CC BY
86
ления георасперделенной фитомассы лесов для расчета депонированного углерода по статистическим данным с учетом запаса насаждения, породного состава, класса возраста и других лесоводственно-таксационных показателей. Предложены алгоритмы дезагрегации официальных статистических данных учета лесов на региональном уровне и формирование георасперделенной базы данных с использованием цифровой карты землепользования. Разработаны многослойные цифровые карты поглощений углерода лесными экосистемами.
Ключевые слова: информационная технология, цифровая карта, методика МГЭ-ИК, инвентаризация лесов, депонированный углерод.
Strimets O.S. The Modelling of Forest Phytomass Land Cover - a Case Sudy in Mazovia Province, Poland
The paper presents the results of modeling the flow of carbon in forest phytomass in Polish case study of Mazovia province. The tool for determination of forest phytomass taking into account deposited carbon based on stock data, species composition, age class and other forestry indexes is designed. Algorithms for disaggregation of official statistical data of forests inventory at the regional level, and the formation of database using the digital map of land use are presented. Multi-layered digital maps of carbon absorption by forest ecosystems are developed.
Keywords: information technologies, digital maps, IPCC methodology, forest inventory, carbon stock.
УДК 330.101.8 Доц. П.В. Скотний, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
В1РТУАЛЬНА ТА МЕРЕЖЕВА ЕКОНОМ1КА: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Модершзащя економши шд впливом розвитку технологш та вiртуалiзацil еконо-]шчних процеив потребуе нових теоретичних, методолопчних шдходш.
Основним ресурсом шформацшного сусшльства виступають шформащя i знання, а в крашах iз розвиненою економшою основним продуктом виробництва i споживання стають шформацш та засоби телекомунжацн. Внаслщок каштал, шдприемщ i праця по-рядковуеться логщ мереж, як структурують мiжнародний ринок калггалу, робочо! си-ли i науково-технiчних послуг. Завдяки цьому утворилася складна багатомiрна i бага-тоступенева мережа вiдносин власностi й управлшня шдприемствами, пiд впливом ш-форматизаци та вiртуалiзацil економiчних процесiв.
Ключовi слова: вiртуальна економiка, мережева економжа, шформацшне сусшль-ство, шноваци, 1нтернет, теоретико-методологiчний шалiз.
Постановка проблеми. Для економiчноí теорií i практики важливим завданням е пошук мiри адекватносп у визначеннях вiртуального. Специфiка вiртуального в економiцi, на думку АС. Гальчинського, е логiкою руху ввд шз-наного до непiзнаного i знову до пiзнаного, вiд реального (осмисленого теорiею i практикою) до вiртуального (невiдомого, незнайомого), а далi знову до реального (дшсного, видимого, зрозумiлого). Вiдповiдно до цього, '^ртуальне пос-тае як трансцендентна криза еволюцп, як ще не тзнана реальтсть" [1, с. 64]. Для характеристики вiртуального - це дуже важлива ознака, оскiльки тзнана й освоена практикою реальнкть втрачае свою вiртуальнiсть. Хоча процес вiрту-алiзацií е перманентним, нiколи не зупиняеться, вiн завжди пов'язаний з форму-ванням нового, невiдомого (нешзнаного). Зрозумiло, що економiчна методоло-
гiя у визначенш орieнтирiв для пiзнання постсучасно!' реальностi не може не враховувати особливостей цього процесу.
Аналiз останшх дослiджень. Проблему управлiння економiчними системами в епоху вiртуалiзацií та розвитку шформацшного суспiльства докладно розглянуто в працях В.Л. Романова, АС. Гальчинського, О.1. Жилшсько:!, Л. А. Мясшково!' В. А. Кутирьова, Д.С. Черновського, Н.1. Старкова та iн. Незва-жаючи на це, питания розвитку мережево!' та вiртуальноí економiки потребують постшного вивчення та узагальнення з огляду на динамiчний розвиток цих процесс, iнновацiйних впроваджень у реальну економiку, замiщения класичних методш вiртуальними та мережевими.
