CC BY
9FORMATION OF THE MODERN MODEL OF MANAGEMENT OF HEALTH INSTITUTIONS IN
UKRAINE
Danko V.
PhD student at the Kherson State Agrarian University, Kherson
ФОРМУВАННЯ CY4ACHOÏ МОДЕЛ1 УПРАВЛ1ННЯ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В
УКРАШ1
Данько В.В.
здобувач наукового ступеня ДВНЗ «Херсонський державний аграрний утверситет», м.Херсон
Abstract
The article deals with the peculiarities of the formation of a modern model of management of health care institutions in Ukraine and in the world. The strategic directions of the development of the health care system have been formed and the ways of informatization of health care have been determined through the creation of an Е-health environment.
Анотащя
У статп дослщжено особливосп становления сучасно! моделi управлшня закладами охорони здоров'я в Укршт та cbítí. Сформовано стратепчш напрями розвитку системи охорони здоров'я та визначено шляхи щодо забезпечення шформатизацп охорони здоров'я через створення середовища E-здоров'я.
Keywords: management of health care institutions, modern management model, strategic development, Е-health information environment.
Ключовi слова: управлшня закладами охорони здоров'я, сучасна модель управлшня, стратепчний розвиток, шформацшне середовище E-здоров'я.
Розбудова ново! системно-збалансовано! системи охорони здоров'я мае базуватись на усшшнш стратеги проведення адмiнiстративно-територiаль-но! реформи та реформуванш мкцевого самовряду-вання, насамперед в iнтересах охорони здоров'я та освгги громадян. Це дозволить привести до стан-дарпв передових кра!н фiнансово-економiчну та медичну складовi надання лiкарськоi допомоги. Так, надання профшактично! та первинно! медико-санiтарноi допомоги на засадах амейно! медицини стане основним завданням на базовому (село, селище, мюто) рiвнi, спецiалiзованоi медично! допомоги - на районному та високоспецiалiзованоi - на обласному рiвнях. Мю1я невеликого за штатом МОЗ Украши полягатиме у розробцi та координацп впровадження стратеги розвитку сфери охорони здоров'я Украши.
Зазначений пiдхiд мае стати складовою загаль-ноукрашсько! стратеги розвитку суспшьства та держави на десятирiчний перiод, а про Г! виконання щорiчно звiтуватись у посланнях Президента Украши до Верховно! Ради Украши. Ефективне проведення адмiнiстративно-територiальноi та реформи мiсцевого самоврядування мае базуватись на гар-мошзаци вiдносин громадянина з громадами, громад з районами та областями. Центральною фиу-рою цих змш мае стати задоволення потреб паще-нта за мiсцем його проживання у громадi.
Модель влади, насамперед, у виршенш питань системи охорони здоров'я мае базуватися на адмь нiстративно-територiальнiй перебудовi як найваж-лившш дiлянцi державотворення. Вона мае зняти конфлiктнiсть на ментальному рiвнi мiж прагнен-ням до гiдного життя, побудованого на iндивiдуалi-
змi, i бiднiстю, пов'язаною з несприятливим сере-довищем самореалiзацii. Це стосуеться не тшьки пацiентiв, а також лiкарiв i медичних сестер. Акту-альним е впровадження економiчних зон для розро-бки i реалiзацii нано- i бiотехнологiй в iнтересах охорони здоровя, розвитку фармацевтично! шдуст-ри. Остання мае протягом десятеричного перюду в три-чотири рази наростити свш потенцiал.
Мета дослiдження - сформувати сучасну модель управлiння закладами охорони здоров'я в Ук-раш у контекстi стратегiчного напряму розвитку системи охорони здоров'я. Вона потребуе глибо-кого дослiдження причин виникнення iснуючих проблем, що спричинила пострадянська модель си-стеми охорони здоров'я, яка виявилася нежиттезда-тною в сучасних умовах.
Матер1али та методи дослвдження.
