CC BY
174
4. Иноземцев В. За пределами экономического общества. - М. : Изд-во "Наука", 1998. -
230 с.
5. Менгер К. Основания политической экономики // Австрийская школа в политической экономии. - М. : Изд-во "Экономика", 1992. - С. 223-233.
6. Мизес Л. Человеческая деятельность. - М. : Изд-во "Экономика", 2000. - 232 с.
7. Милль Дж.С. Принципы политической экономии. - В 3-ох т. - М. : Изд-во "Прогресс", 1981. - Т. 1. - 334 с.
8. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М., 1988. -
234 с.
9. Фромм Э. Бегство от свободы. - М. : Изд-во "АСТ", 1998. - 234 с.
Скотный П.В. Креативы методологического индивидуализма в перспективах современной экономической теории
Исследована проблема методологического индивидуализма, фундаментального принципа не только в познании экономики, но и всех общественных наук. Методологический индивидуализм являет собой теоретическую конструкцию, которая открывает путь к адекватному переосмыслению новейших социоэкономических и общественно-политических явлений и трансформаций. Методологический индивидуализм выходит с того, что не только началом, но и системообразующим и в то же время креативным ядром общественной взаимозависимости является человек, который является непосредственным объектом всех сфер деятельности.
Skotnyj P.V. Creatives of methodological individualism in prospects of modern economic theory
The article deals with the problem of methodological individualism, which is a fundamental principle not only in economy cognition but also in all social sciences. Methodological individualism is a theoretical construction that opens the way to adequate reinterpretation of the newest socioeconomic and social political events and transformation. Methodological individualism states that human being which is a direct object of all activity fields is not only a source but also a system-building and at the same time creative nucleus of social interdependence._
УДК 659.1; 658.8 Студ. О.А. Тимець; студ. П.З. Козак;
доц. М.Т. Бець, канд. екон. наук -Львiвський Д1НТУ iM. В. Чорновола
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТЕЛЕВВШНО1 РЕКЛАМИ В УКРА1Н1
Розглянуто науково-методичш засади та нормативно-законодавчу базу функць онування ринку телевiзiйноi реклами в Укршш, перспективи створення сприятливих умов для ефективного розвитку ринку телевiзiйноi реклами, регулювання вщносин мiж ii суб'ектами, визначення прюритетних напрямiв удосконалення ще1 дiяльностi в нашш державi
Ключов1 слова: ринок, реклама, науковi дослщники, спонсорство, телевiзiйний канал, пряма реклама, телебачення.
Постановка проблеми. Сприяння дiловоi активност суб'екпв госпо-дарювання призвело до стрiмкого розвитку реклами впродовж останнього де-сятирiччя, який спричинив появу вели^' кшькост книг, поЫбниюв, журна-лiв, присвячених рекламь Але це так i не внесло ясшсть, системшсть у кате-гори та поня"ш^ шдходи до телевiзiйноi реклами.
У сучасному свт структура та динамжа св^ового ринку медiа-рекла-ми багато в чому визначаеться швидким розвитком телекомушкацшних мереж. Вона входить у життя сучасноi людини-споживача, перебираючи на себе функци чинника, який не лише значною мiрою визначае економiчну сферу
життя суспшьства, а також вщбивае й одночасно формуе масову культуру i свщомють [1].
Одшею з найважливiших проблем е збiльшення обсягiв телевiзiйного мовлення, створення i розвиток нових ТБ-студш у рiзних регiонах Украши, а також збшьшення кiлькостi працiвникiв. Якщо з технiчними кадрами проблем не виникало, то пiдготовка фахiвцiв творчих професiй, i особливо телевь зiйних режисерiв, операторiв, звукорежисерiв, перетворилась на серйозну проблему. Сдиний в Укршт навчальний заклад, що мав готувати фахiвцiв цього профiлю для ТБ, виявився нездатним до цього. Великою мiрою це зу-мовлено тим, що шдготовку фахiвцiв для ТБ здшснювали люди, якi були спе-цiалiстами дещо iншого профшю - кiнематографiстами.
