CC BY
17
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-30-34 УДК 34:61:316.422(477)
К.М. Веримес. Л.В. I <i|>n\im;i'. А.О. Гаврмлюк. IM. /кар ммськн. О.Ю. Бабнмчук. А. А. MiiiiyK2 liiuMMMbKMN мшмомпльммм медмчммм у шверсмич iM.M.I. 11мро1 ова. №ммммя '/К'мшммрськмм к-ржпвммм уммверсмич iMeii 1ваиа Франка. /К'мшммр. 2 Домемькмм мпмшмильммм уммверсмич niciii Васмля Стп. №ммммя
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРАКТИЧНО! РЕАЛ1ЗАЦ11 СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В УКРА1Н1 В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11
e-mail: allahavryliuk25@gmail.com
У стата здшснено аналiз процесiв децентралiзацii влади та реформування мюцевого самоврядування на 0CH0Bi статистичних даних, а також особливостей практично'' реалiзацii реформи системи медичного обслуговування в Укра'ш в умовах децентралiзацii. Вивчено нормативне забезпечення процесу децентралiзацii з точки зору забезпечення ефективно'' органiзацii системи охорони здоров'я, зокрема у сшьськш мiсцевостi. Запропоновано низку заходiв для упорядкування системи надання медично' допомоги у сiльськiй мюцевосп.
Ключов! слова: децентрал1защя, медична допомога, медичне обслуговування, видатки на охорону здоров'я.
Робота е фрагментом НДР «Судово-медична Ыагностика мехатчног травми з використанням технологiчних систем обробки цифрових зображень», № державноi реестрацн 0114V004132.
У сучасних умовах прюритетними напрями державноi полггики Укра'ни е децентрал1зац1я влади та стимулювання репонального розвитку, яю зумовлеш реформуванням мюцевого самоврядування, що розпочалося з 2014 року. Вагомим стимулом зазначеноi реформи е розумшня того, що на мюцях в локальних проблемах i питаннях краще ор1ентуються, а вщповщно й ефектившше можуть розподiлити кошти на 'х розв'язання. Вiдтак децентратзащя передбачае передачу не тiльки повноважень, а й фiнансового забезпечення 'х реалiзацii та вiдповiдальностi за виконання вiд центрально' влади органам мюцевого самоврядування (ОМС). Головним завданням реформування мюцевого самоврядування е наближення влади до мешканщв, а мешканцiв - до влади з метою тдвищення якосп та доступностi адмiнiстративних, комунальних, соцiальних, освiтнiх, медичних та культурних послуг, яю отримують жителi в громадах.
Питання впровадження реформи децентралiзацii та ii перспективи в Укра'ш досить широко висвiтленi в лтературь Вони присвяченi глобальним та регюнальним проблемам економiчного та соцiального розвитку в умовах децентратзацп; впливу пол^ичних та економiчних чинникiв на реформування мюцевого самоврядування на регюнальному рiвнi; проблемам фiнансовоi спроможностi об'еднаних територiальних громад (ОТГ); фшософп дiяльностi мюцевого самоврядування в умовах реформування та шшим.
Проте загальш чи окремi аспекти проблеми децентрашзацп потребують наповнення об'ективними даними аналiзу реформування ОМС.
Метою роботи був анатз практично! реатзацп системи медичного обслуговування в Укра!ш в умовах децентратзацп, а також дослщження досягнень та недолшв у зазначенiй сферi в процес реформування мiсцевого самоврядування.
Матер1ал i методи дослщжеммя. В процесi дослщження використано системний пiдхiд та порiвняльний i комплексний методи для анатзу особливостей практично! реалiзацi! системи медичного обслуговування в Укра!ш.
