CC BY
6УДК 913:005.41:005.44 Страчкова Н. В.
Форми м'жрег'юнально)' ¡нтеграцп приморського резону в умовах глобал'зацп
Нацюнальна академия природоохоронного та курортного буфвництва, e-mail: natastrachkova@rambler.ru
АнотаЦя. Визначен можливi напрями iнтеграцйних взаемодй приморського регюну та вдповдн ¡м форми теритoрiальнo-функuJoнальних утворень залежно eid рвня та масштабу прояву iнтеграujйних процесв. Розкрито значення м/жрегональних кластерв щодо реалiзаuJ¡' iнтеграujйнoгo потенцалу приморського регюну шляхом створення нових просторових 1нтеграц1йних структур.
Ключовi слова: глобалiзаujя, приморський регiон, мiжрегiональна iнтеграu,iя, синергетичний ефект, кластер.
Вступ
Сучасний етап регюнального економiчного розвитку характеризуемся кардинальною перебудовою (трансформа^ею) господарського мехашзму, основною метою якоТ е стаб^за^я економки та ТТ подальший пщйом, що в першу чергу пов'язано з виршенням проблеми структурування регюнальних систем внаслщок Тх архаТзму, деформаци та неефективностi використання внутрiшнiх i зовнiшнiх факторiв [1]. Трансформацiя як унiверсальне явище характеризуеться змшою зв'язкiв i факторiв регiонального розвитку, якi у свою чергу змшюють структуру i функци регюнальноТ сусптьно-географiчно''' системи. Особливу роль при цьому в^грають процеси просторовоТ трансформаций що впливають на структуру економiчного простору регiону та ефективнють його використання за рахунок активiзацil зв'язкiв, здатнiсть забезпечити вщтворювальний процес необхiдними економiчними ресурсами ^ в кiнцевому пiдсумку, призводять до створення ново''' якост регiонального простору [2]. При цьому варто погодитись iз Сторонянською 1.З. стосовно неможливост автаркiчного шляху розвитку регiонiв УкраТни та Тхнього прагнення виживанню поодинц [3]. Насправдi в глобальному економiчному середовищi жодному регiону автаркiя е невигщною, адже кожен iз них зацкавлений в якомога ширшому ринку [4]. Зазначен проблеми актуалiзують дослщження особливостей розвитку регiонiв так звано' "рубiжноl комушкативносп", зокрема, приморського регюну. Вплив глобалiзацil на регiональний розвиток приморського регюну проявляеться у перетворенн його у безпосереднього актора св^огосподарськоТ системи i активного учасника глобальних конкурентних вщносин в контекстi реалiзацil завдань зовнiшньоекономiчноl полiтики держави. Приморський регюн е найважливiшим просторовим компонентом нацюнальноТ економiки, який реалiзуе нацюнальш соцiально-економiчнi iнтереси за допомогою системи мiжрегiональних взаемозв'язкiв i взаемодiй, тому виступае як своерщний "пол^он" виникнення та адаптаци нових форм територiальних утворень.
Вищеозначене викликае необхiднiсть розвитку теоретико-методолопчного пщфунтя вивчення факторiв, головних напрямiв та механiзму трансформаци суспiльно-географiчноТ системи приморського регiону в умовах активiзацiТ глобальних процесiв, у тому чи^ за рахунок мiжрегiональноТ штеграци.
Матерiали i методи
Оцiнка можливостей та обмежень застосування мiжрегiональних штеграцмних моделей щодо розвитку регiонiв, а також можливi схеми формування мiжрегiональних соцiально-економiчних утворень в УкраТнi висвп"лено у працях З. Варналiя [5], В. Гееця [6], М. Долшнього [7, 8], I. Кононова [9], В. Крав^ва [7], М. Паламарчука [8], О. Паламарчука [8], В. Симоненка [7], А. С. Фттенка [5], В. Чужикова [10], Л. Шевчук [8]. Однак доа не виявлено единого пщходу до комплексно'' оцЫки мiжрегiонального розвитку пщ впливом глобальних фактов, методологи формування на функцюнування кластерних утворень як ефективноТ просторовоТ форми органiзацiТ мiжрегiональних зв'язш
Метою статтi е дослiдження форм мiжрегiональноТ iнтеграцiТ в контекстi трансформаци структури приморського регiону та формування глобалiзованного приморського кластера.