Аналiз ocTaHHix публжацш. В умовах сучасного суспiльства рушiем прогресу е iнформацiя. Ïï вплив на ринкове середовище та встановлення з ним опосередкованого зв'язку е основними життево необхiдними чинниками, як визначають успiх промислових, торговельних та шших пiдприемств. За таких умов реклама змщуеться в самий центр маркетингу, перетворюеться в один iз головних невiд,емних елементiв маркетингу та маркетингових комушкацш, який спроможний активно впливати на ринок та забезпечувати ефективний маркетинг. Так, С.В. Мочерний анашзував ринок як складне й багатогранне явище [1]. Рузавш Г.1. вважав, що ринок - синтетична категорiя, за допомо-гою якоï визначаються рiзноманiтнi за змютом i параметрами явища [2].
Розвиваючись як економiчна галузь, реклама охоплюе багато самос-тiйних напрямiв, у яких едина мета - впливати на споживача, сприяючи ре-алiзацiï товару чи послуги. Одним iз таких напрямiв е телевiзiйна реклама. Так, французький вчений Р. Дейян вважае, що "Реклама - це платне, однос-прямоване звернення, здшснюване через засоби масовоï шформаци й iншi види зв'язку, що аптують на користь якого-небудь товар, марки, фiрми (яко-ïсь справи, кандидата, уряду)" [3].
Поет-рекламют В.В. Маяковський писав: "... реклама - промислова, торговельна агггащя. Жодне, навггь найправильшше слово, не рухаеться без реклами... Реклама - це iм'я речi [3]. На думку Ф.Г. Панкратова, "реклама -це будь-яка форма безособового представлення i просування щей, товарiв i послуг, що виходить вщ ч^ко визначеного спонсора" [4]. А на погляд В.Е. Ромата, "реклама - це така галузь дiяльностi, що дае молодш людиш можли-вють за умови належного ставлення до справи доволi швидко просунутись уперед i досягти фшансово1" незалежностi" [5].
Мета дослвдження - розглянути можливостi усунення монополiзацiï ринку, створення умов добросовюно1" конкуренцiï на ринку телевiзiйноï реклами i сприяння дшовш активност господарювання (доступнiсть усiх до ринку телевiзiйноï реклами). Вiдповiдно до Закону Украши "Про рекламу", "реклама - спещальна iнформацiя про оЫб чи продукцiю, яка розповсюджуеться в будь-якiй формi та в будь-який споЫб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку" [6, с. 32].
Виклад основного матерiалу. З моменту свого виникнення телеба-чення Украши функцюнувало як невщ'емний складник загальнодержавно1' системи телевiзiйного мовлення СРСР, що й сьогодш залишаеться чинником
впливу на роботу украшського телебачення, оскiльки основш важелi щеоло-пчного впливу зосереджеш в системi державного ТБ-мовлення. Телебачення, як сфера дiяльностi, потребуе значного вкладення коштiв, i рiвень телевiзiйноl продукци в прямiй пропорци зумовлювався можливостями мiських ТБ-комь тетiв обласних цен^в Украши, якi фiнансувалися з кош^в, що залишилися пiсля забезпечення верхшх ярусiв загальносоюзно1 телепiрамiди. Планова система, що вдаутно позначилася на телевиробнищш, наклала помiтний вщ-биток i на структуру мовлення. Адже попередньому плануванню пiддавалися не лише велик фiльми-цикли i ТБ-програми, а навггь !хня тематика [7].
Телебачення схоже на звичайшсшький ринок, де одш (канали) пропо-нують (передач^, а iншi (глядачi) споживають запропоноване (дивляться те-левiзор). Великий вибiр вiтчизняних та iноземних товарiв вщ рiзних виробни-кiв дае змогу споживачевi Свропи, враховуючи украшський, мають власнi специфiчнi тенденци розвитку. По-перше, будучи порiвняно недорозвинени-ми, вони - поряд iз близькосхiдними ринками - зростають сьогоднi найшвид-ше у свiтi. По-друге, саме сектор телевiзiйноl реклами е найперспективнiшим у бшьшосл схiдноевропейських краш вiднайти саме те, що найбшьше подо-баеться, адже плата за весь товар однакова -натиснути на кнопку [7].
