CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.78-83.
УДК 654.1:81'243(477):32.019.51(100)=378
ВСЕСВ1ТНЯ СЛУЖБА «РАД1О УКРА1НА»: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ МОВЛЕННЯ 1НОЗЕМНИМИ МОВАМИ
Павленко Л.Г.
1нст ит ут ж урналют ики Ктвського нащонального утверсит ет у 1м. Тараса Шевченка, м. Ки1в
У статп дослщжено функцюнування редакцш мовлення шоземними мовами Всесвгтньо! службы радюмовлення Укра1ни на сучасному етат. Проанал1зовано тематичну структуру шшомовних програм, охарактеризовано 1х аудиторш, визначено основш цш шформацшно! д1яльност1 в1дпов1дних редакцш. Автор також окреслив перспективи радюмовлення шоземними мовами з Украши.
Ключов1 слова: м1жнародне радюмовлення, радюмовлення шоземними мовами
Акт уальтст ь т еми. М1жнародне радю традицшно звертаеться до слухач1в не лише своею державною мовою, а й мовою тих народ1в, яю е його фактичною або потенцшною аудитор1ею. Звюно, таю радюстанцп не в змоз1 охопити увесь можливий мовний спектр, оскшьки, як правило, щ оргашзацп ведуть мовлення в десятках кра1н на р1зних континентах. Тому кожна станщя створюе редакци мовлення шоземною мовою вщповщно до м1жнародно1 шформацшно1 пол1тики, котру реал1зуе держава - суб'ект радюмовлення. Так, наприклад, радянське шомовлення з Москви працювало декшькома десятками мов, аби якнайширше по всьому свгту розповсюджувати комунютичш 1де1. Пюля розпаду СРСР така необхщнють вщпала, 1 тепер найбшьша частка загального часу мовлення «Голосу Роси» - це робота росшськомовно! редакци, звернена до мшьйошв носив росшсько1 мови у р1зних кра1нах, зокрема 1 в колишшх союзних республшах. Водночас на м1жнародному росшському радю працюють ще 33 шомовш редакци [9]. Оргашзацшна структура шших м1жнародних станцш також яскраво вщдзеркалюе шформацшну полгтику держав, котр1 е 1х власниками. Зокрема, на «Радю Свобода», виконавши свою мюда, припинили трансляци естонська, латвшська, литовська, польська, словацька, угорська, чеська служби з входженням вщповщних кра1н до европейського ствтовариства. Натомють продовжуеться робота мовами шших пострадянських держав [10].
Свою м1жнародну службу мае I Укра1нське радю. 75% еф1рного часу Всесвгтньо1 служби радюмовлення Укра1ни (еф1рна назва «Радю Укра1на) - це передач! укра1нсько1 редакци. 25% - мовлення шоземними мовами. Така кшьюсть програм шшомовних редакцш, вочевидь, не вщповщае сучасним шформацшним штересам молодо1 Укра1нсько1 держави, котра мала б актившше використовувати вс наявш
ресурси для того, щоби свп- отримував iнформацiю про Украшу з першоджерела, а не через шформацшних посередникiв, якi не завжди зацiкавленi у створеннi об'ективно! картини украшського життя.
Особливостi функцюнування мiжнародного радiомовлення з Украши у впчизняному журналiстикознавствi майже не дослщжеш. Iнформацiю про Всесвiтню службу радюмовлення Украши знаходимо у наукових працях О. Гояна [2], В. Лизанчука [3], I. Мащенка [4], В. Миронченка [5], М. Нагорняк [6], А. Юричка [8]. Назваш автори переважно констатують юнування мiжнародного радю в нашiй державi, розповiдають про його правовий статус та прюритети дiяльностi як мiжнародного засобу масово! шформацп. Бiльш детально роботу кожно! з редакцiй станцп дослiджувала Н. Скофенко [7] у кандидатськш дисертацп «Роль зовнiшньополiтичних засобiв масово! шформацп у висвiтленнi мiжнародноl дiяльностi республши». Та оскiльки ця робота була виконана ще за радянського часу, то й функцюнування вггчизняного шомовлення розглянуто в нiй крiзь призму комунютично! щеологи.
