CC BY
19ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 614.777(26):504.42.054
М. I. Голубятников, В. П. Сиденко, О. В. Козшкурт
ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА: СУЧАСН1 РИЗИКИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я
ДУ «ЛЦ МОЗ Украши на ВТ», Одеський нацiональний медичний ушверситет
Summary. Golubiatnikov N. I., Sidenko V. P., Kozishkurt Ye. V. POLLUTION OF THE MARINE ENVIRONMENT: MODERN RISKS FOR PUBLIC HEALTH. - SE "LC of
Ukrainian Ministry of Health Care on the Water Transport", Odessa National Medical University; e-mail:kozishkurt. n@gmail. com Intensification of human impact on marine ecosystems took place in recent decades. Pollutants' generalization has a local, regional and global character. Maritime transport contributes significantly to the pollution of the environment. Ships' ballast water and sediments contribute hydrobionts, chemical and biological pollutants migration to other ecosystems. Taking into account the features of the Black Sea, the environmental problems of this region may be solved together with the problem of pollution of the rivers pouring into it.
Key words: marine environment, biological, chemical factors of pollution, the Black Sea basin, public health.
Реферат. Голубятников Н. И. Сиденко В. П., Козишкурт Е. В. ЗАГРЯЗНЕНИЕ МОРСКОЙ СРЕДЫ: СОВРЕМЕННЫЕ РИСКИ ДЛЯ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ. В последние десятилетия наблюдается усиление антропогенного воздействия на морские экосистемы, распространение загрязняющих веществ носит локальный, региональный и глобальный характер. Морской транспорт вносит значительный вклад в загрязнение природной среды. С судовым балластом морских судов происходит перенос гидробионтов, химических, биологических загрязнителей других экосистем. С учетом особенностей Черного моря, без решения проблемы загрязнения рек, в него впадающих, невозможно решить экологические проблемы данного региона.
Ключевые слова: морская среда, биологические, химические факторы загрязнения, Черноморский бассейн, общественное здоровье
Реферат. Голубятников М. I., Сиденко В. П., Козшкурт О. В. ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА: СУЧАСН1 РИЗИКИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я В останш десятирiччя спостертаеться посилення антропогенного впливу на морсьш екосистеми, розповсюдження забруднюючих речовин носить локальний, репональний та глобальний характер. Морський транспорт вносить значний вклад у забруднення природного середовища. 3i судновим баластом морських суден вщбуваеться перенесення: пдробюнпв, хiмiчних, бюлопчних забруднювачiв до шших екосистем. З урахуванням особливостей Чорного моря, без виршення проблеми забруднення рiчок, що в нього впадають, неможливо виршити еколопчш проблеми цього репону.
Ключовi слова: морське середовище, бюлопчш, хiмiчнi чинники забруднення, Чорноморський басейн, громадське здоров'я
Вступ. Основним сировинним ресурсом Светового океану е морська вода, яка мютить вщомих насьогодш 75 важливих хiмiчних елеменпв, запаси яких на сушi неухильно виснажуються, тодi як в океанських водах !х метиться величезна шльшсть. Световий океан
© Голубятников М. I., Сиденко В. П., Козшкурт О. В.
багатий мшеральними ресурсами, а надра океану - покладами корисних копалин. Крiм того, морська вода може бути використана для отримання прюно! (винайдено багато промислових методiв).
Забруднення морського середовища речовинами, шшдливими для флори, фауни морiв i здоров'я людини, останнiм часом викликае велику стурбовашсть у свггово! громадськостi через збитки, що завдаються довк1ллю та населенню [1, 2].
Матерiали та методи: для вивчення проблеми було переглянуто науковi публжацп з м1жнародно! бази даних 8СОРШ за 2006-2015 роки, з використанням бiблiометричного, описового та аналггичного методiв епiдемiологiчного дослiдження, грунтуючись на даних свггово! лiтератури.
Результати та ¡х обговорення. Проведене групою вчених онлайн-опитування населения 10 европейських кра!н (10 106 учасник1в), яке охоплювало рiзноманiтнi соцiально-економiчнi i географiчнi райони, показало високий рiвень стурбованоста громадськостi щодо антропогенних впливiв на морське середовище. Респонденти вiдзначили основш наслiдки безпосереднього антропогенного впливу: забруднення i пiдкислення океану, виснаження рибних запаав [3, 4, 5].