Результати i обговорення
Свiтовий досвiд свiдчить, що вплив глобалiзацiТ призводить до становлення ново''' регюнальноТ iерархiТ [11]. Княпнш В. та Щедровицький П. в контекст обфунтування територiального аспекту пол^ики розвитку вiдмiчають необхiднiсть урахування дм певних сучасних об'ективних закономiрностей, зокрема вщкритють та iнтегрування регiонiв у глобальний ринок, пщвищення ефективностi функцюнування за рахунок ефективного управлшня потоками технологш, людей, фiнансiв, товарiв та шших глобальних цiнностей, регулювання розвитку враховуючи штереси агентiв глобального ринку [12].
Одним з можливих проявiв трансформаци структури приморського регюну пiд впливом глобальних флуктуацш е iнтеграцiйнi процеси. Саме штегра^я забезпечуе синергетичний ефект у процес комбiнування, переплетення i зростання потенцiалiв розвитку господарського процесу на вах рiвнях його оргашзаци у глобалiзованому суспiльствi.
lнтеграцiйна теорiя мае глибок iсторичнi коренi, будучи спадщиною iдей та свiтоглядних концепцiй ваеТ епохи iнтернацюналiзацN соцiально-економiчного життя. Вихщний латинський термiн "НедгаНо" означае "вщновлення, заповнення якоТсь едностi". Серед багатьох визначень, наведених у економiчнiй л^ератур^ на наш погляд, найбiльш широке трактування iнтеграцiТ запропоновано у робот Герштейна е.Ф., де розглянутi економiчнi процеси, як концентрацiя, кооперацiя, спецiалiзацiя у взаемозв'язку та взаемодiТ [13]. На думку цього автора, штегра^я характеризуеться як процес, який, по-перше, проявляеться у встановленнi зв'язкiв мiж ранiше не пов'язаними елементами системи, по-друге, у поглибленш, посиленнi, наданн систематичного характеру iснуючим зв'язкам, та по-трете, у появi нових зв'язш, якi надають нових цiлiсних властивостей системi та змiнюють ТТ структуру. Тому можна зробити висновок, що процес штеграци приморського регюну можна охарактеризувати у першому випадку як оновлення суспiльно-географiчноТ системи регюну, у другому - як трансформацш структури системи, а у третьому - як утворення кластерних структур та появу новоТ якост розвитку регюну.
Враховуючи, що розвиток приморського регюну в контекст даного дослщження розглядаеться в позицш системно-синергетичноТ парадигми як просторово-часовоТ телеономний процес трансформаци структури, пов'язаноТ зi змiною механiзмiв алокаци умов, ресурсiв i факторiв росту у регюнальному просторi, при вивченн форм мiжрегiональноТ iнтеграцiТ приморського регюну доцтьно прийняти за основу концептуальний пщхщ КолодiноТ Е.А., подовжений у роботах СторонянськоТ 1.З. Пiдхiд заснований на розумшш штеграци з точки зору просторовоТ парадигми, що дозволяе оргашчно об'еднати територiальнi та оргашзацшш форми мiжрегiональноТ iнтеграцiТ приморського регюну, на вщмшу вiд традицiйних пiдходiв, що розглядають Тх як окремi феномени. У просторовому аспектi «об'ектом» iнтеграцiТ можуть виступати територiально-суспiльнi утворення, як набувають специфiчних форм i мають мiсце на рiзних рiвнях просторовоТ iерархiТ.
Враховуючи, що приморський регюн як суспiльно-географiчна система е також певним штеграцшним утворенням у зв'язку iз функцiонуванням на перетиш рiзних геопросторiв, нами видiленi можливi напрями iнтеграцiйних взаемодiй приморського регюну та вщповщш Тм форми територiально-функцiональних утворень залежно вiд рiвня та масштабу прояву iнтеграцiйних процеав (рис. 1).
Рис. 1. Форми ммжрепональноТ 1нтеграц1Т приморського рег1ону в умовах глобал1заци
Це:
- шсайдчнтегра^я - виявляеться у внутрiшньоТ регюнальноТ взаемодiТ пiдприемств, пов'язаних з морем, яю мають диверсифiковану структуру пропульсивних галузей, що виявляеться в утворенш таких видiв просторових структур як регюнальш бiзнес-групи, мережi, кластери i центри зростання. Цi пiдприемства володшть прикордонним локалiтетом та пов'язанi з експортним сектором економки.
