CC BY
40
ЕКОНОМ1КА: реали часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
УДК 330.322:338.45
АНАЛ1З ЕНЕРГЕТИЧНО1 БЕЗПЕКИ РЕГ1ОНУ
В.1. Захарченко, д.е.н., професор
Одеський нацюналънийушверситет iMeni I.I. Мечникова, Одеса, Украгна
М.О. Акулюшина, ст. викладач Одеський нацюналъний полтехшчний ушверситет, Одеса, Украгна
Захарченко B.I., Акулюшина М.О. Аналлз енергетичног безпеки регюну.
У стати розкрита сутнють поняття енергетичноТ безпеки регюну, й взаемозв'язок з енергетичною безпекою краТни в цшому; запропонований мехашзм ощнки енергетичноТ безпеки регюну й розглянут1 комплекси заход1в, що вживають залежно вщ ступеня кризи ситуацп, що склалася.
Ключое1 слова: енергетична безпека, шдикатор безпеки, шдикатор гранично'Т ситуацп, кризова ситуащя, передкризова ситуащя
Захарченко В.К, Акулюшина М.А. Анализ энергетической безопасности региона.
В статье раскрыта сущность понятия энергетической безопасности региона, ее взаимосвязь с энергетической безопасностью страны в целом; предложен механизм оценки энергетической безопасности региона и рассмотрены комплексы мер, которые употребляют в зависимости от степени кризиса ситуации, которая сложилась.
Ключевые слова: энергетическая безопасность, индикатор безопасности, индикатор предельной ситуации, кризисная ситуация, предкризисная ситуация
Zaharchenko V.I., Akuliushina М.А. Analysis of energy security of the region.
In the article there are described sense of energy safety of the region, its dependence on energy safety the country in whole; offered mechanism of analysis of energy safety of the region and considered list of decisions, which is applied in dependence on range of situation's crisis that happens.
Keywords: energy safety, indicator of safety, crisis situation
ОдшеТ з основних рушшних сил розвиненого сустльства й основою цившзованих ринкових вщносин е енергетичний потенщал сустльства.
Сучасний енергетичний потенщал
характеризуеться наявтстю розвиненоТ фундаментально!' i прикладноТ науки, високо-технолопчною виробничою базою, постшним вщновленням кадрiв, а в умовах реформування -здаттстю чуйно й адекватно реагувати на змши, що вщбуваються, збертати можливосл постшного вщновлення й вчасно впроваджувати досягнення НТП.
Особлива роль у цьому належить шноващям, яю з одшеТ сторони «всмоктують» науковi вщкриття й винаходи, а з шшого - сприяють i беруть участь у проведенш наукових дослщжень i, в остаточному пщсумку, визначають рiвень стшкого енергетичного розвитку.
У цих умовах особливе значення набувають реальш можливоот окремого регюнального сектору формувати енергетичну безпеку (ЕБ) УкраТни, залишаючись при цьому стшкою й прогресуючою територiею, здатною ефективно нейтралiзувати або попереджати появу енергетичних погроз.
Власне енергетична полиика мiстить у собi всi сфери життедiяльностi на територп, у т.ч. розвиток промисловостi, науково-техшчного потенцiалу i т.п. Тому, говорячи про ЕБ територп при дiагностицi погроз, проводити локальну оцiнку тшьки однiет зi сфер життедiяльностi некоректно, так само, як розглядати енергетичний потенщал без перспектив розвитку Укратни в щлому.
Метою дiагностики погроз енергетичноТ безпеки е виявлення i аналiз, з наступною локалiзацiею причин, яю можуть викликати порушення стабшьноот енергетичноТ стабiльностi та поступального розвитку, як окремих регiонiв, так i сфер життедiяльностi всiет краТни.
Енергетична безпека УкраТни - комплекс геополггичних, правових, економiчних, екологiчних i шших умов, що забезпечують:
— захист життево важливих iнтересiв краТни у вщносинах його ресурсного потенцiалу, збалансованосл i динамiки росту й розвитку;
— створення внутртнього iмунiтету й зовшшньоТ захищеностi вiд дестабiлiзацiйних впливiв;
— конкурентоспроможшсть краши на свiтових ринках i стабiльнiсть И фiнансового становища;
— забезпечення гiдних умов життя й сталого розвитку особистосп.
