CC BY
31
i синтезу, об'ектного моделювання, системного аналiзу тощо», що мають CTpaTeri4He значения як у плат розвитку пiзнавальних можливостей, так i мовленневого розвитку, осшльки мовлення i мислення нерозривнi [8]. У цьому аспектi вiдповiднi завдання можна об'еднати у тдсистеми загально! системи вправ i завдань з метою бшьш цiлеспрямованого формування кожного з тзнавальних методiв чи прийомiв.
Наявнють постiйного контролю з боку операдшно! системи на вiдповiднiсть друкованого учнем тексту правописним нормам розкривае новi можливосл щодо пiдвищення грамотностi в продес систематичного використання iнформацiйних технологш.
Отже, проблеми штеакдп комунiкативно-функцiонального i компетенпстно-орiентованого пiдходiв досить активно мае використовувати шформацшш технологи, що найповшше реалiзуються в електронному тдручнику, вiдкривають новi можливостi для реально! iндивiдуалiзацil навчання мови i лиератури у !х взаемозв'язку, реалiзадil особиспсно-зорiентованого навчання i виховання, яшсного пiднесення ефективност уроку украшсько! мови, зокрема ютотного вдосконалення мовленнево! культури учнiв основно! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексюк А. Кондепдiя вихiдних засад демократизацп навчального продесу в освггшх закладах Укра!ни. Кондептуальнi засади демократизацп та реформування освiти в Украш. — К.: Либiдь, 1997. — С. 58-76.
2. Герман М. I. Електронш засоби подання навчального матерiалу як компонент навчально-методичного комплекту // Проблеми сучасного тдручника: Зб. наук. прадь. Вип. 4. — К.: Педагопчна думка, 2003. — С. 42-46.
3. Компетенттсний шдхвд у сучаснiй освiтi: свгговий досвiд та украшсью перспективи / Кол. Авторiв пiд загальною редакцiею ред. О. В. Овчарук. — К., 2004.
4. Мадзтен В. М., Лапiнський В. В., Дорошенко Ю. О. Педагогiчнi аспекти створення i використання електронних засобiв навчання // Проблеми сучасного тдручника: Зб. Наук. Прадь. Вип. 4. — К.: Педагопчна думка, 2003. — С. 70-78.
5. Програма для загальноосвпшх навчальних закладiв. Укра!нська мова 5-12 класи (Автори — Л. В. Скуратавський, Г. Т. Шелехова, А. М. Корольчук, В. I. Новосьолова, Я. I. Остаф). — К.: Перун, 2005. — 176 с.
6. Програми для загальноосвпшх навчальних закладiв: Рщна мова, 5-11 класи / В. Новосьолова, Л. Скуратавський, Г. Шелехова. — К.: Шкшьний сви, 2001. — 95 с.
7. Синиця I. О. Психолопя усного мовлення учшв 4-8 клаЫв. — К.: Рад. школа, 1974.
8. Соколовська Т. П. Електронний тдручник: особливостi структури та функцюнування // Проблеми сучасного тдручника: Зб. наук. прадь. Вип.3. — К.: Пед. думка, 2003. — С. 162.
9. Стельмахович М. Система робота з розвитку зв'язного мовлення в 4-8 класах. — К.: Рад. школа, 1981.
10. Шерман М. I. Електронт засоби подання навчального матерiалу як компонент навчально-методичного комплекту // Проблеми сучасного тдручника: Зб. Наук. Прадь. Вип. 4. — К.: Педагопчна думка, 2003. — С. 42-46.
11. Rogers E. M. Diffusion of innovations. — Fress Press, 1983. — № 4.
Наталш БОЙКО
ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕД1ЙНИХ ЗАСОБ1В В ОРГАШЗАЦИ САМОСТШНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В ФАКУЛЬТЕТ1В 1НОЗЕМНИХ МОВ
У cmammi охарактеризовано мультимедшт навчальт програми («Английский язык. Путь к совершенству», «Англжька мова для абiтурieнтiв», «English Grammar», «English Grammar in Use», «How to Teach Pronunciation» та т.), ят використовуються при вивченш англшськоi мови. Визначено дощльтсть i можливiсть ix використання у оргатзацп самостiйноiроботи студентiв факультетiв тоземних мов.