Переваги шсайд-штеграци' дозволяють оптимiзувати використання регюнального потенцiалу враховуючи наявнiсть контрастних середовищ з метою уникнення конфлктогенного розвитку приморського регюну;
- аутсайт-штегра^я - вщображае можливостi реалiзацiï iнтересiв регюну як елементу нацюнальноТ економiчноï системи в контекст забезпечення конкурентних позицш держави на мiжнародному ринку при здшсненш зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, що проявляеться у формуваннi фiлiй транснацiональних та мiжнародних компанiй, мiжнародних мереж, трансрегюнальних бiзнес-груп тощо;
- iнтер-iнтеграцiя - виникае на рiвнi взаемодiï приморського регюну як iз регiонами у межах нацюнальноТ економiки, так i з окремими регiонами iнших держав, що пов'язано з утворенням мiжрегiональних мереж, кластерiв та центрiв зростання як наслщок посилення мiжрегiональних взаемозв'язмв.
Активатором розвитку усiх форм у контексп трансформацiй структури приморського регюну е штегра^я мiж пiдприемствами, яка проявляеться пщ впливом внутрiшньорегiональних i мiжрегiональних взаемодiй державного та недержавного рiвня у виглядi об'еднання суб'ектв економiчноï дiяльностi приморського регiону, функцюнування холдингiв, iнвестицiйних угод, програм розвитку, формування умов для розвитку сшльного пщприемництва, участi в акцiонерному каштал^ кооперацiï бiзнес - функцiй на мiжрегiональному та мiжнародному рiвнях, створення особливих економiчних режимiв i пр. При формуванш подiбних структур може бути забезпечений синергетичний ефект - зростання ефективност економiчноï дiяльностi за рахунок iнтеграцiйних властивостей, зокрема емерджентност, яка зумовлюе нову якiсть системи, що виникае завдяки поеднанню елементв та вiдсутня у кожного з них окремо. Наприклад, функцюнування холдингових структур може забезпечити наступш види синергетичних ефектв:
- ефект масштабу - утворюеться в результат проведення широкомасштабних дш;
- ефект штеграци - ефект вщ переваг, ям отримуе окремий елемент холдинговоТ системи у складi корпоративного об'еднання при оргашзаци уах процесiв руху товарiв вiд стадiï виробництва до стади споживання;
- ефект конгломерату - досягаеться за рахунок перерозподту ризимв мiж структурними пiдроздiлами холдингу, що сприяе Тх зменшенню;
- ефект управлшня (збуту, iнвестування, забезпечення персоналом та ш.) - отримання додаткових переваг вщ спiльного управлiння щодо використання ресурав та ведення бiзнесу за рiзники напрямками [14].
Таким чином, формування штегрованих структур сприяе зниженню витрат виробництва (за рахунок прояву ефекту масштабу пщ час горизонтального злиття), отриманню бiльш дешевих ресурсiв та Тх спiльному використанню (пiд час вертикального злиття), ефективному використанню ринковоТ iнфраструктури (за рахунок сшльного збуту), зниженню витрат управлшня (за рахунок поеднання функцш управлшських ланок та ш.).
На базi подiбних форм можуть бути сформован бiльш крупнi iнтеграцiйнi утворення, ям сприятимуть пiдвищенню конкурентоспроможностi приморського регюну. Мехашзм формування глибоко iнтегрованих транснацюнальних терииторiй описаний Ф. Перру, який у якост основи свiтового господарства розглядае цтеспрямовану дiяльнiсть "рушiйних одиниць", або "полюсiв розвитку", якi оточен вiдповiдними "зонами впливу". Такими одиницями е велим фiрми, промисловi комплекси та галузi економiки. Взаемодiя активних "полюав зростання" та Тх оточення супроводжуеться ефектом агломерацiï та призводить до появи "полюав розвитку", ям теж не е iзольовaними утвореннями.
В процес економiчноï взaемодiï мiж "полюсами розвитку" виникають "зони розвитку" та "оа розвитку". Ф. Перру вважае, що оа розвитку - це системи полюав розвитку, ям просторово трансформуються пiд впливом коммушкацшних зв'язкiв. Таким чином вiдбувaеться формування складно!' взаемовигщноТ' господарськоТ' системи, яка виходить за межi нaцiонaльних штереав та охоплюе певнi регiони. Подiбнi системи Ф. Перру називае "зонами штеграци". Дослщження сучaсностi розвивають дану теорш та визначають декiлькa форм "зон штеграци" [15].
