CC BY
32
УДК 070.431.1:654.19(477)
М. В. Нагорняк
КЛ1ШЕ I ШТАМП У НОВИНАХ НА РАД1О (НА ПРИКЛАД1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ПОВ1ДОМЛЕНЬ 1-ГО КАНАЛУ НАЩОНАЛЬНОГО РАД1О)
У статт1 виявлено та проанал1зовано природу надм1рного вживання клше I штампу у текстах новин 1-го каналу Нацюнального радю. При цьому використовувався метод вивчення та узагальнення досвгду роботи редакци новин 1-го каналу Нацюнального радю, завдяки якому стало можливим заглибитися у зм1стову, структурну, мовностилгстичну частини новин з точки зору доц1льност1 введення у текст клше та штампу. Дескриптивний метод застосовано до характеристики особливостей сутностг новин, гхньог структурног побудови. Пор1вняльний метод дозволив згставити новини, в яких використовувалися клше г штамп, з тими новинами, в яких ц1 елементи були в1дсутн1, I на такт основ1 виробити оптимальний вар1ант подач1 нових в1домостей. Серед результатгв е те, що встановлено: кл1ше I штампи е оргашчним елементом новини, що зумовлено нехтуванням стандартгв ¡нформацтного мовлення; доведено, що посилена частотшсть вживання клше й штампу е наслгдком недостатньог тдготовчо'г роботи ведучого (редактора); виявлено та проанал1зовано численнг мовнг клше й штампи у новинах на военну тематику, що е неприпустимим з огляду на канони новинного мовлення.
Клю^о^^ слова: новина, гнформацгйне повгдомлення, гнформацгйний випуск, клше, штамп.
Новини вважаються первинним та основним продуктом радюстанцп будь-яко! форми власносп, адже вони е ушверсальними, призначеними для вах i кожного. Новини високо! якост здатш зробити станщю конкурентоздатною на ринку надання шформацшних послуг електронними медiями, встановити максимальний рiвень довiри зi слухачами (користувачами мереж^. На жаль, новi виклики технолопчного, творчо-щеолопчного спрямування часто-густо унеможливлюють пошук, добiр, вiдбiр, обробку та оприлюднення якюного новинного контенту. Ид яюсними новинами авторка мае на увазi таю шформацшш повщомлення, тдготовка та презентащя яких здшснюеться вщповщно до стандартсв новинного мовлення. Вони вибудовуються на основi технологичного принципу викладу новин, сутшсть якого полягае у максимальному наслщуванш структури усно! розповiдi новин.
Процес тдготовки та оприлюднення новин радюстанщями вiдбуваеться, здебiльшого, i в режимi прямого ефiру, i в межах штернет-сайту. Медiйнi реалп е такими, що переважна бшьшють радiостудiй не можуть визначитися iз тим, що для них е первинним - новини в ефiрi чи новини на сайп. Вщтак, критерп тдготовки яюсно! новини залишаються розмитими.
Деякi дослiдники новинно! радюмовно! комуткацп дотримуються думки, що дiяльнiсть радiо у мереж спричинила появу своерщно! мови подачi шформацп, яку називають електронною. Йдеться про поеднання елемешив усного та письмового видiв мовлення. Однiею iз ознак електронно! мови е широке застосування у текстах новин клше i штампiв, що свiдчить про засилля мовних стереотитв у практицi радiо.
Рiзке посилення динамiки суспiльно-полiтичного життя в Укршш, перенасичення патогенною iнформацiею, конвеерний характер роботи шформацшних служб радю,
наявнiсть високо'1' стресогенностi зводять практично нашвець усi зусилля щодо пiдготовки якiсних новин. За подiбних умов правильний виклад фактажу пщм^еться вживанням клiше i штампу, що однозначно збiднюe змiст iнформацiйного повщомлення.
