CC BY
71
ПАСеЧКО Н.В., ЮРЧИК О.В.
Тернопльський державний медичний унверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни
ПРАВОВА ДiЯЛЬНiСТЬ ЛкАРЯ НА ETAni НАДАННЯ ПЕРВИННОТ МЕДИКО-САЫТАРНОТ ДОПОМОГИ
Резюме. У стат висвтлен основн проблеми надання медичноiдопомоги на етап первинноi медико-сантарно! допомоги, а також врегулювання правовщносин, що виникають у дiяльносri лiкаря, та необ-хднсть систематизаци нормативно-правових акг^в, якими керуються при наданнi медичних послуг та виконаннi професйних обов'язюв.
Ключовi слова: лкар, первинна медико-сантарна допомога, державна програма, критерй', реформу-вання.
Организация эндокринологической службы
/Organization of Endocrinology Institution/
Медицина у сучасному свт вщграе виняткову роль у житп людини й суспшьства. 1з нею ми зустрь чаемося при народженш й не розлучаемося протягом усього життя, аж до смерть Вщносини мiж лiкарем i пацiентом виходять за межi звичайних вiдносин мiж людьми. Вони потребують професiйних знань меди-кiв, належно! правово! бази у сферi охорони здоров'я, а також дотримання медичними пращвниками мо-рально-етичних норм. Тому доречно згадати слова академша С.А. Корсакова, який зазначае, що в основi дiяльностi будь-якого лшаря лежать три кити: профе-сiйна пiдготовка, професiйна етика i професiйне за-конодавство.
Здоров'я е найважлившим iз прав людини та най-вищою людською цiннiстю, вщ яко! залежить еконо-мiчний, фiзичний та духовний потенцiал суспiльства. Це показник сощального й культурного прогресу, один iз головних елементiв нацюнального багатства. Тому кожна держава розглядае охорону та змщнення здоров'я громадян як свое найголовнiше завдання У процеш життя кожна людина знаходиться в небезпещ перед настанням обставин, яы можуть безпосередньо вплинути на стан и здоров'я i призвести до втрати ко-штiв для юнування. До таких обставин належать: хво-роби, травми, iнвалiднiсть тощо. Вони безпосередньо впливають на сощальну стабiльнiсть суспiльства, тому держава бере на себе певну частку вщповщальносп за !х настання i створюе систему охорони здоров'я, спря-мовану на збереження та змщнення фiзичного i пси-хiчного здоров'я кожно! людини, пiдтримання довго-тривалого активного життя людини, надання медично! допомоги у випадку втрати здоров'я.
Профтактична медицина як один iз основних на-прямыв збереження та змщнення здоров'я населення в сучасних умовах розвитку медично! галузi набувае все большого значення (рис. 1) (http://ua.convdocs.org).
Саме на принципах профилактики мае базуватись большють технологiй та програм розвитку ycix роздiлiв прикладно! медицини.
