CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.314-319.
УДК 070.323.3
ЖУРНАЛ1СТСЬКА ОСВ1ТА В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Демченко В.Д.
Дтпропет ровський нащональний утверсиг ет iм. О. Гончара, м. Дтпропет ровськ
Перетворення шформацп на важливий ресурс суспшьства висувае новi вимоги до тдготовки журналiстських кадрiв, як1 й аналiзуються у статтi.
Ключовi слова: шформацшне суспiльство, журналiстська освiта, iнформацiйнi технологи
Акт уальтст ь. 1нформацшно-комушкацшна револющя, яку переживае свгтова спшьнота у глобальному масштабу не лише означае зростання рол1 шформацп, знань у сучасному свт, але й висувае нов1 вимоги по вщношенню до журналютики, до якост журналютсько! продукци, врештьрешт до само! тдготовки журналют1в. Бо якщо шформащя е головним оргашзуючим фактором шформацшного суспшьства, то т1, хто збирае, накопичуе та розповсюджуе шформащю, перетворюються у ключов1 ф1гури, яю активно впливають на навколишне життя та його сприйняття. Ось чому у сучасному свт все бшьше уваги придшяеться саме шдготовщ журналют1в. До ц1е1 проблеми все частше звертаються науковщ з дальнього заруб1жжя [3;7], фах1вщ { практики з Укра!ни [4;5] та сусщшх з нею кра!н СНД [1;6]. Однак швидю змши в самш структур! розповсюдження шформацп, поява нових форм та засоб1в шформування змушуе тих, хто вщповщае за подготовку журналют1в, оперативно реагувати на щ виклики.
Пост ановка проблеми. Одшею з характерних особливостей сучасно! тдготовки журналют1в стае штернацюнал1защя журналютсько! освгш. Активне тдключення Укра!ни до Болонського процесу змушуе нас все частше звертатись до досвщу захщно-европейських ушверситет1в. Разом з тим { вони все частше обеднують сво! зусилля, бо шформащя, яку отримуе суспшьство, йде багатьма каналами, а вщтак вимагае врахування всього !х розмаптя. Адже, кр1м традицшних засоб1в масово! комушкацп - газет, часопишв, радю, телебачення, для яких, власне, 1 готуеться бшьшють журналютських кадр1в в ушверситетах, все бшьшого значення набувае нове шформацшне середовище - 1нтернет, мобшьна шформащя тощо. Мет а ст ат т { - анал1з нових вимог до тдготовки журналютських кадр1в, що висувае шформацшне суспшьство.
В умовах прискорення { ур1зномаштнення метод1в обробки { передач! збшьшуеться швидкють розповсюдження шформацп, зростають !! обеми 1, звичайно ж, зростае роль та вщповщальнють журналютики та журналют1в у житп та розвитку суспшьства. Це накладае на ЗМ1 нов1 зобовязання, висувае до них нов1
вимоги. Якщо розглядати систему медiа максимально широко, включити до не! не лише шформащю, що розповсюджуеться через ЗМ1, але й книги, фшьми, 1нтернет-ресурси, то це й буде сучасне медiасередовище. Воно мае свою внутршню структуру, в нiй можна видшяти рiзнi типи й види медiа, але все одно це одна система, яка (або з допомогою яко!) здiйснюються медiакомунiкативнi функци.
Засоби масово! шформаци можуть вiдрiзнятись каналами розповсюдження, форматами тощо, але дiють при цьому, керуючись спiльним принципом: видшенням iз навколишньо! дiйсностi шформаци, перетворення дiйсностi в iнформацiю i включення шформаци в комунiкацiю. Так, наприклад, однi й тi ж геро! стають героями в медiасередовищi. Це - вiдомi полiтики, бiзнесмени, спортсмени, представники шоу-бiзнесу. Вони з однаковим устхом переходять з одного телевiзiйного каналу на iнший, виступають по радiо, знiмаються у вщеоклшах, мають власнi сайти, про них безкшечно пишуть статтi в газетах i журналах.