У контексп реформування вищо! освии вiдповiдно до вимог Болонського продесу велика увага придшяеться самоосвт студенпв, автономiзацil навчання та забезпеченню потреби в освт протягом усього життя. Особливо гостро постае питання про самоосвиу в контекст1 пiдготовки майбуттх педагогiв, адже кожен учитель повинен irn в ногу з часом i бути готовим учитись усе життя. Особливо актуальним е питання мовно! самоосвiти, адже мова - де живий органiзм, який щодня змiнюеться та модифiкуеться: деяк1 слова набувають нових значень, iншi, навпаки,
зникають i т. д. По-друге, методика i методологiя навчання шоземних мов теж поспйно змiнюeться i вдосконалюеться, тож вчитель повинен весь час бути «в Kypci» подш i нововведень.
На нинiшньомy етат особлива роль у здiйсненнi процесу мовно! самоосвiти належить сучасним шформацшним технологiям (С1Т). Недарма велика шльюсть сучасних пyблiкацiй присвячена проблемам використання С1Т у навчальному процесi у ВНЗ (О. Б^ич, Ю. Давиденко,
B. Коломiець, Л. Скалiй та ш.). Всi вони сходяться на думщ, що використання сучасних технологш допоможе вирiшити проблему мовно! самоосвии в сучасному ВНЗ. Отже, перед викладачем ВНЗ сто!ть завдання виробити в студенпв потребу i готовтсть до самоосвiти.
Використання комп'ютерних технологш у навчанш iноземних мов почалося у 90-х роках минулого столтя. Щоб визначити ефективнiсть !х використання, була проведена велика шльшсть експериментальних занять. Результати до^джень свiдчать, що навчання за допомогою комп'ютера е значно ефектившшим у контекст автономного навчання. Зокрема,
C. Ламбахер використовував комп'ютерш технологи для навчання фонетики англшсько! мови японських yчнiв. Результати показали значне покращення сприйняття i вiдтворення звукв англшсько! мови, адже yчнi мали можливiсть слухати i повторювати !х стiльки разiв, сшльки вони хотши. Експерименти Ф. Кшская свiдчать, що використання комп'ютерних технологш дае найкращi результати у розвитку таких мовних навичок, як читання i говорiння.
Безперечно, основна роль у процес самоосвiти належить мотиваци, адже, як зазначають I. Москальова та С. Голубева, «професшне становления можливе лише при yсвiдомленiй активносп студента. Успiшне формування професшно! шдготовки ... залежить вiд якосл семшарсько-практичних занять, мета яких полягае у формуванш ... певного набору професшно значимих yмiнь, а також озброенш стyдентiв прийомами самостшно!, близько! до дослвдницько!, дiяльностi» [5, 83]. Збшьшення мотиваци називае серед iнших переваг використання комп'ютерiв у навчаннi (самостшшсть, можливiсть повторення матерiалy, постiйний зворотнш зв'язок зi студентами, гнучка схема навчання) Ф. Кшская. Вона зазначае: «Одшею з основних умов устшного навчання е висока мотиващя i якраз використання комп'ютерних технологiй здатне li забезпечити, адже студенти можуть вивчати матерiал стiльки часу, сшльки 1м необхiдно; витрачати бiльше часу на складний, з !х точки зору, матерiал; повторювати вивчений матерiал стшьки разiв, ск1льки 1м потрiбно» [10, 8]. Крiм цього, використання С1Т забезпечуе доступ до величезно! кiлькостi шформаци з рiзноманiтних джерел та ресyрсiв, що часто недоступш у письмовому виглядi на мюцевому рiвнi.
