CC BY
39Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №4. Часть №1. С.24-31.
УДК 007:304:659.3 Розважальна складова в новинах на телебаченш: сучасн реалп
Макущенко М.О.
Запорiзький класичний приватний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
У статт1 досл1джено тенденцп звернення до формату тфотейнмент виробниками новин на укратсъких телеканалах. Проанал1зовано новинш сюжети на загалънонац^оналъних телеканалах «1+1», «СТБ», «1нтер», «Перший Нацюналъ-ний». Розмежовано поняття тфотейнменту щодо зм1сту 7 форми пов1домлення, висловлено думки щодо перспективи застосування цъого формату в майбутнъому.
Ключовi слова: тфотейнмент, новини, формат, форма, зм1ст, аудитор1я, рейтинг, журнал1ст, принцип, функция.
Вiзитiвка телеканалу - програма новин. Загальне сприйняття каналу аудиторieю й рекламодавцями залежить вщ матерiальних i творчих витрат на виробництво що-денного випуску новин. Бшьшють укра!нських каналiв мають сво! новини, навггь т1, що мають вузьку цiльову аудиторiю: музичний «М1», чоловiчий «2+2», спортивний «Динамо», мають сво! випуски новин про шоу^знес, кримiнал та спорт вiдповiдно.
Науковщ завжди придiляли увагу й придшяють зараз дослiдженню новин. Тради-цтш характеристики й жанри змiнюються, шдлаштовуються пiд вимоги часу. Серед модних тенденцiй - активне використання формату тфотейнмент (далi - тфотей-нмент) у новинах, що як новий формат мае «сво! вимоги до створення й демонстраци телепродукту вщповщно до ... цшьово! аудиторп, концепци та редакцтно! полiтики» [5, с. 88]. Водночас тфотейнмент е й формою журналютсько! тформаци, яко! !й на-дають, щоб зробити щкавшою та доступнiшою глядачевi. Хоча для багатьох теле-каналiв новини залишаються найконсервативнiшою програмою, яка дотримуеться класичних стандарт та принципiв журналiстики.
Тенденци розвитку телевiзiйних новин та особливост !х виробництва на укра-!нському телебаченнi дослiджували такi вченi, як В.В. Гоян, З.С. Дмитровський, 1.Г. Мащенко, Б.В. Потятиник, Ю. Г. Шаповал, Т.В Федорiв та т.
Наведемо кiлька визначень новин, яю е актуальними й нинi. У словнику теле-вiзiйних термiнiв З. С. Дмитровський визначив теленовини, таким чином: «частина переданих телевiзiйною системою матерiалiв, що мiстять вiдображенi через пере-давальний канал вiдомостi про актуальш, суспiльно значущi поди, факти i процеси нашого життя» [2, с. 122].
Водночас сощолог та аналггик преси Б. Рошко запевняв: «...будь-яка новина мае подвiйне походження. Це спещальний продукт, що вщображае спробу усвiдомити,
що вiдбуваeться в суспiльствi, i це - оргашзацшний продукт, який вiдображаe те, як ЗМ1 вирiшили з ним вчинити» [1, с. 205] У свою чергу, американсью дослщни-ки Е. Денню та Дж. Мерiлл дали таке визначення: «Новина - це повщомлення, у якому представлений сучасний погляд на дшсшсть по вщношенню до конкретного питання, поди та процесу. У новинах простежуються важливi для iндивiда та суспшьства змiни, якi подаються в контекст загальноприйнятого та типового» [1, с. 205]. Певний штерес становить думка американського телеведучого Д. Брiнклi: «Новини -це незвичайне, неочiкуване. Плавний розвиток подш - не новини. Якщо лiтак вилiтаe вчасно, ми не можемо назвати це новинами. Якщо вш розбиваеться, на жаль, можемо» [1, с. 204]. Це визначення характеризуе сучасний шдхщ до верстки новинного випуску й вибiр тем для сюжеив.
