CC BY
24
УДК332.146.2 Доц. О.€. Бавико, канд. полт. наук -
Мжнародний утверситет бизнесу i права, м. Херсон
ТРАНСФОРМАЦ1Я РЕГ1ОНАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖЕВО1 ЕКОНОМ1КИ
На 0CH0Bi аналiзу характеристик мережево! економiки обгрунтовано трансфор-мацiю сучасно! парадигми регионального економiчного простору з фiзичного базису - мюця розмiщення матерiальних, ресурсних факторiв виробництва - у середовище взаемоди мiж суб'ектами економ1чно! дiяльностi, що iснуe у межах процесу трансак-цiйного обмiну iнформацieю та входження в едину мережеву систему взаемовщно-син.
Ключовi слова: репональний економiчний простiр, мережева економжа, шфор-матизацiя, глобалiзацiя, горизонтальнi взаемозв'язки.
Вступ. Зростаюча значущють мережевих вщносин, rni розвиваються на фош переходу до постiндустрiальноl цившзацп, потребуе бiльш докладного розгляду мережево! економiки з позицш li впливу на структуру регюнального економiчного простору. Основнi пращ, що стосувалися характеристики архгтек-тонiки мережево! економжи, належать М. Кастельсу, К. Келлт, Ф. Котлеру, Д. Страку, П. Сенге, Л. Тевено. Феномен мереж в украшськш економiцi досль джено у роботах В. Андрушва, О.В. Банних, I. Беседша, С.А. Бульби, Л.М. Га-нущак-€фiменко, O.I. Гарафонова, А.А. Гриценко, Ф.С. Дерментш, Н.А. Куликова, 1.П. Кравчук, М. Макарова, О.С. Мороз, Т. Носова, Т.О. Пашчшка, Д. Русак, О.А. Сороювсько!, С. Соколенко, А. Чухно, О. Шнипко.
Вщ раншх перiодiв розвитку системи знань про економiчний простiр до-тепер юнуе спрощене розумiння цього поняття, сутнiсть якого полягае у визна-ченнi географiчних кордонiв, у межах яких iснуе економiчна система й вщбува-ються економiчнi процеси. Попереднш пiдхiд до територи як до об'екта шдус-трiального освоения та експлуатацп, що був властивий iндустрiальнiй фазi розвитку, вже не е ефективним. Новi iнформацiйнi технологи спричиняють прин-циповi змiни у просторовш оргашзацп продуктивних сил, !х глибина та якiсний характер навпъ не передбачалися на початку епохи НТР та шформацшного сус-пшьства. Регiональна полiтика дедалi бiльше трансформуеться у так званий просторовий розвиток.
Проблеми просторово! оргашзацп економiки та !! розвитку набули предметного статусу в дослщженнях вгтчизняних науковцiв лише в останш десяти-рiччя. Питання сталого просторового розвитку регiонiв в умовах теритс^ально-структурних трансформацiй дослщжено у працях Н. Павлiхи [9], Л. Шевчук [12], Я. Шевчука та С. Щеглюк [14], просторову оргашзащю продуктивних сил на мезо- i м^орегюнальних рiвнях проаналiзували Б. Данилишиним, Л. Чер-нюком, М. Фащевський [2], проблеми трансформацп економiчного простору дослщжуе Т. Пепа [11].
Постановка завдання. Метою роботи е обгрунтування на осжга системного та структурно-функцюнального аналiзу змiстовних характеристик мережево! економжи, гiпотези про те, що у процеш переходу до постiндустрiаль-ного типу економiки буде тдсилюватися функцiя простору як середовища розвитку, бшьше того, вона може стати новим найважлившим фактором розмь щення продуктивних сил.
Результати дослщжування. У дослщженнях сучасних механiзмiв регу-лювання економiчних процесiв та оч^ваних станiв економiки вживають рiзно-маттш термiни: iнформацiйна економiка М. Кастельс, наступна економжа Брадфорд Де Лон, нова економжа К. Ненншг, цифрова економжа Джон В., ме-режева економжа К. Келлi. На нашу думку, термш М. Келлi "мережева економь ка" найбiльш чiтко вщображае сучаснi тенденцп соцiально-економiчного розвитку, оскiльки мережевий обмiн iнформацieю поволi стае основою взаемоди суб'eктiв усгх сфер людсько1 дiяльностi [6].
