CC BY
47
Ыфекцюнюту в^ iнших спецiалiстiв
To Infectiologist from Other Experts
УДК 616-07:612.56
МАНЩЕНКОВА Ю.О.1, КОАОМ1£ЦЬ В.1.1, АШУРК1НА Л.М.2 1ДЗ «Ауганський державний медичний ун'терситет», кафедра внутрiшньоï медицини з основами кардiоревматологiï 2Ауганська Micbiка l<лiнiчна багатопрофльна лiкарня № 1
ПОГЛЯД ТЕРАПЕВТА НА АкУВАННЯ ГОСТРОГО BiPyCHOrO РИЫТУ У ВАПТНИХ
Резюме. У статт проаналiзовано вплив гострих рес^раторних iнфекцiй протягом ваптносл. Особлива увага придляеться впливу синдрому ендогенноI iнтоксикацií та обГрунтуванню виборудля його дослд-ження. Проаналiзовано й описано роль оксиду азоту в патогенезi запального та iмунного процеав при ваптносл, ускладненiй гострою респраторною в'русною iнфекцieю. Придлено увагу особливим вимо-гам при лiкуваннi це'1 категорП па^енток.
Запропоновано споаб лiкування гострого вирусного рин^ у ваптних шляхом застосування комбiнацií препаралв енпстол / синупрет.
Встановлено, що проведення комплексного лiкування ваптних '¡з гострою респраторною в^русною iн-фек^ею, гострим ринтом iз застосуванням препарату енпстол у комбiнацií з препаратом рослинного походження синупрет мае патогенетичну спрямовансть завдяки протизапальнiй, дезiнтоксикацiйнiй, противруснй, антигiстамiннiй / 'муномодулюючй властивостям препаралв.
Нами встановлено, що серед нших методов лiкування гостро1 рестраторно! в<русно1 iнфекцií у ваптних запропонована тера^я е високоефективною, не мае побiчних ефеклв / добре переноситься ваптними жiнками. Споабдоступний, не завдае шкоди, сприяе оптимiзацiíлiкування ваптних, забезпечуе його до-цльнсть й можливсть масового використання. Ключовi слова: ринт, ваптнють, лiкування.
Вступ
Найбтьш частими захворюваннями верхшх ди-хальних шляхов у ваптних е гострий ришт, ларинпт, трахе1т. Гос^ ресшраторш вiруснi шфекци (ГРВ1) ви-никають у рiзнi термши ваптносл у 356 iз 1000 вщвь дувачок жшочих консультацш. Найбтьшу потенцшну небезпеку для плода становлять вiруснi шфекци, тому що викликаш ними захворювання призводять до ш-токсикаци, активiзацií латентно! шфекци, ураження внутршшх оргашв. Проникаючи через плаценту, вь руси можуть зумовити внутршньоутробне iнфiкування, передчасне переривання вагiтностi, вади розвитку i вну-трiшньоутробну загибель плода. Крiм того, вiрусна ш-фекцiя сприяе пщвищенню крововтрати шд час пологiв або при перериванш вагiтностi. Тому лiкування слщ по-чинати якомога ранiше — з моменту контакту з хворим або при появi перших ознак захворювання [5].
1ндив1дуальна чутливiсть до вiрусноí iнфекцií за-лежить вiд багатьох факторiв: вiку, фiзичного розвитку, саштарно-гшешчних умов, ступеня адаптаци до метеоролопчних зрушень, загартованостi органiзму до впливу низьких або контрастних температур, наявност iнтеркурентних захворювань. Найбiльш часто гострий шфекцшний ринiт викликають риновiруси. Прийнято вважати, що риновiрус викликають вщ 1/3 до половини
Bcix ГРВ1 у дорослих, у той час як KopoHaBipyœ — лише 10 %. В останш роки роль рестраторного Bipycy у ви-никненнi гострого iнфекцiйного ринiту зростае, рино-вiруси вiдповiдальнi бiльш шж за 80 % випадкiв захворювання тд час осiнньо-зимових ешдемш [2].