Деякi сучаснi тенденцп у виробництвi новин можуть суперечити думщ визнаного росiйського фахiвця в галузi телемовлення Г.В. Кузнецова: «1нформащя призначена для кiлькiсно бшьшо1, сощально та географiчно рiзнорiдноl аудитора. 1й притаманна швидкiсть i регулярнiсть доставки споживачев^ опосередкований, безособовий i, в певнш мiрi, стереотипiзований характер. При максимальнш економп часу, треба ч^ко повiдомити, що, де, i коли вщбулося, а привабливiсть стилю лише завадили б виконати цю задачу» [1, с. 204]. Сьогодшшне сприйняття шформаци диктуе сво! вимоги. 1снуе думка, що глядач проiгноруе не прикрашену та не привабливу шформащю. Про поди ми дiзнаемося сьогодш зазвичай завдяки 1нтернету, а телебачення поступово втрачае оперативну новинну домшанту. У теленовинах глядач бажае побачити стиль, характер особистостей на екраш, тобто ведучих журналiстiв, геро1в сюжепв, а також щкавий, динамiчний вщеоряд. Задовольнити такий запит дае змогу новий формат для теленовин - шфотейнмент.
Мета статт1 - виявити тенденци використання формату iнфотейнмент виробниками новин на загальнонацiональних каналах.
Завдання роботи - проаналiзувати сучаснi випуски теленовин i виявити в них ознаки шфотейнменту.
Дослiдження ц1е1' проблематики е актуальним, переважно через те, що виробництво новин для будь-якого телеканалу е першочерговим завданням. На прикладi сьогоднiшнього контенту укра1нських телеканалiв, ми бачимо пiдтвердження думки, яку десять роюв тому висловили В.Л. Цвш та Я.В. Назарова: «...будь-який телеканал може купувати рiзнi програми, а виробництво новин, зазвичай, залишае собЬ> [7, с. 8].
Сучасному поколшню телеглядачiв уже важко уявити, що в радянський перюд телевiзiйноl ютори короткi класичнi новини створювали доволi бiдний iнформацiйний "рацюн" телеаудитори. На початку 1990-х рр. частина техшчного та творчого потенцiалу радянського телебачення перейшла у власнiсть колишшх республiк, що стали незалежними державами. Пол^ичну систему управлiння замiнила ринкова. Поступово почала вщступати традицiя 1970-х рр.. - показувати "ритуальну" хрошку, коли камери не розлучаються зi столами президiуму та кабiнетами мюцевих керiвникiв. Новини припинили бути нудними, а документалюти почали показувати не як люди виступають, а як люди живуть.
Водночас захщш журналюти подiлили новини на двi величезш групи: «жорсткi» та «м'як1». До першо1 групи належать класичнi новини, що вщповщають на запитання: хто? що? де? коли? як? чому? Особливють цих новин полягае в шдвищенш оперативносп, стислостi та актуальность Журналюти, що роблять «м'яю» новини, можуть поступитися оперативнiстю з метою розкрити нестандартний вчинок,
показати щкавий факт, розширити та продемонструвати хронiку подiй. «М'яю» новини нерiдко ототожнюють з шфотейнментом. Повертаючись до панування ринково! системи управлшня медiа, зазначимо, що сьогодш лише цифри рейтингу визначають присутшсть на екранi тiе! чи шшо! групи новин, того чи шшого формату. З'ясуемо, чи звертаються укра!нсью журналiсти до "м'яко!" подачi новин, а саме до шфотейнменту.
Вщомий практик росiйсько! тележурналiстики М. Картозiя так визначае сутнiсть iнфотейменту: «Зробити цiкавий сюжет - цього недостатньо. Його потрiбно гарно упакувати. Ця рiзниця, наче мiж матерiалом кримшально! справи та розповiддю Шерлока Холмса» [4, с. 50].
1нфотейнмент передбачае пiдбiр i висвiтлення подiй iз життя звичайного народу, вiдповiдаючи на запитання «як?», а не «що?».