Дослiдження здiйснювалося на основi викори-стання теоретико-методичних досягнень вiтчизняних i закордонних авторiв з питання функцюнування закла-дiв охорони здоров'я, фундаментальних положеннях теорii управлiння, що дало можливють запропону-вати актуальнi пропозици щодо формування сучас-но! моделi управлiння закладами охорони здоров'я. УкраТна потребуе подвiйного нарощування потен-щалу надання медичних послуг. Для цього необ-хiдна стратегiя стабiлiзацiйноi дiяльностi системи охорони здоров'я. Вона мае передбачати 100% охо-плення громадян послугами ПМСД на засадах роз-винено! сiмейноi медицини. Фiнансових ресурав на рiвнi громад, районiв та областей на сьогодш до-статньо для задоволення потреб найбщшших та бь дних громадян Украши, яш складають до 30% вiд загально! кiлькостi населення. Насамперед, це сто-
суеться дней, людей з шватдтстю та члешв суст-льства, яш не спроможнi подбати самi про себе [2, с.101; 3].
Зростання фiнансування прiоритетного розви-тку ПМСД на засадах амейно! медицини мае базу-ватись на легалiзацil неформальних платеж1в населения в обсягах 5-7% щор1чно шляхом надання
права закладам охорони здоров я встановлювати реальш тарифи. Тому центр ПМСД переходить на фшансування ввдповвдно до укладених декларацiИ. Тому система фшансування набувае вигляду, як це представлено та рисунку 1.
Рис.1. Впроваджувана схема охорони здоров 'я
Оплата за послуги медичним пращвникам: вi- Переваги, як1 отримують суб'екти:
дбудеться змша принципу оплати пращ персоналу Пащенти: кошти Итимуть за пащентом; паще-
закладiв охорони здоров'я: ввд фшсовано! оплати за нти отримуватимуть медичну допомогу, де зручно
штатним розкладом - до оплати за надаш послуги, територiально; держава оплачуватиме послуги не-
як1 надаються за контрактом мiж закладом охорони залежно вiд того, де вони будуть наданi. здоров'я i сшвробггаиком. Зарплатня медиков зале-жатиме ввд обсягу наданих послуг.
НОВИЙ РОЗПОД1Л БЮДЖЕТУ — ОПЛАТА
ЗА РЕЗУЛЬТАТ
9
Национальна
служба
здоров'я
На первинн1й ланц1 — ризик-тарифи за пщтримку громадянина
Рис 2. Схема розподшу бюджетних коштiв
Вторинна, високоспец|ал ¡зована: оплата за випадок
МедичниИ персонал: медики не будуть прив'я-занi до закладу охорони здоров'я; медики зможуть заключати калька контрактiв з рiзними закладами охорони здоров'я; доходи медишв будуть легаль-ними { залежатимуть ввд наданих послуг.
Було
ПЛАНУ ВАННЯ
ЗМ1НИ ПЛАНУ
Власник затверджуе детальний план на рик по вах кодах видатюв
Власник затверджуе будь-яку зм1ну призначення
Держава: належне фiнансування галузi, базую-чись на аналiзi показник1в здоров'я та якосп послуг; ефективне використання коштiв.
Стало
Власник затверджуе глобальний бюджет по 2 кодах:
— поточи видатки
— кагатальш видатки
Медзаклад автономно розпоряджуеться бюджетом
звгтисть
Щомюячна звенеть Звпуе реальж видатки
за вщповщнють по повному класифкатору
видатмв плану видатюв
Рис. 3. Система планування та .звтностг системи охорони здоров'я
Система охорони здоров'я мае стати швести-цшно-привабливою у тому чи^ для шоземних ш-весторiв. Це можливо на основi рiвноправного фу-нкцiонування всiх форм власностi у кожному iз ви-дiв медично! допомоги, фiнансово-економiчноi прозоростi, повно! автономносл закладiв охорони здоров'я з правом встановлення тарифiв в межах договiрних цiн. Останнi щорiчно юридично закрш-люються, як результат узгоджень, м1ж асоцiацiями пацiентiв, лiкарiв, мiнiстерствами фшансш та охорони здоров'я Украши, Фондом загальнообов'язко-вого медичного страхування та приватними страхо-вими компашями.
Особливо актуальним е сприяння у функцюну-ваннi приватних сiмейних лiкарiв, консультативно -дiагностичних центрiв, палiативноi та хостсно!, спецiалiзованоi та високоспещал1зовано!, реабшта-цiйноi медично! допомоги, а також фармацевтич-них послуг.