Питанню особливостей викладу новин на радю та, зокрема, використанню у них специфiчного лексичного матерiалу (клше i штамп) придiляли увагу чимало втизняних дослiдникiв радiо та дослщниюв мови й стилiстики електронних медш. Серед них: В. Я. Миронченко, В. В. Лизанчук, О. Я. Гоян, М. I. Прокопенко, О. Д. Пономарiв, Л. Ю. Шевченко, М. I. Фурдуй, О. А. Сербенська, А. П. Коваль та деяю шшь
Метою даного дослщження е виявити й проаналiзувати природу надмiрного вживання у новинах на радю клше i штампу. Серед завдань е: здшснити монiторинг новин, оприлюднених в ефiрi 1-го каналу Нащонального радiо, на предмет вживання клше i штампу; з'ясувати причини дедалi бшьшо'1 !'хньо! частотностi використання, окреслити шляхи подолання цього явища.
Емпiричним матерiалом слугували короткотривалi випуски новин (до 10-и хвилин), яю прозвучали в ефiрi 1-го каналу Нащонального радю впродовж ачня 2016 року. Це ранковi часовi вiдрiзки: 07.00-07.10 та 08.00-08.10.
Метод вивчення та узагальнення досвiду роботи редакцп новин 1-го каналу Нацiонального радю дав можливють проаналiзувати змiстовий, структурний, мовно-стилiстичний контенти iнформацiйних повщомлень стосовно доцiльностi введення у текст новини клше та штампу.
Дескриптивний метод застосовано до характеристики особливостей сутност новин, !хньо! структурно! побудови, що дало можливють глибше зрозум^и потребу використання клiше й штампу задля надання тексту повщомлення бшьшо'1 документальности й достовiрностi.
Порiвняльний метод дозволив зютавити новини, в яких використовувалися клше i штамп, з тими новинами, в яких щ елементи були вщсутш, i на щй основi виробити оптимальний варiант подачi нових вiдомостей.
Бiхевiористський метод дозволив проаналiзувати випуски новин ^зь призму доефiрноi та ефiрноi пщготовки ведучих. Завдяки застосуванню цього методу стало можливим вщ слiдкувати, як ефiрний образ людини перед мшрофоном, його темперамент, манера поведiнки, мовленневi умiння й навички кореспондуються iз меншою чи бiльшою частотнiстю вживання клше i штампу. Також завдяки бiхевiористському методу з'явилася можливiсть порiвняти ефiрну роботу рiзних ведучих з точки зору умшня правильно й ч^ко вибудовувати текст новини, досягати простоти й доступности викладу, що, власне, виключае використання готових мовних зворотсв.
Такий теоретичний метод, як аналiз уможливив заглибитися у сутшсть новини, дозволив вивчити предмет дослщження, реально розчленовуючи його на складники (фрази новини), як-от частини об'екта, вщтак розглянути кожен складник окремо у межах единого цшого. Означений метод сприяв виявленню та вивченню природи надмiрного вживання у текстах шформащйних повiдомлень клiше i штампу, а також з'ясувати причини дедалi бшьшо! частотносп !х використання.
Новини е ушкальним iнформацiйним продуктом. Виключшсть зумовлена тим, що новинними вщомостями повсякчас цiкавляться усi категорп населення, незалежно вщ вiку, статi, вiросповiдання, професшно'1' належностi, соцiального статусу тощо. Людина не може жити без надходження ново! шформацп, адже щодня !й доводиться приймати багато ршень iз рiзних сфер життя. Задля того, щоб зробити правильний, виважений
вибiр, оперативно й ч^ко вiдповiсти на виклики сьогодення, необхщно мати у своему розпорядженнi новi данi з того чи шшого питання.
