CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.120-124.
УДК 654. 19.001.11 (477-01)
Репональне радюмовлення: основы принципи та умови функцюнування
Костюк Ю. В.
Запорiзький нацiональнiй унверситет, м. Запор'жжя, Украна
У статт1 анал1зуються основт фактори, що вплинули на оргатзацт рад1омовлення в рег1онах в1д радянських чаав до пер1оду незалежност1 Украгни, встановлет законом1рност1 функщонування рег1ональногорад1омовлення у сучасно-му теоретичному та практичному дискурсах. Автор розглядае основм положення, як1 вгдгграють особливе значення для мовлення: економ!чт, соцюкультурт, полгтич-м. У статт1 досл1джуються чинники, що забезпечують двосторонтй контакт та взаемозв 'язок м1ж аудитор1ею та мовником у рег1от.
Ключовi слова: регюн, мовлення, реггональне рад!омовлення.
Поява радюмовлення припала на кшець Х1Х - початок XX столггтя, а його розви-ток здшснювався завдяки певним обставинам: прогрес в електроннш шдустри, зрос-тання впливу мовниюв на суспшьство, глобальне влиття ЗМ1 у рiзнi сфери буття та бажання жителiв отримувати оперативну шформащю. Не останню роль у подiбному задоволенш потреб слухачiв вщграе репональне мовлення.
Репональне радюмовлення здшснюе вплив на суспшьну свщомють притаманни-ми йому методами та засобами, формуе смак та уподобання власного слухача, ви-конуе роль фшьтра у пiдборi шформаци, прагне до популяризаци мгсцево1 культури, передае ментальнiсть регiону, тому е актуальною темою для вивчення.
В добу незалежносп, на вiдмiну вiд радянських чашв, воно почувае себе бшьш впевненiше, може створювати досить стабшьну та серйозну конкуренцiю мережевим мовникам, активно веде боротьбу на мюцевому ринку реклами, створюе якiсний та конкурентоспроможний продукт, задовольняючи смаки власного слухача.
Дослщники визначають рiзнi фактори, яю вiдiграли вирiшальну роль у проце-сi появи та закршленш позицiй реriонально! журналiстики, у радiосферi зокрема: «Економiчне та полiтичне змщнення регiонiв; активнiсть регiональних владних та пол^ичних елiт, що привело до появи i змiцнення мiсцевих ЗМ1, крах iдеалiв сильно! централiзовано! держави стали наслщком змiни iнтересiв аудитори iз загальнодер-жавних на регюнальш» [10, с. 10].
Питання функцюнування регюнального радiомовлення та його основш принципи у сво!х працях розглядали О. Воронова, С. Гайворонський, О. Гоян, Л. Лобода та
Метою нашого дослiдження е аналiз функцiонування радiомовлення у регiонi. Для досягнення поставлено! мети необхщно реалiзувати такi завдання:
1) дослiдити елементи, яю формують регiональне радiомовлення та впливають на його розвиток;
2) розглянути основнi види радюмовлення у регюнах.
Якщо закордонш науковцi розглядають розвиток регiонального мовлення, у першу чергу, з економiчно! та комерцiйно! сторiн, то украшсью бiльше схиляються у бш духовностi.
Так, I. Пенчук пропонуе пов'язати становлення та популяризацiю мовлення в регюнах з такими факторами: «Зростання ролi регiонального радiомовлення зумов-лене не тiльки великою довiрою до нього населення, але i його призначенням у су-часних умовах, iсторичною мiсiею - стати консолщуючою ланкою в системi кому -шкацш, що поеднуе населення репону на основi культурних щнностей, самобутнiх iсторичних традицiй, якi вщповщають його духовним запитам» [8, с. 23].
Провщною метою дiяльностi радюмовлення в регiонах, на думку В. Лизан -чука, е «... грунтування на духовно-нацiональних засадах, дбання про утвердження в державi украшсько! мови та культури, сприяння розбудовi та змщненню незалежно! держави» [4, 40].
