CC BY
209
14. Положения про порядок формування та використання резерву для вшшкодування можливих втрат за кредитними операщями банков, затверджене Постановою Правлшня
Нацiонального банку Укра!ни вiд 06.07.2000р. за № 279 [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/z0474-00/page.
Аннотация. Рост проблемных активов вследствие мирового финансового кризиса негативно отразился на стабильности банковской системе Украины. В статье систематизированы подходы к определению сущности «проблемные активы» и разработана классификация проблемных активов по таким критериям как: вид актива, степень реализации и уровень риска для банка.
Ключевые слова: финансовый кризис, «проблемные активы», «токсичные активы», проблемная задолженность, ценные бумаги, банк.
Summary. Growth of problem assets due to the global financial crisis had a negative impact on the stability of the banking system of Ukraine. In the article systematized are approaches to the definition of «problem assets» and proposed a classification of problem assets on certain criteria such as the type of asset, the extent of implementation and the level of risk for the bank.
Keywords: financial crisis, «problem assets», «toxic assets», bad debts, securities, bank.
Рецензент к.э.н., доцент ХНЭУ Нескородева И.И. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Уткина Ю.Н.
УДК 330.342.24
СУТН1СН1 АСПЕКТИ ШФОРМАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ Чала О.В. к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В сmаmmi уточнено суттсть поняття «тформацшна економжа» з урахуванням и ресурав, и продукту та аспектiв, пов 'язаних з використанням тформаци та тновацтних знань в рамках тформацтного простору.
Ключовi слова: тформащя, тформацшна економка, тформацшне сустльство, шформацшний ресурс, знання, комуткаци, шформацшний прост1р.
Актуальтсть проблеми.
Дiяльнiсть тдприемств в умовах с^мкого розвитку шформацшних технологш та формування поспндус^ального суспшьства характеризуеться рядом рис, пов'язаних з тдвищенням впливу шформацп та знань на розвиток економiки [1].
По-перше, поспндус^альне сустльство передбачае рют споживання послуг порiвняно з iндустрiальним [1]. Послуги, на ввдшну ввд товару, е нематерiальними, не можуть збертатись та споживаються одночасно з !х виробництвом [2].
По-друге, шформащя та знання, в тому 4H^i теоретичш, визначають яшсш вшмшносп поспндус^ального суспшьства та потребують планування розвитку економiки, в тому чи^ шновацшного розвитку [1]. 1нформащя та знання забезпечують новi можливосп контролю та управлшня таким розвитком [3]. Знання в поспндус^альному суспшьст можуть бути збережеш у виглядi друкованих та електронних докуменпв, запиав, можуть збертатись у сховищах даних, формалiзуються у виглядi штелектуально! власностi та захищаються авторським правом [4]. Вшповшно, знання, iнформацiя та час становляться цшними ресурсами, нестача яких суттево сповiльнюе
iнновацiйний розвиток.
По-трете, поспндус^альне суспiльство створюе можливосп прогнозування та планування iнновацiйного розвитку на основi збiльшення ролi теоретичних знань. Теоретичнi знання забезпечують можливють «планування
технологш» [5], зокрема штелектуальних технологiй [1], та оцiнки !х переваг i вартостi.
В-четвертих, розробка та використання iнновацiйних технологiй в поспндус^альному суспiльствi потребуе ефективного обмiну iнформацiею на основi сучасних засобiв комушкацп, що забезпечуе пiдтримку прийняття управлiнських рiшень [5].
П'ята, узагальнююча риса
постiндустрiального суспшьства полягае в тому, що таке сустльство грунтуеться на шформацшнш економщ. В останнiй використання шформацп та знань пов'язано з економiчною дiяльнiстю (як прямо, так i опосередковано) [5]. 1нформащя та знання е стратепчними ресурсами на даному еташ розвитку економiки.
Розглянутi особливостi
поспндус^ального суспiльства свiдчать про актуальнiсть дослщження сутностi шформацшно! економiки як невш'емного елемента такого
© Чала О.В.
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
суспiльства, , а також дослщження впливу шформацшно1 економiки на шновацшш процеси.
Анал1з останнгх наукових до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми.
Вперше термш «шформацшна економта» запропонував американський економiст, сшвробттник Стенфорда Марк Порат [6].
М. Порат та М. Рубш на основi концепцп первинного iнформацiйного сектору
запропонували теорiю вторинного iнформацiйного сектору додатково до традицшних чотирьох секторiв [7]. Первинний iнформацiйний сектор охоплюе галузi з надання iнформацiйних послуг, а також виробництва технiки, необхщно! для реалiзацil iнформацiйних технологiй. Концепщя первинного iнформацiйного сектору передбачае, що вартiсть iнформацiйних товарiв та послуг повинна бути включена до ВВП.