Питанням впровадження первинно! медико-саш-тарно! допомоги на засадах загально! практики — ci-мейно! медицини присвячено роботи впчизняних науковцiв В.М. Лехан, 6.Х. Заремби, О.М. Гирiно!, Г.1. Лисенка та iн. щодо належно! подготовки фахiвцiв, ресурсного та кадрового забезпечення (http://www.niss. gov.ua) та наказ МОЗ Укра!ни № 359 вод 19.12.1997 р. «Про подальше вдосконалення — атестацш лiкарiв» (http://www.moz.gov.ua) щодо належно! подготовки фа-хiвцiв, ресурсного та кадрового забезпечення, прове-дення атестаци лiкарiв — лiкарiв загально! практики, дтьничних терапевтiв, педiатрiв та лiкарiв 45 iнших cпецiальноcтей. Однак система оргашзаци профтак-тично! дiяльноcтi в контекcтi розвитку загально! практики — шмейно! медицини розроблена недостатньо, а зарубiжний доcвiд не може бути в повному обcязi адап-тований до сучасних особливостей оргашзаци шмейно! медицини в Укра'ош
Первинна медико-cанiтарна допомога як один iз видiв медичного обслуговування е безпосередшм дже-релом правовiдноcин, що регулюються вiдповiдними нормативно-правовими актами. З метою змщнення здоров'я населення Укра!ни, полшшення демогра-фiчно! ситуацй', тдвищення якоcтi та ефективноcтi медичних послуг, наближення квалiфiковано! меди-ко-cанiтарно! допомоги до кожно! им'!, рацюнально-го використання ресуршв охорони здоров'я, зокрема, регламентуються:
- наказ МОЗ Укра!ни № 372 вод 29.12.2000 р. «Про внесення доповнень до списку закладiв охорони
© Пасечко Н.В., Юрчик О.В., 2014 © «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Рисунок 1. Орган1зац1йн1 модел! роботи с1мейних л'кар'в — л'кар'в загально/ практики
здоров'я» з метою забезпечення виконання Постанови Кабшету Мшс^в в!д 26.06.2000 р. № 989 «Про комп-лекснi заходи щодо впровадження шмейно! медицини в систему охорони здоров'я» ввести найменування: «Амбулаторiя загально! практики — шмейно! медицини» (http://www.moz.gov.ua);
— наказ МОЗ Укра!ни № 33 вщ 23.02.2000 р. «Про штатнi нормативи i типовi штати закладiв охорони здоров'я». Штатне забезпечення лiкарiв дтьнично! служби (дiльничнi терапевти i педiатри) встановлюеть-ся таким чином: посада на 1500 ошб дорослого i дитя-чого населення в мютах i 1200 — у сшьськш мiсцевостi. Посади медсестер встановлюються iз розрахунку двi посади на одну посаду лшаря загально! практики — сь мейного лiкаря (http://www.moz.gov.ua);
— наказ МОЗ Укра!ни № 33 вiд 23.07.2001 р. «Про оргашзацш роботи пiдроздiлiв шмейно! медицини». Число жителiв на одного шмейного лiкаря в мiстах становить 1500 ошб i 1200 — у сшьськш мю-цевостi. Радiус обслуговування в мютах — 2—2,5 км, у селах — 5—7 км. Для лiкарiв шмейно! практики встановлюеться 38-годинне навантаження на тиж-день (6,5 години на день за шестиденного робочого тижня) (http://www.moz.gov.ua);
— наказ МОЗ Украши № 72 вш 23.02.2001 р. «Про затвердження деяких докуменпв iз шмейно! медицини» (http://www.moz.gov.ua). Затвердити орiентовне положення про лшаря загально! практики — шмейно! медицини, вщдшення загально! практики — ш-мейно! медицини, медичну сестру загально! практики — шмейно! медицини, про денний стацюнар, про стацiонар вдома, квалiфiкацiйнi характеристики лшаря за фахом «загальна практика — шмейна медицина» та медично! сестри за фахом «загальна практика — шмейна медицина»; забезпечити дiяльнiсть первинно! медико-санiтарно! допомоги на основi шмейно! медицини, вiдкрити вщдшення загально! практики i забезпечити !х роботу на пiдставi норма-тивних документiв; iз 2001 р. проводити атестацiю лiкарiв i сестер загально! практики — шмейно! медицини вiдповiдно до квал1фшацшних характеристик; продовжити вiдкриття денних стацiонарiв та домаш-нiх стацiонарiв; вiдрегулювати трудовий стаж медич-
но! сестри загально! практики — шмейно! медицини; визначити табель оснащення амбулаторп та сумки-укладки лiкаря i сестри; провести семiнари та кру-глi столи щодо запровадження шмейно! медицини. Обов'язок сiмейного лiкаря — надання первинно! медично! допомоги будь-якому хворому, незалежно вщ його вшу i статi.