Великий масив ново! шформацп надходить до нас джерелами радю (як традицiйного ефiрного, так i новiтнього мережевого). З огляду на це, пильно! уваги потребуе мова й стиль викладу новин, адже шформащя на радю е одномоментною, швидкоплинною. Споживач не може повернутися до новини знову й знову, навт за умов крайньо! необхщносп. Це бшьшою мiрою стосуеться слухацько! аудитора. Що ж до аудитора iнтернет-користувачiв, то тут спостерiгаемо лшшу ситуацiю, оскiльки деякi радюстанцп тсля виходу новин в ефiр викладають !х на своему сайтi. На жаль, це ще не стало загальноприйнятою практикою. Дбати про мову й стиль новини закликав знаменитий головний редактор новин шформагенцп Ассошiейтед Пресс Рене Дж. Каппоне. Його слова е напрочуд актуальними для укра!нських журналю^в: «Ихто не зобов'язував журналю^в бути захисниками мови, яка, попри все, рухаеться власним шляхом. Однак, самозбереження спонукае нас боротися iз дурютю у кожному своему матерiалi. Слова - це наша скарбниця. Ми не можемо дозволити собi перетворювати !х на не функцiонуючi активи, як м'яко кажуть банювсью пращвники» [1, с. 17]. Ясна рiч, що боротися iз дурютю у сво!х текстах можна лише тод^ коли обiзнаний зi стандартами пiдготовки та оприлюднення новин на радю. 1накше не зможемо вирватися iз зачарованого кола, котре маемо у сучаснш аудiовiзуальнiй журналютищ. Маеться на увазi те, коли кожен журналют на радiо готуе текст шформацшного повiдомлення так, як вважае за потрiбне. А виходити необхщно з того, що, як зазначае дослщниця М. В. Нагорняк, споживач надае перевагу новинам, поданим у максимально концентрованому вигляд^ що забезпечуе швидкють !хнього сприйняття, а також зручшсть використання у повсякденному житп [6, с. 233].
На превеликий жаль, необхщно констатувати наступний факт - повсякденна практика Нащонального радю пропонуе слухачам не кращий зразок новинно! продукцп. Розглядаемо тут короткотривалi iнформацiйнi випуски (до 10-и хвилин), яю прозвучали в ранковий час на хвилях 1-го каналу означеного радю. Пщвищений штерес до продукту ще! радюстанцп викликаний тим, що 5 серпня 2015 р. уряд ухвалив постанову про порядок перетворення Нащонально! радюкомпани Укра!ни та Нащонально! телекомпанп Укра!ни на Нащональну суспiльну телерадiокомпанiю Укра!ни, 100 вщсотюв акцii яко! належать виключно держава 1накше кажучи, йде процес перетворення державного радю на суспшьне. Згщно iз урядовим документом, суспiльне мовлення здшснюють суспiльнi медiа, якi не належать ш державi, нi окремим пол^ичним силам, нi приватним особам чи компашям, iнтереси яких вони забезпечують.
Звертаемо особливу увагу на тезу про важливу ознаку суспшьного радю, сутнють яко! полягае у виробницга високояюсного медiа-продукту. Такий продукт мае задовольняти шформащйш, культурнi, освiтнi потреби вах без винятку верств населення [2]. Але чи це вщповщае дшсносп?
Контент-монiторинг випускiв новин дозволив виявити наступне. Всього прослухано та вивчено 62 шформащйних випуски.
По-перше, говорити про виробництво високояюсного медiа-продукту ще доволi зарано. Зразки шформащйних повщомлень засвiдчують практично повне неумшня радiожурналiстiв викладати новини вiдповiдно до стандар^в iнформацiйного мовлення. На пониження якосп суттево впливае специфiчна мова й стиль коротких шформащйних повщомлень, що виявляеться у надмiрному вживанш клше та штампу. Вiд цього свого часу застер^ав вiдомий дослщник радiо В. Я. Миронченко. За його словами, потрiбно описувати новину в розмовнш манерi, не писати розволшно,
використовувати простi короткi речення, вилучати iз новини всi зайвi слова, уникати вживати дiеслова пасивного стану, а також боротися iз клше та штампами [3, с. 331344].