Змiст освiтнiх засобiв в електроннш формi постiйно розвиваеться. Це сприяе кращому оцiнюванню i гарантуе високу якiсть освiтнiх послуг як для вчителiв, так i для студенпв. Разом з тим використання С1Т — це необмеженi можливосп для шдив^ально! творчостi, наприклад, написанш листiв в Iнтернетi чи навиь створеннi власних програм або проекпв.
Мовна самоосвiта у контекстi використання С1Т здiйснюеться через:
- можливосп 1нтернету;
- мyльтимедiйнi програми i мyльтимедiйнi додатки до навчальних матерiалiв.
Безсyмнiвно, що 1нтернет володiе необмеженими можливостями для самоосвiти.
Сприяють цьому так1 фактори, як великий вибiр вiртyальних освiтнiх послуг, можливiсть зворотнього зв'язку, можливiсть професiйного спiлкyвания (В. Коломiець), органiзацiя самостшно! роботи з лшшдаци пробiлiв у знаннях, формування та вдосконалення граматичних i лексичних навичок (G. Полат), можливiсть встановлення персонального ритму навчання (Ю. Давиденко), розвиток трансферних звичок, тдвищення мовно! компетенци (О. Токменко). Очевидно, що головною функщею всесвiтньо! мережi у навчанш шоземних мов е розвиток самостшносп студенпв.
Крiм того, науковщ пропонують рiзноманiтнi форми роботи, як можуть бути використанi викладачем при побyдовi занять. Наприклад, Л. Скалш визначае настyпнi види самостiйно! дослвдницько! роботи вчителя i учнш:
- презентаци студенпв;
- лекци викладача;
- електроннi дискуси [7, 8-9].
Багато статей, присвячених можливостям 1нтернету, подають KOHKpeTHi адреси сайпв, де можна знайти необхвдну для вчителя шоземних мов шформащю, зокрема, розробки урошв, науковi публшаци, електроннi журнали, присвяченi вивченню iноземних мов.
Велика шльшсть публшацш присвячена також використанню сучасних мультимедiйних програм, щоправда, це переважно статтi рекламного змiсту. Проте на нишшнш час немае комплексного системного аналiзу всiх мультимедiйних програм, в зв'язку з чим уведення С1Т в освiту здiйснюеться подекуди стихiйно i несистематично. На нашу думку, дощльно придiлити бiльше уваги опису та детальшше проаналiзувати програми, що вже iснують. Це дасть можливють бiльш як1сного !х впровадження та використання у навчальних програмах та навчальному процесi загалом.
Мета стати — проаналiзувати мультимедiйнi навчальнi програми, як1 доцiльно використовувати у процес автономного навчання майбутнiх вчителiв шоземно! мови.
Передусiм варто зауважити, що вс мультимедiйнi програми можна подшити на кiлька типiв ввдповвдно до:
- рiвня (elementary, pre-intermediate, intermediate, advanced);
- мовленневих навичок, на розвиток яких спрямована мультимедшна програма (аудiювання, читання, письмо);
- сфери мовно! компетенци (граматика, фонетика, лексика).
Багато мультимедшних навчальних програм спрямован на розвиток одночасно двох чи бiльше навичок. Так, наприклад, використання мультимедшно! навчально! програми «Oxford Platinum» дозволяе не лише користуватися словником, а й мютить комплекс вправ з граматики (морфологiя i синтаксис), фонетики (звуки, склади, наголос, ритм та штонащя), дiалоги i навiть фiльм.
Спецiальнi програми складеш для вивчення граматики. Це «English Grammar» та «English Grammar in Use». Вони включають теоретичний матерiал з прикладами, рiзноманiтнi вправи i тести. Пiсля виконання вправ кожен користувач може перевiрити якiсть власних знань i навiть одержати ощнку вiд комп'ютера. Крiм того, заключна частина програми «English Grammar in Use» дозволяе студенту побути у ролi викладача, адже йому доведеться виправляти помилки.