Нову екожмчну систему, яка склалася у свт, визначають як шформа-цшну i глобальну. Iнформацiйна складова визначаеться тим, що продуктивнiсть i конкурентоспроможнють факторiв i агентiв у цш економiцi залежить переду-сiм вщ здатностi генерувати, обробляти й ефективно використовувати шформа-цiю, засновану на знаниях. Глобальна складова вщображаеться у тому, що ос-новнi види екожмчно! дiяльностi органiзовуються у глобальному масштабi безпосередньо, або з використанням розгалужено1 мережi економiчних агентiв. Поеднання шформацшно! та глобально1 складових призводить до того, що в но-вих умовах досягнення певного рiвня продуктивностi та конкурентоспромож-ностi стае можливим лише всерединi глобально1 взаемозалежно! мережi.
Визнання факту становлення глобального шформацшного суспiльства провiдними кра!нами свпу пiдтверджено Оюнавською хартiею глобального ш-формацiйного суспiльства, яке визначаеться сустльством XXI ст. [8]. Отже, в узагальненому виглядi виникнення мережево! екожмки прямо чи опосередко-вано пов'язують дослщники з iнформатизацiею та глобалiзацiею суспшьно-еко-номiчних вiдносин.
Кастельс М. вважае, що розвиток мережевого сустльства значною мь рою обумовлений перебтом юторп та трьома загальносвiтовими процесами, як виникли на початку 70-х роюв: iнформацiйно-технологiчна револющя; культур-ш та соцiальнi рухи 60-70-х роюв ^бертарюшзм, боротьба за права людини то-що); криза як капп^зму, так i етатизму, з !х подальшою реструктуризацiею.
Взаемодiя мiж цими процесами i спровокованi ними реакцп створили нову домiнуючу соцiальну структуру, мережеве суспшьство, нову економiку -шформацшно-глобальну i нову культуру - культуру реально! вiртуальностi [5]. На виршальний вплив глобалiзацil та шформацшних технологiй щодо розвитку нових механiзмiв регулювання економiчних вiдносин, зокрема i мережево! еко-номiки вказують впчизняш дослiдники С. Бульба, С. Говорун, I. Кравчук, Л. Мельник, Д. Русак та ш.
Вплив зазначених факторiв призводить до еволюцп сучасних економiч-них систем, розвитку неринкових механiзмiв регулювання та мережевих оргаш-зацiйних структур. Отже, виникае свого роду надгалузева, мережева економiка, заснована переважно на горизонтальних зв'язках. Вщносна новизна самого феномену мережево! оргашзацп економiчних вiдносин спричиняе неоднозначнють визначень дослщжуваного феномену. За дом^ючими ознаками, якими е: гори-зонтальний характер зв'язюв, використання 1нтернет-середовища, поширення мережевих форм оргашзацп, визначення мережево! екожмки можна згрупува-ти у межах трьох вщповщних пiдходiв.
На значущосп горизонтальних зв'язюв для розвитку сучасно! мережево! економжи наголошено у визначенш В. Галайди: "особлива форма екожмчно!
дiяльностi, що базуегься на горизонтальних зв'язках, глобальному елекгронно-му середовищ^ з переважанням в якосгi продукгивних сил знань, шформацп i стосунюв, що забезпечують миггеву реакцiю на попит i пропозищю" [1]. Р. Цвилев, як головну ознаку, вказуе на перевагу неринкових механiзмiв регулювання i оргашзацп горизонтальних зв'язюв в економщ [15]. Дж. Подольш ха-ракгеризуе горизонтальну органiзацiю як: "будь-яку групу дiйових ошб, яка мае обмшш зв'язки, що повторюються, тривал^ мiж собою i, водночас, в цш групi вiдсугнiй владний орган, уповноважений вирiшувати спiрнi питання, що вини-кають протягом обмiну ".
1нтернет-середовище як визначальний фактора розвитку мережевоï еко-номiки С. Дятлов визначае так: "системно оргашзована багагорiвнева просторо-ва структура взаемин в 1нтернета, телекомунiкацiйних мережах та iнших мережевих структурах мiж економiчними агентами, що включае процес створення нових iнформацiйних технологiй, телекомунiкацiйнi та провайдерсью послуги, елекгронний бiзнес, електроннi ринки, бiржi, телебанюнг" [4]. Глобальне елек-тронне середовище як основу економiчноï дiяльностi називае В. Матюшок [7].