В умовах перебування кра!ни у станi вiйни, анексп Криму та окупацii половини територп Доне-цько! та Лугансько! областей вшськами РФ, у сферi охорони здоров'я цих регюшв необхвдно впрова-дження спецiального режиму управлiння. Це мае стосуватись i вiдповiдного пiслявоенного перюду.
Системнi протирiччя юнуючо! пострадянсько! монопол1зовано! i пшзовано! сфери охорони здоров'я на фош несприятливих соцiально-економiч-них умов проживания значно! частини громадян потребують прийняття кардинальних i вкрай непо-пулярних рiшень.
В умовах тдписання та ратифiкацii Угоди про асощацш з £С та про зону вшьно! торгiвлi, страте-пя розвитку системи охорони здоров'я мае носити випереджувальний характер на шновацшних засадах. Стратегiчна мета - це побудова сучасних фун-кцюнально^ездатних украшських державних, ко-мунальних, приватних iнститутiв в сферi охорони здоров'я для розв'язання завдань забезпечення реально! i доступно! для громадян яшсно! медично! до-помоги. Насамперед, це стосуеться малозабезпече-них категорш громадян, дiтей та швалщв. Система державно! полiтики в сферi охорони здоров'я мае базуватись на створенш ринкових умов для впрова-дження iнновацiй в систему охорони здоров'я, де-монопол1зацп i детшзацп галузi.
Для системного вирiшения концентрованих та iнтегрованих проблем у держав^ насамперед у сферi охорони здоров'я, необхщне еднання дiй Президента Украши, Верховно! Ради Украши та Кабь нету Мiнiстрiв Украши. Дшча законодавча та iнша нормативно-правова база, яш регулюють насамперед економiчну сферу життя, протягом десятилiть нерщко ухвалювалось, як результат лобiювання ко-рпоративних iнтересiв фiнансово - промислових груп та ТНК на шкоду украшськш державi та сус-пшьству. В зв'язку з цим, доцшьно надати Президенту Укра!ни право протягом п'ятирiчного перiоду видавати укази з економiчних питань, як1 не врегу-льоваиi законами [4, с.107].
Ключовi положення стратегii розвитку системи охорони здоровя Украши щодо державного
регулювання мають обгрунтовуватись професюна-лами з економiчних, правових та медичних питань. Стратегiя мае розроблятися закордонними та вичи-зняними фах1вцями, як1 мають особистий успiшний досвщ обгрунтуваиия i впровадження сучасних управлшських i фiнансових стаидартiв у сферi охорони здоров'я. Корекцiя мае проводитись страхо-вими компан1ями, асощащями економiстiв, юрис-тiв i медичних пращвнишв рiзних видiв надання медично! допомоги. Це мае базуватися на персональнш вщповщальносп розробник1в стратеги за ефективтсть впровадження державно! поль тики.
Система охорони здоров'я Украши потребуе щорiчного нарощування на 7-8% потенщалу меди-чних послуг на базовому - районному та обласному рiвиях. Воно мае базуватись на скороченш нерацiо-нальних витрат. Насамперед, це стосуеться кардинального зменшення фiнансувания управл1нського апарату на всiх рiвнях та перерозподш витрат уря-дового бюджету на користь мюцевих бюджетiв системи охорони здоров'я. Це в деякш мiрi в1дпов1дае положенням «Державного бюджету Украши на 2016р.» щодо зростання фшансування видатк1в мi-сцевих бюджепв, у тому числ1 на охорону здоров'я [5, с.167].
Докорiнна змша системи охорони здоров'я мо-жлива на базi прiоритетного розвитку первинно! медико-саиiтарноi допомоги на засадах амейно! медицини та впровадженнi системи загально обов'язкового медичного страхування, пропозицii доступних i високояк1сних фармацевтичних препа-рапв.
Актуальним е нарощування конкурентоспро-можностi надання всiх видiв медично! допомоги, у тому чи^ високоспещал1зовано!, за стандартами кра!н £С. Архитектура ново! системи охорони здоров'я Украши може стати конкурентоспроможною при належному створеннi державою сприятливих умов для розвитку ринку медичних послуг. Вона мае базуватись на нацюнальних критер1ях та iнди-каторах якосп i доступностi медично! допомоги. Важливим е збереження сучасних наукових, лжар-ських, фармацевтичних шк1л, як1 визначають висо-кояк1сний стан окремих медичних закладiв в Укра-iнi.