Результатм дослщжеммя та ix обговореммя. Одним i3 перших крокiв окреслено! реформи було схвалення 1 квiтня 2014 року Кабшетом Мiнiстрiв Концепцп реформування мюцевого самоврядування та територiально! органiзацi! влади в Укра!ш. Розпорядження Кабмiну щодо схвалення зазначено! концепцп було визнане Радою Свропи одним i3 перших кроюв щодо проведення реформування мюцевого самоврядування [3]. Нормотворча дiяльнiсть щодо модершзацп системи державного управлiння в Укра!ш досить iнтенсивно здiйснювалася впродовж 2014-2016 рокiв. На загальнонацiональному рiвнi вiдповiдальними за реформу призначено Нацюнальну раду реформ та вiце-прем'eр-мiнiстра, яю приймають стратегiчнi рiшення щодо реформування мюцевого самоврядування в освт, медициш, соцiальному захистi тощо.
Починаючи з 2014 року, на основi Меморандуму про узгодження мети дiяльностi у впровадженш реформи мiсцевого самоврядування мiж Всеукра!нською асоцiацieю ОМС «Асоцiацiя мют Укра!ни» i Мiнiстерством регiонального розвитку, бущвництва та житлово-комунального господарства Укра!ни задля реалiзацi! змiн у кожнш областi створено Офiси з питань впровадження реформ у сферi мюцевого самоврядування, децентратзацп повноважень органiв виконавчо! влади.
© К.М. Вергелес, Л.В. Горохова, 2019 30
Основними завданнями дiяльностi яких е практична ре^защя положень законодавства про добровшьне об'еднання та створення спроможних територiальних громад. Вiдтак головною метою реформи стала змша адмiнiстративно-територiального устрою, а саме укрупнення районiв, створення громад, об'еднання сш або селищ. Реформа децентралiзащl влади в Укра1ш передбачала створення близько 1,5 тис. мюьких та селищних громад, замiсть 490 райошв та 180 мiст обласного значення мало бути 120-150 райошв [2]. Проте сьогодш Украша постала перед важливим вибором, оскшьки успадкована з часiв Радянського Союзу оргашзацшна модель функцiонування сфери охорони здоров'я потребуе докоршно! реоргашзаци задля створення ефективно! системи, орiентованоl на пащента i спроможно! забезпечити медичне обслуговування на рiвнi европейських держав. Головною проблемою в^чизняно! системи охорони здоров'я е невщповщшсть сучасним потребам суспшьства i необхiдним вимогам рiвня якост життя населення та забезпечення мiжнародних стандартiв надання медичних послуг. Вщтак, Украша обравши евроiнтеграцiйний вектор розвитку, повинна сформувати систему охорони здоров'я на основi кращого мiжнародного досвщу та прогресивних свiтових практик.
Формування критерив адмiнiстративно-територiальних одиниць рiзного рiвня устрою держави здiйснюеться з урахуванням певних вимог, однiею з таких е така, що територiя адмiнiстративно-територiальноl одиницi базового рiвня визначаеться з урахуванням доступносп основних публiчних послуг, що надаються на територи громади (зокрема час прибуття для надання швидко1 медично1 допомоги в ургентних випадках та пожежно1 допомоги не мае перевищувати 30 хвилин). Аналiз статистичних даних пiдтверджуе продовження процешв децентралiзацil в Укра1ш. Рiвень ВВП на душу населення в Укра1ш е нижчим, шж у бшьшосп европейських кра1н, не зважаючи на те, що держава витрачае значну частину ВВП на послуги охорони здоров'я. Так, у 2016 рощ загальний обсяг витрат на охорону здоров'я в Укра1ш становив 7,8 % валового внутршнього продукту, тодi як частка загальних витрат вщ номiнального ВВП у свiтi загалом становить 8,6 %, а у Свропейському регюш - 8,9 %, що майже на рiвнi або вище краш-члешв GC пiсля 2004 р. (у середньому близько 7,0%). Порiвняно з 2011 р. зазначений показник збшьшився, на 0,42 %, що засвщчуе незначну, але позитивну динамшу. За цим показником Украша займае передовi позици серед пострадянських краш, поступаючись лише Молдовi i Грузи.
