CC BY
17
with high levels of instability (failed states) are the main obstacle in the way of the United States to the triumph of neo-liberal model of democracy.
World-systems theory is generally a multidisciplinary, macro-scale approach to world history and social change, emphasizes the world-system as the primary unit of social analysis."World-system" refers to the inter-regional and transnational division of labor, which divides the world into core countries, semi-periphery countries, and the periphery countries.Core countries focus on higher skill, capital-intensive production, and the rest of the world focuses on low-skill, labor-intensive production and extraction of raw materials.This constantly reinforces the dominance of the core countries.
Keywords: "Center", "Perefiriya", "North", "South", "Semiperefiriya", global governance, world-system, globalization, fragmentation, failed states.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., к.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 323.323:659.1
Н. M. Хома
УКРАШСЬКИЙ ВИМ1Р 1НТЕРАКТИВНОСТ1 ПОЛ1ТИКИ
У cmammi npoaHmi3oearn ттерактивт методы сучасног украгнськог полтики. Увага aкценmуemьcя на по^модерних mеampaлiзoвaниx елеменmax полтично'г dii, в ocнoвi яких он-лайнова комушкащя. Дoвoдяmьcя мoжливocmi iнmеpaкmивнocmi у розширент mpaдицiйниx iнcmpуменmiв полтично'г y4acmi.
Ключов1 слова: iнmеpaкmивнicmь полтики, краудшртнг, краудфандинг, медia-aкmивiзм, реалт^шоу, mвim-шmopм, xешmег.
Поняття «штерактивний» (англ. interaction — взаемод1я) означав «що забезпечуе двоб1чну взаемод1ю». Сучасш штерактивш методики мають сво!м тдгрунтям символ1чний штеракцюшзм (Дж. Мщ, Г. Блумер, I. Гоффман та ш.), який зосереджусться на анал1з1 сощальних взаемодш переважно в 1хньому символ1чному змють Внесок у розробку концепту « штерактившсть» зроблений, насамперед, педагогикою (штерактивш форми навчання), психолопею (штерактивш комушкативш технолог!!), науковою галуззю «сощальш комушкацп» (дослщження нових мед1а, у тому числ1 й сощальних), сощальною роботою (нетрадицшш тдходи до роботи з певними категор1ями громадян). У названих та шших науках штерактившсть незмшно пов'язуеться ¡з шновацшшстю, активною взаемод1ею. Для пол1тично'1 науки концепти «штератиктивна пол1тика», «штерактившсть полтики» i под. е новими. Перш! кроки у вивченш сутност пол!тично1 штерактивност та ii форм зроблеш I. Вшьчинською, К. 1рхою, Ю. Кургановою, Д. Яковлевим. Нашим дослщницьким завданням е розкрити змют, прояви феномена «штерактивють полггики» на приклад! украшсько! пол!тично1 практики.
У нин!шню постмодерну добу пол!тика «театрал!зуеться»: вона реал!зуеться через ¡гров! та ритуальш елементи комушкацп, нема ч!тких каношв, додаеться карнавал!защя, посилюеться самовираження людини. Багатозначшсть, ¡рошя, неспод!вашсть штерпретацш, зворотшсть смислу й оцшок, гра смислами, невизначен!сть, фрагментарн!сть св!домост! ! культури, деканон!зац!я, видим!сть, шюз1я ¡снування замсть реалютичносп, колажшсть, перевага шту'щп над
228
рацюнальшстю, образшсть, метафоричшсть, невиразшсть [1, c. 78] — це не повний перелш рис постмодерну, яю проектуються на пол1тику.
Одшею з характеристик сучасно'1 пол1тики безумовно е ii штерактившсть. Вона передбачае шформацшний обмш, взаемод1ю з актив1защею зворотних зв'язюв м1ж громадянським суспшьством i пол1тико-владною сферою. 1нтерактивш тдходи здатш змшювати основнi характеристики пол^ично!' взаемодп. Вербальна та невербальна (за засобами) штерактившсть розширюе традицiйнi шструменти пол^ично!' участi, громадськiсть постае як рiвноправний учасник полiтико-iнформацiйного процесу.