Мета дослщження - обфунтувати теоретичнi та методологiчнi шдходи теоретично! економiки пiд впливом розвитку технологш та вiртуалiзацií еконо-мiчних процесiв, якi повнiстю мiияють установлен методики, утворюючи складну багатомiрну та багатоступеневу мережу ввдносин власностi й управлш-ня пiдприeмствами, основним ресурсом яких виступають iнформацiя та знання.
Виклад основного матерiалу. Вiртуальна економжа пов'язана з вироб-ництвом не матерiальних, а насамперед iдеальних ценностей (iнформацií та знань), а й фундамент утворюе не репродуктивна, а творча дкльнкть (праця), яка не шдлягае стаидартизацií, формалiзацií, спрощенню, i пов'язана iз самороз-витком особистосп, з "виробництвом самого себе". Вiртуальнiсть економiки полягае i в тому, що в нiй втрачаеться значущкть вартiсних визначень. Грошi перетворюються на суто умовну (вiртуальну) реальнiсть. Системш зв'язки вiр-туально1 економiки реалiзуються не на засадах конкуренцií, а за принципами конвергенцп, за лопкою "складних горизонтальних, а не iерархiчних зв'язкiв" [1, с. 65]. Важливим визначенням вiртуальноí економiки е й те, що вона фор-муеться у межах кiбернетичного простору, мережевих iнформацiйних структур. 1накше кажучи, вiртуальна за своíми функциями економiка е атрибутом "мере-жевого сустльства", результатом шформащйно1 революцп.
Аргументом на користь цього доказу е техтчне розумшня вiртуальноí реальностi як штучного тришрного образно-звукового вiдтворения предметних форм економiчного буття (матерiального свiту) у взаемодп з нашою свiдомiстю, включаючи 11 дiяльнiсть iз стимуляцií не наявного, уявного. Вiртуальна реаль-нiсть кнуе доти, доки продукуеться i сприймаеться суб'ектом, тобто "тут" i "те-пер" [5, с. 7]. Це вiдрiзняе й' вiд телевiзiйних i комп'ютерних програм, якi роз-гортаються без реципiента. У широкому значенш пiд вiртуальною реальнiстю розум1ють будь-яку жерактившсть у Мережi. А що може бути бшьш iнтерак-тивним, нiж економiчна дiяльнiсть? Вiртуальнi системи ж надають новi можли-восп економiцi включатися в д1ю, причому часто не лише в умовному просторi i свiтi, але немовби цшком реальних, таких як електронш грошi, наприклад.
Отож, доречно ствердити: якщо основним ресурсом шформацшного сус-шльства виступають iнформацiя i знання, то в крашах iз розвиненою економь кою основним продуктом виробництва i споживання стають iнформацiя та засо-би телекомунiкацií. Такий шдхвд пiдтверджуеться завищеною капiталiзацiею компанiй сфери шформацшних технологiй на фондовому ринку. Вiдповiдно до ринкових закон1в, ця капiталiзацiя визначаеться прибутковiстю компанiй,
''хньою здатнктю генерувати дивiденди для акцiонерiв. У випадку з "шформа-цiйними компанями закони ринку перейшли у сферу вгртуального, тобто симу-ляцií очкувань високо!' "прибутковостi" [7, с. 7]. Доходи "високотехнолопчних" компанiй у такому pa3i досягаються завдяки манiпуляцiй очкування безперер-вно!' гри на шдвищення.
Однак, попри ствердження вiртуaльноí', комп'ютерно!' символiчноí' реальностей, "семiотичних систем та метакультур" (В.М. Розiн), кнування i добробут людей усе ж залежать вiд рiвня мaтерiaльного виробництва " старо!' економiки". Показовим е факт, що демокрaтичнi системи управлшня обмежують прагнення кaпiтaлу до максимального прибутку в життево важливих галузях промисловос-тi i послуг. Жоден уряд Заходу не утримуеться при влад^ якщо допустить помине пiдвищення цiн на основш життевi блага (електроенергiю, газ тощо) i зменшення рiвня безплатних сощальних послуг (освiтa, лiкaрнi, дотaцií' тощо). Основним же ресурсом "старо!' економки" (iндустрiaлiзму), який визначае добробут сусшльства, виступае не iнформaцiя, а енерг1я - це обов'язкове для сусшльства як Модерну, так i Постмодерну. Вiдомо, що добробут сусшльства США грунтуеться на максимальному споживанш енергп.