Основними забруднювачами морського середовища е залишки та наслiдки функцiонування судноплавства. Огляд сучасних лiтературних джерел дозволяе видшити системнi проблеми, пов'язанi з впливом судноплавства та дiяльностi портiв на екосистему моря. Це - викликана збшьшенням масштабiв виносу бiологiчних речовин з портових акваторш припортових населених мют евтрофiкацiя, забруднення прибережно! морсько! екосистеми (води, донних вiдкладень, пдробюнтав) важкими металами, пестицидами, легкоокисними оргашчними спорками, побутовим смiттям, скиданнями з суден в результата рiзних видiв господарсько! дiяльностi; замулення, яке викликано значним стоком рiчок i площинного змиву, господарською дiяльнiстю в акваторiях порту (внутрiшнiй i зовнiшнiй рейд) [6-9].
В результата взаемодп м1ж мегаполiсом та прибережною зоною посилюеться вiдкладення органiчних речовин в прибережних водах. Загальний ефект вiд атмосферного осадження нiтратiв i сульфатiв сприяе процесам пвдкислення морсько! води. Промислова дiяльнiсть, що здiйснюеться в межах мегапол1су та його околицях часто призводить до виявлення слiдiв метал1в i потенцiйно токсичних органiчних сполук у морському середовищi [10-13].
Варто зазначити важливють вивчення проблеми безпосереднього впливу суднового баласту на еколопчний стан морського водного середовища акваторш портав та рекреацiйних зон, що знаходяться поблизу портiв, з точки зору перенесення гiдробiонтiв, хiмiчних, бюлопчних забруднювачiв з iнших екосистем [14-20].
Iмовiрнiсть контамiнування водяного баласту, який морсьш судна забирають в акваторiях рiзних портiв свiту, збудниками шфекцшних i паразитарних захворювань, була тдтверджена спостереженнями багатьох авторiв [21 -28].
Знезараження суднових баластних вод [29-35], в яких нерiдко мiстяться небезпечш патогеннi мiкроорганiзми [36], е актуальною проблемою. Для знезараження використовують рiзноманiтнi способи: iмпульсний електричний розряд, хiмiчнi (застосування гiдроксильних радикалiв, озонування) радiацiйнi методи [37-40], проте, найбiльш поширеними i дешевими е використання хлоровмюних препаратав [41].
З розвитком торгово-економiчних зв'язк1в зростае забруднення Свiтового океану. Найчасташе забруднення морсько! води вщбуваеться внаслiдок аварiйних викидiв: нафтових полщиктчних ароматичних вуглеводнiв (НПАВ), поверхнево-активних речовин (ПАР), хлороргашчних пестицидiв (ХОП), мшеральних добрив, хлорорганiчних та нггросполук, амшв [42-44].
Останнi десятирiччя спостерiгаеться посилення антропогенного впливу на морськi екосистеми, при цьому розповсюдження забруднюючих речовин носить локальний, репональний та глобальний характер [44-46]. З ще! причини будь-яке забруднення морсько! екосистеми, а в нашому оглядi Чорного моря, носить суто мiжнародний характер [47-48].
Так, дослiдження групи авторiв показали, що в останш роки (2010-2014 рр.), за рахунок iнтенсифiкацi! господарсько! дiяльностi в Швденному регiонi Росi!, спостерiгаеться постiйне забруднення вод Азовського моря солями важких метал1в (свинцю, кадмiю, мiдi, цинку, ртута), концентрацi! яких значно перевищують ГДК хiмiчних речовин у водi [49].
1нша група aBTopiB встановила, що у морському середовищi Мексикансько1' затоки утворилась значна кшьшсть залишк1в смоли внаслщок природних i антропогенних викидiв нафти в навколишне середовище океану. В результата вивiтрювання, осадження та шших процесiв вiдбуваеться трансформацiя у зрщжену форму. Розмiри цих утворень можуть мати вiд дек1лькох мiлiметрiв у дiаметрi до дек1лькох метрiв в довжину i ширину. Вони можуть залишатися в навколишньому середовищi океану досить довго, можуть розкладатися, або потонути. Дуже часто виносяться на берег течiями i хвилями, що створюе складноста у дiяльностi прибережних служб вiдпочинку, рибно! промисловостi i може мати негативний вплив на тваринний свгг [50-51].
