Научная статья на тему 'Виникнення і розвиток олігархічних засобів масової інформації в Україні'

Виникнення і розвиток олігархічних засобів масової інформації в Україні Текст научной статьи по специальности «СМИ (медиа) и массовые коммуникации»

CC BY
122
62
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
олігархія / олігархічні ЗМІ / медіа-холдинг / синдикат / олигархия / олигархические СМИ / медиа-холдинг / синдикат

Аннотация научной статьи по СМИ (медиа) и массовым коммуникациям, автор научной работы — Палийчук Антонина Валериевна

У статті простежено основні передумови виникнення олігархічних засобів масової інформації в Україні. Зроблено спробу проаналізувати трансформацію структури ЗМІ під впливом зазначених змін. Визначено періоди становлення і розвитку олігархічних ЗМІ.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Возникновения и развитие олигархических средств массовой информации в Украине

В статье рассмотрены главные предпосылки возникновения олигархических средств массовой информации в Украине. Сделана попытка проанализировать изменения в структуре СМИ. Определены периоды становления и развития олигархических СМИ.

Текст научной работы на тему «Виникнення і розвиток олігархічних засобів масової інформації в Україні»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1. С.280-285.

УДК 007(477)

Виникнення i розвиток олiгархiчних засобiв масово'Г шформацп в УкраТш

Пал'!йчук А. В.

Льв'вський нацюнальний унверситет '¡мен 1вана Франка, м. Льв'в, Украна

У статт1 простежено основм передумови виникнення ол1гарх1чних засоб1в ма-совог шформацп в Украгм. Зроблено спробу проанал1зувати трансформащю струк-тури ЗМ1 тд впливом зазначених зм1н. Визначено пер1оди становлення 7 розвитку ол1гарх1чних ЗМ1.

Ключовi слова: ол1гарх1я, ол1гарх1чт ЗМ1, мед1а-холдинг,синдикат.

1нформацшний ринок вносить суттeвi корективи у характер економiчного i сощального розвитку сучасно! свтово! економши, де поруч з чисто виробничими циклами, що тюно пов'язаш з комунiкацiйними процесами, чiтко окреслилися основнi економiчнi фактори, яю пов'язанi з процесами утвердження нового, створеного у суспiльствi шформацшного продукту.

Нинi у кра!нах з проблемами економiчного розвитку, до яких належить i Укра!на, виникла нагальна потреба державного регулювання iнформацiйного ринку, протекцюшзму i пiдтримки його розвитку у рiзних формах: законодавчiй, правовш, полiтичнiй, фiнансово-економiчнiй, технiчнiй, технологiчнiй. Виникла проблема формування власного нацюнального шформацшного простору як частки свтового ринку глобальних шформацшних мереж, що базуються на сучасних комп'ютерних технологiях.

Складшсть соцiально-економiчного розвитку держави вплинула на характер, форми та напрямки розвитку шформацшного ринку. За ознаками форм власносп можемо спостертати таке структурування ЗМ1:

- державного пiдпорядкування;

- партшних органiзацiй i громадських об'еднань;

- корпоративно! (колективно!) власностi;

- приватш;

- змшано! власностi [2, с. 22].

Певну структурованiсть укра!нсько! преси визначае ще одна дослщниця Н. I. Румянцева. Вона виокремлюе:

- масову комерцiоналiзовану пресу, мета яко! - отримання прибуткiв та аудиторш iнтереси. Вона розподiляеться на два шдвиди: позитивно-масову i негативно-масову або бульварну, жовту;

- елггарну пресу;

- полiтичну пресу;

- культурно-просв^ницьку;

- спецiалiзованi видання;

- шформацшно-рекламну [7, с.74].

Як бачимо, серед визначених груп укра!нських засобiв масово! шформаци дослiдники не вщводять жодного мiсця виданням олiгархiчного типу, хоча таю ниш юнують. На нашу думку, ниш можна смшиво стверджувати про певнi змiни, що вiдбулися в структурi перiодичний видань Укра!ни, якi спричинили появу i розвиток олiгархiчних медiа, що обумовлюе актуальшсть дано! статтi.