Стосовно останнього, то конвеерний характер виробництва новин, робота у спiшних (стресових) умовах часто-густо призводять до появи у текст! новини мовних клше i штампiв. Пiд клiше розумiеться мовний стереотип, готовий зворот, що вживаеться, здебшьшого, в текстах офiцiйно-дiлового стилю. Власне, клше е невiд'емною частиною цього стилю. Але останшм часом готовi мовнi звороти активно переходять у публщистичний стиль, одним iз видiв якого е новини. Штамп - це художнш прийом або зворот мови, що багаторазово мехашчно повторюеться без творчого осмислення. В. Я. Миронченко називае клше за!ждженими до смерт мовними сполученнями, а штампи, на його думку, роблять повщомлення сiрим i нудним, вщбивають охоту до слухання [3, с. 344].
По-друге, виявлеш клiше i штампи у текстах iнформацiйних повщомлень яскраво засвiдчують, що при тдготовщ новин журналiсти, редактори повною мiрою використовують матерiали прес-релiзiв, iнформагенцiй, заяв прес-служб тощо. Означенi матерiали можуть слугувати лише тдгрунтям для створення новини, але шяк не !! основою, !х необхiдно переробляти з метою надання тексту радшного вигляду. Наприклад, «зусилля у цьому напрямку» (01.01.2016, 06.00), «працюють над низкою докуменпв» (01.01.2016, 07.00), «за рахунок приймаючо! сторони» (01.01.2016, 08.00), «обладнаш за останнiм словом технiки» (02.01.2016, 08.00), «домовилися про вiд термшування» (02.01.2016, 07.00), «у нашiй кра!ш» (практично в кожному випуску), «мае на метЬ> (05.01.2016, 08.00), «блакитне паливо» (12.01.2016, 08.00), «буремне сгашття» (26.01.2016, 07.00). Подiбнi мовнi звороти роблять текст новини важким для сприймання та запам'ятовування, а весь шформащйний випуск перенасичують офщюзом, що, зрештою, призводить до його сухост й протокольностi.
По-трете, у зв'язку з вшною на сходi Укра!ни у випусках новин з'явилася значна кшьюсть повiдомлень, в яких використовуються клше й штампи на военну тематику. Наприклад, заледве не в кожному другому повщомленш помiчено таке: «в умовах агресп» (01.01.2016, 06.00), «держава-агресор» (01.01.2016, 06.00), «кра!на-агресорка» (02.01.2016, 07.00), «проросшсью найманцi» (05.01.2016, 08.00), «загарбники, бандити, найманцi» (13.01.2016, 07.00), «проросшсью бойовики» (15.01.2016, 07.00), «ворог» (20.01.2016, 06.00), «росшсью терористичнi найманщ» (22.01.2016, 07.00), «окупанти» (25.01.2016, 07.00), «супротивник» (26.01.2016, 07.00) i т.д.
Вочевидь, за умов довготривалих военних дш при тдготовщ матерiалiв журналютам необхiдно ретельно продумувати мовнi звороти, якими вони описують перебш вшни. Такi слова й словосполучення потребують творчого осмислення, а не мехатчного повторення. Переконана, що, крiм усього шшого, надмiрне вживання подiбних ошв й сполучень слiв на позначення однiеi зi сторiн протистояння потребуе постановки питання про доцiльнiсть !х використання. Це зумовлено тим, що вживати ощночш клiше й штампи у текстах шформацшних повiдомлень е неприпустимим. Вщповщно до стандартiв новинного мовлення, необхщно чiтко розмежовувати факти та коментарi (судження, точки зору) до них.
До реч^ визначаючи правила висв^лення конфлiктiв, одна iз впливових закордонних радiостанцiй зазначае, що тд час пiдготовки новин необхщно ретельно продумувати термшолопю на предмет того, чи доречно у конкретному випадку для конкретно! аудиторп використовувати термши «терористи», «сепаратисти». Також радять уникати згадувань про етичну належшсть - не варто говорити у новит, що «роаяни атакували сиршщв у певному мiстi чи селЬ». При цьому слiд виходити з того,
що за кожним етшчним конфлiктом стоять полiтики Tiei чи шшо'1' сили. HaTOMiCTb пропонуеться вживати таю словосполучення, як «росшсью вшська», «росшська влада», але не роаяни як нацiя.
