CC BY
16
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: ЕКОНОМЖА, 2015, ВИП. 9
УДК 339.92
О.О. Брух, 1.Я. Бернадська, Х.С. Мггюшкша
РОЗВИТОК М1ЖРЕГ1ОНАЛЬНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ СВРО1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
У статт1 розглянуто теоретичн1 засади розвитку мгжрегюнального ствробтництва. Запропоновано використовувати категорЮ «мгжрегюнальне ствробтництво» в тому випадку, коли мова йде про ствпрацю регютв, як1 не е безпосередтми сус1дами, але мають стльш Iнтереси на двосторонньому р1вн1.
Охарактеризовано основн1 риси мгжрегюнального ствробтництва, а саме географ1чна, полтична, адмШстративна, тституцтна; досл1джен1 ключов1 аспекти його реал1заци (полтичт, правов1, Iсторичт та 1нш1). Визначено мгсце мгжрегюнального ствробтництва в системг новогрегюнальног полтики держави.
Проанал1зовано торговельну ствпрацю Украгни й Польщ1 та виявлено позитивну д1нам1ку. Визначено, що ¡нвестицтне ствробтництво з Республтою Польща е винятково важливим для крагни в цглому та зокрема Волинськог областг, де частка польських ¡нвестицт сягала 50%.
Клю^о^^ слова: м1жрегюнальне ствробтництво, торговельно-економ1чна ствпраця, товарооб1г, ¡нвестицИ
Сучасш мiжнароднi вщносини характеризуются досить штенсивними штеграцшними процесами, серед яких важливу роль ввдграе мiжрегiональне i прикордонне ствробгтництво. Украша завдяки випдному геопол^ичному положенню мае велию потенцшш можливосп розвитку таких форм, оскшьки 19 репошв (областей) краши е прикордонними, а зовшшнш кордон е найдовшим серед европейських краш. Пщтримка мiжрегiонального ствробтництва прикордонних репошв е шструментом сощально-економiчного розвитку репошв та пом'якшення територiальних диспропорцiй.
З розширенням Свропейського Союзу та поглибленням iнтеграцiйних процеав в Укршш загострилися проблеми, що стосуються трансформацп сощально-економiчноi системи та суспшьно-пол^ичного ладу. Зазначене викликае необхщтсть пошуку шляхiв реформування економiчних зв'язюв Украши з членами СС, насамперед з державами-сусiдами, якi визначеш стратегiчними партнерами, що передбачае тюне i найширше двосторонне спiвробiтництво.
Питанням розвитку репонального та мiжрегiонального ствробтництва було присвячено роботи багатьох зарубiжних та вiтчизняних вчених, зокрема власне розумшня сутностi мiжреriональноi та транскордонно'1' спiвпрацi було представлено I. Бабець, О. Бабшовою, С. Бiлою, I. Валюшко, З. Варналiем, Я. Жалшом, С. Кiшем, В. Кривцовою, В. Куйбщою, М. Лендьел, I. Артьомовим, С. Лукшим, Н. Максименком, Л. Прокопенком, I. Розпутенком, I. Студеншковим, В. Удовиченко та ш. Проте подальшо'1' розробки потребують питання впливу мiжрегiонального спiвробiтництва на на активiзацiю зовнiшньоекономiчноi дiяльностi краши, 1! репошв та конкретних суб'ектiв господарювання.
Отже, метою статп е дослiдження особливостей мiжрегiонального спiвробiтництва на прикладi украшо-польських вщносин в контекстiв посилення евроiнтеграцiйних процеав.
