CC BY
17
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2015, ВИП. 9_
low stability. Further the necessity of performing three-year and five-year average indicators is suggested. The article presents annual and three-year average production indicators within 1995-2013, using which the food supply safety of the country is being explained. The analysis of crop yield indicators within the last 48 years also includes five-year average crop indicators. On their basis four phases of the wheat yield dynamics are explained: recovery, expansion, recession and depression.
In agriculture, unlike other sectors of the production cycle is very long. The cultivation of winter crops, for example, it is more than 300 days. However, given the significant proportion of work in progress in the industry, due to the presence of young perennial plants in crop (the period of administration fruiting reaches 4-7 years) and young cattle in livestock (during the introduction to the main herd - about two years), in addition to the annual legitimate use in the analysis and average annual economic activity.
Sliding Average Indicators allow more objectively evaluate the results obtained, to some extent neutralize the impact on the results achieved climatic conditions and other environmental factors. In other words, the performance of the calendar year may not reflect the impact of factors internal and external environment as it is on the strength of a sliding average annual data. In addition, the analysis of moving average, for example, shaken, crop yields in the dynamics of a few decades to help the researchers to identify the phase change of the index, resulting in easier prediction of the test indicator for the future.
Key words. Crop yield, wheat, stability, average annual indicators, multiple year-average, dynamics, analysis.
УДК 322.1 О.А. Беззубченко
МЕЖРЕГЮНАЛЬНЕ СП1ВРОБ1ТНИЦТВО: СУТН1СТЬ, ФОРМИ ТА
ПРОЦЕС РЕАЛВАЦП
У cmammi до^джено суттсть процесу мiжрегiонального ствробтництва у ствставлент з транскордонним та мiжтериторiальним ствробтництвом. Визначено передумови включення регютв до цього процесу. Для поступовог скоординованог дiяльностi регюнальних виконавчих оргатв влади в процеЫ пошуку та впровадження вiдповiдних форм мiжрегiонального ствробтництва запропонована поетапна модель процесу реалiзацlгмiжрегiонального ствробтництва.
Клю^о^^ слова: мiжрегiональне ствробтництво, регюн,
конкурентоспроможтсть, розвиток, регюнальна полтика.
Дослщження мiжреriональних зв'язюв на сучасному етат розвитку св^ового господарства в цшому, та окремих нащональних економш е надзвичайно актуальним. Особливо, з огляду на те, що мiжрегiональнi зв'язки виступають вагомим чинником, що дае змогу регионам забезпечити конкурентоспроможшсть шляхом активного впливу на його розвиток на макрорiвнi (iншi чинники - природш, людсью не тддаються формуванню у репош в найбшьш коротю промiжки часу). Незважаючи на особливе значення, внутршньо- та мiжрегiональнi зв'язки залишаються недостатньо дослщженими у практищ формування i розвитку конкурентних переваг репону, що потребуе розроблення наукових пiдходiв до забезпечення шляхiв ix змщнення та розвитку.
Дослщженню питань мiжрегiонального ствробтництва та взаемовщносин прикордонних територш присвячено пращ наступних провщних вчених: В. Андршчука, П. Беленького, О. Гонти, М. Долшнього, С. Ютовського, П. Луцишина, Н. Мшули, А.
ВГСНИКМАРГШОЛЬСЬКОШДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я:ЕКОШОМ1КА, 2015, ВИП.9
Моюя, О. Оксанича, С. Писаренко, В. Поповкша, С.Романова, О.Шаблiя, М. Янюва та iнших.
Складнощi у розвитку шституту мiжреriональноi спiвпрацi регiонiв рiзних краш пов'язанi з функцiонуванням рiзних моделей взаемодп органiв влади краши з регiональними та одночасним недолгом у вивченнi iнститутiв i механiзмiв мiжреriональноi спiвпрацi. Регiони будь яко"1 краши, мають певний соцiально-економiчний потенщал, що пояснюе 'х активну участь у мiжреriональному спiвробiтництвi, яке реалiзуeться в умовах зростаючо'' глобалiзащi та св^ово"1 взаeмозалежностi, а також в умовах мiжнародного подiлу працi.
Проте дуже важливим е те, що саме розумieться пiд мiжрегiональним ствробггництвом, адже багато вчених визначають цю дефiнiцiю в рiзнiй площинi. Аналiз рiзних пiдходiв до визначення сутност мiжрегiональних зв'язкiв дозволяе систематизувати 1х за наступною схемою.