Новi пiдходи до економки в контекстi вiртуaлiзaцií' створюються завдяки застосуванню електронних практик, яю Грунтуються на Internet, тобто цшого спектра Web-технологiй упрaвлiння, логктики, маркетингу до реального мате-рiaльного виробництва, основним ресурсом якого е енерпя. Але Internet як один iз видiв вiртуaльноí' реaльностi володк можливiстю спонтанного програмування вiртуaльних подш, дií' зворотних зв'язкк, змiни вiртуaльного середовища у ввд-повiдь на активнкть користувача, всi види вiртуaльноí' реaльностi, особливо умовнiсть подiй, ят переживаються (у цьому випадку - в економiчнiй дкльнос-тi). Включенкть у життя Internet е "синтетичною", оскшьки пiдпорядковуеться логiцi програмування, посилань, правил, встановлених як його (1нтернету) роз-робниками, так i провайдерами, веб-дизайнерами, модераторами. Внаслщок цього в !нтернеп утворюеться реaльнiсть одночасно техшчна i природна, пуб-лiчнa i персональна, яка керуеться людиною i незалежна вiд не!'. Свiт 1нтерне-ту - це свiт вiртуaльного спостерiгaчa i водночас свiт, який охоплюе всiх корис-тувaчiв 1нтернету. Це свiт особистого поля i зусиль вiртуaльного спостерiгaчa, його вiртуaльне продовження i свiт дií' (поля) вах iнших користувaчiв [11, с. 32]. Як свого часу поява мкта (урбашзащя) iстотно змiнилa можливосп й характер поведiнки та свщомосп людини, викликавши, зрештою, до життя нового типу економку, з ц структурним ускладненнями, так i сьогоднi aнaлогiчнi змь ни зi свiдомiстю i життям людини та економiчним буттям вiдбувaються завдяки 1нтернету. Враховуючи цей аспект, не можемо говорити про "реванш" "старо!' економки" над методами "ново!'", осккьки "шформацц i знання дiевi лише на основi енергп" [7, с. 8]. Очевидно, рiч не в протиставленш переваг "старо!" i " ново!" економки, а в пошуку конструктивно!' змши самого економiчного про-цесу в умовах шформацшного сусшльства.
Необхiдно не протиставляти, а виходити з того, що розвиток 1нтернету "зняв" проблему прямого контакту бiльшостi людей з фiзичним (реальним) се-редовищем. Вони контактують з ним через технчш, iнформaцiйнi, сервiснi сис-
теми, через 1нтернет, завдяки чому з'являеться, на перший погляд, впевненiсть, що ми маемо справу з таею ж реальнктю, тальки схематизованою i шдлеглою iншiй умовностi. Це спричинило "змши багатьох психологiчних якостей осо-бистоста - психiка людини вiдреагувала на штучну, особливу вiртуальну реаль-шсть утворенням вторинних психологiчних якостей" [13, с. 53]. Насправд в комп'ютерi та Iнтернетi людина нагадуе демiурга: на очах творить, конструюе цш свiти. Наприклад, iцдивiд для розв'язання конкретно!' економiчноí задачi задумав створити масив iнформацií i обговорити ц зi своши вiртуальними колега-ми. Вiн знаходить вiдповiднi сайти, рухаеться за гшерпосиланнями або, якщо цi сайти його не задовольняють, звертаеться до пошукових систем, потам оргаш-зовуе iнтернет-конференцiю, ставить на обговорення свое питання i показуе зiб-рану iнформацiю, формулюе проблему, тези, висувае гшотези, отримуе запере-чення тощо. Цим самим шдиввд живе, мислить i сшлкуеться у свт, який заданий тестами, програмами, рухом (пошуком) в !нтернета. Але одночасно цей свiт природний, який на декшька порядкiв збшьшуе ефективнiсть дiяльностi шдивь да, надаючи йому незвичайнi можливостi. "У цьому сми^ 1нтернет е зовсiм не паралельною вiдображальною реальнiстю, а такою, що породжуе новий вiрту-альний i реальний свiт" [11, с. 33] - реальшсть, - зазначае В.М. Розш. Власне, завжди новий семiозис (особлива знакова система) створюе i новi можливостi, а ^оли - i нову сощальну реальнiсть.