Мет а ще! ст ат т i - дослiдження функцiонування редакцiй мовлення iноземними мовами «Радю Украша» на сучасному етапi (зокрема, аналiз тематично! структури iншомовних програм, характеристика !х слухацько! аудиторп, визначення основних цiлей шформацшно! дiяльностi вiдповiдних редакцш) та окреслення перспектив радiомовлення з Украши iноземними мовами.
Всесвiтня служба радюмовлення Украши у своему складi мае три редакци мовлення шоземними мовами - румунську, англiйську та шмецьку. Всi iншомовнi редакци вггчизняного iномовлення було вiдкрито ще радянською Украшою, а значить, необхiднiсть появи конкретних шоземних мов на радянському радю вмотивовувалася лише полiтико-iдеологiчними потребами офшно! Москви. Незалежна Украшська держава поки не зумша повнютю втшити сво! iнформацiйнi iнтереси в дГяльносп мiжнародного радiо.
Редакцiю мовлення румунською мовою було вщкрито для того, щоб румунсью слухачi дiзнавались якомога бшьше про мiжнародну полгшку Кремля [1]. Ниш румунською мовою украшсью радюжурналюти розповiдають сво!м слухачам про свою державу: знайомлять свгт з основними подГями в Украш, готують передачi про юторда, культуру та мистецтво нашо! краши. Румунська редакщя готуе до ефiру випуски новин, огляди преси, шформацшно-аналгшчш передачi («Украша в дзеркалi подш», «Тема дня», «Полгшчна панорама тижня»), тематичнi програми («Спорт», «Транскордонне сшвробггаицтво», «Еколопя без кордошв», «Молодiжна орбiта», «Украшсью обрп», «Украша: европейський ви6Гр», «Земля i люди»). Традицiйно популярними у радiослухачiв е культурно-мистецькi програми («Наш календар», «Гост нашо! редакци», «Це моя Украша», «Шсня для душ», «Вщ серця до серця», «Храм девяти муз», «Недшьна крамниця»).
Цей перелш передач керiвники редакци мовлення румунською мовою розплановують таким чином, аби не виходити за рамки регламентованих 1,5 годин загальнодобового часу роботи в ефiрi, вiдведеного редакци. Водночас широкий тематичний спектр програм розрахований на те, щоб задовольнити не обмежену вшовими рамками, соцiальним статусом чи колом штереив аудиторiю румунських програм. Адже !х можуть слухати всг хто володiе румунською в Украш, Румуни,
Молдов1 й шших державах. Хоча своею цшьовою аудитор1ею у редакцп вважають насамперед румунську д1аспору, представники котро! проживають на територи нашо! держави, та тих наших сшввгтчизниюв { 1х нащадюв, яю тимчасово або постшно живуть у Румуни.
На значно ширшу за географ1ею аудиторш розраховаш передач1 редакцп мовлення шмецькою мовою. Адже носи ще! мови проживають не лише в самш Н1меччиш, а й в багатьох шших кра'нах.
Журналюти редакцп мовлення шмецькою мовою готують шформацшш програми про подп в Укра'ш ("Укра'нський щоденник"), шформацшно-аналгтичш передач! на актуальш теми полгтичного та суспшьного життя нашо! держави ("Фокус", "Укра!'на: факти, подп, тенденци", "Вщлуння тижня», "Д!алог"), публщистичш програми культурно-мистецького спрямування ("Культурна палгтра"), тематичш ("Спектр" - про життя укра!'нсько!' молод!) та передача за листами слухач1в ("Мюце зустр1ч1 - Ки!'в"), '^Х"-програму" для радюлюбител!в.
Ще бшьш широкою за географ1ею та чисельшстю е аудитор1я редакцп мовлення англшською мовою. Це законом1рно, адже мову м1жнародного спшкування знають в ус1х кра!'нах на вс1х континентах. Тому спробуемо бшьш ретельно дослщити тематичну структуру англомовних програм, !'х аудиторш.