Звертаю увагу на причини, яю призводять до надмiрного використання у текстах новин клше й штампу, що iстотно знижують якiсть подачi шформацп, зменшують ефектившсть ii сприйняття та запам'ятовування. Одшею з них е слабкий професшний рiвень творчих працiвникiв радюстанцп, вщсутшсть у них профшьно'1' освiти, внаслщок чого спостерiгаеться нехтування канонами шформацшного мовлення.
На думку авторки, впродовж останнього десяташття (2006-2016 рр.) через с^мкий розвиток високих технологiй з'явилося поколшня радiожурналiстiв, яких умовно можна назвати «copy-paste». Готуючи iнформацiйне повщомлення, вони не виходять за меж примщення редакцп, вiдтак, не здшснюють необхiдного пошуку шформацп, практично не спшкуються iз людьми як джерелом вщомостей, через що процес «пропускання» новини крiзь себе вiдсутнiй як такий. Все, на що спроможш «кабшетш» радiожурналiсти, то це скотювати широку, розлогу новину iз шформагенцп або iншого джерела та вставити ii у випуск майже невщредагованою. Фактично, таю ведучi виконують мехашчну роботу, тому й, природно, не можуть пом^ити надмiрного використання у повщомленнях клiше й штампу. Крiм усього iншого, як вважае дослщниця М. В. Нагорняк, часто-густо причиною неможливосп створити якiсний новинний текст е стереотипшсть мислення журналiстiв, адже бшьшють iз них сприймають радюжурналютику як свого роду писемний вид мас-медiа, який ще донедавна вибудовував свою роботу на регламентованш полггичнш основi [7, с. 270].
Ще одна причина масовосп цього явища полягае у специфiцi виробничих умов, в яких працюють радiожурналiсти-новинкарi. Маю на увазi жорсткi часовi меж^ видiленi для пiдготовки випуску новин, безупинний конвеерний характер ix надходження, блискавичну замiну одного повiдомлення другим у зв'язку iз екстраординарними подiями, перманентну поспiшнiсть пiд час пошуку, добору, вщбору найсвiжiшиx даних, хрошчну втому ведучих, кореспондентiв, редакторiв тощо. Однак, жоден iз цих чинниюв не може слугувати виправданням появи низькопробного новинного продукту, мова й стиль якого наближаються до офщшно-дшового стилю. Адже очевидним е той факт, що подiбнi новини викликають роздратування й невдоволення слуxачiв.
Не можна оминути й тако'1' причини зловживання клше й штампом у новинах на радю, як незнання журналiстами цiльовоi аудиторii свое'1' радюстанцп. Вiдтак, у творчих працiвникiв вщсутне розумiння того, для кого саме вони працюють, якими е вшов^ професшш, емоцiйнi особливостi слуxачiв, '1'хш iнформацiйнi запити та уподобання тощо. Незнання цих даних неодмшно призводить до роботи за принципом - «новини заради новин».
Таким чином, клше i штамп в шформацшних повiдомленняx на 1-му каналi Нацiонального радiо вважаеться заледве не нормою тд час пiдготовки та презентацп випускiв новин. Така специфiчна лексика вiд надто частого вживання набула ознак невщ'емно'1' частини повщомлення, через що сталi мовнi звороти сприймаються доволi позитивно працiвниками станцп. На запитання, чи послуговуетеся ви самi такими зворотами у повсякденному житп, практично всi дали негативну вщповщь. Отже, часто-густо ведучi, редактори, кореспонденти не уявляють те, яким саме е '1'хнш конкретний слухач. Вони здшснюють пщготовку новин не для щоденного споживання рядовими людьми, а тому, що це рутинна журналютська робота, в основу яко'1' покладений принцип «новини заради новин». Внаслщок подiбного пщходу пом^ити клше й штамп у тесп новини практично неможливо.
