CC BY
34
УДК332.146.2 Доц. О.€. Бавико, канд. полт. наук -
Мжнародний утверситет бизнесу Ь права, м. Херсон
ОСНОВН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РЕГ1ОНАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖЕВО1 ЕКОНОМ1КИ
Визначено основнi напрями розвитку регионального економiчного простору на основi типологи регiонiв за критерiями економiко-географiчного положення репону в нацiональному економiчному простора за ступенем входження регiону в глобаль-ний економiчний простiр та за характером взаемоди суб'eктiв господарювання.
Ключовг слова: регiональний економiчний прос^р, мережева економiка, шфор-матизацiя, глобатзащя.
Вступ. Сучасний перюд економ1чного розвитку вщбувасться в умовах переходу до постшдустр1ально! цивЫзацп, в межах яко! економ1чну систему, яка формуеться у свт, визначають як шформацшну 1 глобальну. 1нформа-цшна складова визначаеться тим, що продуктивнють 1 конкурентоспромож-шсть фактор1в 1 агенлв у цш економщ залежить передушм вщ здатност ге-нерувати, обробляти й ефективно використовувати шформащю, засновану на знаннях. Глобальна складова проявляеться у тому, що основш види еконо-м1чно! д1яльносп оргашзовуються у глобальному масштаб^ безпосередньо або з використанням розгалужено! мереж1 економ1чних агенлв. Поеднання шформацшно! та глобально! складових призводить до того, що в нових умовах досягнення певного р1вня продуктивносп та конкурентоспроможносп стае можливим лише всередиш глобально! системи економ1чних вщносин -мережево! економжи.
Вщносна новизна самого феномену мережево! оргашзацп економ1ч-них вщносин спричиняе необхщшсть дослщження методолопчних основ !! розвитку на вих р1внях св1тово! господарсько! системи.
Одшею з основ вщповщного напряму сучасно! регюнально! економ1ч-но! политики е типолопзащя регюшв, яку необхщно розумгга як методологию диференщацп територп, единого економ1чного простору на яюсно визначеш за комплексними критер1ями, що вщображають стан сощально-економ1чного та мережевого розвитку, однорщш групи територш. Типолопчш дослщження регюшв мають велике значення як у теорп, так 1 в практищ регюнального розвитку. Типолопя дае змогу простежити певний порядок у просторових процесах, узагальнити шформащю про под1бнють 1 розб1жшсть регюшв, по-легшуе вивчення !хшх конкурентних переваг, дае змогу виявити внутршш законом1рносп !хнього розвитку 1, в тдсумку, сприяе поглибленню наших уявлень про сутшсть регюнального розвитку.
У в1тчизнянш економ1чнш наущ пострадянського перюду проведено чисельш дослщження з проблематики економ1чного районування 1 типологп регюшв. Проблеми щодо запровадження ново! мереж^ в яку входило за р1з-ними системами в1д 6 до 10 макрорегюшв, звшьнення вщ нашарувань старих ланок управлшня, тдвищення його ефективносп, подолання труднощ1в тд час його прогнозування та управлшня на регюнальному р1вш дослщжували.
С. Дорогунцов, В. Гуреев, Ф. Заставний, М. Паламарчук, В. Поповкш, В. Си-моненко, О. Шаблiй [1-3, 5, 7-9]. Типолопю регiонiв за рiзними критерiями соцiально-економiчного розвитку дослiджують В. Котилко, М. Максимчук i С. Шульц, Т. Пепа, Я. Шевчук та ш. [4, 6, 12, 13].
Розвиток мережевих економiчних вщносин спричиняе трансформацiю регiонального економiчного простору, яка вщбуваеться пiд впливом абсолютно нових, порiвняно з шдус^альною економiкою, факторiв - глобалiза-ци, шформатизацп, швидкого технологiчного розвитку, формування горизонтально! системи взаемодiй мiж суб'ектами господарювання. Розробленi у межах територiально-виробничого тдходу, в основi якого е енерговиробничi цикли, схеми районування економiчного простору мають бути трансформо-ванi з урахуванням нових факторiв розвитку.
За умови переходу до постiндустрiальноl економiки спостерiгаемо й переход до нових форм взаемоди. Для iндустрiального перюду характерною була iнтеграцiйна органiзацiя вiдносин, яка пов'язувалася з домшуванням масштабних промислових виробництв, а стратепя розвитку регiону постшно ототожнювалася з розвитком вiдповiдних великих тдприемств. В умовах ме-режево! оргашзацп регiонального економiчного простору, о^м промислових, великого значення набувають фактори iнновацiйного розвитку, шфрас-труктури i торговельних зв'язкiв. Отож, основу структурування регюнально-го економiчного простору та його типологп становитимуть просторово-еко-номiчнi мережi.