У порiвняннi iз середньою для краш-члешв GC та СНД Украша мае бшьшу кiлькiсть лiкарiв i медичних сестер. Так, забезпечешсть лiкарями на 10 тис. населення в Укра1ш у 2015 рощ становила 38,0; середшм медичним персоналом - 80,78, у той час, як забезпечешсть медичними кадрами в крашах-членах €С становила: лiкарями 35,2; середшм медичним персоналом - 67,0 на 10 тис. населення; у крашах-членах СНД - 37,3 та 78,5 вщповщно. Проте, не зважаючи на зазначеш показники, ниш Украша значно вщстае вщ европейських сусадв за такими показниками, як тривалють життя та смертнють, що засвщчують щорiчнi доповiдi про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуацiю та результати дiяльностi системи охорони здоров'я [9]. Крiм того, бiльшiсть експертiв та дослщниюв вважають, що iнфраструктура сучасно! системи охорони здоров'я е «громiздкою» та «розтягнутою», бiльшiсть медичних закладiв в Укра1ш - це «малопотужш» та «малозавантаженi» лiкарнi зi зношеними основними фондами та застарiлим техшчним оснащенням.
Наявна система охорони здоров'я в Укра1ш базуеться на моделi Семашка, побудованiй на принципi безоплатно1 медично1 допомоги населенню i передбачае жорстю процедури управлiння та фшансування. Вiдповiдно до цього принципу, медична система перебувае у власностi держави та орiентуеться на лiкарнi з дуже фрагментарним управлшням та послугами, зосередженими на лшуванш гострих випадюв при мiнiмальнiй профiлактицi. Така система не орiентована на задоволення реальних потреб населення та виявилася нездатною реагувати на змiни та виклики сьогодення. Вона була розроблена та сформована в епоху вщсутносп сучасних методiв комунiкацil i слабко1 розвиненосп медичних технологiй. Крiм цього, вона також шноруе мiжнароднi тенденцil модершзаци та пiдвищення ефективностi, наприклад, пропонуючи простiр для iнiцiатив приватного сектору [9]. У сучасних умовах медична сфера функщонуе за залишковим принципом розподiлу фiнансування, частина якого витрачаеться на утримання будiвель, зарплату медичного персоналу, комунальнi послуги замiсть, а повинна використовуватися безпосередньо на медичну допомогу та покращення якостi медичних послуг. Вщтак, ефективнють роботи медичних закладiв, кiлькiсть та якiсть наданих медичних послуг не мають важливого значення, а послуги дублюються мiж закладами рiзних пiдпорядкувань.
Результати дослщжень засвiдчують що в Украlнi вщсоток державних витрат у структурi загальних витрат на охорону здоров'я наближений до середнього значення цього показника у крашах
колишнього Радянського Союзу. Якщо ж порiвняти статистику видатюв на охорону здоров'я у свт, то можемо спостертати протилежний результат: у бiльшостi кра!н свiту основна частка витрат на охорону здоров'я припадае на державш видатки (у середньому в Свропейському регiонi - 72,9%). Найвищi рiвнi державних витрат на охорону здоров'я серед краш-члешв ВООЗ зафiксовано у Монако (88,5 %), Норвегп (85 %), Великш Британл (84 %); серед краш-члешв €С тсля травня 2004 р. - у Чехи (84 %), Румунп (80,3 %), Хорватп (80,1 %), Естонп (78,7 %) [4]. Проте, не зважаючи на зазначенi показники, в 2019 рощ витрати на галузь охорони здоров'я в Украiнi становлять лише 3,8% вщ ВВП, у той час як для надежного 11 функщонування необхщно не менше 6-8 %.
Вщтак одним iз прюритетних напрямiв державно! полiтики у сферi охорони здоров'я й у сферi регiонадьного розвитку визнано пщвищення доступносп та якостi медичного обслуговування у сшьськш мiсцевостi. Пiдтвердженням зазначеного е прийняття 14 листопада 2017 року Закону Укра1ни «Про пiдвищення доступносп та якостi медичного обслуговування у сшьськш мюцевосп» згiдно з яким заходи з пщвищення доступностi та якосп медичного обслуговування у сшьськш мюцевосп здiйснюються вiдповiдними органами державно! влади, органами мiсцевого самоврядування, що забезпечують формування та реадiзують державну регiонадьну полiтику охорони здоров'я, вщповщно до 1х повноважень. Зокрема надання медичних послуг, лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення, передбачених програмою державних гарантiй медичного обслуговування населення, за рахунок коштiв державного бюджету забезпечуе Нацiонадьна служба охорони здоров'я Укра1ни.