Редакщя отримуе кореспонденщю з понад 40 кра!'н, в першу чергу з европейських кра!'н, США та Канади. Мае постшних слухач1в у кра!'нах Ази, Ивденно!' Америки, в Австралп та шших державах. Так, наприклад, впродовж жовтня 2007 року - травня 2008 року до англшсько!' редакцп у Киев! надшшло 265 лиспв. Ось кшьюсно-географ!чна характеристика редакцшно!' пошти за вказаний перюд: Австрал1я - 3; Австр1я - 3; Аргентина - 4; Бангладеш - 1; Бельпя - 2; Бшорусь - 1; Болгар1я - 1; Бразил1я - 2; Великобриташя - 34; Грещя - 1; Дашя - 4; 1нд1я - 19; 1ндонез1я - 2; 1рланд1я - 1; 1спашя - 6; 1тал1я - 21; Канада - 5; Китай - 8; Колумб1я - 1; Коста Р1ка - 1; Л!вш - 3; Литва - 6; Марокко - 3; Мексика - 2; Н1гер1я - 7; Щцерланди - 2; Шмеччина - 4; Нова Зелацщя - 7; Норвега - 2; Оман - 1; Пакистан - 1; Ившчна Америка - 1; Польща - 1; Роая - 4; Румушя - 5; Серб1я - 1; США - 58; Укра!'на - 1; Угорщина - 1; Фшляндш - 5; Франщя - 8; Чехш - 1; Чил1 - 1; Швец1я - 13; Япошя - 7.
Перюд з жовтня 2007 року по травень 2008 року був типовим щодо кшькосп пошти та кра!'н, з котрих до англшсько! редакцп надходять листи слухач1в. Виходячи з цього, можна говорити про наявнють стабшьного штересу до держави Укра!'на, принаймш в тих державах, з котрих Всесвгтня служба радюмовлення Укра!'ни отримуе листи.
Вшова шкала слухацько!' аудитори передач англшсько!' редакцп «Радю Укра!'на», судячи з1 слухацько! пошти, практично необмежена. Але часпше до редакцп звертаються слухач! вшом 35-50 роюв, розповщае про сво!' спостереження головний редактор редакцп мовлення англшською мовою Тетяна Стечак.
Ще важче визначити сощальш характеристики аудиторп радюстанцп. Оскшьки спшкування редакцп з аудитор1ею здшснюеться найчаспше через засоби зв'язку (листи, 1нтернет, телефон) за шщативою слухач1в, як не часто надають шформащю про себе. Достеменно вщомо лише, що часто передач! з Укра'ни англшською мовою
слухають нащадки укра!нських емiгрантiв, для яких англiйська е рiдною i якi прагнуть бшьше дiзнатися про свою iсторичну батьювщину.
Значну частину аудиторп англшсько! редакци, так само як i шмецько!, становлять радiолюбителi, так званi «^ексисти», якi цiкавляться перш за все новинами укра!нського радiомовлення. Сiмо Сошен з Фшляндп у своему лисп до редакци пише: «Короткохвильове мовлення - все ще найкращий та найлегший спосiб для тих, хто прагне слухати новини з усього свпу. Я радий, що ви мовите на коротких хвилях. Меш дуже сподобалася ваша програма класично! музики». Спецiально для радiолюбителiв редакщя мовлення англiйською мовою Всесвггаьо! служби радiомовлення Укра!ни готуе «^Х - програму», де висвiтлюе новини радюмовлення в Укра!ш та свiтi, пояснюе принципи короткохвильового радiомовлення та аналiзуе пошту слухачiв. Передача О. Егорова «На шкалi приймача - весь свгг» для радiолюбителiв також не розрахована на широку аудиторiю, однак користуеться значною популярнiстю у слухачiв.