Загальний обсяг урядових видатк1в на систему охорони здоров'я мае щорiчно скорочуватись на 5% шляхом його перерозпод^ на потреби громад. Урядовi витрати на систему охорони здоров'я протягом 5 рошв мають зменшитись на 25%. Вивiль-ненi кошти мають направлятись на фiнаисування надання медичних послуг на базовому, районному та обласному рiвнях.
Розвиток вичизняно! сфери охорони здоров'я можливий завдяки реалiзацii комплексу заходiв уп-равлшня за такими прiоритетними напрямами: "по-еднання елементiв ринково! саморегуляцii з елеме-нтами демократичного державного регулювання"; "захист нацiональних iнтересiв у сферi охорони здоров'я"; "визначення державних гарантш надання громадянам медично! допомоги; забезпечення загальнодоступносп медично! допомоги;
прюритетнють первинно! медично!' допомоги; за-провадження обов'язкового медичного страху-вання" [1, с. 123; 4, с. 107]; "реформування кадрово! полiтики у сферi охорони здоров'я; структурно! ре-оргашзацп вiдповiдно до потреб населения у рiзних видах медично! допомоги; впровадження багатока-нально! бюджетно-страхово! системи фшансування сфери охорони здоров'я у поеднанш i3 системою контролю за щльовим використанням коштiв; дер-жавне регулювання фармацевтично! дiяльностi; створення умов i стимулiв профiлактики професш-них захворювань i травматизму на виробництвi; за-безпечення законодавчого шдгрунтя для прове-дення медично! реформи; створення рацюнально! системи державних гарантiй щодо забезпечення на-селення медикаментозними препаратами; поси-лення захисту прав пащенпв i медичних пращвни-к1в" тощо.
Зазначалося, що державне регулювання фармацевтично! дiяльностi - це сукупшсть законодав-чих, адмiнiстративних, технiчних елеменпв, яких вживае держава для забезпечення ефективносп, безпеки i якостi лшарських засобiв та медичних ви-робiв, а також для надання точно! й достовiрно! ш-формацi! про препарати лiкарю та пацiенту. При цьому держава мае створити умови, при яких фар-мацевтична продукцiя для населення мае бути фiзи-чно та економiчно доступною, як1сною, безпечною, ефективною, а для виробництва та реалiзацi!' - вип-дною.
Наразi у МОЗ Укра!ни за активною участю громадськосл тривае розробка Нацiонально!' поль тики забезпечення лiкарськими засобами (National Drug Policy). Нацюнальна полiтика е документом, в якому держава визначае цш фармацевтично! галузi щодо забезпечення населення медичною продук-цiею, а також державну стратегiю з досягнення !х у розробцi, виробництвi та забезпеченш лiкарськими засобами та медичними виробами населення вщпо-вiдно до реальних потреб охорони здоров'я. Цей документ формуеться згiдно з рекомендацiями ВООЗ («How To Develop And Implement A National Drug Policy», 2nd ed., World Health Organization, Geneva, 2001) i сприятиме досягненню якомога ви-щого рiвия охорони здоров'я населення. Нацюнальна полтика покликана сформулювати загальнi правила i принципи, що координують дiяльнiсть суб'ектiв фармацевтичного ринку, — вона не мае сили закону, але необхвдна для планування роботи Уряду та центральних органiв виконавчо! влади.
