CC BY
4Рейтинг регионов по уровню развития ГЧП» / Ассоциация «Центр развития ГЧП», Министерство экономического развития Российской Федерации. -М.: Ассоциация «Центр развития ГЧП», 2016. - 36с.
6. Оценка развития ГЧП в России. Мнение бизнеса. Центр развития государственно-частного партнерства, 2013
7. Практическое руководство по вопросам эффективного управления в сфере государственно-частного партнерства. ООН. Нью-Йорк; Женева, 2008
8. Ревзина, О. Соглашение государственно-частного партнерства «нового поколения». Государственно-частное партнерство: практика; про-блемы;перспективы / О.В. Ревзина; под ред. Сали-хова Х.М., Зверева А.А. М.: Центр развития инфраструктурных проектов, 2011
9. Регионы России. Основные характеристики субъектов Российской Федерации. 2014: Стат. сб. / Росстат. М., 2015
10. Методологические рекомендации по развитию институциональной среды в сфере партнерства в субъектах РФ. — URL: http:// www.pppcenter.ru/assets/docs/ppp.pdf 2.2
S. Boiko
a graduate student of the Department social and humanitarian policy of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine CeimnaHa Бойко, астрант кафедри сощальног i гуматтарног полiтики НацюнальноЧ академИ' державного управлiння при Пре-sudeHmoei Украти
WORLD EXPERIENCE OF FUNCTIONAL LOAD LEVELS OF PUBLIC ADMINISTRATION IN
THE HEALTH CARE
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ФУНКЦЮНАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ Р1ВН1В ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ В СФЕР1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Summary: The world experience of the functional load of the levels of public administration in the health care sphere is considered.
Key words: public administration, functional load, health care management.
Розглядаеться свгговий досввд функцюналь-ного навантаження рiвнiв державного управлшня в сферi охорони здоров'я.
Ключовi слова: державне управлшня, функцю-нальне навантаження, управлшня охороною здо-ров'я.
Постановка проблеми у загальному виглядi.
Забезпечення функцюнального навантаження рiвнiв державного управлшня в сферi охорони здоров'я посвдае важливе мюце i розглядаеться як основа реформування державно! полггаки.
Актуальтсть даного до^дження: полягае в формуванш ефективного функцюнального навантаження рiвнiв державного управлшня в сферi охорони здоров'я, що мае стати рушшним ор-гашзацшно-правовим та управлшським еко-номiчним мехашзмом впровадження змш в охорош здоров'я.
Метою цiеi статтi е виявлення тенденцш та особливостей свггового досвщу функцюнального навантаження рiвнiв державного управлшня в сферi охорони здоров'я.
Виклад основного матерiалу на основi аналiзу остантх до^джень та публтацт.
Загальне невдоволення д!яльшстю систем охорони здоров'я спостертаеться навиъ у найб№ш ро-звинутих кранах, i значну частку такого невдоволення можна вщнести до питань фшансування си-стеми охорони здоров'я, а також питань функцюнального навантаження рiвнiв державного управлшня в сферi охорони здоров'я.