Усе це подано у щкавш та доступнiй форм^ що дозволяе легко засвоювати граматичний та лексичний матерiал, сприяе високш мотивацi! навчання. Взагалi, практично в уах мультимедiйних навчальних програмах велика увага придшяеться граматицi. Так, програма «GCSE English» включае цiкавi «Grammar Games» («Fruit Machine Spelling», «Pool Table Plurals», «Pinball Parts of Speech» i т. д.). Крiм того, перша частина включае шформащю щодо написання лиспв, есе, доповщей та багато iншого.
Заслуговуе на увагу програма «How to Teach Pronunciation», яка включае вивчення звушв (голосних i приголосних), наголос у словах та речениях, штонащю та деяк фонетичнi явища (асимiляцiю, зв'язне «r» i тощо).
Програма «Англшська мова для абiтурiентiв» мiстить тексти для читання, розмовш та граматичш теми, необхiднi випускникам шкiл, що мають намiр вступати на факультет шоземних мов ВНЗ, проте, звичайно, можуть використовуватися студентами як допомiжнi джерела iнформацi! чи при шдготовщ власних занять або !х фрагменпв. Програма «Учите английский (британский вариант)», що включае розмовну практику з найбшьш корисних тем (наприклад, «У рестораш», «Покупки»), може бути використана студентами при шдготовщ конспекпв занять для педагопчно! практики у школг
Надзвичайно цiкава i корисна програма «Английский язык. Путь к совершенству». Цей дворiвневий (Intermediate та Advanced) мультимедшний комплекс под^еться на 12 частин (по 6 на кожному рiвнi ), кожна з яких мютить 5 урошв, об'еднаних одшею темою. Вс цi уроки наповнеш великою кiлькiстю iнформацi!. Вони мютять автентичнi записи дiалогiв, словничок та граматичний матерiал з теми й особливо корисш тим, що дозволяють не тшьки тренувати вимову i вправлятися у швидкостi мовлення, а й допомагають у створенш власних дiалогiв, а це сприяе розвитку творчих можливостей. Уся тематика ще! програми сучасна i цiкава, причому кожна частина включае всi чотири види дiяльностi (говорiния, слухання, читання i письмо). Перша частина (Unit 1), наприклад мае назву «Social Settings» i включае таю уроки: «Meet New People» (Speaking ), «Converse at Dinner» (Speaking ), «Invite a College Out»(Writing ), «Social Gatherings» (Listening) i «Trends in Dining» (Reading ).
Розглянемо схему, яка допоможе студентам II курсу самостшно вправлятися у вимовi англiйських звуков, тренувати штонацшш зразки i одночасно покращувати свш словниковий запас (самост1йна робота вiдповiдно до програми з практично! фонетики за кредитно-модульною системою). Спочатку викладач обирае певну форму роботи (найкраще — listening), добирае тему i рiвень складност! Передусiм студентам даеться завдання прослухати певний дiалог, записати його у зошити, заiнтонувати. Шсля цього вони виконують усi види завдань уроку. Традищйно — це тести на розумшня прослуханого, граматичш або лексичнi вправи. Наступне завдання — повтор слш та фраз. Студенти мають можливiсть одночасно слухати i читати дiалог, зупиняти прослуховування у потрiбному мiсцi, повертатись назад, порiвняти свою вимову та штонащю iз записом i т.д. Оптимальна кшьшсть повторень кожно! фрази — 4-5 разiв. Останнiм видом завдань е запис i прослуховування себе самого. Кожен студент мае можливють обрати певну роль у дiалозi. 1ншу роль виконуе комп'ютер. Студент повинен встигнути вимовити фразу за певний час (приблизно такий же, що i в автентичному дiалозi), при цьому продемонструвавши сво! навички вимови англiйських звукв i ввдповвдт iнтонацiйнi навички. Прослухавши запис, викладач мае змогу перевiрити правильнiсть вимови та штонацл, вказати на недолiки, поставити оцiнку. Крiм цього, можна дати завдання помiняти ролi; доречно також дати можливють студентам послухати один одного у записi й самим визначити найкращих i т. д.