Вщповщно, за даними агентства, у свт спостер^атиметься вщносна стагнацiя розвитку традицшних секторiв, враховуючи телевiзiйну рекламу. Шсля 2002 р. украшський рекламний ринок зростае найшвидшими у Сврош темпами: лише впродовж 2002-2008 рр. вш зрiс бiльше нiж на 500 %. При цьому сегмент телевiзiйноl реклами збiльшився за цей же перюд майже вдесятеро. До того ж, останшми роками на нього припадае приблизно половина обсяпв всього вггчизняного рекламного ринку. Одна з основних причин такого бурхливого зростання - наявшсть значних невикористаних ресурЫв розвитку дано1 галузi в Украшь
По-перше, рекламш витрати на душу населення в Укра1ш е нинi одними з найнижчих у свт i, наприклад, у 2008 р. становили 15,90 дол. США -проти 44,20 в Роси та до 300 дол. - у деяких крашах Центрально: та Схщно1 Свропи. По-друге, витрати на медiа-рекламу в Укра1ш за цей самий рш до-сягли лише 0,7 % ВВП, хоча у Центрально-Схщнш Сврот цей показник ся-гае в середньому 2,5 %. Поряд iз цим, на ринку вщчуваеться дефiцит ефiрно-го часу, попит на розмщення телереклами стабiльно зростае i вже зараз по-мггно перевищуе пропозицiю [8].
Вiтчизняний ринок ТБ-реклами розвиваеться, i разом з цим змшюють-ся форми ll присутностi на телебаченнi. На сьогодш можна видiлити три основш форми реклами на ТБ:
1) пряма реклама на ТБ-ролики в рекламних блоках;
2) спонсорство - ТБ-реклама, штегрована в передачу у виглядi рекламних заставок, розмiщення логотипу i т. in.;
3) product placement - оргатчне впровадження ТБ-реклами товару в сюжет-ну тканину фшьму.
Телебачення - це канал, за допомогою якого телевiзiйний продукт (ш-формацiя, серiал, кiно i т. iн.) доставляеться до споживача i задовольняе його естетичнi, шформацшш, пiзнавальнi, рекреацiйнi та iншi потреби [13]. Телевь
зiйний канал - це найменований шституцшно-оргашзований дистриб'ютор ("1нтер", "1+1", "ICTV", "Новий канал", "СТБ"), зацiкавлений у тому, щоб те-левiзiйнi продукти на його канат дивилися (споживали) якнайбiльше глядачiв.
Провiдну роль у роботi ринюв телевiзiйноi реклами вiдiграють сейлс-хауси (sales house), що продають рекламний час на каналах. На укра'нському ринку пiсля 2002 р. й дос тривають постiйнi перегрупування, а мiж втизня-ними "домами продажу" точиться штенсивна боротьба за лщерство. Це е ще одним показником того, що цей ринок у нас наразi перебувае у фазi станов-лення й не досяг шку свого розвитку. На сьогодш провiдними гравцями в Ук-ра'ш е: "1нтер-Реклама", "Вiдмiнна реклама", група "Стиль-С", "Прiоритет" (холдинг "Вiдео 1нтернешнл"), "Нова комерцiйна телегрупа", "Сфера-ТВ". Вони продають рекламш можливостi практично вЫх загальнонацiональних мовникiв та низки шоземних кабельних та супутникових каналiв, знаходя-чись при цьому пiд виршальним контролем груп компанiй "1нтер", "1+1", "ТРК", "Укра'на", а також медiа-холдингу Вiктора Пiнчука (ТОВ "Мiжнарод-на комерцшна телерадiокомпанiя ICTV", ЗАТ "М1жнародний Медiа Центр -СТБ" i ЗАТ "Новий канал" (Ки'в)) [9].
Як i на звичайному ринку, на телевiзiйному е сезоннi товари - рашшш та пiсляобiднi програми, вечiрнi сiмейнi, опiвнiчнi "полунички". С вс ознаки регiональностi - не всякий виробник (канал) до'де до Ужгорода чи Лугансь-ка, не кажучи вже про маленьк мюта та села.