Враховуючи теоретичний та практичний досвщ дослiдження мiжрегiонaльного та транскордонного спiвробiтництвa у бвропейському Союзi [16], для приморського регюну доцтьним може бути створення наступних форм просторових штеграцшних утворень:
- «функцюнальш спiльноти» - структури у виглядi aсоцiaцiй або регiонaльних рад, ям фокусують власну дiяльнiсть на конкретних проектах просторового планування, у тому чи^ питаннях культури, осв^и, економки та екологiï;
- «велим мережевi регiони» - системи сусптьних aкторiв, якi солiдaрно спiвпрaцюють у просуванш iндивiдуaльних та колективних штереав, обмшюються формальними i неформальними ресурсами у рамках мiжрегiонaльного комунiкaцiйного поля. Дана просторова форма характеризуеться активним процесом формування мережевих шституцшних структур сшвроб^ництва та акцентуе увагу переважно на геопол^ичнш та геокомушкацшнш складових розвитку регюну;
- «економiчнi дуги» (або коридори розвитку) - специфiчнa форма мiжнaродного спiвробiтництвa, характерна для приморських регюшв GC, вона пов'язана з реaлiзaцiею мiжнaродних транспортно-комушкацшних функцiй регiону;
- «трикутники зростання» - транснацюнальш економiчнi зони у приморському регюш, в межах яких вщмшносп у факторах росту трьох або бтьше краТн використовуються з метою розвитку зовшшньоТ
торгiвлi та залучення шоземних iнвестицiй. При цьому вважаеться, що фунции дано'1 форми значно ширше, нiж функци еврорегюшв, оскiльки вони дають можливють об'еднувати у певну цiлiснiсть регюни, якi володiють взаемодоповнюючими видами ресурав, максимально використовуючи принцип порiвняльних переваг.
- "еврорегюни" - територiï, на яких здшснюеться прикордонна (транскордонна) сшвпраця. Вони е результатом порозумiння оргашв територiального самоврядування. Метою створення еврорегюшв е, перш за все, розгортання дiяльностi, яка допомагала б зближенню локальних сшльнот i органiв влади прикордонних регюшв, економiчна спiвпраця у сферах створення сшльних економiчних структур та прикордонноТ торгiвлi, розвиток комушкацш, захист довкiлля, культурно-освiтня дiяльнiсть, туризм. Створення еврорегюшв е своерщним слщством полiтики GC, спрямованноТ на децентралiзацiю полiтичноï та економiчноï влади, створення своерщних екстериторiальних утворень.
У цтому головною метою розвитку нових просторових структурних форм приморського регюну е перетворення глобальних флуктуацш у контекст транскордонного регiоналiзму, що здатне забезпечити телеономний розвиток приморського регюну у напрямку атрактора пщвищення якост соцiально-економiчного зростання.
На думку автора, потен^ал означених iнтеграцiйних форм приморського регюну може бути адекватно реалiзований через мехашзм створення мiжрегiональнi утворення мiжрегiональних кластерiв. Досвiд розвинених краТн свщчить, що саме кластер е найбтьш ефективною формою реалiзацiï потенцiалу мiжрегiонального спiвробiтництва та розвитку регiональних вщкритих систем. У цiлому вивченню кластерiв, особливо ТхньоТ ролi у пщвищенш ефективностi функцiонування регiональних систем, присвячеш роботи В.А. Беспалова, В.Б. Леонтьева, С.Г. Полякова, М. Портера, Д. Б. Ригалша, Т.В. Цихан та ш. Соцiально-економiчна цiннiсть кластерноТ моделi полягае в спрямованостi на пщвищення конкурентоспроможност регiональних структур як на зовшшшх, так i внутрiшнiх ринках, активiзацiï регiональних i мiжрегiональних шновацшних процесiв за рахунок активного шформацшного обмiну на основi комплексного використання потен^алу мiжрегiональних утворень i створення макрорегюнальноТ iнфраструктури.
Головними передумовами створення кластерiв у приморському регiонi е наявнють взаемопов'язаноТ системи виробництв, що мають певну спецiалiзацiю, обумовлену приморським положенням, сшльнють i обмеженiсть територи, можливiсть комплексного використання мiсцевих ресурав, еднють виробничоТ та ринковоТ шфраструктури. При цьому слiд також взяти до уваги еколого-економiчну спрямованiсть подiбних утворень, враховуючи невiдповiднiсть асимiляцiйного потен^алу приморського регiону антропогенному навантаженню i значний рекреацшний потенцiал.