Вторинний шформацшний сектор охоплюе виробництво неiнформацiйних товарiв та послуг для шформацшного сектора. Тобто М.Порат об'еднав у шформацшнш економiцi як галуз^ що надають iнформацiйнi послуги, так i галузi, що забезпечують функцюнування первинного iнформацiйного сектору
Iснуючi тдходи до визначення поняття «iнформацiйна економта» з одного боку звужують шформацшну економiку до розгляду лише процеав створення та використання iнформацiйних ресурав, а з iншого - передбачадть багатоаспектнi тлумачення, що пов'язанi з використанням результатiв дослiджень в шших наукових дисциплiнах, зокрема в управлшш знаниями [8-13].
В той же час аспекти шформацшно1 економiки, пов'язаш з рухом економiчноl шформацп та знань, що впливають на економiчну дiяльнiсть та процеси iнновацiйного розвитку е недостатньо розробленими та потребують подальшого вивчення.
Вищезазначене визначае актуальнiсть дано! проблематики та дозволяе сформулювати мету статтI, яка полягае в уточненнi сутностi поняття «iнформацiйна економта» та И аспектiв, пов'язаних з використанням базових та шновацшних знань в рамках единого шформацшного середовища.
Виклад основного матерiалу
до^дження
1нформацшна економта належить до складних категорш, що мають багато аспектiв. Дослщженню рiзних аспектiв шформацшно1 економiки присвячено багато дослiджень, аналiз яких дозволяе визначити и основнi властивостi та уточнити И сутнiсть.
Р. Шжегородцев [8] вважае, iнформацiйна економiка виникла внаслiдок науково-техшчно1 революцп в результат! змiни мiсця шформацп в
системi чинник1в виробництва. Вiн розглядае шформацшну економ^ як «галузь економiки, що вивчае економiчнi закони у сферi виробництва та вiдтворення науково-техшчно1 шформацп та наукового знання».
Предметом шформацшно1 економiки за Р. Нiжегородцевим (або, вщповщно до його визначення, «економiки iнформацiйного виробництва») е економiчнi закони, яш вiдтворюють причинно-наслiдковi зв'язки та взаемозалежносп для «процесiв виробництва, розпод^, обмiну та споживання науково-техшчно1 шформацп», а також економiчнi вiдносини, що складаються внаслiдок вказаних процесiв. 1нформацшна економiка вивчае економiчнi закони виробництва, руху та використання науково-техшчно1 шформацп для рiзних секторiв економши [8].
В розглянутому визначеннi доцшьно видiлити наступну особливiсть. Автор обмежуе iнформацiйну економiку розглядом лише одного аспекту -виробництва й вщтворення науково-техшчно1 шформацп та знання. В той же час, сам Р. Шжегородцев вказуе, що необхiдно також розглядати економiчнi вiдносини, що виникають внаслiдок процесiв вiдтворення шформацп. Також, як вщзначалось вище, постiндустрiальне суспшьство як1сно вiдрiзняеться використанням шформацп та знань для планування, контролю та управлшня iнновацiйним розвитком.
В [9] пропонуеться розширити наведене Р. Шжегородцевим визначення, розглянувши аспекти, пов'язанi з вщтворенням iнформацiйних ресурсiв в економщ, впливом цих ресурсiв на вщтворення iнших елементiв економiчноl системи та на суспшьно- економiчнi вiдносини.
Росшський дослiдник С. Дятлов [10,11] шдшшов до визначення шформацшно1 економiки з позицш системного пiдходу. Вiн розглядае економiчну дiяльнiсть людей як шформацшну в свош глибиннiй сутi. С. Дятлов вважае, що трудовi витрати можуть бути вiдображенi у виглядi певним чином представлено1 шформацп. Така iнформацiя дозволяе к1льк1сно оцiнити витрати, необхщш для отримання продуктiв та шших результапв працi. Вiдповiдно, найважлившими ресурсами економiки е iнформацiйнi ресурси та знання. Знання дозволяе запропонувати новi технологи, передбачити результати економiчних процесiв i визначити необхiдну послщовшсть дiй та потрiбнi ресурси. Таким чином, господарська дiяльнiсть у шформацшнш економщ основана на виробництвi шформацп та И застосуванш для тдвищення ефективностi всiх форм виробництва та створення ново1 якостi економiчного зростання.