Аналiз випускiв новин укра!нських телеканалiв («1+1», «Перший Нацiональний», «1нтер», «СТБ», «1СТУ»). свiдчить, що не вс сюжети е зразками iнфотейнменту, проте журналюти не рiдко використовують його принципи та елементи.
Так, 19 грудня 2012р. у «ТСН» («1+1») о 19.30 (головний випуск за день) вийшов сюжет Олександра Шилка про самiт «Укра!на - СС». Головне запитання: чи стане Укра!на ближчою до вступу до Свросоюзу? У^м, сюжет починаеться з мггингу прихильникiв опозицi! до засiдання сам^. Автор сюжету описуе атмосферу, яка передуе високому заходов1 Зокрема, увагу зосереджено на тому, з якими прапорами та гаслами прийшли люди, скшькох забрали до мшци. По^м кореспондент розповiдае про зустрiч лiдерiв Укра!ни та Свропи. Не важливий за своею iнформативнiстю факт про те, що зустрiч вiдбулась на ганку, згадуеться автором для того, щоб описати знятий оператором кадр i таким чином шдсилити ефект присутносп глядача. Завданням iнфотейнменту е максимальне пояснення глядачевi сутностi повщомлення. Тому автор не лише називае посади керiвникiв Свросоюзу, а й пояснюе одшею фразою !х значущють цих осiб. Зокрема, вiн наголошуе, що вiд цих осiб залежить ршення Свропи щодо майбутнього Укра!ни. Телеканал «СТБ» також використав для висв^лення найважливiшо! подi! в цей день тфотейнмент. У «Вшнах» кореспондентка Наталiя Соколенко показувала натовп перед будинком, пояснювала роль i посади присутшх полiтикiв. На вiдмiну вщ цих прикладiв, матерiал Ольги Клюево!, який вийшов у програмi «Подробищ» («1нтер»), мiстить логiчний, правильно побудований шформативний текст на двi хвилини в супроводi вiдео, яке практики називають «паркетом», тобто кадрiв залу засщання, його учасникiв. Вiдмiннiсть мiж кадрами полягае в основному в крупносп (правила монтажу кадрiв за !х розмiрами щодо людини описав ще Л.В. Кулешов, вщомий режисер i теоретик кiно).
1нше повщомлення цього дня в «ТСН» («1+1») - протести в Сгипть Цей приклад яскраво шюструе тенденщю до шокування глядача, як до засобу утримати його бшя екрана. Новину про побиття мiтингувальникiв супроводжуе вщео, де яскраво видно, як мшщюнери роздягають та б'ють жiнку в груди. Зображення озвучуеться ведучою Мариною Леончук: «Вiйськовi наздоганяють жiнку, валять !! на землю i б'ють !! ногами i палицями. З бщолашно! зривають одяг i лупцюють !! по головi i грудях».
Ус загальнонацiональнi канали показали в цей день сюжет про жалобу народу у Швшчнш Коре! за сво!м померлим лщером Кiм Чен 1ром. Найемоцiйнiше цей сюжет подали в «ТСН» («1+1»), а саме зробили клш зi сцен оплакування, без закадрового тексту, пiд сумну музику, у форматi «без коментарiв». Далi в сюжетi в синхронах
з'являлися такi кадри, на яких люди не стримували ^з i побивалися за покшним. Переклад пiдкреслював плаксивi штонацп. У сюжет "Подробиць" («1нтер») на цю саму тему також багато iнтершумiв. Менше, нiж у "ТСН", але достатньо, щоб не вразити, але донести до вщома. Цей приклад демонструе метод, яким користуються телеканали, що защкавлеш активно продати новини («1+1»), а не лише коректно надати iнформацiйну послугу («Перший Нацюнальний», «1нтер»). У "Пiдсумках дня" («Перший Нацюнальний канал») показали лише три кадри з людьми, яю плачуть за сво1м керiвником, на шших кадрах громадяни бiльш стриманi.