Сьогоднi у вiтчизнянiй i зарубiжнiй лiтературi роз-ширилося уявлення про патогенетичну роль синдрому ендогенно! штоксикаци' (СЕ1) при патологи' ваптнос-тi. Розвиток СЕ1 пов'язаний i3 системною запальною вiдповiддю, що супроводжуеться тканинною деструк-цiею, вираженою гшокшею тканин i хронiчною шток-сикащею органiзму вагiтноï i плода. Серед основних чинниыв ризику виникнення СЕ1 у вагiтних разом iз захворюваннями нирок i печшки вагому роль вщграе активнiсть вiрусних iнфекцiй, тобто це вс шфекцш-нi захворювання, що з'являються пiд час вагггноста, у тому числi ГРВ1. Адекватна фармаколопчна корекцiя СЕ1 значною мiрою залежить вiд його своечасно! лабо-раторно!' дiагностики [1].
Упродовж останшх рок1в загальновизнаним бюхь мiчним маркером наявност й оцiнки ступеня тяжкост
© Машщенкова Ю.О., Колом1ець В.1., Ашурк1на Л.М., 2014 © «Актуальна шфектологш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
CEI e вмют речовин низько'1' i середньо'1' молекулярно!' маси (iнша назва — «молекул середньо'1' маси» або «се-реднiх молекул») у кровь Вони являють собою небт-K3Bi речовини будь-яко1 природи (сечовина, молочна й iншi органiчнi кислоти, амшокислоти, фосфолiпiди, продукти вiльнорадикального перекисного окислен-ня лiпiдiв (ПОЛ), промiжного метаболiзму), що нако-пичуються в органiзмi в пiдвищених концентрацiях. Накопичення середшх молекул e не лише маркером ендоштоксикаци', надалi вони посилюють переб^ па-тологiчного процесу, набуваючи ролi вторинних токси-нiв, впливаючи на життeдiяльнiсть усiх систем i орга-нiв. Cередньомолекулярнi пептиди здатнi з'еднуватися i блокувати рецептори будь-яко1 клггини, неадекватно впливаючи на il метаболiзм i функци'. Показана можли-вють впливу середнiх молекул на тонус гладком'язових клгган i трансваскулярний транспорт. Середш молеку-ли можуть проникати через плацентарний бар'ер, здай-снюючи безпосереднiй токсичний вплив на плщ, ви-кликаючи полiорганнi порушення рiзного характеру. У науковiй лiтературi е свщчення про прямий зв'язок мiж пiдвищеним рiвнем середнiх молекул у кровi матерi i плода i наявшстю в останнього гiпоксiï, штоксикаци', дихальних розладiв, незрiлостi, набрякового синдрому i травматичних ушкоджень центрально!' нервово'1' сис-теми [3, 6].