Всi ЗМ1 рекламують одну й ту ж продукщю, презентують однi й тi ж книги, фшьми, альбоми сшваюв чи шструменталюив. Потенцiйнi медiагероl, потенцiйнi медiаситуацil, потенцiйнi медiатеми - ось що покладено на чаш у тдгрунтя медiакомунiкацil. Розподiл же медiа на певш види вже не виглядае таким принциповим, вш все бшьше переходить у суто технологiчну площину. Журналiст повинен вмiти працювати саме з матерiалом, тобто видiляти з нього шформащю i запускати и у медiапотiк. Як i де, через якi саме установки це буде здшснюватись, то вже вторинне питання. Прийде повщомлення про косу Юли Тимошенко на мобшьний телефон, зявиться на чиемось iнформацiйному сайт чи ж присниться переважнiй бшьшосп пересiчних украшщв увi снi - питання формата i технологiй. Для журналюта ж сьогоднi на перший план виходить умшня розпiзнати цей шформацшний привiд, знайти матерiал, який можливо перетворити на шформащю, який може стати матерiалом для комушкаци. Але ж не треба бути великим теоретиком, щоб зрозумгги, що таким матерiалом може бути все, що завгодно.
Сучасш медiа не можуть говорити про те, що невщомо аудитори. У останньо1 просто не знайдеться необхщних релевантних схем, щоб розшифрувати, а значить, i зрозумiти сказане. Саме тому медiасередовище вибудовуеться доволi гомогенно. Теми та геро1 циркулюють постiйно однi й т ж, а коли !х мiняють, то найчастiше на аналопчш. Ризиковано вводити щось нове: занадто великий ризик вiдхилення, несприйняття, але, якщо вдаеться запустити щось таке, що зможе «спалахнути», «прозвучати», «прогримгги», «засвiтитись», тобто створити потенцiйний для комушкаци матерiал, ця комунiкацiя почне миттево розповсюджуватись, розростатись, тиражуватись ушма можливими засобами. При цьому журналюти у масi сво1й не продукують комунiкацiю, а лише обслуговують, тдтримують И функцiонування. Вони розумiють, як облаштована референцiя «iнформацiя-неiнформацiя», i допомагають И реалiзувати, здiйснюють же комушкащю одиницi.
Якiсть i рiвень роботи журналiстiв стае глобальною проблемою, що сьогодш гостро вiдчуваеться чи не у вшх кра1нах i перетворюеться в один з найважливших аспектiв розвитку культури та сучасного суспiльства знань. Звiдки i певна iнтернацiоналiзацiя журналiстськоl освiти.
Ця iнтернацiоналiзацiя проявляеться в тому, що в сучасному свт все активнiше вiдбуваеться мiжнародний обмш досвiдом пiдготовки журналiстiв. У Маас^хп (Нiдерланди) створено Свропейський центр журнатзму, який проводить зустрiчi та семшари як для практикуючих журналiстiв, так i викладачiв факультетiв та вщдшень журналiстики з усiх европейських кра1н. Активно дiють асощацш викладачiв журналютики: Свропейська асоцiацiя пiдготовки журналiстiв, Американська асощащя викладачiв журналiстики та масово1 комушкаци та iншi. В Украш до справи перепiдготовки викладачiв все актившше пiдключаються нацiональнi центри мiжнародних органiзацiй - Академiя Украшсько! Преси, що створена за сприяння Баварсько1 Академи преси (ФРН), 1нтернюз - Украша, IREX ПроМедiа - Украша. З !х iнiцiативи щорiчно проводяться наради, семшари, науково-практичнi конференци дослiдникiв та викладачiв журналiстики. Активний обмiн досвiдом проходить i на вщповщних заходах, що !х оргашзуе 1нститут журналiстики Ки1вського нацiонального ушверситету iменi Т. Шевченка [див. 2].
Якщо спробувати захщну модель ушверситетсько! освiти спроектувати на журналiстику, то виявиться, що там тдготовка юнуе в двох iпостасях. Вiдомий голандський теоретик Йо Бордуль визначив !х як журналютику орiент овану та шст румент альну.
Перший тип працюе на широкий загал споживачiв. Завданням тако1 преси i журналюта, що в нш працюють, стае орiентацiя населення у потоках шформаци та забезпечення його безпосередньо1 уваги до коментарiв, аналiзу, пояснень тощо.
1нструментальна журналiстика орiентуеться на вузьке коло, на вибрану та фрагментарну аудитора. Остання таким чином стае, о^м того, ще й втшенням конвергенци та використанням сучасних технологш, що дозволяе визначити И як «нову» журналiстику на вiдмiну вщ «старо1» орiентованоl [7, с.57].