Було проаналiзовано державне регулювання фармацевтично! галузi Сингапуру, 1спанп, Канади, Польщi i Норвеги, що мають вдалий досввд реформування фармацевтичного сектора охорони здоров'я (дерегулящя в сферi виробництва, iмпорту i дистрибуцп, децентралiзацiя управлшня, допуск вь дповiдно!' продукцi! на ринок) та займають про-вщне мiсце вiдповiдно у рейтингу ефективносп системи охорони здоров'я рiзних кра!н Health-Care Efficiency Index, що складаеться експертами агентства «Bloomberg». На прикладi систем охорони здоров'я провщних кра!н свiту доповщач звернула увагу на такi важливi аспекти:
17
— В кранах, що розглядаються, витрати на охорону здоров'я становлять 11-15% загальнодер-жавних витрат;
— питома вага витрат на охорону здоров'я в структурi ВНП варше в дiапазонi 6-8%;
— левова частка витрат на медикаментозне забезпечення покриваеться за рахунок державного бюджету;
— урядами багатьох кра!н впроваджуються довгостроковi державнi програми, що передбача-ють заходи з оптимiзацi! витрат на потреби охорони здоров'я;
— у вах кра!нах дiе нацiональна законодавча база, що регулюе обiг лiкарських засобiв та медичних виробiв;
— уряди кра!н надiляють вiдповiднi органи з регулювання фармацевтичного сектора охорони здоров'я повноваженнями, необхвдними для вико-нання покладених на них функцiИ. В одних кра!нах (Канада, Сингапур) таким органом е Мшютерство охорони здоров'я та уповноважеш ним установи, в шших (Iспанiя, Польща, Норвегiя) — агентство (управлшня, адмшстращя), що мае статус центрального органу виконавчо! влади, тдпорядкованого Уряду.
— в кра!нах £С використовуються методи прямого або непрямого регулювання цш на лшар-сьш засоби з метою контролювання витрат на лшу-вання;
— у всiх кра!нах дшть системи державного медичного страхування та реiмбурсацi!.
Враховуючи, що удосконалення системи регу-лювання фармацевтичного сектора е невщ'емною складовою процесу пiдвищення ефективносп за-кладiв охорони здоров'я в цшому, тому ми вважае за необхщне в Укра!нi на державному рiвнi:
— розробити та затвердити Нацюнальну поль тику щодо забезпечення лшарськими засобами, а також Державну програму забезпечення населення лiкарськими засобами на 2017-2027 рр.;
— розвивати та стимулювати вiтчизняне ви-робництво лшарських засобiв та медичних виробiв як галузь, що створюе робочi мiсця та забезпечуе економiчну незалежшсть Укра!ни;
— прийняти нову редакцш Закону Укра!ни «Про лiкарськi засоби» та «реашмувати» розробку Закону Укра!ни «Про медичнi вироби»;
— запровадити ефективну систему державного медичного страхування;
— забезпечити функцюнування ефективно! системи збору та аналiзу даних щодо захворювано-сп населення з метою об'ективного оцшювання реально! потреби укра!нських пащенпв в обсягах ме-дично! та фармацевтично! допомоги;
— визначити економiчно обгрунтовану вар-тiсть лшарських засобiв, без яко! неможливо ощ-нити обсяги державного фiнансування для запрова-дження реiмбурсацi! та страхово! медицини;
— переглянути шформацшну полггаку щодо лжарських засобГв та медичних виробГв.
Тому, для ефективного розвитку управлшня закладами охорони здоров'я та медично! сфери за-галом, необх1дно формування бiльш численних, сучасних, економiчно стiйких трудових ресурсiв охорони здоров'я, як необхiднi для змщнення здоров'я, профiлактики захворювань, задоволення потреб населения i забезпечення шклюзивного еко-номiчного зростання:
— стимулювати iнвестицiï у створення робо-чих мГсць на гiдних умовах у секторГ охорони здоров'я, особливо для молодi i ж1нок, в потрiбнiй KÎ-лькостi i в потрiбних мюцях;
— розширити участь жшок в економiчнiй дГя-льносл i сприяти розширенню 1'х прав i можливос-тей за допомогою iнституцiоналiзацiï 1'х провiдноï ролi, усунення гендерного дисбалансу, забезпечення рiвноправного доступу до освiти i ринку пращ в секторГ охорони здоров'я та врахування ге-ндерних аспекпв у процесi реформування охорони здоров'я;
— розвивати систему висококласно! освгга, спрямовану на якiснi змiни, i систему безперервно! професiйноï подготовки з тим, щоб всi працiвники охорони здоров'я могли повною мiрою реалiзувати свiй потенцiал;