В умовах децентрадiзацii шляхом надання субвенцш з Державного бюджету Укра1ни мiсцевим бюджетам для розвитку охорони здоров'я у населених пунктах забезпечуеться пщвищення доступносп та якосп медичного обслуговування у сшьськш мюцевосп. Розподш таких субвенцн на мiсцевi бюджети вiдбуваеться згiдно з Постановою КМУ вiд 6 грудня 2017 року № 983 [1]. Зазначеною постановою бюджетам областей, райошв, мют, а також ОТГ разом iз субвенцiями передано функцiю пiдтримки надання послуг на мюцях, навiть тих, як не входять до програми державних гарантiй. Вiдтак, планування мережi закладiв первинно! медично! допомоги на рiвнi ОТГ, яка е оргашзацшно iнтегрованою сукупнiстю надавачiв первинно! медично! допомоги, спроможних надавати якiсну, комплексну, безперервну i орiентовану на пащента первинну медичну допомогу е одшею iз таких функцiй [7]. У сучасних умовах критерн спроможносп мережi надання первинно! медично! допомоги визначаються за такими показниками як:
- гранична потужнють мереж надання первинно! медично! допомоги (в середньому це 4 вiзити до мюця надання первинно! медично! допомоги на рш на 1 мешканця вiдповiдно! територi! планування, а цшьове навантаження на робочу змшу — 24 вiдвiдування);
- доступнють первинно! медично! допомоги для мешканщв населених пунктiв (фактична наявнiсть, фiзична доступнiсть для людей з швалщнютю, фiнансова доступнiсть, зручнiсть графiкiв роботи, комушкацшна прийнятнiсть;
- транспортна доступнють (наявнють транспорту загального користування та вщповщних маршрутiв для транспортування пащенпв до мiсць надання первинно! медично! допомоги).
На практищ окресленi положення реалiзуються пiд час розроблення плашв спроможних мереж, з метою врахування iнтересiв ОТГ, обласнi державнi адмшютращ! здiйснюють обговорення питань з ОМС та !х асоцiацiями, громадськими об'еднаннями, суб'ектами господарювання. Зокрема формування спроможних мереж надання первинно! медично! допомоги на територп громад, утворених у межах кшькох сумiжних районiв, формуеться в межах району, до якого входить найбшьша частина територi! ОТГ, в той же час з шших райошв !! територiя виключаеться [7]. Реформа в медичнш сферi е однiею з найбшьш складних i суперечливих у перелшу питань, якi сьогоднi постали перед укра!нським суспiльством. Про це свщчать як соцiологiчнi дослiдження, так i значна кiлькiсть проблем у сферi функцiонування медичних закладiв. Упродовж двох останшх рокiв реформування сфери охорони здоров'я в Укра!ш, як i iншi секторальнi реформи, почали розглядати в контексп децентралiзацi!. Медична реформа здшснюеться поруч з адмiнiстративно-фiнансовою децентралiзацiею позаяк стара модель органiзацi! системи охорони здоров'я Укра!ни е вкрай неефективною i потребуе реорганiзацi!, у тому чи^ й ухвалення вщповщних ршень громадами на мiсцях.
