CC BY
57
УДК 332.1:338.124.4(477)
Завадських Г.М., к.е.н., доцент® Тавртський державный агротехнолог1чний утверситет, м. Мелтополь
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ РЕГЮН1В
Проанал1зовано проблеми депресивних рег1ошв, визначено шляхи гх розв 'язання.
Клю^о^^ слова: депресивт регюни, соц1ально-економ1чний розвиток, безробття, рег1ональна полтика, демограф1чна ситуацгя,природне середовище.
Постановка проблеми. Територiальнi вщмшност сощально-економiчного розвитку характерш для багатьох кра!н св^, однак, розбалансовашсть укра!нсько! економши надзвичайно посилили диспропорцп розвитку окремих И регюшв. Значна диференцiацiя регiонiв за рiвнем економiчного розвитку та поглиблення диспропорцш !х розвитку е значною перешкодою для пщнесення нацюнально! економiки Укра!ни. Тому, розв'язання проблем таких територш е актуальним загальнодержавним завданням.
Анал1з останн1х дослщжень. Вивченню проблеми депресивних територш присвячено чимало наукових праць вчених-економiстiв, зокрема М. Долiшнього, Ф. Заставного, В. Коваля, В. Коломийчука, А. Новжово!, В.
Соколова, С. Суспщина. Окремi питання регiонального розвитку та способи подолання регюнальних вщмшностей розвитку, е предметом дослiджень М. Барановського, М. Данилишина, Д. Стеченка та ш. Однак, маловивченими лишаються методи оцiнки рiвня депреси, проблеми розвитку депресивних територш та шляхи И розв'язання. Тому особливо! актуальност набувае питання дослщження проблем депресивних регюшв, пошуку i розробки механiзмiв i заходiв, якi забезпечать усшшний регiональний економiчний розвиток депресивних територш.
Метою статт1 е аналiз та оцшка депресивностi регiонiв Укра!ни та проблем !хнього розвитку.
Виклад основного матер1алу. В умовах ринково! економжи не всiм регiонам вдаеться повною мiрою використати сво! конкурентнi переваги та економiчний потенцiал. Перешкодою на шляху !х розвитку е непристосована до ринкових умов структура економши деяких регiонiв, а наслiдком - низький рiвень соцiально-економiчного розвитку, незадовшьна якiсть життя населення. Основними причинами нерiвномiрностi розвитку регiонiв кра!ни е коршна змiна господарських структур, низький рiвень галузево! диверсифжаци, невiдповiднiсть галузево! структури мюцевому природно-ресурсному потенцiалу, несприятливi демографiчнi та екологiчнi тенденцi!.
® Завадських Г.М., 2013
94
Визначення проблемних регюшв вщбуваеться у залежност вiд гостроти або кризовост соцiально-економiчних проблем на основi системи iндикаторiв, основними з яких е виробничий потенцiал, зайнятiсть продуктивного населення, рiвень життя, правопорядок, науково-технiчний потенщал, екологiчна та демографiчна ситуацiя, енерго - та продовольче забезпечення.
В Укра1ш внаслiдок ще неподолано! загально! економiчноl кризи до депресивних регюшв можна вщнести надто велику кшькють не тiльки окремих населених пункив, а й цiлих областей. Незважаючи на те, що за даними Державного ком^ету статистики значення показника валового регюнального продукту на одну особу нижче середнього спостер^аеться у 19 з 27 адмiнiстративно-територiальних утворень, в Укрш'ш на даний час офiцiйно статус депресивного не надано жодному регюну.
Специфiчною ознакою депресивних регiонiв е те, що навт в умовах загального стiйкого розвитку нацюнально1 економши, в таких регiонах можуть перюдично виникати економiчнi кризи, зростае безроб^тя тощо [4].
Вiдповiдно до групування регiонiв Украши, проведенного М. Барановським [1] за рiвнем депресивностi територи, до групи регiонiв з високим рiвнем депресивностi вiдносяться Чернiгiвська, Сумська, Юровоградська, Черкаська, а також Херсонська область. Групу регiонiв iз середшм рiвнем депресивностi формують областi заходу, центру та швдня Украши. Ус вони мають вiд'емне значення штегрального показника депресивностi. До групи регюшв з вщносно низьким рiвнем депресивност Харкiвська, Луганська областi та мюто Севастополь. Останню групу формують регюни, що характеризуються найнижчим рiвнем депресивност територп. До не! увiйшли Донецька, Дншропетровська, Запорiзька, Полтавська областi та м. Ки!в.
Економiчний застiй i зубожiння населення вiдбуваються як унаслщок скорочення обсягiв матерiального виробництва, так i через недолiки в сощальнш сферi. Ключовою проблемою депресивних регюшв е явне й особливо приховане безроб^тя. У депресивних регiонах рiвень безробiття цiлком закономiрно вищий за середнш по крш'ш, причому порiвняно з вiдносно благополучними регiонами майже вдвiчi. За даними статистики 2011 року частка безроб^них у Черншвськш, Тернопiльськiй, Сумськiй, Черкаськiй, Житомирськiй, Полтавськш, Кiровоградськiй, Херсонськiй, Чернiвецькiй, Закарпатськiй - 10 %, у Киевi - лише 6,9 %, у Криму, на Дншропетровщиш, Луганщинi, Одещинi та Харювщиш - менше нiж 8 %.