Таблиця 1
Систематизащя вид1в рег1онального сп1вроб1тництва
Р1вень реал1зацп Вид сп1вроб1тництва Сутн1сть сп1вроб1тництва
Внутрiш нiй (нащональ ний ) Мiжнародне ствроб^ництво регiонiв Здатнiсть регiону до активiзацii та ефективного використання лише його юнуючого потенцiалу [1]
Прикордонний Транскордонне спiвробiтництво Стльш ди спрямованi на встановлення i поглиблення економiчних, соцiальних, науково-технiчних, екологiчних, культурних та iнших вiдносин мiж територiальними громадами, 1х представницькими органами, мюцевими органами виконавчо1 влади Украши та територiальними громадами, вiдповiдними органами влади шших держав у межах компетенци визначено1 1х нацiональним законодавством [3]
й и н д о а й н % Мiжтериторiальне ствроб^ництво Будь-яка стльна дiяльнiсть, спрямована на започаткування вщносин мiж територiальними общинами або властями двох або бiльше Договiрних Сторш, крiм вiдносин транскордонного спiвробiтництва мiж сусiднiми властями, включаючи укладання угод про спiвробiтництво з територiальними общинами або властями iнших держав [2]
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: ЕКОНОМЖА, 2015, ВИП. 9
Мiжрегiональне ствроб^ництво
Взаeмоузгодженi дп спрямованi на встановлення i поглиблення
економiчних, соцiальних, науково-технiчних, екологiчних, культурних та шших вiдносин мiж територiальними громадами, мшмум двох регiонiв, або декiлькох, як всередиш краши так i за п межами, що не обов'язково мають спiльнi кордони, у межах компетенцп визначено! 1'х нацiональним
законодавством.
Таким чином, можна прослщкувати певну ieрархiю вiдносин в межах зазначених зв'язюв мiж регiонами та зазначити що певною мiрою, поняття мiжрегiонального ствробггництва е найбiльш широким серед понять, яю входять до регiонального ствробггництва, оскiльки воно передбачае будь-якi зв'язки, встановлет мiж регiонами, що належать до рiзних держав i включае в себе транскордонне спiвробiтництво, вщмштсть якого полягае лише в необхщносп наявностi кордону мiж спiвпрацюючими територiями. [4, с. 62]
Сучасна практика регюнального розвитку явно демонструе тенденщю вiдокремленого розвитку територiй. Регiони знаходяться в постшному станi боротьби за зовшшш ресурси, в основному за преференцп вiд органiв влади у виглядi дотацiй та субвенцiй. На думку широкого кола вчених, в умовах зростаючо! конкуренцп за вс види ресурсiв проблема сталого конкурентоспроможного розвитку репошв може бути виршена виключно за рахунок розвитку механiзмiв колаборацп мiж регiонами в рiзних сферах i галузях народного господарства та шновацшного розвитку[5].
Колаборацiя е недостатньо дослщженою, формою зв'язкiв i вiдносин мiж суб'ектами економiки знань, що швидко розвиваеться та привертае особливу увагу не тшьки вчених i практикiв у сферi економши, але також полiтикiв, юристiв, сощолопв, психологiв, культурологiв [6].
Потреба в мiжрегiональному спiвробiтництвi виникае, коли перед регюнами постае проблема дефiциту ресурав як для власного економiчного розвитку чи змщнення сво'1'х конкурентних переваг, так i для 1'х розширення. Тому потреби регiонiв в ствроб^ницга можуть виступати як засадами для формування цшей мiжрегiональноi взаемодii. Внутршньо регiональнi зв'язки характеризують мiру взаемодп пiдприемств регiону мiж собою та його iнфраструктуру, яка визначае забезпеченють виробничих процесiв фiнансовими iнститутами, зв'язком, транспортним сполученням, засобами масово'1 шформацп необхiдними для отримання результативностi виробничого процесу пщприемств регiону й реалiзацii взаемодii мiж ними.
Розширення мiжрегiонального спiвробiтництва можливе за допомогою численних заходiв, зокрема: розширення виробничо'1 кооперацп пiдприемств рiзних регiонiв; розробки спшьних iнвестицiйних проектiв; спiльнi дii в фшансовш, консалтинговiй, маркетинговiй дiяльностi; систематичного обмшу iнформацiею про потреби суб'екпв господарювання в iнвестицiях; створення нащонально'1 мереж1 мiжнародних транспортних коридорiв; проведення наукових дослщжень i соцiологiчних опитувань iз зазначено'1 проблематики, проведення конференцш, семiнарiв, зустрiчей, круглих столiв та шших оргашзацшних заходiв для прийняття узгоджених рiшень.