KpiM цього, не можна не погодитися Ï3 тим фактом, що суттеве загострення суспiльно-полiтичного життя в Укрш'ш, перманентне акцентування уваги на його драматично-трагедшному компонентi, наявнють жорстких часових меж, труднощi в самооргашзацп творчих працiвникiв, а також iншi чинники унеможливлюють зусилля творчих пращвниюв щодо пiдготовки якiсних новин. Хоча цим, звюно, не можна виправдати появу арих й нудних новин. Одначе, за подiбних умов грамотний виклад фактажу, природно, шдмшяеться вживанням клше i штампу, що збщнюе змiстове наповнення повiдомлення.
Задля того, щоб подолати тенденцiю до надмiрного вживання штампу й клше у новинах на радiо програмним директорам станцiй або iншим уповноваженим особам необхщно повсякчас здiйснювати мошторинг випускiв новин, в обов'язковому порядку ознайомлювати з ними ведучих, редакторiв, кореспондентсв, акцентувати увагу на неприпустимосп перманентного використання означено'1' лексики.
У зв'язку з цим виглядае доцшьним проводити майстер-класи для творчих пращвниюв станцш iз дослiдниками новинного контенту на предмет шдготовки та презентацп якiсних iнформацiйних повiдомлень. Увага на таких зiбраннях мусить бути придшена правильнiй, грамотнiй побудовi буквально кожного речення новини. З огляду на це, щкавють отриманих даних для науки i практики е беззаперечною.
Список використаноУ л1тератури
1. Каппон Р. Дж. Настанови журналiстам Ассошiейтед Пресс : Професiйний порадник / Р. Дж. Каппоне, пер. з англ. А. 1щенка. - Кшв : Вид^м «Киево-Могилянська академiя», 2005. - 158 с. ; Kappon R. Dzh. Nastanovy zhurnalistam Assoshieited Press : Profesiinyi poradnyk / R. Dzh. Kappone, per. z anhl. A. Ishchenka. -Kyiv : Vyd.dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2005. - 158 s.
2. Суспшьне мовлення. На шляху до суспшьного радiо [Електронний ресурс] // Нацюнальна радiокомпанiя Украши. - Режим доступу : http://www.nrcu.gov.ua/Public_broadcasting ; Suspilne movlennia. Na shliakhu do suspilnoho radio [Elektronnyi resurs] // Natsionalna radiokompaniia Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://www.nrcu.gov.ua/Public_broadcasting
3. Миронченко В. Я. Основи шформацшного радiомовлення : тдруч. / В. Я. Миронченко. - Кшв : 1нститут змюту i методiв навчання; Кшвський ун-т iм. Тараса Шевченка, 1996. - 438 с. ; Myronchenko V. Ya. Osnovy informatsiinoho radiomovlennia : pidruch. / V. Ya. Myronchenko. - Kyiv : Instytut zmistu i metodiv navchannia; Kyivskyi un-t im. Tarasa Shevchenka, 1996. - 438 s.
4. Лизанчук В. Основи радюжурналютики : тдруч. / В. Лизанчук. - Кшв : Знання, 2006. - 628 с. ; Lyzanchuk V. Osnovy radiozhurnalistyky : pidruch. / V. Lyzanchuk. - Kyiv : Znannia, 2006. - 628 s.
5. Маккой К. Вещание без помех : пер. с англ. / К. Маккой. - Москва : Мир, 2000. - 285 с. ; Makkoy K. Veshchanie bez pomekh : per. s angl. / K. Makkoy. - Moskva : Mir, 2000. - 285 s.