З 1991 року, коли Укра!на набула самостшносп, реалiзуються вагомi кроки на шляху децентралiзацil мовлення ^ як наслiдок, забезпечуеться поступальний та стрiмкий розвиток мiсцевого мовлення.
Децентралiзацiя журналiстики в Укрш'ш та Роси вiдбувалась за схожими сценарiями, тому погоджуемось iз аргументами О. Вороново! щодо с^мко! регiоналiзацil ЗМ1: «Цiлий ряд факторiв - пол^ичних, економiчних, соцiокультурних, iдеологiчних - обумовлюють iнтенсивний розвиток регiональних ЗМ1... Змщнення самостiйностi регiонiв посилило позицiю мюцевих ЗМ1» [10, с .11-12].
На думку дослщнищ, потенцiйним наслiдком подiбних змш вертикалей у журна-лiстицi можуть стати взаемовипдш, партнерськi стосунки мiж мiсцевою пресою та полiтичними колами репону [10, с.12].
Такi взаемини сприяють розвитку та дiяльностi, однак можуть бути причиною за-лежносп, ангажованостi, що, в свою чергу, призведе до однобiчностi, необ'ективностi в подачi шформацп i загрози професшного функцiонування мовника. Як тут не по-годитись з думкою Л. Лободи, яка визначае фшансову та управлшську незалежнiсть основними складовими, що забезпечують дiяльнiсть мовника: «Нарiжними каменя-ми, на яких тримаеться репональне мовлення, е свобода в управлшш та свобода у фшансуванш» [7].
Отже, особливе значения для репонального мовлення набувае економiчний стан репону. У тих мюцевостях, де наявна розвинена економша, е сприятлива матерiаль-но-технiчна база для створення нових яюсних мовникiв та закрiплення юнуючих. У вiдсталих, навпаки, радiостанцil не володдать необхiдним технiчним та шшим ресурсами для iнтенсивного розвитку. О^м фiнансового iндикатора регiону, регiо-нальш станцil вiдiграють роль iдентифiкатора сощокультурного.
«Однiею iз важливих засад функщонування станцiй е мiсцева специфiка та сощ-альна неоднорiднiсть кожного окремого адмiнiстративно-територiального утворен-ня, яка впливае на весь сощокультурний устрiй життя» [10, с.200]. Подiбну думку ви-словлюе Л. Лобода: регюн, маючи спiльнi для всiеl краши конститутивнi ознаки (мова, закони, система народного господарства та ш.), базуеться на властивих йому нормах, звичаях, традищях, вирiзняеться з-помiж iнших своши культурними прiо-ритетами. Ось i музичнi програми регiонального радiо, вщбиваючи духовнi процеси суспiльства загалом, разом iз тим пропагують «свое», характерне для репону» [7].
Вщ регюнально! радiостанцil, на думку О. Шереля, «залежить, якими iдеями буде керуватися сощум, якi iдеали будуть закладеш в основу його подальшо! дiяльностi, якi цiнностi i потреби - як у загальному онтолопчному плат, так i в розвитку куль-турно-мистецько! сфери - виступатимуть на перший план у цьому регюш» [9, с. 368].
Очевидно, що для такого радю характерним е особлива наближешсть до власних слухачiв, що надае йому змогу якнайкраще рахуватися з аудиторiею, И штересами та уподобаннями. Таким чином регюнальний мовник виконуе свое пряме зобов'язання перед слухачем - наповнення шформацшного простору.
Важливою засадою функцюнування репонально! радiостанцiï е ïï географiчне розташування, близькiсть кордонiв i3 шшими державами. Станцiï прикордонних те-риторш повиннi враховувати пiдвищення iнтересу власноï аудиторiï i до того, що вщбуваеться у областi, i до того, який стан справ у сусщшх державах. Для прикладу мовникам Чершпвщини необидно шформувати про хщ справ у Бiлорусiï, станцiям Львова варто щкавитись та iнформувати сво1х жителiв про подiï у сусщнш Польщi.