1ншою формою роботи може бути, наприклад, читання. Такий вид даяльносп використовуеться на заняттях з практики мовлення. Курс «Практика усного i писемного мовлення» передбачае певну кшьшсть годин, вдаедених для самостшно! роботи. Звичайно, студенти працюють i вдома, i в бiблiотецi, проте двiчi чи тричi на тиждень вони придiляють одну або твтори години самостiйнiй роботi у комп'ютерному класi.
Тексти для читання у мультимедшнш програмi «Английский язык. Путь к совершенству» сучасш, цiкавi i можуть стати темою подальших обговорень тд час занять з практики усного та писемного мовлення. Таким чином, викладачу не доведеться витрачати дорогоцшний час заняття на читання, i вш зможе ефективнiше використати його на розвиток усного мовлення студенпв. Крiм того, урок читання мютить не лише текст, а й певну кшьшсть завдань тсля нього. Зазвичай, завдання включають:
1) тести на розумшня прочитаного;
2) перелш нових ^в, причому дано 1'хне пояснения, вимова (знову ж таки студент мае змогу повторити за мовцем) i приклад використання у реченнц
3) граматичний матерiал та вправи до нього.
Виконання таких завдань займае приблизно 40-50 хвилин i е бiльш ефективним, нiж робота з книжкою вдома, адже одночасне прослуховування слiв, можливють бачити !х на екранi, повторити вголос i прослухати свою вимову сприяе кращому засвоенню лексичного матерiалу, а виконання граматичних вправ i теслв допомагае повторити i краще зрозумiти граматичнi явища. Крiм того, використання цих мультимедiйних комплексiв дае необмежет можливостi для творчост! За змютом прочитаного можна влаштувати обговорення, ток-шоу, рольову гру тощо.
Доцшьно зупинитись детальнiше на програмi «Longman dictionary». Крiм власне словника, вона мютить:
- активатор, що дае можливють дiзнатись бiльше iнформацiï про кожне слово (синонiмiчний ряд, антошм до слова, сфера його вживання i т. д.);
- граматичний сектор (теоретичний матерiал та вправи з граматики);
- лексичнi вправи (вправи на розумшня ^в, пошук «зайвого» слова, знаходження синонiмiв чи антонiмiв певних слiв, вправи на використання фразеолопчних зворотiв i т. д.), багато з яких iлюстрованi картинками;
- розробки уроков (для середнього рiвня розумiния мови), що мютять готовi конспекти занять.
При вивченш теми «The World. Countries and Nationalities» (II курс, практика усного та писемного мовлення) доцшьно використовувати мультимедшну програму «Encyclopedia Britannica». Вона мютить шюстрацп та записи про рiзнi визначнi мiсця свiту, географiчнi карти, а також величезну кшьшсть рiзноманiтноï iнформацiï з усiх сфер життя суспшьства. Використовуючи що шформацш, студенти можуть самостiйно приготувати презентащю «Around the world» i представити ïï на наступному заияттi. За додатковою шформащею з того
чи шшого питання можна Bi^a3y ж звернутись до додаткового джерела — сайта «Encyclopedia Britannica». Така форма дгяльносп сприяе розвитку аудшвання та мовлення i водночас забезпечуе високу мотивацiю навчання, надаючи можливють кожному студенту стати активним учасником навчального процесу.
Кредитно-модульна система передбачае шдив^ально-дослщш завдання. Деякi програми можуть допомогти i в цш формi перевiрки знань. Програма курсу «Практична фонетика», наприклад, передбачае наступш види шдив^ально-дослвдних завдань: прослухати та записати текст, затранскрибувати у ньому 5 речень i знайти у них так фонетичш явища: редyкцiю, асимшящю, фонетичнi вибухи та зв'язне «r»; скласти дiалог за зразком; прослухати та записати текст, поставити наголос, затонографувати i вивчити текст. Очевидно, що для цього можна устшно застосувати будь-яку програму вiдповiдного ршня, яка мiстить запис тексту чи дiалогy та вiдповiднi фонетичнi явища.
