CC BY
451
M. Malik, Doctor of Sciences (Economics), Professor, V. Erastov, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INTRODUCTION OF INSURANCE REPOSITORY AS AN ALTERNATIVE OF INTERNET INSURANCE IN CLASSICAL MEANING: LEGISLATION ASPECTS
This paper examines the legislation and regulation of insurance repositories. The basic conditions and requirements of creating and functioning of the new insurance market institute were studied. The basic requirements for managing personal of insurance repository were noticed. The study reveals the interaction mechanism of insurers and insured at the book-entry insurance policies turnover market via creation of the new institute, which is set to issue and control electronic insurance coverage.
Keywords: Insurance services; Insurance Company; Internet insurance; insurance repository; non-documentary form of the policy; email policy; "Big data".
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 4(181): 24-29
УДК 336.332
JEL classification H72
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4Z4
О. Чеберяко, д-р icT. наук, канд. екон. наук, доц.,
О. Рябоконь, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMern Тараса Шевченка, Кив
М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ В УМОВАХ СУЧАСНО1 ДЕЦЕТРАЛ1ЗАЦИ: УКРА1НА I ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Статтю присвячено визначенню основних тенденцй та проблем розвитку системи мсцевих бюджетiв в УкраН. Проведено до^дження сутнос/т' фнансово-бюджетноi децентрал/'зацп як одна i3 складових процесу управлiння, спрямованого на зменшення залежностi органв мсцевого самоврядування в/'д центрального уряду з врахуванням зарубiжного досв'ду. Особливу увагу придлено розгляду м'сцевих бюджет/в в умовах децентрал/'зацп власних та де-легованих ф'нансових повноважень.
Ключовi слова: мсцевi бюджети; децентрал'зац'я; територ'альна громада; м'сцеве самоврядування.
Вступ. В умовах глибоких ринкових трансформаций нацюнальноТ економки, збройноТ агреси РосмськоТ Фе-дераци ще бтьше актуалiзуeться проблема розвитку адмшютративно-терит^альних одиниць, осгальки Тх розвиток залежить вщ Тх бюджетного потен^алу. Через систему мюцевих бюдже^в вщбуваеться не лише фор-мування i розподiл (перерозподiл) обмежених фшансо-вих ресурсiв мiсцевих оргаыв влади, але i здiйснюeться проведення ефективноТ i рацiональноТ бюджетноТ поль тики на рiвнi територiальних громад, регулювання тем-пiв i пропорцм соцiально-економiчного розвитку адмшь стративно-територiальних одиниць. У зв'язку з цим особливо актуальним е завдання пщвищення ефектив-ностi управлiння соцiально-економiчними процесами на рiвнi територiальних громад та Тх фшансове забезпе-чення на даному етат розвитку УкраТни.
За перюд набуття незалежностi в Укра'ш не вщ-бувалося модершзацп системи управлшня держав-ними та мiсцевими фшансами, незважаючи на те, що практична частина реформи з децентралiзацiТ УкраТни стартувала ще в 2008 роцк Тодi було багато хороших концепцш i пройшло безлiч дискусiй про те, як ТТ проводити, причому обговорення поступово перемюти-лося з центру в область
Разом з тим виклики, яга стоять перед УкраТною для забезпечення ефективного формування, розподiлу та використання мюцевих фшансових ресурсiв, потребують нових адекватних управлшських рiшень. З цього приводу у 2014 роц за дуже короткий час уряд УкраТни пщготував полiтичну законодавчу частину цього процесу i вже роз-робив пакет законопроектов щодо реформування системи управлшня державними та мюцевими фшансами на нових засадах й принципах. Тому актуальним е вивчення досвщу стаб^зацп й оздоровлення мiсцевих фiнансiв кра'ш - учасниць 6С та формування пропозицш щодо проведення адмшютратив-но''' реформи в Украшк
Огляд л^ератури. Розвиненi краТни свiту вже давно пщтримують тренди децентралiзацiТ владних та
фшансових повноважень, що дозволяе укртити роль органiв мiсцевого самоврядування в управлшш мюце-вими бюджетами з метою Тх нарощування та вщнов-лення. До цього питання прикута увага уах мiжнарод-них фшансових оргашзацш, органiв державного та репонального управлiння.