1нтерактившсть полiтики реалiзуеться завдяки iнновацiйним медiа-технологiям через соцiальнi мережi (вiртуальнi ком'юнт, сайти, 1нтернет-версп та сторiнки в сощальних мережах програм теле- i радiоканалiв), iнтерактивнi програми й iншi форми, якi ми розглянемо в межах ща науково'1' розвiдки.
В Укршш полiтична iнтерактивнiсть втiлюется у багатьох формах, найперше — через ефiрну журналютику. Прикладом пол^ично!' штеративносп е суспшьно-полiтичнi шоу «Вщкрита студiя», «Порядок денний» (Перший канал Украшського радiо), «Свобода слова» (ICTV), «Гаряче крюло» (ТВi), «Шустер Live» (Перший нацюнальний) i под. Практика втизняних полiтичних реалiтi-шоу стартувала розпочалася тсля Помаранчево'1 революцп (наприклад, телепроект «Стань лщером» (2009 р.), «Без мандата» (2010 р.)). С. Поцелуев називае пол^ичш ток-шоу щеальним типом шфотейнменту, що комбiнуе функцii просв^и i розваги [4, с. 277], шмецький дослiдник медiа Б. Геблер вважае, що сучасш програми цього жанру вщтворюють модель, що представляе собою вщхщ вiд реально'1 пол^ики i спрямованiсть на розваги [6]. Островська Н. тдкреслюе орiентованiсть полггичних ток-шоу саме на видовищнiсть i розважальнiсть iнформацii [2, c. 282-283].
1нтерактивним способом поширення полiтичноi шформацп е полiтичне хард-ток-шоу, в основi якого максимальна вiдвертiсть розмови, гос^ запитання ведучого, дискусiйна манера. Таких ток-шоу на пол^ичш теми побшьшало пiсля Помаранчево'1 революцii, яка продемонструвала штерес аудиторii до пол^ики, проте намагання зробити цi жанри привабливими для широко! аудитора та рекламодавщв спонукало до домiнування в багатьох iз них розважального ефекту над дискусшним [2]. У вересш 2014 р. на телеканалi «112 Украша» стартував оновлений проект Н. Влащенко «Люди. Hard Talk. Live»; тодi ж (з 16.09.2014 р.) студiя ZIK-Кшв запустила полiтичне хард-ток-шоу DROZDOV.
1нтерактившсть полiтики реалiзуеться через численнi механiзми, одним iз яких е iнфотейнмент — споаб подачi та рiзновид медiйних матерiалiв, у яких поряд iз новинами пропонуються розважальш сюжети; iнформацiйно-розважальнi передачi часто з мiнiмальною новинарною та шформацшною цiннiстю; 1х завдання — за рахунок емоцш утримувати увагу глядачiв. Такi способи медiа-викладу ще називають «легкЬ> новини (soft news), «щасливЬ> новини (happy news), едютейнмент (осв^а через розваги), полiтейнмент (поеднання пол^ики та розваг), бульваризацiя (гламурш репортаж1), таблоiдизацiя (подача новин у розважальнш формi в друкованих 3MI) та iн. Для телевiзiйного шфотейменту характернi театральна драматургiя, нестандартнi ракурси зйомок, асощатившсть, насиченiсть i багатоплановють вiдеоряду, використання документальних i архiвних матерiалiв, зйомок прихованою камерою, репераунду, штерв'ю i под. До елемешив iнфотейменту вдаються у традицiйних новинах (особливо в головних новинарно-iнформацiйних програмах) майже ва украiнськi телеканали. Приклади шфотейменту в украшському новинарному телепросторк iнформацiйно-розважальнi шоу «Снiданок з 1+1», «Ст-ранок», «Ранок з 1нтером» i под., iнформацiйнi програми з елементами журналютських розслiдувань
229
«Дiстало!» (ICTV), «Грошi», «Украшсью сенсацп», «Секретнi матерiали» (1+1), «Абзац!» (Новий канал); вшськово-патрютичний проект «Xоробрi серця» (1+1) i под.
