CC BY
52
О.А. Ермакова
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ТРАНСКОРДОННОГО МОРСЬКОГО КЛАСТЕРА В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГ1ОН1
Одшею iз найважливших тенденцiй розвитку нащональних економiк на початку ХХ1 ст. стало посилення реп-
онально'1 економiчноi штеграци. Взаeмопереплетiння економiк, посилення !х взаeмозалежностi та формування спiльного економiчного простору для перемiщення мiж державами товарiв, послуг та чинникiв виробництва сприяють досягненню макроекономiчноi стабiльностi та економiчному зростанню краш.
Дуже часто пщ
зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю
регiону розумшть, перш за все, транскордонну торпвлю, якою ця дiяльнiсть не обмежусться. Транскор-доннi виробничi зв'язки набагато ста-бiльнiшi, нiж торговi взаемовщносини. Транскордонне спiвробiтництво мае бути бшьш наповнене економiчним змiстом, адже на даному етат бiльшiсть транс-кордонних взаемодш за участю регiонiв Украши обмежуються сферою екологи, соцiально-культурних питань. В активiзацii економiчноi складово! транскордонно! спiвпрацi через спiвробiтництво на рiвнi суб'ектiв господарювання визначну роль починае вiдiгравати промисловий кластер. Наявнють потужного економiчного потенцiалу краш Чорноморського репону, а також посилення стратепчного значення цього регiону обумовили ак-туальнiсть дослiджень, присвячених перспективам створення
транскордонного морського кластера у Причорномор'1.
Проблема формування та функщ-
онування промислових KnacrepiB досль жена i дютала наукового обгрунтування у працях таких втизняних та зарубiжних учених: Е. Бергмана, I. Брижань, М. Ен-райта, С. Кваснюка, К. Кетельса, М. Портера, C.I. Соколенко, Х.М. Тшуд^ Р. Сороки, Дж. Фезер, В. Чевганова, Д.А. Яло-ва, сучасних дослщниюв у сферi транскордонного спiвробiтництва, а саме: П.Ю. Беленького, В.С. Будкiна, M.I. До-лiшнього, О. Кiш, Н.А. Мшули, I.M. Сту-деннiкова та шших.
Мета статтi - обгрунтувати перспективнiсть створення
транскордонного морського кластера в Чорноморському регiонi.
Аналiз iснуючих концепцiй щодо визначення поняття „транскордонне ствробгтництво" виявив, що ш Свропейська рамкова конвенцiя про транскордонне ствробггництво мiж територiальними громадами або владами, ш Закон Украши „Про транскордонне ствробгтництво" не дають чгткого визначення транскордонного
спiвробiтництва територiй,
вiдокремлених морем. Визначення поняття „транскордонне
ствробгтництво", яке визнае
вщокремлеш морем територи суб'ектами транскордонного ствробгтництва,
належить Х.М. Тшудi: транскордонне ствробгтництво - це дво-, три- чи багатосторонне ствробгтництво мiж мюцевими та регiональними органами влади (натвгромадсью i приватнi суб'екти також можуть бути включен у цей контекст), що здшснюеться у географiчно сумiжних територiях. Це стосуеться i територш, вiдокремлених
© Срмакова Ольга Анатолпвна - астрант. 1нститут проблем ринку та економжо-еколопчних дослщжень НАН Украши, Одеса.
ISSN 1562-109X
морем [1, 17-26].
У формуванш та подальшому функщонуванш регiонiв
транскордонного ствробгтництва
науково обгрунтованим мае бути вибiр регiону з точки зору його оптимальних розмiрiв, геополiтичного та
геоекономiчного розташування, а також з урахуванням економiчного потенцiалу регiону сусщньо1 держави. На думку С. Гродського та I. Гладш [2, 13-18] знач-ш за територiею регiони мають передбачати дворiвненву регiональну структуру:
оргашзацш еврорегiонiв як форми мiжнародного ствробгтництва
мiжурядових структур. I. Студеннiков надае таке визначення поняттю "еврорегюн": еврорегiон - це форма транскордонного ствробгтництва мiж територiальними громадами або мюцевими органами влади прикордонних регюшв двох або бiльше держав, що мають спiльний кордон, спрямоване на координацш взаемних зусиль i здшснення ними узгоджених заходiв у рiзних сферах життедiяльностi вiдповiдно до нащональних законодавств i норм мiжнародного права для розв'язання спшьних проблем i в iнтересах людей, якi населяють його територiю по обидва боки державного кордону [3, 190];
створення кластерiв як форми оргашзацп суб'еклв тдприемницько1 дiяльностi для досягнення конкретно1 економiчноi цiлi розвитку.