Один iз найважливiших принципiв сiмейно! медицини — профшактична спрямованiсть. Скла-довими елементами щоденно! роботи сiмейного лiкаря та медично! сестри е: прогнозування ризи-ку розвитку окремих захворювань, !х докшшчна дiагностика,своечаснiсть iнформування пащен-та, а також проведення профшактичних заходiв. Тшьки сiмейний лiкар сумлiнно ставиться до ви-рiшення питань профiлактики хвороб у процеш повсякденно! роботи зi сво!ми пацiентами та !х родичами. Пояснюеться це не лише тим, що вiн краще порiвняно з колегами вузько! спецiалiзацi! знае сво!х пацiентiв i шкiдливi для !х здоров'я об-ставини життя, а й тим, що тшьки шмейний лшар зацiкавлений у зниженнi показника захворюванос-тi закрiплених за ним верств населення. Омейний лiкар часпше за iнших спецiалiстiв мае викорис-товувати рацiональну як iз медично!, так i з еко-номiчноl точки зору, обГрунтовану тактику щодо необхщних лабораторних та iнструментальних ме-тодiв дослiдження, рекомендувати застосування спецiалiзованих технологiй лiкування. Надаючи допомогу декшьком поколiнням пацiентiв з одш-е! родини, сiмейний лiкар i шмейна медсестра не лише стають сводками внутрiшнiх проблем родини, а й псно стикаються з ними. Ставлення шм'! до питань здоров'я !! членiв, впливи екологiчних факторiв, спорту, особливостей харчування, зна-чення для здоров'я шкщливих звичок тощо мають постiйно контролюватися медичним пращвни-ком, який повинен передбачувати як очшуваш, так i непередбачуванi переходи кожного iз членiв сiм'! в зону ризику. У спещалюта iз сiмейно! медицини е уншальна можливiсть застосовувати пре-вентивнi заходи на ранньому еташ патологiчних змш.
Варто також зауважити, що в лiкарiв iснують i так званi спещальш професiйнi права, зокрема право учас-т в консилiумi чи лiкарськiй комiсil', а також право:
— на забезпечення умов !х дiяльностi вiдповiдно до вимог охорони пращ;
— роботу за трудовим договором (контрактом), у тому чи^ i за кордоном;
— захист свое! професiйно! чесл та гiдностi;
— одержання кватфшацшних категорiй вщповщ-но до досягнутого рiвня теоретично! i практично! шд-готовки;
— удосконалювання професiйних знань;
— переподготовку за рахунок коштiв бюджетав ус1х рiвнiв при неможливостi виконувати професшш обов'язки за станом здоров'я, а також у випадках звть-нення пращвниюв у зв'язку зi скороченням чисельностi штату чи лшвщаци пiдприемств, установ i органiзацiй;
— страхування професiйно! помилки, у результат яко! заподiяна шкода чи збиток здоров'ю громадяни-на, не пов'язаний iз недбалим чи халатним виконан-ням ними професiйних обов'язкiв;
— безперешкодне й безкоштовне використання за-собiв зв'язку, що належать тдприемствам, установам чи органiзацiям, а також будь-якого наявного виду транспорту для перевезення громадянина у найближчу лшувально-профтактичну установу у випадках, що за-грожують його життю;
— першочергове одержання житлових примщень, установку телефону, надання !х дiтям мiсць у дитячих дошюльних i санаторно-курортних установах, при-дбання на пiльгових умовах автотранспорту, що вико-ристовуеться для виконання професшних обов'язюв при роз'!зному характерi роботи;
— iншi пiльги, передбачеш законодавством, право-вими актами автономних областей, мют.
Лiкарi, провiзори, пращвники iз середньою ме-дичною чи фармацевтичною освггою державно! й мунщипально! системи охорони здоров'я, що пра-цюють i проживають у сшьськш мiсцевостi i селищах мiського типу, а також проживают з ними члени !х родин мають право на безкоштовне одержання квартир з опаленням та освпленням вщповщно до чинного законодавства.