Мiжрегiональне спiвробiтництво окремими вченими визначаеться, як ствпраця мiж регiональною i мiсцевою владами переважно в окремих секторах економши та за участю лише деяких суб'ектiв [1]. Однак для визначення поняття «мжрепональне ствробггництво», слщ звернутися до Протоколу № 2 Свропейсько! Рамково'!' конвенци про
ВГСНИКМАРГШОЛЬСЬКОШДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я:ЕКОШОМ1КА, 2015, ВИП.9
транскордонне спiвробiтництво мiж територiальними гр омадами та владою. У ст. 1 цього документа встановлено, що «межтерриториальное ствроб^ництво» означав будь-яку спiльну дiяльнiсть, спрямовану на започаткування вiдносин мiж територiальними громадами або владою двох чи бшьше договiрних сторiн, ^м вiдносин транскордонного спiвробiтництва мiж сусщшми властями, включаючи укладання угод про ствроб^ництво з територiальними громадами або владою шших держав [2].
Саме тому поняття мiжрегiонального спiвробiтництва доцшьно використовувати в тих випадках, коли мова йде про ствпрацю регюшв, якi не е безпосереднiми сусщами (як у випадку з еврорегюнами "Карпатський" i "Буг"), але мають спiльнi iнтереси на двосторонньому рiвнi.
Дослiджуючи особливостi мiжрегiонального спiвробiтництва, слщ звернути увагу на те, що провщш вiтчизнянi вченi, такi як: Я. Жалшо, С. Бiла, I. Бабець, I. Валюшка та шшЦ3], тривалий час грунтовно вивчають переваги мiжрегiонального спiвробiтництва на локальному та мiжнародному рiвнях. У випадку, коли мова йде про ствпрацю мiж регионами всерединi краши, активiзацiя вщбуватиметься пiсля переходу вiд торгово! до проектно! моделi взаемовiдносин регiонiв. Мова йде про тдготовку та реалiзацiю на мiжрегiональному рiвнi проектiв i програм, що забезпечують спiльну участь в освоенш (використаннi) ресурсних потенцiалiв регiонiв i досягненнi на цш основi синергетичного ефекту [3].
На думку вищезгаданих учених мiжрегiональне ствроб^ництво займае основне iнтегруюче мiсце в системi ново! регюнально! полiтики, поеднуючи мiж собою 11 основнi складов^ "стратегию регiонального розвитку - евроштеграцшну стратегiю - стратегiю модершзацп краши".
В рамках спiвпрацi регiонiв вщбуваеться конвертацiя завдань модершзацп краши в конкретш модернiзацiйнi завдання розвитку регюшв, передбачеш вiдповiдними регiональними стратегiями - формуеться визначешсть мiсця i ролi регiону в загальнонацiональнiй стратеги модершзацп. У той же час модершзацшний вимiр набувае i стратегiя регюнального розвитку, орiентована на вирiвнювання i консолiдацiю сощально-економiчного рiвня розвитку краши - формуються обгрунтоваш принципи для запоб^ання «зрiвнялiвки», модифiкуеться позищонування регiону в мiжрегiональному подiлi пращ [3].
Ефективна реалiзацiя мiжрегiонального ствроб^ництва передбачае можливiсть створення оргашзацшно! структури та системи фшансування у формi мiжнародних мiжрегiональних асоцiацiй, об'еднань, консорцiумiв i т.п. згiдно з чинним законодавством Украши. Основнi риси та шституцшш засади реалiзацii мiжрегiонального ствробггництва наочно демонструе рис. 1.
За допомогою шструмешив мiжнародного мiжрегiонального ствроб^ництва практичного вимiру набувае евроiнтеграцiйна стратепя Украши, створюеться можливiсть реалiзацii зовшшньопол^ичних i зовнiшньоекономiчних прiоритетiв стратеги держави.
Основними рисами, що характеризують мiжрегiональне ствробггництво позначенi наступнi: географiчна (ствроб^ництво в рамках територiй, яка мае конкретне географiчне положення, не обов'язково сусщське); полiтична - територп знаходяться тд юрисдикцiею суверенних держав; адмшютративна; функцiональна - може здiйснюватися в рiзних формах.