Групою вчених проведено аналiз штенсивноста безпосереднього сукупного антропогенного впливу на екологiчний стан вщ 60 до 99% територiальних вод держав-членiв £С. На основi результатiв дослiдження визначено негативний вплив на цший комплекс ктматичних факторiв: пiдвищення температури, iнтенсивностi УФО, закислення води; рибальство; судноплавство; а в прибережних районах - забруднення акваторп iз сушi, в бшьшоста випадк1в, iз кумулятивним впливом, вщ яких залежить стан водних екосистем [52-55].
Значш порушення у видоутвореннях фiтопланктону були пов'язанi з присутшстю мiдi, висок1 локальнi концентрацiï яко1 виявляли при використаннi для окраски суден необростаючих фарб, що мютять трибутилол. Це завдае значноï шкоди навколишньому середовищу. Судновi «шлейфи» являють собою поеднання забруднюючих речовин i морсько1' солi, що призводить до вившьнення хлору з морських бризiв. Високий рiвень кислотностi призводить до подальшого звiльнення хлору, а також брому з морсько1' солi, утворюються токсичш аерозолi, що дуже швидко взаемодiють з метаном. Пропонуеться створити спещальну мiжнародну програму для вивчення вах ризик1в, для подальшоï розробки комплексноï програми екологiчного менеджменту [13].
При виршенш глобальних проблем людства, автори особливу увагу придiляють еколопчнш проблемi. Однiею з причин зростаючо1' еколопчно1' кризи е вплив морського транспорту на морське довшлля. Розглядаються заходи правового i технiчного характеру, прийняття яких на морському транспорта може сприятливо вплинути на стан навколишнього середовища моря. Вивчаються як приватш, так i державнi зусилля в сферi природоохоронноï дiяльностi, заходи як нацюнального, так i мiжнародного характеру в цiй галузi, причому вiдзначаеться особлива роль 1МО в оргашзацп тако1' роботи на морському транспорта [56-59].
В останш роки свгговою спiльнотою велика увага придметься стiйкому розвитку людства, що забезпечуе виживання, безперервний прогрес суспiльства i не руйнуе природне середовище. Рiзним аспектам стiйкого розвитку присвяченi численш публiкацiï, конференцiï, цiею проблемою займаються уряди, мiжнароднi органiзацiï, агентства ООН. Пов'язано це з юнуючими для людства загрозами самого iснування життя на Землi, проблемами безпеки, що змiнюють характер загроз [60].
Вщомо, що всi природнi водойми здатш самоочищатися, проте ця здатнiсть мае сво1' меж1: так, водойми, у яш надходить величезна к1льк1сть забруднених стачних вод, втратили здатнiсть до самоочищення i почали деградувати. Винайдено дек1лька способiв очищення стiчних вод, серед яких найбшьш поширеними е: мехашчний, фiзико-хiмiчний i бiологiчний [61].
За даними групи авторiв проблему деградацп свiтовоï екологiчноï системи умовно подiляють на двi частини: деградащя природного середовища в результатi нерацюнального природного користування та забруднення ïï вiдходами людсько1' дiяльностi. Так, протягом майже всiеï iсторiï мореплавства з суден в океан скидалися: харчовi вiдходи, залишки вантаж1в, смiття, забруднена вода [62].
Забруднення природного середовища выходами виробничо1' та невиробничо1' дiяльностi людей надзвичайно велике i останшм часом досягло розмiрiв, загрозливих самому юнуванню людсько1' цивiлiзацiï. Кiлькiсть твердих вiдходiв, як1 породженi господарською дiяльнiстю людини, оцiнюеться для всього свиу близько 100 мiльярдiв тонн на рж. За останнiми розрахунками, до 2025 року обсяг таких вiдходiв може зрости ще в 4-5 разiв. Вщомо, що тiльки 5-10% всього видобуто1' сировини переходить в продукцш, а 9095% його в процеа переробки перетворюеться у вщходи. Проблема 1'х лiквiдацiï набувае глобального характеру [5, 63].