У реальнiй практицi нишшня ситуацiя в економiцi бiльшостi кра'н Заходу демонструе переважальну чисельнкть працiвникiв, зайнятих "виробництвом символiв" (1нтернет - органiзацiя семiотична, оскiльки дiе за допомогою знакiв, схем, символiв), перевищуе чисельнiсть працiвникiв, зайнятих у виробництвi продукцií "старо!" (традицiйноí) економжи. Враховуючи цi причини пiд час аналiзу механiзмiв економiчних процесiв, необидно зважати на " залежнiсть !х-нiх сутнiсних визначень вiд швидккних параметров" [1, с. 66]. Водночас, вiдпо-вiдно до швидкiсних парамет^в змiнюються й сутнiснi визначення економiчноí реальностi. Вони докорiнно трансформуються з огляду на вщчутне прискорен-ня економiчних процесш, 1хне функцiонуванця у режим он-лайн, поглинання економiчного простору юбернетичним. Це можна простежити на прикладi фь нансових деривативiв, ят вважаються нинi основним чинником спекулятивних операцiй на свiтових фiнансових ринках. Увiйшовши в комп'ютернi мережi, вони кардинально перетворюються ^ не повертаючись до попереднього стану, по-чинають вести "власне життя". Упродовж миттевостi вони можуть багато разiв змiнити свою iдецтичнiсть, вартiсну визначешсть, лiквiднiсть [1, с. 66]. Подiбнi трансформацií, типовi i для шших економiко-фiнансових iнструмецтiв, дають пiдставу говорити про вiртуальну економiку як "економшу Мережi".
Свiтове господарство, вiртуальне за сво1ми функциями, неухильно перет-ворюеться на глобальний свiт транснацюнальних корпорацiй (ТНК), який мае мережеву структуру. Вона може бути матерiальною або мати характер в1рту-альног компанИ. Формування цього свиу ввдбувалося одночасно з iнтенсивною мережевою шформатизащею суспiльства, розвиток цих процесiв був взаемодо-повнювальним. Фiзичною основою тако1 iнформатизацií виступають глобальнi комунiкативнi системи i насамперед 1нтернет [8, с. 38-41], ят утворюють свгто-
вий вiртуальний кiберпростiр. Створення iнформацiйноí парадигми веде до ви-никнення "людино-машинного суспiльства" зi своíм простором-часом i новою п'ятою iнформацiйною координатою (поряд iз трьома просторовими й одшею часовою). Людино-мережевi комплекси цього сусшльства забезпечують опера-цiйну дiяльнiсть i в реальному масштабi часу, незалежно вiд географiчного по-ложення об'екта управлшня, що створюе об'ективнi умови для глобальноí кор-поратизацп економки [7, с. 9], а також ттернетизаци населення.
Iнформацiйна парадигма, отже, парадигма вiртуалiзацií економiки, пе-редбачае мережевий характер усх iнститутiв сусшльства, вах його полктрук-турних зрiзiв, зокрема економiчного [6, с. 93]. Вся соцiально-економiчна дина-мiка суспшьства органiзавуеться за мережевим принципом. Мережi утворюють нову соцiальну морфологiю - мережева логка пронизуе виробництво, утворю-ючи новi його форми (ТНК, ТСА - транснацюнальш стратегiчнi альянси), ш-ститути влади, торгiвлю, фшанси, культуру i всебiчно входить у повсякденне життя людини. Окрiм цього, мережевi структури забезпечують глобалiзацiю ка-пiталу i децентралiзовану концентрацда виробництва та працi. Утворюеться "всесвiтнiй шформацшно-фшансовий простiр. ТНК входять у союзи з мегаполь сами й утворюють структурш вузли мереж. Структуруеться единий ринково-ш-формацшний простiр. Ринок стае мережевим мiжнародним iнститутом ввдкрпт-тя шформацл й очiкувань" [9, с. 102-105]. Внаслщок капiтал, пiдприемцi i праця пiдпорядковуються логщ мереж, яю структурують мiжнародний ринок кашта-лу, робочоí сили i науково-технiчних послуг, яш визначають переливи трансна-цюнального капiталу iз спекулятивноí форми у творчу.