Посилення депресивност регiонiв зб^лося у часi з глибокою демографiчною кризою в Укра1ш, яка стала повсюдною. В останш роки рiзко скорочувалася чисельнiсть нашого населення. Особливо несприятлива демографiчна ситуацiя склалася в украшських селах. Так, якщо у 2011 р. природний прирiст усього населення Украши становив мiнус 8,5, мюького-мiнус 7,0, то сшьського - мiнус 11,0 на 1000 оаб. Найбiльш загрозлива демографiчна ситуащя склалася на пiвночi та швшчному сходi та в центрi Украши. Зазначимо, що захщних областях Украши, то тут вона також
95
несприятлива, але значно краща, шж у названих вище. Враховуючи демографiчну ситуацiю, яка склалася в рiзних регiонах Укра1ни, можна передбачити, що при нинiшньому рiвнi створення нових робочих мiсць у захiдних областях Украши рiвень безробiття у майбутньому набуде ще бшьшо1 гостроти.
Особливостi функщонування вугшьно1 галузi в Укрш'ш разом з послабленням державного регулювання И розвитку на початку 90-х рр., непослщовшстю державно1 полiтики реструктуризаци вугшьних пiдприемств, нормативно-правовою неврегульованiстю соцiальних питань зумовили загострення низки соцiально-економiчних проблем галузi до рiвня загроз нащональнш безпецi Укра1ни. Процес масово1 лжвщаци збиткових вугледобувних пiдприемств не супроводжувався попереднiм науково-технiчним обгрунтуванням, прогнозуванням та вщстеженням соцiально-економiчних наслiдкiв. Ситуацiя попршувалась недостатнiм рiвнем централiзованого фiнансування закриття пщприемств, заходiв iз соцiального захисту звiльнених працiвникiв, програм з охорони навколишнього середовища, вiдповiдних соцiально-економiчних програм розвитку монофункщональних шахтарських мiст тощо. Все це негативно позначилося на соцiально-економiчному становищi вуглевидобувних регiонiв та обумовило депресивний стан значно1 частини монофункщональних мют Донбасу. Внаслiдок закриття вугшьних пщприемств у несприятливш ситуацп опинилися середнi (Торез, Селiдове, Сшжне, Шахтарськ) та малi мiста Донбасу (Стаханов, Вугледар, Вуглепрськ, Брянка, Юровськ) iз монопромисловою економiкою, де робота на пщприемствах вугшьно1 промисловостi складала основу життедiяльностi населення [6]. Це обумовлюе невиршешсть та подальше загострення проблем депресивних регiонiв, пов'язаних iз закриттям пiдприемств вугшьно1 промисловостi.
Потребуе негайного вивчення проблема навколишнього природного середовища. Несприятлива економiчна i соцiально-екологiчна ситуащя в депресивних регiонах Укра1ни вимагае невщкладних дiй по подоланню спаду виробництва i пiдвищенню зайнятостi населення, зняттю сощально1 напруженостi, запобiганню попршення еколопчно1 обстановки, а також негативних тенденцiй зниження рiвня життя населення. Стан навколишнього природного середовища приморських регюшв вказуе на те, що, незважаючи на очевидну соцiально-економiчну i природну значимiсть узбережжя i прибережних акваторiй тут спостерiгаеться забруднення i виснаження запасiв поверхневих i пщземних вод, втрата самоочисно1 здатностi, деградащя живих i рекреацiйних ресурсiв, забруднення грунив.
Висновки. Пошук шляхiв вщродження депресивних територiй залишаеться важливим загальнодержавним завданням. Основна увага мае бути звернена не стшьки на пасивнi заходи пiдтримки депресивних територш, але i на стимулюючi заходи активiзацil господарства, побудову ефективно1 економiчноl моделi розвитку з продуманим механiзмом державного управлiння. З метою стимулювання розвитку депресивних територш i виршення проблем зайнятостi необхiдним е щльове спрямування державних капiтальних вкладень
96
у розвиток виробничо!, комушкацшно! та сощально! шфраструктури; надання державно! пщтримки малим пiдприeмствам; сприяння формуванню об'екив iнфраструктури розвитку пiдприeмництва;спрямування мiжнародно! допомоги на розв'язання актуальних соцiально-економiчних та еколопчних проблем.
Л1тература
1. Барановський М. Депресившсть регiонiв Укра!ни: теорiя та практика дослiджень / М. Барановський // Свп географi! та туризму. - personalii / ukrgeo.
2. Герасимчук З. В. Депресивнi територи: пiдходи до трактування / З. В. Герасимчук, I. Г. Новосад // Економiчнi науки. - Серiя "Репональна економша". Збiрник наукових праць. Луцький нацiональний технiчний унiверситет. - Випуск 8 (31). Частина 1. - Луцьк, 2011. - С. 95-101.
3. Горячук В. Ф. Ощнка конкурентоспроможност регiонiв Укра!ни на основi результатного пiдходу / В.Ф. Горячук // Репональна економша. - 2011. -№ 1. - С. 39-46.
4. Данилишин Б. М. Розвиток продуктивних сил i репональна економжа: Навчальний посiбник / Б. М. Данилишин. - Шжин: ТОВ «Видавництво «Аспект - Пол^аф», 2007. - 688 с.
5. Державна стратепя регiонального розвитку на перюд до 2015 року, затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 21 липня 2006 року 1001. // Офщшний Вiсник Укра!ни. - 2006. - 142 с.
6. Петренко К. В. Депресивний репон у контекст державно! регiонально! полпики / К. В. Петренко // Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2011. - № 8. - С. 179-182.
Summary Zawadzkih G.N., Ph.D.
Tavrian State Agrotechnological University, Melitopol
PROBLEMS OF DEPRESSED REGIONS
An article analized the problems of depressed regions, defined solutions.
Key words: depressed regions, socio-economic development, unemployment, regional policy, demography, environment.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
97