Ось що варто мати на увазi малим i середнiм фiрмам, якi рекламують на телебаченш:
1. Ефiрний час на телебаченш, як i на радю, дiлиться на сегменти. Хоча це подш досить приблизно i умовно, типовi сегменти виглядають так.
2. Ранок з 6.00 до 12.00. Типовi передача новини, повiдомлення, навчальт програми, програми зi сiльського господарства. Аудиторiя: жшки-домо-господарки, дiти.
3. День з 12.00 до 17.00. Типовi передача освiтнi програми, передачi про природу, серiали. Аудиторiя: вчиться молодь, жiнки-домогосподарки.
4. Вечiр з 17.00 до 19.00. Типовi передача програми мiсцевого ТБ, новини, телегри. Аудиторiя: що повертаються з роботи доросл^ дiти.
5. Вечiр - прайм тайм (prime time) з 19.00 до 23.00. Типовi передача новини, фшьми, спорт. Аудиторiя: повернулися з роботи дорослi, бiзнесмени.
6. Пiзнiй вечiр пiсля 23.00. Типовi передачi: публiцистичнi програми, фшьми. Аудиторiя: не працюють люди, люди вшьних (творчих) професiй.
Якщо мова йде про недержавне телеканат, то схема може зазнавати змши. 1накше виглядае розпорядок дня у вихщш, святковi днi. У суботу, нап-риклад, пiковий час може тривати до пiвночi.
1. Ранковi iнформацiйнi програми (з 6.00 до 9.00) дивиться близько 10 % телеаудитори; передаються з ранку повтори фiльмiв чи серiалiв збира-ють зазвичай 11-15 % всiеi телеаудитори;
2. Навчальт програми дивиться найчастше молодь (до 17 % телеаудитори). Товари молодiжного попиту найкраще рекламувати саме в них;
3. Програми тзнього вечора (пiсля 23 годин) - фшьми та шформацшт пе-редачi збирають 3-5 % аудиторп, причому дуже своерiдною: якщо цшьо-
вий ринок - представники вшьних професiй, то можна придбати дуже
багато кл!ент1в.
На вщмшу вщ радю, ставки реклами на телебаченш визначаються не тшьки часом доби. Свою цшу мае час в деяких передачах, фшьмах. Цша встановлюеться, виходячи з популярност програми. Прим1ром, реклама, яка передаеться перед веч1ршми новинами, коштуе дорожче вщ 1ншо1 веч1рньо1 реклами. Можна навести й такий приклад: кшька раз1в на день вс програми телебачення протягом декшькох хвилин передають найдетальшший прогноз погоди. Популяршсть ц1е1 коротенько1 програми величезна, тому рекламш блоки, як йдуть безпосередньо в прогноз^ особливо ввечер^ коштують наба-гато дорожче [9].
Стандартна тривалють телеролика - 30 с. Залежно вщ ц1ново1 полгги-ки студи, час може продаватися посекундно. В м1ру збшьшення вартост реклами шдприемщ дедал1 частше купують час за 15 с. Однак вартють 15 с може виявитися трохи меншою вщ вартост 30 с.
Популяршсть (рейтинг) окремих передач визначаеться шляхом сощ-олопчних опитувань. Вони дають уявлення, який вщсоток глядацько1 аудитори дивиться ту чи шшу передачу. На жаль, вони проводяться тшьки для цен-тральних канал1в i в масштабах вЫе1 краши, або найбшьших мют. Але ж вщо-мо, що деякi передачi, загальнонащональна популярнiсть яких невисока, бу-вають дуже популярнi в окремих регюнах. Однак, вирiшуючи, куди, в яку передачу розмютити рекламу, потрiбно мати на увазi не тшьки популяршсть передачi (тобто кiлькiсть ïï глядачiв), але й склад аудитори. Програма, яку дивляться люди у вщ вiд 25 до 49 роюв, кориснiша для рекламодавцiв, шж програми, призначенi ощадливим пенсiонерам [10].