Державна полiтика у сферi охорони здоров'я спря-мована на збереження та змщнення здоров'я насе-лення, продовження перiоду активного довголптя i тривалосп життя людей та передбачае обов'язкове застосування профтактичних технологш. Одним iз механiзмiв Г! реал1заци е використання програмно-цi-льового принципу, що включае розробку державних цтьових та комплексних програм охорони здоров'я населення (http://uadocs.exdat.com).
Держава через спещально уповноважеш органи виконавчо! влади здшснюе контроль i нагляд за до-держанням законодавства про охорону здоров'я, дер-жавних стандартiв, критерив та вимог, спрямованих на забезпечення здорового навколишнього природного середовища i санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, нормативiв професiйно! дiяльностi в галузi
охорони здоров'я, вимог Державно! фармакопе!, стан-дартiв медичного обслуговування, медичних матерiалiв i технологiй.
За нормативно-правовою документащею управ-лiння та координацiя профшактично! дiяльностi забезпечуеться Мiнiстерством охорони здоров'я Укра!ни як головним органом у системi виконавчо! влади щодо реалiзацi! державно! полiтики охорони здоров'я. МОЗ Укра!ни з даних питань постшно взаемодiе з iншими мшютерствами та центральни-ми органами виконавчо! влади Укра!ни, зокрема з Мшютерством фiнансiв, Мiнiстерством економь ки, Мшютерством у справах сiм'!, дiтей та моло-дi, Мiнiстерством освiти i науки Укра!ни, Нацю-нальною академiею медичних наук та Академiею педагопчних наук Укра!ни, Державним комiтетом Укра!ни з питань телебачення та радюмовлення тощо (http://www.moz.gov.ua).
Прийняття безлiчi закошв, головним чином зако-нiв, що розмежовують i встановлюють повноваження оргашв державно! влади та мiсцевого самоврядування, призвело до необхiдностi переосмислення структури медичних органiзацiй, !х належностi до певного рiвня влади, джерел i механiзмiв фiнансування i, як наслщок, до змiни порядку !х функцюнування, у тому числi й у сферi надання первинно! медико-санiтарно! допомоги громадянам. Це призвело до необхщносп змiн правового регулювання у сферi надання первинно! меди-ко-санггарно! допомоги для забезпечення коректного функцюнування даного компоненту системи охорони здоров'я (http://www.moz.gov.ua).
Важливють охорони здоров'я в житп кожно! дер-жави неможливо переоцiнити. У даний час сфера охорони здоров'я виконуе покладеш на не! функци перш за все за рахунок фшансування й належного державного регулювання. В основi останнього лежить нормативно-правова шформащя, що визначае правове положення оргашв, установ i посадових ошб у галузi охорони здоров'я. Саме за рахунок управлшня система оргашзаци медично! допомоги набувае ефектив-ностi, що сприяе найповнiшiй реалiзацi! покладених завдань. Слiд зазначити, що на початку перюду демо-кратичних перетворень у нашш державi стала помп"-ною тенденцiя до зменшення ролi i значення державного управлшня в охорош здоров'я громадян (http:// archive.nbuv. gov.ua).
Поява разом iз державними й комунальними також i приватних лiкувальних установ, добровшь-ного медичного страхування сприяла формуванню точки зору про непотрiбнiсть управлшських структур. Вважалося, що аналопчно до iнших сфер життя ринок у медициш здатний ефективно управляти наданням первинно! медико-саштарно! допомоги й виршувати виникаючi проблеми. Проте реальш подГ! показали, що таке положення не е оптималь-ним. Вплив держави, що реалiзуеться за допомогою органiв управлiння охорони здоров'я, е необхщною умовою функцiонування медицини в кра!ш. Для здiйснення державного управлшня у сферi охорони
Рисунок 2. Схема посл'щовност оргашзацП надання медично1 допомоги в умовах с 'мейно)' медицини
здоров'я громадян використовуються правов^ ад-мшстративш, економiчнi, соцiально-психологiчнi методи.