Iнтенсивнiсть мiжрегiональних зв'язюв, сьогоднi ще мае слабку форму прояву, що вимагае пошук варiацiй для 1'х реалiзацii. Тому, для забезпечення мiжрегiональних економiчних зв'язкiв в Укршш необхiдно розроблення в рамках регюнальних стратегiй
ВГСШИКМАРГШОЛЬСЬКОШДЕРЖАВШОШУШтЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я:ЕКОШОМ1КА, 2015, ВИП.9
соцiально-економiчного розвитку основних прiоритетiв державного регулювання в напрямках змiцнення ресурсного потенщалу регiонiв та пiдвищення 1х конкурентоспроможност.
Головною метою, що стать сьогоднi перед державним регулюванням розвитку регюшв, залишаеться прискорення i тдвищення ефективностi соцiально-економiчного розвитку за рахунок комплексу фiнансово-економiчних, органiзацiйних та шших заходiв, в тому числi оргашзацп системи мiжрегiональних зв'язкiв у галузi економiки, сощально1 сфери, спiльного виршення еколопчних та iнших загальних i гострих для регiонiв проблем. Для досягнення визначено1 мети необхiдно удосконалення системи взаемодп суб'ектiв мiжрегiонального ствробггництва, до яких можна вiднести державш i громадськi структури, приватнi тдприемства (середнiй та малий бiзнес), домогосподарства. Потрiбна поступова скоординована дiяльнiсть регюнальних виконавчих органiв влади в процеа пошуку та впровадження вiдповiдних форм мiжрегiонального спiвробiтництва.
Рис. 1. Процес поетапноТ реал1зацй' м1жрег1онального сп1вроб1тництва
В1СШИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УШ1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМЖА, 2015, ВИП. 9_
Для розвитку ефективних взаемовигiдних, партнерських вщносин в процесi реалiзацii мiжрегiонального ствроб^ництва потрiбна чiтка та поступова координащя дiяльностi. Важливим е визначення саме тих проблем розвитку економши регюну, якi можна вирiшити за рахунок мiжрегiональноi спiвпрацi. При цьому не менш важливим е пошук регюшв, що мають не тiльки спшьш iнтереси, а й можливостi, вщповщну iнфраструктуру для сприяння досягнення поставлених цшей. Саме мiжрегiональне спiвробiтництво дае можливють використовувати партнерам з максимальною ефектившстю ключовi компетенцп один одного. Таке ствробггництво дае значний ефект завдяки об'еднанню ресурсних, фшансових, швестицшних потенцiалiв i органiзацiйних можливостей регiонiв-партнерiв. Також про перевагу мiжрегiонального ствроб^ництва свiдчить той факт, що обраний регюн (чи регiони) - партнер (и) не обов'язково повинен мати спшьш кордони та може знаходитися в шшш кршш.
Тому, це розширюе коло пошуку максимально випдного партнера з точки зору цшьово!' iдентичностi та наявностi вiдповiдного стану соцiально-економiчного розвитку.
На сучасному етат розвитку особливого значення набувае пошук ефективно1 моделi мiжрегiонального спiвробiтництва, спроможно1 результативно вплинути на реформування економши регiону та досягнення позитивних перетворень в регюнах-партнерах. Тому у процес удосконалення спiвробiтництва краши з регионами iнших держав доцiльно використовувати i правовi можливостi, закладенi для цього у двостороншх мiждержавних угодах про ствроб^ництво в окремих галузях. Практично основними суб'ектами мiжрегiонального ствроб^ництва з боку Украши е мiсцевi органи виконавчо1 влади та органи мюцевого самоврядування. На нашу думку, для удосконалення мехашзму державного управлшня процесами мiжрегiонального спiвробiтництва в мюцевих державних адмiнiстрацiях повиннi бути створеш структурнi пiдроздiли з питань оргашзацп та управлiння мiжрегiональною спiвпрацею. Це допоможе мюцевим адмiнiстрацiям обмiнюватись досвщом, здiйснювати спiльнi заходи, отримувати необхщну iнформацiю тощо.