Пбридною формою медiапродукту, яка поеднуе функцп пол^ично!' просвiти, елементи гри та розважальносп е полiтейнмент (англ. policy — пол^ика, entertainment — розвага). Вш полегшуе формат i стиль подання шформацшно-пол^ичного матерiалу в образнш, доступнiй i зрозумiлiй для переачного глядача формi, найбiльш наближенiй до реального життя. Використовуються iнтерактивнi технологи, полемiчнiсть, включення концертних i постановочних номерiв, деiдеологiзацiя, персонiфiкованiсть, гумор. Необхщш харизматичнiсть ведучого i учасникiв, емоцшний змiст, iнтертекстуальнiсть. Але надмiрне використання пол^ейнменту перетворюе полiтичнi новини й шформацшно-анал^ичш програми на розвагу, своерщний «серiал» iз поверховим поданням вщомостей, витiсненням i вiдволiканням уваги вщ важливо!' шформацп, змiщення акцентiв, шсценуванням полiтики, вiдсутностi глибини й переконливосп й под. Прикладом використання пол^ейнменту на укра'нському телебаченнi: 1) ток-шоу (напр., «Чорне дзеркало» (1нтер), «Право на владу» (1+1), «Шустер LIVE» (Перший Нацюнальний канал Украши), «Свобода слова» (ICTV), «Клуб-реформ», «Час. Пщсумки дня» (5 канал)); 2) шформацшно-анал^ичш програми (наприклад, «Подробищ тижня», «ТСН. Тиждень», «Факти тижня»); 3) реалт-шоу («Депутат пiд прикриттям» (ICTV), «Без мандата» (1+1)); 4) передвиборш телевiзiйнi дебати; 5) репортажi про вщвщування полiтиками культурних заходiв i розважальних закладiв i под.
На перетиш журналiстики та медiа-активiзму виник шновацшний напрямок — стрiм-трансляцiя, що виник, як пряма транслящя з мюця подiй без монтажу; це потокове вщео, що транслюеться через мережу 1нтернет для миттевого розповсюдження шформацп мiльйонам користувачiв мережъ Стрiмер спрямовуе вщеопотш в 1нтернет для об'ективного висв^лення подiй, новий спосiб донесення шформацп нетрадицшним методом. Основна перевага ще!' форми медiа-активiзму у порiвняннi з iн. 3MI — форма подачi шформацп: неможливiсть цензури, редагування, спотворення чи тдмши. У глядача виникае вщчуття власно!' присутностi на мющ подп; це змiнюе шформацшну реальнiсть. С.-т. постiйно ведуть 1нтернет-канали «Еспресо.TV» (espreso.tv), «Громадське ТБ» (hromadske.tv), «Спiльнобачення» (spilno.tv), Ukrstream.tv, «Радiо Свобода», «Аронець live» (svoye.tv). Завдяки цим каналам весь св^ мав можливють дивитися прямi С.-т. народного протесту — Революцп пдносп, ленiнопаду, росшсько!' iнтервенцii у Криму та на сходi УкряХни. Для розвитку ще'1 форми медiа-активiзму стрiмери об'еднанi у спшьноту «Асоцiацiя стрiмерiв Укра'1'ни».
Не новою за формою, але штерактивною за методами впливу залишаеться пол^ична мультиплшащя. Як вид мистецтва громадсько-пол^ичного спрямування, мультиплiкацiя проникла практично в уа соцiальнi сфери, пройшовши шлях вщ розважальних роликiв для д^ей до полiтичного рупора часу. Точкою зв^у вiтчизняноi сатирично!' полiтичноi ашмацп можна вважати проект «Великi перегони», який стартував у жовтш 1999 р. на каналi «1+1». Другим великим проектом став серiал «Операщя Проффесор»; проект зародився пiд час Помаранчево'1 революцп у 2004 р. Усього вийшло 15 ролиюв, яю хрестоматшно вiдображають украiнськi полiтичнi подп 2004-2005 рр. Масштабним сатиричним ашмацшним серiалом, що вiдбивае картину поличного життя Укра'ни, е з кшця 2012 р. мультфiльм «Казкова Русь», створений студiею «95 квартал». Низка гостросатиричних полiтичних мультфiльмiв знято письменницею та ствачкою 1реною Карпою на злободенш теми (напр., «ватникiв»). Новою формою пол^ично'! мультиплiкацii е м'юпотун (mupotoon; вiд англ. MUsic —
230
музика, POlitics — пол1тика, carTOON — мультфшьм), який власне поеднав музику, пол1тику та ашмащю. 1х зшмае, наприклад, украшська комушкацшна компашя CFC Consulting («Cуперзiрка Барак Обама: нерозказана ¿стор1я»).