Теоретичнi та практичн аспекти функцiонування мь сцевих бюдже^в, удосконалення фiнансових вiдносин органiв мюцевого самоврядування, проведення фшан-совоТ децентралiзацiТ були i е предметом дослщження багатьох вiтчизняних та зарубiжних учених. Бюджетну систему як найголовнiший важть спiввiдношення централiзацiТ та децентралiзацiТ розглянуто в положен-нях, висунутих Дж. Уолюом та У. Оутсом. Питанням фюкальноТ децентралiзацiТ мiжбюджетних вiдносин за-ймались також Ч. Тiбу та Р. Масгрейв. Вагомий внесок у дослщження особливостей та проблем формування дохщноТ частини мюцевих бюдже^в в сучасних умовах зробили тага вчен як Т. Б. Войтович та I. О. Лунша, при цьому не придтяеться належна увага комплексному i системному розвитку системи мюцевих фшанав в умовах трансформацп економки УкраТни. Проблемам формування мюцевих бюдже^в присвячено також прац О. О. ЯкубовськоТ та М. С. Вп"ренко. Визначенню ролi мюцевих бюдже^в та Тх взаемодiТ з Державним бюджетом, ефективност реалiзацiТ реформи бюджетноТ системи на центральному та мюцевому рiвнях присвячено багато дослщжень вiдомих учених, таких як О. Д. Васи-лика, I. О. Лютого, К. В. Павлюк, О. П. Кириленко, хоча досить мало уваги придтено розробц комплексних i взаемопов'язаних заходiв щодо пщвищення фшансовоТ самостшност мiсцевих оргашв влади. Розвиток теоре-тичних пiдходiв до фiскальноТ децентралiзацiТ в сучасних умовах вщображеш в працях В. I. Кравченка, Н. В. Кузьмшчук та шших. Разом з тим, у науковш фь нансовш лiтературi недостатньо висвiтленi питання щодо методичних пiдходiв оцiнювання ролi мiсцевих бю-джетiв у забезпеченн економiчного розвитку адмшютра-тивно-територiальних одиниць. БтьшоТ уваги потребу-
© Чеберяко О., Рябоконь О., 2016
ють дослiдження проблем формування мюцевих бю-джетiв та Тх вирiшення в умовах реформування бюджет-нот системи та становлення фЫансово самослйних мюце-вих органiв влади. Автори, як правило, висвгглюють особливост застосування окремих iнструментiв де-центрашзаци та ГТ впливу на соцiально-економiчний розвиток краТни. Крiм того, питання комплексного ви-вчення механiзму фюкально'Г децентрашзацп та реформування мiжбюджетних вiдносин в УкраТж потре-бують вивчення мiжнародного досвiду.
Методологiя дослщження. У ходi дослiдження був використаний методичний апарат, що скпадаеться з:
• аналiзу, синтезу та узагальнення - при визна-ченнi основних понять, класифкацп мiсцевих бюджетiв, а також основ децентралiзацiТ;
• опису, юторичного та логiчного - для аналiзу мь сцевих бюджетiв в УкраТш, розкриття проблем, пов'яза-них з Тх формуванням та виконанням i розробки основних стратепчних перспектив для покращення ситуаци в дашй сферi;
• використовувалися шструменти економко-мате-матичного моделювання та метод порiвнянь результа-тiв дослiдження.
Метою досл/'дження е аналiз досвiду реформування мюцевого самоврядування в зарубiжних краТ-нах та можливiсть його використання у реформуванш мiсцевих бюджетв в УкраТш в сучасних умовах дер-жавотворення.
Основш результати. Важливою складовою становлення нацiональноТ фiнансовоТ системи е змщнення iнституту мiсцевого самоврядування та його фЫансовоТ основи - мюцевих бюдже^в. Свiдченням цьому е су-часна адмiнiстративно-територiальна реформа мюцевого самоврядування i адмiнiстративно-територiаль-ного подту, яка, починаючи з 2015 року, проводиться в УкраТш i базуеться на двох важливих складових - ви-значення новоТ територiальноТ основи мiсцевого самоврядування (змЫа адмiнiстративно-територiального устрою), передача повноважень та ресурав на мюце-вий рiвень, щоб бiльше повноважень мали т органи, якi ближче до людей (децентралiзацiя).
Децентралiзацiя в широкому розумЫш е процесом розширення i змщнення прав та повноважень адмЫют-ративно-територiальних одиниць або нижчих органiв та оргашзацм при одночасному звуженнi прав та повноважень вщповщного центру. Видтяють два види деце-нтралiзацiТ: адмiнiстративна - розширення компетенцiТ мюцевих адмЫютративних органiв, i демократична -створення розгалуженоТ системи мiсцевого самоврядування, коли мiсцевi справи виршуються не представни-ками центрального уряду, а особами, обраними насе-ленням [1, с. 168-169]. Таким чином, право самостшно-го виршення органами мюцевого самоврядування пи-тань мюцевого значення повною мiрою залежить вщ законодавчо закрiплених на постiйнiй основi за вщповь дними мiсцевими бюджетами податгав та зборiв, обсяги надходжень яких створили б реальш умови для вико-нання Тх повноважень, тобто рiвня фiскальноТ децент-ралiзацiТ бюджетних ресурсiв.
Наразi в УкраТш вiдбуваеться лише перший етап впро-вадження фiнансовоТ децентралiзацiТ, який зачепив мюта обласного значення, обласнi та районы бюджети.
На сьогодш в УкраТш створюють стимули до об'ед-нання територiальних громад, оскiльки юнуе бiля 12 тисяч мiсцевих бюдже^в, а прямi мiжбюджетнi трас-ферти мають лише 669 з них. Система дiе так: центра-льний бюджет видтяе кошти на область, вона - на район, а райони - на мюта районного значення, селища й
села. 1дея в тому, щоб скасувати посереднигав, щоб кож-на громада мала прямий вихщ на центральний бюджет.
Бюджетний кодекс УкраТни прирiвнюе мюто обласного значення i об'еднану громаду, i коли громади об'еднаються, вони отримають т ресурси i повнова-ження, якi зараз вже мають мюта обласного значення.
Пюля об'еднання населен пункти вийдуть з пщпо-рядкування району i отримають прямi вiдносини з дер-жавним бюджетом.
Замiсть понад 11 тисяч мюцевих рад буде створено 1500-2000 спроможних територiальних громад, тобто вщбуваеться укрупнення територiальних громад за спроможнютю адмiнiстративно-територiальноТ одиницi саму себе забезпечувати за принципом самодостатнос-тi: одна мюцева рада на кiлька населених пункпв, здат-них утримати одну школу, лкарню i т.д. Для цього Верховна Рада УкраТни прийняла Закон УкраТни "Про доб-ровтьне об'еднання територiальних громад", [2] а КабЫет Мiнiстрiв УкраТни затвердив Методику формування спроможних територiальних громад [3].