Тематика iнших програм редакци мовлення англшською мовою спрямована на те, щоб задовольнити iнтерес слухачiв рiзними сферами життя укра!нського суспiльства. Традицшно це насамперед iнформацiйнi та шформацшно-аналгшчш передачi. Зокрема, «Укра!на сьогоднi» знайомить слухачiв з подiями суспшьно-полгтично! сфери життя укра!нщв. Автори «Украшського щоденника» оглядають поди тижня. Передачi «Крупним планом» та «Фокус» розповщають про актуальнi поди та найпомiтнiшi тенденци та явища усiх сфер життя украшського суспшьства. Аудиторiя шомовлення цiкавиться укра!нською iсторiею, культурою та мистецтвом. Тому одна з найпопуляршших передач англшсько! редакци - культуролопчна програма «Корiння» журналiстки Вiри Малш, яка дослiджуе тенденци мистецького життя, розповщае про традици, iсторiю та релтю украlнцiв. Популярними серед англомовних слухачiв «Радiо Укра!на» е також музичш та привiтальнi програми («Музика з Укра!ни» - недiльний концерт найкращих класичних, фольклорних та популярних виконавщв i колективiв, «Привiт з Киева» - суботня програма за листами слухачiв з усього свггу).
Загалом, Укра!на викликае зацiкавленiсть у багатьох радiослухачiв, як молода держава, про котру !м дуже мало вщомо, i найдоступнiшим джерелом шформацп для цiеl аудиторil е програми англшсько! служби шомовлення. Та доводиться констатувати, що нишшнш обсяг мовлення англшською мовою не задовольняе навпъ запити постшних слухачiв. Про обсяги мовлення, достатш для завоювання ново! аудитора, тим бiльше не йдеться. Час присутносп англiйського мовлення з Украши у свiтовому радiоефiрi було збшьшено минулого року з 1,5 до 2 годин. Можливо, чиновники шформацшно! сфери вважають, що мовлення шоземними мовами у мiжнародному радiопросторi - напрям малоперспективний. Сумнiватися в цьому змушуе все та ж слухацька пошта. «Я хочу дiзнаватися бшьше про таку нову державу, як Укра!на. Для мене найкращий спошб отримувати iнформацiю про Укра!ну - це Всесвггая служба», - пише Алекс Торбеш з Iндонезi!.
З боку слухачiв часто лунають побажання розширити мовний спектр радiостанцi!, зокрема, додати мовлення росшською, польською, французькою та шшими мовами. Такi намiри були в керiвництва Нацiонально! радюкомпанп. Зокрема, на початку 2000-х роюв планувалося вiдкригтя редакцiй мовлення
росшською та польською мовами. Адже саме в Польщ1 та Росшськш Федераци живе багато укра'нських ем1грант1в, яю потребують шформаци про свою юторичну батьювщину. До того ж юнуе потреба безпосереднього шформування населення цих сусщшх держав про Укра'ну. Адже рошяни д1знаються про життя украшщв з1 сво!х засоб1в масово! шформаци, котр1 ниш проводять справжню антиукра'нську шформацшну кампашю. У результат соцюлопчш опитування говорять про те, що рос1яни сприймають украшщв як ворожу нащю укут з американцями, естонцями { грузинами [11]. Так само Укра'на защкавлена в тому, щоб об'ективну шформащю про нас отримувала Польща. Як вщомо, ниш польська влада тдтримуе евроштеграцшш прагнення нашо! держави, але важливо, щоб 1 перешчш поляки адекватно сприймали Укра'ну, а не робили висновки лише з того, що чують { бачать в шоземних мас-мед1а. Однак поки спектр радюмовлення шоземними мовами з Укра'ни не розширено.
Ще бшьш вщдаленою виглядае перспектива вщкриття мовлення мовами найбшьших держав Ази та Близького Сходу. Поки Укра'на залишаеться осторонь справжшх змагань, що 1х ведуть найбшьш розвинут кра'ни, намагаючись завоювати сво! позици в шформацшному простор1 азшського та близькосхщного регюшв.
Висновки. Таким чином дослщивши функцюнування редакцш мовлення шоземними мовами Всесвгтньо! служби радюмовлення Укра!ни на сучасному етат, можна констатувати, що роботу англшсько!, шмецько! та румунсько! редакци спрямовано на те, аби нащадки укра!нських ем1грант1в у р1зних кра!нах свгту могли отримувати шформащю про життя свое! юторично! батьювщини. 1нша важлива мета радюмовлення шоземними мовами з Укра!ни - постачання об'ективно! шформаци про Укра!ну широкому колу закордонних слухач1в без посередниюв, так би мовити, з першоджерела. Те, що шформащя про життя украшщв щкавить закордонну радюаудиторда, тдтверджуе слухацька пошта.