У кра!нах з низьким рiвнем доходiв таю проблеми ввдчуваються ще бшьш гостро через витрати, пов'язанi з пошуком i отриманням медично! допо-моги, обтяжливiсть зборiв або платежiв за послуги (як офiцiйних, так i неофiцiйних) i великi ввдсташ, якi людям часто доводиться долати, щоб отримати допомогу. Як наслщок, витрати осiб, що потребу-ють медично! допомоги можуть призвести навгть до зубожiння родини. У той же час, крайня необ-хвдшсть оплати таких витрат, якi можуть бути сут-тевими навiть якщо послуги е офiцiйно безкоштов-ними, ввдлякуе деяких людей вiд лшування взагалi. 1ншими типовими проблемами з точки зору населения в кранах з низьким рiвнем доходiв, як i всюди, е яшсть надання медичних послуг, якiсть примщень лiкувальних закладiв i вмiння медич-ного персоналу ставитися до пащентш з гiднiстю i
повагою [1]. Bei зазначеш проблеми прямо випли-вають 3i способу фiнансування системи охорони здоров'я та функцюнального навантаження piBHiB державного управлiння в сферi охорони здоров'я. Занепокоeнiсть ефективнiстю системи охорони здоров'я також притаманна спiвробiтникам лшуваль-них закладiв, як стикаються зi значними трудно-щами при виконаннi сво!х обов'язк1в з причин, без-посередньо пов'язаних з фшансуванням та адмiнiструванням системи. Наприклад, неадекватнi або нерегулярнi поставки лЫв, викликанi недостат-нiм рiвнем фшансування або неефективним вико-ристанням наявних ресурав, перешкоджають здiйснювати надання належно! медично! допомоги у багатьох кра!нах. Bнаслiдок вiдсутностi ефектив-них механiзмiв економiчного забезпечення сфери охорони здоров'я, чи системи ефективного функцiонального навантаження рiвнiв державного управлiння у данш сферi, медичнi працiвники часто змушеш застосовувати методи лiкування, як1 далеш вiд идеалу, усввдомлюючи, що m державна система, нi пацieнт не буде в змозi дозволити собi оптималь-ний догляд.
Складнiсть будови системи охорони здоров'я в Укра!ш викликае потребу враховувати наступш фактори: рiвнi управлшня (державний, регюналь-ний, мiсцевий); особливосп управлiння органами i закладами охорони здоров'я, об'еднаними в галу-зевi (вiдомчi) системи; особливостi управлiння медичними закладами за формами власностi; iерархiю об'ектiв, яка будуеться на принципах подшу надання медично! допомоги первинними, вторинними i третинними центрами охорони здоров'я; недосконалють законодавчо! системи регу-лювання у сферi охорони здоров'я [2].
Порiвняльний аналiз фiнансово-економiчних моделей державного управлiння сфери охорони здоров'я рiзних кра!н сввдчить, що специфжа таких iнститутiв i мехашзми зумовлена рiзним юторич-ним, економiчним, полiтичним та культурним до-сввдом кра!н та регiонiв. У кожнш з моделей функцiональнiсть органiв державного управлшня визначае своервдний рiвень регулювання сощаль-них процесiв [3]. Серед основних чиннишв, як1 впливають на процес державного управлiння у за-рубiжних кра!нах, можна видiлити: - особливосп економiки, як1 виражаються у мiрi заохочення сво-боди пвдприемництва, вiльного руху робочо! сили, конкурентносп ринку працi; - рiвень розвитку гро-мадянського суспiльства i сощального партнерства, дотримання принципiв сощально! рiвностi та спра-ведливостi; рiвень децентралiзацi! влади i ефек-тивнiсть структурно! i регiонально! полiтики для полшшення соцiально-економiчних умов життя громадян [4, с.65].
Наприклад, модель державного управлшня у сферi охорони здоров'я в Японп базуеться на тому, що Япошя - це парламентська конституцшна мо-нархiя, державне управлiння в якш представлене двопалатним парламентом, кабшетом мiнiстрiв i органами виконавчо! влади на мюцях, верховним i регюнальними судами. Згiдно з традицiями i фшо-
софieю японсько! нацii, система подготовки держав-них службовцiв мютить п'ять структурних еле-ментiв: довiчний найм, кадрова ротацiя, репутацiя, тдготовка на робочому мiсцi, специфiчна система оплати пращ. Така система формуе потужне моти-вацiйне середовище, яке забезпечуе пiдготовку ви-сокопрофесiйних чиновнишв i повну реалiзацiю iхнiх творчих та штелектуальних здiбностей [5].