В УкраТш мають бути створеш повiти, волостi i регю-ни, як i у 1922-му роц за часiв НЕПу [4, с. 215], де пов^ - промiжна (субрегiональна) адмшютративно-терито-рiальна одиниця, яка складатиметься з волостей; волость - це адмiнiстративно-територiальна одиниця з одним, або деюлькома поселеннями мюького або сть-ського типу; регюнами УкраТни називатимуться Автономна Республка Крим (тимчасово окупована територiя РФ), областi, КиТв, Севастополь. ^м того, поки перелiк областей, чи то регюшв вiдсутнiй, що не виключае укрупнення нинiшнiх областей за рахунок сусщшх.
У федеративних державах (Ымеччина, США, Швей-царiя та iн.) децентралiзацiя полягае у поеднанш зовш-шньоТ цiлiсностi з внутршньою рiзноманiтнiстю на рiвнi мюцевого самоврядування (штати, землi, кантони та н з внутрiшньою диференцiацiею форм i розмаТттям у системах управлЫня), а розподiл функцiй i компетенцш мiж федеральним урядом i мюцевими структурами е суттевим елементом у системi подiлу та балансу влади. В уштарних державах (Францiя, Шве^я, Японiя та iн.) децентралiзацiя вттюеться шляхом встановлення галь-кох адмшютративних рiвнiв: у ШвецiТ таких рiвнiв три -держава, ленди, комуни; у Францп - чотири - держава, регюни, департаменти, комуни [11]. Децентралiзацiя в унiтарнiй державi вщображае спосiб розподiлу функцiй та повноважень мiж центральними та мiсцевими органами державноТ влади переважно по лУТ виконавчоТ влади, хоча не виключаеться децентралiзацiя окремих повноважень по здшсненню законодавчоТ функцiТ. Де-централiзацiя у федеративних державах вiдображае споаб розподiлу функцiй i повноважень щодо здмснен-ня державноТ влади спочатку мiж вiдповiдними феде-ральними органами та органами суб'ек^в федерацiТ по лжи законодавчоТ, виконавчоТ та судовоТ влади, а по™ мiж органами суб'ек^в федерацiТ i мiсцевими органами публiчноТ влади. При цьому як федеральш органи, так i органи суб'ек^в федерацiТ здiйснюють едину владу. Ефективне задоволення потреб населення залежить вщ фЫансовоТ самодостатностi територiТ. Основою фь нансовоТ автономiТ органiв мюцевого влади е мiсцевi бюджети, яга використовуються для регулювання гос-подарських процеав, розвитку культури i освiти, вирь шення соцiальних проблем тощо. Мiсцевi бюджети ви-ступають важливим елементом системи фiнансового регулювання не ттьки регiону, але й економки зага-лом; Тх збалансованiсть та оптимальнють являе собою одну з основних умов економiчного зростання, бюджет-не регулювання дае змогу цтеспрямовано впливати на темпи розвитку сусптьного виробництва [16].
Перевага децентралiзацií полягае в тому, що дозво-ляе кожнш мiсцевiй громадi вибрати свiй, найбтьш оп-тимальний, варiант управлiння мюцевим господарством i фiнансами. Кожна громада отримуе ресурси - податки i збори, яга залишаються у мюцевих бюджетах, а не перераховуються в центр, - яга вона зможе витрачати на свм розсуд. Громадяни самi обирають, що для них в прюритеД проте i вщповщальност бiльше,оскiльки виникае запитання чи зможе мюцева влада правильно розпоряджатися фжансовими ресурсами.
Аналiтики iнформацiйноí кампанií Stronger Together вщзначають, що фiнансування мюцевого самоврядування стало важливим каменем спотикання при реформуванш ^ei сфери у европейських кражах.
Наприклад, в Угорщиш держава забезпечуе близько 50% дохщно!' частини мiсцевих бюдже^в, а íхнi власнi доходи не перевищують однieí третини. Мiсцева влада стверджуе, що обсяг власних доходiв для них недостатшй.
Мiсцевих податгав в угорав чотири. Головний - по-даток з обороту, який сплачують розмiщенi на територií громади пщприемства. В середньому вiн дае 16% суку-пного доходу громад, але там, де працюють велик пщ-приемства, цей податок може забезпечувати 30-40% потреб мюцевого бюджету. Комунальний податок е по-пулярним, стягують його 60% угорських громад, сплачують його вс мiсцевi жителе проте вiн залишаеться малозначним, осгальки забезпечуе лише 2% сукупного доходу мюцевих бюдже^в. Податок на нерухомють -один з класичних джерел доходiв мiсцевих громад не лише в Угорщиш, але й в жших кражах. Базою оподат-кування, як правило, е розмiр нерухомост та и геогра-фiчне розташування. Нарештi, туристичний збiр працюе там, де е сенс його збирати [6, с. 87].
Таким чином в Угорщиш склалася ситуа^я, при ягай багат громади не вщчувають проблем з доходами, зби-раючи достатньо мiсцевих податкiв або залучаючи бiз-нес за програмами державно-приватного партнерства. Вони в необхщному обсязi фiнансують роботи, зокрема пов'язаш з пiдтриманням каналiзацií i водопроводу в ро-бочому станi. Громади, яким не так пощастило, змушеш чекати грошей з центру, яких завжди занадто мало [6].
Покрити розрив намагаються за допомогою залучен-ня позикових кош^в. Однак державш дотацп не можна витрачати на виплату борпв, поточнi витрати можна фь нансувати за рахунок жвестицмних доходiв. Але мiсцевi чиновники вмто обходять цi правила: при належшй кмп"-ливостi угорська мiськрада може довести кредиторам, що знаходиться в прекрасшй фжансовм формi i ц^ком
Джерело: складено авторами за даними [9].
