессанс» (0,27%), «Love Radio» (0,14%), «А1» (0,14%), «ВВС» (0,14%), «Интернет радио» (0,14%), «Кликер» (0,14%), «Столица» (0,14%), «Эхо Москвы» (0,14%). Вщтак, заснована протестантами мiжконфесiйна радюстанщя випереджае чимало шшевих станцш: «Радю «Еммануш» слухають, в основнш сво!й маш, вiруючi люди, для яких важли-ва вiдповiднiсть наповнення радiоефiру !х духовним потребам саме в рел>
• 9
гiйному аспектi» .
Отож, ппотеза, що релiгiйна iнформацiя у постатеютичному суспiльствi може стабiльно привертати пильну увагу, е хибною. Поза винятками типу Польщi широка громадсьюсть таких кра!н е високо секуляризованою, тому сприймае релiгiйний свiт, як ми бачили на прикладi опитування щодо знаття про iслам, великою мiрою через призму свiтських ЗМ1. А останнi дивляться на релшю «ззовнi», очима невiгласа-скептика, й вщмовляють !й у власнiй специфiцi, добачаючи в релiгiйних новинах виключно елементи шших сфер буття: важiль пол^ично! iнтеграцii кра!ни, iнтриги, фанатизм, кримшал, бо-ротьбу за грошi та владу, маншулювання людьми, в кращому разi екзотику й архiвну старовину. Церква для них — «театральна вистава», «спортивна гра», «легковажна жшка», «картярська гра»10. Мiсiонерський потенцiал ре-лiгiйноi iнформацii не е високим, бо масова комушкащя працюе бшьше на пiдтримку наявних поглядiв, шж на !х трансформацiю11. Глибока змша пе-реконань, що становить один iз суттевих компонентiв релiгiйного навернен-ня, вiдбуваеться iндивiдуально, а не масово; цш змiнi передують особисп потрясiння; новi уявлення запозичуються з альтернативних джерел шфор-
8 Международная маркетинговая группа. Маркетинговое исследование «Исследования потенциальной и существующей аудитории Радио Эммануил». — К., 2008. — С. 10.
9 Международная маркетинговая группа. Маркетинговое исследование «Исследования потенциальной и существующей аудитории Радио Эммануил». — К., 2008. — С. 78.
10 Комшко Ю. Образ Церкви у ЗМ1 та масовш свщомосл / Ю.М. Комшко // Вгсник ХНУ 1м. В.Н. Каразша. — Серм Фiлологiя. — Вип. 51. — Х., 2007. — С. 132.
11 Балаклицький М. Мшьмед1а в шформацшному пол1 Украши (на матер1ал1 протестантсь-ких ЗМК) / Максим Балаклицький [Электронный документ] // Интернет-газета «Путь». — 17.02.09. — Режим доступа: http://www.asd.in.ua/archives/1188295577
мацн; основним мед1атором постае не техшчний зас1б комушкацп, а родич або знайомий, у котрого вже сформувався под1бний св1тогляд.
Значимють цих фактор1в демонструе дослщження Д. 1шка12. Вш анал1зу-вав причини приеднання укра1нських громадян до баптистсько1 церкви. 2005 року в р1зних мютах Вшницько1, Дшпропетровсько1, Закарпатсько1 За-пор1зько1, Ки1всько1, Харювсько1 областей { Криму було опитано 91 наверненого в баптизм у 2003-2004 роках. В1к опитаних 15-86 роюв (у середньому 36). Причини ув1рування таю: 70% випадюв — свщчення в1ру-ючо1 особи; 42% — переживання кризово1 ситуацн; 42% — навернення бли-зько1 людини; 26% — розчарування в житп; 24% позитивне враження вщ в1-зиту до баптистсько1 громади; 19% — вплив родича-християнина (зазвичай бабус1); 14% — читання Б1блн; 11% — шш1 фактори. Часто сполучалося галька чиниюв: як правило, життева криза зумовлювала позитивний вщгук опитаних на свщчення в1руючого знайомого чи родича. Сумарний вплив особистого спшкування з в1руючими (свщчення в1рника, навернення родича, вщвщування богослужшня, вплив родича) дор1внюе 155% { здаеться ушвер-сальним; читання Б1блн спричинило ув1рування кожного сьомого респондента; е один випадок конверсн шсля прослуховування християнських радю-передач { один — шсля роздум1в над моральною проблематикою перегляну-тих кшофшьм1в (не зазначено, релншних чи св1тських). Вочевидь, мю1я вимагае мююнера, а не «м1сюнерського» ЗМ1.
2005 року пращвники Науково-дослщного шституту Федерально1 служби виконання покарань провели «соцюлопчне дослщження ефективност вико-ристання мовлення каналу ТБН-Рос1я у виправних установах Санкт-Петербурга й Леншградсько! обласп. Було опитано 98 засуджених { 8 ств-роб1тниюв, серед яких начальники загошв { спещалюти вщдшу виховно! ро-боти. <...> Половина опитаних вщмггила, що тематика передач телеканалу ТБН 1х повнютю задовольняе13. ...при пор1внянш передач 1з загальною та християнською тематикою 79% засуджених вщдали перевагу останшм» — з етичних м1ркувань; «На запитання про те, як передач! телеканалу ТБН вплинули на засуджених, останш вщповши таким чином. 54% почали по-шшому дивитися на свое колишне життя, вщчуваючи власш непорядш вчи-нки; 43% отримали нов1 знання про життя; 25,5% вщчули потребу в отри-манш освгги й набутп гарно1 професн; 19,5% вщчули покращення свого емоцшно-психолопчного стану; 5% не вщчули жодного впливу; 11% опитаних було важко вщповюти»14.
Не слщ обнад1юватися цими показниками. Позитивне ставлення засуджених до передач заснованого протестантами м1жконфесшного телеканалу
12 Глик Д. Что говорят новообращенные христиане Украины. В помощь пасторам, лидерам и церквям / Дэниел Глик. — Запорожье: Пилигрим, 2008. — 112 с.
13 Бачинин В. Христианское телевещание в пенитенциарной системе / В.А. Бачинин // Социологические исследования. — 2007. — № 3. — С. 104.
14 Бачинин В. Христианское телевещание в пенитенциарной системе / В. А. Бачинин // Социологические исследования. — 2007. — № 3. — С. 105.
не свщчить про те, що в'язш стaбiльно вiддаватимуть 1м перевагу перед свгтськими аналогами. Засуджеш вiдчувaють «iнформaцiйний голод». Вони прагнуть переконати «начальство» i осiб з волi про позитивнi зрушення у сво!й свiдомостi й поведiнцi. Тюрма не е зоною впевненосп й комфорту; со-цiaльнa i психолопчна «стигма» ув'язненого спонукае його анатзувати об-ставини, котрi призвели до позбавлення волi. Тaкi переживання душевно усамггаюють в'язня, готують його до прийняття рiшень, котрi можуть забу-тися пiсля звiльнення.
Нерозумiння релтйно! шформаци як шшево!, а релшйних медia як спе-цiaлiзовaних спонукае до шшо! крaйностi — висновюв типу «Тiльки 3% всiх публшацш свiтських ЗМ1 (згiдно монiторингу А. Колодного) стосуються ре-лш!. [Це] Не прибуткова, не впливова, не важлива сфера життя суспiльствa, тому й не користуеться попитом, суспшьна потреба в шформуванш про не! критично мала»15 (курсив мш — М.Б.). Дослщникам бракуе погляду «зсере-дини» — вивчення оцiнки релшйних медia !х основною аудитор> ею: членами релшйних оргaнiзaцiй.
Щоб заповнити цю лакуну, ми провели соцюлопчне опитування аудитора та сшвроб^ниюв протестантських ЗМ1 Укра!ни — не тшьки телебачення й рaдiо, але й преси та iнтернету. Дослщження тривало з 27.04.09 по 22.11.10. Алгоритм дослщження, план i формулювання питань, оргашзащя рекламно! кампани електронно! анкети, И розробка в спецiaлiзовaнiй про-грaмi Ь1ше8игуеу проведено за шдтримки О. Миколаенка, випускника сощ-ологiчного факультету ХНУ iм. В.Н. Каразша.
Опитування проводилося за трьома напрямками: анкета Редактора (адм> шстративш функцil), Журнaлiстa (виконaвчi обов'язки) й анкета Аудиторп. Пишемо назви цих фокус-груп iз заголовних лiтер, щоб вiдрiзняти !х вiдпо-вiдi вщ загального стану справ. Отримано 513 анкет. 1з них редактори протестантських ЗМ1 подали 59 анкет, журналюти 66, споживaчi протестантських ЗМ1 388. Опитування проводилося в штернеп (де геогрaфiчнi межi не мають питомого значення), а також у Киев^ Днiпропетровську, Хaрковi та Львова Бiльшiсть анкет було запропоновано адвентистам сьомого дня (тут спрацювали особисп зв'язки автора цих рядюв), також брали участь баптис-ти, п'ятдесятники, харизмати, евангельсью християни, мешансью юде!, пра-вослaвнi, римсько- i греко-католики, свiдки Сгови, особи без конфесшно! нaлежностi. Респонденти з непротестантських кiл або заповнювали елект-ронну анкету, або були присутш на заходах, де роздавалися бланки.