Ефективне функцюнування всiх складових системи охорони здоров'я забезпечуеться належним рiвнем доступностi i якостi медичних послуг: Вiдповiдно до Положения ВООЗ, доступнють медично! допомоги визначаеться як багатовимiрне поняття, що включае баланс численних факторiв у рамках суворих практичних обмежень, спричи-нених особливостями ресурав та можливостями кра!ни завдяки балансу таких факторiв, як кадри, фшансування, транспортш засоби, свобода вибору, шформування населення, як1сть i розподiл тех-нiчних ресурсiв, визначаеться характер i студiнь !! доступностi [6].
Основними ресурсами, що використовуються будь-якою оргашзащею, е людськi ресурси, ре-сурси, а також технологiя та шформац1я. Сьогоднi в управлiннi оргашзащями застосовуеться систем-ний пiдхiд, основою якого е загальна теорiя систем. Жодна система не може бути абсолютною та незмшною - вона повинна розглядатися в едносп вах складових елементiв, пiдсистем i процеав, з притаманними для них протирiччями i конфлiк-тами. До того ж, будь-яка система мае власний цикл юнування: система переживае перюди зародження, становлення, розвитку i занепаду.
Таким чином, сукупнiсть державно -управлш-ських вiдносини можна систематизувати за допо-могою певних ознак. За галузевою ознакою варто виокремлювати галузевi вiдносини, яш виникають у межах однiеi' галуз^ та мiжгалузевi, що виникають м1ж оргаиiзацiями рiзних галузей. За територiаль-ною ознакою варто виокремити вщносини в межах одного peгiонy (мюцев^ та мiжрегiональнi - в1дно-сини мiж оргаиiзацiями рiзних регiонiв. Залежно в1д методу правового регулювання можна виокремити вертикальш вiдносини, яш виникають мiж керiвними та шдпорядкованими суб'ектами, та вер-тикальнi вщносини, що виникають м1ж рiвноправ-ними суб'ектами державного управлшня. Ком-плексшсть державно-управлiнських в1дносин у сферi охорони здоров'я полягае у тому, що вони як школи, тiсно пов'язаш з державно-управлiнськими в1дносинами в економiчнiй i полiтичнiй сферах, ма-ють мiжрегiональний та складний iерархiчний характер.
Для того, щоб уникнути помилок, яш можуть бути допущенi у сферi державного управлiния охо-роною здоров'я необхвдне спрямування теорii та практики державного управлшня на реформування системи фшансування охорони здоров'я, визна-чення проблем, як1 неодноразово виявлялися у си-стемi охорони здоров'я, оновлення механiзмiв державного управлшня галуззю на основi наукового обгрунтування та практичного впровадження ефек-тивних методiв управлiния. Слушною е думка В.Д.
Долота про те, що в умовах трансформацшних пе-ретворень особливо! ваги набувае проблема кон-центрацп зусиль оргашв державно! влади на розв'язаннi протирiч i усуненнi невiдповiдностей мiж фактичними потребами населення в медичнiй допомозi та послугах i реальними можливостями системи охорони здоров'я щодо яшсного задово-лення цих потреб [7].
Ввдносини мiж органами мюцевого самовряду-вання, центром i регюнами, центром i периферiею, неминуче зазнають впливу багатьох полiтичних iсторичних, географiчних, етнокультурних чин-ник1в, Отже, не все, що мае мюце в таких вщноси-нах, вщображаеться в моделях i положеннях теорй' державного управлшня. Однак, теор1я державного управлшня допомагае видiлити тi тенденци, яш найбiльшою мiрою вiдповiдають ^де! рацюнального вибору моделей фiнансово-економiчного забезпе-чення сфери охорони здоров'я, визначення форм та масштабiв власних i делегованих повноважень са-моврядних територiальних одиниць..