Простежити появу, розвиток, вплив олiгархiчних ЗМ1 на суспшьство i е метою нашого дослiдження. Отже, спершу ми визначимо i з'ясуемо суть самого поняття «олiгархiчний». Першим мислителем, який зауважив вплив олiгархiчних груп на функщонування пол^ично! системи був Платон. Олiгархiя в нього - це устрш базований на майновому цензi, коли при влавд стоять багатi, а бщш не приймають участi в управлшш. Генезу олтархи Платон розглядае таким чином: «..накопичення золота у сховищах приватних осiб призводить до того, що вони починають шукати законнi, легiтимнi способи його витрачання: для цього вони перетлумачують закони, мало з ними рахуючись Пюля цього вони, спостерiгаючи, хто на чому процвггае, i змагаючись один з одним, уподiбнюють до себе i все населення. Закiнчуеться це тим, що замють стремлiння висунутись та удосто!тись почестей в суспшьсга розвиваеться схильнiсть до «за^бання» та наживи. Встановлення майнового цензу стае законом та нормою олiгархiчного устрою: чим бшьше цей устрш олiгархiчний, тим вищий ценз; i навпаки: чим менше - тим цей ценз нижче. Заздалепдь оголошуеться, що до влади не допускаються т1, в кого немае встановленого майнового цензу. Державний устрш такого типу тримаеться на застосуванш збройно! сили.. .та залякуванш» [5, с. 334-336].

Олiгархiя, на думку сучасних дослiдникiв економiчних процесiв в суспiльствi,

— це зрощеш з владою кланово-олiгархiчнi групи, заснованi на круговiй поруцi та патронно-ктентельних стосунках, якi володiють контрольними пол^ичними та комерцiйними структурами та власними кишеньковими ЗМ1. Нинi в засобах масово! шформаци часто зус^чаемо такi термiни як: «полiтичний олиарх», «полiтичний синдикат», «полiтичний холдинг», саме у 1996 рощ у науковий оби щ поняття ввiв директор 1нституту полiтики Микола Томенко. За його твердженням олiгархiя

- це влада вузького кола осiб в держав^ отримана не за видатш можливостi, а на основi !х походження, багатства чи приналежностi до правлячо! чи фшансово! елiти. Клановють — це специфiчна форма оргашзаци фiнансово-економiчних та полiтичних взаемозв'язкiв певною групою осiб з метою посилення !х впливу на полiтичний процес, що е необхщною умовою для створення сприятливого законодавчого поля з метою подальшого збагачення [6, с. 14].

Отже, ниш в Укра!ш можемо видшити три типи утворень кланово-олiгархiчного характеру: економiчнi, медiальнi, пол^ичш. До середини 90-х рокiв в Укра!ш йшлося переважно про регюнальш «клани», якi боролися за вплив на центральну владу. Трансформацiя регюнальних бiзнес-груп кланового типу в олiгархiчнi вiдбулася пiд час i завдяки парламентським та президентським виборам 1998-99 роюв. Вони стимулювали оволодiння олшархами засобами масово! шформаци i забезпечили !х панування у великiй полiтицi. Отже, нинi ми можемо говорити про полггичне домiнування в Укра1ш кланово-олiгархiчних груп, якi, по-сутi, е групами фшансово-економiчних iнтересiв у «закош». Саме такi групи, ниш е власниками потужних медiа-концернiв, телеканалiв, журналiв та газет. Зi здобуттям незалежностi на розвиток i функщонування засобiв масово! iнформацi! величезний вплив здшснюе iнформацiйний ринок, i звшьнившись вiд однiе! залежностi - партшно!, засоби масово! iнформацi! потрапили в шшу - економiчну. Саме економiчна залежнiсть засобiв масово! iнформацi! призвела до !х повного пiдпорядкування цим рiзноманiтним олiгархiчним групам. У 1993 рощ засоби масово! шформаци можна було подшити на п'ять груп:

1) монопольно-державнi засоби масово! iнформацiï, що дiсталися у спадок вщ попереднього режиму: державне телебачення i радiо, газети i журнали рiзних владних структур; вони становили 27 % вша тодiшньоï укрaïнськоï преси;

2) газети та журнали комерцшних структур - 19 % вщ зaгaльноï кiлькостi;

3) незалежш вiд влади засоби масово1' iнформaцiï; це ЗМ1, засновниками яких були трудовi, журнaлiстськi колективи, творчi спiлки, новостворенi полiтичнi пaртiï, — 29 %;

4) багатотиражки - газети промислових тдприемств, вищих навчальних зaклaдiв, колгоспiв та рaдгоспiв - ix було близько 16 %;

5) приватш видання, зaреeстровaнi приватними особами - вони становили близько 8%.