Енергетична безпека територiальноl одинищ (область, регiон) - це сукупнють поточного стану умов i факторiв, що характеризують стабшьшсть, стiйкiсть та поступальнiсть розвитку економ^ територи, певно! незалежностi й штеграцп з економiкою краши, що виражаеться в наступних И проявах:
— можливють проводити власну енергетичну полггику;
— здатностi здiйснювати (або, принаймш, почати здiйснення) великих енергетичних захода (не оч^ючи допомоги вiд Центру) по неввдкладних соцiально-вибухових ситуацiях на територи, пов'язаним з локальними енергетичними «хворобами» або економiчними прорахунками (помилками) на репональному рiвнi.
Комбiнацiя штересш Центру й регiонiв мае подвшний характер:
— з одного боку: регюн - це суб'ект регулювання процесiв, пов'язаних iз забезпеченням ЕБ Украши;
— iншого боку, у рамках наявного кола повноважень, репон - це провiдник власно! енергетично! полiтики.
Причинами збурювання й розвитку кризово! ситуацл в регiонi, що викликають погрозу ЕБ Украши, виступають рiзнi фактори дестабшзаци (рис. 1):
1) Спад виробництва й втрата (поступка) внутрШнього ринку. Повсюдне недовантаження виробничих потужностей, закриття окремих виробництв ^ як наслвдок, руйнування технологiчного потенцiалу призводить до зривання прогресивно! перебудови на власнiй матерiальнiй базi.
2) Руйнування виробничо-техтчного потенцгалу та де1ндустр1ал1заци економжи. Згортання НДКР, розпад трудових колективiв, скорочення замовлень на продукцiю, переход висококвалiфiкованих фахiвцiв в iншi област використання знань, переваги та, як наслвдок, розвиток сировинних i скорочення фiнiшних галузей приводить до деградаци енергетичного потенщалу й зниженню конкурентоспроможност1 регiону. Наслщки здiйснення дано! погрози в репош носять довгостроковий характер, з одного боку, а з шшого, враховуючи певну регiональну специфiку (регiональну спецiалiзацiю, науков1 центри) можуть привести до втрати окремих «ланок» енергетичного потенцiалу.
3) Втрата енергетично'1 незалежност1. Загострення цшових диспропорцiй мгж промисловiстю й енергетикою, вщмова в1д розумного патерналiзму стосовно впчизняних виробникiв приводить до постшно! непевностi в стабiльному забезпеченнi населения енерпею,
залежностi вiд поставок з шших регiонiв, руйнуванню паливно-енергетичного комплексу.
4) Зростання безробття й ослаблення трудово'1 мотивацИ. Збшьшення навантаження на зайняте населення (утримування соцiальних утриманцiв), зниження рiвия життя населения, рiзка диференцiацiя в доходах, руйнування споживчого ринку викликае зростання сощальних конфлiктiв i негативне вщношення до перетворень в енергетику.
5) Кримгналгзацгя економжи. Зростання економiчних злочишв i рекет викликають недовiру людей до можливосп забезпечення правово! захищеносп.
6) Безповоротне поггршення природного середовища. Збшьшення техногенних навантажень i зниження стабiльностi природних територiальних комплексiв приводить до росту числа захворювань i змушено! мираци населення в шш1, бiльш сприятливi регiони.
7) Порушення фгнансового забезпечення реггону. Таке порушення вщображаеться, насамперед, на галузях сощально! сфери, збiльшуе дотацiйнiсть регiональних бюджепв i приводить до загально! нестшкосл, як репонально! економiки, так i господарського комплексу краши.
8) Втрата (поступка) зовнШнього ринку. Згортання виробництва особливо важливо вщслщковувати в експортних галузях; зб№шення експорту сировини в порiвияннi з експортом наукомютко! й високотехнолопчно! продукци скорочуе валютш надходження. Негативне сальдо зовнiшньоторговельного балансу робить непривабливими операцп закордонних iнвесторiв на нашому внутрiшньому ринку.