На нашу думку, попри значимють телепроектiв, основною штерактивносп полiтики сьогоднi виступае саме 1нтернет-спшьнота (Iнтернет-паблiк) як тип сшвтовариства, що виникае i функцiонуе в мереж з метою реалiзацii громадсько-полiтичних (i не тiльки) штереав його членiв. В умовах створення е-демократп такi Iнтернет-спiльностi, як вт-проекти, чати, форуми та соцiальнi мережi поступово посилюють свiй вплив на суспшьне життя та можуть змшювати полiтичну структуру суспiльства. Вони характеризуються динамiчнiстю за рахунок постiйних, перюдичних i випадкових вiдвiдувачiв, якi територiально можуть знаходитись в будь-якiй крш'ш.
Медiа-активiзм («громадянська журналютика», «блоггшг» та ш.) е iнтерактивною формою громадсько-полiтичноi дiяльностi, що спрямована на досягнення сусшльно!' реакцп шляхом створення альтернативних джерел формування новин. Медiа-активiзм змшив роль громадськостi в iнформацiйнiй системi держави, перетворивши аудиторiю на спiвавторiв новин. Медiа-активiзм проявляеться у веденш блогiв, трансляцiя стрiмiв, створеннi онлайн-петицш, проведення вiдео- та аудiо-розслiдувань.
Медiа-активiзм, сам будучи iнновацiйною формою активносп, вже встиг започаткувати новi явища, наприклад, клiктивiзм (висловлення власно'1' думки одним клшом у мереж 1нтернет). Про клiктивiзм уперше згадано у 2011 р. в Оксфордському словнику. Долучившись до певно'1' тематично'1' спшьноти, особа тим самим приеднуеться до щеологл ща групи, наслiдуе ii та просувае серед свого оточення. Але у той же час приеднання до 1нтернет-паблшу шляхом одного «клшу» — це лише мехашчний процес, який не зумовлюе жодних змш, не уособлюе щентифшащю людини з певним рухом або щеолопею. Тут проявляеться шший феномен — слайктивiзм (англ. slack — ледар, нероба), тобто створенням шюзп причетносп, коли людина, поставивши «лайк», зробивши репост певного контенту або взявши участь в онлайн-флешмобi, вважае себе причетною до якоюь громадсько'1' iнiцiативи.
Публiчною, призначеною для передачi думки на суспшьно-пол^ичну та iншу тему, формою донесення шформацп е твiт (ретв^) — повiдомлення у соц. 1нтернет-мережi «Тwitter», довжиною до 140 символiв. Значення твiту (ретвiту) у пол^ичнш сферi зумовлюеться його публiчним характером, орiентацiею на мережу защкавлених осiб (знайомих), i, потенцiйно, на всю аудитор^ «Тwitter» (понад 500 млн оаб). Окремий твiт (ретв^) забезпечуе привернення уваги Iнтернет-громадськостi до конкретно'1' заяви та/або дй представника ютеблшменту (чи опозицiонера, а також е засобом планування й оргашзацп зусиль у пол^ичних i громадських акщях.
На практицi ж «лайки» та «ретв^и» часто не мають суспшьно'1' користi; а така форма громадсько'1' активносп у соцiальних мережах для мшьйошв замiнила вчинки у реальному житп. В Укра'iнi медiа-активiстiв нерiдко називають «диванними вiйськами», 1'хня численнiсть у соцiальних мережах перевищуе 22 млн активних користувачiв.
1нтерактивною формою полiтичного спiлкування е Twitter-шторм (Тв^ер-шторм, твiт-шторм) — раптовий сплеск активносп навколо певноi теми в сощальних мережах, насамперед, у Twitter та Facebook. Використовуючи визначений i часто оригшальний хештег, твiт швидко поширюеться, викликаючи новi повiдомлення та розсилки повщомлень. Це призводить до того, що хештег включаеться до перелшу актуальних тем на Twitter i подаеться усiм користувачам сощально! мережi, а це, у свою чергу, призводить до появи теми в шших сощальних медiа та проникненню в колективну свщомють. Twitter-шторм е ефективним способом швидко поширити щею чи точку
231
зору та слугуе показником настро'в людей, адже об'еднуючись, користувачi привертають увагу до поди чи проблеми (наприклад, Twitter-шторм, проведений 27.01.2014 на пщтримку Свромайдану з хештегом #euromaidan #Ukraine #digitalmaidan; 04.09.2014, у день сам^у НАТО на заклик МЗС Украши Twitter-шторм iз хештегом #StopRussianAggression). Найпопулярнiшими хештегами в укра'нському полiтичному життi 2014 року були #евромайдан, #кримнаш, #кримненаш, #russiainvadedukraine, #savedonbasspeople, #TrashBucketChallenge i под. Початок 2015 р. прившс новi хештеги — #JeSuisCharlie, #FreeSavchenko.