Зрозумшо, що орiентована журналiстика вимагае зовшм iнших навичок нiж iнструментальна. Вони ж рiзняться i якiстю тдготовки журналiстiв та !х кiлькiстю у виданш. В однiй з найсолщшших газет США «Бостон глоб», в редакци яко! менi довелося побувати тд час стажування, в так званш «ньюзрум» працюе майже 350 звичайних репортерiв i 24 фотокореспонденти. А ось шструментальну журналiстику представляе всього 8 колумнюта, тобто тих, хто мае постшну власну колонку i чия думка може йти навггь врозрiз з редакцiйною полггикою.
I свiтовий досвiд, i наша власна практика шби вже довели те, що слово лггературне i публiцистичне - це не просто рiзнi пласти життя людського i суспiльного, але й речi, розведеш самим розвитком масово! комунiкацil. Що вже й говорити про наш час цифрових технологш, вiртуальноl реальносп й домшування у комунiкацil рiзноманiтноl технiки. Тому абсолютно логiчно виглядае вщповщь вiдомого росiйського журналiста Л. Парфенова на запитання про творчi плани: «Яю плани, яка творчють?! У мене технологiчний цикл i програма, що мае вийти в ефiр щосуботи».
Так невже ж ера слова в журналютищ закiнчилася разом iз «галактикою Гутенберга», як нарш И канадський гуру комунiкативiстики М. Маклюен, тихенько зникла з небосхилу сучасних ЗМК? Але той самий Л. Парфенов щкавий сучасному телеглядачевi тим, що несе слово, оповщь, яку лише супроводжують, шюструють
картинки-кадри. I Ю. Макаров на «1+1» щкавий цим же. Тим же щкав1 колумнюти «Дзеркала тижня» В. Портшков та газети «День» К. Гудзик. Остання прийшла в журналютику, коли вийшла на пенс1ю з1 свого бущвельного НД1. А тепер, неначе цар1вна, яка так довго спала, плете мереживо словесних полотен на теми культури, морали релп-н...
Колись ще радянськш журналютищ закидали не лише за пропагандистський змют та аптацшну спрямованють, а й за надм1рну «лгтературщину». I справд1, з одного боку, «я хочу, чтоб к штыку приравняли перо», а з шшого - «глаголом жечь сердца людей».
Тому, як би не мшялась журналютика 1 яка б «вщеократ1я» чи «штернетократ1я» у нш не утверджувались, слово просто принишкло у куточку { чекае нового виходу на глобальну свгтову сцену.
Проте в шдготовщ фах1вщв з масово! комушкацп (1 не лише журналют1в, але й рекламют1в, шарщиюв та шших) ми останшм часом, певно з огляду на Захщ, почали обстоювати вузьку спещал1защю. Вважаеться, що саме вона, а не фундаментальна тдготовка дозволить вийти нам на якюно новий р1вень тдготовки спещалют1в. Однак захщш ушверситети, навпаки, почали вщмовлятись вщ вузько! спещал1зацн на користь ушверсального журналюта, бо значна частина ЗМК утворила в сво!й структур1 мультимедшш вщдши, що готують матер1али для мед1а вс1х титв.
Ось чому довол1 консервативш школи журнал1зму бшьшосп американських ушверситет1в, освгта в яких базувалась саме на доконечному знанш одше! спещал1зацп, ниш вчать газетяр1в комфортно почувати себе перед камерою, а телев1зшниюв - обробляти тексти сво!х сюжет1в таким чином, щоб !х можна було розмютити в газет чи 1нтернет1. Важко сказати, як наслщки та!ть в соб1 под1бний ушверсал1зм, але вш набувае все бшьшого розповсюдження.
До реч1, хоч наш власний досвщ тдготовки журналют1в набагато скромшший -всього 17 роюв, ми вже давно помгтили певну умовнють наших спещал1зацш. Т1, кого готували як тележурналют1в, устшно працюють в газетах { журналах, вчорашш редактори стали репортерами або ньюзмейкерами у прес-службах, а дехто взагат вщ журнал1зму перейшов до менеджерсько! роботи чи д1яльносп у сфер1 маркетингу. Звичайно, под1бш «м1грацп» у вгтчизнянш масовш комушкацп можна пояснити { неусталенютю системи укра!нських ЗМК { невпинним !х реформуванням, але, як бачимо, вона загалом вписуеться у свгтову тенденщю.