Опитування Аудитора проводилися на протестантських богослужшнях. Опитування спiвробiтникiв цих медia вщбувалося на спецiaлiзовaних заходах протестантських журналю^в або методом прямо! розсилки. Також уш три анкети були доступш в електроннiй версi! опитування, котра рекламува-лася на спецiaлiзовaних ресурсах для протестантських медiйникiв i на релi-гiезнaвчих сайтах Укра!ни.
15 Филипович Л. Антисектантская истерия в украинских СМИ: видимые и невидимые причины / Людмила Филипович // Релггшна свобода. — 2008. — № 13. — С. 312.
На початку порiвняИмо спiльнi характеристики трьох груп (вщсотки для частин менше 10% не вказуемо).
Редактори Журналiсти Аудиторiя
Кшьккть анкет 59 66 388
Конфесiйний Адвентисти 3 Адвентисти 18 (27%) Адвентисти 279 (72%)
склад Баптисти 12 (20%) Баптисти 11 Баптисти 33
Греко-католики 1
Свангелгсти 2 Свангелгсти 1 Свангелгсти 1
Свангельська церква 5
Свангельсью християни 2 Свангельсью християни 3 Свангельсью християни 3
Меаанський юда!зм 1
Католики 1
П'ятдесятники 18 П'ятдесятники 10 П'ятдесятники 19
Православт 1
Православн1 МП 1
Протестанти 4 Протестанти 2 Протестанти 8
Римсько-католики 1
Св1дки Сгови 1
Суботствуюч1 (не адвен-
тисти) 1
Харизмати 9 Харизмати 10 Харизмати 15
Християни 1
BiK 0-15 — 0 0-15 — 0 0-15 — 8
16-25 — 13 (22%) 16-25 — 27 (40%) 16-25 — 59 (15%)
26-30 — 12 (20%) 26-30 — 17 (25%) 26-30 — 43 (11%)
31-45 — 25 (42%) 31-45 — 17 (25%) 31-45 — 104 (26 %)
46-60 — 10 (16%) 46-60 — 2 46-60 — 88 (22%)
Вщ 61 — 0 Вщ 61 — 0 Вщ 61 — 54 (14%)
Сiмейний Одружений / зам1жня 39 Одружений / зам1жня 21 Одружений / зам1жня 166
статус (66%) (32%) (43%)
Неодружений / незам1жня Неодружений / незам1жня Неодружений / незам1жня
15 (25%) 39 (59%) 102 (26%)
Вдiвець / удова 1 Вдiвець / удова 13
Розведений / розведена 11
Мiсце 06mcmi Украти: 06mcmi Украти: 06mcmi Украти:
мешкання Вшницька 2
Волинська 2 Волинська 1 Волинська 3
Дтпропетровська 8 Дтпропетровська 1 Дтпропетровська 45
(12%)
Донецька 4 Донецька 2 Донецька 14
Житомирська 2 Житомирська 1 Житомирська 2
Закарпатська 1
Запор1зька 2 Запор1зька 6
Кшвська 11 Кжвська 13 Ктвська 182 (47%)
Юровоградська 1
Крим 2 Крим 5 Крим 1
Луганська 1 Луганська 1 Луганська 1
Львiвська 3
Миколагвська 1
Одеська 5 Одеська 4
Полтавська 1 Полтавська 2 Полтавська 8
Ршненська 3 Ршненська 1 Ршненська 2
Сумська 1 Сумська 1
Тернопшьська 2 Тернопшьська 1 Тернопшьська 3
Хaркiвськa 1 Хaркiвськa 5 Харкшська 46 (12%)
Херсонська 1 Херсонська 4 Херсонська 4
Хмельницька 3 Хмельницька 1 Хмельницька 4
Черкаська 2 Черкаська 2 Черншецька 1
Черншецька 1
ЧерЩгшська 2
Закордон: Закордон:
Англ1я 1
Казахстан 1
Латв1я 1
Шмеччина 1 Н1меччина 1
Рос1я 5
США 2
Осв^а Училище / техшкум 15 Училище / техшкум 10 Училище / технжум 128
Студент 5
Незакшчена вища 3 Незакшчена вища 6 Незакшчена вища 5
Вища 35 Вища 16 Вища 59
Техн1чна 14 Техшчна 16 Техшчна 100
Гумаштарна 14 Гуматтарна 13 Гумангтарна 73
Журнал1стська 4 Журналютська 6 Журналгстська 16
К1лька вищих 2 Кiлькa вищих 3 Юлька вищих 19
Зaкiнчив асп1рантуру 1 Астрант 3
Старший науковий
спГВРО61ТНПК 1
Кандидат наук 1 Кандидат наук 1 Кандидат наук 8
Доктор наук 1
Як i слiд очшувати, вiкову стрaтифiкaцiю Аудиторi! розподiлено юйрГв-номiрнiше з переважанням у поясах 31-45 i 46-60 рокiв. Водночас поваж-ний вiдсоток церковно! людност становить молодь (16-25 рокiв) i пенсюне-ри (вiд 61 року). Ближчий до Аудиторi! склад групи Редaкторiв: основна !! частка (удвiчi бiльшa вiд aнaлогiчно! страти Аудиторп) також припадае на 46-60 роюв. Серед Журнaлiстiв цей вiковий вщсоток мiзерний. Поколiння старше 61 року серед пращвниюв ЗМ1 зовсiм не представлено. Редактори «молодшЬ» вiд Аудиторп, але «стaрiшi» вiд Журнaлiстiв: страти Редaкторiв 16-25 i 26-30 роюв майже вдвiчi бiльшi вiд аналопчних покaзникiв Аудито-рi!, але Журналюти майже вдвое перебiльшують обсяг страти 16-25 роюв у Редaкторiв. Протестантсью журнaлiсти — в основному студентська й пра-цююча молодь. Недалеко вщ !! покaзникiв вiдбiгaе група Редaкторiв. Жур-нaлiсти й Редактори прагнуть звертатися до сво!х однол^юв, уважаючи !х за нaйбaжaнiшу цшьову aудиторiю (про це нижче). Однак третина Аудиторп (36%) належить до передпенсшного та пенсiйного вiку, при цьому станов-лячи стaбiльний та вимогливий тип користувaчiв церковних ЗМ1. Ця рiзниця е одним iз джерел напруги на ринку релшйних медia, протестантських зок-рема.
Щодо сiмеИного статусу Редактори майже вщповщають Аудитори. Вщ цих груп рiзко вiдрiзняються Журналюти з майже протилежним сшввщно-шенням одружених i холостих осiб. За цих умов сощальне становище Редак-торiв допоможе 1м бути «гейткшерами» в обслуговуваннi потреб Аудитори щодо сiмейноl проблематики та пiдтримувати status quo.
Рiвень освiти е високим у вшх групах. Якщо мiряти вищою освiтою, то навiть у Аудиторй цей показник дорiвнюе 69%. Таю цифри характернiшi для церков мют-мшьйонниюв, де було роздано 53% анкет Аудитори.
За перелiченими показниками Редактори й Журналюти приблизно тото-жнi Аудитори. Рiвень освiти пращвниюв ЗМ1 е вищим вiд освiченостi Аудитори, однак навряд чи Редактори й Журналюти е штелектуальною ел^ою церков.
ПорiвняИмо аспекти творчо! бюграфп Редакторiв i Журналiстiв.
Редактори Журналкти
Церковний стаж До 4 роюв — 3 4-10 рокiв — 31 (52%) Бшьше 10 рокш — 22 (37%) З дитинства 1 До 4 роюв — 4 4-10 роюв — 31 (45%) Бшьше 10 роюв — 19 (29%) З дитинства 4
Ваш стаж роботи в журналктищ (свггськш та християнськш) До 4 роюв — 20 (39%) 4-10 рокш — 22 (37%) Бшьше 10 рокш — 9 (15%) До 4 роюв — 30 (45%) 4-10 рокв — 15 (23%) Бшьше 10 рокв — 6
З огляду на вшовий склад зрозумшо, що Редактори матимуть бiльшиИ церковний стаж i досвiд роботи, шж Журналiсти. У Редакторiв рiзнi термши роботи в журналiстицi (переважно не надто велию), а от серед Журнатспв початкiвцi становлять майже половину.
