CC BY
13УДК 911.3:551.468.1
Хомич Л. В.
Концептуальн1 положення щодо еколог 'чного захисту Чорноморського басейну в контекст! сучасного розвитку приморських рег1он1в УкраУни
Одеський нацюнальний ужверситет iMeHi I. I. Мечникова, м.Одеса e-mail: [email protected]
Анотаця. Виявленi найбльш проблемнi моменти у розвитку приморських рег/'он/'в Украни, масштаби ïx впливу на екосистему Чорноморського басейну. Сформульован особливостi територально!' орган/'защ!' господарства приморських регонв. Визначен принципи та ключовi напрямки екологчного захисту Чорноморського басейну.
Ключовi слова: Чорноморський басейн, приморськ регони, береговi зони, територальна органзаця, функц ональне зонування.
Чорноморський perioH, з одного боку, сьогодш е регюном, який найбтьш динам1чно розвиваеться в економ1чному плат, з шшого - регюном з постшним наростанням еколопчноТ напруженостк У природно-географ1чному плат Чорноморський басейн за багатьма ознаками являе собою своерщний, ушкальний об'ект, до основних особливостей якого необхщно вщнести значну площу водозбору, сповтьнену вертикальну циркуляцш води, в1дносну замкнутють акваторп i упов1льнений зовн1шн1й водообмш, пор1вняно менше видове р1зноман1ття. Назван! умови в сукупност з розташуванням серед територ1й з високим р1внем господарськоТ активност1 призвели до формування тут кризовоТ еколопчноТ ситуацп.
Очевидним е той факт, що сталий соц1ально-економ1чний розвиток причорноморських держав прямо залежатиме вщ ефективност вир1шення проблем еколопчного захисту Чорноморського басейну. Ця обставина значною м1рою визначае потребу в консолщаци' зусиль краТн Чорноморського регюну та вс1еТ св1товоТ громадськост1 щодо запоб1гання пог1ршенню еколопчноТ ситуацй' в Чорноморському басейш. Кр1м того, кожна причорноморська краТна здатна зробити власний внесок в процес еколопчного захисту Чорноморського басейну шляхом: рацюнал1заци' природокористування та територ1альноТ оргашзаци' господарства в приморських регюнах; практичним запровадження принцип1в 1нтегрованого управл1ння прибережною (береговою) зоною; формування природного каркасу еколопчноТ безпеки у вигляд1 штегрованоТ екомереж1 Чорноморського басейну; реал1зацй' басейного пщходу в управл1нн1 як1стю води.
Метою даноТ статт1 е виявлення найбтьш проблемних моменпв у розвитку приморських регюшв УкраУни, масштаб1в Тх впливу на екосистему Чорноморського басейну. З'ясування шлях1в трансформаци' територ1альноТ оргашзаци господарства приморських регюшв. Визначення ключових напрямш еколог1чного захисту Чорноморського басейну.
Еколопчна безпека Чорноморського басейну являе собою комплексну, м1жнародну проблему, у вир1шенн1 якоТ зац1кавлен1 не лише причорноморськ1 кражи, але й уся м1жнародна сп1льнота. Еколог1чна ситуац1я в Чорноморському басейш з 90-х рок1в ХХ ст. перебувае пщ пост1йною увагою спец1ал1зованих агентств ООН, GC, ПА ЧЕС. Свого часу Украша приедналася до ряду важливих м1жнародних докуменпв у галуз1 охорони морського середовища — Деклараци' м1н1стр1в про захист Чорного моря (1993 р.); Конвенци про захист Чорного моря вщ забруднення (1994 р.); Стратепчного плану дш щодо в1дтворення та захисту Чорного моря (1996 р.). В рамках м1жнародного проекту Всесв1тнього банку в УкраТш була п1дготовлена «Нацюнальна допов1дь про стан i перспективи встановлення нацюнальноТ мереж1 1нтегрованого управлшня прибережною смугою мор1в в УкраТш» (1994 р.) [1]. На сьогодш шщ1атива в розробц1 м1жнародних проеклв в Чорноморському рег1он1 належить ¿С (Сптьна операц1йна програма Басейну Чорного моря (Black Sea Basin Joint Operational Programme), проект «Сшвпраця щодо довктля Чорного моря» та ш..) i ПА ЧЕС (рекомендацп 49/2001 «Про захист навколишнього середовища Чорного моря i новi виклики, рекоменда^я 111/2009 «Про використання водних ресурав у Чорноморському рег1он1»). Серед завдань, як1 стоять перед новоствореним еврорегюном «Чорне море» (The Black Sea Euroregion) особлива увага придтяеться саме розробц спiльних eкологiчних пpоeктiв, в тому чи^ щодо збереження екосистем прибережних зон [2].