Мережеву економ^, як одну з форм оргашзацп соцiально-економiчноï дiяльностi з високим рiвнем iнформатизацiï, заснованоï на активному викорис-таннi громадянами, суб'ектами господарювання, державою iнфокомунiкацiйних технологiй i глобальжй елекгронноï мережi 1нтернет у процесах виробництва, розподшу, обмiну i споживання, визначае А. Юнусов [16]. На думку С. Парiно-ва, мережевють економiки вiдповiдае стану, коли шфраструктура, обслугову-юча функцiонування економжи, Грунтуегься на використаннi 1нтернет-техноло-гш [10]. Як iнтерактивне середовище, що характеризуемся високою швидюстю та мшмальними виробничими i трансакцiйними витратами, визначае мережеву економжу В. Рябцун [13].
Дзякун Т. визначае мережеву оргашзащю економiки як домiнуючий тип шформацшного суспшьства, що харакгеризуегься визначальною роллю шформацп i знань у сощально-екожмчних процесах, в осжга яких безперервнi, сис-тематизованi економiчнi вщносини мiж учасниками суспiльного виробництва, пов'язаш з виробництвом i розподiлом мережевих благ [3].
Сформован у межах перерахованих пiдходiв характеристики мережевоï економжи вiдображають складнiсть та багатоаспекгнiсть дослщжуваного феномену. Необхщно вiдзначити детерм^ючий вплив iнформатизацiï суспшьно-економiчних вщносин, яка виступае у ролi бiфуркацiï, що призвела до форму-вання мережевоï економiки. Трансформацiя економiчного простору вщбу-ваегься внаслiдок екстраполяцiï специфiчних характеристик, що притаманнi 1н-тернет-середовищу на весь спектр економiчних вщносин. До вiдповiдних особ-ливостей мережевоï економiки можна вiднести таю:
1. Наявшсть глобального електронного середовища для еконо]шчно1 дiяль-ностi, обмiну шформащею, знаннями, iдеями та активне використання iнформацiйних технологiй.
2. Наявнiсть значно1 кiлькостi (критично1 маси) взаемодiючих економшчних агентiв. При цьому цiннiсть участ в мережевiй економiцi зростае прямо пропорцшно до експонентно1 залежностi вщ збiльшення кiлькостi ïï учасникiв. Характер зв'язюв мшж всiма учасниками мережi мае прямий (горизонтальний) i постшний характер.
3. У мережевш економщ цiннiсть продуктiв пращ випливае з кньо! мно-жинность Ця риса прямо суперечить двом iз найбiльш фундаментальних аксiом епохи шдус^ально! економiки: по-перше, цiннiсть пов'язана з р^юстю; по-друге, збiльшення кшькост товару знижуе його цiннiсть. Крiм того, у мережевiй економiцi дiе закон iнверсiйного (зворотного) щ-ноутворення - товари стають дешевшими за мiрою 1хнього вдосконалю-вання. Тому виробникам необхщно винаходити новi товари швидше, нiж вони стануть звичними. Тому для виробникiв зростае значущють i швид-кiсть iнновацiй, коли тшьки щось нове в мережевш економщ може кош-тувати дорого. За мiрою вдосконалення новi товари дешевшають.
4. Основний закон функщонування мереж вiдомий як закон зростаючо! вщ-дачi. Але, на вiдмiну вiд iндустрiальноl економiки, де зростання вiддачi е результатом зусиль окремих компанш, яким дiстаються всi вигоди вщ цього, мережеве збiльшення вiддачi створюеться всiею мережею й роз-подiляеться в нiй мiж усша суб'ектами господарювання, споживачами, конкурентами.
5. Для оргашзацшних структур в умовах мережево! економiки характернi специфiчнi принципи дiяльностi. Мережева органiзацiя в чистому видi -це середовище, створене групою осiб, якi здiйснюють процес управлшня на колективнiй i рiвноправнiй основi в умовах вiдсутностi владного органу, який е вповноваженим вирiшувати виникакш в процесi обмiну сшрш питання. Тому процес мережево! модершзацп iснуючих органiзацiй оз-начае певне зменшення частки традицiйних iерархiчних форм регулю-вання за рахунок тдвищення частки колективних форм. Головний пози-тивний ефект вiд такого переходу складаеться в полiпшеннi використан-ня всiх ресурсiв оргашзаци, пiдвищеннi 11 гнучкост й адаптивностi до зовшшшх i внутрiшнiх проблем, пiдвищеннi якост прийнятих рiшень i як наслщок цього - бiльш високiй конкурентоспроможносп.