Такою була структура зaсобiв масово1' шформаци перших рокiв незалежностт Починаючи з середини 90-х роюв в Укрaïнi формуеться клaново-олiгaрхiчнa система ЗМ1. Провiдну роль у нш починають вiдiгрaвaти об'еднання друкованих та електронних мaс-медia з единим центром пол^ичного впливу на них - холдингами. Однак, украшсью медia-холдинги, на вiдмiну вiд iноземних, здебiльшого пол^ично зaaнгaжовaнi i часто не ставлять за мету отримати прибуток, а навпаки вкладають кошти у збитковi ЗМ1 з единою метою - отримати вщ цього полiтичнi дивщенди.

Спираючись на працю журнaлiстa Вiтaлiя Карпенка оприлюднену у 2006 рощ всю систему зaсобiв масово1' шформаци можна було подшити на холдинговi i не холдинговi мaс-медia. Холдинги за ознакою влaсникiв можна роздшити на три головнi групи: корпоративш, пaртiйнi i локaльнi.

До корпоративних медia-холдингiв вiдносили медia-холдинг центрально!' влади з такими виданнями: «Голос Украши», «Инвест-газета», «Урядовий кур'ер», «Демократична Украша», «Правда Украши». Медia-холдинг Вiкторa Пшчука включав телеканал ICTV, газету «Факти i коментaрi», частково телеканал СТБ, М-1, «Новий», низку регiонaльних ЗМ1 в Днiпропетровську. До медia-холдингу Ац^я Деркача входили: газета «Киевский телеграф», штернет-видання «Версiï», телерaдiокомпaнiя «Ера» (на УТ-1), Центр оцiнки полiтичних ринюв.

Медia-холдинг Вaлерiя Хорошковського включав штернет-видання «Part.org. ua», FM-рaдiо «Ренесанс», шформагентство «Укрaïнськi новини». Медia-холдинг Олександра Волкова - журнал «ПЖ», телекомпaнiю «Гравю» та «TV-Табачук», FM-рaдiо «Ностальжи>, FM-рaдiо «Нaше-рaдiо». Медia-холдинг «Iнформaцiйнi системи Украши» (власник «Приватбанк» i Сергш Тигiпко). До медia-холдингу Вадима Рабиновича входили тижневики «Столичные новости», «Деловая неделя», веб-сайт «MIG-news», ТРК «А1Т1», FM-радю «Супер-Нова». До речi концерн компанш В. Рабиновича «Рико-групп» володiв 51 % aкцiй ТРК «Юнайтед групп».

До групи партшних медia холдингiв входили: пaртiйно-корпорaтивний медia-холдинг СДПУ(о): ТРК «Альтернатива», «Президентський вюник», газети «2000», «Наша газета +», «День», iнтернет-видaння «Оглядач», популярна спортивна газета «Команда» i «Украшський футбол», «Молодь Украши», тижневик «Закон i бiзнес», телеканал «Право». Пaртiя фактично контролювала вс зaгaльнонaцiонaльнi телеканали: «1нтер» i веб-сайт «Подробности», «1+1» i веб-сайт «ТСН», кшвський канал «ТЕТ». За даними iнтернет-видaння «Форум», о^м названих, пaртiя мала вплив на <^знес i полiтику», видавництво «Блщ-шфором», газету «Бiзнес», журнал «Нaтaлi». СДПУ (о) контролювала низку регiонaльних ТРК i друкованих видань. За деякими даними пiд вплив пaртiï потрапило i агентство УН1АН - здане в пол^ичну оренду його власниками близькими до «Приватбанку». Медia-холдинг Народно-демокрaтичноï пaртiï включав: газету «Украша i св^ сьогоднi», деякi програми на УТ-1, телекaнaлi «Тонiс». До складу медia-холдингу блоку Юлiï Тимошенко входили: газети «Вечерние вести», «Батьювщина» (припинила вихiд), газета «Гaлицькi контракти», ТРК «Ютар».