— реформувати моделi обслуговування, що базуються на наданш допомоги, перш за все, на базi лiкарень, з перенесенням акценту на профшактику й ефективне надання високояк1сних, доступних, комплексних, що реалiзуються на мiсцевому рiвнi й орieнтованих на потреби людей послуг первинноï та амбулаторно1' медико-санiтарноï допомоги з особливою увагою до райошв з недостатнiм рiвнем за-безпеченосп послугами;
— використовувати потенцiал шформацшних i комунiкацiйних технологiй для розвитку санггар-но1' освiти, орieнтованого на потреби людей ме-дико-санiтарного обслуговування та систем ме-дико-санiтарноï шформаци;
— забезпечити вкладення коштiв у створення основних можливостей по ММСП, включаючи формування навичок у нащональних i мiжнародних працiвникiв охорони здоров'я в умовах гуманггар-них надзвичайних ситуацiй та як гострих, так i за-тяжних надзвичайних ситуацш у сферi охорони здоров'я; забезпечити охорону та безпеку вах пра-цiвникiв i закладiв охорони здоров'я в будь-яких умовах;
— залучити достатнш обсяг фiнансувания з внутршшх i м1жнародних джерел, приватних i державних залежно вiд ситуаци i при необхiдностi ро-зглянути питання про масштабну реформу фшансу-вання охорони здоров'я з метою вкладення ресурсiв у створення дшсно необх1дних навичок, гiдних умов пращ та шдготовку належного числа пращв-ник1в охорони здоров'я;
— розвивати мiжсекторальне сшвробггаиц-тво на нащональному, регiональному та м1жнарод-ному рiвнях, взаeмодiяти з громадянським сусшль-ством, профспшками, iншими органiзацiями грома-дянського суспiльства та приватним сектором; вбудувати в нацiональнi плани i стратеги в галузi охорони здоров'я та освгга питання мiжиародного спiвробiтництва в штересах шдтримки iнвестицiй у створення кадрГв охорони здоров'я;
— щдвищити рiвень мiжиародного визнання квалiфiкацiï пращвнишв охорони здоров'я для сприяння бшьш ефективному використанню про-фесiйних навишв i отримати бГльший позитивний ефект з м^ади працiвникiв охорони здоров'я, при цьому коригуючи його негативш наслiдки i забез-печуючи захист прав пращвнишв охорони здоров'я;
— провести всебiчне дослщження й аналiз ринков прадi у сферi охорони здоров'я Гз застосуван-ням стандартизованих статистичних показник1в i методологи з метою змщнення науково-доказово1' бази та вдосконалення тдзвггаосп.
Також слад ввдмггати, що сучасними свгговими тенденщями е прагнення до ефективного викорис-тання ресурав в сферГ охорони здоров'я. Кадрове забезпечення в сферГ охорони здоров'я мае тенден-щю до скорочення, в той час як попит на послуги кращо1' якосп збГльшуеться, а вГдповщальшсть за результати посилюеться. Мобшьшсть населения, урбашзащя е факторами, як1 висувають новГ вимоги до доступносп охорони здоров'я в будь-якш точщ краши та за ïï межами. У 2018 рощ Украна знахо-диться на ранньому етап впровадження електрон-но1' системи охорони здоров'я, який характеризу-еться вщсутшстю сумГсносл шформацшних систем у сферГ охорони здоров'я, вщсутшстю единого уш-кального дешифратора для пащенпв, недоскона-лютю шформацшно1' шфраструктури та взаемодй' м1ж загальнодержавними реестрами, недоскональ стю ряду реестрГв, недостатшстю фахових спещаль спв для автоматизации та управлшня змшами, недостатшстю комп'ютерного та мережевого облад-нання в закладах охорони здоров'я тощо. РГвень комп'ютеризацГ!', покриття медичними шформацш-ними системами надавачГв послуг в сферГ охорони здоров'я залишаеться низьким, що потребуе забез-печення шформатизацп охорони здоров'я через створення середовища E-здоров'я для:
— забезпечення шструменлв для реалГзацп реформи фiнансувания охорони здоров'я та функ-щонування НСЗУ як единого нацюнального замов-ника та платника за медичш послуги;
— надання достовГрно1' шформаци в необхгд-ному обсязГ, в потрГбному шсщ, в потрГбний час для учаснишв системи охорони здоров'я;
— використання переваг обробки «великих даних» та штелектуальних систем для прогнозу-вання потреб охорони здоров'я, планування ресурав в галузГ, шдтримки ктшчних ршень та шдви-щення якосп медичних послуг;
— залучення патента до тклуваиия про вла-сне здоров'я, контролю якосп отриманих послуг за рахунок надання доступу до власних медичних да-них та розпорядження ними.