6. Специфiчними для будь-яко! мережi е вiдсутнiсть чiтко визначеного центру та чггких границь, така "вщкрита архiтектура" впливае на перемь щення фокусу компанiй з максишзацп власного внутрiшнього прибутку на максимiзацiю iнфраструктури загалом. У таких умовах необхщно спрямувати зусилля на розвиток вмх компонентiв - користувачiв, роз-роблювачiв, виробникiв й iн., а не на один лише продукт, тобто необхщ-но розвивати всю мережу.
7. Ключовим аспектом для розвитку вше! мережi повинен стати акцент на регулювання вiдносин мiж всiма учасниками на основi сумлшносп, довь ри та взаемно! поваги. Ключовим стае також розвиток i вщдашсть мере-жевим стандартам. Компанп, що дотримуються цих орiентирiв отриму-ють максимальний ефект, а слщом за ними - i вс учасники мережi.
8. В умовах мережево! економжи зростае ступiнь ентропп економiчного простору, органiзацiям доводиться постшно видозмiнюватися, жертвува-ти досконалiстю i пристосованiстю до традицiйних ринкових умов, ста-вати нехай менш досконалими й пристосованими, але бiльш гнучкими i децентралiзованими, спроможними на швидку диверсифiкацiю. Зворот-ною стороною мережево! економжи виступае процес постiйного вщми-рання iндивiдуальних компанiй за мiрою !хнього старiння i вiдставання, а також стрiмка, постiйна змiна форм i видiв робiт у компашях, якi зали-шаться у гр1
Висновки. Постiндустрiальний розвиток Грунтуегься не стiльки на мате-рiальних, скiльки на вiртуальних ресурсах - iнформацiï, шноващях, шфраструк-турi (комунiкацiï) та iнститутах постiндустрiального суспiльства. Економiка знань як складова частина постiндустрiального розвитку спираеться вже не на природш ресурси, а на людський каттал, i тому ставить перед регюнальною политикою питання про формування середовища для вщновлення й розвитку людських i природних ресурсiв. 1стотно зростае роль гуманитарного фактора в забезпеченнi екожмчного росту. Прискореними темпами створюегься шфраструктура, яка забезпечуе екологiзацiю господарсь^ дiяльностi, шформатиза-цiю управлiнських процешв i капiталiзацiю людських ресурсiв.
Еволющя суспiльства дедалi бiльше обумовлюе вщносну незалежнiсть встановлених взаемозв'язюв вщ фактора теритс^ального розташування суб'ектiв господарювання. Як наслщок, територiально-ресурсний пiдхiд до економiчного простору е акгуальним у доiндустрiальну та iндустрiальну епохи розвитку.
Отже, у сучаснш постiндустрiальнiй парадигмi регюнального розвитку iстотно трансформуегься прiоритет основних факгс^в розмiщення, що призводить до змш у функцiях територн: з фiзичного базису - мюця розмiщення мате-рiальних (ресурсних) факторiв виробництва вона дедалi частiше перетворюе в просторове середовище для розвитку людського катталу, iнновацiй i забезпе-чення саморозвитку регiону.
Визначення регюнального економiчного простору, на нашу думку, необ-хщно здiйснювати, спираючись на фшософське категорiальне спiввiдношення "загальне - особливе". Розглядаючи "особливе" як категорт, яка вiдображае "загальне" у його реальному втшенш, тобто реалiзоване "загальне", ми виходи-мо з необхщносп проекцiï властивостей абстрактного економiчного простору в його конкретш характеристики на регюнальному рiвнi.
Пiд час переходу до постiндустрiальноï моделi розвитку, який супрово-джуегься розбудовою мережевоï економжи, економiчний простiр набувае якiс-но нових ознак:
• глобалiзована, iнформацiйна просторова структура;
• середовище, що створюеться у процеи iнформацiйноï взаемодiï суб'ектiв еко-номiчноï дiяльностi;
• мережева органiзацiя взаемоди суб'ектiв, що характеризуеться горизонтальною будовою, здатшстю до самоорганiзацiï та саморозвитку, збшьшенням синергетичного ефекту.