Редактори Журналкти
Як прийшли у протестантську журналiстику Запропонували представники церкви 13 (22%) Через свггську 9 За покликанням 8 Бог ирив1в 4 Випадково 3 Завдяки Асощаци «Новомед1а» 3 Завдяки протестантським мед1а 3 Через шше служшня 2 Було цжаво 1 В1дтдування семшару 1 Шсля навчання в б1блшному коле- дж1 1 Цшеспрямовано 1 Через друз1в [ знайомих, за рекомен-дащею представниюв церкви й протестантських журнала™ 22 (33%) Через свггську 9 За покликанням 3 За власним бажанням 3 Завдяки Асощацп «Новомед1а» 1 Через шше служшня 2 Стало цжаво 1 Складно пояснити 2 Через кастинг 1
Лопчно, послвдовно 1
Ваша форма зайня-тостi на цш посадi Повна 24 Часткова 16 Волонтерство 17 Повна 23 Часткова 12 Волонтерство 25
Чи влаштовуе Так 9 Так 5
заробiтна плата Н1 11 НГ 14
Частково 1
Не вгдмовлюсь в1д тдвищення 1
Не зовим 1
Чи працюете в Так 28 Так 29
iншому мкщ НГ 9 НГ 8
Шукаю гншу роботу 1
Ваша форма зайнято- Повна 9 Повна 4
стi на шшому мiсцi Часткова 4 Часткова 3
Волонтер 3 Волонтер 1
Чи влаштовуе Так 13 Так 9
заробггна плата на НГ 5 Нг 14
iншому мiсцi Частково 2
Яш Ви бачите шляхи Самоосвгга 39 (59%) Самоосвгга 44 (75%)
п1двищення свое!" ква- Стлкування з колегами 30 (45%) Спшкування з колегами 32 (54%)
. пфичаци Сем1нари 17 (26%) Семшари 11 (17%)
Свггсью 20 (30%) Свггсью 23 (39%)
Рел]гшн1 31 (47%) Релитин 33 (56%)
Сем1нари «Новомед1а» 4 Семшари «Новомед1а» 6
Курси журнала™ 13 (20%) Курси журнатстш 12 (20%)
Свггсью 5 Свггсью 12 (20%)
Релшйт 9 (14%) Релитин 17 (29%)
Навчання у свггських / релтйних Навчання у свггських / релггшних
вузах 4 вузах 18 (27%)
Навчання в релтйних вузах 4 Навчання у свггських вузах 1
Навчання у свпських вузах 2 Навчання в релтйних вузах 1
Отримання журналгстсько! освгти у Отримання журнал1стсько! освгти у
свггських / релггшних вузах 7 свггських / релггшних вузах 15 (25%)
Журналгстська практика 1 Ведення блога 1
Заочна журналгстська освгта 1 Вивчати нов1 технологи 1
Мониторинг ЗМ1 1 Журнатстська практика 1
Перейняття досвгду професюналш 1 Майстер-класи 1
Поргвнюю свое видання з шшими 1
Практика та сшвпраця 1
Робота з шоземцями 1
Читання Б1бли та духовно! лггератури 1
Допомога шшим 1
Оцiнiть ефективнiсть 10 — 4 10 — 2
стлкування з колега- 9 бал1в — 4 9 — 3
ми за десятибальною 8 — 3 8 — 7
шкалою 7 — 5 7 — 4
6 — 1
5 — 5 5 — 4, 5-10 — 1
4 — 1 4 — 2
3 — 1
3-5 — 1
2 — 2
Досить ефективно 2 Висока ефектившсть 2
Низька 1 Низька ефектившсть 1
Нормально 1
Назвпъ регламен-туючi документи з Банки професшно!' тематики, з якими Ви знайомi Назвали 22 (33%) Не знайомий 3 Не доводилось користуватися 1 Назвали 9 (15%) Не знайомий 4 Шяких 3 У цю сферу не заглиблювався 1
Чи знайомi Ви з Так 39 Так 33
дiялънiстю Асоща- Ш 7 Hi 15
цп «Новомедiа» Мало знаю 4 Не дуже 1
Частково 1
В якш (формп Ви знайомi з ïï роботою Вщтдування семшар1в 22 Знайомство з записами семiиарiв 18 Читання новин Асощацй, сайту, бю-летеня 35 Спiлкування з членами Асощацй 25 Очолюю регюнальний осередок Асощацп 1 Перюдично проводжу 11 семшари 1 Участь у робот! Асощацй 1 Вщтдування семшарГв 15 Знайомство з записами семгнарГв 8 Читання новин Асoцiацiï, сайту, бюле-теня 24 Спшкування з членами Асощацй 21
Серед причин ангажування в протестантсью медiа noMiTHO лщирують oсoбистi зв'язки майбутнього редактора чи журналюта. Це вкотре демон-струе взаемопов'язанють масово1 та групово1 комушкацп в практищ протестантських церков, в Украш зокрема. На другому мющ перебувае дoсвiд роботи у свГтських ЗМ1, котрий неофгт намагаеться використати на користь церковнш справi, затим прагнення до реалiзацiï сво1х здiбнoстей у релiгiйнiй сферГ, особистий вибiр особи, а також освггш заходи церковних журналiстiв.
Сшввщношення форм зайнятoстi в цих групах, за свiдченнями респoндентiв, майже щентичне. Менший вiк Журналiстiв пояснюе ï^ бiльшi запити щодо ро-змiру зарплати, сoцiальну мoбiльнiсть, можливо, кращу oбiзнанiсть щодо ринку працi. Iмoвiрнo, Редактори отримують бiльшi оклади, шж Журналiсти.
Шляхи пiдвищення квалiфiкацiï у цих груп досить схoжi. Головн ï^ напрям-ки пoвнiстю щентичт: 1) самоосвгта, 2) релiгiйнi семшари й 3) спiлкування з колегами. Бшьше тяждачи до уснoï комушкацп, ефективнють останнього на-пряму Журналюти ощнюють трохи критичнiше. Можливо, даються взнаки ма-ксималiзм мoлoдoстi та ширший кругoзiр, вихований iнтернет-спiлкуванням.
Редактори менше прагнуть отримувати вищу (журналютську чи iншу) oсвiту у свггських чи релiгiйних вузах; журналiстськi курси теж викликають у них слабший ентузiазм. Як i студенти свггських журфаюв, вони висловлюють недо-вiру до теoретичнoï тдготовки. Практична дГяльнють видаеться Редакторам ri-дним шляхом професшного зростання. Щодо участ в робот профспшки хрис-тиянських журнашспв «НовомедГа» Редактори перевищують Журнашспв, хоч i не принципово, по всх показниках. ВдвГчГ бгльший вщсоток РедакторГв виявляе обГзнаиють у законодавста щодо функцюнування ЗМ1.
Редакторгв виявляе обгзнанють у законодавста щодо функцюнування ЗМ1.
Журналiсти Редактори Редактори
Ваша освгга Училище / технжум 10 Училище / технжум 15 Освiта Ваших Училище / техн1кум 3
Незакшчена вища 6 Незакшчена вища 3 спiвробiтникiв
Вища 16 Вища 35 Р1зна, спенгально! осв1-
Техшчна 16 Техшчна 14 ти т в кого немае 4
Гуманггарна 13 Гумангтарна 14 Вища 37
Журналютська 6 Журналютська 4
Кшька вищих 3 Кшька вищих 2 Гумаштарна 4
Заюнчив асп1рантуру 1 Журнал1стська 7
Кандидат наук 1 Кандидат наук 1 Доктор наук 1
Ощшть свою 12+ — 1 Ощшть про- 12+ — 1
професiйну 10 — 2 фесiйну ком- 10 — 7
компетенщю 9 — 7 петенцiю 9 — 3
за десятиба- 8 — 7 8 — 14 сшвробггни- 8 — 12, 8-9 — 1
льною шка- 7 — 9 7 — 9 кiв за десяти- 7 — 9, 7-8 — 2
лою 6 — 8 6 — 5 бально! шкалою 6 — 10, 6-10 — 1, 6-9 — 1, 6-8 — 1
5 — 11 5 — 4 5 — 13, 5-10 — 1, 5-7 — 1
4 — 1, 4-5 — 1 4 — 2 4-8 — 1
3 — 3 3 — 1 3 — 1
2 — 2 2 — 3 2 — 3, 2-8 — 1, 2-5 — 1
В чому вiдчу- В досвщ роботи 44 В досвщ роботи 36 В чому Вашi В досвщ роботи 29
ваете потребу (67%) (61%) сшвробггни- (50%)
В журналгстсьюй В журналгстськш ки почувають В журналгстсьюй
освт 35 (53%) освт 38 (64%) потребу освт 36 (61%)
В техшчнш освт 31 В техшчнш освт 24 В техн1чн1й освт 18
(47%) (40%) (30%)
В п1двищенн1 загаль- В шдвищенш загаль- В шдвищенш загаль-
ного культурного р1в- ного культурного ргв- ного культурного ргв-
ня 21 (39%) ня 19 (32%) ня 17 (29%)
В духовному зрос- В духовному зрос- В духовному зрос-
танн 35 (53%) танш 30 (50%) танш 17 (29%)
В богословсьюй освт 6 В богословсьюй освт 2
У вшьному чаи 2 У вшьному чаи 3 У вшьному чаи 1
У фшансах 2 У фгнансах 2 У фгнансах 1
В участ колег 2 Шдтримка шших журнал1стгв 1 В обмш досвщом 1 В особистгй оргашзо-
У моральнгй та духо- У розвиток навичок ваност! 1
внгй шдтримщ 1 «слгпого» набору Семгнари 1
У комунжабельноста 1 тексту 1 Перюдично втрача-
В навичках ввдеомон- Навички розробки й ють розумгння прю-
тажу 1 наповнення сайпв 1 ритетносп ще! справи
В молодост 1 Спгвроб1тництво з 1
В ноутбуку 1 гншими ЗМ1 1 У самостшност! в1д
У розумшт внутрш- пасторсько! цензури 1
ньоцерковних вгдносин 1
Чи е у Вас ба- Так 54 (81%) Так 56 (95%) Чи е у них Так 47 (80%)
жання i мож- Н 1 Н 3 бажання й Н 3
ливiстъ пвдви- Не зовим 1 При повнш зайнятост1 можливкть Не завжди 1
щувати свою складно знайти час на пвдвищувати По-р1зному 1
журналiстсъку навчання 1 свою профе-
ква. иф1кацио Брак кошпв 1 сiйну компе-тенщю
Чи спонукае Так 7 (10%) Так 4 Чи спонукаете Так 48 (81%)
Вас адмшкт- Н 3 Н 1 Ви ïx до цъого Н 4
ращя ЗМ1 до
цъого
Чи е iншi Брак часу 7 Брак часу 13 Чи е iншi пе- Брак часу 8
перешкоди до 1нша робота 8 1нша робота 3 решкоди до ïx 1нша робота 9
Вашого профе- Брак кошт1в 8 Брак кошпв 3 професшного Брак коштiв 3
сшного зрос- С1м'я 2 С1м'я 4 зростання С1м'я 3
тання Немае можливосп вчитися 3 1нше служшня 3 1нш1 обов'язки 1 1нше служшня 3
Немае бажання 2 Моя недостатня тех- Шнъ 2
Застарше техшчне тчна забезпечешсть 1 Вдоуттсть перспе-
забезпечення 1 Не знаю, як оргашзу- ктиви росту через
Невпевнешсть у сво- вати себе в цьому 1 иедостатнъо! кшь-
1х можливостях 1 Шукаю шшу роботу, косп конфесшних
Ввдсутшсть поваж- де можна розвиватися 1 ЗМ1 й небажання
ного досв1ду 1 свпських ЗМ1 брати
Задоволення нагаль- на роботу в1руючих 1
них потреб 1 Не визначилися, чи е це 1х покликанням 1 Немае спшкування з професюналами 1 Немае стимулу 1 Неможливють на-вчатися з вщривом в1д роботи 1 Нечпш посадов1 ш-струкци 1 Складно зрушити стару систему, за якою працюе тте-ратурний редактор 1
Продуктивним е порГвняння оцшки Журналютами й Редакторами власнoï прoфесiйнoï кoмпетенцiï та шляхГв ïï покращення. Для додаткового компаративного матерГалу Редакторам було запропоновано схарактеризувати щ показники й щодо свoïх сшвробГтниюв.