Аналiзуючи данi перегляду, спробуемо з'ясувати, що е звичайним хль бом-сшлю глядача, а що вживаеться, можливо, рiдше, але з бiльшим задово-ленням. Найчастiше в ефiрi можна натрапити на художш передачi, переваж-но фiльми та серiали. Така кшьюсть художнього продукту свiдчить про його високу популяршсть, художш фшьми та серiали, за умови ïx високоï якостi та правильного розмiщення, здатнi захоплювати значну частину аудитори на довгий час своеï трансляци, утворюючи необxiдний плацдарм для наступних, а школи навiть i попередшх передач.
Чимало ефiрного часу выводиться на рекламнi повiдомлення -основ-ний споЫб заробiтку каналiв. Тривалiсть реклами, як на глядача, могла б бути й меншою, проте навряд чи хтось з власниюв каналiв добровольно вщмовить-ся вiд можливост заробити, зменшивши кiлькiсть реклами в ефiрi.
Новини й розважальнi передачi займають приблизно однакову частку ефiрного часу. Випуски новин разом iз розважальними та iншими програма-ми власного виробництва е вiзитною карткою, тим, що вiдрiзняе один канал вщ iншого. Не сперечаючись про формати та наповнення новин, можна вва-жати, що ïx кiлькiсть е прийнятною, чого не скажеш про розважальнi переда-чi, серед яких переважно - продукти шоземного виробництва. Доводиться констатувати, що в цьому аспект ми поки що вщстаемо вiд своïx сxiдниx су-сiдiв [10].
Проте позитивна тенденщя до збiльшення якiсного власного продукту останшм часом стае дедаш помiтнiшою. Спортивнi та музичнi передачi станов-лять незначну частину ефiру i е особливо успiшними у вигляд мспецiальнихм подiй - бот бра^в Кличко, матчiв "Динамо" чи збiрноl Украши, новорiчних концертiв тощо. Фактичною монополiею на пiзнавальнi передачi володiе УТ-1, що зрозумiло з огляду на статус державного каналу. Нехай мала кшьюсть дитя-чих передач не вводить шкого в оману - мультиплжащя е складовою частиною художнiх передач, якi важко поки що назвати комерцшними [11].
Важливим мiрилом успiшностi передачi, а також надходження кош^в, що отримуються за трансляцiю реклами, е рейтинг. Лщерами серед розва-жальних передач - КВН на 'ЧнтерГ та "1+1", невмируще "Вечiрнiй квартал" того ж "1нтера" та "Наша Раша" вiд "1+1". Вибiрковiсть спортивних передач, транслящя основних випускiв новин в прайм-тайм також зумовлюють 1'хш висою рейтинги. Першi мiсця серед спортивних програм займають футбольш матчi "Динамо", збiрноl Украши та "Шахтаря" вщ УТ-1 та "1нтера".
Лiдерами новин е "Подробищ", 1хнш тижневий шдсумок на "Iнтерi" та "ТСН" вщ "1+1". Далi "Новини" на УТ-1, "Репортер" i "Факти" вiд "Нового каналу" та ICTV з приблизно однаковими результатами та "Вжна" вщ СТБ.
Оскшьки найбiльше реклами зi зрозумiлих причин розмiщують в найбшьш рейтингових передачах, то й рейтинг само! реклами е також досить високим [10]. Дещо нижчий рейтинг художшх передач пояснюеться 1хньою присутшстю в ефiрi впродовж дня - як в рейтинговий, так i малорейтинговий час, тому середнiй показник цього блоку трансляци дещо менший.
Провщш позици в художньому жанрi вже впродовж тривалого часу утримуе росшська продукцiя. Серiал "Бандитський Петербург", фшьм "Кла-сик" вiд "1+1", новий серiал "Обручка" на 'ЧнтерГ' займають першi мiсця i серед художшх передач, i в ефiрi загалом. Низький рейтинг музичних, шзна-вальних та дитячих передач ще раз пiдкреслюе 1х порiвняно невелику комер-цiйну цiннiсть i пояснюе причини незначно! присутностi в ефiрi [12].