Теорiя державного управлiння дозволяе зро-зумiти рiзноманiтнiсть наукових розробок та емшричних даних щодо сучасних тенденцш у сферi охорони здоров'я, а також факторiв, як1 сприяють розвитку або обмежують, !х. Усе це може слугувати каталiзатором для активiзацiï реформування системи охорони здоров'я в Укрш'ш
Питання виявлення та впровадження дiевих форм зв'язку м1ж центральними i територiальними органами управлшня вельми рiзноманiтнi мае особ-ливу актуальнiсть для нашого дослвдження у свгт необхiдностi перерозподiлу функцiонального навантаження рiвнiв державного управлiння в сферi охорони здоров'я в УкраЫ. Зазначена проблема мае комплексний характер, оскшьки поеднуе у собi дискусшш питання управлiння iерархiчними структурами та територiальними зв'язками, цен-тралiзацiï та автономи органiв мiсцевого самовря-дування, тощо.
Аналiзуючи проблеми i перспективи функцю-нального навантаження рiвнiв державного управлшня в сферi охорони здоров'я, неможливо зали-шити поза увагою той факт, що в Украш з моменту здобуття незалежностi перiодично виникають iнiцiативи щодо послаблення вертикалi влади та по-силення ролi оргашв мюцевого самоврядування, втiм, зазначенi шщитиви рвдко набували законо-давчого змюту, не кажучи про ïхню практичну ре-алiзацiю. Зазначена ситуащя е незадовшьною, оск1льки Укра!на взяла на себе зобов'язання щодо реформування законодавства у сферi державного управлiння при шдписанш Угоди про партнерство i сшвробггництво з европейськими сшвтова-риствами та 1х державами-членами та ïï ратифiкацiï Верховною Радою Украши 10 листопада 1994 р.
У квита 2014 року реформа набула бтш окреслених рис у територiальному вимiрi. Тодi уряд затвердив Концепцш реформування мюце-вого самоврядування та територп органiзацiï влади в Украïни. Метою Концепцп було визначення напрямiв, механiзмiв i строк1в формування ефек-
тивного мюцевого самоврядування та територТаль-но! оргашзацп влади. Це повинно було б сприяти "створенню i шдтримщ повноцiнного життевого середовища для громадян, наданню високояк1сних та доступних публiчних послуг, становленню ш-ститутiв прямого народовладдя, задоволенню ште-ресiв громадян в уах сферах життедiяльностi на ввдповщнш територи, узгодженню iнтересiв дер-жави та територiальних громад" [8].
На момент схвалення Концепцп спостерпа-лася наступна ситуацiя. Починаючи з 1991 року чи-сельшсть сiльського населення зменшилася на 2,5 млн. оаб, а кiлькiсть сшьських населених пунктiв -на 348 одиниць. Разом з тим кшьшсть альських рад збiльшилася на 1067 одиниць.
В Украш було утворено близько 12 тис. тери-торiальних громад, у бiльш як 6 тис. громад чисель-нiсть жителiв становила менш як 3 тис. оаб, з них у 4809 громадах - менш як 1 тис. оаб, а у 1129 громадах - менш як 500 оаб, у бшьшосп з них не були утвореш виконaвчi органи вщповвдних альських рад, втдсутт бюджетш установи, комунальш шдприемства тощо. Органи мiсцевого самовряду-вання таких громад практично не можуть здшснювати нaдaнi !м законом повноваження.
Дотацшшсть 5419 бюджетiв мiсцевого самоврядування становила понад 70 вiдсоткiв, 483 те-риторiaльнi громади на 90 вщсотшв утримувалися за рахунок кошпв державного бюджету [8].
6 серпня 2014 року Кaбiнет Мiнiстрiв затвердив нову Державну стрaтегiю регюнального розвитку на перiод до 2020 року [9]. На початку 2015 року Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державно! репонально! полтшки» [8], яким визна-чено мету, основш принципи та прiоритети державно! репонально! поливки; засади координaцi! оргашв влади щодо розвитку репонально! полпики тощо. Щлком очевидно, що питання адмшютратив-но! реформи та децентрaлiзaцi! матимуть безпосе-реднiй вплив на функцюнальне навантаження рТвшв державного управлшня в сферi охорони здоров'я. Вадик, потреба наукового опрацювання свпового досвщу у дaнiй галузТ не викликае сумшву.