Постановка завдання. З огляду на необхiднiсть модершзацп регь онального економiчного простору та методолопчних основ вщповщно! поль тики просторового розвитку, метою дослщження е визначення основних нап-рямiв розвитку регюнального економiчного простору на основi типологп ре-гiонiв за критерiями економiко-географiчного положення регiону в нащ-ональному економiчному просторi, ступенем входження регюну в глобаль-ний економiчний простр та характером взаемодп суб'ектiв господарювання.
Результати дослщження. Територiальне структурування е основою типолопзацп регiонального економiчного простору, яка базуеться на вщпо-вщних принципах, критерiях та системi показниюв, iндикаторiв. Дослщжен-ня процесiв мережево! модершзацп регiонального економiчного простору мае базуватися на принципах територiальностi, комплексносп, спещалiзацп, секторальностi, глобальностi, тобто на визначенш ступеня входження ло-кальних економiчних систем до глобального економiчного середовища.
Бiльшiсть iснуючих типологiй регюнального економiчного простору базуються на показниках, яю характеризують ступiнь iндустрiального розвитку репошв; вони залишаються актуальними з огляду на те, що нацюналь-на економiка перебувае лише на початку процесу переходу до постшдустрь ального рiвня та мережево! економжи. Вiдповiднi типологп Грунтуються на бшьш-менш традицiйнiй системi iндикаторiв. Так, для характеристики рiвня економiчного розвитку використовують:
• ВРП на одного жителя [ темпи приросту ВРП;
• ршень безробптя;
• зменшення обсяпв промислового виробництва за визначений промiжок часу;
• поточне зменшення обсяга промислового виробництва на особу населення;
• обсяг промислового виробництва на особу населення;
• обсяг швестицш в основний каттал.
Для характеристики сощального стану регютв найчастше використо-вують: р1вень безробптя; р1вень середньомюячно1 заробггао1 плати в регют; обсяги реальних доход1в населення; показник середньо1 тривалосп життя населення. Для характеристики еколопчного стану територш та ступеня 1хньо-го захисту використовують: шдекс еколопчно1 сталосп (Environmental Susta-inability Index, ESI); "еколопчний вщбиток" (Ecological footprint, EF).
Одночасно, для потреб вироблення стратеги модертзацп регюнально-го економ1чного простору необхвдно видшити критерп, mi позначатимуть стан i ступть розвитку шформацшно1 економжи та мережевих форм 11 орга-тзацп. За таких умов в основу типологп регiональних економiчних просторiв варто покласти такi критерп:
1) економiко-географiчне положення регiону в нацюнальному еконо]шчно-
му просторi;
2) стутнь входження регiону в глобальний економiчний простiр;
3) характер взаемодп суб'екпв господарювання у регiонi.
Вiдповiднi тдикатори типологп регiонального економiчного простору мають вiдображати особливостi мережево1 економiки, яка формуеться в умо-вах постiндустрiального розвитку.
По-перше, економiко-географiчне положення регюну в нацiональному економiчному просторi. За цим критерiем видiляють серединнi та перифе-рiйнi регiони, внутрiшнi та прикордонт територп й iн. На наш погляд, найбiльш значущим в аспект цього дослiдження е видшення центральних, розвинених i периферiйних регютв.
Центральнi регiони О. Татаркiн у сво1х дослiдженнях називае середин-ними. Вш видiляе такi функцiональнi вщмтносп серединного регiону: еко-номiя на транспортних видатках тд час перемщення сировини й продукцп по територп або до 11 кордонiв; вигоди для населення, що також мае переваги тд час перемiщення по територп кра1ни; концентрацiя функцiй обслугову-вання, передусiм транспортно-логiстичних; оптимiзацiя функцп управлiння завдяки прискоренню проходження ршень; економп суб'ектiв господарювання на трансакцтних витратах [11].
На нашу думку, центральний (серединний) регюн - особливий тип великого регюну, що складаеться у стратепчно важливих частинах кра1ни та мае сукупшсть таких типологiчних ознак, як: значна кшьюсть "входiв" i "ви-ходiв" пасажиро- i вантажопотокiв, високий рiвень концентрацп виробництва й населення, науково-техтчного, iнтелектуального й кадрового потенцiалу, розвинена тфраструктура, виробничо-технологiчна й соцiально-культурна едшсть, а також наявнiсть потужного ядра або кшькох ядер, якими е найбшь-шi мiста, що мають статус адмшютративно-полггичних, економiчних i оргат-зацiйних центрiв вiдповiдних територiй.