На наш погляд, доцiльним з методолопчного погляду для перiоду розбу-дови постiндустрiальноï цивiлiзацiï та мережевоï екожмки е визначення еконо-мiчного простору як середовища взаемодн мiж суб'ектами економiчноï дiяль-ностi, що юнуе у межах процесу трансакцiйного обм^ iнформацiею та вхо-дження у едину мережеву систему взаемовiдносин.
Л1тература
1. Галайда В.А. Глобализация и регулирование сетевой экономики в современных макроэкономических системах : дис. ... д-ра экон. наук / В.А. Галайда. - М. : Изд-во ГУУ, 2005. - 364 с.
2. Данилишин Б.М. Просторова оргашзащя продукгивних сил Украши: мезо- i мжрорегюнальний рiвень / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.1. Фащевський. - Вшниця : Вид-во "Книга-Вега", 2007. - 572 с.
3. Дзякун Т.В. Формування та розвиток мережево! економiки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. экон. наук / Т.В. Дзякун. - К. : Вид-во "Либщь", 2011. - 22 с.
4. Дятлов С.А. Принципы информационной экономики / С.А. Дятлов // Информационное общество. - 2000. - № 2. - С. 124-132.
5. Кастельс М. Информационная эпоха : Изд-во "Экономика", общество и культура. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.polbu.ru/kastels_informepoch/ch00_all.html.
6. Кевин Келли. Двенадцать принципов преуспевания в бурно меняющемся мире / Кевин Келли // Знание-Сила. - 1998. - № .4. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ipz.ru/ipz/info/5.html.
7. Матюшок В.М. Сетевая экономика и глобализация экономической деятельности / В.М. Матюшок // Информационное общество. - 1999. - Вып. 6. - С. 46-47.
8. Окинавская Хартия глобального информационного общества от 22.07.2000 // Дипломатический вестник. - 2000. - № 8. - С. 56-69.
9. Павлiха Н.В. Оргашзацшно-шституцшш засади сталого просторового розвитку репону: теорiя, методолопя, мехашзми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.05 "Розвиток продуктивних сил i региональна економжа" / Н.В. Павлiха. -Львiв, 2007. - 20 с.
10. Паринов С.И. К теории сетевой экономики / С.И. Паринов. - Новосибирск : Изд-во ИЭОПП СО РАН, 2002. - 168 с.
11. Пепа Т.В. Регюнальш проблеми трансформаци екож^чного простору Укра!ни: теорiя, методолопя, практика : дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.10.01 / Пепа Тарас Вадимович. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 410 с.
12. Просторовий розвиток регюну: соцiально-економiчнi можливосп, ризики i перспективи / за ред. Л.Т. Шевчук. - Львiв, 2011. - 346 с.
13. Рябцун В.В. Управление развитием региональной сетевой экономики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра экон. наук / В.В. Рябцун. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.lib.udsu.ru/a_ref07_16_005.pdf.
14. Шевчук Л. Просторовий розвиток регюшв Укра!ни: теоретичш проблеми i прак-тичш завдання / Л. Шевчук, Я. Шевчук, С. Щеглюк // Економют. - 2011. - № 5. - С. 17-19.
15. Цвылев Р.И. Постиндустриальное развитие. Уроки для России / Р.И. Цвылев. - М. : Изд-во "Наука", 1996. - 496 с.
16. Юнусов A.M. Теоретические основы формирования и становления сетевой экономики в России : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук / A.M. Юнусов. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ifap.ru/library/book366.pdf.
17. Joel М. Podolny, Karen L Page. Network forms of organization. Annual reviews on sociology, 1998.
Бавыко А.Е. Трансформация регионального экономического пространства в условиях формирования сетевой экономики
На основе анализа характеристик сетевой экономики обоснована необходимость трансформации современной парадигмы регионального экономического пространства от физического базиса - места размещения материальных, ресурсных факторов производства - в среду взаимодействия между субъектами экономической деятельности, которая существует в рамках процесса трансакционного обмена информацией и вхождения в единую сетевую систему взаимоотношений.
Ключевые слова: региональное экономическое пространство, сетевая экономика, информатизация, глобализация, горизонтальные взаимосвязи.
BavykoA.Ye. The transformation of the regional economic area in the formation of the Network economy
Based on the analysis of the network economy the necessity of transformation of the modern paradigm of regional economic space of the physical basis - the location of the material, and resource factors in the environment of interaction between economic activities that exist in the framework of the transactional exchange of information and integration into a single network system of relations.
Keywords: regional economic space, network economics, information technology, globalization, horizontal relationships.