Варто усвТдомлювати, що не бувае держав абсолютно центрaлiзовaних, так само як Т абсолютно децентрaлiзовaних. На практищ в унггарних державах часто вТдбуваеться поеднання централТзацп Т де-централТзацп у рТзних формах. Зокрема, зпдно ст. 132 КУ, «ТериторТальний устрш Укра!ни грун-туеться на засадах едносп та цшсносп державно! територи, поеднання централТзацп Т децентралТзацп у здшсненш державно! влади, збалансованосп Т сошально-економТчного розвитку регюшв, з урахуванням !х юторичних, економТчних, еко-лопчних, географТчних Т демографТчних особливо-стей, етшчних Т культурних традицш».
У централТзованих кра!нах державне управлшня у сферТ охорони здоров'я строго ТерархТчне Т будуеться на основТ наказТв з центру, у децен-тралТзованих державах справи виршуються дер-жавними органами бТльш-менш самостшно в рам-
ках просторово обмежено! компетенцп. Децен-тралiзацiя означае, що окремi частини держави ор-ганiзовуються в особливi територiальнi одинищ, яким держава надае здiйснення певних функцш управлiння, коли цi територiальнi одиницi мають виборнi органи, як дiють на основi загальнодер-жавного законодавства. Децентралiзацiя може здiйснюватися як у низхвднш формi - органами державно! влади та !'хшми посадовими особами у межах державно! полггики, та у висхiднiй - як наслщок здiйснення самоврядування самими за-цiкавленими особами на шдстаи власних мiсцевих норм.
1ншими словами, поняття децентралiзацi! може застосовуватися у двох сенсах: у сена мюце-вого самоврядування, коли мiсцевi справи вирiшу-ються особами, як1 обираються ввд мiсцевого насе-лення; i, по-друге, у сенсi збiльшення компетенцй' мюцевих адмiнiстративних органiв, дiючих у межах ще! компетенцй незалежно вiд центрально! влади, хоча би вони i були !й пiдпорядкованi.
У даному вiдношеннi доволi показовими е результата дослщження О.В. Галацана, який ствер-джуе, що у системi управлiння охороною здоров'я в регюш зберiгаються диспропорцй' в розвитку суб'еклв та об'ектiв, розбiжностi мiж структурою та функцюнальним навантаженням органiв управ-лiння. На процеси менеджменту у сферi охорони здоров'я, пiдготовку й прийняття управлiнських рiшень у мюп з районним адмiнiстративним подiлом негативно впливае нескоординовашсть дiй мiж мюьквиконкомом i райвиконкомами, закладами та установами охорони здоров'я рiзно!' вщо-мчо! шдпорядкованосп, медичними шдприемниць-кими утвореннями i громадськими органiзацiями. Невиршеною проблемою залишаеться невизна-ченiсть взаемоввдносин органiв державно! вико-навчо! влади та оргашв мiсцевого самоврядування. На розвиток системи управлшня галуззю в регюш значною мiрою впливають нез'ясовашсть процесiв централiзацi! та децентралiзацi!', а також наявний соцiально-економiчний стан територи [10]. Нау-ковець приходить до щлком логiчного висновку, що державне управлшня охороною здоров'я в регюш в умовах ринкових змш, може мати тенден-цш до централiзацi!, тодi як децентралiзацiя державного управлшня загалом негативно позна-чаеться на формуванш рiвностi умов для отримання медичних послуг населенням, а також на можли-востi надання всiм об'ектам управлiння рiвних можливостей для ефективного надання таких послуг.
Як зазначають окремi науковщ, мунiципальне управлiння не належить до державного, у тому сена, що воно здшснюеться самостшними органами мюцевого самоврядування. Тому i мунщи-пальне регулювання у сферi охорони здоров'я пред-ставляе вiдносно самостшну гiлку управлiння охороною здоров'я. Управлшня на мунщипальному рiвнi належить до державного пльки тiею мiрою, в як1й мова йде про регулювання об'екпв державно! власностi, яш перебувають на територй' мунщи-палиепв [11]. Разом з тим мунщипальне управлiння
настiльки тiсно пов'язане з державним управлшням у сферi охорони здоров'я, що виключати його щлком зi сфери державного управлiння та регулювання неправомiрно.