Якщо проаналiзувати динамiку питомоТ ваги мюце-вих бюджетiв у ВВП, то тут спостер^аеться тенден^я до зменшення частки мiсцевих бюдже^в. Наприклад, у 2012 роцi питома вага витрат мюцевих бюдже^в у ВВП становила 15,68% i в останш роки спостерiгаеться по-ступове зменшення частки до 14,26% у 2014 роцк Це пов'язано iз змжами в державному регулюваннi розпо-дiлу доходiв мiж рiзними ланками бюджетноТ системи та свiдчить про посилення державного впливу на процес мобозацп кош^в та розподiл мiж рiзними рiвнями вла-ди.[8] Тому питання щодо пошуку оптимального варiан-
може взяти нову позику, i одночасно довести центральному уряду, що йому вкрай потрiбна надзвичайна (форс-мажорна) фжансова допомога вщ держави.
УкраТнська концепцiя реформи децентралiзацiТ за формою дуже схожа з польськоТ. Базовою одиницею там е гмжа - мiсто, мiстечко чи галька ал, аналогом нашого району е повп\ Великi мiста тага як Варшава прирiвню-ються у правах з повггом i окремi райони в таких мiстах е окремими гмжами. Повiти об'еднанi в воеводства.
Бтьшють коштiв, зiбраних на територп гмiни у ви-гг^ мiсцевих податкiв (податок на нерухомють, земе-льний та екологiчний збори), там i залишаються. Держава мало бере, але i дае зовам небагато: принцип "не вщдавати, а отримувати" тут не працюе. Самоспйнють гмiни виходить дуже значна: 20% бюджету - це власш доходи, 30% - надходження вщ податку на доходи фь зичних оаб, 35% - дотaцiТ (без зазначення цтьового призначення) i 15% - субвенци (на конкретне завдання, за яке потрiбно вiдзвiтувaти) [7].
Але це не означае, що громади цтком утримують себе сам^ оскiльки дуже важливим фактором залишаються субвенци з бюджету СС. Наприклад, в 2014 р. в бюджет Варшави було заплановано 13 млрд. злотих доходу, з цеТ суми 2 млрд. злотих - субвенци вщ СС. За грошi вщ еврофондiв всi aдмiнiстрaтивнi одиниц створюють транспортну та соцiaльну жфраструктури в крaТнi [5, с. 164].
На сьогодшшшй день УкраТна також може сподiвaти-ся на допомогу вщ СС на реaлiзaцiю проекпв з децент-рaлiзaцiТ. За словами комюара СС з питань розширення та полп"ики добросусiдствa Йоханнеса Хана, "Свропей-ський союз готовий надати УкраТш 90 млн. евро, яга по-трiбно спрямувати на проекти децентрaлiзaцiТ".
В УкрaТнi про бюджетну децентрaлiзaцiю говорять активно, i деяга змiни в цiй сферi вже нав^ь вступили в силу.
Саме мюцевим бюджетам, як основшй фжансовм бaзi оргaнiв мiсцевого самоврядування, належить осо-бливе мiсце в бюджетнш системi нашоТ держави. У них зосереджено понад 80% уах фжансових ресурсiв, яки-ми розпоряджаються органи мюцевого самоврядування [8, 170]. Для aнaлiзу ролi мiсцевих бюджетiв в со^аль-но-економiчному розвитку aдмiнiстрaтивно-територiaль-них одиниць та Тх мюця у бюджетшй системi УкраТни потрiбнi Тх гальгасна та якiснa характеристика. Про ств-вiдношення мiсцевих бюджетiв з мaкроекономiчними показниками, насамперед з валовим внутршшм продуктом (ВВП), свщчать дaнi тaблицi 1.
та спввщношення мiж державними та мюцевими бюджетами залишаеться актуальним.
Система мюцевих бюдже^в в УкраТш характеризуемся слабгастю та хронiчним дефiцитом, що зумовлено тим, що передан до мюцевих оргашв влади функци не-можливо самостiйно реалiзувати через обмеженють Т'х-ньоТ фiнансовоï бази. З кожним роком скорочуеться част-ка доxодiв мiсцевиx бюджетiв у струю^ доxодiв зведе-ного бюджету УкраТни, вщповщно частка доxодiв державного бюджету посшно збiльшуеться. Це свщчить, що мiсцевi бюджети не е фжансово самодостатнiми.
Таблиця 1. Сшввщношення обсягу мiсцевих бюджетiв та ВВП
Показники / Роки 2010 2011 2012 2013 2014
ВВП, млрд. грн. 1083,0 1317,0 1409,0 1455,0 1567,0
Видатки мюцевих бюджелв, млрд. грн 152,0 178,0 221,0 218,0 223,5
Питома вага витрат мюцевих бюджелв у ВВП, % 14,04 15,68 15,68 14,98 14,26
Слiд зазначити, що сьогодн фiнансова база мюце-вих бюдже^в е недостатньою не тiльки внаслщок того, що питома вага власних доходiв бюджeтiв складае до-сить малу частку, а й тому, що у видатках мюцевих бю-дже^в найбтьшу частку мають видатки на захищен cтаттi. Вiдповiдно кош^в на розвиток житлово-комунального господарства, мюцевоТ iнфраcтруктури майже не залишаеться [10, с. 23].