По-друге, рiвень входження регiону в глобальний економiчний прос-тiр. Для повно! характеристики регюнального економiчного простору важли-во знати стутнь його входження у свгговий економiчний проспр, який мож-на оцiнити за показниками обм^ потоками, балансу:
• обсяпв зовшшньоторговельного обггу товарш та послуг (чим вони вищ1, тим бшьше репой включений у глобальш обмши товар1в 1 послуг);
• обсяпв залучених шоземних швестицш (вони свщчать про привабливгсть те-ритори з погляду агенпв господарювання глобального ринку);
• мирацшне сальдо територи. Регюни, яю беруть участь у глобальних проце-сах, залучають кадров1 ресурси за рахунок сприятливого середовища прожи-вання, високо! заробгшо! плати, будуть мати позитивш показники мграцц. По-трете, характеристика взаемодш суб'eктiв господарювання у регь
онi. У сучасному геоекономiчному просторi видiляють двi основнi моделi просторово! оргашзацп територiй - централiзована i мережева. Перша модель була реалiзована ще в епоху щдус^атзаци i пов'язана з домiнуванням у регюнальному господарствi великих масових промислових виробництв. Вони - основне мюце роботи для бшьшосп працездатного населення регюну, головне джерело податкових надходжень у бюджет, значущий фактор фор-мування iнфраструктурного господарства регюну й фшансових потокiв на територи розташування. Велик! масовi промисловi виробництва - ядро такого регюну.
Табл. 1. Система покаишк'ш типологи регюнального економiчного простору
Критерш типологи Економжо-геогра-ф1чне положення регюну Ступшь входження регюну в глобальний економчний простер Характер взаемодп суб'ектв господарювання у регюш
[ндекси просторо-вого порiвняння 1ндекс центр-перифе-ршносп регюну (1цп) 1ндекс глобал1зова-ност регюну (1гр) 1ндекс мережевост регюну (1мр)
Показники для анал1зу 1. Кшьюсть населення в регюш, всього, тис. оаб. 2. Щшьшсть населення, оиб на 1 км2. 3. Кшьюсть мют, всього. 4. Валовий регь ональний продукт, млн грн. 5. Валовий регь ональний продукт у розрахун-ку на одну особу, тис. грн. 6. Загальний обсяг вантажопотоюв, млн т. 7. Загальний обсяг пасажиропото-юв, млн. оиб. 1. Загальний обсяг експорту товар1в, млн дол. 2. Загальний обсяг 1мпорту товарш, млн дол. 3. Загальний обсяг експорту послуг, млн дол. 4. Загальний обсяг 1мпорту послуг, млн дол. 5. Загальний обсяг прямих шозем-них швестицш, млн дол. 6. Обсяг прямих шо-земних швестицш на одну особу, дол. 7. М1грацшне сальдо регюну. 1. Кшьюсть тдпри-емств та оргашзацш в регюш. 2. Щшьшсть тд-приемств та оргашзацш, од. на 1 тис. км2. 3. Кшьюсть шновацшно активних шд-приемств, всього. 4. Загальний обсяг ви-пуску шновацшно! продукцп, тис. грн. 5. Обсяги впровадження прогресивних техно-лопчних процеав. 6. Об'ем ринку надання послуг 1з шдключен-ня до 1нтернет. 7. Кшьюсть тдприемств та оргашзацш, тд-ключених до 1нтер-нет.
У мepeжeвих periG^x eкономiчнa влада в цьому випадку нe 3ücepe-джyeгься, а навпаки - pозподiляeться. ЕкGHGмiчнa мщнюгь peгiGнy визна-чаегься нe обсягами виpGбницгвa, а мGбiлiзaцiйним peсypсGм всieï мepeжi, ïï загальним впливом на глобальш обмши. Зaмiсгь гвepдGï спeцiaлiзaцiï y виг-ляд! мGHGпpGфiльнGсгi, влaстивоï iepapxiчнG GpгaнiзGвaним, цeнгpaлiзGвaним peгiGнaм, networks of place власгива гак звана гнучка спeцiaлiзaцiя, здaгнiсгь до шновацш. Багаго в чому щ власгивосп мepeжeвиx peгiGнiв базуюгься на ^ихованому знaннi й мiждисциплiнapнGмy обмш iнфоpмaцieю, яю e xapa^ гepними для в^обничих мepeж. Зiбpaнi paзGм пiдпpиeмсгвa, що входягь y мepeжy коопepaцiï га взaeмGдiï (нexaй i засновану на взaeмнiй кGHкypeнцiï), yгвGpююгь в^обнич! клaсгepи.