Що стосуеться основних аспектсв реалiзацii мiжрегiонального спiвробiтництва, то тут можна видшити кiлька груп. Правовi аспекти реалiзацii мiжрегiонального спiвробiтництва грунтуються на наступному:
• здiйснення мiжрегiонального спiвробiтництва не приводить до виникнення нового адмiнiстративно-територiального утворення зi статусом юридично! особи;
• правове регулювання на територп кожного з члешв угоди про спiвробiтництво здiйснюеться вщповщно до чинного законодавства держави про мiжрегiональне (зовнiшньоекономiчне) спiвробiтництво;
В1СШИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УШ1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОШОМГКА, 2015, ВИП. 9_
• органи сприяння мiжрегiональному спiвробiтництву виконують координацшш функцп i не мають владних повноважень, а також не можуть тдмшяти собою органи влади, що д^ть на територп держав-члешв.
Рис. 1. Основн1 риси та шституцшш засади реал1защ*1 м1жрег1онального
сшвробггництва
Другу групу можна охарактеризувати як пол^ичну. У цьому сенсi мiжрегiональне спiвробiтництво:
• не дiе проти штереав нацiональноi держави;
• не вимагае наддержавних утворень;
• у сво'ш дiяльностi не пiдмiняе зовшшньополггичш функцГ! держав.
ВГСНИКМАРГУПОЛЬСЬКОГОДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ _СЕРШ:ЕКОШОМЖА, 2015, ВИП.9
Третя група факторiв - iсторичнi. У переважнш 9iльшостi випадкiв мiжрегiональним ствробгтництвом охопленi територп, що мають спшьне iсторичне минуле i навiть колись входили до складу одше'1 держави. Iнодi угоди про мiжрегiональне ствробгтництво укладаються мiж територiями, якi в досить недалекому минулому мали так званий "стрний статус", тобто право володшня такою територiею, що належала однш державi, оскаржувалося сусiдньою, яка мае з нею спшьний кордон.
Особливосп, якi вiдносяться до четверто'! групи, пов'язанi з нацiональним складом територш, що беруть участь в угодi про спiвробiтництво. Як правило, це багатонащональш територп або репони, де проживають представники кiлькох еттчних груп. У багатьох випадках на територiях сумiжних прикордонних регiонiв проживають представники досить численних нацюнальних меншин, яка представляють нацiональну бiльшiсть краши, розташовано'1 по iнший бiк кордону.
П'ято'1 групою факторiв е те, що територп або регiони, яю пiдписують угоди про мiжрегiональну ствпрацю часто е перифершними по вщношенню до адмiнiстративних ценгрiв сво'1х краш (у разi локального рiвня).
Шоста група чинникiв грунтуеться на спшьносп проблем, що притаманнi територiям або регионам, якi здiйснюють мiжрегiональне ствробтництво. Це можуть бути проблеми локального, транскордонного або мiжнародного характеру. Для виршення '1х необхiдно об'еднання зусиль не тшьки держав-сусiдiв, але й шших краш. Як правило, до таких проблем вщносяться екологiчнi та природоохоронш, iнфраструктурнi, транспортнi та комушкацшш, проблеми мграцп та використання трудових ресурав та iншi.
I звичайно, для посилення ефективносп мiжрегiонального ствробтництва необхiднi чiтко визначенi спiльнi штереси учасникiв. Для ще'1 групи факторiв типовi iнтереси в торгово-економiчнiй площин з урахуванням мiсця учасникiв у мiжтериторiальному подiлi працi; в сферi спiльного розвитку туристично'! дiяльностi, наданн взаемних послуг, створеннi мереж ствробтництва у сферах науки, освiти i культури. Унiверсальною сферою спiльних штереав для членiв будь-якого мiжрегiонального ствробтництва е визначення загально'1 стратеги просторового розвитку [4].
Розвиток мiжрегiонального ствробтництва з Республiкою Польща е прюритетним напрямком зовтшньо'! полiтики Украши. Геопол^ичне розташування Украши та Польщ^ територiальна близькiсть, традицiйнi економiчнi зв'язки та взаемний штерес створили сприятливi передумови для того, щоб торговельно-економiчнi вiдносини мiж Укра'ною та Республшою Польща набули якiсно нового вимiру.