Група авторiв пiдручника «Система засобiв масово1' iнформацiï Роси» видшили два головнi напрямки, якi обрали росшсью комерцiйнi радiостанцiï у свош дiяль-ностi та розвитку. «Комерцшш станцiï в регiонах можна подшити на два типи. На регюнальному рiвнi працюють:
- франчайзинговi (вщ англ. Franchise - привiлей) комерцшш мережевi FM-станцiï - ретранслятори столичних станцiй, якi платять за прийом програм головно1' мере-жево1' станци i3 супутника та подають в ефiр вiд 1,5 до 6 годин продукту власного виробництва...
- мiсцевi комерцiйнi FM-станцiï, якi знаходяться в ушх крупних мiстах (вщ 4 до 6 станцiй, школи бшьше» [10, с.200].
Росiйський дослщник С. Гайворонський видiляе два види мовлення у регiонi: репональна мережева радiостанцiя та просто - репональна: «Регiональна мережева радюстанщя - це радiостанцiя, яка мовить лише на територи конкретного репону i дае в ефiр мережевий продукт, тобто ретранслюе головну студда, за винятком декiлькох годин власного мовлення. Репональна радюстанщя - це радюстанщя, яка здiйснюе власне мовлення на територи якого-небудь конкретного репону» [1, с. 7].
О. Гоян, розглядаючи умови розвитку комерцшного мовлення в регюнах та на мюцях, визначае: «Теорiя комерцшного радюмовлення включае два типи мереж -франчайзинг та консолщащю.
Франчайзинг («franchising», «надання привше1'в») - це об'еднання локальних станцiй у регiонах, як ретранслюють програми центрально!' (мережево1') станци, тобто сприяють поширенню одного програмного продукту (з мiсцевими рекламними та шформацшними вставками) на рiзнi територiï з метою розширення ринку чи ринку послуг.
Консолщащя («consolidation») - це об'еднання на однш територи кшькох локальних станцiй iз рiзною програмною продукцiею задля виживання в умовах конкурен-цiï та монопольного контролю рекламного ринку» [2, с. 217].
Якщо у першому випадку, на думку автора, основним е те, що «... мережева стан-щя допомагае сво1м регюнальним партнерам змiцнити власнi позицiï на рекламному ринку», то в другому: «консолщащя передбачае охоплення аудитори, якого досяга-ють поеднанням найрiзноманiтнiших формапв кiлькох станцiй» [2, с. 217].
Розглядаючи помилки, що були допущеш при становленш мережевого мовлення нашоï кра1ни та його участi в розвитку репонального, О. Гоян зазначае: «На вiдмiну вщ розвитку мереж в США та iндустрiальних европейських краш, якi удосконалю-вали мережi на основi детального дослiдження регiональноï та мiсцевоï аудиторiï, в Украш безпiдставно вважалося, що рейтингова станщя в одному регiонi кра1ни цшком зможе бути успiшною в шшому, i що варто лише отримати частоту у столищ, щоб без докладання будь-яких маркетингових зусиль можна мати вагомий прибуток» [2,с. 216].
Отже, важливими факторами функцiонування репонального радю е «.прерогатива мiсцевоï iнформацiï й загальний суспiльний рiвень сприйняття музичного ма-терiалу в рiзних регiонах, окрiм того пол^ика цiн у регiонi, iмiдж станци, робота вщдшу продажу реклами» [2, с. 216].
Автор радить при заснуванш новоï радiостанцiï в регюш або вiдкриттi фiлiалу iс-нуючо1, звертати увагу на такi моменти:
«а) eKOHOMi4Hy ситуащю, а також ситуащю на рекламному ринку регюну;
б) соцiально-демографiчний стан регюнально! аудитори, який може позначитися на рейтингу станци;
в) професiйнy специф^ тих людей, якi складають штат регюнального фшалу станци, основою яко! е розyмiння й втiлення головно! форматно! iде! центрально! станци» [2, с. 216].
Висновок. Висока насичешсть станцш у певних регiонах аргументуеться групою факторiв, що вплинули на розвиток шформацшного процесу: географiчнi, сощально-економiчнi,полiтичнi, кyльтyрно-екологiчнi, етнiчнi, геополiтичнi та rnmi.