Серед музичних передач першi позици за "1нтером" - концерт С. Рота-ру, "Мелорама", "Прокинься та спiвай", "Украшо, вставай!", яю виходять в ефiр у вихщш днi. Лiдерство серед передач тзнавального жанру теж за "1нте-ром" -"Планета тварин", "Планета здоров'я", "Дика ввропа" займають чiльнi позици в рейтингу. Серед дитячих - крашд традицiйнi "Вечiрня казка" та "Мультфшьм на замовлення" вiд УТ-1 та кшожурнал "Клякса" на "1+1". Важливим складником рейтингу передачi е час, затрачений на ll перегляд. Що-бiльшим е цей час i кiлькiсть глядачiв, тим бшьшим буде загальний рейтинг передач^ а, отже, й жанру загалом [13].
Рекордсменами зi затраченого на перегляд глядацького часу е художш передач^ що зумовлено !хньою тривалютю. Проте, порiвнюючи цей час iз за-гальною тривалiстю таких передач, ми отримуемо одну з найнижчих цифр -менше 50 %, що св^ить про наявшсть в ефiрi поряд з яюсним продуктом передач сумшвно! якостi.
Час перегляду спортивних та розважальних передач - один з найви-щих. Шзнавальш та дитячi програми навiть при прийнятному чаш перегляду мають малий рейтинг, очевидно, через малу кшьюсть глядачiв, що 1х див-
ляться. Комерцшне телебачення, що розвиваеться в нашш краш, зараз може бути усшшним лише в разi своеï зорiентованостi на масового глядача. Вщ-носна фшансова ситуацiя наразi не дае змоги говорити про наявшсть чгг^' сегментацiï цього ринку, але поява музичних каналiв е першим паростком цього процесу [14].
Тенденщя до зросту телевiзiйного ринку, що спостершаеться останнiм часом, спричинила зростання якост та кiлькостi запропонованого глядачевi продукту. Та й сам глядач стае дедалi перебiрливiшим - сумнiвноï якост пе-редачi приреченi на провал.
Позитивш тенденцiï в змiнi ефiрного наповнення разом iз розумiнням смаюв та потреб глядача дають змогу з оптимiзмом дивитися в майбутне.
Висновки. Найпотужнiшим виробником якiсного телевiзiйного продукту в Украïнi протягом багатьох роюв залишаеться державне телебачення.
Таким чином, у процес аналiзу рiзниx складових i з врахуванням ш-формацiйного пiдxоду украшського законодавства до маркетингових комуш-кацiй ми даемо таке визначення: телевiзiйна реклама - це спещальна зобра-жально-звукова iнформацiя про товар/послугу/фiрму/особу (юридичну i фь зичну) чи iнший об'ект, що поширюеться теленосiями з комерцшною або не-комерцiйною метою.
Перспективи подальших дослiджемь. Подiбно до в^чизняно1" систе-ми аудiовiзуальниx ЗМ1, ринок телевiзiйноï реклами в Украïнi сьогодш пере-бувае у фазi формування та штенсивного зростання.
Також важливо зауважити, що Украша мае сенс узяти за основу дос-вщ европейських краш, створення якiсного ТБ-продукту у сферi телебачення видовищ можливе лише за умови ефективного використання техшчних i творчих можливостей державного ТБ Украши та вщповщних обсяпв швесту-вання конкурентоспроможних комерцiйниx ТБ-каналiв.
Для полiпшення iмiджу телевiзiйно-рекламноï дiяльностi украшських органiзаторiв на свiтовому ринку, а також для ефективного розвитку нащ-онального ринку послуг з оргашзаци телевiзiйноï реклами, на наш погляд, потрiбно розробити стратегiю розвитку нових технологш, зростання питомо1' ваги телебачення в сукупному рекламному бюджет^ розвиток маркетингових дослщжень.
Лiтература
1. Мочерний С.В. Основи економ1чно'1 теори. - К., 1998. - 234 с.
2. Рузавiн. Г.И. Основи ринково! економши. - М. : Изд-во ЮНИТИ, 1996. - 234 с.