Морфолопя мереж iз "вузлами" у виглядi бiрж i транснацюнальних бан-кiв (ТНБ) забезпечуе лiбералiзацiю фiнансових ринкiв i утворюе правила гри для вiртуальноí економiки фшансових технологiй. Утворюеться, як ми вже заз-начали, нова глобальна субкультура - фшансова цивiлiзацiя. Традицiйнi види господарськоí дiяльностi (iндустрiальнi), заснованi на енерги, перебувають у тисках "меж росту". Вiртуальна реальнiсть фiнансовоí цившзацп вiльна вiд таких обмежень i утворюе необмеженi можливостi для транснацiональноí коорди-нацií. Ця субкультура мае мало спльного з ращонально-конструктивним духом Нового часу. "Розмиваеться аристотелшське розумiния економiки як частини етики. !деолопя чесноí працi витiсияеться вдеолопею фiнансового усп1ху, тобто вiдбуваеться деморалiзацiя економiчних вiдносин. Грошовий механiзм усе час-тiше використовуеться як влада над сустльством, а не як каштал, тобто вiн ви-ходить за межi економiки" [7, с. 9]. Перетворення цього механiзму iз засобу економiки на фактор, що домшуе над нею i над усш сусп1льством, е свiдчениям дематерiалiзацií економiчних процесiв, що означае íхию вiртуалiзацiю.
У такiй ситуацií економка через Мережi свiту, ТНК i ТНБ зi способу господарювання i специфiчного феномену суспiльства та культури перетво-рюеться на багатомiрну владну систему координат. Утворюеться шформацшно-фшансова олiгархiя i достатньо чiтко вщображаеться мережевий контур мiжна-родного олiгархiчного режиму - демократiя як влада над людьми поступаеться мкцем постмодемократп - владi грошей. Фактично, завдяки вiртуалiзацií еко-номiки утворюються умови для перетворення цившзацп на штучно
конструйовану мережеву сощально-полиичну i господарську реальнiсть. Таким чином, розвиток глобальних мереж створюе ситуацда, коли влада структури стае сильшшою вiд структури само1 влади, тобто "соцiальна морфолопя домь нуе над соцiальною дiяльнiстю" [3, с. 496], - як говорить М. Кастельс. Таким е стан фшансово1 економжи, утворений участю мережево-iнформацiйних проце-сiв як фактор вiртуалiзацií економжи.
Необхiдно констатувати, що становления шформацшно1 парадигми, яке веде до формування постiндустрiального сустльства мережевих структур, пов'язане з принциповими якiсними змiнами в житп людства через " структурну несвободу". 1нформац1я, яка сприймаеться через моштор, впливае безпосе-редньо на шдсвщомкть, обходячи блоки критичного осмислення свiдомостi. А свобода, як ввдомо, це "усвiдомлена необхiднiсть" (Б. Сшноза). Взаемодя з мережею зшмае просторовi i часовi бар'ери сшлкування. При цьому оргашзо-вуеться певний вiртуальний свiт iз радикальною реоргашзащею простору i часу, що вже не упорядковуються реальною кторичною послвдовнктю подiй. Можна стверджувати, що "людина мережГ перетворюеться на один iз програм-но-апаратних засобiв юберпростору, який вiдкривае доступ до ц пiдсвiдомостi, до внутрiшнього простору людсько1 особистостi i надае широкi можливоста щ-леспрямованому керуванню (манiпуляцií). У цьому аспекта саму Мережу роз-глядають у 11 здатностi переконувати масову свiдомiсть, що означае перехвд до "електронно1 несвободи". "Побудова ушверсального суспiльства, заснованого на началах свободи особистостi, демократií i гуманiзму, на постулатах науково-го i культурного прогресу, на iдеí вселенськоí сшвдружноста нацiональних ор-ганiзмiв, на повсюдному розповсюдженш моделi постiндустрiальноí економi-ки, - таю принципи та цш попередньоí епохи зараз опинилися шд питанням" [10, с. 69], - зазначае О. Неклесса.