Прикладом iнтеративностi сучасно! полiтики е створення онлайн-сервiсiв (наприклад, «Виборомат»), метою яких е порiвняння полiтичних уподобань, прiоритетiв, вимог i запитiв виборцiв iз специфiкою програм пол^ичних сил шляхом тестування, тобто, це своерщний «вiртуальний порадник» у полчищ. Вiн не передбачае аптацп або голосування «за» чи «проти». «Виборомат» е узагальненою назвою спецiалiзованих iнтерактивних сайтiв-автоматiв, створюваних громадськими оргашзащящями для просвiти i мобшзацп електорату, полегшення 1'х полiтичного вибору. Назва «Виборомат» походить вщ однойменного сайту УкраХнського iнституту мiжнародноi полiтики (http://vyboromat.net). Аналогами оригинального «Виборомату» е тест на сайт ТСН каналу «1+1». Окремi риси «Виборомату» мають 1нтернет-довщник «Чеснометр», проект громадського монiторингу пол^ичних обiцянок «Владометр», онлайн-таблиця «Люстрацiя», «Нова теза», «Рада 2014».
1нтерактившсть пол^ики передбачае, що для досягнення результату можлива колективна дiяльнiсть у межах одного проекту за умови самостшно!' участ кожного з учасникiв (так зване вщкрите (масове) спiвробiтництво) завдяки використання можливостей 1нтернет-комушкацп (напр., вт-технологл). Вiдкрите спiвробiтництво не передбачае попереднього узгодження дш та обсягiв роботи для кожного учасника й обов'язкового формування сталих груп учасниюв, кожен iз яких виконуе певну роботу добровшьно й на основi особистого защкавлення, навiть без погодження з шшими учасниками. Проекти вiдкритого ствроб^ництва реалiзуються переважно на базi сощальних медiа-сайтiв унiверсального призначення (наприклад, Facebook) або спецiалiзованих, а також на основi спецiально створених вiртуальних платформ, як-от: петицшш проекти (наприклад, Avaaz), утилiтарнi системи для генерування докумешив (наприклад, на базi GitHub).
Дiяльнiсть учасникiв 1нтернет-проекту, заснованого на вщкритому спiвробiтництвi мае ознаки проc'юмеризму (професшно!' активностi споживачiв), оскiльки вони е одночасно як споживачами, так i учасниками процесу створення цшьового продукту. На засадах прос'юмеризму грунтуеться оргашзащя участi в волонтерських та шших проектах. Прос'юмери (громадяни) е компетентними й мотивованими ствпродуцентами полiтичних ршень. Як технологiчна база прос'юмеризму використовуються як ушверсальш засоби штерактивно!' комушкацп (наприклад, соцiальнi медiа-сайти), так i спецiалiзованi системи. Наприклад, фiнська уташтарна система «Open Ministry» забезпечуе громадянам та неурядовим оргашзащям технологiчну пщтримку в якостi онлайн-сервiсiв для стльно!' роботи, обмiну та пiдписання петицшних iнiцiатив. Модель прос'юмеризму реалiзовано в естонському порталi «Osale.ee» (https://www.osale.ee/), за допомогою якого громадяни можуть повщомити про сво'1, або пiдтримати вже висунуп, iдеi щодо державного управлшня та под. Досвiд таких проек^в може бути використаний укра'1'нськими користувачами.