Економiчнi вiдносини мiж Укра'ною та Польщею регулюються мiждержавними угодами (близько 200 угод) й охоплюють головн питання, пов'язанi з економiчною ствпрацею, охороною iнвестицiй i униканням подвшного оподаткування, а також низкою мiждержавних угод, котрi стосуються окремих питань ствробгтництва[5,6].
Украшсько-польсью мiжрегiональнi вiдносини мають певн етапи i цикли розвитку. Для них характеры перiоди активiзацii, гальмування, пошукiв компромiсiв i певного охолодження. Це пов'язано як з внутрштм розвитком укра'нського i польського суспшьств, так iз зовнiшнiми факторами: св^овою кон'юнктурою, позицiею провiдних захщних держав стосовно тих чи шших подш у свiтi i 1х впливом на зовнiшню полiтику Украши та Польщу
Республiка Польща е найбшьшим торговельним партнером Украши серед кра'н Центрально-Схщно'! Свропи та займае за результатами 2013 року четверте мюце за обсягами взаемно'1 торгiвлi серед краш свiту в цшому(рис. 1)[7].
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: ЕКОНОМЖА, 2015, ВИП. 9
| 1ЗТО УкраТни з Польщею —♦—Тприросту ЗТО
Рис.1 Обсяги 1 темпи приросту зовшшньоторговельного об1гу УкраТни з Республжою
Польща, 2002 - 2014 рр., млрд.дол.США, %
Коментуючи змiни зовнiшньоторговельного обiгу мiж Украшою та Польщею, слiд зазначити, що впродовж 2002-2008рр. вiдбувалося стабiльне тднесення торговельних вiдносин, досягши максимального рiвня у 7 млрд. дол.США. Св^ова фiнансова криза мала сво1 наслщки i на зовнiшньоторговельнi вiдносини кра'ш. Спостерiгалось падiння обсягiв торгiвлi у 2009р. на 48%, порiвняно з попередшм роком, але станом на 2013р. (6995 млн.дол.США) вдалося вщновити зовнiшньоторговельний обiг до докризового рiвня.
Стосовно iнвестицiйного спiвробiтництва, слiд зазначити, що обсяг прямих шоземних швестицш в економiку Украши за тдсумками 2014 р. склав 45,9 млрд. дол. США. З них польсью швестицп - 0,831 млрд. дол. Сьогодш, якщо виключити Кiпр -29,9%, Польща на одинадцятому мющ з уах свiтових iнвесторiв в економшу Украши (1,8%) (рис. 2) [7].
Рис. 2. Географ1чна структура П11 УкраТни за 2014 рж, %
Незважаючи на довольлi низью вiдсотки Польщi у загальному обсязi iнвестування економiки Украши, 11 вага для окремих областей доволi суттева. Так, аналiзуючи динамiку надходження катталу у Волинську область, слiд вщзначити, що протягом останiх рокiв частка Польщi коливалась вiд майже 50% у 2009 рощ до 9% у 2012. (табл. 1) [8].
ВГСНИКМАРГШОЛЬСЬКОШДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я:ЕКОШОМ1КА, 2015, ВИП.9
Таблиця 1
Динамика надходження прямих шоземних швестицш у Волинську область протягом __2008-2014 рр. _
Рiк Обсяги П11 у Волинс С] ьку область, млн. дол. ША Частка Польщi в шоземних швестищях ВолинськоТ области, %
усього у тому чист польських
2008 392,4 151,0 38,8
2009 269,2 160,8 48,9
2010 332,4 31,2 46,1
2011 218,6 31,1 12,9
2012 291,4 32,4 9,0
2013 380,5 38,9 11,5
2014 271,8 38,0 14,0
Стосовно географп надходження капiталу у Волинську область, необхщно вiдзначити, що Польща до 2010 року займала лщируючу позицiю серед iнвесторiв. У 20112013 рр. И змютили Кiпр (36,6% у 2013 рощ) та Вiрriнськi острови (11,6% у 2013 р.); у 2014 рощ Польща тднялася на друге мюце за обсягом прямих шоземних швестицш, об^навши Вiргiнськi острови (14% проти 8%).