У зв'язку з цим, варто згадати А.Токвшля, який на прикладi державного устрою США проде-монстрував надзвичайно високий рiвень урядово! централiзацii (а саме - зосередження влади в единому центр и в одних руках для захисту ште-ресiв, загальних для всiх верств суспiльства) ^ вод-ночас, вiдзначав низький рiвень адмшютративно! централiзацii в США, яка представляе концентра-цiю влади з метою захисту штересш, властивих якимось окремим верствам суспiльства. Приклад функционального наваитажения рiвнiв державного управлiння США у сферi охорони здоров'я у даного ввдношенш е доволi щкаым, адже у данiй кран практика застосування нових управлiнських шд-ходiв та створення й iмплементацii нових моделей зазнала стрiмкого пiднесения ще у останш деся-тилiття ХХ столггтя.
Так, модель,- "шдприемницького уряду" ба-зуеться на чотирьох ключових принципах: 1) переход вщ системи, в як1й люди вщповщальш за вико-нання правил, до системи, в яшй вони вщповвдальш за досягнення результатiв; 2) примат штересш спо-живачiв; 3) стимулювання спiвробiтникiв на досяг-нення результапв; 4) забезпечення кращого управлшня за менших витрат [3, с. 120].
Як показуе досвщ середньо- та слаборозви-нених кра!н, центральш органи планування та управлiння галуззю охорони здоров'я працюють з усвщомленням того, що наявнi ресурси не е достат-нiми навiть для того, щоб задовольнити найнеоб-хiднiшi потреби населення. Вони зазвичай взаемодшть з мiнiстерствами фiнансiв задля ро-зроблення способiв щдвищення внутрiшнiх ре-сурсiв i можливостей для !х ефективного викори-стаиия. У цьому питаннi вони мають доволi обме-женi можливостi по збору кошпв ввд населення, що в значнш мiрi е бiдним, оск1льки значна шльшсть людей працюе у неформальному (тшьовому) сек-торi, тим самим зменшуючи можливiсть збору по-датшв або страхових внеск1в. Для центральних ор-ганiв державного управлiння в сферi охорони здоров'я ютотною проблемою е також вiдсутнiсть техшчних навичок взаемодii з мiнiстерствами фшанав, що заважае переконати !х у тому, що сектор охорони здоров'я повинен бути забезпечений додатковою фшансовою шдтримкою або що додат-ковi вливання коштiв у систему охорони здоров'я не викликають макроекономiчних проблем.
На особливосп розвитку державного управлшня рiзних держав сучасного свиу суттево впливае процес глобалiзацii управлiния. Розвиток глобального управлшня виявляеться у формуваннi мiжиародних режишв, що передбачають принципи, норми, правила i процедури прийняття рiшень, з приводу яких у певнiй сферi мiжиародних ввдносин передбачаеться досягнення загально! згоди. Такi мiжиароднi режими охоплюють широке коло учас-ник1в, створюючи своерщну систему "урядування без уряду" [12, ст.121]. Проте, не менше значення
мае участь у глобальному процеа громад^кж об'еднань i руxiв.
Показовим у даному вщношенш е досввд функцiонування Свропейського Союзу, де прин-ципи та теxнологiï державного управлiння посту-пово еволюцюнували вiд "нового державного менеджменту" (New Public Management) до моделi "good governance" ("належного врядування"). A та-кож - моделi iнтегрованого управлiння [1]. Теxно-логп "good governance" передбачають переxiд до системна пiдxодiв, а також меxанiзмiв штегрова-ного управлiння. Характерною рисою зазначент теxнологiй е ïx спрямовашсть на бiльш повне враxування не лише полiтичниx, а й моральна ас-пектiв адмiнiстрування, що вимагае використання концептуальниx положень теорiï сощально1' вiдповiдальностi влади та бiзнесу, ураxування гро-мадсько1' думки при прийнятп полiтичниx та адмiнiстративниx рiшень.