Для гого, щоб визначиги стутнь сфоpмовaносгi мepeжeвиx вщносин y peгiонi, вapго визначиги xapaкгepисгики мepeжi, яка складаегься !з сукуп-носп сyб'eкгiв господapювaння i нaбоpy зв'язюв м1ж ними. На наш погляд, виpiшeння завдання iдeнгифiкaцiï xapaкгepy взасмодш (мepeжeвe або ^тра-лiзовaнe) загалом y peгiонi e можливим на основ! стpyктypного тдходу. В1д-повщно до цього тдходу, цшнюгь мepeжi визначаегься нaсaмпepeд кшькюгю наявних y нш вузл1в i зв'язюв: чим воно бiльшe, гим вищe внyтpiшнe piзно-мaнiггя в мepeжi й eфeктивнiсть взaeмодiй.
Табл. 2. Ранжування реггошв УкраТни в умовах формування мережевоТ
економжи
Наявш гипи peпонlв за ^ш^ыми оpгaнlзaцlï eкономlчного пpосгоpy
^тральний, глобалпова-ний, мepeжeвий peгlон Розви^ний, слабоглоба-лlзовaний, слaбомepeжe-вий peгlон Пepифepiйний, оpieнтовaний на локaльнl pинки, цeнтpaлiзовaний peгlон
1цп Iгp bwp 1цп frp ^p 1цп frp ^p
м. Кшв га Кшвська обл. 9,3B 9,27 27,0B Одeськa 1,15 1,20 1,1B Blнницькa 0,76 0,30 0,56
^н^а^ни ний, слaбомe й, глобашзова-peжeвий peгlон Розвинeний, слабоглобал^ зований, мepeжeвий peгlон Волинська 0,53 0,25 0,33
Ди^отет-pовськa 2,71 2,55 1,31 Хapкlвськa 1,22 1,15 3,11 Жигомиpськa 0,64 0,24 0,3B
Догацька 2,76 2,09 1,42 Розвиганий, оpleнговaний на локaльнl pинки, слaбомe-peжeвий peгiон Зaкapпaтськa 0,60 0,33 0,34
Зaпоplзькa 1,01 0,73 1,04 Iвaно-Фpaнкiвськa 0,69 0,31 0,5B
Луганська 1,19 0,61 1,32 Klpовогpaдськa 0,59 0,17 0,46
Львiвськa 1,35 0,59 1,14 Микола1вська 0,6B 0,41 0,92
Полгавська 1,20 0,65 1,02 Рlвнeнськa 0,5B 0,25 0,29
Розвинeний, оpleнговaний на локальш pинки, ^mpa-лlзовaний peгlон Сумська 0,61 0,31 0,B7
м. Сeвaсто-поль, га АР ^им 1,05 0,33 0,92 Тepнопlльськa 0,62 0,12 0,41
Хepсонськa 0,50 0,1B 0,43
Хмeльницькa 0,6B 0,23 0,50
Чepкaськa 0,71 0,29 0,53
Чepнlвeцькa 0,54 0,09 0,36
Типологiя регюнального економiчного простору за визначеними кри-терiями здiйснюеться на основi загальних iндексiв просторового порiвняння, якi складаються з регiональних коефiцiентiв визначених показниюв, якi роз-раховують у вщношенш до середнiх значень по Укра!ш. Трьом критерiям ти-пологп регюнального економiчного простору в умовах формування мереже -во! економiки вiдповiдатимуть три шдекси (табл. 1).
Табл. 3. Напрями розвитку регюнального економiчного простору залежно «'ид
типу оргатзацп
Тип регюну Статус 1 мюце у струк-тур1 единого еконо-м1чного простору Основш напрями розвитку
Центральний Ядро, полюс росту, джерело дифузи но-вовведень 1. Активне впровадження високих технологш у вс сфери економ1чно! д1яльност1. 2. Розвиток власних мереж засобами репонально! експансп, розширення зони впливу, оргашзацп представництв у перифершних репонах. 3. Подальший розвиток сфери послуг, перенесення виробничих процешв за меж1 регюну - аутсорсинг.