Журналюти оцшюють себе найскромшше. Себе Редактори вважають дещо квашфГковашшими. 1ще вищу оцшку вони дають свoïм шдлеглим; тут знахо-димо i бшьшу кшькють вщмгток, i дробовГ бали — бажання уточнити картину.
Головними потребами усГх трьох груп е досвщ роботи й журналютська освГта. Настшьки ж привабливим для ЖурналютГв е духовне зростання.
Практично одностайно (зокрема 95% Редакторгв) три групи заявляють про бажання й перспективи свого професшного росту. Редактори точно ощ-нили налаштування Журнатспв у цьому вщношенш.
У разючому контраст до попереднього пункту перебувае особисте моти-вування до вдосконалення професюнально! компетенщ! — особисто! та шд-леглих. Тшьки десята частина Журналютсв вщмгтила защкавлешсть адмшс-тращ! ЗМ1 в !х рост як фахгвщв. А Редактори твердять, що заохочують ствробгтниюв до цього у 8,1 разгв актившше, шж це зафшсували Журналю-ти. Перешкоди до професшного зростання всюди однаковк зайнятють на шшш робот^ необхвдшсть заробляти на життя, годувати шм'ю, ангажова-шсть в шшГ служшня.
Тепер схарактеризуймо ЗМ1, що !х представляють респонденти.
Редактори Журналкти
Тип Вашого ЗМ1 Преса 25 (42%) 1нтернет 23 (39%) ТБ 6 Радю 1 Преса 18 (27%) 1нтернет 21 (32%) ТБ 7 Радю 2
Тип засновника Церква 15 (25%) Приватна особа 14 (24%) Громадська оргашзащя 4 Церква 16 (24%) Приватна особа 8 (12%) Громадська оргашзацш 3
Конфесiйна нале-жнiсть ЗМ1 Конфесгйна 25 (42%) М1жконфесшна 19 (32%) М1жрел1гшна 3 Свгтська 1 Просвпницьке видання 1 £вангел1зацшне 5 Конфесгйна 13 (17%) М1жконфесшна 13 (17%) М1жрелшйна 2 Свпська 2 Нерелшйна оргашзацш з християнською основою 2 Не задумувалась над цим. Ми нормально ставимося до гнших релгггй 1 Не акцентуе на розб1жностей, а концент-руеться на головних християнських цш-ностях 1
Цшьова аудиторiя Невфукш 8 Члени певно! конфесп 5 В1руюч1 2 Найширша 6 Християни 6 Молодь 4 Шукакга 3 С1м'! 2 Д1аспора церкви 1 £вангельськ1 в1руюч1 1 Зрш християни 1 Молод1 люди, що шукають Бога 1 Нев1руюча молодь 1 Нев1руюч1 18-40 роюв 1 Нехристияни 1 Партнери служшня 1 Позацерковш особи 25-60 роив 1 Нев1руюч1 6 Члени церкви 7 В1руюч1 6 Найширша 5 Нев1руюча молодь 3 Молодь 2 В1руюча молодь 3 С1м'! 2 Новонавернеш 2 Шдлгтки 2 Аудиторш протестантських телеканалгв 1 Вчитет християнсько! етики й люди, що ц1кавляться морально-етичними темами 1 Нев1руюч1 тдлгтки 1 Нев1руюч1 середнього вгку 1 Шдлгтки-християни 1
Прихожани нових протестантських церков 1 Росшськомовт християни по всьому свт 1 СлужителГ 1 Студенти ХГЕУ (протестантського вузу) 1 Християни, що вщтдують сайт invictory.org 1 Християни, що читають книги; богослови; студенти християнських вузгв 1 Moï знайом 1 Шдштки 1 Х1м1чно залежт 1 Педагоги 1 Росгйськомовне населення 1 Сурдоперекладач1, глух1, слабочукга 1 Будь-яка з штересом до культурнoï проблематики 1 «Спiвчуваючi», випадков1 глядач1 1 Студенти, церкви, госп протеста-нтського вузу ДХУ 1 Х1м1чно залежн1 1 Християни 5-40 рокгв 1
Наклад, глядацъка 300 прим1рниюв — 1
аудиторiя, iншi ау- 500 — 2 500 — 4
диторы вимiри 1000 — 4 1000 — 1, 1100 — 1
2000 — 1
3000 — 1 3000 — 1
3500 — 1
4000 — 2
4500 — 1
5000 — 3 5000 — 1
10.000 — 4
20.000 — 1
22.000 — 1
90-100.000 — 1
100.000 — 3 100.000 — 1
10-50 в1дтдувачгв на добу 1
50 в1дтдувачгв на добу 1
Близько 60 вiдвiдувачiв сайту на добу 1
250 в1дв1дувачгв на добу 1 200 в1дв1дувачгв на добу 4
500 в1дв1дувачгв на добу 1
2000 читачгв блогу 1
3500 отримувач1в новин, 8000 вщтдува-
ч1в сайту на добу 1
7500 отримувач1в новин сайту 1
27.000 в1дтдувач1в на добу 1
1,5 мшьйона глядач1в 1
Супутниками покрито все вище
екватора 1
Географiя розпо-всюдження Мтсто 5 Район 2 Область 6 Юлька областей 2 Украша 7 СНД 4 СНД й д1аспора: Шмеччина, Канада, США, Свропа, Португатя, 1спашя, Прибалтика, 1талш, 1зра1ль 13 близько 20 краш 1 Б1льше 100 краïн свпу 1 Всесв1тня 1 Рунет 1 Мтсто 1 Область 6 Кшька областей 3 Украша 2 СНД 4 СНД й д1аспора 6 Всесвгтня 1
Преса та штернет лишаються головними типами протестантських медiа. Як бачимо, старше поколшня тяж1е до друкованих ЗМ1, молодь найкраще почуваеться в мережевому простора Причинами цього е порiвнянна простота i дешевизна виготовлення iнформацiйного продукту для цих вцщв ЗМ1, («1нтернет е найоргашчшшим для релiгiйних органiзацiй медшним каналом, оскiльки вiдтворюе усну систему комушкацп «вщ особи до особи». Цей канал зв'язку найадекватшший дискурсу, котрим користуються релшйш гро-мади та окремi вiруючi»16), церквам найлегше цензурувати друковаш ЗМ1, приймаючи або не визнаючи 1х «сво1ми».
Церкви е головним типом засновниюв протестантських медiа. Редактори представляють той прошарок церковно1 людностi, з котрого походять при-ватнi особи, що бажають скласти конкуренцiю офiцiйним ресурсам i видан-ням конфесiй. На нашу думку, це сшввщношення ближним часом зберша-тиметься: достатнiй авторитет церковно1 адмiнiстрацi1 серед сво1х вiрних (див. нижче) i акумульованi можливосп конфесiй забезпечуватимуть прю-ритет офщшних ЗМ1. Логiчно, що церковнi журналюти орiентуються на ш-тереси одновiрцiв i членiв iнших протестантських церков.