Поняття кластера не е феноменом для свгшво'1' економiчноi думки. У Великобритани ще наприкiнцi XIX ст. вiдомий економют А. Маршалл здiйснив iдентифiкацiю та надав ощнку важливостi текстильного кластера в район Манчестеру та кластера металообробки - у
Шеффшд1 У серединi XX ст. значний вне-сок у подальший розвиток сiтьових
систем у виглядi „промислових округiв" - кластерiв зробили ггалшсью дослiдники та практики. Хоча це явище не нове, уперше визначення йому надав доктор економiки, професор iз Гарвардсько'1' школи бiзнесу М. Портер у 1990 р. За його визначенням, кластери -група географiчно сусщшх
взаемозалежних компанш
(постачальники, виробники та ш.) i пов'язаних з ними оргашзацш (освгтш заклади, органи державного управлшня, iнфраструктурнi компани), що дiють у визначенiй сферi та взаемодоповнюють одна одну [4, 289]. Яскравими прикладами кластерiв е технолопчний кластер у Силiконовiй Долиш, кiнопромисловий кластер у Голiвудi.
Кластери не е простою мюцевою концентращею промисловостi, а виступають ареною, на якш здiйснюеться реальна взаемодiя мiж мiсцевими фiрмами та iншими шститутами. У кластерi виникае взаемна тдтримка та координацiя, якi вiдображають таю поняття, як „сощальний капiтал" та „довiра" [5, 433-445].
Реалiзацiя кластерного пiдходу в рамках прикордонного ствробгтництва створюе великий потенцiал економiчного зростання прикордонних областей. Транс-кордоннi кластери охоплюють сумiжнi прикордоннi територ^ сусщшх держав, до складу яких входять шституци, розмiщенi по обидва боки кордону. Вони у бшьшосп випадюв мають бути результатом реалiзацii регюнальних стратегiй розвитку транскордонного спiвробiтництва. I якщо у кра1нах СС транскордонш кластери дiють у досить ушфжованому законодавчому середовищi, то на кордонах Украши вони дiють у суперечливому законодавчому пол1 Частково регламентують питання сприяння регiональному розвитку та посиленню конкурентоспроможносп регiонiв такi нормативно-правовi акти, як:
Концепщя державно1 регюнально1 полiтики, схвалена Указом Президента Украши вiд 25.05.2001 р., Програма розвитку еврорегюшв вiд 29.04.2002 р., закони Украши "Про стимулювання розвитку регюшв" вщ 05.09.2005 р., „Про транскордонне спiвробiтництво" вiд 24.06.2004 р., постанова Верховно1 Ради Украши „Про приеднання Украши до Свропейсько1 рамково1 конвенци про транскордонне ствробггаицтво мiж територiальними громадами або владами" вiд 14.07.1993 р., Державна стратепя регiонального розвитку на перiод до 2015 р., Державна програма розвитку транскордонного
ствробгтництва на 2007-2010 рр.
Iнодi кластери ототожнюють зi спецiальними економiчними зонами (СЕЗ), але СЕЗ самi по собi не е кластерами, а лише виступають як iнфраструктура для оформлення i розвитку кластерних шщатив. Створення прикордонного кластера вiдповiдае цiлям створення СЕЗ, яю визначено в Законi Украши „Про загальш засади створення та функцюнування спецiальних (вiльних) економiчних зон": залучення шоземних iнвестицiй, активiзацiя спшьно1 з шоземними iнвесторами пщприемницько1 дiяльностi для нарощування експорту товарiв та послуг, постачань на внутршнш ринок високоякюно1 продукцп та послуг, позичання та впровадження новптах технологiй, ринкових методiв
господарювання, розвиток
iнфраструктури ринку, полiпшення використання природних та трудових ресурав, прискорення сощально-економiчного розвитку Украши [6].
Принциповою вщмшнютю
транскордонного кластера вщ еврорегiону е його зорiентованiсть на досягнення, у першу чергу, економiчних цшей. До того ж, якщо еврорегiон створюеться з iнiцiативи мюцевих
органгв влади, тобто „згори", та ними ж керусться, то кластер максимально враховуе ринковий мехaнiзм та створюеться з гнщгативи „знизу", коли сaмi пiдпpиемствa для пiдвищення свое'' кoнкуpентoспpoмoжнoстi приходять до неoбхiднoстi об'еднуватися в кластер.