Як видно з цього визначення, первинна медична допомога е лише частиною, хоча й дуже важливою, ще! системи, осюльки охоплюе комплекс спецiальних медичних заходiв i засобiв, що сприяють збереженню та змщненню здоров'я, запобiганню захворюванням, втрат працездатностi й передчаснiй смертi, забезпе-чують своечасне виявлення, лiкування та реабштацш хворих (рис. 2) (http://ua.convdocs.org).
Всесвггня органiзацiя охорони здоров'я прийняла для всiх кра!н визначення первинно-медико-саштар-но! допомоги (ПМСД) iз такими основними функщ-ями:
— здiйснення саштарно-гшешчних заходiв;
— охорона здоров'я матерi i дитини включно з пла-нуванням сiм'i';
— щеплення проти основних шфекцшних захворю-вань;
— профилактика вогнищевих епiдемiчних захворю-вань та боротьба з ними;
— саштарна просвiта населения (http://www.br.com.ua).
В Укра!т в деяких регiонах здiйснюеться експе-
римент щодо впровадження шмейно! медицини (зо-крема, у Вiнницькiй, Дншропетровськш, Донецькiй областях та мiстi Киев^. Цей експеримент передбачае проведення заходiв щодо запровадження критерив роз-межування медичних послуг мiж первинним, вторин-ним та третинним рiвнями надання медично! допомоги, запровадження перел^ титв закладiв охорони здоров'я за видами медично! допомоги, що ними нада-
еться, здiйснення оптимiзацiï мережi закладiв охорони здоров'я.
Реформування первинно! медико-санiтарноï допомоги на il основi передбачае:
— органiзацiю кв^фшовано! ПМСД i забезпе-чення ïï медично'!, соцiальноï й економiчноï ефек-тивностi;
— забезпечення наступностi первинно! медико-санiтарноï допомоги 3i спецiалiзованою полiклiнiч-ною, стацiонарною й санаторно-курортною допо-могою;
— проведення експертизи непрацездатносп i своечасне направлення хворих на МСЕК;
— надання пащентам швидко! й невiдкладноï допо-моги;
— диспансеризацш населення;
— профiлактичне щеплення, ранне виявлення, iзо-ляцiя або госштатзащя iнфекцiйних хворих, а також оргашзащя дезiнфекцiйних i карантинних заходiв;
— проведення санiтарно-просвiтницькоï роботи;
— надання консультативно! допомоги шм'ям i3 питань харчування i виховання дггей, пiдготовки !х до дитячих дошкшьних закладiв i шкiл, планування мм'!;
— органiзацiя разом з органами сощального захисту i служби милосердя медико-соцiальноï допомоги особам похилого вiку, iнвалiдам, хронiчно хворим;
— участь у реалiзацiï цiльових комплексних про-грам;
— ведення облшэво! i звггао'! документацй';
— виконання саштарних норм i правил щодо техш-ки безпеки, охорони працi i протипожежно! безпеки;
— забезпечення постшного удосконалення медич-ного й допомiжного персоналу (http://www.moz.gov.ua).
Усi цi реформи мають за мету полшшити стан здоров'я людей, забезпечити доступну первинну допо-могу кожнш шм'! та полшшити и якость i ефективнiсть. Роботи — непочатий край. Поки що перевага дольнич-них лiкарiв набагато бiльша над сiмейними. Тому по-трiбно вирiшити першочерговi завдання:
— сформувати державну политику в галузi охорони здоров'я, що надае прюритетного розвитку ПМСД;
— реоргашзувати нинiшню систему зi змiщенням акцентав на первинну ланку;
— подвищити економiчну, соцiальну й медичну ефективнОсть ПМСД;
— наблизити квалiфiковану медичну допомогу до кожно! шм'!;
— гарантувати безкоштовнють для пацiента медич-но! допомоги на первинному рiвнi;
— здiйснювати поетапний переход вод дiльнично! до сiмейно! медицини;
— формувати здоровий спошб життя в людей;
— удосконалити iнформацiйне забезпечення й управлшня ПМСД;
— створити ефективний мехашзм фiнансування ПМСД;
— подготувати кадри для ПМСД.