За допомогою онлайн-петицш (1нтернет-петицш, електронних клопотаннь) громадяни формулюють шдивщуальш та колективнi вимоги, клопотання, скарги, пропозицп i под., якi розмщуються у медiа-просторi для пiдтримки/пiдписiв онлайн-
232
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ
CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2014, BИП. 11
кopиcтyвaчaми Iнтepнeт-мepeжi. Цeй iнтepaктивний мeтoд пoлiтичнoгo aктивiзмy мae чимaлo кpитичниx зaceтeжaнь з oглядy та aнoнiмнicть кopиcтyвaчiв, cyмнiвнy кoнтpoльoвaнicть ^o^cy cтвopeння пeтицiй, aктyaльнicть i нaгaльнicть тeм, щo oxoплюють eлeктpoннi клoпoтaння. Haйпoпyляpнiшими мeдia-cepвicaми для cтвopeння тa пpocyвaння oнлaйн-пeтицiй e Change.org, Avaaz.org, Onlinepetition.in.ua тa iн. Ha cьoгoднi y мeдia-cфepi Укpaïни кypcyють бл. 1500 oнлaйн-пeтицiй, пoлoвинa з якик cтocyютьcя пoлiтичнoгo життя тa peaлiзyютьcя чepeз звepнeння дo oфiцiйниx ocí6 дepжaви.
Biдкpитe cпiвpoбiтництвo y пoлiтицi пoв'язaнe з мoжливicтю зaлyчeння pecypciв, тoбтo пoлiтичний кpayдcopcинг — ^шьта iнтeлeктyaльнa poбoтa y мepeжeвoмy cepeдoвищi вeликoï кiлькocтi нeзнaйoмиx людeй гад cпiльним зaвдaнням. Пoлiтичний кpayдcocинг e пpoцecoм шиpoкoï cпiвпpaцi з викopиcтaнням cyчacниx iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй щoдo виpiшeння aктyaльниx гpoмaдcькo-пoлiтичниx зaвдaнь. ^л^ичний кpayдcocинг e cклaдoвoю e-вpядyвaння.
I^epa^^m гpoмaдcькo-пoлiтичнi пpoeкти втiлюютьcя зa дoпoмoгoю мexaнiзмy кpayдфaндингy — пpaктики фiнaнcyвaння cycпiльнo знaчyщi пpoeкти зaвдяки збopy гpoшoвиx внecкiв вiд вeликoï кiлькocтi людeй чepeз Iнтepнeт [1, c. 69]. B ocнoвi тaкoгo фiнaнcyвaння — нeвeликi внecки вiд бaгaтьox. Плaтфopми кpayдфaндингy зaбeзпeчyють peaлiзaцiю ycix acпeктiв кaмпaнiï: cтвopeння пyблiчнoгo iнтepфeйcy, вiдcлiдкoвyвaння пpoeктy тa кaмпaнiï, мexaнiзмy oплaти тa виплaти зiбpaниx ^штсв [5, c. 190-191]. Уcix yчacникiв iнiцiaтив кpayдфaндингy oб'eднye opieнтaцiя та iннoвaцiï (бaжaння cпpoбyвaти нoвi мoдeлi взaeмoдiï), coцiaльнa iдeнтифiкaцiя з кoнтeнтoм чи пpoeктoм (бaжaння coцiaльнoï yчacтi) i пoд. Пepшoю пo-cпpaвжньoмy кpayдфaндiнгoвoю плaтфopмoю в Укpaïнi e «Cпiльнoкoшт».
B yмoвax вipтyaлiзaцiï тa тeaтpaлiзaцiï пoлiтики пoлiтичнa iнтepaктивнicть мoжe нaбyвaти iмiтaцiйнoгo xapaктepy й oзнaк PR, викopиcтoвyвaтиcя як тexнoлoгiчнo-мaнiпyлятивний пpийoм y фopмi iнтepaктивниx oпитyвaнь i гoлocyвaнь, ocнoвнe зaвдaння якиx вплинути нa гpoмaдcькy думку, a тaкoж cтвopювaти iлюзiю пoлiтичнoгo зaлyчeння i пoд. Iз iнтepaктивними фopмaми пoлiтики пoв'язaний фeнoмeн кiбecвoбoди, й вiдпoвiднo, кiбepбeзпeки, чиcлeнниx фopм мaнiпyляцiй cycпiльнoю дyмкoю (acтpoтepфiнг тa iншi види пoлiтичнoгo тpoлiнгy). Moжливocтi впливу кoжнoгo з iнтepaктивниx мeтoдiв пoлiтики пoтpeбyть oкpeмoгo вивчeння пoлiтичнoю нayкoю.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Kниш П. B. Iннoвaцiйнi coцiaльнi тexнoлoгiï: пoняття тa пepcпeктиви викopиcтaння в cиcтeмi дepжaвнoгo yпpaвлiння [Eлeктpoнний pecypc] / П. B. ^иш // Дepжaвнe yпpaвлiння: тeopiя тa пpaктикa. — 2013. — № 2. — C. 69-75. — Peжим дocтyпy : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Dutp_2013_2_10.pdf
2. Ocтpoвcькa H. Xapaктepнi pиcи i ^mep^i мoдeлi пoлiтичниx тoк-шoy / H. Ocтpoвcькa // Teлe- тa paдioжypнaлicтикa. — 2014. — Bип. 13. — C. 282-290.