Анaлiз транскордонно'' спгвпрацг прикордонних pегioнiв Украши виявив, що приморсью oблaстi, oкpiм Одесько'1, недостатньо залучеш до дiяльнoстi мiжpегioнaльних оргашзацш. Одеська область - едина з приморських регюшв, залучена до дiяльнoстi еврорегюну „Нижнш Дунай", бере активну участь у п'яти европейських транскордонних оргашзащях: Асамбле'1 евpopегioнiв; Асoцiaцiï европейських прикордонних pегioнiв; Рoбoчiй спiвдpужнoстi Придунайських краш; КoнфеpенцГï Приморських реггонгв Свропи; Асaмблеï' европейських виноробних реггонгв.
На початку ХХ1 ст. реггон Чорного моря набувае стратеггчного значення, що обумовлено розширенням НАТО та Свропейського Союзу, посиленням росгйського, турецького та китайського чинникгв, упровадженням европейсь^' полгтики сусгдства для бгльшостг чорноморських кра'н та приеднання до €С Румунг'' та Болгарг', розвитком торговельних вгдносин мгж кра'нами, якг розмгщенг на евроазгйських наземних транспортних маршрутах. Це стало пгдгрунтям для створення концепцг' Великого Чорноморського реггону (the Wider Black Sea region).
На сьогоднг в рамках Свропейського гнструменту сусгдства та партнерства, який почав дгяти з 2007 р., розроблено проект створення в басейнг Чорного моря «Сврореггону «Чорне море», до якого увгйдуть: Болгаргя Грецгя, Румунгя, Укра'на, Туреччина, Росгя, Грузгя, Приднгстровський реггон Молдови (м. Тираспгль). Беручи до уваги зростаючий гнтерес до транскордонного
ствробгтництва з боку €С, eBpoperioH „Чорне море" може стати важливим шструментом просування Украши на шляху европейсько'1 штеграцп, бо дозволив би долучити до цього процесу не тшьки Одеську область, але й iншi приморсью областi Украши -Херсонську, Миколаiвську, Запорiзьку, Донецьку та АР Крим. Це також дозволить збшьшити швестицшну привабливiсть Украши для держав регюну.
Для оргашзацп дiяльностi суб'екпв п^^темни^^ дiяльностi, спрямовано'1' на досягнення конкретно'1' економiчноi мети, доцiльно в рамках еврорегюну „Чорне море" створити морський транскордонний кластер, який би охоплював приморськi регiони краш Чорноморського басейну.
Термш „морський кластер" („maritime clusters") означае групу фiрм, науково-дослiдних шститулв та навчальних органiзацiй (унiверситетiв, спецiалiзованих шкiл тощо), що iнодi користуються пiдтримкою нацiональних чи мiсцевих владних структур, яю спiвпрацюють iз метою впровадження техшчних нововведень для полшшення дiяльностi морсько'1 галузi.
У Голланди, Норвеги, 1талп цей термiн трактуеться у розширеному змiстi та означае комплекс морських видiв дiяльностi, яю переплiтаються та взаемодiють, наприклад, мореплавання, експлуатащя портiв, суднобудування та судоремонт, рибальство, морський туризм, офшорш тдприемства тощо. Подiбнi „maritime clusters" можуть бути мюцевого, нацiонального чи
мiжнародного масштабу.
Об'еднання компанiй та науково-дослiдних органiзацiй не означае, що система захищена вiд впливу ринкових механiзмiв. Навпаки, конкуренцiя сприяе розвитку морського кластера, стимулюючи боротьбу за вихiд на
нащональний та мiжнародний рiвень, за право наймати найбшьш освiченi квалiфiкованi кадри; посилюеться регiональна конкуренцiя мiж галузевими компашями.
Морський транскордонний кластер мае охоплювати компани рiзноманiтних морських секторiв. Так, наприклад, морський кластер Шлезв^-Гольштейн (Нiмеччина) поеднуе: рибальство, суднобудування, вантажш та пасажирськi морсью перевезення, виробництво суднового та портового обладнання, будiвництво гiдротехнiчних берегових споруд, отримання „чистих" видiв енерги, офшорнi конструкцп,
iнформацiйнi технологи, морський туризм. Науково-дослщш iнститути рiзних профшв у Шлезвiг-Гольштейнi в рамках морського кластера займаються морською бюлопею та екологiею, офшорними технологiями видобутку нафти та газу, океанографiею, гiдрографiею, технологiями
суднобудування, логiстикою. А освпта оргашзацп рiзного профiлю
обслуговують потреби морсько'1 шдустри [7, 55-56].