Особливий штерес викликають результати до-слщжень, у яких висвiтлюeться важлива роль оксиду азоту (NO) у патогенезi запального й iмунного процеав при вагiтностi, ускладненiй ГРВ1. Оксид азоту е одним iз найбшьш важливих медiаторiв ор-ганiзму, який утворюеться разом з шшими радикалами при запаленш рiзного генезу, бере участь у пригшченш активност вiрусних i бактерiальних клiтин шляхом блокування деяких ix ферментiв. Так, активащя гамма-iнтерфероном i лшополюа-харидом макрофапв i нейтрофiлiв при запальних процесах супроводжуеться посиленим синтезом оксиду азоту, обумовленим збшьшенням про-дукци в гладкiй мускулатурi судин шдуцибельно!' NO-синтази (iNOS). При взаeмодiï оксиду азоту i супероксидного анюн-радикалу i вившьненш в результатi цieï реакцп' сильного окисника — пе-роксиштриту реалiзуeться пряма цитотоксична й iмуногенна дiя оксиду азоту, що викликае загибель клiтин i тканин за мехашзмом апоптозу й некрозу, а також виявляеться шпбуючий вплив на агрегащю тромбоцитiв, посилюеться судинна проникшсть, формуеться набряк. У жiнок iз нормальним пере-бiгом вагiтностi спостертаеться збiльшення кон-центрацiï оксиду азоту порiвняно з невагiтними жiнками. За даними ряду авторiв, зниження кон-центрацiï оксиду азоту в кровi у вагiтниx корелюе з шдвищенням скорочувально!' здатностi мiометрiю. Крiм того, важлива роль у розвитку процеав ендо-генно1 iнтоксикацiï належить фактору некрозу пух-лини та штерлейкшам, що приводять, у свою чергу, до посилення синтезу NO i збшьшення змюту NO-поxiдниx у кровi [7, 8]. Тому вщхилення вiд фiзiоло-
гiчного рiвня цих показнишв бажано враховувати при лшуванш дано'].' категори пацieнток. Крiм того, необхщно використовувати лiкарськi засоби тшьки з установленою безпекою застосування шд час ва-гiтностi залежно вщ 11 термiну, з вiдомими шляхами метаболiзму, щоб передбачити можливi побiчнi ефекти. Медикаментозна терапiя ГРВ1 у вагiтних мае багато особливостей з великою кшьшстю про-типоказань до застосування лшарських засобiв [4].
Мета дослщження — розробити споаб лiкування гострого вiрусного ринiту у ваптних шляхом застосування комбшаци гомеопатичного препарату, що мае iмуностимулюючу дiю та фiтопрепарат iз се-кретолiтичною, секретомоторною i протизапаль-ною дieю.
Матерiали та методи досл^дження
В умовах гiнекологiчного вщдшення Лугансько! мюько'].' клШчно'].' багатопрофтьно'].' лiкарнi № 1 було обстежено 71 пащентку iз проявами гострого вiрус-ного ришту. Середнш вiк вагiтних становив 24,0 ± ± 3,7 року. Обстеженi вагiтнi були розподiленi на рандомiзованi групи. Перша група (35 пащенток) отримувала при перших ознаках захворювання фио-препарат по 50 крапель 3 рази на добу (незалежно вщ прийому !ж1) упродовж двох тижнiв поспiль щоденно. Друга група (36 пащенток) використовувала комбша-цiю гомеопатичного препарату по 1 таблетщ 3 рази на день сублшгвально та фiтопрепарату по 50 крапель 3 рази на день упродовж двох тижшв поспть.
Шд впливом фiтопрепарату з секретолiтичною, секретомоторною i протизапальною дieю регулю-еться секрещя i нормалiзуeться в'язкiсть слизу, усу-ваеться мукостаз, полегшуеться вщходження слизу та мокротиння. Зменшуеться набряк тканин. Вщнов-люеться дренаж i вентиляцiя навколо носових пазух, усуваеться закладешсть носа. Нормалiзуeться захис-на функщя епiтелiю дихальних шляхiв i виявляеться iмуностимулююча дiя. Пiдвищуeться ефектившсть антибютикотерапп. Показанням до застосування е гос^ та хронiчнi запалення придаткових пазух носа (синусити, гайморити). За перюд застосування фитопрепарату з секретолиичною, секретомоторною i протизапальною дieю протягом багатьох рокiв данi, що вказують на ризик, обумовлений його застосу-ванням шд час вагiтностi та при годуванш груддю, вiдсутнi, тому фитопрепарат е безпечним лiкарським засобом. Ушкальшсть дл гомеопатичного препарату обумовлена його складовими, а саме: колощна сiрка сприяе вiдновленню ферментних функцiй i ак-тивуе окремi складовi системи iмунiтету в органiзмi людини, регулюючи фiзiологiчнi i ферментативнi функци, нормалiзуe процес детоксикацп. Дiючи без-посередньо на сульфiднi групи рiзних ферментiв, знижуе !х зв'язування важкими металами, препаратами сульфанiламiдного ряду, антибютиками. Поед-нання вiнцетоксину й асклешево1 кислоти за рахунок нормалiзацií роботи симпатично'].' ланки вегетативно'].' нервово1 системи покращуе роботу судин, тим самим
вщновлюючи нормальний метаболiзм у тканинах. Препарат так само справляе дренажну дш на мезен-xiMy й лiмфатичну систему, що вiдiграе одну з клю-чових ролей у становленш iмунiтету. Показаннями до застосування гомеопатичного препарату, що мае iмуностимулюючу дiю, е вiруснi iнфекцГi: грип, го-с^ та хронiчнi риновiруснi iнфекцii, вiрусний гепатит, iншi вiруснi захворювання й ускладнення пiсля них (отит, бронхщ ларингiт), лихоманка нез'ясованоi' етюлогп. Можливе застосування препарату при ва-гiтностi i в перiод лактаци без змiни дози i кратносп прийому. Все це сприяе лшуванню вагiтних на ГРВ1, гострий ришт. Протипоказанням до прийому гомео-патичного препарату е шдвищена чутливiсть до компонент препарату.