Сьогодш можна говорити про формування ев-ропейсько1' "рамково1' моделi" адмiнiстративно -державного реформування, яка включае калька основ-ниx напрямiв: iнформатизацiя та дебюрократизация, "активна держава", децентралiзацiя (деконцентра-ця, аутсорсинг), приватизацiя та введения еко-номiчниx елементiв регулювання управл^^к^ процесiв, сервiсне адмiнiструвания, корпоративiзм i неокорпоратiвiзм [4].
Таким чином можна зробити висновки що для нормального функцюнування системи оxорони здоров'я необxiдний сучасний налагоджений дер-жавний апарат, здатний функцiонувати у масшта-баx всieï кра!ни. Органи державного управлшня бе-руть участь в прямому i непрямому управлшш тieю мiрою, в як1й вони надають юридичну форму вiдповiдним законодавчим та нормативним актам, контролюють ïx виконання i карають за невико-нання, вирiшують спори мiж державою i господа-рюючими суб'ектами на предмет законносп дiй, по-в'язаниx з державним регулюванням певнт про-цесiв [13].
Навiть з ураxуванням усieï варiативностi форм управлшня оxороною здоров'я центральне мiсце у державному економiчному i соцiальному житп зай-мае державно-адмiнiстративна система, або державно --адшшстративний апарат, покликаний здiйснювати управлiния економiчними, сошаль-ними i полтгичними процесами. Ефективнiсть системи державно -адшшстративного управлiния ба-гато в чому залежить ввд подготовки, пiдбору i роз-становки кадрiв державниx службовцiв рiзниx рiвнiв. Важливе мiсце тут займають питання оптимального складу i структури штатного розкладу чи-новнишв державного апарату, управлшня персоналом державниx оргаиiзацiй [4]. При такому сташ речей серед представнишв державниx i полiтичниx юл, а також науковиx к1л провiдниx краш назрiло усвiдомления необxiдностi створення системи подготовки спецiалiстiв, покликаниx забезпечити подготовку ка^в професiйниx державниx служ-бовцiв, до завдань якиx повинно вxодити державне управлiння в сферi оxорони здоров'я.
Отже, управлiння в умовах глобалiзацi! пере-творюеться на комплекс нормативно -шститу-цiйного регламентування практики управлiння. Глобальне управлiння знаходить свш вияв не лише на мiжнародному рiвнi, де учасниками правоввдно-син е держави - воно поширюе свiй вплив на пра-вовiдносини регiонального i нацiонального i мюце-вого рiвня.
Список використанот лiтератури:
1. Eurohealth. Efficiency and Health Care // The European Observatory on Health Systems and Policies 2012. — Vol. 18, number 3. — Access mode : www.euro.who.inCdata/assets/pdf file/0017/174410/EuroHealth-v 18-n3.pdf
2. Бабанш А.А. Медичне правознавство / А.А. Бабанiн, О.О. Миронова, О.В. Бшовицький, О.Ю. Скребкова. - Омферополь : Ната, 2012. - 552 с.
3. World Health Statistics 2013 / World Health Organization. — Access mode: www.whoindiris/bit-streani/10665/81965/1/9789241564588_eng.pdf.
4. Державне управлшня : тдручник : у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Пре- зидеш^ Украши ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмш (заст. голови) [та in].
- К. ; Дншропетровськ : НАДУ, 2013. - Т. 2. - 324 с] c.65.
5. International Profiles of Health Care System, 2012. Australia, Canada, Denmark, England, France, Germany, Iceland, Italy, Japan, the Netherlands, New Zealand, Norway, Sweden, Switzerland and the United States // the Commonwealth Fund, November 2 01 2.