Створення транскордонного
морського кластера полегшить штеграцш чорноморських портiв Украши у сучасш мiжнароднi логiстичнi мережi, актуальнiсть яких постшно зростае в умовах
бiльшого застосування пiдприемствами концепци „just in time" („точно в строк"), яка передбачае синхрошзащю потреби у виробничих матерiалах та компонентах iз 1х постачанням. Надаючи якюний сервiс для мультимодальних перевезень, портовий комплекс Украши, як модуль дано! мережу отримае вигоду вщ залучення нових вантажопотоюв. Функцiонування лопстично!' мережi в рамках транскордонного морського кластера забезпечить оптимальну органiзацiю пiдприемств транспортного
та виробничого комплексу на територiальнiй основь
Як результат фундаментальних змш унаслiдок розвитку свгшво' економiки, технологш та суспiльства, сфера економiчноi активносп портiв вийшла за територiальнi кордони та перенесена на допомiжнi об'екти за 'х межами у вiдповiдностi до вимог системи комплексних постачань. Такий пiдхiд веде до формування портових логютичних мереж, яю охоплюють рiзноманiтнi транспортнi
вузли (наприклад, спецiалiзованi порти, термiнали, складськi та виробничi по-тужностi, промисловi об'екти), дiяльнiсть яких залежить вiд вантажно' роботи великих портiв. Глобалiзацiя свгшво' економiки вiдкрила новi горизонти i з часом розширила функцiональний спектр морських портiв, якi розвивалися в рамках логютично' системи, просуваючись по лшп „портове мiсто - портова зона -портовий регюн - портова мережа".
Укра'на мае найбшьшу кiлькiсть морських портiв серед уах кра'н на Чорному та Азовському морях: 19 морських торгових пор^в, 3 морських рибних порти (на даний момент здшснюють обробку схожо'
номенклатури вантажiв iз морськими торговими портами) та багато вантажних термiналiв. У 2005 р. морськими портами Украши було оброблено близько 150 млн. т вантажу, що вивело 'х на другу позицш серед кра'н Чорного моря, поступившись лише росшським портам. Крiм того, спостер^аеться стале зростання обороту контейнерiв при привалюючiй кiлькостi одиниць в Одеському та Iллiчiвському портах.
Але на сьогодшшнш день, за оцiнками експер^в, в укра'нських портах виявлено недостатнш рiвень координаци полiтики та стратепчного планування.
Координацiя портiв може бути досягнута шляхом оптимального врахування комер-цшних бiзнес-планiв та стратегш розвитку держави у цiлому. Через те що впровадження дано' стратеги в розподш задач мiж елементами портово' галузi зачiпае комерцiйну дiяльнiсть окремих незалежних пiдприемств, оптимальне функцюнування мережi залежатиме вiд ефективностi ствробгтництва та застосуван-
ня компромiсних взаемовигiдних комерцшних сценарив, що досягаеться в рамках функцюнування транскордонного морського кластера.
Потенщал укра'нських пор^в при iнтеграцii у регiональну лопстичну мережу полягае перш за все у переходi вiд пункту з перевалки вантажу до спецiалiзованоi дiяльностi на рiвнi логiстичного вузла, беручи до уваги можливосп формування регюнально' портово' мережi. Першим кроком створення мережi мае стати усунення шфраструктурних та органiзацiйних бар'ерiв у портах Чорного моря. Для визначення оптимальних функцш вузла в системi чорноморсько' логiстичноi портово' мережi в кожному порту необхщне введення цiльовоi
спецiалiзацii, яка б вiдповiдала загальнiй стратеги розвитку портового комплексу. Портам слщ визначити ключовi напрями дiяльностi, при здшсненш яких вони можуть отримати значш порiвняльнi переваги. Спiвробiтництво з шшими вузловими термiналами необхiдно здшснювати з метою розмiщення другорядних напрямiв дiяльностi порту. Цi заходи обумовлюють необхщнють вирiшення ряду питань, пов'язаних зi станом технiчних системних елемешгв (портiв, контрактiв iз суднохiдними компашями, термiналiв, доступу до термiналiв), технолопчних елементiв (ефективностi обробки вантажiв та рiвня
обслуговування), оргашзацшних
елеменпв (спiвробiтництво в
обслуговуванш перевезень) та нормативно-правово'1 бази (загальне правове середовище, регулюючi документи тощо) [8, 88-90].