Особливою формою мережевоí несвободи як структурноí, так i елек-тронноí е розвиток тформацтних метатехнологт, тобто технологш, яш роб-лять користувача повнiстю залежним вiд íхцього розробника (власника). Розвиток метатехнологш - одна з основних рис постiндустрiального сусп1льства. Прикладом метатехнологш е електронний ринок i лiквiдацiя наявних грошей (перех1д на електронш та чековi), що зосереджеш в одних руках глобальних систем зв'язку, дають змогу контролювати во повiдомленця; корпоративнi сис-теми управлшня, орiентованi на систему цiнностей краши-розробника; техноло-гií рефлексивного управлiнця i формування масовоí свiдомостi [2, с. 43].
Сучасне суспiльство, яке Д. Белл бачив як суспiльство iнформацiйноí свободи, поки що формуеться з жорсткою мережевою несвободою, а знання де-далi частiше стае товаром. Електронна мережева структура суспiльства утворюе могутнш соцiальний каркас необхiдностi, що обмежуе ймовiрний "конус свободи" прийняття людиною рiшень. У мiру розвитку глобальних мережевих структур у íхню сферу долучаються постiйно новi краШи. Немае зараз у свт сили (i, мабуть, не буде), здатноí протистояти íхньому транснацiональному розповсю-дженню i впливу.
Водночас варто пам'ятати, що головним ресурсом розвитку економжи залишаеться енерггя - в адекватшй iнформацiйнiй оболонцi, а не просто чиста
шформащя. Дшсно, практично кожний працiвник на Заходi може мати комп'ютер, але ввд цього контроль над засобами виробництва не переходить до нього, якщо не вважати виробництвом свое домашне господарство. Виробники блокiв програм зазвичай не знають алгоритму всього продукту. Контрагентсью операцп диктуються зовсш не специфiкою iнформацiйних продуктiв, а суто економiчними iитересами, мiнiмiзацiею витрат. Наприклад, програмiст тiеí ж квалiфiкацií в Iидií заробляе у 20 разш менше, нiж у США. "Зборочш цехи" ви-рiзияються добре "розкрученими" брендами i зосередженi у свггових центрах. Може, цим програмктам краще зайнятися самостiйною дiяльнiстю у сферi офшорного програмування за допомогою власного комп'ютера? Мабуть, але це безглуздо в економiчному планi, оскiльки офшори працюють над "розкрученими" брендами, ят домшують на ринку. Комп'ютер стае засобом виробництва лише за умови його включення до певного корпоративного комплексу, який мо-же бути i вiртуальним [7, с. 13], тобто вiдповiдати всiм параметрам Мережi та економiчного кiберпростору.
На користь перспективностi новоí особистiсноí власностi приводить зростання кшькосп автономних спецiалiстiв i пiдприемств. Але структура цього iндивiдуального пiдприемництва слабко стосуеться iнформацiйноí еконо-мiки i пов'язана зазвичай з торгiвлею ("послугами") та "адвокатурою". I хоча ш-дивiдуальнi пiдприемцi також залученi до Мереж^ така змiна нiяк не вплинула на вiдносини власностi в суспшьств^ Наукоемнi галузi - авiаракетобудування, виробництво озброень, автоелектронiка, бiотехнологiя, нанотехнологп - безпо-середньо пов'язанi з шформатизащею енерги i не мають жодного стосунку до особистоí власност! Наслiдком ускладнення i укрупнення шдприемств, концен-трацп капiталу та ускладнення структури ринку стало виокремлення профе-сiйних менеджерiв, котрi одночасно переважно е власниками частини сво!х фiрм, а також мають частки в iнших. Так утворилася складна багатомiрна i ба-гатоступенева мережа вiдносин власностi й управлiння пiдприемствами, звкно завдяки впливам iнформатизацií i вiртуалiзацií економiчних процесiв.
Отже, вiртуальна економша - це, по сутi, сощальна стратегiя на основi новiтнiх штелектуальних енергiй, завдяки якiй утворюеться схема нового спе-цифiчного свiтопорядку. Й субстратом е не лише виробництво чи торговi опера-цií, а операцп системнi, на основi мережево-фшансових та вiртуально-iнформа-цiйних технологiй, спрямоваш на контроль над ринком i в перспективi - над усш суспiльством. Головна íхия мета - перманентне одержання системного прибутку. Свк фiнансовоí економiки е "космонополiтичним модулем", сшвто-вариством активних людей, поеднаних мiж собою проектом, контрактом, дшо-вими зв'язками, засобами телекомунiкацií (мереж^, якi утворюють новi просто-ри економiчного буття.