Морський транспорт вносить значний внесок у забруднення природного середовища. На частку берегово1' iндустрiï припадае близько 72% забруднень морiв, викликаних дiяльнiстю людства. Близько 25% забруднювачiв потрапляють в море в процеа експлуатацiï суден [63].
Слад зазначити, що найбшьш ефективними шляхами вирiшення екологiчних проблем моря наразi вважаеться впровадження еколопчно ефективних i ресурсозберiгаючих технологiй на флоп [64-65].
До небезпечних вантаж1в належать будь-як насипнi та хiмiчнi речовини, матерiали, вироби, вiдходи виробничо1 та iншоï дiяльностi, як1 в силу притаманних 1'м властивостей i особливостей при ïx перевезеннi створюють, або можуть створювати загрозу для життя i здоров'я людей, завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, призводити до пошкодження, або знищення матерiальниx цiнностей [66-67].
Одним з найбшьш небезпечних вантаж1в, витiкання яких тягне за собою величезш екологiчнi збитки та значнi матерiальнi витрати на ïx утилiзацiю, е нафтопродукти [68]. Транспортування нафтопродуктiв викликае ризик виникнення позаштатних ситуацiй, в тому числ! аварiй, в результатi яких вшбуваеться забруднення морсько1' акваторiï [69]. При цьому, людський фактор виникнення аварш становить 75% вiд усix випадшв. За статистичними пiдраxунками аварiï танкерiв вiдбуваються при кожному тисячному заxодi в порт. Тому повнiстю усунути можливiсть виникнення аварiй неможливо.
Недотримання вимог дiючиx нормативних документiв законодавства Украïни тягнуть за собою зростання еколопчного дисбалансу Чорноморського узбережжя, при його забрудненш нафтопродуктами [70].
У зв'язку з iнтенсивною господарською дiяльнiстю людини в Свiтовому океанi вкрай актуальною е проблема збереження морського середовища. Це обумовлено великим значениям морiв не тшьки як господарських, а й ктматоутворюючих об'ектiв, яш формують умови житгедiяльностi людей. При цьому традицшно найбiльш «проблемними» е еколопчш аспекти освоення так званих репональних морiв, як1 вiдчувають на собi значний антропогенний вплив. Перебуваючи в оточеннi вiдразу дек1лькох держав, репональш моря е об'ектами штенсивно1' експлуатацiï 1'х ресурсiв, що суттево попршуе загальну екологiчну ситуацiю. Одним з найбшьш характерних прикладiв е Чорне море, яке досить давно стало предметом мiжнародно-правового сшвробггаицтва рiзниx краïн [71-72].
Особливiстю вод Чорного моря е наявшсть сiрководню на глибинах 100-150 м. Цей фактор ютотно зменшуе надiйнiсть i термш експлуатацiï пiдводного обладнання. За оцшкою фаxiвцiв, термiн служби пiдводноï частини видобувних нафтогазових платформ в умовах Чорного моря, може скоротитися до 6 рошв зашсть звичайних 20-25 [73].
1ншою особливiстю вод Чорного моря е напрямок течiй. 1снуюча кругова течiя вздовж шельфу неминуче призводить до транскордонного переносу забруднень морсько1' води в райони, де немае видобутку нафти. В першу чергу, це вшноситься до узбережжя Болгарп та Кримського пiвострова. Потж забруднено1' води з румунського сектору морського шельфу, де видобуваеться нафта, може бути небезпечним для всього узбережжя Одесько1', Херсонсько1', Микола1'всько1' обласп. Аналогiчна небезпека загрожуе i природi пiвденного узбережжя Криму. Навiть в даний час, при вiдсутностi видобутку нафти на родовищi Палласа спостер^аються велик! нафтовi плями в твшчно-схшнш частинi Чорного моря [74-76].
У сукупносп ва перераховаш чинники свiдчать про специфiку м!жнародного екологiчного сшвробггаицтва щодо репональних мор!в. Загальш норми м1жнародного морського права дшть недостатньо для ефективного виршення в!дпов!дних проблем, що породжуе об'ективну необх!дн!сть розробки особливих механ!зм!в еколого-ппешчного управл!ння екосистемою Чорного моря. Активне використання акватор!й Чорного моря зробило актуальним ствробинищ'во держав в галуз! охорони чорноморського морського середовища. В даний час така охорона здшснюеться на трьох р!внях: через нацюнальне законодавство причорноморських держав, за допомогою локальних м!жнародних угод та м!жнародних угод ун!версального характеру [77].