Забезпечення необхщного рiвия науково! обгрунтованостi оцшки погроз i !х наслщшв для ЕБ репону базуеться на наступних принципах:
— комплексности тобто необхщносп аналiзу всiх сторiн об'екту дослщжень (галузево! 1 територiальноl, сощально!, технолопчно! та еколопчно! складових);
— системности тобто о6л1ку як внутр1шн1х взаемозв'язшв i взаемозалежностей, так 1 зовшшшх факторiв з позиц1й розгляду об'екту дослвдження, як елементу економiки 61льш високого р1вня;
— варiантностi (альтернативносп), тобто у виявленнi й обгрунтованост! декшькох варiантiв виходу 1з кризово! ситуаци, з одного боку, розрахуншв траекторiй сощально-економiчного розвитку в постстаб^ний перiод, з 1ншого;
— безумовного приймання ЕБ як найважлившого елементу якост1 життя й сощального прогресу, тобто прiоритетностi розв'язку завдань 1 здiйснения заходiв, спрямованих на збереження здоров'я й життя людини, шдтримка iнформацiйних умов його юнування;
— прийнятного ризику, тобто виявлення й реалiзацiя достатнiх заходiв, спрямованих на захист людини в ринковому середовищi й недопущення подолання граничних ситуацiй;
ЕКОНОМ1КА: реалп часу
№1(2), 2012
ECONOMICS: time realities
— пор1вняншсть технолопчно! й сошально! складових ЕБ та безумовного прюритету останньо!;
— компромюу м1ж поколшнями з акцентом ваги подолання граничних ситуацiй на наших дней i онук^в.
Сутн1сть ЕБ реалiзуеться у системi показнишв (iндикаторiв). Оцiнка стану економiки виконуеться з позицп розвитку проведення в регюш в рамках його ЕБ i включае набiр iндикаторiв економiчноl безпеки (1ЕБ), яш дозволяють к1льк1сно оцшити й просигналiзувати про майбутню небезпеку.
1ЕБ р1зняться для територiй з районо- або м1стоутворюючим пiдприемством i територiй 61льш високого рангу (промисловий вузол, область, регiон, кра!на).
Для ЕБ репону принциповим е пороги показнишв, тобто порогов! значення, недотримання (перевищення або не досягнення) яких приводить до початку руйн1вних, нерегламентованих процеав у регiонi.
Так шдикатори граничних ситуацiй (1ГС) можуть з'являтися як окремо, так i в комплекс^ тому в розрахунках передбачаеться два р1вш 1ГС: 1-ий граничний рiвень показника для конкретного репону, який може стати критичним у сукупносп з 1ншими показниками; 11-ий граничний рiвень показника, подолання якого незалежно приведе до настання кризово! ситуацп.
Загальний аналiз кризових ситуацiй проводиться в наступнш посл1довност1:
1) Складаеться предметний реестр об'ектiв дослiджения:
— обласп й територп, що входять у певний економiчний район;
— велика мiста, промислов1 вузли, територп з особливим режимом господарювання, територп з порушеною еколопею;
— територп з единим районо- або мютостворюючим тдприемством.
2) Проводиться з61р шформацп для оц1нки кризових ситуацiй.
3) Ощнюеться рiвень погроз ЕБ 1з застосуванням р1зних методiв.
4) Проводиться з61р основних показнишв для оцшки кризових ситуацiй по сферах життедiяльностi регiонiв.
5) Оц1нюються кризов1 ситуаци по сферах життедiяльностi. На пiдставi отриманих показнишв проводиться ранжирування регюшв за рiвнем погроз ЕБ.
6) Для кризових регюшв проводиться поглиблений аналiз причин i наслвдшв кризових ситуацш
7) Розробляються й групуються по блоках заходи державно! щдтримки, запропоноваш програмно - ц1льов1 заходи, спрямоваш на локалiзацiю й нейтралiзацiю впливу регiональних кризових ситуацiй.
Висновки
Прiоритетними завданнями регюнально! енергетично! полтики, спрямованими на пiдвищения ЕБ е:
— реструктуризащя енергетично! галузi з переважним розвитком, з одного боку, напрямшв найбiльш прибуткових 1 перспективних на даний перюд, з шшого боку - напрямшв, що мають довгостроков1 економiчнi переваги в загальнш система регiонального под1ЛУ працi;
— реашмащя або активiзацiя власних джерел розвитку;
— формування територiально-виробничих комплекав, орiентованих на вимоги ринку й гнучко реагуючих на кон'юнктурн1 змши;
— розвиток мiжрегiональних iнфраструктурних систем з пдною презентацiею регiону;
— локалiзацiя й подолання депресивного стану окремих регюшв, а якщо буде потреба, додання !м статусу «райошв (територiй) енергетичного нещастя».
Участь Центру в пвдвищенш ЕБ регiону вiдображаеться:
— у здшсненш державно! п1дтримки програм регюнального розвитку;
— у розмiщеннi державних замовлень на поставку електроенерги загальнодержавних потреб.