Визначення цiльово1 аудиторi1 е тяжким завданням для сшвроб^ниюв протестантських ЗМ1. Переважають унiверсалiзованi оцiнки «невiруючi», <^руючЬ>, «якнайширше коло». Розмитий, а то й зовшм непродуманий портрет свого читача / глядача / вщвщувача не сприяе збiльшенню аудитори видань, як на те, можливо, сподiваються видавщ. Слiд або формувати нiшевi пропозицi1 («лишились одиничнi ЗМ1, розрахованi «на всiх». . ..цер^ необ-хiдно зрозумiти, кому слiд вщдати ту чи iншу iнформацiю, правда, це вима-гатиме сил, аби вивчити весь мюцевий ринок мас-медiа»17), ознаки чого по-волi виникають у протестантськш блогосферi, або швестувати в свое видан-ня зусилля квалiфiкованих кадрiв, що вимагае мотивування та пдно1 оплати, й покращити маркетинг i дистрибуцiю видань (причому ефективне просу-вання мережевих ЗМ1 вимагае не стiльки коштiв, скшьки грамотно1 страте-гi1). На наше переконання, ключовим фактором тут е розумшня ще1 проблематики клерикальною верхiвкою. Харизматичнi церкви не становлять бшь-шостi в протестантському середовищi Укра1ни, однак у цих конфешях старшi пастори безпосередньо опiкуються розповсюдженням шформацшно-го продукту та репутацшним менеджментом сво1х конфесiй, що дозволяе журналютам iз цих церков претендувати на представницью функцi1 на протестантському медiаринку.
По-рiзному виглядае i чисельнiсть аудиторi1. Якщо припускати, що сере-дня частота виходу друкованих видань — раз на мюяць, то можна видiлити два основних типи перiодичних органiв: регiональнi видання, орiентованi на
16 Лученко К. Интернет в информационно-коммуникационной деятельности религиозных организаций России / Лученко К.В. Автореф... канд. филол. наук — 10.01.10. - МГУ им. М. Ломоносова. — М., 2009. — 22 с.
17 Желновакова М. Церковь и СМИ: практические аспекты работы / Маргарита Желновакова // In Victory. — 2010. — № 12. — С. 19.
окремг громади чи !х партнергв з оточенням (пояс тисяч1 примгрниюв), г ча-сописи, адресован всеукра!нськш, а то й мгжнароднш аудиторп (умовно — пояс 10.000 примгрниюв; див. географда розповсюдження). Серед указаних Редакторами сайпв дгапазон добового вщвщування вщргзняеться в 2700 раз. Якщо найпопуляршший з указаних сайпв притягуватиме таку аудитора протягом року, за цей перюд його вщвщае майже мшьйон ос16. Ще амбпта-ше заявляють про глядацький загал телеканали (1,5 мшьйона; «супутниками покрито все вище екватора»).
Нам не в1дом1 випадки продажу релйшних видань поза церковним простором, будь то ятки в богослужебних примщеннях чи ви!зш кюски в гро-мадських мюцях. Друкованг видання обслуговують шформащйю потреби помюних громад, г якщо в1рн1 й поширюють !х, то в своему оточенш, коли людина бере часопис, будучи обгзнаною про рел^йн штереси його власни-ка. У позацерковно! особи бшьше шаншв натрапити на протестантську передачу на радю г ТБ. Тут юнуе невеликий сектор споживачгв, як1 не мають воцерковлених родич1в г знайомих. Найбшьшо! штенсивносп конвергенщя секулярно! та клерикально! аудиторш досягае в штернет («В реальному житп представники р1зних релшй та конфесш достатньо рщко зустргчають-ся для обговорення широкого кола питань. В штернет ж вони вступають у дгалог у рамках одного шформацшного простору»18). Аудиторгя Мережг групуеться зпдно мови та штереив Тндивща. Якщо користувач володге мовою ресурсу та щкавиться релшйною проблематикою, вш може роками моштори-ти релшйний Рунет, наприклад, не вщвщуючи культовг примщення. 1нфор-мащйне пересичення, змша способу життя нерщко веде до ослаблення чи за-лишення ним цих защкавлень; жилета кризи, навпаки, можуть спонукати до практикування релшйних припишв аж до приеднання до мюцево! громади. Також Редактори подали таю вщомосп про сво! видання:
■ час заснування. Один журнал е продовжуваним г веде родовщ ¡з 1936 року. У 1990-1 було вщкрито 9 видань (15%), у 2000-1 38 (64%). У 2000-х ю-льюсть видань постшно зростала (2000 р1к — 2 видання, 2001 — 2, 2003 — 3, 2004 — 5, 2005 — 5, 2006 — 6, 2007 — 7), або рашше заснова-ш видання не було вщзеркалено в опитуванш чи вони припинили свое юнування. Пюля 2007 року прирют стабшзувався (2008 — 3, 2009 — 5, 2010 — 3), або под!бш видання переживають перюд становлення чи не потрапили на сторшки анкет;
■ державну реестрацт мае 29 видань (50%), не мае 16 (27%). Реестращя не тягне за собою втручання у змют г розповсюдження часопису, доступна за щною г е бшьше статусним символом. Частину незареестрованих видань склали штернет-видання, котрг не потребують реестраци, та неве-лик1 репональш часописи;
18 Лученко К. Интернет в информационно-коммуникационной деятельности религиозных организаций России / Лученко К.В. Автореф... канд. филол. наук — 10.01.10. - МГУ им. М. Ломоносова. — М., 2009. — 22 с.
■ 10 респондеипв (17%) заявили, що перерви у функцгонуванш 1х ЗМ1 були, 27 (46%) — що не було. Пом^ний вщсоток видань, котрi мали поважш перебо1 у виходi, пояснюеться перюдом становлення церков на постра-дянському простор^ не завжди достатнiм розумшням клерикальними колами важливостi шформацшно1 дiяльностi, через що навiть найактивнiшi медiйники, представленi в анкетуваннi, не завжди знаходять можливосп для стабшьно1 роботи;
■ джерелами ф!нансування протестантських ЗМ1 (багато респондентiв ука-зувало бiльше одного каналу прибуткiв) е: засновник, власник — 23 вщ-повщ (39%), продаж iнформацiйного продукту, накладу, реклами — 17 (29%), окремi жертводавщ та спонсори — 14 (24%), нерегулярш пожерт-ви — 13 (22%), партнерська мережа i перехресне фшансування всерединi медiахолдингу — по одному. Як i в попереднiх вiдповiдях, домiнуе вплив церковних органiзацiй. Говорити про мережу незалежних ЗМ1 рано. Продаж шформацшного продукту i реклами дещо перевищив опертя на спо-нсорсью кошти, однак фандрайзинг лишаеться головним способом утри-мання неофiцiйних видань (сумарно 46%);
■ фтансовий стан ЗМ1 18 респондеипв (30%) уважае самоокупним, 17 (29%) дотацшним, 10 (17%) збитковим, 3 прибутковим; цим пояснюеться й кшъюстъ ствробтниюв редакцп чи студи: 12 респондеипв (20%) по-вщомило, що 1х журналютський штат складаеться з трьох ошб, 10 (17%) — з одно1 особи, 8 — з двох, 5 — iз п'яти, 4 — з чотирьох, 3 — з шести, по двое — з семи i дев'яти вщповщно. Iншi варiанти (2-4, 7, 10 i 12) зiбрали по однш вiдповiдi. Вiдтак, середня кiлькiсть оплачуваних ствробтниюв протестантського ЗМ1 становить 3-5 ошб, до того ж пова-жна частина видань готуеться одноошбно;
■ юлъюстъ позаштатних ствробтниюв: двое — 7 вщповщей, трое — 6, 4 i 10 — по три вщповщ, 5, 8 i 1 — по дв^ 1-3, 6, 7, 15, 25, 30 отримали по одному вщгуку. Отже, середня юльюсть позаштатникiв — 2-3 особи. Перейдiмо до розгляду запшгв i оцiнок Аудиторi1 протестантських ЗМ1.
На питання «Чи потрiбна журналiстська iнформацiя для Вашого релшй-ного життя?» 278 респондентiв (71%) вщповшо ствердно, 24 (6%) — запере-чно. Кiлькiсть «негативiстiв» може бути й бшьшою, однак припускаемо, що частина ща групи вщмовилась заповнювати анкету. Попит усерединi церкви чималий: група свiдомих споживачiв перевищуе «негативiстiв» у 12 разiв.
136 респонденпв (35%) потребуе журналiстсько1 шформаци про релiгiю кiлька разiв на тиждень, 88 (23%) нерегулярно, 86 (22%) юлька разiв на м> сяць, 56 (14%) щодень. Виходить, що бiльшiсть представникiв Аудиторi1 галька разiв на мiсяць обов'язково споживае такий iнформацiйний продукт. Це не дорiвнюе ледь не цшодобовому пiдключенню до цифрового свiту у шдл^юв i студентсько1 молодi й кшькагодинному перегляду ТБ кожного дня у старших поколшь укра1нських мютян поза протестантськими колами, однак свщчить про стабiльний та зрiлий штерес.
Тепер сл1д ощнити доступтсть ще! медгапродукщ! для споживач!в. 174 респонденти (49%) пов1домили, що шформащя протестантських ЗМ1 щлком доступна для них, 125 (32%) — не зовам доступна, 56 (15%) — мало доступна, 8 — практично недоступна. Ситуащя обнадшлива, однак виходить, що 22% защкавлено! Аудиторп (рашше зафшсованих 71%) не вдоволеш ступе-нем доступносп журналютського продукту.