6. Нагорняк М. Особливосп функцюнування втизняних мережевих радюстанцш / М. Нагорняк // Сощальш комушкацп: результати дослщжень - 2014 : кол. моногр. / за наук. ред. О. Холода. - Кшв : КНУЮМ, 2015. - С. 206-246 ; Nahorniak M. Osoblyvosti funktsionuvannia vitchyznianykh merezhevykh radiostantsii / M. Nahorniak // Sotsialni komunikatsii: rezultaty doslidzhen - 2014 : kol. monohr. / za nauk. red. O. Kholoda. - Kyiv : KNUKiM, 2015. - S. 206-246
7. Нагорняк М. В. Жанровi прюритети новинного контенту мережевих радюстанцш як чинник ефективно'1' комушкацп зi споживачами / М. В. Нагорняк // Психолшгвютика. - 2015. - Вип. 17. - С. 264-274 ; Nahorniak M. V. Zhanrovi priorytety
novynnoho kontentu merezhevykh radiostantsii yak chynnyk efektyvnoi komunikatsii zi spozhyvachamy / M. V. Nahorniak // Psykholinhvistyka. - 2015. - Vyp. 17. - S. 264-274
8. Смирнов В. В. Формы вещания : Функции, типология, структура радиопрограмм : учеб.пособ. / В. В. Смирнов. - Москва : Аспект Пресс, 2002. - 203 с. ; Smirnov V. V. Formy veshchaniya : Funktsii, tipologiya, struktura radioprogramm : ucheb.posob. / V. V. Smirnov. - Moskva : Aspekt Press, 2002. - 203 s.
Стаття надшшла до редакцп 20.02.2017
M. Nagorniak
CLICHES AND STAMPS IN THE RADIO NEWS (ON MATERIALS OF INFORMATION NEWS OF THE 1-ST NATIONAL RADIO CHANEL)
This scientific research is devoted to a very actual topic of media of each station nowadays. This is the urgent need to produce high-quality news content. Unfortunately, the example of the 1st channel of the National Radio shows that after a substantial aggravation of political life in Ukraine, the permanent focusing on its dramatically-tragic component, the presence of strict time limits, the difficulties in self-organization of art workers, and other factors are impossible to exert efforts of the journalists on the preparation of quality news. At the same time this certainly cannot justify for the appearance of a weak informational product. However, such conditions competent summery of facts are usually replaced by the use of clichés and stamps, which impoverish the semantic content of the news.
The article aims at identifying and analyzing the nature of the excessive use of clichés and stamps in the texts of news of the 1st Channel of the National Radio. This method was used to study and generalize the experience newsroom of the 1st National Radio channel, through which it became possible to deepen into semantic, structural, linguistic and stylistic peculiarities of news in terms of the feasibility of introducing into clichés and stamps. The descriptive method applied to the characterization of the nature of news features their structural construction. The comparative method allowed us to compare the news, which used clichés and stamps within the news, in which these elements were absent, and on this basis to work out the best option submitting new information. Among the results we established: clichés and stamps are an organic part of the news, due to neglect information broadcasting standards; an increased frequency of use of clichés and stamps are the result of insufficient preliminary work of a leading editor. We identified and analyzed numerous linguistic clichés and stamps in the news on the military theme, which are given unacceptably according to the canons of news broadcasting. As the clichés and stamps are almost the norm of preparation and presentation of news bulletins, it is an extremely urgent issue of news production of quality products. It was established that the use of clichés and stamps in the news on the radio is often caused by personal factors. The important role is played by journalists' stereotypical thinking because most of them perceived a kind ofjournalism written form of media, the work of which until recently was to line up on a regulated political basis. Considerable importance has the fact that presenters, editors, reporters cannot imagine how it is for their particular listener. They prepare the news not for everyday use by ordinary people. This routine journalistic work is based on the principle of "news for the news". As a result of this approach we see clichés and stamps test in the news almost impossible.
In this regard, the program directors of stations should pay close attention to this issue. Quality news, devoid of clichés and stamps are the business card of radio.
Key words: cliché, information news, news, news release, stamp.