Наведемо приклад сюжету, що переважно вщповщае на запитання «як?». Це був матерiал у «ТСН» («1+1») присвячений поганiй пiдготовцi укра1нських пiлотiв. У шдводщ до сюжету ведуча повщомляе, що для президентського лiтака готуватимуть пiлотiв. Кореспондент Олександр Загороднiй розповщае про конкретного пiлота, який керуе гвинтокрилом, й описуе його дп. Далi подано бекграунд про критичну ситуацiю з пiдготовкою квалiфiкованих кадрiв в ашаци, в якому досвщчеш пiлоти пояснюють причину такого дефщиту.
1нфотейнменту властивi перебiльшення, гучнi фрази, що схож на яскравi газетш заголовки. Наприклад, в анонсi сюжету про собачий сказ у Киевi у програмi «Вiкна» («СТБ») перша фраза: «У Киевi сказ!». По^м ведуча пiдводила глядача до сюжету i говорила про щеплення собак. Позаду не1 - плазма з фотографiею агресивного ротвейлера з роззявленою пащею та великими зубами. Картинка вражаюча й страшна, назва сюжету виведена на екран: «Скажет кусючь Бережись чотирилапого». Усе це глядача лякае, штригуе та заохочуе зацiкавлених переглянути сюжет, перш нiж зрозумiти, навщо йому потрiбна ця iнформацiя.
В шфотейнмеш! нерiдко використовуеться принцип «вщ конкретного до загального». Для прикладу вiзьмемо два сюжети з двох новинних програм на одну тему:
1. «Благодшна акщя до дня святого Миколая для дтей з В1Л або хворих на СН1Д». У «Фактах» («ГСТУ») подано класичний сюжет, який починаеться з опису проблем таких дтей, далi — про акщю, И умови, органiзаторiв, рiвень захворюваностi, потiм епiзод з дiвчиною, яка отримала подарунок вiд вщомого модельера.
2. Сюжет у «Вшнах» («СТБ»), що е класичним для шфотейнменту. Спочатку мова йшла про хлопчика з В1Л (кореспондент розповщав про iсторiю його життя, про його родину, вподобання та характер). Далi згадуеться акщя, у кшщ сюжету знову з'являеться цей хлопчик, але вже в кабшет бiзнесмена, який робить йому подарунок.
Серед тижневих випускiв новин формат шфотейнмент найчастiше використовують журналiсти програми «ТСН-Тиждень» («1+1»). Зокрема, з вересня 2011 р. у програмi регулярно виходить рубрика «Журналютська лабораторiя». Вона розривае важю для вiзуального вiдтворення теми, на кшталт змши в законопроектах i податковому кодексi, особливостi розрахунюв комунальних послуг та iншi сюжети економiчноl тематики. Зазвичай таких тем намагаються оминати новинш програми (за винятком випадкiв, коли цi змши вже вплинули на суспiльство ^ вiдповiдно, можна показати героя), бо глядачевi не цiкаво дивитися на папери, параграфи закошв, рахунки й розрахунки. Усе це важко пояснити мовою вщеоряду. Вихiд знайшли журналюти «ТСН-Тижня». У «Журналiстськiй лаборатори» журналют, наче вихователь у дитячому садочку, пояснюе на дошщ за допомогою рiзнокольорових маркерiв, iграшок, фотографiй, знаюв особливостi законодавства та вплив змш на життя звичайно1 людини. Майже кожного разу журналiст розповiдае про свого знайомого, свого рщного (чоловша,