Оcтаннiм часом у лiтeратурi бiльшe уваги придтя-еться питанням фicкальноï дeцeнтралiзацiï, що пов'язана з передачею окремих доходiв або Тх частини до структу-ри доходiв бюджeтiв органiв мюцевого самоврядування, а також встановлення податгав та мюцевих зборiв i навпъ визначення власноТ податковоТ полiтики. М.Деркач, ана-лiзуючи cучаcнi модeлi фюкальноТ дeцeнтралiзацiï, за-значае, що фюкальна дeцeнтралiзацiя державного регу-лювання е однею iз сучасних тeндeнцiй розвитку нацю-нальних фiнанcових систем i що краТни, якi стали на цей шлях, у тому чи^ УкраТна, можуть eфeктивнiшe прово-дити цей процес i будувати оптимальн модeлi децент-ралiзацiï влади на сво'1'х тeриторiях [12, с. 60].
В УкраТш проблема фicкальноï дeцeнтралiзацiï зво-дилась в основному до пeрeдачi мicцeвим бюджетам окремих видiв доходiв, якi за своею значимютю в пито-мiй вазi Тх надходжень не могли змшити реальний стан забезпеченост мicцeвого самоврядування.
Прийнят змiни до Податкового та Бюджетного коде-кciв значно розширили фiнанcовi можливоcтi мicцeвого самоврядування. Реформа мiжбюджeтних вiдноcин -це стимул для мюцевих громад ефективнше наповню-вати сво'1' бюджети, переходити на самозабезпечення та ощадно планувати своТ видатки.
Починаючи з 2015 року, джерела наповнення мюцевих бюдже^в було розширено за рахунок пeрeдачi з державного бюджету на мюця цтоТ низки податкiв, а також запровадження нових зборiв. Зокрема, тепер мюцева влада буде збирати 100% плати за надання адмшютративних послуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток пщприемств.
Разом з тим, у мicцeвi бюджети надходитимуть збо-ри з роздрiбного продажу пщакцизних товарiв (пива, алкогольних напоТв, тютюнових виробiв, нафтопродук-тiв) за ставкою 5% вартост рeалiзованого товару. ^м того, ïхнi доходи поповняться податком на нерухомють, яким вiдтeпeр оподатковуеться i комерцшне (нежитло-ве) майно, податком на автомобл з великим об'емом двигуна, 80% eкологiчного податку (замють 35%) та 25% плати за надра [13].
Високий рiвeнь концентрацп зiбраних податкiв у державному бюджет зумовлюе проблему рeгiональних вщмшностей у бюджетному забeзпeчeннi i не вщповь дае тим змiнам, яга вщбулися у функцiональнiй структу-рi державного та мicцeвих бюджeтiв в умовах децент-ралiзацiï державно!' влади i пeрeдачi значноТ кiлькоcтi повноважень на мюцевий рiвeнь. Цeнтралiзацiя бюдже-тних рecурciв суперечить практицi дeцeнтралiзацiï повноважень на користь оргашв мicцeвого самоврядування, яка вщбуваеться в УкраТы, а також уповтьнюе процес фicкальноï дeцeнтралiзацiï.
Висновки. Таким чином, можна сказати, що в Укра-rni i дос icнуе цeнтралiзована модель формування мюцевих бюдже^в, та попри числены нововведення i за-конодавчi змши процес бюджетной' дeцeнтралiзацiï про-суваеться надто повтьно.
Комплексне реформування мюцевого самоврядування та удосконалення регюнальноТ бюджетной' поль тики неможливе без усвщомлення доcвiду европейсь-ких кра'1'н, без вивчення Тх рeкомeндацiй та фшансовоТ пщтримки як окремих заходiв, так i конкретних проeктiв.
Також це питання актуальне для формування регюна-льноТ iнфраcтруктури, фiнанcування житлово-комуналь-ного господарства, залучення iнозeмних швестицш; пiдтримки розвитку транскордонного та мiжрeгiонально-го cпiвробiтництва [12, с. 45].
Пол^ика сучасних держав в cфeрi рeгiонального розвитку базуеться на новш парадигмi, що зараз фор-муеться, - репональний саморозвиток на оcновi вра-хування iнтeрeciв рeгiонiв i покладення вщповщально-cтi за Тх розвиток на мюцеву владу. Репональний розвиток повинен базуватися, насамперед, на внутрш-ньому потeнцiалi репону - рeгiональнiй eкономiцi та перевагах мiжceкторного cпiвробiтництва з передачею деякоТ частини владних повноважень вiд державних до регюнальних органiв.
Нeобхiдним е досягнення збалансованост со^аль-ноТ та eкономiчноï складових рeгiонального розвитку. Со^альна cпрямованicть рeгiонального розвитку мае на увазi функцiонування вciх пiдcиcтeм, що спрямован на зростання рiвня i якост життя населення рeгiону. 1ндикаторами рeгiонального розвитку, що е со^ально орiентованим, вважаеться динамiка реального рiвня споживання cоцiальних благ.