Сучасна оргашзащя системи охорони здоров'я в Укра!ш створюе значнi проблеми та ризики. Достатньо висока собiвартiсть медичних послуг вимагае територiально! концентрацi! цен^в !х надання, що дозволить надавати !х у бiльшому обсязi та збшьшить можливостi модернiзацi! медичного обладнання. Медичш фахiвцi за цих умов зможуть збшьшувати не тiльки обсяг наданих послуг, а й пщвищувати якiсть цих послуг через розширення можливостей медично! практики. Вiдтак з початку 2017 р. в Укра!ш стартував перший етап медично! реформи, який
полягае у змш принцитв фiнансування первинно! ланки медично! допомоги. Як вщомо, медична система Укра!ни складаеться з трьох рiвнiв або ланок надання медично! допомоги населенню: первинно! (амбулаторно!), вторинно! (спецiалiзовано!) та третинно! (високо або вузькоспецiалiзовано!). Критерiями подiлу на щ рiвнi е вид медично! послуги, специфша складностi !! надання, рiвень квалiфiкацi! лiкаря та тип спецiалiзацi! медично! допомоги. Зокрема, первинна, або амбулаторна ланка вiдповiдае за надання невщкладно! допомоги населенню, а також допомоги, що надаеться пащентам лiкарями загально! практики за мюцем проживання або тимчасового перебування. До закладiв первинного рiвня медично! допомоги належать амбулаторп, полiклiнiки та кабшети сiмейних лiкарiв. Вторинна ланка передбачае процедуру стацюнарного лiкування iз залученням вузькопрофiльних спецiалiстiв. На цьому рiвнi працюють районнi та мiськi лшарш мiст, СМТ та районних цен^в. Третинна ланка вiдповiдаe за надання висококвалiфiкованоi медично! допомоги, а саме: проведення дiагностики складних захворювань i нетипових вiдхилень, патологiй та ускладнень. На цьому рiвнi працюють дослщницью iнститути, вузькоспецiалiзованi лiкарнi та госттат. Станом на 4 лютого 2017 року у межах Укра!ни створено 105 госштальних округiв, з них 59 у 16 репонах викладеш у проектi Розпорядження Кабiнету М1шс^в Укра!ни [5]. Украй важливою у процесах реформування системи охорони здоров'я в Укра!ш е проблема оптишзацп медично! iнфраструктури, оскiльки вiдповiдно до реформи бюджетно! децентралiзацii, утримання медичних закладiв вiдтепер переходить у безпосередне тдпорядкування органiв мiсцевоi влади. Це означае, що повноваження з розподшу кош^в на потреби медично! шфраструктури переходять з центрального на територiальний рiвень: органи мiсцевого самоврядування матимуть змогу самостшно визначати прiоритети розвитку медичних закладiв, пiдпорядкованих iхнiй компетенцп i таким чином припинити змагатись за увагу центрально! влади. Це дозволить створити конкуренты умови для оптимiзацii, утримання i розвитку закладiв медично! iнфраструктури та пiдвищення якосп медичних послуг.
Попри зазначенi переваги i недолши, слiд вiдмiтити й позитивний аспект зазначено! проблеми, а саме той факт, що у проект бюджету-2020 [8] загальнi видатки на охорону здоров'я передбаченi на 9,8 млрд грн. бшьше нiж у поточному рощ, що становитиме 108 млрд грн, а загальна сума медично! субвенцп передбачена у розмiрi 14,6 млрд грн з яких на реалiзацiю програми медичних гарантiй для первинно!, екстрено!, вторинно! та третинно! медично! допомоги, реiмбурсацii лiкарських засобiв передбачено 72,1 млрд грн, на централiзоване придбання медикаментiв та медичних виробiв - 6,6 млрд грн, на лшування громадян за кордоном - 700 млн грн. Вщповщно до чинного законодавства рух кошив мiж державою та медичним пращвником, процедуру документообiгу буде покладено на незалежну страхову агенцiю, а купувати медичнi послуги в межах гарантованого пакету держава зможе у постачальниюв ушх форм власностi.
Крiм цього, з 2017 року в Укра!ш медикам офщшно дозволено працювати за мiжнародними настановами лiкування i дiагностики (наказ МОЗ № 1422), що до цього часу було незаконним. Вщтак, зпдно нового законодавства [9], укра!нський спецiалiст мае змогу працювати за тими ж шструкщями, що i провiдний лiкар нiмецькоi, iзраiльськоi чи американсько! клiнiки, зокрема вш може використовувати найактуальнiшi методи дiагностики та лiкування i не зобов'язаний користуватись стандартами, як в деяких питаннях можуть бути застарiлими.