Тому враховуючи специфку розвитку приморського регiону, можна видтити наступнi функцiональнi ознаки глобалiзованого приморського кластера:
• полiфункцiональнiсть - можливють комплексного виршення економiчних, со^альних та екологiчних завдань як на нацюнальному, так i мiжнародному рiвнях;
• адаптивнiсть - здатнiсть реагувати на зовшшш та внутрiшнi флуктуацп глобального середовища шляхом трансформацiï елементв системи кластеру;
• когерентнiсть - здатнють до синхронiзацiï процесiв функцюнування структурних елементв кластера з метою узгодження трансформацшних циклiв розвитку у короткостроковому та довгостроковому перюдах при формуванш ново!' якостi суспiльно-географiчноï системи приморського регюну;
• взаемовипднють - забезпечення взаемних со^альних, економiчних та еколопчних переваг у процесi реалiзацiï економiчних iнтересiв агентiв господарчоТ дiяльностi;
• синергетичний ефект - бтьш значне полiпшення стану кластера у цтому порiвняно з вiдокремленим функцюнуванням кожного з його елементiв;
• вщкритють - здшснення бiфуркацiонного мехашзму розвитку, що характеризуеться процесами метаболiзму - обмшу речовиною, енергiею та шформа^ею iз зовнiшнiм середовищем;
• штеграцшний - об'еднання в единий комплекс елементв економiчноï, соцiальноï та еколопчноТ пiдсистем на внутрiшньому, мiжрегiональному нацiональному та мiжнародному рiвнях.
^м даних функцiональних ознак кластери у приморському регюш можуть мати глобальний характер завдяки наявносп фактора транскордонносп, що виражаеться у розвитку транскордонноТ кооперацiï як одному з видiв спiвробiтництва прикордонних регiонiв за допомогою формування комунiкацiйного поля нацiональних кордошв. Це призводить до формування територiальних утворень субнацiонального рiвня, що включають регюни дектькох держав, якi характеризуются активним прикордонним спiвробiтництвом i постшно зростаючим рiвнем соцiально-економiчноï iнтеграцiï [16]. Розвиток транскордонноТ кооперацiï передбачае перетворення прикордонних, перифершних регiонiв нацiональноï економки у iнтегрованi, взаемодоповнюючi територiальнi структури, яю перетворюють зовнiшнi флуктуацiï у додатковий фактор соцiально-економiчного зростання за допомогою розширення комунiкацiйного простору та шформацшного насичення.
Висновки
1нтегра^я стае iмперативом сучасноТ економiки, оскiльки вона забезпечуе синергетичний ефект у процеа комбшування, переплетення i зрощення потенцiалiв розвитку господарського процесу на вах
рiвнях його оргашзаци. Нов^ш свiтовi процеси приводять на макро-, мезорiвнях функцюнування приморського регюну до диверсифкаци i aктивiзaцiï формування внутрiшньорегiонaльних, мiжрегiонaльних та штернацюнальних iнтегрaцiйних об'еднань, а на мiкрорiвнi - до aктивiзaцiï процеав появи нових iнтегрaцiйних територiaльно-функцiонaльних структур. Одним iз можливих вaрiaнтiв реaлiзaцiï iнтегрaцiйного потенцiaлу приморського регiону е створення нових просторових штеграцшних структур на основi мiжрегiонaльних клaстерiв. Саме кластер володiе такою влaстивiстю, як добровтьнють та економiчнa зaцiкaвленiсть у взаемоди. Мiжрегiонaльнi кластери, а не точки зростання, повинш стати основою трансформаци структури приморського регюну, осктьки вони спроможш формувати не лише новi конкурентнi переваги, а й створювати iмпульс розвитку. Окрiм цього, лише мiжрегiонaльнi кластери (а не поодинок регiони, чи точки росту) можуть бути шдфунтям для реaлiзaцiï транскордонних та трaнснaцiонaльних проектiв сшвроб^ництва держави.
Лтература
1. Папп В.В. Структуры процеси в економЩ1 репональшх сусп1льн1х систем: теор1я, методолог1я, практика: монография / В.В. Папп. - Льв1в : НАН Украши, 1н-т рег1он. досл., 2009. - 340 с.
2. Пепа Т.В. Гармон1зац1я трансформаци територ1альноТ структурованих рег1ональних систем и складових економ1чного простору Украши / Т.В. Пепа, Л.Г. Чернюк // Зб1рник наукових праць ЧДТУ. Сер1я Економ1чн1 науки. 2010. - Вип. 21. - С. 7-10.