Крiм того, нинi ВНЗ використовують рiзноманiтнi програми для тестування студенпв, зокрема, можна проводити встyпнi тести, здшснювати промiжний та пiдсyмковий контроль. Це дозволяе бшьш об'ективно ощнювати знання i вмiння студенпв.
1снуе багато iнших програм, що здатш забезпечити потребу сучасного студента у самоосвт. Звичайно, багато залежить ввд мотивацiï студента i в цьому велику роль вiдiграе педагог. Оргашзащя самостiйноï роботи, ïï координацiя, чике визначення цiлей — це прерогатива викладача. Саме ввд цього залежить, чи буде ефективною робота студенпв з мультимедшними програмами. Крiм цього, незаперечну роль у мотивацiï студенпв ввдграе 1нтернет, адже тут юнуе безпосередне мовне середовище, що формуе потребу у вивченнi iноземноï мови. Студенти, якi мають доступ до 1нтернету, можуть користуватися послугами електронно1' пошти, що дозволяе спiлкyватися з носгями мови. Зараз iснyе багато сайпв, де студент може знайти дрyзiв, поспшкуватися з однолiтками, обговорити рiзноманiтнi теми, а заодно тдвищити свiй рiвень володiння iноземною мовою. Звичайно, шякий комп'ютер не замшить живого спшкування з викладачем на лекци чи семiнарськомy заняттi, але вш може стати важливим помiчником у побyдовi та проведеннi занять. С1Т та 1нтернет дають практично необмежеш можливостi для розвитку навичок самостшно1' роботи завдяки доступу до шформацшних ресyрсiв. Важливим завданням, що сто1'ть перед кожним майбyтнiм вчителем шоземно1' мови, е опанування вмшнями i навичками роботи з мультимедшними засобами та 1нтернетом i використання цих навичок у подальшш роботг Отже, сyчаснi iнформацiйнi технологiï:
- е надзвичайно корисними для тдвищення ефективностi самостшно1' роботи стyдентiв факультепв iноземних мов;
- дозволяють тдвищити професшний рiвень майбутнього вчителя;
- дають можливють постiйного зворотнього зв'язку;
- вiдповiдають принципам iндивiдyального навчання;
- забезпечують високий рiвень штерактивностц
- збiльшyють мотивацiю навчання;
- дозволяють майбутньому педагогу орiентyватися у системi сучасно1' освiти i використовувати рiзноманiтнi методи навчання у свош подальшiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бпжч О. Б. Мyльтимедiйне забезпечення лекци як комплекс засобiв активiзацiï тзнавально1 дiяльностi стyдентiв // Iноземнi мови. — 2006. — № 2. — С. 18-21.
2. Давиденко Ю. С. Використання шформацшно-комушкативних технологш для мовно1 осв^и // 1ноземт мови. — 2005. — № 3. — С. 40-41.
3. Коломиец В. А. Профессиональное общение учителей иностранного языка с помощью Интернета // Иностранные языки в школе. — 2006. — №1. — С. 66-69.
4. Коряковцева Н. Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык. — М.: АРКТИ, 2002. — 174 с.
5. Москалева И. С., Голубева С. П. Использование компьютерных технологий для профессиональной подготовки учителей иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 2005. — № 1. — С. 83-87.
6. Полат Е. С.Интернет на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 2001. — № 2. — С. 4-10.
7. Скалш Л. I. Використання iнформадiйних технологiй у формуваннi професшно! компетенди майбутнього вчителя iноземних мов // !ноземш мови. — 2003. — № 4. — С. 5-9.
8. Тамбовкина Т. Ю. Самообучение иностранному языку как основная составляющая языкового образования // Иностранные языки в школе. — 2005. — № 5. — С. 76-80.
9. 9. Cambridge Advanced Learner's Dictionary (2003) (Version 1.0). [Computer software]. Cambridge. Cambridge University press.