За С.Дятловим, парадигма шформацшно1 економiки передбачае, що всi iснуючi сощально-економiчнi явища мають загальну основу у виглядi стшко1 шформацшно1 структури. Також, рiзнi
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012
eKOHOMÎ4HÎ явища, ïx форми вираження та кiлькiснi характеристики можуть бути описан як cyKynHicTb шформацшних складових. Вiдповiдно,
iнформацiйний критерiй як споаб отримання й використання шформацп, а також управлшня шформацшними процесами дозволяе
класифiкувати стадiï розвитку суспшьства та сформулювати принципи побудови шформацшного суспiльства та iнформацiйноï економiки, зокрема: багатор!внева мережева органiзацiя суспiльства; системна цшсшсть мережевоï оргашзацп iнформацiйноï економiки; iерарxiя цiлей; наявнiсть прямих та зворотних зв'язшв м1ж елементами мережево1' структури.
Вивчення iнформацiйноï економiки потребуе розгляду: економiчниx процесiв та явищ у iнформацiйному розрiзi; економiчниx вшносин, що виникають при продукуваннi та використанш iнформацiï; законiв самоорганiзацiï економiчниx систем, що мають багаторiвневу мережеву структуру; закошв управлiння такими системами; пiдxодiв до використання iнформацiйниx ресурав [11].
Таким чином, С.Дятлов вважае iнформацiйну економiку мережевою. Така шформацшно-мережева економiка е цiлiсною багаторiвневою структурою, мiж елементами яко1' е прямi та зворотнi зв'язки. Останнi е наслшком як самоорганiзацiï, так i активного управлшня [10]. Фактично, багаторiвневi iнформацiйнi мереж! формують структурований шформацшний проспр як структуровану сукупшсть шформацшних об'екпв та процесi, а також способ!в 1'х органiзацiï та взаемодп [12].
В монографiï ««Украша у вим!р! економiки знань»» [13] автори вважають недоцiльним при розгляд! шформацшно1' економiки дослiджувати проблеми обробки шформацп та вибору шформацшних технологш. 1нформацшна економта розглядаеться в першу чергу як економта знань, яка передбачае використання знань для економ!чного розвитку. 1нформащя та знання використовуються для виробництва конкурентоспроможно1' продукцп, що i забезпечуе економ!чний розвиток. Вшповшно, проблеми отримання та застосування знань автори вважають одним !з предмепв дослщження шформацшно1' економ!ки.
В той же час слш зауважити, що економта знань вщр!зняеться вш шформацшно1' економ!ки, оск1льки основним ресурсом першо1' е шформащя, продуктом - шформащя та знання, тод! як для економ!ки знань основним ресурсом е знання, а основним продуктом - штелектуальний каштал.
В монографп «Прюритети нащонального економ!чного розвитку в контекст! глобал!зацшних виклишв» [14] шформацшна економта розглядаеться як така, що:
- базуеться на шформацп та знаннях як
виробничому ресурс!;
- передбачае шформацшне виробництво;
- використовуе шформацшш технологи, що забезпечують передачу знань.
Використання шформацшних ресурав, знань та технологш дае змогу зменшити невизначешсть i тдвищити як1сть планування, прогнозування та прийняття ршень.
Вшповшно до [14], в шформацшнш економщ фактори виробництва: природш ресурси, праця та каштал потр!бно доповнити шформащею та знаннями. В шформацшнш економщ зм!нюеться структура виробництва товар!в та послуг, збшьшуеться к1льк1сть шдприемств та галузей, що забезпечують обробку та використання шформацп та знань. Розвинена шформацшна шфраструктура дае серйозш конкурентш переваги. Умовою переваги в конкурентнш боротьб! е не лише володшня шформащею, а й застосування знань для тдвищення ефективносп б!знесу.
Вшповшно розглянутих положень, пропонуеться наступне уточнене визначення шформацшно1' економ!ки як тако1', що включае створення та використання шформацшних ресурав у структурованому шформацшному простор!, а також забезпечуе можливосп продукування штелектуального кашталу та шновацш i тим самим впливае на економ!чш процеси та суспшьно-економ!чш вшносини.
Висновки.
В статп розглянуто сутшсть та властивосп шформацшно1' економ!ки. Уточнено сутшсть поняття «шформацшна економта» з урахуванням ïï ресурав, продукту та аспекпв, пов'язаних з використанням шформацп та шновацшних знань в рамках единого шформацшного середовища.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society. A Venture in Social Forecasting. N.Y., 1976. -507 p.
2. Andersen B. Knowledge and Innovation in the New Service Economy. - Cheltenham. : Edward Elgar Publishing, 200.- 314 p.