Зрозумшо, що взаeмодiя в торговельно-економiчнiй сферi е основою для змщнення украшсько-польського стратегiчного мiжрегiонального партнерства. Проте, мiжреriональна спiвпраця - це не тшьки один з вагомих резервiв збiльшення обсягiв товарообiгу та швестицш мiж крашами, розвитку контакпв малого й середнього бiзнесу, здшснення перспективних бiзнес-проектiв, це ще й партнерство з пошуку таких принцитв у сферi мiжнародноi безпеково'1 пол^ики, якi б враховували як штереси двох держав, так i складали б елементи загальноi безпеки та стабшьносп. Крiм того, Украша защкавлена в розвитку гуманiтарного спiвробiтництва з Польщею, налагодженнi та змiцненнi контакпв мiж вiдповiдними державними органами виконавчо'1' влади, пошуку нових форм взаемодп у сферi культури, освiти та науки, шформацп, молодiжних обмiнiв
[9].
Отже, розвитку мiжреriональноi дiяльностi, зокрема торпвельно'1' дiяльностi як промислових, так i пiдприемств невиробничого сектору повинш сприяти дп регiональних органiв влади, яю мають створити: державний шформацшний портал в сферi мiжрегiонального ствроб^ництва; забезпечувати iнвестицiйну пiдтримку мiжрегiональних проекпв; проводити заходи з метою налагодження дiлових контактiв; створити спецiалiзованi структури в системi органiв влади (накшталт створено'1' у Днiпропетровськiй обласнiй державнш адмшютрацп Координацiйнiй радi з питань прискорення евроштеграцшних процесiв), що вщповщатимуть за розвиток i координацiю мiжрегiональних зв'язкiв; проводити навчальнi семiнари з питань мiжрегiонального спiвробiтництва.
Таким чином, тдприемництво, бiзнес-структури та суспiльство в щлому повиннi розраховувати на сприяння оргашв державно'1 влади в оргашзацп та здiйсненнi мiжреriональноi дiяльностi.
Отже, мiжрегiональне спiвробiтництво являе собою консолщащю зусиль, спрямованих на встановлення i поглиблення економiчних, соцiальних, науково-технiчних, еколопчних, культурних та iнших вiдносин мiж крашами, 1х регiонами, представницькими органами, мсцевими органами виконавчо'1 влади Украши та вiдповiдними органами влади шших держав у межах компетенци, визначено! 1'х нацiональним законодавством.
Мiжрегiональне ствроб^ництво здiйснюеться за рiзноманiтними програмами та передбачае велику кшькють заходiв, яю здiйснюються державами-партнерами та залежать, здебшьшого, вiд тих цiлей, якi вони прагнуть досягти. В цiлому воно сприяе: змщненню взаемноi довiри та безпеки; розвитку транспортноi iнфраструктури; взаемодп у сферi
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2015, ВИП. 9_
боротьби з нелегальною мчащею та оргашзованою злочиннiстю; ефективному використанню людських ресурав шляхом створення спiльного ринку пращ; поглибленню культурних та комунiкацiйних зв'язюв; розвитку туризму; активiзащi торговельно-економiчного спiвробiтництва; залученню iноземних iнвестицiй для реалiзащi спiльних проектiв; спiльному використанню енергетичних ресурсiв; виробленню стльно'1 стратеги охорони довкшля; боротьбi з наслщками стихiйних лих та екологiчних катастроф (паводки, землетруси та ш).
Мiжрегiональне спiвробiтництво на локальному рiвнi розглядаеться як споаб зниження або швелювання соцiально-економiчних диспропорцiй мiж найбiльш розвиненими i вiдсталими регiонами краши. Мiжрегiональне спiвробiтництво Украши вiдрiзняеться безлiччю напрямюв та здiйснюеться на рiзних рiвнях.