3. Дейян А. Реклама : пер. с франц. - М. : Изд-во "Прогресс-Уннверс", 1993. - 176 с.
4. Панкратов Ф.Г. Рекламная деятельность. - М. : ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 234 с.
5. Ромат В.Е. Реклама. - 4-е изд. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. - 234 с.
6. Росситер Дж. Р. Реклама и продвижение товара. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 234 с.
7. Архипова Т.В. Характеристика ринку рекламних послуг Украши // Проблеми формування ринково'1 економши. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2001. - Вип. 9. - С. 255-262.
8. Лисися Н.М. Реклама, дизайн, реклама. - Воронеж : Изд-во "Кварта", 2001. - 320 с. -
С. 22.
9. Тулугюв В.В. Газета: маркетинг: як утримати баланс м1ж рейтингом i репутащею. -М., 2003. - С. 3, 5, 10.
10. Подчасова С.В. Специфика современной газетной рекламы. - М., 1995. - 234 с.
11. Закон УкраТни "Про рекламу" вщ 3.07.1996 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
12. Закон УкраТни "Про телебачення i радюмовлення" вщ 22.10.1997 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
13. Цитовський А. Телев1зшний як сощальний ш-т : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: Ушверситет внутршшх справ. - Харюв, 1999. - 35 с.
14. Колом1ець В.П. Телеканал як об'ект маркетингу. - М., 2003. - С. 37, 40.
Тымець О.А., КозакП.З., Бець М.Т. Проблемы развития рынка телевизионной рекламы в Украине
Рассмотрены научно методические принципы и нормативно законодательная база функционирования рынка телевизионной рекламы в Украине, перспективы создания благоприятных условий для эффективного развития рынка телевизионной рекламы, регуляции отношений между ее субъектами, определения приоритетных направлений усовершенствования этой деятельности в нашем государстве.
Ключевые слова: рынок, реклама, научные исследователи, спонсорство, телевизионный канал, прямая реклама, телевидение.
Tymets O.A., KozakP.Z, Bets' M.T. Problems of market of televisional advertising development in Ukraine
Resume. In the article scientifically-methodical principles and normatively legislative base of functioning of market of the televisional advertising are considered in Ukraine, prospects of creation of favourable terms for effective market of the televisional advertising, adjusting of relations development between its subjects, determination of directions of priorities of improvement of this activity in our state.
Keywords: market, advertising, scientific researchers, sponsorship, televisional channel, direct advertising, television._
УДК330.131.7:658.589:621 Доц. Л.1. Чернобай, канд. екон. наук;
асист В.Ю. Харчук; студ. В.Ю. Харчук - НУ "Львiвська полтехшка"
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛАНУВАННЯ РИЗИКУ НОВОВВЕДЕНЬ У Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИеМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
Розглянуто питання розвитку теоретичних положень процесу планування ризи-ку нововведень на пщприемствах машинобудування. На основi узагальнення науко-во! л^ератури, присвячено! питанням планування, набуло подальшого розвитку планування ризику нововведень та, на цш основ^ видшено його особливосп.
Ключов1 слова: ризик нововведень, планування ризику.
Актуальшсть проблеми та и зв'язок iз важливими науково-прак-тичними завданнями. Забезпечення сталого розвитку д1яльносл машинобу-д1вних шдприемств у мшливих умовах сьогодення потребуе як розроблення та використання нововведень, так \ формування своечасного та адекватного реагування на непередбачуваш загрози, яю супроводжують цей процес. Су-купшсть загроз довюллю окреслюе таке явище, як ризик. Основними характеристиками такого явища е багатовар1антшсть прояв1в, 1мов1ршсна природа, динам1чний розвиток. З огляду на зазначене, стае зрозумшим, що його не-можливо повшстю уникнути чи передбачити. За таких обставин виникае потреба у надежному управлшш ним. Важливим етапом в управлшш ризиковим явищем е його планування, тобто розроблення плану заход1в реагування на наслщки настання такого явища. Однак кожен з юнуючих вид1в ризику мае певш специф1чш характеристики, що, як наслщок, визначатиме певш особли-