Для того щоб вирiшити цi завдання, необходно:
— переорiентувати ПМСД на шм'ю;
— забезпечити едину медичну допомогу шмейного лiкаря вiд народження пацiента i до його смертц
— розширити обсяг його допомоги;
— тдвищити и якость i ефективнiсть;
— забезпечити вiльний вибiр сiмейного лiкаря (http://gk-press.if.ua).
Усе це мае робитися поступово, але постшно й по-слiдовно, щоб реформа не призвела до попршання медично! допомоги людям i не скомпрометувала себе. Основна складнiсть полягае у замЩ дiльничних тера-певтiв i педiатрiв на сiмейних лiкарiв, у переорiентацi! фахiвцiв iз сформованою психолопею на якiсно новi вимоги, що потребують нових професiйних знань i вимог. Мають бути перебудованi нормативно-правове й фiнансово-економiчне забезпечення, система подготовки сiмейних лiкарiв, матерiально-технiчне осна-щення сiмейних лiкарських амбулаторiй, покращання !х фiнансового забезпечення Оз розрахунку спрямуван-ня не менше 40 % бюджетних кошпв на первинний рь вень.
Щоб забезпечити ефективнОсть системи надан-ня первинно! медико-саногарно! допомоги, держава зобов'язана забезпечити нормативно-правове регулю-вання и оргашзаци та дояльносп, оскольки в цившзова-ному сусптьст право е необходною умовою юнування та розвитку будь-яко! системи О галузО народного гос-подарства.
У правовОй державО регламентащя суспольних вод-носин у сферО надання первинно! медико-саногарно! допомоги мае здшснюватися на основО нормативно-правових актОв, прийнятих вищим органом держав-
но! влади в порядку, що встановлений Конститущ-ею (наказ МОЗ Укра!ни № 33 вод 23.02.2000 р. «Про штатт нормативи О типовО штати закладОв охорони здоров'я»).
Нормативно-правова шформацоя — це особливий вид шформаци. I! специфОка полягае в тому, що неза-лежно вод свого змюту вона завжди мае певну сощальну значущють О обов'язкова для виконання, оскольки не-знання закону не звольняе вод водповодальносп.
Шдзаконш акти (укази, декрети, постанови О роз-порядження уряду, накази мшютерств та водомств, шструкци, програми тощо) мають подпорядковане законам значення, оскольки визначають лише форми О методи !х виконання.
Якосне водновлення суспольства неможливе без единого шформацшно-правового простору, що забезпе-чуе нормативно-правову шформованють ушх структур суспольства О кожного громадянина зокрема. В нор-мативно-правовш базО чинного законодавства немало суперечностей О пропусыв, пов'язаних Оз сощально-полотичними й економОчними змшами в кра!ш, а сво-ечаст змши, доповнення й виключення документов, що втратили чиннють, виконуються не повною мОрою. Практика показуе, що водсутнють багатьох норматив-но-правових документОв на мюцях (особливо на пери-феро!) суттево знижуе керованють у системО охорони здоров'я та и ефективнОсть.