Пiд час оцшки ефективностi терапй', що проводи-лася при лiкуваннi ГРВ1, гострого ринiту у вагiтних жь нок використовувалися об'ективнi критерй' ендогенноi' штоксикаци — концентрацiя у кровi молекул середньо! маси i стабiльних метаболтв оксиду азоту (нiтратiв i штрилв), що пiдсумовувалися у загальний оксид азоту.
Математичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп'ютерi Core 2 Duo T5750 з використанням пакепв лщензшних програм Microsoft Office 2003, Microsoft Excel та Statistica, розрахованих на статистичну обробку медичноi шформаци методом варiацiйноi статистики з шдрахунком коефiцiентiв Стьюдента. За мшмальну межу вiрогiдностi брали зна-чення р < 0,05.
Результати AOCлiAження та Тх обговорення
На початку лкування хворi обох груп мали скар-ги на загальну слабкiсть, закладенiсть носа, ринорею слизового характеру, тдвищення температури тiла до субфебрильних значень. За результатами лабораторного дослщження було виявлено лейкоцитоз (9,3—11,1 х 109/л) iз зсувом формули вправо, шдви-щення швидкостi осщання еритроцитiв (20—24 мм/г). Пiсля проведеного лкування за результатами клЫч-ного спостереження у ваптних жiнок обох груп була виявлена позитивна динамка: знизилися симптоми iнтоксикацii, закладеностi носа та риноре'1, проте в гру-пi вагiтних, якг застосовували комбшацш синупрету та енгiстолу, суб'ективне покращення самопочуття вщмь чалося на 3—4 дш ранiше.
На початку лкування показники СЕ1 у пацiенток першо'1' та друго! груп iстотно не вiдрiзнялись. Так, концентрацiя середнiх молекул на початку захворювання була пдвищеною в обох групах: у першш груш (довжина хвилi 254 нм) — в 1,41 раза i (довжина хви-лi 280 нм) в 1,34 раза; у другш груш (довжина хвит 254 нм) — в 1,47 раза i (довжина хвилi 280 нм) в 1,32 раза (р > 0,05). Така концентрация рiвня молекул се-редньо'1' маси в сироватщ кровi свiдчить про посиле-ний !х синтез у тканинах як результат гiперкатаболiз-му й активаци тканинних протеаз при одночасному зниженш детоксикацiйних функцiй нирок i печшки у вiдповiдь на розвиток ГРВ1.
Таблиця 1. Концентрац1я середн1х молекул (ум.од.)
Група пащенлв Y = 254 нм Y = 280 нм
Перша група 0,287 ± 0,011* 0,272 ± 0,170*
Друга група 0,268 ± 0,018* 0,248 ± 0,022*
Норма 0,22-0,26 0,22-0,26
Примтка: * — р < 0,05.