Вшносно Чорного моря д!е передбачений ушверсальними конвенц!ями режим «особливого району», який передбачае спец!альний природоохоронний режим. В рамках зазначених конвенцш, кожна прибережна держава мае право приймати додатков! закони i правила, як1 спрямоваш на запоб!гання забрудненню !з суден. Таким чином,
причорноморсьш держави можуть проводити диференцшовану полггаку в галуз1 збереження чорноморсько! екосистеми, що робить ще бшьш актуальною необхщшсть поглиблення регюнального сшвробггаицтва з метою вироблення единих стандарпв д1яльност1 в акваторп Чорного моря [78-79].
З урахуванням вже перерахованих особливостей Чорного моря (низького р1вня циркуляцп морсько! води), без виршення проблеми забруднення р1чок, що впадають в море, неможливо виршити еколопчш проблеми. Необхвдно ставити питання про субрегюнальне сшвробггаицтво, для компромюу м1ж правом держав на господарське використання р1чок i правом прибережних держав на сприятливе морське середовище [80].
У якосп одного 1з заход1в виршення еколопчних проблем Чорного моря можна запропонувати заснування спещального м1жнародного фонду, який спец1ал1зувався б на фшансуванш природоохоронних проекпв. Джерелом надходжень до такого фонду могли б стати еколопчш збори, яш здшснюються вщповщно до нацюнального законодавства прибережних держав. Для цього необхщна узгоджена полггака прибережних кра!н щодо встановлення еколопчних стандарпв, а також фшансова зацшавлешсть вах держав, що здшснюють господарську дгяльшсть в чорноморському басейш [81].
Масове застосування герб1цид1в в прибережнш зош, в зош водозабору р1чок i дефол1ант1в призводить до отруення морського середовища, до чого можна вщнести також так1 дп в мирний час, як випробування ядерно! збро!, поховання радюактивних в1дход1в i отруйних речовин, скидання небезпечних промислових в1дход1в. Ц дп заборонеш м1жнародним правом [81].
Висновки
1. На сьогодш, незважаючи на велику шльшсть шформацп з охорони морського середовища, реал1зоваш ршення досить далек1 ввд вимог ппешчно! науки та практики. Прийняп законодавч1 акти, спрямоваш на запобпання забруднення мор1в, зумовлюють необхщшсть рацюнального сшввщношення економ1чно! та ппешчно! сторш, комплексного використання !х природних ресурав, виходячи з прюритету сприятливих ппешчних умов використання морських вод, харчових ресурав моря.
2. Виршення поставлених питань, як1 мають важливе науково-практичне значения, е необхщним та своечасним i шдтверджуеться анал1зом оглянутих шформацшних матер1ал1в. Для розробки науково-обгрунтовано! системи заход1в у сфер1 управлшня, оздоровлення морегосподарсько! дгяльносп необхщне застосування об'ективних критерпв ппешчно! оцшки р1вня забруднення морського середовища, чита система природоохоронних заход1в захисту прибережно! територп моря.
*Лтература:
1. Cognetti G. Port activities and international environmental control in the Mediterranean / G. Cognetti., F. Maltagliati // Mar. Pollut. Bull. - 2005. - Vol. 50. - №2. - P. 119120.
2. Конвенция про захист Чорного моря ввд забруднення 1992 року. Протоколи до Конвецп. Укра!на, Росшська Федерация, Туреччина [...]. Конвенцiя. Мiжнародний документ. Протокол вщ 21.02.1992 р.
3. Empirical Evidence Reveals Seasonally Dependent Reduction in Nitrification in Coastal Sediments Subjected to Near Future Ocean Acidification / Ulrike Braeckman, Carl Van Colen, Katja Guilini [et all.] // PLoS One. - 2014. - № 9(10). - P. 108153.
4. Epidemiological aspects of carrying tropical viruses diseases in marine ships in ports of southern countries [text] / V. P. Sidenko, A. M. Voytenko, A. Kotlovski [et. al.] // 1 International congress of maritime tropical and hyperbaric medicine. - Gdynia, Poland, 2009. - P. 161.