- Access mode : www.commonwealthfiind.orgHme-dia/Files/Publications/Fund%20Report/2012/ Nov/1645_Squires_intl_profiles_hlt care systems 2012.pdf]
6. Положення щодо доступносп медично! до-помоги / Всесвггня мед. асошацгя : мiжнар. док. в1д 1 верес. 1988 р. — Режим доступу : zakon3. rada. gov.ua/laws/shaw/990_030.
7. Державне управлшня стацюнарною медич-ною допомогою в Укра!ш: стан i тенденци розвитку : автореф. дис. канд. наук з держ. упр. / Нац. акад. державного управлшня при Президентовi Укра!ни.
- К., 2006 - 21 с.
8. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80
9. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF
10. Галацан О.В. Органiзацiйно-економiчний механiзм управлшня охороною здоров'я. Дис. на здоб. наук. ст. канд. наук з держ. упр. за спец. 25.00.02 - мехашзми державного управлшня. -Харшвський регюнальний шститут державного управлшня Нацюнально! академи державного управлiння при Президентовi Укра'iни. — Харкiв, 2004. 20 с.]
11. Lekhan V. Ukraine: Health system review / V. Lekhan, V. Rudiy, E. Richardson // Health System in Transition. —2010. —12 (8). —183 p. —Access mode : www.euro.who.int/_data/assets/pdf file/0010/140599/e94973.pdf
12. Вступ до публiчного адмiнiстрування : нав-чальний посiбник / Н. Л. Гавкалова, Т. А. Власенко, Л. Ю. Гордieнко та îh. ; за заг. ред. д-ра екон. наук, професора Н. Л. Гавкаловог - Харшв : ХНЕУ îm. С. Кузнеця, 2016. - 372 с. ст. 121
13. Михайлушкин П.В., Баранников А.А. Основные уровни и органы государственного управления экономикой. Научный журнал КубГАУ, №92(08). - 2013.
УДК 378
Burmaa Galaa
Associate professor of Business School, NUM
THE POTENTIAL AND PROSPECTS OF MONGOLIAN INSURANCE MARKET
Over the past 26 years, Mongolia has undergone a dramatic transition from a planned economy to a constitutional democracy and a free market economy. As part of this transition, the financial sector in Mongolia, including the insurance industry, has also been through considerable change and continues to evolve as the economy develops.
In this paper, we mentioned some challenges facing commercial insurance market and recommended some ways to solve them and to expand the market potential based on current insurance market situation and the main indicators.
Key words: Non-life insurance, life insurance, insurance market potential,insurance penetration, insurance density, gross written premium, claims paid, loss ratio.
Today, there are 17 insurers including first and only life insurer, 40 insurance brokers, over 30 loss adjusters and over 3000 insurance agents are delivering the life and general insurance products in the market.
Table 1. The number of licensed insurers and insurance intermediaries in the market
№ License holders 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
1 Insurers 17 17 18 17 17 17 17
2 Insurance agents 2061 2057 2357 3187 3260 3340 3091
3 Insurance brokers 9 8 17 20 30 37 42
4 Loss adjusters 6 9 9 14 20 27 29
5 Actuaries 12 13 18 15 15 15 21
Total 2105 2104 2419 3253 3244 3436 3194
Source: FRC, Statistic report,2015
In 2010-2016, the number of license holders in market highly depending on the number of insurance commercial insurance market is increased by 60% intermediaries such as agents and brokers. which showed that there were huge expansion. According to the statisitcs, the license holders in insurance
90,0 60,0%
60,0
30,0
0,0
24,9% 23,6%
19,9% 20,9%
23,6% 21,5% 21,0% 21
oo _=
rn
cn| cn|
4%
I
32
%
o\ r
t> с
29,
m с
32
1%
I-
oo m
s =
40,0%
20,0%
0,0%
-20,0%
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
2014 2015
Claims paid (Billion MNT) Gross written premium • Loss ratio (%)
(Billion MNT)
Figure 1.General informations on Mongolian insurance market Source: FRC, Statistic reports