У результат проведеного лкування з використанням фитопрепарату зареестровано зниження рiвня се-редшх молекул, однак до показникiв норми не набли-зились. При застосуванш комбшаци гомеопатичного препарату i фитопрепарату вмiст у кровi середньомоле-кулярних пептидiв знизився практично до нормальних показниюв (табл. 1).
Динамiка показниыв оксиду азоту була такою: у першi днi захворювання концентрацiя оксиду азоту пщвищилася у 2,23 раза у ваптних першо].' групи та у 2,24 раза у ваптних друго! групи порiвняно з нормаль-ними показниками у вагiтних iз фiзiологiчним пере-бiгом гестацiйного процесу (9,05 ± 0,64 мкмоль/л). Пiсля проведеного лiкування ГРВ1, гострого ришту з використанням лише фитопрепарату рiвень оксиду азоту вiрогiдно знизився до 15,8 мкмоль/л (р > 0,05), що в 1,74 раза перевищуе нормальний показник, проте при використанш комбшаци гомеопатичного препарату i фитопрепарату рiвень оксиду азоту досяг 9,5 мкмоль/л, що знаходиться в межах нормальних значень при фiзiо-лопчному перебиу вагiтностi i певною мiрою свiдчить про зниження скорочувальноí' активностi матки.
Вищенаведенi данi свщчать про бiльш виражений позитивний ефект лшування пацieнтiв за допомогою темб^овата].' терапи з використанням гомеопатичного препарату, що мае iмуностимулюючу дш, та фь топрепарату з секретолггичною, секретомоторною i протизапальною дieю. Тому застосування комбшова-но'1 терапи вищенаведеними препаратами при гострих ринiтах у ваптних е доцшьним.
Висновки
1. Комплексне лшування вагiтних iз ГРВ1 та гострим ринiтом iз застосуванням гомеопатичного препарату в комбшаци з фггопрепаратом супроводжу-еться синерпчним терапевтичним ефектом завдяки протизапальним, дезiнтоксикацiйним, противiрусним, антигiстамiнним, секретолiтичним та iмуномодулюю-чим властивостям препаратiв.
2. Фггопрепарат мае секретолiтичну даю, покращуе вiдходження слизу та полегшуе носове дихання, що за-побiгаe гшоксичним ураженням плода.
3. Запропонована терашя серед iнших методiв лiкування ГРВ1 у вагiтних е високоефективною, не мае побiчних ефектiв та добре переноситься ва-гiтними жiнками. Спошб е доступним, не завдае шкоди, може бути застосований у практиш лiкарiв, сприяе оптимiзацii лiкування ваптних, що забезпе-чуе його доцшьшсть та можливiсть масового вико-ристання.
Перспективи подальших дослiджень
У подальших дослщженнях потрiбно виявити вплив запропоновано! терапи на стан про- та антиоксидант-них систем органiзму з метою оптимiзацií лiкування ГРВ1 у ваптних.
Список лiтератури
1. Банин В.В. Роль сосудистого эндотелия в патогенезе синдрома эндогенной интоксикации // Эндогенные интоксикации. Тезисы международного симпозиума. — СПб., 1994. — С. 10-17.
2. Возианова Ж.Б. Острые респираторные заболевания (клиника, диагностика, лечение) / Ж.Б. Возианова, Н.М. Ковалева // Сучаст тфекци. — 1999. — № 1. — С. 16-22.
3. Исследовательские приемы эндогенной интоксикации организма: Методические рекомендации / Андрейчин М.А., Бех М.Д., Демьяненко В.В. и др.; МЗ Украины. — К., 1998. — С. 1-31.
4. Москалюк В.Д. Лкування хворих на грип та iншi гострi рестраторт вiруснi шфекцн / В.Д. Москалюк,
М.А. Андрейчин, В. О. Качор: Методичт рекомендаций — К., 2006. — 28с.
5. Приступа Л.Н. Грип та гострi рестраторт eipycmi тфекци у вагтних: особливостi лкування та профлакти-ки // Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2008. — № 5(14). — С. 27-31.