На законодавчому рiвнi врегульовуються також оргашзащя та порядок надання первинно! медично! допомоги [6], що грунтуються на доступносп, яка передбачае мiнiмальну втрату часу для !! отримання. Рiвний доступ територiальних громад до шдтримки, передбачено! загальнодержавними, регiональними та мюцевими програмами розвитку охорони здоров'я у сшьськш мiсцевостi створюють прийнятi вщповщно до законодавства змiни. Укра!на за кшьюстю лiкарняних лiжок на душу населення е четвертою в свт (орiентовно це 879 на 100 тис. населення; в середньому в кра!нах €С це 527,4 на 100 тис. населення) не зважаючи на дуже низьку яюсть медичних послуг. Проблемою е також «малозавантажеш» та «малопотужш» лшарш зi зношеною й застарiлою матерiально-технiчною базою та медичним персоналом, який поволi втрачае квалiфiкацiю та практичнi навички.
Ефективнiсть розвитку охорони здоров'я у сiльськiй мiсцевостi найбiльше залежить вщ участi ОМС у формуваннi та реалiзацii державно! полiтики в окресленому напрямку. Проте певш надii i сподiвання вселяе запланований на 2019-2021 рр. новий етап реформування мюцевого самоврядування та територiальноi органiзацii влади в Укра!ш, який спиратиметься на швидю серйознi змiни нормативно-правового поля щодо взаемопов'язаних трансформацiй
адмiнiстративно-територiального устрою, мюцевого самоврядування та державного управлшня. Прюритетними завданнями зазначеного процесу е упорядкування системи надання медично! допомоги у сiльськiй мiсцевостi в контекст секторальних реформ.
Важливими заходами в найближчому майбутньому повинш стати: виршення проблем нестачi житла для медичного персоналу (шляхом довгостроково! оренди житла або придбання квартир чи будинюв); розробка та схвалення ушфшованих форм звiтностi щодо перебiгу реформування медицини у сiльськiй мiсцевостi, будiвництва та автономiзацi! медичних закладiв; забезпечення фiнансування незалежно вiд кiлькостi медичного персоналу та тдписаних декларацiй з висв^ленням !х у вiдкритому достуш на сайтах МОЗ, Мiнрегiонбуду та облдержадмшстрацш; розробка ушфшовано! документацп щодо проектов сiльських амбулаторiй iз врахуванням потреб оптимiзацi! витрат на будiвництво та експлуатацiю цих об'ектiв; запровадження фшансування охорони здоров'я не за декларуванням, а за кшьюстю населення для сшьсько! мiсцевостi; проведення належного аналiзу проблем захворюваностi у розрiзi регiонiв для розрахунку кошторису бюджету на одного пащента з валщащею за вiковими показниками та типовими захворюваннями; упровадження жорсткого контролю за яюстю роботи медичних працiвникiв у сшьськш мiсцевостi, медичного забезпечення, саштарного стану манiпуляцiйних та малих операцшних примiщень. Зазначенi питання реформування медично! сфери та !х розв'язання i стануть предметом наших подальших дослщжень.