В умовах переходу до шформацшного суспшьства та «буму» навколо 1нтернету виникае ще й небезпека перетворення журналюта лише в постачальника шформацшного товару. Обсяги шформацп та швидкють, з якою вона розходиться у суспшьства настшьки зросли, що прийшов час запитати про !! якють. 1нформацшне суспшьство довол1 часто називають суспшьством знань. Проте збшьшення шформацшних потоюв ще не прямо пропорцшне збшьшенню знань. Знання якраз напряму залежать вщ якост шформацп, тобто !! р1зномаштносп, достов1рносп, багатозначносп, а також доступности
Зрозумшо, що якюна журналютика здатна вщгравати надзвичайно позитивну роль у становленш по-справжньому демократичного та вщкритого суспшьства. Проте визначення критерпв якост журналютики - все ще справа довол1
проблематична. Йдеться i про грунтовну тдготовку у загально-гуманiтарнiй, культуролопчнш, суспiльнiй, правовiй сферах, i про активну дiяльнiсть журналiста пiд час тдготовки матерiалу: збору iнформацiï (вщвщування заходiв, прес-конференцiй, органiзацiя штерв'ю, робота з друкованими джерелами) та ïï осмислення i розумiння. Наскшьки вищим е рiвень освiти та активносп журналiста, настiльки вищим е шанси створити справдi якiсний матерiал. Додамо до цього i проблему достовiрностi iнформацiï та методiв ïï перевiрки.
Висновки. Зазначимо, що i в новому суспшьсга журналiстика не може бути зведена ш до просто товару, ш до звичайних послуг. Професiоналiзм, етичнi кодекси, громадська позищя журналiста - ось запорука того, що i в час 1нтернету ми будемо мати журналютику, яка за своею сутнютю стане продовженням класичного розумшня професiï, хоч i в новому техшко-технолопчному контексп.
I дуже хотiлося б, щоб при вшх змiнах та реформащях нашоï освiтянськоï системи взагалi та ушверситеив зокрема ми б не забували, що ушверситетська освiта - це не лише викладання студентам певноï суми знань. Це ще i процес iнтелектуальноï освiти (так конче необхiдноï нашим журналiстам), де важливою е не лише освгга професора, але й його особистють. I тому нiякi iнтерактивнi форми (у всякому разi у недалекому майбутньому) не замшять спiлкування з викладачем, котрий може передати учням iстини тисячолiть. Кожна особистiсть е виразником своеï власноï внутрiшньоï щеологи. Ось чому так важко замшити безпосередне спiлкування. Вчителя i учня, бо саме воно, на думку видатного юпанського фiлософа та мислителя Х. Ортега-ьГассета, е «процесом, що дае можливють студентам вiдчути потребу в наущ, а не викладати 1'м науку, безрезультатно примушуючи вiдчути потребу в нш» [8, с. 94].
Список лггератури
1. Алексеева М.И. Университетское журналистское образование в России // Вестник МГУ. Серия 10: Журналистика. - М., 2006. - № 4.
2. Журналютика - 2005 в контексп сучасних професшних стандарпв та трансформаций журнал1стсько1 освии. М1жнародна науково-практична конференщя. Матер1али.
- К., 2006.
3. Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика. Теоретические концепции, проблемы, прогнозы. - М., 1995.
4. Михайлин I. Хто повинен викладати журналютику? (з ютори пркого досвщу) // In medias res. Зб1рник наукових праць. - Дшпропетровськ, 2007.
5. Р1зун В. Про нов1 перспективи журнал1стсько1 освии в Укра1'т // Актуальш проблеми журналютики. Зб1рник наукових праць. - Ужгород, 2001.
6. Свитич Л.Г., Ширяева А.А. Проблема подготовки журналистов (итоги социологического исследования) //Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. - М., 2004. - № 2-3.
7. Bardoel Jo. Beyond journalism: a proffession between Information Society and Civil Society European Journal of Communication. - 1996.
8. Ortega y Jasset J. Mission of the University. - Norton - New York, 1966.
Демченко В.Д Журналистское образование в условиях информационного общества
Превращение информации в важнейший ресурс общества выдвигает новые условия к подготовке журналистских кадров, которые и анализируются в статье.
Ключевые слова: информационное общество, журналистское образование, информационные технологии
Demchenko V.D. Journalistic formation in the conditions of an information society
The process of transforming information into essential society resource needs new demands for gournalistic staff, which is under study in the thesis.
Key words: informative society, gournalistic education, tehnologies of informations
Пост упила до редакци 21.08.2008 р.