Не менш важливим етапом мiжрегiонального спiвробiтництва е розробка проекту реалiзацii мiжрегiонального спiвробiтництва. Саме на цш фазi здiйснюеться вибiр найбiльш прiоритетноi сфери спiвробiтництва та форми його реалiзацii. I вщповщно вiдбуваеться створення вiдповiдних структур, дiяльнiсть яких спрямована на регулювання процесу реалiзацii мiжрегiонального спiвробiтництва за обраними сферами. Наступним кроком е безпосередня реалiзацiя та обов'язково системний безперервний мошторинг затверджених проектiв мiжрегiонального ствроб^ництва, для виключення або мiнiмiзацii нескоординованосп дiяльностi. Це також е важливою фазою реалiзацii мiжрегiонального спiвробiтництва для подальшого аналiзу, який повинен включати широке коло методiв всебiчноi ощнки, пошуку найбiльш ефективних форм ствробггництва, якi в свою чергу буде втшено в концепцii та стратеги подальшого розвитку регiонiв-партнерiв у довгостроковш перспективi.
Таким чином, стан соцiально-економiчного розвитку регiонiв, вiдсутнiсть системних заходiв державно1 регiональноi полiтики щодо зменшення регюнальних диспропорцiй вимагае поглиблення мiжрегiонального спiвробiтництва на основi впровадження ефективних органiзацiйно-економiчних моделей мiжрегiонального спiвробiтництва. Така ствпраця мае поступово замiнити конкуренщю мiж регiонами та розглядатися як основа тдвищення рiвня 1х конкурентоспроможносп. Переваги мiжрегiональноi спiвпрацi, 11 потенщал з огляду на стимулювання розвитку внутршнього ринку, посилення економiчноi та ^шально! едностi кра!ни, сприятимуть активiзацii мiжнародного мiжрегiонального спiвробiтництва, розширенню та поглиблення штеграцшних процесiв.
ВГСНИКМАРГУПОЛЬСЬКОГОДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я:ЕКОНОМ1КА, 2015, ВИП.9
Список використаноУ л1тер атури
1. Державна регiональна полiтика Украши: особливостi i стратепчш прiоритети: монографiя/ З.С. Варналiй, В.С. Воротш, В.С. Куйбiда, [та ш.]; за заг. ред. З.С. Варналiя. -К.: Н1СД, 2007.-768 с.
2. Протокол № 2 до Свропейсько'1' рамково'1' конвенцп про транскордонне ствробггництво мiж територiальними общинами або властями // Практичний 173 порадник державного службовця з оргашзацп регионального ствроб^ництва /уклад. Л.Л. Прокопенко, В.М. Берестяний, А.П. Лимар [та ш.]. - Д. : ДР1ДУ НАДУ, 2007. - Вип. 1 : Нормативно-правова база ствроб^ництва регiонiв Украши та держав-членiв Свропейського Союзу. - 140 с.
3. Региональна пол^ика Украши: iнституцiйно-правове забезпечення: зб. офщ. док./ за ред. З.С. Варналiя. - К.: Н1сД, 2004.-521 с.
4. Беленький, П.Формування та розвиток системи мiжрегiонального та транскордонного ствроб^ництва в Укршш / П. Беленький, Н. Мшула //Регiональна економiка. - 2001. - № 3. - С. 61 - 73.
5. Morozova A. Modelling of the Virtual Macroregions in the Volga Region: Transport Aspect / A. Morozova, Ya. S. Matkovskaya, A.A. Rayushkina // World Applied Sciences Journal. - 2013. - Vol.27, No. 9. - C. 1183-1187.
6. Иншаков О.В. Коллаборация как глобальная форма организации экономики знаний / О.В. Иншаков // Экономика региона. - 2013. - № 3. - с. 38-45.
7. Татарченко О.М. Формування моделi розвитку мiжрегiонального ствроб^ництва / О.М. Татарченко // Вюник Схщноукрашського нащонального ушверситету iменi Володимира Даля №1 (208), 2014. - с. 145-149
Стаття надшшла до редакцп 10.02.1015 р.
O. Bezzubchenko
INTER-REGIONAL COOPERATION: NATURE, FORM AND IMPLEMENTATION PROCESS
Regions of any country demonstrate certain social and economic potential that explains their active participation in inter-regional cooperation. The cooperation is implemented under conditions of growing globalization, global interdependence and of international division of labor.
It is essential to choose an adequate treatment of the term "interregional cooperation", because scientists have different approach to determining this definition. The analysis of the approaches divides the definition into several groups: those of international cooperation, cross-border cooperation, inter-territorial cooperation, inter-regional cooperation.