Очевидним е те, що основну загрозу для морського середовища становить господарська дiяльнiсть людини в приморських районах та на територи водозабоpiв piчок. Саме виходячи з цього була прийнята в 1995 р. Глобальна програма дм по захисту морського середовища вщ наземноТ дiяльностi (Вашингтонська деклара^я).
Антропогенш джерела забруднення Чорноморського басейну умовно можна роздтити на три групи:
- велим i малi рiчки, якi проходять через густозаселенi територи з розвиненою промисловiстю, iнтенсивним стьським господарством (в якостi своeрiдних «гарячих точок» можна розглядати також дельтовi дiлянки Дунаю, Днiстра, Днiпра, ^вденного Бугу, якi акумулюють забруднення з величезних водозборiв);
- локальнi дтянки стiйкого забруднення, так званi, «гарячi точки» - приморськi мiста, поселення, портово-промисловi комплекси, що формують забруднення прибережних акваторм викидами господарсько-побутових, промислових, зливових, дренажних стомв, в портових центрах в результат обробки вантажiв;
- судноплавство, видобуток мiнеральних ресурав, господарська дiяльнiсть на акватори, бюлопчне забруднення.
Шiсть регiонiв - Донецька, Запорiзька, Херсонська, МиколаТвська, Одеська област та АР Крим та м Севастополь, е приморськими, i Тх вплив на екологiчний стан басейну е найбiльш суттевим. Загальна довжина азово-чорноморського узбережжя складае 2759,2 км, в тому чи^ пляжнi ресурси займають близько 1300 км береговоТ смуги, близько 20 приморських водно-болотних упдь. Крiм морськоТ акваторiТ тут знаходиться 14 лимашв, площею 2,5 тис. км2. Територiя приморських регюшв становить 167,1 тис. км2 i складае 27,7% загальноТ площi територи УкраТни. Тут проживае близько 13,5 млн.чол. (29,0% всього населення УкраТни), [3]
Характеры риси оргашзаци територи приморських регюшв, ям необхщно враховувати при розробц регiональних програм Тх сталого розвитку та схем планування територи:
- приморськ регюни (за винятком ЗапорiзькоТ та ДонецькоТ областей) мають типовий приморсько-фасадний тип територiальноТ органiзацiТ з вираженою територiальною диферен^а^ею господарськоТ дiяльностi при вiддаленнi вщ берега;
- для приморських регюшв властиве природно-господарське ешелонування територiТ з формуванням рiзних за iнтенсивнiстю освоення та використання господарських смуг (прибережноТ, перехщноТ, перифершноТ);
- змiна штенсивносл господарського використання територiТ приморських регюшв вщбуваеться за такими напрямами:умовно перпендикулярному лши берега; уздовж лiнiТ берега в горизонтальному напрямку; у осередках найбтьшоТ концентраци (великi мiста, урбашзоваш зони, портово-промисловi комплекси);
- максимальна концентра^я населення та промислового потен^алу, як правило, припадае на вузьку берегову (прибережну) зону, яка включае територш приморських адмiнiстративних районiв та мюьких поселень, загальною площею 59,2 тис. км2 та населенням понад 6 млн. оаб;
- береговi (прибережнi) зони мають найвищу економiчну та демографiчну аттрактивнiсть та вщзначаються найбiльшою конфлiктнiстю господарських функцiй та найвищим рiвнем антропогенно-техногенного навантаження;
- територiальна оргашза^я прибережних зон являе собою iерархiчно впорядковану сукупнiсть секторiв та функцюнальних зон, районiв, ядер концентрацiТ, ям об'еднанi функцiональними i територiальними зв'язками на основi принципу ешелонування контактноТ зони;
- важливою складовою природно-ресурсного потен^алу прибережних зон е природно-рекреацiйний потенцiал;
- приморськi регюни поряд з територш водозаборiв рiчок безпосередньо впливають на екологiчний стан Чорного та Азовського морiв i е об'ектами просторового планування та управлшня в рамках мiжнародних проек^в екологiчного захисту Чорноморського басейну;
- в береговш зонi зосередженi «гарячi точки» - великi мiста, поселення, портово-промисловi комплекси, що формують забруднення прибережних акваторш викидами господарсько-побутових, промислових, зливових, дренажних стомв та ш.;
- в якостi своерiдних «гарячих точок» у приморських регюнах можна розглядати також дельтовi дiлянки Дунаю, Днютра, Днiпра, Пiвденного Бугу та ш., якi акумулюють забруднення з величезних водозаборiв.