5. Gelcich Stefan Public awareness, concerns, and priorities about anthropogenic impacts on marine environments / Stefan Gelcich, Paul Buckley, John K. Pinnegar [et all.] // Proc. Natl. Acad Sci U S A. - 2014, Oct 21. - № 111(42). - P. 15042-15047.
6. Сергеева О. В. Воздействие дноуглубительных работ в порту Сочи на донных беспозвоночных и на среду их обитания: автореф. дис. на соиск. ученой степени канд. биол. наук. / О. В. Сергеева. - Москва, 2015. - 22 с.
7. Чикановский В. А. Охрана окружающей среды в морских портах //В. А. Чикановский, В. В. Шарапов. - Одесса, 2006. - 259 с.
8. Черненко Л. C. Предупреждение загрязнения окружающей среды с судов: учебно-методическое пособие в вопросах и ответах // JI. C. Черненко, Н. Г. Ермошкин. -Одесса, 2002. - 258 с.
9. Assessing the trophic state and eutrophication of coastal marine systems: a new approach based on the biochemical composition of sediment organic matter. / A. Dell'Anno, M. L. Mei, A. Pusceddu [et al.] // Marine Pollution Bulletin. - 2002. - Vol. 44(7). - P. 611-622.
10. Экономико-экологическая безопасность морехозяйственной деятельности [Текст] / Б. В. Буркинский, В. Н. Степанов [и др.]. - Одесса, 2008. - 446 с.
*Список использованной литературы содержит 81 источник. Полная версия находится в редакции.
Работа поступила в редакцию 25.04.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.248 - 06 : 616.12 - 005.4] - 008 - 036 - 07 - 085
О. А. Шкуренко, Н. А. Мацегора
ОСОБЛИВОСТ1 РАННЬО1 Д1АГНОСТИКИ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ ЗА ДАНИМИ КЛ1Н1ЧНОГО
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ХОЛТЕРОВСЬКОГО МОН1ТОРУВАННЯ ЕКГ
(огляд лггератури, спостереження авторiв)
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Shkurenko E. A., Matsegora N. A. PECULIARITIES OF EARLY DIAGNOSTICS OF ISCHEMIC HEART DISEASE IN PATIENTS WITH BRONCHIAL ASTHMA ON CLINICAL MANIFISTATIONS AND HOLTER ECG MONITORING (review of literature, observations of authors). - Odessa National Medical University,
Ukraine.-e-mail: prophpat@ukr. net. We mate based on the literature review and we also present the results of the study 140 BA patients with concomitant coronary artery disease. It was found that subjective clinical manifestations of patients and data of objective examination indicated the presence of a pathological process, not only from the respiratory system, but also cardiovascular. Compared to the standard ECG, during the Holter study period, an episodic moderate depression (> 1.0 mm <2.0 mm) was recorded horizontally during the Holter study period against a background of sinus tachycardia and under physical exertion, and the percentage of detection of various arrhythmias was significantly higher (P <0.001). The obtained data determine the advisability of the appointment of ECG monitoring to all patients with asthma in order to clarify the genesis of clinical symptoms. Based on the results obtained, it was concluded that the timely diagnosis of angina pectoris will help identify individuals with a high risk of coronary events and complications of IHD, that is, those who need a more detailed examination to confirm the need for revascularization. The obtained data are the basis for further study of the degree of functional failure of the cardio-respiratory system with a view to further choosing differential treatment.
Key words: bronchial asthma, ischemic heart disease, clinical manifestation, Holter's monitoring of ECG.
Реферат. Шкуренко Е. А., Мацегора Н. А. ОСОБЕННОСТИ РАННЕЙ ДИАГНОСТИКИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ПО ДАННЫМ КЛИНИЧЕСКОГО НАБЛЮДЕНИЯ И ХОЛТЕРОВСКОГО МОНИТОРИРОВАНИЯ ЭКГ (обзор литературы, наблюдения авторов). Наряду с данными литературного обзора приведены и проанализированы результаты исследования 140 пациентов БА с сопутствующей ИБС. Установлено, что субъективные жалобы пациентов и данные объективного обследования свидетельствовали о
© Шкуренко О. А., Мацегора Н. А.