Thus, the hierarchy within these cooperation between regions can be followed. It is obvious, that the concept of inter-regional cooperation is the widest among the concepts including any kind of regional cooperation, as it involves all the links established between regions both inside and outside a state. Cross-border cooperation is included as well, as it presupposes borders between the cooperating territories.
The state regulating the inter-regional development faces the following problems: to accelerate and increase the efficiency of social and economic development through a certain complex of financial, economic and management measures, including the organization of interregional relations both in economy and social live. Environmental problems can be added to the list. The goal can be reached improving the system of inter-regional cooperation that includes state and public structures, private enterprises (SME), and housekeeping. The gradual coordinated activities of regional executive authorities are highly needed when searching for implementation of appropriate regional cooperation forms.
The current socio-economic situation is described by the lack of systemic actions performed by the state to reduce regional disparities. It requires the deepening of regional
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2015, ВИП. 9_
cooperation by means of efficient organizational and economic models of the cooperation.
Key words: regional cooperation, inter-regional cooperation, cross-border cooperation, organizational and economic models of the cooperation.
УДК 330.35.001.57
1.В. Тараненко
МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРА1Н НА ОСНОВ1 СУКУПНО1 ФАКТОРНО1 ПРОДУКТИВНОСТ1
У cmammi розкрито зв'язок мiж eKonoMinnuM зростанням крат та факторами впливу - капталом, працею та сукупною факторною продуктивтстю за допомогою Memodie економетричного моделювання. Побудовано макромодель eкономiчного зростання для крат з noдiбними характеристиками тновацтного потенщалу. Для Румуни, Туреччини, Украгни отримано прогнозт значення макрoeкoнoмiчних показник1в до 2030 р.
Обгрунтовано нeoбхiднiсmь перетворення сукупног факторног прoдукmивнoсmi на прoвiдний детермтант розвитку.
Клю^о^^ слова: eкoнoмiчнe зростання, сукупна факторна продуктивтсть, сценари розвитку, прогноз, eкoнoмiчна модель.
Постанова проблеми. Необхщшсть адаптацп нацюнальних економш до умов глобально! нестабшьносп висунула на порядок денний прюритети eK0H0Mi4H0r0 зростання не тшьки для кра!н, що розвиваються, але й для розвинутих кра!н. Саме здатшсть до довгострокового економiчного зростання в мшливому високо турбулентному середовищi великою мiрою визначатиме рiвень конкурентоспроможносп краш протягом ХХ1 ст. Звщси випливае необхщшсть обгрунтування джерел довгострокового економiчного зростання краш у сучасному глобальному контекст за умов ускладнення геопол^ично! ситуацп, посилення невизначеносп та нестабшьносп.
Водночас пiдхiд до розв'язання зазначено! проблеми не може бути однаковим для краш та регюшв з рiзним рiвнем економiчного розвитку. Розвинут кра!ни фокусують увагу на новш якостi економiчного зростання, основу якого складають найсучаснiшi технологи та глобальна шновацшна iнтеграцiя, на соцiальнiй та еколопчнш складових розвитку (соцiальна шклюзившсть, «зелена економша»), на протидп глобальним ризикам та глобальнш нестабiльностi. Кра!ни, що розвиваються, насамперед мають забезпечити стшю темпи довгострокового зростання на основi структурно! перебудови економiки, удосконалення шститутв, пiдвищення рiвня iнновацiйного потеншалу та його ефективного використання.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. В наукових публшашях вiтчизняних та зарубiжних вчених, зокрема Г. Глухо!, А. Задо!, Г. Колодко, Б. Кузика, Й. Шумпетера, Ю. Яковця [1-5] розкрито теоретико-методолопчш основи економiчного розвитку та зростання. У працях Г. Бекера [6], Дж. Гроссмана [7], Р. Лукаса [8], П. Ромера [9] здшснене моделювання впливу технологш та шновацшно! дiяльностi на економiчнi процеси з урахуванням накопичення людського катталу. Д. Арнольд, Х. А. Кол^ Й. А. Шиф [10, с. 94] розробили моделi економiчного зростання на базi концепцп сукупно! факторно! продуктивностi.
Сучаснi моделi економiчного зростання, а також можливi сценарп розвитку окремих кра!н та свггово! економiки в цiлому висвiтлено в роботах В. Гейця [11], О. Михайловсько! [12], Дж. Стиглиця [13] та ш.
Втсм роль окремих факторiв, зокрема швестицшно-шновацшно! компоненти в економiчному розвитку Укра!ни, та перспективи економiчного зростання з урахуванням