Локальнi ЗМ1 представленнi такими засобами масово! шформаци як медiа-холдинг ки1всько1 MicbKOÏ влади, до якого входили газети «Хрещатик», «Столиця», «Вечiрнiй Кшв», тижневик «Кшвсью новини», Киïвська держтелерадiокомпанiя «Киïв». Вш водночас значно впливав на телеканал «СТБ» програму «Вiкна. Столиця». До медiа-холдингу «Донецька група» входили газети «Сегодня», двомовна «Влада i пол^ика», телеканал «Украïна», а також здшснювався частковий контроль над «УТ-1», певний вплив на телеканал «Тонiс», мiсцевi ЗМ1. Росiйський медiа-холдинг за участю росiйських бiзнес-груп «Лукойл-Украïна», «Альфа-груп» i «Сибiрський алюмiнiй», за шформащею «Експерт-центру», контролював тижневики «Деловая столица», «СТБ», «Новий канал», здiйснював вплив на ТРК «Ера», газети «Комсомольская правда», «Труд», «Аргументи i факти».

До поза холдингових ЗМ1 вщносили ЗМ1 Соцпартiï газети «Товариш», «Сшьсью вiстi», «Гранi+». Комунiстична партiя Украши видавала газету «Комунiст». Позахолдинговими можна назвати також газети «Украша молода», «Дзеркало тижня», яка ранiше вщкрито писала, що е фiлiею «Нового русского слова» в Нью-Йорку, агентство «Експрес-шформ», штернет-видання «Украïнська правда».

Така структура украшського медiапростору, яка була сформована у 2006 рощ, не е щлком вичерпною i, звичайно, що вона зазнала деяких змш Отже, спробуемо ïx простежити.

Нинi можна смiливо стверджувати, що 80 % засобiв масовоï шформаци е приватними i часто ïx власники - це рiзноманiтнi олiгарxiчнi утворення, якi не зацiкавленi у висв^ленш об'ективних процесiв суспiльно- пол^ичного життя i подають упереджену й неправдиву iнформацiю. Спираючись на дослщження, яке провiв i оприлюднив «Украшський тиждень», можемо простежити процес олiгарxiзацiï сучасних засобiв масовоï iнформацiï який досяг свого апогею у 2011 рощ.

Отже, Валерш Хорошковський, голова Служби безпеки Украши, е власником медiа-xолдингу U.A.INTER MEDIA GROUP LIMITED. До холдингу входить: телеканал «1нтер» - 16,79 %, «НТН» - 3,92 %, «К1» - 1,97 %, «К2» - 0,27 %, «Enter» - 0,06 %, «Enter film» - 0,43 %, «MTV-Украïна» - 0,12 %, «Мега» - 0,27 %. Загалом медiа-xолдинг Валерiя Хорошковського контролюе 24,33 % шформацшного простору у крш'ш. Завдяки значнш популярностi цих засобiв масовоï iнформацiï, формуе i впливае на громадську думку. Ще одним впливовим медiамагнатом можна вважати Вiктора Инчука, мультимiльйонера, засновника мiжнародноï швестицшно-консалтинговоï групи «East One» - Нова комерцшна телегрупа. До неï входять «СТБ»

- 8,43 %, «Новий канал» - 6,92 %, «ICTV» - 8,22 %, «QTV» - 0,97 %, «М1» - 0,69 %, «М2» - 0,17 %, загалом вш контролюе 25,4 % украïнськоï аудиторiï. Власником 50 % акцш двох останнix телеканалiв е Микола Баграев - народний депутат вщ Парти регiонiв. Кабiнет мшс^в Украïни, Нацiональна телекомпанiя Украïни контролюють «Перший нацiональний», який охоплюе 2,92 % телеглядачiв. В ефiрi телеканалу також мовить ТРК «Ера», що належить Андрiевi Деркачу, народному депутату вщ Партiï регiонiв. Петровi Порошенку, головi спостережноï ради НБУ, належить «5 канал», який охоплюе - 1,16 % шформацшного простору. Наступним власником потужноï медiа групи е 1гор Коломойський, ствзасновник неформальноï бiзнес-групи «Приват», групи каналiв «1+1» до якоï входять «1+1» - 12,3 %, «ТЕТ» - 2,12 %, «2+2» - 1,1 %, «Ст» - 0,1 % загалом тд ïxнiм контролем перебувае 15,7 % глядацькоï аудиторiï. Рiнат Ахметов, мультимшьйонер, власник корпорацiï SCM, народний депутат вщ Партiï регiонiв е засновником медiа-xолдингу на базi ТРК «Украша», до нього входять телеканали ТРК «Украша» - 10,57 %, «Футбол» - 0,29 %, загалом