Розвинений Регюнальш ядра, по-люси росту та дифузи 1. Створення умов для шдвищення р1вня шнова-цшност суб'ект1в господарювання. 2. Розвиток сум1жних 1з базовими виробництв ви-сокотехнолопчного обладнання та шструменпв. 3. Розвиток репональних центр1в з розробки та впровадження шновацш.
Перифе-ршний Перифер1я, яка знахо-диться шд впливом дифузп 1. Надання свое! територи для розмщення виробничих, логгстичних, управлшських ланок великих компанш. 2. Формування високотехнолопчних виробничих, переробних комплекшв. 3. Диверсифжащя економ1чно! д1яльност за раху-нок розвитку сфери послуг.
Глобал1зова-ний Центри зовшшньоеко-ном1чно! активност 1. Подальший розвиток експортно ор1ентованих галузей. 2. Розширення швестицшного портфеля.
Слабоглоба-л1зований Репональш центри зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 1. Створення сприятливого швестицшного кл1ма-ту. 2. Використання нов1тшх технологш у процес розвитку експортно-1мпортно! д1яльност1.
Ор1ентований на локальш ринки Перифер1я зов-шшньоеконом1чно! д1-яльност1 1. Розвиток внутршньо! та зовшшньо! шфраструк-тури, шдвищення ступеня доступност територп для швестор1в.
Мережевий Мережевий центр еко-ном1чного простору, джерело дифузи но-вовведень 1. Подальший розвиток 1 впровадження шформа-цшних технологш та мережевих вщносин м1ж суб'ектами господарсько! д1яльност1. 2. Розвиток кластерно! форми оргашзацп еконо-м1чних вщносин.
Слабомере-жевий Регюнальш мережев1 центри 1. Розвиток шститупв, яга стимулюють м1жсекто-ральш взаемодп. 2. Розвиток послуг у сфер1 1Т, шжишршгу, маркетингу, кадрового забезпечення.
Централ1зова-ний Мережева перифер1я 1. ¡нформатизащя вах сфер економ1чних взаемо-вщносин. 2. Формування мережевих центр1в економ1чного розвитку.
Зазначений шдхщ апробовано тд час аналiзу стану регюнального еко-ном1чного простору адмiнiстративно-територiальних одиниць Укра!ни. Ана-лiз вщповщних показникiв адмiнiстративно-територiальних одиниць Укра!ни за даними статистично! звiтностi [10] дае змогу згрупувати областi за визна-ченою типологiею (табл. 2).
В умовах формування мережево! економiки необхщне створення нових умов господарювання, за яких дiяльнiсть органiзацiй регiону переноситься у мережеве середовище. Завдяки мережевим технолопям, традицiйне тд-приемство набувае елеменлв в!ртуал1заци, як пiдвищують ефекгавшсть його функцiонування. Отож, загальнi напрями розвитку регiонального економiчного простору: 1) центратзований економiчний простiр - мережевий економiчний простр; 2) регiон орiентований на локальнi ринки - глобатзований регiон.
Висновки. Специфiка регiонального розвитку за визначеними напря-мами буде визначатись положенням регюну в нацюнальному геоеконом1чно-му просторi: його центральнютю або периферiйнiстю. Змiст вiдповiдних про-цесiв для регiонiв рiзних титв наведено у табл. 3.
Використовуючи визначенi в табл. 3 напрями розвитку залежно вiд типiв регюнального економiчного простору, вибудовуеться вiдповiдна стра-тегiя дiяльностi, що спрямована на забезпечення прогресивного розвитку ре-гюшв за умов формування мережево! економжи.
Л1тература
1. Дорогунцов С. Устойчивость развития эколого-экономического потенциала Украины и ее регионов / С. Дорогунцов, А. Федорищева // Экономика Украины : политико-эконом. журнал. - К., 1996. - № 7. - С. 5-12.
2. Гуреев В.М. Удосконалення правових засад управлшня регюнальною економжою / В.М. Гуреев // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - Льв1в, 1996. - № 1-2. - С. 28-36.
3. Заставний Ф.Д. Географ1я Укра!ни / Ф.Д. Заставний. - Льв1в : Вид-во "Свп" 1994. -
658 с.
4. Котилко В.В. Региональная экономическая политика : учебн. пособ. / В.В. Котилко. -М. : Изд-во РДЛ, 2002. - 343 с.