дружину, дитину, мапр), себе, близьких людей, а саме про ситуаци, у яких вони зiткнулися з описаною проблемою. Пояснення вiдбуваеться максимально просто, з уникненням термiнiв з повтореннями та у швидкому темпi мовлення. Журналют багато жестикулюе, зображуючи защкавленють звичайно! людини без економiчно! освгги в новiй для не! шформаци. Спiлкування з ведучою новин - Аллою Мазур вщбуваеться за формою прямого включення. Вона в студи запитуе журналiста, якого глядач бачить спочатку на плазмi, на фош дошки, з олiвцями у руках, про те, чи вдалося тому розiбратися в термшах та особливостях законодавства. Наприклад, у випуску вщ 25 грудня 2011 р. Ольга Кашпор розповщала про те, що !й вдалося зрозумiти про змши у законi щодо цiн за адмшютративш послуги. У цьому самому випуску програми ще одна ознака шфотейнменту - нестандартш, цiкавi стенд-апи. Наприклад, у сюжетi Маргарити Ситник про акци протесту в Мос^ (в якому журналiстка вщстоюе версiю, що народне повстання народилося в 1нтернеп) стенд-ап журналютки викладений на сторiнку соцiально! мереж^ звiдки вона й звертаеться до глядача. У випуску використано музику, звуковi штонаци, графiку, кадри, що повторюються, клшовий монтаж; акцент зроблено на вщеорядь Зокрема, у кожному випуску е рубрика, в якш ведуча перераховуе найважливiшi подi!, що сталися за тиждень (точнiше, найяскравiшi подi!). Обираеться тiльки якiсно або нестандартно зняте вiдео. Наприклад, у випуску вщ 25 грудня 2011 р. продемонстрували масовий вуличний розстрш у Казахсташ (на вiдео люди, яких розстршювали полiцейськi й добивали кийками), шлюб росшсько! спiвачки Алли Пугачово! (шлюбна церемонiя знаменитостей), ролик-презентащя ново! моделi комп'ютера, який нагадуе звичайний аркуш паперу (комп'ютер схожий на прилад з фантастичного фшьму про майбутне), новина про мешканщв одного iспанського мiстечка, якi, за дивним збпом обставин, виграли 800 лотерейних квиткiв (новина не могла б претендувати на найважлившу за тиждень, якби не вщео, на якому мюто масово вiдкорковувало шампанське та святкувало).
У випуску «Подробиць тижня» («1нтер») за цей самий день економiчнi, полiтичнi та важливi подi! за тиждень подано за правилами класично! телевiзiйно! журналiстики. Але не можна стверджувати, що «1нтер» завжди нехтуе форматом iнфотейнмент. Вперше у випуску вщ 25 грудня 2011 р. елементи шфотейнменту з'явилися в сюжет про спортивш досягнення укра!нщв за рiк. Тут автор використав клшову нарiзку кадрiв. Поди та розповщ про спортсменiв-переможцiв журналют розбив на блоки, яю розмежував !хшми фотографiями з монтажним ефектом «спалах фотоапарату». Наступний сюжет - про тдсумок двадцятирiччя укра!нсько! незалежносп - також можна вiднести до «м'яких» новин. Iхнi синхрони автор матерiалу змонтував в одному стит, помiстивши !х у графiку, iмiтовану пiд календар.
Утiм, iснують рiзнi думки щодо ролi iнфотейнменту на сучасному телебаченш. Деякi дослiдники визнають новий формат, але згадують у контекст негативних тенденцiй розвитку телебачення. Так, росшська дослiдниця Ю.В. Рагулша, перераховуючи найбiльш типовi напрями розвитку професшних методiв, прийомiв та засобiв, що представляють авторську концепцiю, називала: прямий ефiр, акцент на репортерi та iнфотейнмент. При цьому додала, що останне типове явище сучасносп цшком ймовiрно е лише тимчасовим [4, с. 7].