В процес управлiння розвитком рeгiону наявнi пра-вовi нормативнi акти не повною мiрою забезпечують умови для оптимальноТ дeцeнтралiзацiï. Не cтворeнi eфeктивнi шститути управлiння на рiвнi мicцeвоï влади. Збер^аються пропуски в законодавcтвi, пов'язан з розвитком системи мунщипальноТ служби, стимулюванням рiзних форм со^альноТ мобiлiзацiï. Нeчiтко розмежова-нi повноваження, а також вщповщальнють мiж органами державно!' влади i мюцевого самоврядування. Фь нанси i мюцевий бюджет як i ранше цeнтралiзованi i обмеженк Не розвиненим е партнерство i взаемодiя органiв державно!' влади i мicцeвого самоврядування, приватного сектора в сптьному вирiшeннi проблем регюнальних ствтовариств. Цi та ^i проблеми вима-гають проведення розумноТ реформи через децентра-лiзацiю влади. Формування ефективних iнcтитутiв i ме-ханiзмiв управлiння на рiвнi регюнальних ствтова-риств, повинно створити умови для самостшного вирь шення локальних проблем, забезпечити поступовий перехщ до eкономiчноï cамодоcтатноcтi i сприяти ско-роченню бiдноcтi. Конкрeтнi дм по рeалiзацiï передба-чених заходiв полiтики повиннi бути вiдбитi в Нацюна-льнiй cтратeгiï подальшо! дeцeнтралiзацiï i розвитку мюцевого самоврядування в УкраТни.
Завдяки дeцeнтралiзацiï громадсьга послуги можна оргаызувати i надавати таким чином, щоб вони якнай-краще вщповщали вподобанням мicцeвих житeлiв, тоб-то пщвищували eфeктивнicть та якicть розподту наяв-них рecурciв. Поряд iз цим, дeцeнтралiзацiя супрово-джуеться i пщвищенням продуктивноcтi та функцюну-вання бюджетноТ системи, забезпечуючи пiдзвiтнicть мюцево'1' влади своему населенню i скорочуючи число шстанцш. Таким чином, бтьше повноважень надаеться мicцeвим органам влади, яга краще знають мюцеву специфку i мicцeвi потреби [15, с. 61].
Полiтика дeцeнтралiзацiï i розвитку репону повинна орiентуватиcя на:
• розвиток i формування гармонмного законодавства;
• продовження полiтико-адмiнicтративних реформ;
• активiзацiю фiнанcово-бюджeтноï дeцeнтралiзацiï;
• пщвищення ефективност управлiння комуналь-ною власнютю;
• розвиток мунiципальноï служби;
• посилення кадрового потен^алу органiв мюцевого самоврядування;
• пщвищення вiдвертостi i пщзв^ност органiв мю-цевого самоврядування;
• розвиток партнерства оргашв мюцевого самоврядування iз структурами цивтьного сусптьства;
• посилення соцiальноï мобозацп в регiональниx спiвтоваристваx.
Щоб приеднатися до Свропейського Союзу, Украша повинна провести велику шькють рiзноманiтниx реформ, включаючи i фiнансову децентралiзацiю, осктьки без фь нансового забезпечення неможливо досягти значних i вагомих результата в Ыших сферах реформування.
Мiсцевi бюджети вiдiграють значну роль в со^аль-но-економiчному розвитку територiй i на даному етап потребують використання бюджетной' системи як дiево-го шструмента впливу на економiчне зростання репону, вирiшення низки соцiальниx проблем. Для дiевого ви-конання мюцевими органами влади покладених на них задач, необхщно провести ряд удосконалень форму-вання i використання коштв мiсцевиx бюджетiв, поси-лити збалансованють управлiння та контролю за регю-нальними фiнансовими ресурсами в УкраТш.
Ефективнють управлiння фiнансами в умовах фю-кальноТ децентралiзацiï потребуе пошуку оптимального спiввiдношення мiж наданою мюцевим органам влади податковою i бюджетною автономiею та встановленням контролю над прийняттям на цих рiвняx бюджетних ршень. Межi бюджетной' полiтики повинш зводитись до створення таких шституцмних умов, якi б попереджали негативш наслiдки нерацiональноï фiскальноï поведiнки не ттьки для жителiв конкретного репону, але i для ваеТ системи стимулiв в цiлому.
Однiею з умов успшноТ реалiзацiï реформ е закн-чення антитерористичноТ операцп, на проведення якоТ необxiднi чималi видатки i вщповщна централiзацiя бюджетних кош^в. З врахуванням важкого процесу децен-тралiзацiï функцiональниx повноважень здмснення та-коТ реформи повинно носити покроковий, але цтьовий характер, супроводжуватись детальним мошторингом результатiв та виправленням можливих помилок.
Запровадження полiтики децентралiзацiï в Украïнi мае стати важливим кроком до стаб^заци со^ально-економiчноï ситуацiï, сприяти виходу iз фшансовоТ кризи, забезпечити подолання суперечностей мiж рiв-нями влади та оргашзувати взаемовiдносин на всix рiвняx управлшня.
Дискус1я. Подальшого, бiльш глибокого дослщжен-ня потребуе досвiд запровадження служби контролю та аудиту формування i виконання мюцевих бюджетв в
умовах подальшого реформування системи мюцевого самоврядування.
Список використаних джерел
1. Шемшученко Ю.С. (голова редколегп) Юридична енциклопед1я / Ю.С.Шемшученко. - К.: В-во "УкраТнська енциклопед1я" 1м. М.П. Бажа-на. Т.2 - 1999. - 741 с.
2. Закон УкраТни "Про добровтьне об'еднання територ1альних громад" № 676^Ш вщ 04.09.2015.
3. Постанова Кабшету М1н1стр1в УкраТни "Про затвердження Методики формування спроможних територ1альних громад" № 214 в1д 8 кв1тня 2015 року.
4. Чеберяко О.В. Бюджетна система в УРСР 1920-х рр.: оргашза-ц1йно-правов1 та соц1ально-економ1чн1 основи функц1онування. - К.: Нтан-ЛТД.- 2012.-438 с.