Опита^ назвали там перешкоди в доступ до протестантських ЗМ1 в ба-жаному о6сяз1:
• недостаттсть техшчно! оснащеностг: немае тдключення до кабельного / супутникового телебачення — 70 вщповщей (18%), немае тдключення до штернету — 53 (14%), недостатня регуляршсть виходу друко-ваних видань — 40 (10%), невмшня працювати в штернет — 43 (11%), низька швидюсть тдключення до штернету — 23, обмежений штернет-трафш — 17, немае радюприймача з потргбною частотною шкалою — 13;
• висока цгна користування ЗМ1: тдключення / абонплати штернету — 35 вщповщей, тдключення / абонплати кабельного / супутникового телебачення — 31, перюдичних видань — 8;
• гншг причини: бракуе часу — 120 вщповщей (30%), не дозволяе здо-ров'я — 11, географгчна вщдалешсть мого мешкання — 9, «немае бажан-ня споживати журналютську шформащю», л1нь г неоргашзованють, «не все вважаю за потргбне дгзнаватися», «немае налагоджено! мережг протестантських ЗМ1, шформащ! про видання» — по однш в1дпов1д1.
Як правило, велик запити щодо журналютсько! шформащ! характерн для м1стян, але сшвпадають ¡з високим ритмом життя г насиченим графшом. Неоргатзоватсть споживачгв, в1дсутн1сть стало! мотиващ! до регулярного пошуку продукщ! протестантських ЗМ1 е головним фактором програшу в змаганш за увагу церковно! аудитора, котрою заволодгвають доступн1ш1, звичн1ш1 й суспшьно схвалюван ЗМК — в першу чергу, свтеьке ТБ. Для його перегляду слщ докласти незргвнянно менше зусиль г ресуршв, атж для читання церковно! преси (не завжди безкоштовно!, дешево! й «п1д рукою»), тдключення супутниково! антени чи кабельно! телевгзп. Поргвнянно легшим е доступ до християнських сайпв, але штернет-спшкування вимагае регулярно! оплати (не копшчано!), посидючосп й наявносп мшмуму воце-рковлених знайомих для утворення спшьноти однодумщв. б1льш1сть протестантських радюстанщй мае штернет-транслящю, однак ця послуга не ввшшла в моду через свою новизну та вимогу безлгмгтного тдключення.
Ще один поважний носш «християнських» даних — мультимедшт диски з вщео та аудюзаписами. Цей спос16 «християтзащ!» звичайного телевь зора мае величезн перспективи в церковному середовищк п1д несанкщоно-ване котювання цифрових носив деяю християни навт п1дводять «духов-ну» основу, диски легко розмножуються й дозволяють створювати авторсью варганти вщеоколекцш, порожн нос1! доступн для будь-кого, оптимально збертаються та передаються, БУБ-програвачг дешевг й розповсюджет, не
вимагають абонплати та спещальних навичок, порiвняних з роботою на ПК, алгоритм 1х використання подiбний до не остаточно забутих вiдеоплеерiв.
Наразi слiд вияснити ступiнь знаття й використання Аудиторiею рiзних видiв ЗМ1 за iдеологiчною ознакою.
Чи знаете Ви? Телебачення 1нтернет Преса Радш
ЗМ1 свое1 конфеси 199 (51%) 166 (43%) 279 (72%) 182 (47%)
ЗМ1 шших протестантсъких конфесш 98 (25%) 141 (36%) 74 (19%) 56 (14%)
М1жконфесшш ЗМ1 72 (19%) 48 (12%) 40 (10%) 38 (10%)
ЗМ1 шших релтй / конфесш 45 (12%) 59 (15%) 42 (10%) 23
Свп-сью ЗМ1 67 (17%) 78 (20%) 56 (14%) 31
Де берете журналктську iнформацiю?
ЗМ1 свое1 конфеси 133 (34%) 178 (46%) 235 (60%) 120 (30%)
ЗМ1 шших протестантсъких конфесш 76 (20%) 104 (27%) 60 (15%) 46 (12%)
М1жконфесшш ЗМ1 56 (14%) 94 (24%) 33 28
ЗМ1 1нших релтй / конфесш 47 (12%) 63 (16%) 40 (10%) 26
Свп-сью ЗМ1 89 (23%) 49 (13%) 58 (15%) 36
Принаймш для парафiян адвентистсько1 церкви (а ми пам'ятаемо, що це характерно для рiзних протестантських конфесш) штернет е головним джерелом вiдомостей про релтю та найкраще знаним комушкацшним каналом. Свiтський погляд на релтю та шформащя мiжконфесiйних ре-суршв доходить до Аудиторi1 по ТБ. Телебачення впевнено посщае друге мгсце у випадку знання ЗМ1 шших протестантських церков та iнших ре-лiгiй, а також щодо споживання медiапродукцi! iнших протестантських конфесiй, мiжконфесiйних i мiжрелiгiйних ЗМ1. Адвентисти проявляють вiрнiсть виданням свое1 конфесi1, дiзнаючись 11 новини переважно через пресу. Радю всюди «пасе заднiх», о^м випадку iз загальною обiзнанiс-тю про медiа свое1 конфесi1 — там воно виходить на третю з чотирьох позицш.
Видшеш курсивом цифри в запитанш про обiзнанiсть е меншими вiд сво1х пар у запитанш щодо користування. Це свщчить про те, що штен-сивне використання свгтських та шорелтйних медiа не спричиняе 1х «утзнавання» й «прийняття» протестантською Аудиторiею, вказуе на психолопчну дистанцiю щодо цих джерел. Завжди (а наступна таблиця робить це твердження однозначним) Аудиторiя протестантських ЗМ1 ви-мiряе авторитетшсть iнформацiйних джерел iдеологiчною близькiстю до свое1 церкви.
Укаж^ь стутнь Вашо1 довiри рiзним ЗМ1 (найнадiйнiше ввдмпъ-те цифрою 1, менш надiйне цифрою 2 й т.д.). 1 2 3 4 5 Iншi ощнки
ЗМ1 свое! конфеси 299 29 7 2 4 10 — 1
ЗМ1 шших протестантських конфесш 28 130 52 15 13 0,6 — 1, 0,5 — 1, 7 — 1
Млжконфесшш ЗМ1 49 37 65 19 9 0,5 — 1, 7 — 1
ЗМ1 шших релгггй / конфесш 10 22 30 70 35 6 — 1, 10 — 1
СВГГСЬК1 ЗМ1 16 56 34 32 81 0 — 2, 6 — 1, 9 — 1, 10 — 4, 12 — 1, 20 — 1
Жоден ¡нший аспект анашзовано! теми не дае настшьки переконливо! кар-тини: навгть друге мюце мае у випадку ЗМ1 свое! конфесп в 10,3 рази менше башв в1д першого, ЗМ1 ¡нших протестанпв — у 2,5 разгв менше, медга ¡нших релтй — удв1ч1, мгжконфесшних г свгтських ЗМ1 — в 1,4 рази менше. Най-менша р1зниця двох останшх тип1в мас-медга пояснюеться !х статусом «арбгт-р1в»: до них звертаються в надп знайти максимально об'ективний погляд ¡з ви-свгтленням р1зних аспекпв теми, вислуховуванням усх стор1н конфлгкту. Од-нак свгтсью ЗМ1, котрг за визначенням повинш такий погляд презентувати, користуються найменшою довгрою Аудитора — хоча б тому, що «жодний ¡з свгтських ЗМ1 не е «св1тським» у повному розум1нн1 цього поняття, переважна 61льш1сть з них конфесшно оргеитоваш, що позначаеться г на загальному воро-жому тон1 публшацш, г на однобгчному в1д6ор1 фак^в, г на використаннг заан-гажованих коментаргв»19. Про це промовляе г вдв1ч1 бшьша кшьюсть додатко-вих ощнок — свщчення того, що респондентам не вистачае запропоновано! шкали. Ощнки нижче одинищ та нуль указують на дуже високу чи вкрай низь-ку дов1ру, сказати складно. Однак очевидно, що в цш графг маемо дев'ятку, вщ-сутню в шших, дв1 додаткових десятки й по однш оц1нц1 в 12 г 20 башв.
Причин такого ставлення достатньо: ц1нн1сний конфлшт м1ж ринковим, рейтинговим мисленням св1тських журналю™, котрг прагнуть представляти погляди, що здаються !м найбшьш поширеними й репрезентативними, та етичним ригоризмом «чернецтва в миру»20; прагнення св1тських журналю™ заступити суспшьство в1д «засилля сект» г заробити дивщенди на створены «образу ворога» з1 сшвв1тчизниюв, що не мають важелгв для самозахисту; замкнешсть релшйно активних ос16 на внутршньоцерковному «порядку денному», невмшня церков працювати в пу6л1чн1й сфер^ тим паче з1 св1тсь-кими медга, котрг в масовш свщомосп нерщко постають утшенням амора-
19 Никитченко О. Особливоста формування образу новних релтй у контекст сучасного розумшня свободи совки в Украш / Никитченко Олена Едуардгвна. Автореф. канд. фшос. наук. 09.00.11 — релтезнавство. — К., 2009. — С. 6.