10. Ferit KiliQkaya. The effect of computer-assisted language learning of Turkish learner's achievements on the TOEFL exam // Teaching English with Technology. — 2007. — V. 7. — Issue 1.
11. Lambacher S. A CALL tool for improving second language acquisition of English consonants by Japanese learners // Computer-Assisted Language Learning. — 1999. — № 12. — P. 137-156.
Майя КУЛАКОВА
ДИНАМ1ЧНЕ ЧИТАННЯ ЯК ВИД САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ КУРСАНТ1В ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 ГОТОВНОСТ1 ФАХ1ВЦ1В МОРСЬКИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ
Стаття присвячена проблемi оргатзаци самостiйноi роботи курсантiв морськог академп при вивченн динамiчного читання в процеd навчання.
Перехвд на ступеневу систему тдготовки спецiалiстiв в морськш академп дозволяе здшснювати безперервне професшне навчання курсанпв iз застосуванням нових педагопчних технологш, що уможливлюють вихвд на нову модель спецiалiстiв ввдповвдно до нових вимог замовнишв морських кадрiв. Це обумовило необхiднiсть по-новому оргатзувати практичну тдготовку в складних умовах переходу економiки до ринкових вiдносин, вести тдготовку фахiвдiв вщповщно! спедiальностi з урахуванням потреб ринку [1].
Органiзадiя педагопчного продесу професшно! пiдготовки сучасного офщера морського флоту повинна бути спрямована передусiм на формування та розвиток його готовносп до фахово! дiяльностi. Отож ми вважаемо, що готовтсть до професшно! дiяльностi морських спецiалiстiв — де iнтегративна як1сть особистосп, що виявляеться в активностi i дозволяе виконувати вiдповiднi типовi завдання професшно! дiяльностi, прогнозувати шляхи тдвищення продуктивностi фахово! роботи.
Реалiзадiя тако! пiдготовки залежить вiд багатьох чинникш. I серед них чи не натстоттша полягае в органiзадi! самоспйно! iндивiдуально! дальноси курсанта — навчально!, науково!, суспiльно!. Ефективнiсть професiйно! тдготовки залежить передуем вiд власно! тзнавально! дiяльностi курсанта. Iндивiдуальний пошук знань е характерною рисою роботи тих, хто навчаеться, а весь продес навчання — де в индевому тдсумку ефективно органiзована самостшна робота. Тому дя робота е найважливiшою складовою навчального продесу.
Роботи сучасних педагопв В. Болотова, М. Гомзякова, М. Свтюхша, Ю. Павличенко, В. Седих та шших свiдчать, що до останнього часу система професiйно! тдготовки фахiвцiв морських спедiальностей була зорiентована на постiйне збiльшення випускник1в. Таке становище вело до економiчних втрат i загострення суперечностей у суспшьств^ тому що значна к1льк1сть дипломованих фахiвцiв морських спедiальностей прадювали на посадах, котрi не вимагали рiвня пiдготовки, який вiдповiдае вищий освт. З iншого боку, к1льк1сть увшшла в протирiччя з якiстю тдготовки випускнишв морських ВНЗ. Традидiйнi форми й методи навчання не були орiентованi на реальт потреби життя, а тому не могли л^^вати суперечнiсть мiж пiдготовкою i практичною дiяльнiстю майбутнiх фахiвдiв.
Мета статп — розкрити значення прийомiв динамiчного читання пiд час органiзадi! самостшно! роботи курсантiв.
Самостiйна робота сприяе формуванню високо! культури розумово! працi курсантiв i необхiдних навичок та умшь i е загалом визначальним фактором у досягнент високих результапв професiйно! пiдготовки морських спедiалiстiв. Але справа не тшьки в цьому: вона виховуе самостiйнiсть не лише як сукуптсть визначених умiнь i навичок, а i як рису характеру.
Самостшна робота розвивае в курсанпв так1 якостi, як оргатзоватсть, дисдиплiнованiсть, iнiдiатива, завзятiсть у досягнент поставлено! мети, формуе вмiння