5. Паламарчук М.М. Сощальне районування Укра!ни як основа li адмшютративно-терито-р1ального устрою / М.М. Паламарчук // Адмшютративно-теритс^альний устрш Укра!ни кр1зь призму штереав регюну та держави : тези доп. - Харгав : Вид-во Харк. ун-ту, 1994. - С. 5-8.
6. Пепа Т.В. Регюнальш проблеми трансформаци економ1чного простору Укра!ни: те-ор1я, методология, практика : дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.10.01 - "Розмщення продуктив-них сил i региональна економжа" / Пепа Тарас Вадимович. - К., 2006. - 410 с.
7. Поповкш В.А. Регюнально-цшсний шдхщ в економiцi / В.А. Поповкш - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 345 с.
8. Симоненко В.К. Украшське Причорномор'я : монографiя / В.К. Симоненко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1996. - 342 с.
9. Социально-экономическая география Украины : пер. с укр. / под ред. О. Шаблия // Свп\ - Львiв, 1995. - 640 с.
10. Регюни Укра!ни : стат. зб., 2011. - К. : Державна служба статистики Укра!ни. - 2011. - 358 с.
11. Татаркин А.И. Социально-экономический статус серединного региона / А.И. Татар-кин // Пространственная экономика. - 2005. - № 4. - С. 21-39.
12. Шевчук Я.В. Депресивш теритс^альш сусшльш системи та напрямки !х санаци : ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05 - "Розвиток продуктив-них сил i региональна економiка" / Я.В. Шевчук. - Львiв, 2007. - 26 с.
13. Шульц С. Нова модель районування екож^чного простору Укра!ни / С. Шульц, М. Максимчук // Економют. - 2011. - № 5. - С. 9-12.
Бавыко А.Е. Основные направления развития регионального экономического пространства в условиях формирования сетевой экономики
Определены основные направления развития регионального экономического пространства на основе типологии регионов по критериям экономико-географического положения региона в национальном экономическом пространстве, по степени вхождения региона в глобальное экономическое пространство и по характеру взаимодействия хозяйствующих субъектов.
Ключевые слова: региональное экономическое пространство, сетевая экономика, информатизация, глобализация.
Bavyko A.Ye. The main directions of development regional economic area in the formation of the Network Economy
The article is devoted to the development strategy of regional economic area based on the typology of regions according to the criteria of economic and geographical situation of the region in the national economic area, the degree of integration of the region in the global economic area and the nature of the interaction of economic actors.
Keywords: regional economic space, network economics, informatisation, globalization.
УДК 657.633.5 Астр. Н.М. Воськало1 - НУ "Л.ьвыська полтехтка"
ВНУТР1ШН1Й КОНТРОЛЬ ВЛАСНОГО КАП1ТАЛУ ШДПРИЁМСТВА В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ЙОГО Д1ЯЛЬН1СТЮ
Описано методику здшснення внутршнього контролю власного кашталу шд-приемства, зокрема: визначено завдання, джерела шформаци, шформацшне забезпе-чення; окреслено суб'екти, об'екти внутршнього контролю власного кашталу, кон-трольш процедури; сформульовано типовi порушення, що виникають у процес контролю; зроблено пропозици щодо ушфжаци процедур контролю власного кашталу та документального оформлення його результата.
Ключовг слова: внутршнш контроль, власний каштал, контроль власного каш-
талу.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ïï зв'язок i3 важли-вими науковими та практичними завданнями. Загальна величина власного катталу тдприемства, який охоплюе його нерозподшений прибуток, статут-ний, додатковий, резервний та rnmi види катталу, е динам1чною величиною i змшюеться пiд впливом рiзних внутршньовиробничих (обсяги виробництва продукцп, ïï собiвартiсть тощо) та зовнiшнiх (попит та ринковi цiни на про-дукщю пiдприемства, податкова полiтика держави i ш.) чинникiв. Тому, зва-жаючи на те, що власний каштал е основним джерелом формування та збшь-шення обсяпв активiв тдприемства, його змши не повиннi бути стихшними, а мають чiтко регулюватись у процесi системного управлiння дiяльнiстю тд-приемства. Разом з тим, ефективне управлшня власним капiталом неможливе без Грунтовного контролю за змшами його величини та структури.
З щею метою науковцi розробили узагальнену систему здiйснення контрольних процедур. Поряд з тим, подальшоï деталiзацiï та розвитку пот-ребують такi контрольш процедури, якi враховували б специфiчнi особливос-тi окремих складових власного кашталу.
1 Наук. кер1вник: проф. С.Й. Сажинець, канд екон. наук