Упереджене та презирливе ставлення до цього формату провокують самi журналюти, якi, рухаючись у його бш, змiнюють не стшьки форму сюжету, скiльки його змют. На практицi в новинах виходить спотворений примiтивний текст, зазвичай
сенсацшно1 та «3ipKOBOÏ» тематики, але на жаль, бщний вщеоряд (бо щоденнi новини вимагають оперативностi, а це iнколи перешкода на шляху до яюсно знятого матерiалу). Найбiльшого прогресу у цьому напрямi досяг телеканал «1+1». У березш 2011 р. в шформацшному департаментi телеканалу з'явилась нестандартна структура - вщдш папарацi. На той момент - едина на теренах СНД подiбна структура у вщдш телевiзiйних новин. До штату вщдшу потрапили не професiйнi телекореспонденти, а молод^ хвацькi журналiсти з невеликим досвщом роботи лише в друкованш пресi. Головна перевага такоï команди - напрацьована база контактiв i3 зiрками, гарна обiзнанiсть у сферi життя украïнського шоу-бiзнесу, моди, плггок, статкiв В1П-персон тощо. Перевага папаращ - у тому, що вш здатен просидiти пiд будинком сшвачки чи актора зо двi доби з метою зняти нового цуцика, чи шдглед^и коханця, на що не завжди погодиться тележурналют, який щодня оперативно знiмае сюжети на економiчнi, полiтичнi та соцiальнi теми. Ексклюзивш вiдеоматерiали й iнтерв'ю, зроблеш папарацi, розмiщувалися на рiвних з шшими новинами в основному випуску новин. Щоправда, не розвинуте конкурентне середовище в цьому напрямку в теленовинах ще не призвело до появи яскравих i самобутнiх тележурнатспв-папаращ. Сюжетам, що виходили в «ТСН» («1+1»), бракувало насиченого вiдеоряду й телевiзiйного пiдходу до зйомок та роботи журналюта (папарацi не з'являлися в кадр^ що може бути зумовлено необхщшстю залишатися невпiзнаними для знаменитостей, але вони й не озвучували своï тексти, що пов'язано з браком навичок телевiзiйноï начитки. Замють папаращ тексти озвучували кореспонденти новин). Наприклад, у березш 2011 р. в ефiр вийшов сюжет про вiзит актора Сергiя Безрукова до Киева. Протягом двох хвилин - самi лише кадри його автомобшя, за яким ï^ara зшмальна група, iнколи й сам актор (здалеку). Тема сюжету - начебто актор перевищив швидкiсть на шляхах украïнськоï столицi, але далi припущень журналiста розслiдування не пiшло. 1нший приклад - сюжет про вiзит свiтськоï левицi Перiс Хiлтон (ефiр вiд 11 вересня 2011 р.). Ус кадри - загальш або дальнi. Можливiсть зробити яюсну картинку й крупно зняти знаменипсть проiгнорована. Натомiсть iншi телеканали показали яюсне, цiкаве вiдео.
Утiм, керiвництво телеканалу «1+1» продовжило розвивати свое нововведення, бо вже за твроку, наприкiнцi серпня в ефiрi «1+1» з'явився безпрецедентний проект. Замiсть традицшного щоденного випуску новин о шмнадцятш годинi з Вiталiем Гайдукевичем - випуск новин «ТСН. Особливе». У межах телевiзiйноï служби новин зi студiï «ТСН» виходить щоденний випуск свiтськоï хронiки. Основнi теми - скандали з особистого життя знаменитостей, новинки моди, поради щодо схуднення тощо. Ведуча - Соломiя В^вщька, колишня журналiстка каналу, що працювала в так званiй "гламурнш" тематищ. У дизайнi студiï переважае рожевий та бузковий кольори, але в цшому ушзнаеться добре вiдома вшм глядачам каналу студiя телевiзiйноï служби новин. Тобто новий розважальний проект не вщокремлюють вщ основних новин, а навпаки, шдкреслюють ïхню спорщнешсть.
Висновки. Напевно, передбачити формат новин у майбутньому важко, а найближчим часом використання шфотейнменту буде очевидним. Щцсумовуючи результати аналiзу новин на украшських телеканалах, можна зазначити, що до тенденци застосування iнфотейнменту тяж1ють навiть традицiйнi випуски новин. До того ж кшька популярних нащональних телеканалiв широко використовують цей формат для головноï iнформацiйноï програми дня. Водночас виробники новин нерщко плутають поняття «форма» та «змiст» щодо шфотейнменту й до просто' манери висловлювання, динамiчного та яскравого вщеоряду, нестандартних журналiстських
ходiв для подачi матерiалу додають ще й спрощеш теми сюжету. Кримшал, зiркова хронiка, моднi новини шдвищують рейтинг, але можуть вiдвернути вщ програми аудиторiю, яка бажае отримати бшьш серйозну iнформацiю i якш цiкавi погляди на соцiальнi або економiчнi проблеми певного телеканалу та його журналютв. Це призводить до збшьшення кiлькостi критикiв iнфотейнменту серед наукових дослщниюв i журналiстiв-практикiв.