Фрагментарность правового регулювання у сфе-рО охорони здоров'я Укра!ни, недостатнОй рОвень правово! культури в галузО негативно впливають на рОвень забезпечення населення, яшсть та доступность медичного обслуговування, суттево знижують ефективнОсть заходОв, спрямованих на забезпечення захисту прав пащентОв, лОкарОв, закладОв охорони здоров'я. Упорядкування нормативно-правово! бази охорони здоров'я Укра!ни дозволить створити науково обГрунтовану логОчну структурну модель, водповодно до яко! розвиватиметься медичне зако-нодавство Укра!ни. Удосконалення правового регулювання у сферО охорони здоров'я з наближенням його до норм европейського права буде позитивно впливати на дОяльшсть у сферО лОкувально! та профь лактично! медицини. ПотрОбно створити Медичний кодекс Укра!ни, що обов'язково повинен мОстити порядок О процедуру розгляду конфлОктних ситуацОй Оз пацОентами, незалежну експертизу якостО надання медично! допомоги й послуг, можливОсть компенсаций заподОяного збитку в досудовому порядку, тарифи тако! компенсаций Важливим також е чОтке закрОплення порядку отримання шформовано! добровольно! згоди пацОента, форми !! закрОплення. УсО роздОли Медичного кодексу повиннО бути узго-дженО та повнОстю водповодати Оншим галузям права, законодавчим актам.
Систематизацоя нормативно-правово! бази у сферО охорони здоров'я сприятиме усуненню колОзш у нор-мативно-правових актах, зростанню рОвня правово! свь домостО медичних пращвников, забезпечить правильне застосування, неухильне додержання вимог актОв за-
конодавства тд час виконання покладених на медич-них працiвникiв завдань i функцiональних обов'язтв i, як наслщок, сприятиме суттевому зменшенню витрат бюджетних коштiв на вiдшкодування шкоди пащен-там, збалансованостi ризитв вщшкодування можливо! шкоди.
Отже, основними мехашзмами при перебудовi пер-винно! медико-саштарно! допомоги в Украïнi е:
— системний щадил, що дае можливють вияви-ти найбiльш уразливi сторони цього процесу та ви-значити найефективнiшi шляхи реформування галузi;
— упорядкування нормативно-правово! бази охо-рони здоров'я Украши дозволять створити науково
обГрунтовану логiчну структурну модель, вщповщ-но до яко! розвиватиметься медичне законодавство Укра!ни;
— удосконалення правового регулювання у сферi охорони здоров'я з наближенням його до норм ев-ропейського права буде мати позитивний вплив на дiяльнiсть у сферi медично! та профтактично! меди-цини;
— створення Медичного кодексу Укра!ни, який обов'язково повинен мютити порядок i процедуру розгляду конфлклних ситуацiй iз пацiентами, неза-лежну експертизу якост надання медично! допомоги i послуг.
Отримано 23.04.14 ■
Пасечко Н.В., Юрчик О.В.
Тернопольский государственный медицинский
университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины
ПРАВОВАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ВРАЧА НА ЭТАПЕ ОКАЗАНИЯ ПЕРВИЧНОЙ МЕДИКО-САНИТАРНОЙ ПОМОЩИ
Резюме. В статье освещены основные проблемы оказания медицинской помощи на этапе первичной медико-санитарной помощи, а также урегулирование правоотношений, возникающих в деятельности врача, и необходимость систематизации нормативно-правовых актов, которыми руководствуются при предоставлении медицинских услуг и выполнении профессиональных обязанностей.
Ключевые слова: врач, первичная медико-санитарная помощь, государственная программа, критерии, реформирование.
Pasyechko N.V., Yurchyk O.V. Ternopil State Medical University named after I.Ya. Gorbachevsky of Ministry of Healthcare of Ukraine, Ternopil, Ukraine
LEGAL WORK OF THE DOCTOR AT THE STAGE OF PRIMARY HEALTH CARE Summary. The article deals with the main problems of medical care providing in primary health care, as well as the settlement of legal relations arising in the work of the doctor, and the need for systematization of legal acts which govern the provision of health services and the performance of professional duties.
Key words: doctor, primary health care, state program, criteria, reforming.