3. Webster F. Theories of the Information Society. - London.: Routledge, 2002. - 312 p.
4. Stehr N. Knowledge Societies. - London.: Sage, 1994. - 304 p.
5. Bell D. The Social Framework of the Information Society in T. Forester (ed.) The Microelectronics Revolution, Oxford: Blackwell.-1980.- p. 500-549.
6. Marc Uri Porat Global Implications of Information Society/ M. Porat //Journal of Communication, 1978, 28(1), p. 70-80.
7. Connors M. The Race to the Intelligent State: Towards the Global Information Economy of 2005.- Oxford, UK, Cambridge, Mass.: Blackwell
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
Business, 1993. - 221 p.
8. Нижегородцев Р. Информационная экономика. Книга 1. Информационная Вселенная [монография] / Р. Нижегородцев. - Москва-Кострома, 2002. - 163 с.
9. Ншолаев £.Б. Теорiя шформацшно! економiки: змют i основш суперечностi / £.Б. Нiколаeв // Автореферат дис. к.е.н. - Кшв .: ХНЕУ, 2011. - 19.с.
10. Дятлов С.А. Принципы информационного общества / С.А. Дятлов // Информационное общество.- Санкт-Петербургский государственный университет экономики и финансов. - 2000. - вып. 2. - С. 77 - 85.
11. Дятлов С. Предмет и метод теории информационной экономики / С. Дятлов //
Экономическая теория на пороге XXI века-2 ; под редакцией Ю. Осипова, В. Пуляева, В. Рязанова, Е. Зотовой. - М. : Юристъ, 1998. - С. 497-519.
12. Чала О.В. 1нформацшний проспр шдприемства як об'екг управлшня / О.В. Чала // Вюник економiки транспорту i промисловосп: Збiрник наукових праць. Вип. 32. - Х., 2010. - С. 2529.
13. Украша у вимiрi екожтки знань [монография]/ За ред. акад. HAH Украши В.М. Гейця. - К.: Основа, 2006. - 592 с.
14. Прюритети нацюнального економiчного розвитку в контекстi глобалiзацiйних виклишв : монографiя : у 2 ч. - Ч. 1 [монография] / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазарак! - К. : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 389 с.
Аннотация. В статье уточняется сущность понятия "информационная экономика" с учетом ее ресурсов, ее продукта и аспектов, связанных с использованием информации и инновационных знаний в рамках информационного пространства.
Ключевые слова: информация, информационная экономика, информационное общество, информационный ресурс, знание, коммуникации, информационное пространство.
Summary. Essence of concept "information economy" is examined in the article. Informative economy" is specified taking into account her resources, her product and aspects, constrained with the use of information and innovative knowledge within the framework of informative space.
Keywords: information, informative economy, informative society, informative resource, knowledge, communications, informative space.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Чебанова Н.В. Експертредакцiйноï колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 001.89:338
МУЛЬТИПЛ1КАТИВНИЙ ЕФЕКТ В1Д Д1ЯЛЬНОСТ1 ЗАЛ1ЗНИЧНОГО
ТРАНСПОРТУ
Широкова О.М., к.е.н., доцент, Челядшова Н.Г., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
У cmammi розглянутi питання do^nbHocmi ощнки мультиплжативних ефектiв eid dimbHocmi залiзничного транспорту i 'ix вплив на нащональну економ^, особливо eid pecmi3a^i великих твестицШних npoeKmie. np0aHcmi30eaH0 ключовi факторiв, що впливають на оцтку мультиплiкаторiв. Описано загальт методологiчнi тдходи до оцтки мультиплжативних ефектiв.
Kmwei слова: замзничний транспорт, мультипткатор, мультипткативний ефект, твестицй.
Постановка проблема. Транспортна дiяльнiсть Украши е одшею з найважливших стратепчних компоненпв соцiально-економiчного розвитку держави. Вона грае принципово значиму роль у розвитку багатьох галузей нацюнально'' економiки. В Укра'ш дiяльнiсть залiзничного транспорту е невщ'емною частиною реалiзацiï нацюнально'' политики в обласп нацiональноï безпеки. Тому розвиток залiзничного транспорту, який зачшае штереси велико'' шлькосп галузей народного господарства, е загальнодержавним комплексним завданням.
У зв'язку з цим управлшня розвитком зал1зниць Украши в особливо складних економiчних умовах повинно бути орiентовано на досягнення найбшьшого сумарного результату не тшьки окремо для складових елеменпв залiзничноl галузi але й для всього транспортного комплексу краши. Цей шдхщ повинен бути заснований на врахуванш прюритепв розвитку держави та зал1зничного транспорту зокрема, полшшенш соцiально-економiчного стану населення, позитивного росту макроекономiчних, сощальних i
© Широкова О.М., Челядшова Н.Г.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012