Список використаноУ л1тератури
1. Матеха А.С. Методи тдвищення ефективностi мiжрегiонального економiчного спiвробiтництва [електроний ресурс] / А.С. Матеха // Вюник Хмельницького нащонального унiверситету - 2014 - № 2. Т. 2. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua
2. Лагно В.Т. Розвиток мiжрегiонального ствроб^ництва Украши та краш €С [електроний ресурс] / В.Т.Лагно. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua
3. Мiжрегiональне ствроб^ництво у системi ново'1 регионально!' полiтики Украши / С. О. Бша, I. Г. Бабець, I. В. Валюшко, Я. А. Жалшо [та ш.]; за ред. Я. А. Жалша. - К. : Н1СД, 2011. - 32 с.
4. Студеншков I. Транскордонне ствроб^ництво як крок до визначення концепци регионально!' пол^ики [Електронний ресурс]/ I. Студеннiков. - Режим доступу: http://ewi.org.ua/chastyna-7-transkordonne-spivrobitnytstvo-yak-krok-do-vyznachennya-kontseptsiji -rehionalnoji -polityk y/
5. Kaminski A. Z. Stosunki polsko-ukrainskie: raport / A. Z. Kaminski, J. Kozakiewicz. — Warszawa: CSMISP, 1997. — 58 s.
6. Посольство Украши в Республщ Польща [електронний ресурс] // Режим доступу: http://poland.mfa.gov.ua/ua
7. Державний ком^ет статистики Украши [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Статистична шформащя [Електронний ресурс] / Волинська обласна державна адмшютращя. - Офщ. веб-сайт. - Режим доступу: http://voladm.gov.ua/
9. Павлiха Н. В. Особливости транскордонного швестицшного ствроб^ництва Украши та Польщi / Н. Павлiха, М. Лугова // Украша та Польща: минуле, сьогодення, перспективи: наук. зб. / СНУ iм. Лес Украшки, !н-т Польщi. - Луцьк, 2013. - Т. 2. - С. 7175.
10. Артьомов ГВ. Транскордонне ствроб^ництво в евроштеграцшнш стратеги Украши [монографiя] / ГВ. Артьомов- Ужгород: Лiра, 2009. - 520 с.
O. Bruch, I. Bernatska, H. Mityushkina INTERREGIONAL COOPERATION DEVELOPMENT IN TERMS OF EUROPEAN INTEGRATION PROCESSES INTENSIFICATION
The article describes the theoretical basis for the development of interregional cooperation. It is proposed to use the category of "interregional cooperation" in the case when it comes to cooperation of regions, which are not direct neighbors, but have a common interest at the bilateral level.
Describe the main features of the inter-regional cooperation, namely the geographic, political, administrative, institutional; explored key aspects of its implementation (political, legal, historical and other). The place of inter-regional cooperation in the new regional policy.
BICHHKMAPIYnOnLCLKOrOAEP^ABHOrOYHIBEPCHTETy _CEPLfrEKOHOMIKA, 2015, BHn.9
Trade cooperation between Ukraine and Poland is analyzed and a positive trend is found out. It is determined that the investment cooperation with Poland is extremely important for the country in general and Volyn region in particular, where the Polish investments share reached 50%.
It is found out that interregional cooperation is not only a significant reserve of increase in trade and investment between the countries, small and medium business contacts development, promising business projects realization, but also a partnership in searching such principles in international security policy that would both take into account the interests of the two countries and compose elements of the overall security and stability. In addition, it is development of humanitarian cooperation, establishing and strengthening contacts between proper state authorities, searching for new forms of cooperation in culture, education and science, media, youth exchanges.
Interregional cooperation is a consolidation of efforts aimed at establishing and deepening economic, social, scientific, technical, environmental, cultural and other relations between countries, their regions, representative bodies, local authorities of Ukraine and the appropriate authorities of other countries within the competence determined by their national legislation. It is proved that a prior trend of Ukrainian foreign policy is development of interregional cooperation between Ukraine and Poland.
Key words: interregional cooperation, trade and economic cooperation, trade turnover, investments.