- тут розташоваш цiннi лиманно-гирловi комплекси та ушкальш прибережнi водно-болотнi угiддя, якi мають мiжнародне, нацiональне та регiональне значення (близько 20 приморських водно-болотних упдь, 14 лимашв, площею 2,5 тис. км 2);
- вщповщно до проекту створення ВсеевропейськоТ еколопчноТ мережi плануеться видтення Азово-Чорноморського природного коридору, який включае ва морсьм узбережжя УкраТни; Необхiдно вiдзначити, що найбтьш гостро в приморських регюнах сьогодш проявляються наступнi
проблеми:
- високий рiвень сiльськогосподарського освоення територiТ (70-85%);
- низька частка площ об'ек^в природно-заповщного фонду;
- забруднення водних об'ек^в та атмосферного повiтря;
- накопичення вiдходiв, низький рiвень Тх утилiзацiТ' та переробки;
- формування зон концентрованого антропогенно-техногенного тиску на середовище.
Bei приморсьм регюни УкраТни видтяються штенсивним природокористуванням i значними масштабами господарськоТ дiяльностi. Вони мають потенцiйнi можливост бути активно залученими до пан-европейськоТ транспортноТ зони басейну Чорного моря, евразшськоТ транспортноТ зони, единоТ транспортноТ система краТ'н ЧЕС.
Слiд вщзначити, що на фонi спiльних проблем в сферi природокористування приморськi регюни суттево в^зняються за рiвнем антропогенного навантаження на середовище, що зумовлене рiзною концентра^ею техногенних навантажень та промислового потен^алу. Якщо розглядати обсяги забруднення атмосферного пов^ря вiд стацюнарних та пересувних джерел, скиди забруднених вод до водних об'ек^в, утворення вiдходiв I - IV клаав небезпеки, то i в масштабi УкраТни i серед приморських регюшв видтяеться Донецька область, яка характеризуеться найбтьшим антропогенно-техногенним пресингом на довмлля та мае найгiршi параметри еколопчноТ ситуацiï (табл. 1).
Таблиця 1.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря вщ стацiонарнихта пересувних
джерел забруднення, 2012 р [10, с. 298-301]
Регюни тис. тонн у розрахунку на квадратний ктометр, тонн у розрахунку на одну особу, кг
УкраТна 6821,1 11,3 149,6
АР Крим 137,8 5,3 70,2
Донецька 1714,7 64,7 390,7
Запор1зька 316,0 11,6 178,7
МиколаТвська 87,1 3,5 74,1
Одеська 169,0 5,1 70,7
Херсонська 73,6 2,6 68,1
Максимальна концентра^я населення та промислового потен^алу, як правило, припадае на вузьку берегову (прибережну) зону, яка включае територш приморських адмшютративних райошв та мюьких поселень, загальною площею 59,2 тис. км2 та населенням понад 6 млн. оаб. У приморськш зош функцюнуе 18 морських портiв УкраТни та 11 порто пунк^в iз загальною технолопчною потужнiстю бiльше 170 млн. т на рк [3, 4].
Береговi (прибережнi) зони розглядають як своерщний i цiнний територiальний ресурс, що мае надзвичайно високу аттрактивнють для населення та господарства, ушкальний ресурсний потен^ал, безальтернативнiсть господарських функцш та особливу територiальну органiзацiю, приморсько-фасадним типом територiальноï структури [4].
Особливост територiальноï органiзацiï в приморських регюнах та берегових зонах проявляються у вираженш територiальнiй диференцiацiï господарськоТ дiяльностi, розподiлу господарських функцiй та зм^ iнтенсивностi господарського використання за такими напрямками: умовно перпендикулярному лши' берега; уздовж лши' берега в горизонтальному напрямку; у формуванш осередмв найбiльшоï концентрацiï.