Комплекс украшських пор™ як логiстичних центрiв стане для репонально!' логiстичноï мережi модулем, що забезпечуе ефективний вихiд на континентальш транспортнi маршрути, оптимiзацiю транспортних витрат, мiнiмiзацiю строкiв
транспортування та сприятиме посиленню конкурентоспроможностi Украши на ринку мiжнародних морських перевезень, пщвищенню рiвня iнтегральноï конкурентоспроможностi приморських репошв та подальшому економiчному зростанню в регiонi Чорного моря.
Крiм того, участь вiтчизняних пiдприeмств у транскордонному морському кластерi розширить ïx можливостi щодо виходу на европейський ринок, забезпечить доступ до спшьних iнформацiйниx баз даних, науково-дослiдниx розробок та технологш.
Упровадження кластерноï моделi транскордонного спiвробiтництва в Чорноморському репош, спрямовано'1' на пiдвищення конкурентоспроможностi приморських репошв, також е перспективним для Украши в контексп реалiзацiï ïï iнтеграцiйниx намiрiв щодо европейських структур. Проте слщ зазначити, що на сьогодш в Укра1ш вiдсутня загальнодержавна стратепя пiдвищення конкурентоспроможностi регiонiв Украши, у тому чист приморських; немае стльних iз крашами GC заxодiв щодо змiцнення конкурентоспроможностi i забезпечення соцiально-економiчного розвитку при-кордонних, зокрема приморських, регiонiв у Плаш дiй Украша - €С; окрiм
того, прийнятi нормативно-правовi акти не вщповщають iснуючим критерiям €С у сферi регiональноï полiтики (наприклад, щодо вщнесення регiонiв до депресивних, порядку державного фшансового стимулювання розвитку регiонiв тощо).
Висновки. Створення i
функщонування транскордонного
морського кластера в Чорноморському репош забезпечить активiзацiю економiчного спiвробiтництва краш цього регюну. Для Украши створення такого кластера полегшить штеграцш ïï чорноморських пор^в у сучасну регю-нальну логютичну мережу, а вггчизняних пiдприемств - у iснуючi мiжнароднi виробничi ланцюги, посилюючи рiвень активносп бiзнесу, його iнновацiйнiсть та конкурентоспроможнють. Незважаючи на визначну роль шщативи з боку суб'ектiв господарювання, без державноï пiдтримки створення транскордонного морського кластера в Причорномор'ï неможливе. Тому на даному етат впровадження кластерноï моделi транскордонноï спiвпрацi необxiдною е розробка оргашзацшно-правового
меxанiзму функцiонування
транскордонних морських кластерiв, а також в подальшому мае бути розроблена методика для кiлькiсноï оцiнки ефективностi транскордонноï взаемоди в рамках морського кластера.
Л1тература
1. Tschudi H-M. Promoting transfrontier co-operation: an important factor of democratic stability in Europe. -Strasbourg. -2002. - 4-6 June. - Р. 17-26.
2. Гродський С., Гладш I. Диверген-щя репошв Украши - розвиток транскордонного сшвробгтництва // Наука молода. - 2005. - №4. - С. 13-18.
3. Студеншков I. Феномен еврореп-ошв в контексп методологи юторико-регюнальних дослщжень // Iсторiя
Украши. Маловгдомг гмена, поди, факти. - К., 2003. - Вип. 22-23. - С. 190-197.
4. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. - М., 2006. - 608 с.
5. Соколенко С.И. Промышленная и территориальная кластеризация как средство реструктуризации // Безопасность Евразии. - 2002. - № 1. -С. 433-445.
6. Закон Украши „Про загальнг засади створення та функцгонування спе-цгальних (вгльних) економгчних зон"
№ 2673-ХП вщ 13 жовтня 1992 р. -http://www.gaz-
dagroup.com/gazda/ru/vezzakon.html.
7. Шевченко М. Концепция морских кластеров // Порты Украины. -2006. - №6. - С. 55-56.
8. Бот М. Порты Украины в региональной сети логистических центров: задачи и перспективы // Альманах международного экспедитора. - 2007. - №1.- С. 88-90.