- 10,86 %. Росшський бiзнесмен Константин Кагаловський, колишнш стввласник ЮКОСу, е власником «ТВ1» - 0,64 %, Андрш Садовий, мер Львова, контролюе «24

канал» — 0,28 %, Володимир Костерш, бiзнесмен, голова пол^ради Партi! зелених Укра!ни е власником телеканалу «Тоню» — 0,49 % [6, с. 12]. Як бачимо, значну частину укра!нського медiа-простору контролюють представники вiд Партi! регюшв, якi входять до рiзних олпарх1чних утворень i зацiкавленi у медшнш пропагандi сво!х власних, iнодi вщмшних вiд державних, iнтересiв.

Отже, доходимо висновку, що пiд впливом олiгархiчних груп структура засобiв масово! шформаци зазнала значних трансформацiй. Нинi ЗМ1 перетворюються з незалежно! «четверто! влади» в шструмент для задоволення амбщш олiгархiв. Тому не дивно, що аудиторiя ЗМ1 з недовiрою i розчаруванням ставиться до журналiстiв. Важко не погодитися зi словами вщомого публiциста Юрiя Макарова, який зазначив: « вiтчизняний покупець згоден купити за 20 грн. одну каву в кав'ярш але не придбае за тi самi грошi аш газету, анi журнал. Бо кавi вiн вiрить, а журналу -ш. Порочне коло: через брак довiри люди не готовi платити за шформащю, а тому задовольняються !! вiдсутнiстю або !! сурогатом. Маншулящею. Пропагандою. Коли економiка «четверто! влади» поставлена з ни на голову, суспшьство позбавлене авторитетних тдстав для прийняття щоденних рiшень. I це ще одна з причин, чому в цьому, конкретно взятому суспшьсга ршення приймае кiлькадесят людей, а !хня якiсть залишае бажати кращого...» [4, с. 12].

Отже, в складних сучасних умовах функщонування засобiв масово! iнформацi!, вiдбуваеться значна змша в трансформацi! !х структури, в якiй вагоме мiсце зайняли олiгархiчнi ЗМ1. I нинi, як школи, журналiстам потрiбно докласти максимум зусиль для збереження права називатися «четвертою владою», а не перетворюватися у шструмент для задоволення амбщш власниюв олiгархiчних ЗМ1.

Список л^ератури

1. Володарi «зомбоящикiв» // Укра!нський тиждень. - 2011. — №19. - С. 22-23.

2. Дяюв Р. С. Засоби масово! шформаци : проблеми становлення i розвитку / Р. С. Дякiв // Друкарство. - 2000. — №7. - С. 22-23.

3. Карпенко В. О. 1нформацшна полггика та безпека / В. О. Карпенко. - К, 2006.

- 310 с.

4. Макаров Ю. День журналюта / Ю. Макаров // Укра!нський тиждень. - 2011.

— № 19. - С. 12-13.

5. Платон. Держава /Платон. - М, 1969. - 510 с. (Вибране; Т.3).

6. Початки олiгархiзацi! // Укра!нський тиждень. - 2011. — № 27. - С. 11-19.

7. Румянцева Н. I. Структура друкованих ЗМ1 на сучасному етат розвитку / Н. I. Румянцева // Держава та регюни. - 2003. — № 1. - С. 74-75.

Палийчук А. В. Возникновения и развитие олигархических средств массовой информации в Украине I¡Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. -Т.25 (64). - № 4. Часть 1. - С.280-285.

В статье рассмотрены главные предпосылки возникновения олигархических средств массовой информации в Украине. Сделана попытка проанализировать изменения в структуре СМИ. Определены периоды становления и развития олигархических СМИ.

Ключевые слова: олигархия, олигархические СМИ, медиа-холдинг, синдикат.

PalychukA. The emergence and development of oligarchic mass media in Ukraine

//Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 280-285.

In article traced the main conditions oligarchic mass-media in Ukraine. Made attempt analyze the change in the structure of the mass-media in Ukraine. Defined periods of becoming and development oligarchic mass-media.

Key words: oligarchy, oligarchic mass-media, Media-holding, syndicate.

Поступила до редакци 29.09.2012 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.