6. Рябых О. В. Сопоставление показателей эндогенной интоксикации новорожденных и их матерей при гестозе различной степени тяжести / О.В. Рябых, М.Я. Малахова, Г. С. Шеремет // Эфферентная терапия. — 1999. — Т. 5, № 1. — C. 41-45.
7. Alison B. Nitric oxide regulation of free radical and enzymemediated lipid and lipoprotein oxidation // Ateriosclerosis, Thrombosis and Vase. Biol. — 2012. — V. 20, № 7. — P. 1707-1715.
8. Kanaehi Shigeyki. Nitric oxide synthase and postischemic liver injury//Biochem. And Biophys. Res. Commun. — 2010. — V. 276, № 3. — P. 851-854.
Отримано 28.03.14 ■
МанищенковаЮ.А1, Коломиец В.И.1, АшуркинаЛ.М.2
1ГУ «Луганский государственный медицинский университет», кафедра внутренней медицины с основами кардиоревматологии 2Луганская городская клиническая многопрофильная больница № 1
ВЗГЛЯД ТЕРАПЕВТА НА ЛЕЧЕНИЕ ОСТРОГО ВИРУСНОГО РИНИТА У БЕРЕМЕННЫХ
Резюме. В статье проанализировано влияние острых респираторных инфекций на течение беременности. Особое внимание уделяется влиянию синдрома эндогенной интоксикации и обоснованию выбора для исследования его наличия. Проанализирована и описана роль оксида азота в патогенезе воспалительного и иммунного процессов при беременности, осложненной острой респираторной вирусной инфекцией. Уделено внимание особым требованиям при лечении этой категории пациенток.
Предложен способ лечения острого вирусного ринита у беременных путем применения комбинации препаратов энги-стол и синупрет.
Установлено, что проведение комплексного лечения беременных с острой респираторной вирусной инфекцией, острым
ринитом с применением препарата энгистол в комбинации с препаратом растительного происхождения синупретом имеет патогенетическую направленность благодаря противовоспалительному дезинтоксикационному, противовирусному, анти-гистаминному, секретолитическому и иммуномодулирующему свойствам препаратов.
Нами установлено, что среди других методов лечения острой респираторной вирусной инфекции у беременных предложенная терапия является высокоэффективной, не имеет побочных эффектов и хорошо переносится беременными женщинами. Способ доступен, не наносит вреда, способствует оптимизации лечения беременных, обеспечивает его целесообразность и возможность массового использования.
Ключевые слова: ринит, беременность, лечение.
Manishchenkova Yu.O.1, Kolomiyets V.I.1, AshurkinaL.M.2
1State Institution «Lugansk State Medical University», Department of Internal Medicine with Fundamentals of Cardiorheumatology
2Lugansk State Clinical Multifield Hospital № 1, Lugansk, Ukraine
THERAPIST'S TAKE ON THE TREATMENT OF ACUTE VIRAL RHINITIS IN PREGNANT WOMEN
Summary. The paper analyses the influence of acute respiratory infections on pregnancy course. Special attention is paid to the impact of endogenous intoxication syndrome and substantiation of a choice for a study of its presence. We have analyzed and described the role of nitric oxide in pathogenesis of inflammatory and immune processes in pregnancy complicated by acute respiratory viral infection. Attention is paid to the special requirements in the treatment of these patients.
The method for treatment of acute viral rhinitis in pregnant women through the use of a combination of drugs and engystol and sinu-pret has been offered.
It is found that conducting a comprehensive treatment of pregnant women with acute respiratory viral infection, acute rhinitis using engystol in combination with herbal drug sinupret has pathogenetic orientation due to antiinflammatory, detoxification, antiviral, antihis-taminic, secretolytic and immunomodulatory effects of these drugs.
We found that, among other treatments for acute respiratory viral infections in pregnant women, proposed therapy is highly effective, has no side effects and is well tolerated by pregnant women. Method is available, not harm, helps to optimize the treatment of pregnant women, providing its desirability and feasibility of mass use.
Key words: rhinitis, pregnancy, treatment.