Журналюти шшомовних редакцш готують до еф1ру щоденш шформацшш та шформацшно-аналгтичш програми, в яких розповщають про останш поди, про актуальш явища та тенденци в Украш. Мистецью програми шшомовних редакцш не лише знайомлять шоземну аудиторда з под1ями культурного життя в нашш державу а й допомагають !й краще зрозумти духовш щнносп украшсько! наци, традици народу.
Перспективи радюмовлення з Укра!ни шоземними мовами на нишшньому етат функцюнування вгтчизняного м1жнародного радю видаються довол1 нечгткими. З одного боку, е нагальна потреба розширення спектру укра!нського радюмовлення шоземними мовами, насамперед росшською та польською, а також мовами народ1в Ази та Близького Сходу. З шшого - державна шформацшна полгтика в цьому напрям1 поки обмежуеться декларащями про необхщшсть розширення присутност укра!нських мас-мед1а у св1товому шформацшному простора Тому, очевидно, ця тема потребуе грунтовних наукових дослщжень { вжиття практичних заход1в з тим, аби голос Укра!ни у м1жнародному радюпростор1 мали змогу слухати своею мовою якомога бшьше народ1в свгту.
Список лiтератури
1. Вербицький Д. Румунська розмовна мова в украшських ЗМ1. - Чертвщ: Кафедра румунсько! та класично! фшологп Чершвецького Нацюнального ушверситету iMeHi Юр1я Федьковича, 2002. - 85с.
2. Гоян О. Основи радюжурналютики i радiомeнeджмeнту. - К., 2004. - 245 с.
3. Лизанчук В. Радюжурналютика: засади функцiонування. Пiдручник. - Львiв: ПА1С, 2000. - 366 с.
4. Мащенко I. Хрошка украшського радiо i телебачення в контексп свiтового аудiовiзуального процесу. - К.: Укра!на, 2005. - 384с.
5. Миронченко В. Я. Основи шформацшного радiомовлeння. Пiдручник. - К.: 1ЗМН, 1996.-440с.
6. Нагорняк М. 1нформацшне мовлення нацюнально! радюкомпанп Укра!ни: Монографiя. - К.: Вид-во ЛВК, 2008. - 132 с.
7. Скофенко Н. В. Роль средств внешнеполитической информации УССР в освещении международной деятельности республики: Дис. канд. фшол. наук: 10.01.10. - К.; 1991. - 175с.
8. Юричко А. 1нформацшш машпуляцп у повщомленнях свпово! перюдично! преси в контeкстi шформацшно! безпеки Укра!ни: стан та шляхи протидп: Дис. канд. фiлол. наук: 10.01.08. - К., 2007. - 191 с.
9. http://www.lenizdat.ru/cgi-bin/redir?l=ru&b=1&i=1055504. Пeрeвiрeно 24. 06. 2008 р.
10. Електронний документ: http://www.radiosvoboda.org/section/about/110.html. Пeрeвiрeно 24. 06. 2008 р.
11. Електронний документ: http://intv-inter.net/a/article/?id=9156. Пeрeвiрeно 24. 06. 2008 р.
Павленко Л.Г. Всемирная служба «Радио Украина»: современное состояние и перспективы вещания иностранными языками
В статье исследовано функционирование редакций вещания на иностранных языках Всемирной службы радиовещания Украины на современном этапе. Проанализирована тематическая структура программ на иностранных языках, охарактеризирована их аудитория, определены цели информационной деятельности соответствующих редакций. Автор также очертил перспективы радиовещания на иностранных языках из Украины.
Ключевые слова: международное радиовещание, радиовещание на иностранных языках
Pavlenko L.H. A state and prospectives of foreign languages broadcasting of the Radio Ukraine International
The article investigates the current functioning of the foreign language departments of the Radio Ukraine International. There was conducted the analysis of the thematic palette of the foreign language programs and their audience, the main informational aims of the activity of the above mentioned departments were defined. The author also described the perspectives of the Ukrainian broadcasting in foreign languages from Ukraine
Key words: international broadcasting, broadcasting in foreign languages
Пост упила до редакци 21.08.2008 р.