20 Балаклицький М. Протестантське богослов'я комунiкaнi! / М.А. Балаклицький // Укра!н-ське релтезнавство. — № 55. — К., 2010. — С. 179-187.
льносп й руйначами традицтного ладу21 (тд останнiм розумiють сподiвану релiгiйнiсть дорадянського часу, соцiальну захищешсть брежневсько1 доби тощо). 1дейна дезорiентованiсть суспiльства, розмитi стандарти особисто1 та професшно1 етики журналiстiв наштовхуються на болюну реакцiю клерика-льно1 спшьноти, котра в «спартанських умовах» протестантського етосу знайшла щентичшсть, гiднiсть i смисл життя.
Аби перевiрити отримаш данi щодо довiри церковним мас-медiа, було задано питання «Чи перевiряеге Ви повiдомлення протестантських ЗМ1?» 174 рес-понденти (49%) на нього вiдповiли ствердно, 114 (30%) заперечно. Припускаемо, що поважна частка першо1 групи мала на уваз^ що частiше перевiряе жур-налiстськi повiдомлення iнших протестантських течш та мiжконфесiйних медiа, а не свое1 конфесп. Тим не менше, високий рiвень довiри Аудиторп до протестантських ЗМ1 сполучаеться з критичним i оцiночним пiдходом.
На запитання «Якщо перевiряете, то яким чином?» 86 респонденпв (22%) вiдповiли, що перевiряють Бiблiею; 36 — шшими джерелами, зокрема жур-налiстськими, й найперше в штернетц 18 порiвнюють з iншими авторитет-ними джерелами; 14 використовують особисп контакти з особами, причет-ними до поди, компетентними, «генераторами новин»; вiсiм перевiряють церковною догматикою; трое звертаються за порадою до пастора й церков-но1 ради; по двое — до одновiрцiв, ЗМ1 свое1 конфесй, свiтських ЗМ1 та не-залежних джерел; по одному — «проводжу опитування в християнському чатi», «роблю тематичну вибiрку, аналiзую низку повщомлень за певний пе-рiод часу», «вщстежую, чи справдилися журналiстськi прогнози», орiентую-ся на «авторитет автора матерiалу». Вiдтак, методом перевiрки е звернення до альтернативних джерел: сакральних тексив, iнших ЗМ1, конфесiйних «лiдерiв громадсько1 думки» та iнших церковних авторитеив.
Наступним кроком було намагання виявити тематичнi iнтереси й, що ва-жливiше, прагматику уваги Аудиторп.
Тематика У яких питаннях Ви найбшьше прислуха-етесь до повiдомлень протестантських ЗМ1? 1нформащя якого роду (з протестантських ЗМ1) спонукала Вас до дш? Коефщкнт |)i3iiiiiii м1ж кшькктю вiд-пов1дей
Богословська 273 (70%) 181 (47%) 1,5
Питання здоров'я 218 (57%) 127 (32%) 1,7
1сторична 199 (51%) 60 (15%) 3,3
Сощальна 181 (47%) 148 (38%) 1,2
Психолопчна 161 (45%) 92 (24%) 1,8
Наукова 145 (37%) 52 (13%) 2,8
Полггична 62 (16%) 29 2,1
Економiчна 54 (14%) 25 2,2
21 Балаклицький М. ЗМ1 в культурних вшнах украшських протестантiв / Максим Балакли-цький [Электронный документ] // Интернет-газета «Путь». — 9.03.10. — Режим доступа: http://www.asd.in.ua/archives/1188296967
Як бачимо, увагу адвентистсько1 аудиторi1 найбiльше привертають богослов'я та здоров'я, найменше пол^ика та економша. Серединнi позицi1 за-ймають iсторичнi, соцiальнi, психологiчнi й науковi теми. Ця картина повш-стю суперечить твердженню конкурентних до протестаипв джерел, нiби питання фшанив превалюе в протестантськiй проповщ (комунiкацi1).
Для адвентистiв церковнi доктрини е джерелом конфесшно1 щентичнос-т1, пiдгрунтям вiрностi релiгiйнiй органiзацi1. Популяршсть питань здоров'я пояснюеться 1х мюцем у релiгiйнiй практицi адвентистiв, де профшактична «реформа здоров'я», iнструментами яко1 е оптимiзацiя харчування, актив-ний спошб життя й розвиток сощальних зв'язкiв iндивiда, грае вельми важ-ливу роль22. 1сторична тематика переважно торкаеться священно1 iсторi1 в бiблiйнiй перспективi — ще одного складника вiровчення. Соцiальна проблематика асощюеться з благодiйництвом, психологiчна зi стосунками в им'1 та у фiзичному оточеннi респондента, наукова служить завданням цер-ковно1 апологетики та тдтвердженню положень здорового способу життя (в трактуванш адвентистiв)23. Протестанти оприлюднили офщшш соцiальнi концепцi124, але стороняться полгтичного життя, пiдкреслюючи позапартш-ний характер сво1х церков. Думаемо, що полгтична нестабiльнiсть в Укра1нi спонукае члешв церкви шукати порад щодо пол^ично1 орiентацi1 за цих умов. Протестантський погляд на фшанси, схоже, викликае найменше непо-розумiнь i дискусш.
Готовнiсть Аудиторi1 слiдувати порадам церковних журналюив вщпов> дае тiй же тематичнш iерархi1, але в середньому е вдвiчi меншою вiд «теоретичного» штересу. Повiдомлення iсторично1 та науково1 тематики виклика-ють низький вщгук через 1х переважно «академiчну», абстрактну сутнiсть. Несподiвано виглядае найвища готовшсть Аудиторi1 втiлювати iнформацiю сощального характеру. Якщо цi показники дшсш й поза межами нашо1 фо-кус-групи, то соцiальна активнiсть, зазвичай зрозумша як доброчинство, е найбшьш перспективною темою масово1 комунiкацi1 протестаипв.
Названi Аудиторiею плюси протестантських ЗМ1 можна класифiкувати як:
• позищю протестантських журнал1ст1в: об'ектившсть, висока мораль-нiсть, принциповiсть, правдивiсть, говорять ютину, чесно, вiдкрито, «не женуться за сенсащями» — 35 вiдповiдей; вони проповщницью, мюю-нерськi, привабливi для невiруючих — 20; 1х майже завжди вмотивовано
22 Балаклидький М., Радецька I. Протестантсъка перюдика Укра1ни: погляд на проблеми й принципи оргашзацп профшактично1 медицини // Науков1 записки 1нституту журналютики: наук. зб. / за ред. В.В. Р1зуна ; КНУ 1мет Тараса Шевченка. — К., 2008. — Т. 31. — С. 80-84.
23 Балаклицький М. Конфесшна преса Украши про причини виникнення й шляхи розв'язання сощальних конфлiктiв / М.А. Балаклицький // Д1алог: Меда-студи: зб1рник наукових праць / Вщп. ред. Александров О.В. — Одеса: Астропринт, 2009. — Вип. 8. — С. 26-31.
24 Балаклицький М. Базов1 джерела протестантсько1 журналгстики / Максим Балаклицький [Электронный документ] // Интернет-газета «Путь». — 7.10.10. — Режим доступа: http://www.asd.in.ua/archives/1188300930.
служшням Богу, немае жадгбност й кар'еризму, прагнення до наживи та влади, вони альтру!стичш — 5; шдшмають етичн питання, розвивають гарт якосп в людин1 — 4; !х бажання втшювати християнсью щеали — 2; незалежшсть — 1; здоровий погляд на життя — 1;
• зм1стов1 характеристики з точки зору аудитора': вщповщшсть 616лш-ному вченню — 23 в1дпов1д1, суголосш шформацшним потребам христи-ян — 12, актуальна духовна спрямованють — 8, щкава подача матерга-лу — 6, корисна шформащя — 3, ексклюзивна шформащя — 2, психоло-пчна шдтримка — 1;
• техтчт аспекти: доступшсть — 21 в1дпов1дь, ргзномаштш, шформацш-но м1стк1 — 15, регуляршсть г оператившсть виходу — 13, що вони е — 5, гарний техшчний ргвень — 2, можливють зворотного зв'язку — 2, зро-стають — 2;
• функцИ: виконують шформацшну, шзнавальну, нормативну, св^оглядну, оргентуючу, аксюлопчну функцп — 12 вщповщей, пропонують альтер-нативну точку зору (вщносно погляду св1тських ЗМ1?) — 1.
Як бачимо, найщншшими перевагами церковних медшниюв е т1 особисп якост1, котрг Аудиторгя не знаходить у св1тських журналю™.