5. Бойко С. О. Можливост1 застосування заруб1жного досвщу формування м1сцевих бюджет1в в УкраТш / С.О. Бойко, С.В. Сапонько // Гло-бальн1 та нацюнальш проблеми економ1ки. - 2014. - №2. - С. 163-167.
6. Бобровська О.Ю. Фшансово-економ1чне забезпечення терито-р1й в умовах децентрал1зацп / О.Ю.Бобровська, А.Ю.Мунько // Аспекти публ1чного управл1ння / Дн1пропетр. репон. 1н-т держ. управл1ння Нац. акад. держ. управл1ння при Президентов! УкраТни. - Дшпропетровськ, 2015. - № 4 (18). - С. 84-91.
7. Прокопенко Л.Л. Досвщ реформування мюцевого управл1ння в краТнах Свропейського Союзу // Аспекти публ1чного управл1ння / Дшпро-петр. рег1он. ¡н-т держ. управл1ння Нац. акад. держ. управл1ння при Президентов! УкраТни. - Дшпропетровськ, 2015. - № 4 (18). - С. 93-101.
8. Бондарук Т. Концептуальн засади реформування мюцевих бюджета УкраТни / Т. Бондарук // Свгг фшанав. - 2011. - №2. - С. 168-171.
9. Сайт 1нституту бюджету та соц!ально - економ!чних дослн джень [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.ibser.org.ua.
10. КазюкЯ.М. Питання бюджетноТ децентрал!зацГТ управлЫня системою м!сцевих бюджет!в // Статистика УкраТни : щоквартальний нау-ковочнформацшний журнал / Держ. служба статистики УкраТни; НТК статистичних дослщжень; НАСОА; НАДУ при Президентов! УкраТни. -КиТв, 2014. - № 2 (65). - С. 20-25.
11. Деркач М.1. Модел! фюкальноТ децентрал!зацп краТн св!ту / М.1. Деркач // В!сник Дн!пропетровського ушверситету. Сер!я "Економ^ ка". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vestnikdnu.com.ua/archive/201263/3-10.html
12. Деркач М.1. Теоретичш аспекти формування сучасноТ модел! фюкальноТ децентрал!зацй7 М.1.Деркач // Вюник Дн!пропетровського ун!верситету. Сер!я "Економ!ка". Вип.4(2).2010. - С.60-66. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/www.vestnikdnu.com.ua/archive/ 201042/60-66.
13. Сайт НацюнальноТ ради реформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reforms.in.ua.
14. Субботович Ю. Бюджетна децентрал!зац!я та змщнення ф^ нанЫв орган!в м!сцевого самоврядування // Вюник КиТвського нацюна-льного ушверситету ¡мен! Тараса Шевченка. - КиТв, 2012. - С. 44-46.
15. Сумська Т. Децентрал!зац!я бюджетноТ системи як оргашзацй на основа системи мюцевого самоврядування // Журнал европейськоТ економки: науковий журнал / Терношл. нац. екон. ун-т. - Терношль, 2015. - Т. 14, (№ 1). - С. 59-71.
16. Хiмка О.С. Роль мюцевих бюджета в соц!ально-економ!чному розвитку репошв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/himka-os-rol-mistsevih-byudzhetiv-u-sotsialno-ekonomюhnomu-rozvitku-regюшv-ukrayiш/
17. Чеберяко О., Рябоконь О. Актуальш проблеми в сфер! формування та виконання мюцевих бюджета // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету ¡мен! Тараса Шевченка. - КиТв, 2013, №149 (8) - С. 58-61. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/149-8/16.
Надшшла до редколегм 21.02.16
О. Чеберяко, д-р ист. наук, канд. экон. наук, доц., О. Рябоконь, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
МЕСТНЫЕ БЮДЖЕТЫ В УСЛОВИЯХ СОВРЕМЕННОЙ ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ: УКРАИНА И ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ
Статья посвящена определению основных тенденций и проблем развития системы местных бюджетов в Украине. Проведено исследование сущности финансово-бюджетной децентрализации как одной из составляющих процесса управления, направленного на уменьшение зависимости органов местного самоуправления от центрального правительства. Особое внимание уделено рассмотрению местных бюджетов в условиях децентрализации властных и финансовых полномочий.
Ключевые слова: местные бюджеты; децентрализация; территориальная община; местное самоуправление.
O. Cheberyako, Doctor of Sciences (Historical), PhD in Economics, Associate Professor, O. Ryabokon, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
LOCAL BUDGETS UNDER CURRENT DECENTRALIZATION: UKRAINE AND FOREIGN EXPERIENCE
The article is devoted to the major trends and issues of development of local budgets in Ukraine. A study of the essence of fiscal decentralization as one of the components of the management, aimed at reducing the dependence of local governments from the central government with regard to foreign experience. Particular attention is paid to local budgets under decentralization of own and delegated financial powers. The theoretical principles of fiscal decentralization and its proven impact on the socio-economic development. Studied the European
countries model of local budgets. The features of formation of revenues of local budgets under decentralization. The role in shaping tax revenues of local budgets in foreign countries and Ukraine. The analysis of state policy of financial support for regional development in Ukraine. The structure of tax revenue in the context of changes in the budget and tax legislation in a decentralized tax powers. Systematized features of fiscal decentralization in Ukraine. Problems and grounded main ways of optimizing the formation of local budgets in a decentralized tax powers. Formed selection of areas targeted as ways to increase economic and financial independence of regions of Ukraine.