Тому нами було визначено заходи, що забезпе-чуватимуть розвиток, швестицшну привабливiсть ринку та середовища Е-здоров'я та в майбутньому, а саме:
— прискорення переходу закладiв охорони здоров'я на ЕМЗ через встановлення у нормативно -правових актах обов'язковосп ведения ЕМЗ та роз-роблення системи заохочень для закладiв, яш дося-гають успiхiв у шформатизацп;
— програми економiчного стимулюваиия гос-подарюючих суб'ектiв у сферi Е-здоров'я, включа-ючи надання податкових тльг;
— iнформацiйнi та просвiтницькi кампанп з популяризацiï Е-здоров'я;
— розробка законодавства, що необх1дне для юридично! визначеностi дiяльностi в сферi Е-здо-ров'я;
— вдосконалення нормативних документiв в сферi технiчного захисту iнформацiï, тдготовка методичних рекомендацiй для забезпечення единого тдходу до перевiрки ввдповщносп комплекс-них систем захисту шформаци (КСЗ1), надаиия мо-жливостi використання мiжиародних стандартiв захисту даних у сферi Е-здоров'я, вдосконалення процедур тдтвердження вiдповiдностi систем захисту шформаци у шформацшно-телекомушкацш-них системах в склащ ЕСОЗ, здiйснения робгг iз створення систем захисту шформаци, державно! експертизи зазначених систем у порядку, визначе-ному МОЗ;
— поступове впровадження стандарпв, вимог до електронних медичних шформацшних систем, що дозволить запобтати появi неяк1сних продуктiв на ринку та спростити вибiр рiшень для заклащв охорони здоров'я;
— розроблення державою програм публ1чно-приватного партнерства, залучення донорсько! та мiжиародноï техшчно! допомоги для шформатиза-цiï охорони здоров'я;
— створення техшчних можливостей (API, спецiалiзованих баз з агрегованими знеособленими даними) для доступу до знеособлених агрегованих «великих даних» в ЕСОЗ та прозорих правил 1'х використання для науковщв та бiзнес-спiльноти, в тому числi з комерцшними цiлями.
Створення i розвиток середовища Е-здоров'я призведе до значного покращення якостi, безпечно-стi, доступностi послуг в сферi охорони здоров'я, тдвищення ефективностi системи охорони здоров'я, а економiчне зростания сумiжиих сферах -наущ, галузi 1КТ.
Таким чином, упровадження ефективних су-часних моделей управлшня закладами охорони здоров'я, орiентованих на потреби мюцевих громад як в мiстах, так i в сшьськш мiсцевостi, забезпечить покращання рiвнiв доступностi та якосп системи надания медичноï допомоги, профшактики хвороб i сприяння здоровому способу життя шляхом вдосконалення рацюнального використания ресурсiв системи охорони здоров'я населения Украни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Зшченко О.А., Пономаренко Л.Р. Особли-востi проектного менеджменту в закладах охорони здоров'я/ О.А.Зшченко, Л.Р. Пономаренко / Науко-вий журнал «Инфраструктура ринку».- Випуск 18, 2018.- с. 123-126.
2. Лепський В. В. Концепщя реформуваиия медично1' галузi з використанням проектного шд-ходу / В. В. Лепський / Вюник НТУ «ХП1». 2016. № 2 (1174). - С.101-112.
3. Литвинова О 1нноваци в управлiннi охоро-ною здоров'я — боротьба чи едтсть протирiч? 26.01.2018. - Електронний ресурс: https://www.vz.kiev.ua/innovatsiYi-v-upravlinni-ohoronovu-zdorov-va-borotba-chv-vednist-protyrich/
4. Петрух О. А. Iнновацiйний розвиток сфери охорони здоров'я Украши / О. А. Петрух / науковий журнал «Економша та держава» № 11/2018. - С. 107-111.
5. Шавшин О.С. Стратепя шновацшного ро-звитку пiдприемства / О.С. Шавшин / Международный научный журнал «Интернаука» // № 3 (25), 2 т., 2017. С.167-171.