Основними для берегових зон е наступш принципи територiальноï органiзацiï:
- функцiональноï органiзацiï простору берегових зон по вщношенню до береговоТ лiнiï;
- зменшення взаемного впливу сушi i моря з вщдаленням вiд узбережжяТ;
- формування вщносно береговоТ лiнiï якiсно рiзних, за типом природокористування, приморськоТ та прибережноТ пiдзон;
- змiни типу та штенсивносп господарського використання в межах функцюнальних зон при вщдаленш вщ берега, що е основою структуризаци' кожноТ з них;
- найбтьшоТ' концентраци населення, господарських функцш, виробництва на вщносно вузькш смузi вздовж узбережжя, у максимально наближеносп до контактного фронту сушi i моря;
- комплексного врахування природно-географiчних особливостей берегових зон, ям породжують ï'ï ешелонування та осередкову концентрацщ
- формування в результатi осередковоТ концентрацiï функцiональних ядер, що за умови бтьшоТ сили тяжiння веде до певних деформацш у теоретичнш моделi лiнiйноï органiзацiï простору берегових зон;
- неоднорщносл основних параметрiв демографiчного, господарського навантаження, особливостей ресурсного потен^алу та економiко-географiчного положення уздовж узбережжя зумовлюе видтення в межах берегових зон рiзних секторiв;
- необхщносп проведення функцiонального зонування з метою удосконалення територiальноï органiзацiï та зменшення конфлктносп природокористування [5].
Функцюнальне зонування розглядаеться як один iз основних принципiв i як метод удосконалення територiальноï органiзацiï берегових зон, забезпечення рацюнального використання ïï територи та ресурав в умовах зростання конфлктносп та конкурентностi господарських функцш. Отже, територiальна органiзацiя берегових зон являе собою iерархiчно впорядковану сукупнють секторiв, функцiональних зон, функцiональних райошв, функцюнальних ядер, ям об'еднанi функцюнальними залежностями i територiальними зв'язками на основi принципу ешелонування контактноТ зони [5].
Зниження територiальноi конфлктносп господарських функцiй повинно забезпечуватися завдяки реалiзацii таких крош: Тх територiальне розмежування i3 створенням буферних зон на рiзних рiвнях оргашзаци територи (в масштабi БЗ на рiвнi функцiональниx районiв, в масштабi мiст та функцiональниx райошв на рiвнi мiлкого зонування ix територи); пошук можливостей спiльного розвитку на основi взаeмовигiдного доповнення новими функ^ями, визначення прiоритетiв та обмеження розвитку окремих господарських функцш в залежност вiд специфiки функцiональниx смуг.
Висновки. Сьогодш неефективне землекористування i вщсутнють на практицi iнтегрованого управлшня прибережною (береговою) зоною в УкраТш призвело до стиxiйноi забудови прибережних територiй, зростання числа землекористувачiв, формуванню приватних володiнь, загальноТ невпорядкованостi землекористування, хаотичного розвитку рекреацшних зон з ^норуванням вимог планування територii та шженерно-комушкацшного оснащення. Кардинальна змiна пiдxодiв до органiзацii природокористування в приморських регюнах УкраТни е давно назртою. На жаль, сучасний теxнологiчний стан транспортного, промислового, стьськогосподарського, водогосподарського комплешв i загальна економiчна ситуацiя в УкраТш роблять це завдання мало реальним у найближчий час.
Масштаб i характер еколопчних проблем Чорноморського басейну, безумовно, вимагають мiжцержавного, мiжнародного спiвробiтництва у сферi екологiчного захисту морських екосистем [6]. Принципи та ключовi напрямки еколопчного захисту Чорноморського басейну можуть бути сформульоваш наступним чином:
- мiжнародне спiвробiтництво, розробка та послщовна реалiзацiя мiжнародниx програм еколопчного захисту Чорноморського басейну;
- координа^я на мiждержавному рiвнi басейнового принципу управлшня якютю вод (поверхневого стоку) великих рiчок;
- швентариза^я джерел антропогенно-техногенних навантажень на Чорноморський басейн;
- видтення "гарячих точок" на узбережжях морiв i реалiзацiя програм з Тх екологiчного оздоровлення;
- видтення прибережних (берегових) зон з визначенням Тх адмшютративно-правового статусу та впровадження у вах причорноморських державах меxанiзмiв штегрованого управлiння БЗ;
- впровадження нових еколопчно безпечних технологш в аграрному секторi, удосконалення структури землекористування, скорочення площi сiльськогосподарськиx упдь;
- формування екологiчноi мережi в уах причорноморських краТнах в рамках Азово-Чорноморського природного екологiчного коридору, збереження водно-болотних упдь;
- планування територи приморських регюшв з обов'язковою регламента^ею господарськоТ дiяльностi для окремих територш [7, 8];
- функцюнальне зонування територii приморських регiонiв та БЗ;
- використання шструмен^в мiжнародного спiвробiтництва з екологiчноi захисту Чорноморського басейну (ЧЕС, ЧорноморськоТ Комiсii, спецiалiзованиx агентств ООН, iнститутiв ее, бврорегюну «Чорне море»);
- популяризацiя серед громадськост iнформацii про екологiчнi проблеми Чорноморського регюну, ствпраця з громадськими оргашза^ями, сприяння в реалiзацii мiжнародниx екологiчниx програм.