Keywords: local budgets; decentralization; local community; local government.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 4(181): 29-32
УДК 330.341.42
JEL J24; J28; C15; D81
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4/5
О. Бршцева, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний економiчний ужверситет iM. В. Гетьмана, КиТв
Ф1КТИВНИЙ ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ: КОНЦЕПТУАЛЬН1 П1ДХОДИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ
В статт!' до^джено основн методи та здйснено вартсну оцнку нацонального людського капталу. З огляду на фiктивiзацiйнi процеси, )'х суттев1' негативн на^дки для нацюнальноi економши та соцально-трудовоi сфери, було проведене оцнювання фктивного людського капталу. Визначено напрями пдвищення ефективностi швестицш в людський каптал, спрямован на подолання негативного впливу фiктивiзацiйних тенденцй.
Ключовi слова: фштивний людський каптал, фiктивiзацiйнi процеси, соцально-трудова сфера, кризовi явища, ва-рт сне оц нювання.
Постановка проблеми. Процеси фiктивiзацiТ людського катталу в сучасних умовах набувають все бть-шого поширення, поступово обумовлюючи знецшення нацюнального людського катталу, збтьшення його ф^ивноТ складовоТ, яка не набуде корисного викорис-тання, незважаючи на значн ресурси, витрачен на ТТ формування. Пщ впливом кризових явищ процеси фк тивiзацiТ людського катталу поглиблюються, набуваю-чи системного характеру, створюючи новi виклики для соцiально-трудовоТ сфери i нацюнального ринку працк Праця мае забезпечувати розширення можливостей людського розвитку, i ключовим чинником ТТ продуктивной е сформований людський капiтал, адекватна оцш-ка якого необхiдна для ефективного управлiння проце-сами формування, розвитку, використання та збере-ження цього цшного активу.
Аналiз дослщжень та публiкацiй. Питання, пов'я-зан з процесами фiктивiзацiТ людського катталу на рiзних рiвнях дослiджено в роботах ГршновоТ О.А. [1; 3], Колядша О.П. [7], Корчагiна Ю.О. [8], Петренко В.П. [11], Полякова О.А. [12], Ревтюка е.А. [13] та шших за-рубiжних та втчизняних вчених. Однак, попри значне поширення фiктивiзацiйних процесiв та Тх суп^ нега-тивнi наслiдки для нацюнальноТ економiки, оцiнювання фiктивного людського катталу проведене не було.
Тому метою ^ею роботи е обфунтування концептуа-льних пiдходiв та особливостей оцшювання фiктивного людського капiталу, проведення його вартюноТ оцiнки.
Методологiя. Ф^ивний людський капiтал ми ви-значаемо як сформований i накопичений людиною в результат непродуктивних та протиправних швестицш
(або деформований в результат тривалого невикорис-тання) певний запас ф^ивних характеристик здоров'я, знань, навичок, здiбностей, який цiлеспрямовано вико-ристовуеться ^ею людиною в соцiально-трудових вщ-носинах, не сприяе зростанню продуктивности працi, але при цьому впливае на зростання доходiв свого вла-сника, зменшуючи можливий прибуток пщприемства та нацiональний дохiд.
Залежно вщ сфер формування можна виокремити тага поширен види фiктивного людського катталу [3, с. 96-97]: 1) ф^ивний каттал освiти використовуе лю-дина, яка отримала фктивш документи про середню освту / вищу освту / науковий ступiнь / вчене звання; 2) фктивний капiтал професшних навичок використовуе людина, яка мае фктивн документи про професiйну квалiфiкацiю (сертифiкати про успiшне закiнчення мов-них курсiв, посвiдчення водiя та ш, про атестацiю, професiйне навчання, пщвищення квалiфiкацiТ, перепщ-готовку тощо); 3) фктивний капiтал здоров'я використовуе людина, яка пройшла формальний профтактичний медичний огляд, мае фктивш документи про задовть-ний стан здоров'я, що дозволяе Тй працювати, навча-тись, носити зброю, керувати транспортними засобами, вщвщувати оздоровчi заклади та iн.
Необхiдною передумовою дослщження фктивноТ складовоТ людського капiталу е визначення цшност людського капiталу на макроекономiчному рiвнi. Для розробки методики оцшки людського капiталу, необхщ-но проаналiзувати iснуючi в науковiй лiтературi [2; 5; 6; 16-18] методи (табл. 1).
Таблиця 1. Основы методи оцшки людського кашталу
Найменування методу Особливост / сутнiсть методу
Метод представницьких оцшок Для представницьких оцiнок чаcтiшe використовуються характеристики, пов'язан з оcвiтою, насампе-ред середне число роив навчання. Для комплексного врахування вах основних аспек^в, оцшку людського капiталу можна проводити за такими групами показниив як "Осв^а та профeciйна пщготовка", "Охорона здоров'я", "Пiдвищeння eфeктивноcтi зайнятоcтi та зростання доходiв населення", "1ннова-цмний розвиток eкономiки i сусптьства", "Розвиток сусптьних цiнноcтeй, духовноcтi та моральности". В якоcтi непрямих iнтeгральних показниюв оцiнки можна використовувати 1ндекс людського катталу та 1ндекс людського розвитку.
Метод оцЫки на оcновi попeрeднiх витрат Метод базуеться на вимiрюваннi потоку минулих швестицм, здiйcнeних окремими особами, домогос-подарствами, роботодавцями та урядом. При застосуванн даного методу найважлившим аспектом е чiткe визначення, як саме витрати розглядаються як швестицп в людський капiтал. Основними напря-мами iнвecтування у людський каттал е осв^а, охорона здоров'я, професмний розвиток та перепщго-товка, Ыновацмна та творча дiяльнicть, мобiльнicть.
© Бршцева О., 2016