Наведен недолши утворюють набагато розгалужешшу систему. Нерщко це вищеназваш аспекти з1 знаком «м1нус» чи суперечливг характеристики, що становлять зауваги «справа» г «злгва». Тут можна вид1лити:
• богословську коректшсть журналгстських повгдомлень: невгрне тлума-чення 616л1йно! науки — 25 вщповщей, не популяризують християнське вчення — 1;
• профеайний 7 техшчний р1вень ЗМ1. Форма: низький ргвень професюна-л1зму — 24 в1дпов1д1, брак регулярносп й оперативносп — 7, малг обсяги шформацп — 5, низька яюсть шформацшного продукту — 3, млява, од-номаштна, монотонна подача матергалу — 4, низький техшчний р> вень — 2, прим^ивний виклад матергалу — 2, християнсью клше — 2, самореклама, створення культу особи окремих пасторгв — 2, недостатня техшчна оснащешсть — 1, нетерпимють до шших точок зору — 1, пога-ний дизайн сайпв — 1. Змгст: брак об'ективносп й достов1рност1 — 19, вузька конфесшшсть, конфесшна ангажованють, субкультурнють — 17, надмгрний критицизм — 6, неяюсний, неперевгрений матергал або «джинса» — 3, застарша шформащя — 2, мало оригшальних матергалгв — 2, граматичш помилки — 1, доводиться просдавати невгрну шформащю — 1, шод1 повторюеться шформащя — 1, критика свое! конфеси — 1, нав'язування сво!х щей — 1, неузгоджена шформащя — 1, розв'язання питань, не актуальних г не практичних для сучасно! людини — 1, схиль-н1сть до крайнощгв — 1;
• корисшсть / приваблив1сть для аудитора': висока цша користування — 3 в1дпов1д1, вузьюсть погляду й мислення — 2, нещкавг для св1тсько! ауди-
тори — 2, вузька спрямовашсть — 1, вузьюсть тематики — 1, неадапто-ванють до свiтського мислення — 1, не ^^Bi для молодi — 1, недоступш для вiруючих шших релiгiйних напрямiв та «закритЬ> щодо них — 1, не-^^Bi теми — 1.
• культурний код: неактуальш, непрактичнi, несучаснi — 7 вщповщей, надмiрний консерватизм — 5, надмiрний дух свiтськостi, «надто сильна харизматична спрямовашсть» — 2, е банальне / нудне, «чуже» (непротес-тантське) — 1, надмiрна емоцiйнiсть — 1;
• загальш характеристики комушкацИ': мала кшьюсть i рiзноманiтнiсть ЗМ1 — 6, низька доступшсть — 5, недостатня реклама — 2, небажання спiвпрацi — 2, мала аудиторiя — 1, мала розповсюджешсть — 1, надмiр-на комерцiалiзованiсть розвивае в аудиторй споживацьке мислення — 1, не завжди цiкавi — 1, слабке фшансування — 1.
Тут також помiчаемо дiалог зi свiтськими медiа. Церковнi ЗМ1 явно про-грають технiчному рiвневi свiтських засобiв масово! комушкаци, однак отримують пiдтримку церковно! людностi завдяки змiстовому вимiру й моральному обличчю.
Вiдтак не дивно, що 274 респонденти (70%) наголосили, що ринок протестантських ЗМ1 потребуе тдвищення !х якосп, а 116 осiб (30%) ратували за збiльшення кiлькостi цих медiа.
Проведене соцiологiчне опитування аудиторп та сшвроб^ниюв протестантських ЗМ1 показало, що релшшш медiа вiдносяться до спещатзованого типу видань. 1х вплив на цшьову аудиторiю — члешв релшйно1 спшьно-ти — е глибоким i стабiльним, у той час як мююнерський потенцiал — до-сить низьким. Комплекс факторiв, що супроводжуе увiрування, вiдповiдае мiжперсональнiй та груповiй, а не масовш комушкаци.
Конфесiйнi ЗМ1 е простором побутування релшшно1 субкультури. Довiра протесташтв до видань свое1 конфеси е дуже високою, хоч i сполучаеться з критичним i оцiночним тдходом. Соцiальну тематику найбiльше запотре-бувано протестантськими медiа Укра1ни — оргашзована допомога соцiально знедоленим прошаркам суспшьства е головним виявом громадянсько1 пози-ци вiтчизняних протестантiв.
Библиография
Акимова А. Хеппи-энд «через Инет»? А почему бы и нет! / Анна Акимова // Благодать. — 2010. — № 1. — С. 41-42 Балаклицький М., Радецька I. Протестантська перюдика Украши: погляд на проблеми й принципи оргашзаци профшактично1 меди-цини // Науков1 записки 1нституту журналь стики: наук. зб. / за ред. В.В. Р1зуна ; КНУ 1мен1 Тараса Шевченка. — К., 2008. — Т. 31. — С. 80-84.
Балаклицький М. Конфесшна преса Укра1ни про причини виникнення й шляхи розв'язання сощальних конфлжтш / М.А. Балаклицький // Д1алог: Медiа-студii: зб1рник наукових праць / Вщп. ред. Александров О.В. — Одеса: Астропринт, 2009. — Вип. 8. — С. 26-31.
Балаклицький М. МЫ-меда в шформацшному пот Украши (на матер1ал1 протестантсъких ЗМК) / Максим Балаклицький [Электронный документ] // Интернет-газета «Путь». — 17.02.09. — Режим доступа: http://www.asd.in.ua/archives/1188295577
Балаклицький М. Протестантське богослов'я кому-нжаци / М.А. Балаклицький // Украшське рель пезнавство. — № 55. — К., 2010. — С. 179-187.
Балаклицький М. ЗМ1 в культурних вшнах украш-ських протестанпв / Максим Балаклицький [Электронный документ] // Интернет-газета «Путь». — 9.03.10. — Режим доступа: http://www.asd.in.ua/archives/1188296967
Балаклицький М. Базовi джерела протестантсько! журналютики / Максим Балаклицький [Электронный документ] // Интернет-газета «Путь». — 7.10.10. — Режим доступа: http://www.asd.in.ua/archives/1188300930.
Баптистский журнал: вчера и сегодня (обзор «Братского вестника»): Вып. 1. — К.: О-во «Знание» УССР, 1989. — 56 с.
Бачинин В. Христианское телевещание в пенитенциарной системе / В. А. Бачинин // Социологические исследования. — 2007. — № 3.
Глик Д. Что говорят новообращенные христиане Украины. В помощь пасторам, лидерам и церквям / Дэниел Глик. — Запорожье: Пилигрим, 2008.
Желновакова М. Церковь и СМИ: практические аспекты работы / Маргарита Желновакова // In Victory. — 2010. — № 12.
История евангельско-баптистского движения в Украине. Материалы и документы. Сост. Голо-ващенко С.И. — Одесса: Богомыслие, 1998.
Керасиди Ю. Сергей Вельбовец: интервью с президентом INVICTORY Media Group / Юлия Керасиди // InVictory. — 2006. — № 12.
Кирюшко М. 1сламська освгга та преса — св^ення релтйно! свободи для мусульман в Украш / М. Кирюшко // Релггшна свобода: мас-медiа, школа i церква як суспшьш фактори утверджен-ня. Науковий щорiчник / За заг. ред.
A. Колодного. — К., 2001.
Комшко Ю. Образ Церкви у ЗМ1 та масовш свщо-мост / Ю.М. Комшко // Вюник ХНУ iм.
B.Н. Каразша. — Серш Фiлологiя. — Вип. 51. — Х., 2007.
Лученко К. Интернет в информационно-
коммуникационной деятельности религиозных организаций России / Лученко К.В.
Автореф. канд. филол. наук — 10.01.10. -МГУ им. М. Ломоносова. — М., 2009. — 22 с.
Международная маркетинговая группа. Маркетинговое исследование «Исследования потенциальной и существующей аудитории Радио Эммануил». — К., 2008.
Мрошниченко С. Релнтя в украшському телеефiрi / Сергш Мiрошниченко // Людина i свiт. — 1996. — № 9. — С. 32-33
Назарюна О. Протестантсью конфесй в 90-i роки ХХ ст.: баптистсью та п'ятидесятницькi течii / Назарюна Олена Iванiвна. Дис. канд. ют. наук. 07.00.01 — iсторiя Украiни. — Донецьк, 2003.
Нiкiтченко О. Образ новпшх релiгiй у засобах масовоi iнформацii / О. Нiкiтченко // Релитйна свобода: мас-медiа, школа i церква як суспiльнi фактори утвердження. Науковий щорiчник / За заг. ред. А. Колодного. — К., 2001. — С. 82-87
Никитченко О. Особливосл формування образу новпшх релтй у контексп сучасного розу-мiння свободи совiстi в Украш / Никитченко Олена Едуардгвна. Автореф. канд. фшос. наук. 09.00.11 — релтезнавство. — К., 2009.
Никитюк З. Евангелие от «Одноклассников». Что христиане делают в социальных сетях / Зоя Никитюк // In Victory. — 2010. — № 7. — С. 10-14.
Свистунов С. Голос церкви мае бути почутий в штернет! / С. Свистунов // Релптйна свобода: мас-медаа, школа i церква як суспшьш фактори утвердження. Науковий щорiчник / За заг. ред. А. Колодного. — К., 2001. — С. 90-92.
Спис О. Релггшно-суспшьш та соцюкультурш змши в шзньопротестантських громадах (за результатами експертного опитування) / Спис О. // Украшське релтезнавство. — 2005. — № 2. — С. 86-94.
Филипович Л. Антисектантская истерия в украинских СМИ: видимые и невидимые причины / Людмила Филипович // Релггшна свобода. — 2008. — № 13.
Франчук В. Просила Россия дождя у Господа. — К.: Свгтанкова Зоря, 2001. — Т. 1. — 648 с.; Т. 2. — 376 с.