Утм, змiни, що призводять до пошуку нових форматив, невiдворотнi, адже вони зумовлеш глобальними процессами й спровоковаш появою нових ЗМ1. Не можна пнорувати очевидну загрозу втрати телебаченням свого лiдерства серед засобiв масово! iнформацi!. Колись телебачення посунуло газети, обшшовши !х за рiвнем оперативности, але сьогоднi простежуеться iнша тенденщя. Загальне телевiзiйне мовлення втрачае свою новинну першють i передае !! 1нтернету. Навряд чи можна прогнозувати зникнення новин на укра!нському телебаченш, але змiни, яких вони зазнали, вже сьогодш, швидше за все, будуть посилюватися. Дедалi важливiшу роль вщправатиме розважальна та пiзнавальна функци журналiстики. Вивчення й аналiз принцишв, якi спрацьовують в iнфотейнментi, та особливо! манери викладу iнформацiйно-розважального матерiалу телеведучими й журналiстами е перспективним напрямом подальших наукових дослiджень.
Список л^ератури
1. Денiс Е. Бесщи про мас-медiа : навчальний посiбник / Е. Денiс, Д. Меррш. -Москва : Вагрiус, 1997. - 383 с.
2. Дмитровський З.С. Телевiзiйна шформащя : теорiя i практика: навчальний посiбник / З.С. Дмитровський. - Львiв : ВЦЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 128 с.
3. Прилюк Д.М. Теорiя i практика журналiстсько! творчосп : Проблеми майстерностi : навчальний пошбник / Д.М. Прилюк. - Ки!в : Вища школа, 1973. -279 с.
4. Рагулша Ю.В. Особливостi створення i розповсюдження шформацшних програм телебачення в умовах ефiрно! конкуренцi! : дис. .канд. фшол. наук : 10.01.10 / Рагулша Юлiя В'ячеславiвна. - М., 2006. - 186 с.
5. Словник журналюта : термши, мас-медiа, постап : словник-довiдник / - за ред. Ю.М. Бiдзiлi]. - Ужгород : ВАТ "Видавництво Закарпаття", 2007. - 224 с.
6. Цвш В.Л. Телевiзiйнi новини Росi! : навчальний посiбник / В.Л. Цвш, Я.В. Назарова. - Москва : Аспект Пресс, 2002. - 176 с.
Макущенко М.А. Развлекательная часть в новостях на телевидении: современные реалии // Ученые записки Таврического националъного университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социалъные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Частъ 1. 24-31.
В статъе исследуется обращение к формату инфотейнмент производителями новостей на украинских телеканалах. Анализируются новостийные сюжеты на общенационалъных телеканалах «1+1», «СТБ», «1нтер», «Первый Националъный». Разделяются понятия содержания и формы сообщения, высказывается мнение относителъно исполъзования этого формата в будущем.
Ключевые слова: инфотейнмент, новости, формат, форма, содержание, аудитория, рейтинг, журналист, принцип, функция.
Makushchenko M. The entertainment part in the news-programms on the television: the modern reality // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 24-31.
This research article is dedicated to the tendence of usage of infortainement-format by the producers of the news programmes on Ukrainian TV channels. Author analizes news items of nationwide TV Channels 1+1, STB, Inter, 1st National Channel. Author separates concepts of "content" and "form" of a report and suggests the prospect of usage of this format in the future.
Key words: infotainment, news, format, form, content, audience, rating, journalist, principle, function.
Поступила до редакци 29.09.2012 р.