— у паритетнiй участi у великих регюнальних iнвестицiйних проектах з урахуванням р1зних форм забезпечення пшьгами:
— у створеннi сприятливого ктмату в розвитку енергетичного середовища в регюш;
— у створеннi врiвноваженого взаемодй республiкансько! й мiсцево! бюджетних систем;
— у ви6ор1 обгрунтування енергетично! стратеги у вщносинах з територiями, недопущеннi надшвидких, неаргументованих рiшень, результатом яких (експерименпв) можуть бути сошальш вибухи.
Регiональна кризова енергетична ситуашя може загро^вати нацiональнiй ЕБ Укра!ни в наступних випадках:
— коли Д1Я окремих факторiв дестабiлiзацi! (або !х сукупносп) досягае такого ступеня гостроти (або глибини подолання граничних Р1ВН1В), при якому можуть спостерiгатися необоротнi змши окремих сфер (або !х сукупносп) господарського комплексу регiону, що, по-перше, позначаеться на економiцi сумгжних територiй, по-друге, враховуючи приналежиiсть репону до загально! системи республiканського ПОД1ЛУ працi, вiдображаеться на економiцi Укра!ни й вимагае довгострокових i високовитратних зусиль Центру.
— коли лшвщащя наслiдкiв подолання граничних р1вн1в у регюш в короткостроковш перспектива виходить 1з п1д контролю на регюнальному р1вн1 й стае можливою тшьки при додатковому (понадлiмiтному) фiнаисуваннi 1З
централiзованих джерел (державного бюджету).
Запропонований методичний шдхвд при практичнiй реалiзацil повинен бути заснований на демократичних принципах:
— залежно вiд глибини проробки, можна зрушувати в ту або шшу сторону 1ГС i тим самим видмти найбiльш критичнi (осередковi) територп;
— можна використовувати будь-як1 припустимi математичнi методи для групування 1ЕБ i виявлення результативних значень;
— можна замiняти 1ЕБ;
— з метою конкретизацй' причин i насл1дк1в погроз ЕБ можна видмти окремi блоки (технiчний, еколопчний, демографiчний i iн.) i доповнити 1ЕБ.
Аналiз погроз ЕБ на рiвнi галузей, розташованих на територп, здшснюеться групуванням пiдприeмств одше! галузг
Ранжирування по шкалi кризи (передкризова й кризова ситуащя) дозволяе ухвалювати рiшення щодо введения режиму надзвичайного енергетичного стану на територп'.
У випадку виникиения передкризово! ситуаци необхвдно почати комплекс профiлактичних заходiв: прийняття державно! програми реструктуризацй' й модершзацп вичизняно! енергетики, реоргаиiзацiя пiдприемств енергетики, спiвробiтництво з м1жнародними фiнансовими (ЕБРР, МВФ) i технiчними (Евроатом, ЮН1ДО) оргаиiзацiями й iн.
Якщо ж ситуащя попршилася до глибоко! кризи необхвдно ухвалювати комплекс оперативних заходiв: формування регiональних програм ЕБ, ревiзiя енергетичного потенцiалу областей, перевiрка квал1фшацшного рiвня персоналу пiдприемств i ш
У випадку дефiциту бюджету того або шшого рiвня й неможливосп здiйснения фiнансового «вливання» в оргашзм регiону в повному обсязi, перевага вщдаеться на основi розрахунк1в по запропонованим алгоритмам, регiонам з найбшьшою ввддачею вкладених коштiв.
В умовах кризи для регюшв найбiльш реальною i дшчою може бути державна тдтримка, допомога з боку ринкових структур е додатковим позитивним фактором.
Список литературы:
1. Закон Украши «Про основи нацюнально! безпеки Украши» // Урядовий кур'ер. - 2003. -№139.
2. Гайдук В. Розвиток паливно-енергетичного комплексу Украши як основи l'i економiчноl безпеки // Економiка Украши. - 2001. - №5. - С. 4-7.
3. Захарченко В.1. Економiчна безпека репону. Конспект лекци. - Одеса: Астропршт. - 2002.
4. Ковальский В. та ш. Про шдвищення рiвия енергетично-еколопчно! безпеки Украши // Економжа Украши. - 2000. - №10. - С. 34-40.
5. Козорiз М. Полггика енергозбереження й шляхи l'i реалiзацil в Украш // Регiональна економiка. - 1998. - №2. - С. 61-67.
Надано до редакци 15.02.2012 Захарченко Вггалш 1ванович / Vitaliy I. Zaharchenko
Акулюшина Марина Олександавна / MArina O. Akuliushina
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Анальз енергетичног безпеки регюну. [Електронний ресурс]/В.1. Захарченко, М.О. Акулюшина//Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 1 (2). — С. 147-150. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n1. html