Велика частина названих напрямiв мае географiчне змiст i вимагае комплексного пiдxоду на рiвнi краТн, приморських регiонiв, регiональниx штеграцшних об'еднань.
Приморськi регiони УкраТни потребують розробки комплексноТ стратегii Тх соцiально-економiчного розвитку в контекстi забезпечення еколопчноТ безпеки в Чорноморському регiонi. Враховуючи специфiку регiонального розвитку iснуе потреба розробки регюнальних програм сталого розвитку на основi врахування природних, ресурсних, економiчниx, соцiокультурниx та просторово-планувальних чинниш кожного приморського регiону.
Лтература
1. Нацюнальна допов1дь про стан i перспективи встановлення нацюнальноТ' мереж1 Ытегрованого управл1ння прибережною смугою морiв в УкраТш / В. Шевчук, А. Ткачов, О. Топчiев та н - К.- Одеса, 1994. - 157 с.
2. Black Sea Basin Joint Operational Programme 2007-2013. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.blacksea-cbc.net/
3. Карамушка В. I. Територiальне планування розвитку прибережноТ смуги морiв в УкраТш: Аналiтичний огляд / Карамушка В. I. -К. : Ушверситет менеджменту освiти АПН УкраТни, 2008. - 53 с.
4. Хомич Л. В. Берегова зона ОдеськоТ области проблеми та перспективи розвитку / Лариса Хомич // Вюник Одеського державного ушверситету. Географнчш та геолопчш науки. - Том 4. Випуск 5. - 1999. - С. 108 - 113.
5. Хомич Л. В. Принципи i методи функцiонально-територiальноТ оргашзаци береговоТ зони ОдеськоТ области автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.геогр. наук: спец. 11.00.02./ Одеський нацюнальний ун-т iм. I.I. Мечникова. - Одеса., 2000. - 21 с.
6. Topchiejv A. G. Principles and Mechanisms of the Ecological Protection of the Azov-Black Sea Basin in Ukraine / A. G. Topchiejv, L. V. Khomych / The Black Sea Ecological Problems: Collected papers // SCSEIO, Odessa: SCSEIO, 2000. - Pp. 325 - 330.
7. Схема планування територи узбережжя Чорного та Азовського морiв для застосування у Донецькш, Запорiзькiй, Херсонсьш, Одесьш, МиколаТ'вськш областях та АР Крим / УДНД1ПМ "Дтромюто". -К. : 2006. -230 с.
8. Хомич Л. В. Стратепя регюнального розвитку i планування територи / Хомич Л. В. // Стратепчш прюритети. -2007. - № 4. - С. 142 - 150.
9. Концепци переходу УкраТни до сталого розвитку (проект). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mon.gov.ua/images/files/.../koncepcia.doc
10. Статистичний збiрник «Регюни УкраТни», 2013. Частина 1. / За ред. О. Г. Осауленка. - КиТв, Державна служба статистики УкраТни. - 2013. - 322 с.
Аннотация. Л. В. Хомич Концептуальные положения экологической защиты Черноморского бассейна в контексте современного развития приморских регионов Украины. Выявлены наиболее проблемные моменты в развитии приморских регионов Украины, масштабы их воздействия на экосистему Черноморского бассейна. Сформулированные особенности территориальной организации приморских регионов. Определены принципы и направления экологической защиты Черноморского бассейна. Ключевые слова: Черноморский бассейн, приморские регионы, береговые зоны, территориальная организация, функциональное зонирование.
Abstract. L. V. Khоmych Conceptual approaches of ecological protection Black Sea basin in the context modern development of the coastal regions Ukraine. Identified the most problematic aspects in the development of coastal regions of Ukraine, the extent of their impact on the ecosystem of the Black Sea basin. Formulated features of the territorial organization coastal regions. Sets out the principles and directions of ecological protection Black Sea basin.
Keywords: Black Sea basin, coastal regions, coastal zones, territorial organization, zoning.
Поступила в редакцию 08.02.2014 г.