Лiтература
1. Гальчинський А. Економiчна методологiя. Логжа оновлення : курс лекц1й / А. Галь-чинський. - К. : Вид-во "АДЕФ-Укрална", 2010. - 572 с.
2. Гранин Ю. Что впереди / Ю. Гранин // Свободная мысль. - 1999. - Вып. ХХ1. - № 9. - С. 41-45.
3. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М. Кастельс // Новая постиндустриальная волна на западе. Антология / под ред. В.Л. Иноземцева. - М. : Изд-во "Academia", 1999. - 505 с.
4. Кутырёв В. Оправдание бытия (явление нигитологии и его критика) / В. Кутырев // Вопросы философии : наук.-теорет. и философ. журнал. - 2000. - № 5. - С. 15-32.
5. Кутырёв В. Философия иного, или небытийный смысл транс модернизма / В. Кутырёв // Вопросы философии : наук.-теорет. и философ. журнал. - 2005. - № 12. - С. 3-19.
6. Майжинас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории / Е. Майжинас // Вопросы экономики : теорет. и науч.-практ. журнал. - 1997. - № 11. - С. 91-99.
7. Мясникова Л. Экономика постмодерна и отношения собственности / Л. Мясникова // Вопросы философии : наук.-теорет. и философ. журнал. - 2002. - № 7. - С. 5-16.
8. Мясникова Л. Информатизация по Internet / Л. Мясникова // Журнал "РИСК: Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция" : аналит. журнал. - 1996. - № . 8-9. - С. 36-47.
9. Мясникова Л. Рынок и информация / Л. Мясникова // Вопросы экономики : теорет. и науч.-практ. журнал. - 1997. - № 11. - С. 98-107.
10. Неклесса А. Трансмутации истории / А. Неклесса // Вопросы философии : наук.-теорет. и философ. журнал. - 2001. - № 3. - С. 58-71.
11. Новые информационные технологи и судьбы рациональности в современной культуре (материалы "круглого стола") // Вопросы философии : наук.-теорет. и философ. журнал. - 2003. - № 12. - С. 3-52.
12. Скотний П. Економжо-теоретичне знання в парадигм! методологи / П. Скотний. - Дро-гобич : РВВ ДДПУ ¡м. 1вана Франка, 2011. - 408 с.
13. Юрьев А. Вместо разума - информация, вместо веры - лицедейство, вместо воли -деньги / А. Юрьев // МОСТ. - 2000. - № 40. - С. 51-58.
Скотный П.В. Виртуальная и сетевая экономика: теоретико-методологический аспект
Модернизация экономики под влиянием развития технологий и виртуализации экономических процессов требует новых теоретических, методологических подходов.
Основным ресурсом информационного общества выступают информация и знания, а в странах с развитой экономикой основным продуктом производства и потребления становятся информация и средства телекоммуникации. В результате капитал, предприниматели и труд подчиняются логике сетей, структурируют международный рынок капитала, рабочей силы и научно-технических услуг. Благодаря этому, образовалась сложная многомерная и многоступенчатая сеть отношений собственности и управления предприятиями, под влиянием информатизации и виртуализации экономических процессов.
Ключевые слова: виртуальная экономика, сетевая экономика, информационное общество, инновации, Интернет, теоретико-методологический анализ.
Skotnyy P. V. Virtual and Network Economy: Theoretical and Methodological Aspects
Modernization of economy under the impact of developing technologies and virtualizati-on of economic processes is known to require new theoretical and methodological approaches.
Information and knowledge step forward as the main resource of the information society and, furthermore, in the advanced economies, the main product of the production and consumption become information and telecommunications. As a result, entrepreneurs and labour are subjected to the logic of networks, they structure the international market of capital, labour, scientific and technical services. Thus, a complex multidimensional and multilevel network of relationships of property and companies management has been formed under the influence of informatization and virtualization of economic processes.
Keywords: virtual economy, network economy, information society, innovation, the Internet, theoretical and methodological analysis.