Наразi в регiональних масштабах формуються новi тенденци: поетапно долаю-чи або не долаючи економiчнi трyднощi, виникають та, навпаки, зникають, станци з особливим способом оргашзаци iнформацiйного простору, локальнi радiохвилi, як i центральнi, пiддаються процесу концентраци та конвергенци
Процеси, що вщбуваються на регiональномy iнформацiйномy полi, досить актив-нi, а власне регюнальш станци створюють значний iнтерес для дослщниюв ЗМ1.
Список лггератури
1. Гайворонский С.В. Региональное радиовещание как средство формирования патриотизма старшего подростка: дис. .. .канд. пед. наук: 13.00.01 / С. В. Гайворонсь-кий - Ставрополь, 2005. - 170 с.
2. Гоян О.Я. Основи радюжурналютики i радюменеджменту : тдручник / О.Я. Гоян. - 2-ге вид., доп. - К. : Веселка, 2004. - 245 с.
3. Зацепина И.А. Тенденции развития региональных СМИ Журналистика в 2003 году: обретения и потери, стратегии развития. Материалы научно-практической конференции. Москва, 3-6 февраля 2004 г. Часть 1. - 2004.
4. Лизанчук В.В. Основи радюжурналютики : тдручник / В.В. Лизанчук. - К. : Знання, 2006. - 628 с.
5. Мащенко 1.Г. Енциклопедiя електронних мас-медiа : у 2 т. / 1.Г. Мащенко. -Запорiжжя : Дике Поле, 2006. - Том перший: Всесвггнш вщеоаудюл^опис: дати, поди, факти, детал^ коментар^ персонали. - 384 с.
6. Миронченко В. Основи радюмовлення : тдручник / В. Миронченко. - К. : 1ЗМН, 1996. - 440 с.
Музыкологический аспект проблемы регионального радиовещания на територии Украины [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Mmik/2009_10/teksti/Loboda.htm.
Пенчук 1.Л. Види радюмовлення : навч. пошб. / 1.Л. Пенчук. - Запорiжжя : ГУ 31-ДМУ, 2004. - 208 с.
Радиожурналистика : учебник / под ред. А.А. Шереля. - 3-е изд. - М. : Изд-во Моск. ун-та : Наука, 2005. - 480 с.
Система средств массовой информации России : Учебное пособие для вузов / Под. Ред. Я. Н. Засурского. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 259 с.
Костюк Ю. В. Региональное радиовещание: основные принципы и условия функционирования // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.120-124
В статье анализируются основные факторы, которые повлияли на организацию радиовещания в регионах от советских времен до периода независимости Украины, установленны закономерности функционирования регионального радиовещания в современном теоретическом и практическом дискурсе. Автор рассма-
тривает основные положения, которые играют особенное значение для вещания: экономические, социокультурные, политические. В статье исследуются факторы, которые обеспечивают двусторонний контакт и взаимосвязь между аудиторией и вещателем.
Ключевые слова: регион, вещание, региональное радиовещание.
Kostyuk I. Regional broadcast: basic principles and operating conditions //
Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.120-124
In the article analyzed basic factors which influenced on appearance and development of radio broadcast in the regions of our country (from soviet times to the period of independence of Ukraine), set conformities to law of functioning of regional broadcast in modern theoretical and practical discussion. An author also try to examines substantive provisions which play the special value for broadcasting: economical, socio-mltural, political and others. In the article research the factors which provide and interfere a bilateral contact, intercommunication between an audience and broadcast in the region. Draw the parallels in the development of the regional broadcasting between Ukraine, Russia and some other countries, make an attempt to exposure of basic types of broadcast in Ukrainian regions, like "franchising" and "consolidation". Research the value of such broadcast's elements, as rating, musical tastes, professional skills, equipment stuffs in the process of activity of the station in a region. An author gives new tendentious directions in development of regional broadcast in our country. An author analyses the process of the decentralization in the broadcasting, research different types of the station's influence on a listener, importance of geographical and boundary location of the radio broadcast.
Keywords: region, broadcast, regional broadcast.
Поступила до редакцп 07.09. 2013 р.