3. ^ешл A. A. Пocтмoдepнiзм як cyчacнa cycпiльнo-пoлiтичнa peaльнicть / A. A. ^ешл // Гyмaнiтapний вicник Зaпopiзькoï дepжaвнoï iнжeнepнoï aкaдeмiï. — 2010. — Bип. 42. — C. 69-79.
4. Пoцeлyeв C. П. Пoлитичecкиe пapaдиaлoги : мoнoгp. / C. П. Пoцeлyeв. — Pocтoв н/Д : Изд-вo ЮФУ, 2008. — 392 c.
5. Чyгpeeв B. Л. Kpayдфaндинг — coциaльнaя тexнoлoгия кoллeктивнoгo финaнcиpoвaния: зapyбeжный on^rr иcпoльзoвaния / B. Л. Чyгpeeв // Экoнoмичecкиe и coциaльныe пepeмeны: фaкты, тeндeнции, пpoгнoз. — 2013. — № 4 . — C. 190-196.
6. Schicha Ch. Die Theatralitat der Politikvermittlung Medieninszenierungen am Beispiel der Wahlkampfkommunikation / Ch. Schicha // Volker J. Kreyher (Hrsg.). - BadenBaden : Handbuch Politisches Marketing, 2004. — S. 113-128.
Стаття надшшла до редакцп 15.11.2014 p.
N. Khoma
UKRAINIAN DIMENSION OF INTERACTIVITY OF POLITICS
Interactive methods of modern Ukrainian politics are analyzed in the article. Attention is focused on the post-modern theatrical elements of political action, based on on-line communication. Opportunities of interactivity in expansion of traditional instruments of political participation are presented.
Author proves that with the help of verbal and non-verbal means, interactivity helps to expand traditional instruments of political participation, to consider desires of society and to transform it (society) into equal right participant of political-informational process Attention is drawn to the fact that interactivity of politics is implemented due to innovative media technologies through social networks (virtual community sites, Internet versions, and pages in social networks of TV- and radio programs), interactive programs and other forms. In Ukraine, political interactivity is embodied in many forms, first — through broadcasting journalism, socio-political talk show, hard talk show.
It is noted that interactivity of politics is realized in numerous ways, one of which is infotainment - way of presenting and kind of media materials, in which along with news entertainment stories are presented. Hybrid form of media-product that combines the functions of political education, elements of the game and entertainment is politainment.
Attention is paid to the fact that at the intersection of journalism and media activism, innovative direction - Stream broadcast has emerged. Media Activism is an interactive form of socio-political activities aimed at achieving public reaction by creating of alternative sources of news formation. Interactive by methods for impact is political animated cartoon, also a particular form of political cartoon as mupotoon.
It is accented that today the basics of interactivity of politics is on-line community. Online communities such as wikis, chats, forums and social networks gradually increase their influence on public life.
Keywords: interactivity of politics, crowdsourcing, crowdfunding, media activism, reality shows, Twit storm, hash tag.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., д.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 316.776
O.B. Шумило
СУТШСТЬ I ЯВИЩЕ ГЛОБАЛ1ЗАЦП М1ЖНАРОДНИХ КОМУН1КАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ
У cmammi до^дження суттстъ глoбaлiзaцiг як явища, вивчено гг основт характеристики, виявлено nepcneKmueu ma ризики рoзвиmкy глобалъних мiжнaрoдниx комуткацтних си^ем. Ha ocнoвi aнaлiзy процеЫв глoбaлiзaцiг ma комуткацт у сучасному свimi дано визначення cymнocmi глoбaлiзaцiг мiжнapoднux комуткацтних си^ем.