3. Сторонянська 1.Г. Стратепчш цт1 та пр1оритети державного регулювання процеав економнноТ Ытеграци рег1он1в Украши / 1.Г. Сторонянська // Науковий вюник Волинського нац1онального ун1верситету 1м. Лес1 Украшки. - 2009. - №3. - С. 201-207.
4. Региональное развитие: опыт России и Европейского Союза / Отв. ред. академик РАН А.Г. Гранберг. - М. : Экономика, 2000. - С.81.
5. Державна репональна пол1тика Украши: особливост1 та стратепчш прюритети : монограф1я / За ред. З. С. Варнал1я. - К. : Н1СД, 2007. - 768 с.
6. Геець В. М. Концепц1я розвитку внутршнього ринку Украши / В. М. Геець, В. О. Точил1н // Вюник 1нституту економ1чного прогнозування. - 2002. - №2. - С. 3-8.
7. Долшнш М. Макрорепонал1зац1я Украши як основа здмснення репональноТ пол1тики / Долшшй М., Кравц1в В., Симоненко В. // Незалежний культуролопчний часопис. - 2002. - № 23. - С. 6-30.
8. Долшнш М. I. Соц1ально-економ1чне районування Украши : Препринт / Долшшй М. I., Паламарчук М. М., Паламарчук О. М., Шевчук Л.Т. - Льв1в : НАН Украши, 1н-т репон. досл., 1997. - 50 с.
9. Кононов I. Донбас i Галичина в регюнальшй систем! УкраТни / I. Кононов, С. Хобта, С. Щудло // Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2008. - № 3. - С. 73-98.
10. Чужиков В. I. Глобальна регюналютика: ютор!я та сучасна методолопя : моногрaфiя / Чужиков В. I. - К. : КНЕУ, 2008. - 272 с.
11. Изместьев А. А. Формирование кластеров в свете закономерностей регионального развития / А.А. Изместьев // Известия ИГЭА. - 2008. - №4 (60). - С. 61-66.
12. Княгинин В. Территориальная проекция промышленной политики в России: кто оплатит издержки глобализации / В. Княгинин, П. Щедровицкий // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.archipelag.ru/agenda/povestka/evolution/formula/projection.
13. Герштейн Е.Ф. Дифференциация и интеграция в промышленности: теория и практика развития: дис. ... д-ра эк. наук. : 08.00.05. / Е.Ф. Герштейн. - Минск, 1993. - 282 с.
14. Жемчужников С.И. Направления совершенствования взаимодействия предприятий на основе интеграции экономических процессов / С. И. Жемчужников // Инновационный вестник Регион. - 2011. - №1. - С. 20-26. // [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://cyberleninka.rU/article/n/sinergiya-kak-tsel-integratsii-v-holdingah
15. Федоров Г.М. Трансграничная регионализация в условиях глобализации / Г.М. Федоров, С.В. Корнеевец // Балтийский регион. - 2010. - №4. // [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://cyberleninka.rU/article/n/transgranichnaya-regionalizatsiya-v-usloviyah-globalizatsii.
16. Гомольська Ш. Нов! форми мiжнaродноï економiчноï Ытеграцп - перспективи розвитку транскордонноТ ствпра^ / Ш. Гомольська // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2012. - Вип. 20.5. - С. 173-178.
Аннотация. Н.В. Страчкова Формы межрегиональной интеграции приморского региона в условиях глобализации. Определены возможные направления интеграционного взаимодействия приморского региона и соответствующие им формы территориально-функциональных образований в зависимости от уровня и масштаба проявления интеграционных процессов. Раскрыто значение межрегиональных кластеров для реализации интеграционного потенциала приморского региона путем создания новых пространственных интеграционных структур.
Ключевые слова: глобализация, приморский регион, межрегиональная интеграция, синергетический эффект, кластер.
Abstract. N.V. Strachkova Forms interregional integration coastal region under globalization. Identified possible areas of integration and interaction of the seaside region and the corresponding forms of territorial-functional formations depending on the level and scale manifestations of integration processes. The significance of inter-regional clusters to implement the integration potential of the coastal region by creating new spatial integration structures. Keywords: globalization, coastal region, interregional integration, synergistic effect, cluster.
Поступила в редакцию 07.02.2014 г.