Список . шершури
1. Deyaki pytannia nadannia subventsii z derzhavnoho biudzhetu mistsevym biudzhetam na zdiysnennia zakhodiv, spriamovanykh na rozvytok systemy okhorony zdorovia u silskiy mistsevosti: Postanova KMU vid 6 hrudnia 2017 r. № 983. [Internet]. Dostupno na: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/983-2017. [in Ukrainian]
2. Koliushko I. Strakh vtratyty vladu i strakh yiyi vziaty. 2015. [Internet]. Dostupno na: https://zbruc.eu/node/32313. [in Ukrainian]
3. Kontseptsiia reformuvannia mistsevoho samovriaduvannia ta terytorialnoyi orhanizatsiyi vlady v Ukrayini: Skhvalena rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 1 kvitnia 2014 r. № 333-r. [Internet]. Dostupno na: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80. [in Ukrainian]
4. Lobas M. Riven finansuvannia okhorony zdorovya yak chynnyk zabezpechennia yakisnoyi medychnoyi dopomohy silskomu naselenniu; Ukrayina. Zdorovya natsii; 2016; 4, 1(41): 150-155. [in Ukrainian]
5. Pro zatverdzhennia poriadku stvorennia hospitalnykh okruhiv: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 30 lystopada 2016 r. № 932 [Internet]. Dostupno na: http://moz.gov.ua/docfiles/Pro_20160615_0_dod.pdf [in Ukrainian]
6. Pro zatverdzhennia Poriadku nadannia pervynnoyi medychnoyi dopomohy: nakaz MOZ vid 19.03.2018 № 504. [Internet]. Dostupno na: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-18#n19 [in Ukrainian]
7. Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia spromozhnykh merezh nadannia pervynnoyi medychnoyi dopomohy: nakaz Ministerstva okhorony zdorovya Ukrayiny, Ministerstva rehionalnoho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrayiny vid 06.02.2018 № 178/24. [Internet]. Dostupno na: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0215-18 [in Ukrainian]
8. Proekt derzhbiudzhetu-2020: skilky zaklaly na zdorovya, kulturu ta osvitu [Internet]. Dostupno na: https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/2780543-proekt-derzbudzetu2020-skilki-zaklali-na-zdorova-kulturu-ta-osvitu.html [in Ukrainian]
9. Ukrayina na shliakhu reform: medychna reforma: pres-daidzhest. IV kv. 2018 r. [Internet]. Dostupno na: http://zounb.zp.ua/ sites/default/files/pdf/2018/ vch/UV4kv2018.pdf. [in Ukrainian]
10. Shafranskyi VV, redaktor. Shchorichna dopovid pro stan zdorovya naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiyu ta rezultaty diyalnosti systemy okhorony zdorovya Ukrayiny 2015. MOZ Ukrayiny; DU «UISD MOZ Ukrainy»; Kyiv; 2016. 452 s. [in Ukrainian]
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРАКТИЧЕСКОЙ RESEARCH OF THE PRACTICAL
РЕАЛИЗАЦИИ СИСТЕМЫ МЕДИИЦИНСКОГО IMPLEMENTATION OF THE HEALTH CARE
ОБСЛУЖИВАНИЯ В УКРАИНЕ SERVICE SYSTEM IN UKRAINE
В УСЛОВИЯХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦИИ IN DECENTRALIZATION CONDITIONS
Вергелес К.М., Горохова Л.В., Гаврилюк А. А., Verheles K.M., Horokhova L.V., Gavriluk А. О.,
Жарлинская Р.Г., Бабийчук О.Ю., Мищук А.А. Zharlinska R.G., Babiichuk O.Yu., Mischuk А.А.
В статье проведен анализ процессов децентрализации The authors analyze the processes of power
власти и реформирования местного самоуправления на основе decentralization and local self-government reform on статистических данных, а также особенностей практической the basis of statistical data, as well as features of реализации реформы системы медицинского обслуживания в practical implementation of the health care reform in Украине в условиях децентрализации. Изучено нормативное Ukraine in the context of decentralization. The обеспечение процесса децентрализации с точки зрения regulatory support for the decentralization process has обеспечения эффективной организации системы been studied in terms of ensuring the effective здравоохранения, в частности в сельской местности. Предложен organization of the health care system, in particular in ряд мер по упорядочению системы оказания медицинской rural areas. A number of measures have been proposed помощи в сельской местности. to streamline the rural health care delivery system.
Ключевые слова: децентрализация, медицинская помощь, Key words: decentralization, health care, health
медицинское обслуживание, расходы на здравоохранение. care service, health care expenditures.
Стаття надшшла 24.03.2019 р. Рецензент Голованова 1.А.
